193–4. УКРАЇНА В РОКИ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ3–4Серпень – вересень 1914 р. Галицька битва29 квітня – 2 травня 1915 р. Битва на горі Маківка легіону УСС з частинами російської армії, які намагалися захопити й утримати карпатські перевали Серпень – вересень 1916 р. Битва за гору Лисоня між полком УСС та російськими частинами 1914 1917Квітень – серпень 1915 р. Горлицький прорив німецьких військ. Російські війська залишили територію Галичини Червень – липень 1917 р. Остання велика наступальна операція російської армії на Південно-Західному фронті під час Першої світової війни (Червневий наступ)19161915Травень – липень 1916 р. Наступ російських військ на Південно-Західному фронті, захоплення Південно-Східної Галичини та Буковини (Брусиловський прорив)Україна в роки Першої світової війни

За місяць, що минув після сараєвського вбивства, обидві протиборчі сторони провели загальну мобілізацію. До початку перших боїв в арміях Антанти на-лічувалося 6,2 млн, а в арміях Центральних держав – 3,6 млн військовослужбов-ців. Німеччина спрямувала основний удар на Францію, унаслідок чого змушена була обмежитися на Східному фронті оборонними діями. Росія почала наступ великими силами майже одночасно на обох фронтах: Північно-Західному (про-ти Німеччини) і Південно-Західному (проти Австро-Угорщини). На Південно-Західному фронті 18 серпня перейшла в наступ 8-ма армія гене-рала О. Брусилова. 23 серпня почалася грандіозна Галицька битва: по обидва боки воювали вісім армій, понад сто дивізій, більш як 1,5 млн солдатів і офіцерів. 1. Яку роль у розгортанні воєнних дій відіграла Галицька битва. Які наслідки мала окупація Східної Галичини й Північної Буковини російськими військамиГалицька битва – одна з наймасштабніших у Першій світовій війні. Вона тривала понад місяць і завершилася розгромом австро-угорських військ. 3 ве-ресня майже без бою «впав» Львів, через день був захоплений Галич. Російські війська блокували фортецю Перемишль (нині м. Пшемисль, Польща) і вийшли до річки Вислока, за 80 км від Кракова. Було окуповано всю Східну Галичину й частину Західної, майже всю Буковину. Австро-угорські війська втратили 400 тис. солдатів, зокрема 100 тис. – полоненими. Втрати росіян становили при-близно 230 тис. осіб.3–4. УКРАЇНА В РОКИ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ19Право для безоплатного розміщення підручника в мережі Інтернет має Міністерство освіти і науки України https://mon.gov.ua/ та Інститут модернізації змісту освіти https://imzo.gov.ua
20Розділ 1. УКРАЇНА В РОКИ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИПовправляйтеся в умінні отримувати якнайвичерпнішу історичну інформа-цію про воєнні дії на теренах України у серпні 1914 – лютому 1915 рр. Під-сумуйте, чим закінчився їх перебіг на кінець 1914 р.Воєнні дії у 1914 роціРосійські війська пішли на Карпати, але зимовий німецько-австрійський на-ступ змусив їх повернутися в Галичину. Єдиним вагомим для Петрограда ре-зультатом багатомісячних боїв було взяття Перемишля в березні 1915 р. Після капітуляції фортеці росіянам дісталися неабиякі військові трофеї; багатотисяч-ний гарнізон – 120 тис. солдатів і офіцерів австро-угорської армії – здався у по-лон.  Одним реченням узагальніть підсумки війни на теренах України на кінець 1914 р. та на березень 1915 р. Право для безоплатного розміщення підручника в мережі Інтернет має Міністерство освіти і науки України https://mon.gov.ua/ та Інститут модернізації змісту освіти https://imzo.gov.ua
213–4. УКРАЇНА В РОКИ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИОкупація (від лат. occupatio – загарбую, оволодіваю) – тим-часове захоплення зброй ни-ми силами однієї держави частини або всієї території іншої держави, здебільшого внаслідок наступальних во-єнних дій.Депортація (від лат. deporta-tio – вигнання) – примусове виселення з місць по стійного проживання окремих осіб чи цілих народів за наказом ор-ганів державної влади.ÑËÎÂÍÈÊКавалеристи російської армії на львівській пло-щі Ринок 3 вересня 1914 р.На окупованих територіях було утворено Галицьке генерал-губернаторство в складі чотирьох губерній: Львівської, Перемишльської, Тернопільської та Чернівецької. Микола ІІ призначив військовим генерал-губернатором графа Георгія Бобринського. Царський намісник усюди насадив військову адміні-страцію: на чолі повітів поставив повітових начальників, на чолі міст – градона-чальників з-поміж служивої російської знаті. Сільські гміни (громади) очолили старости з офіцерів царської армії. У краї почали втілювати жорстку політику русифікації (зросійщення). «Експертами» з русифікації стали москвофіли. Уже восени закрили майже всі українські установи, бібліотеки, школи (польські й далі існували). Були закриті всі українські журнали й газети. Оку-паційна влада вчиняла обшуки, переслідувала місцеву інтелігенцію. Михайла Грушевського, який перебував тоді в Києві, за звинуваченням в австрофільстві заарештували й вислали під нагляд поліції до Поволжя (Симбірськ, Казань). Згодом учений отримав дозвіл переїхати до Москви, але без права на педагогіч-ну та громадську діяльність. Розпочалися грабунки галицьких банків, музеїв, книгарень. Було демонтовано обладнання друкарень, зокрема Наукового това-риства імені Т. Шевченка (НТШ) у Львові.Задля викорінення українського національно-визвольного руху Г. Бобрин-ський і Ф. Трепов, який замінив його у жовтні 1916 р., активно застосовували депортації. Керівник жандармського управління генерал-губернаторства в офiцій ному звіті за 1914 р. зазначив, що його відомство здійснило 1200 арештів, 578 оcіб вислали вглиб Росії. Арешти й висилки вчиняли не тільки жандарми, а й військова влада, тому встановити загальну кількість репресованих неможли-во. По дорозі на Схід понад 12 тисяч людей пройшли через київські в’язниці. Митрополита Андрея Шептицького вивезли до Суздаля, де протримали у в’язниці місцевого монастиря аж до 1917 р. Синод Російської православної церкви (РПЦ) відрядив у Галичину архієпископа Євлогія з Холма і владику Антонія Храповицького з Харкова, які докладали неабияких зусиль для руйну-вання греко-католицької церкви. Замість депортованих священиків у дві сотні парафій прислали православних священнослужителів з Росії. Право для безоплатного розміщення підручника в мережі Інтернет має Міністерство освіти і науки України https://mon.gov.ua/ та Інститут модернізації змісту освіти https://imzo.gov.ua