23
3–4. УКРАЇНА В РОКИ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ
2. Які події на українських теренах визначали лінію фронту
в Першій світовій війні у 1915—1917 рр.
Проаналізуйте карту.  1. Про що свідчить пересунення лінії фронту на схід
від початку 1915 р. на початок 1916 р.?  2. Унаслідок яких подій лінія фрон-
ту змінилася на кінець 1916 р.?
Воєнні дії в 1915–1917 рр.
ПраводлябезоплатногорозміщенняпідручникавмережіІнтернетмає
Міністерство освіти і науки України https://mon.gov.ua/
та Інститут модернізації змісту освіти https://imzo.gov.ua

24
Розділ 1. УКРАЇНА В РОКИ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ
Солдати Південно-
Західного фронту
віта ють повалення
царизму. 1917 р.
Навесні 1915 р. німецько-австрійське командування розпочало Горлицьку
контрнаступальну операцію (2 травня (19 квітня) – 23 (10) червня 1915 р.),
у результаті якої німецько-австрійські війська повернули Галичину й відкинули
супротивника майже до австро-російського кордону. На кінець 1915 р. фронт
стабілізувався вздовж лінії Кам’янець-Подільськ – Тернопіль – Кременець –
Дубно.
Наступною великою воєнною операцією на українських землях став Бруси-
ловський прорив (4 червня (22 травня) – 20 (7) вересня 1916 р.). Російські вій-
ська прорвали німецько-австрійську оборону і 7 червня (25 травня) взяли
Луцьк. Згодом повернули частину Волині, знову захопили Південно-Східну
Галичину, Буковину й підійшли до карпатських перевалів. Незабаром Пів-
денно-Західний фронт розтягся вздовж лінії Золочів – Галич – Станіславів
(Івано-Франківськ) – Ворохта. На захоплених теренах було відновлено дві гу-
бернії – Чернівецьку й Тернопільську.
Падіння самодержавства на певний час призупинило воєнні дії. Наступ ро-
сійської армії у червні 1917 р. на львівському напрямку завершився провалом і
витісненням російських військ з Галичини і Буковини. Відступ російської армії
відбувався некеровано, хаотично й супроводжувався грабунками місцевого
населення і насильством.
Імператор Микола II
приймає рапорт від вій-
ськового генерал-губер-
натора Галичини графа
Г. Бобринського біля ав-
томобіля після приїзду до
Львова. Квітень 1915 р.
ПраводлябезоплатногорозміщенняпідручникавмережіІнтернетмає
Міністерство освіти і науки України https://mon.gov.ua/
та Інститут модернізації змісту освіти https://imzo.gov.ua

25
3–4. УКРАЇНА В РОКИ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ
Січові стрільці обстрілюють
літак з бойової позиції в районі
р. Стрипа. 1916 р.
Стрілецька чета (чота) – взвод (складалася
з чотирьох відділень – роїв – по 10–15 осіб).
Соснів. 1916 р.
3. Бойовий шлях легіону Українських січових стрільців
Проаналізуйте карту на с. 23.  1. На яких теренах вели бої УСС?  2. Де й
коли відбулися найбільші битви з їхньою участю?
Після складення присяги у Стрию на початку вересня 1914 р. легіон ново-
бранців-добровольців УСС відбув у закарпатські села неподалік Мукачева. Тут
стрілецькі сотні й курені реорганізували: легіон поді лили на 10 сотень, які уві-
йшли до складу двох з половиною куренів. До кінця вересня останні підрозділи
УСС відправилися на фронт. Австрійське коман дування планувало використа-
ти УСС для оборони карпатських перева-
лів, тож наприкінці вересня на Ужоцькому
перевалі та біля села Верецькі Вижні від-
бувся перший бій УСС.
Від грудня 1914 р. УСС виконували розвідницьку службу в Карпатських
Бескидах.
У січні наступного року австрійські війська розпочали наступ у Карпатах.
На початку березня УСС зайняли позиції на схилах гори Маківка. Бої за неї
точилися упродовж двох місяців. На початку травня підрозділи УСС відвели з
бойової лінії. На Маківці загинули 42 січовики, 76 було поранено, 35 потрапило
до полону.
Наприкінці серпня 1915 р. курені УСС вступили в бій у подільських степах
між Серетом і Стрипою. У листопаді реорганізований полк УСС на чолі з Гри-
горієм Коссаком спинив наступ росіян на Бережани. Всю зиму 1915 р. до трав-
ня 1916 р. полк УСС, перебуваючи у тилу, проводив не тільки військовий
вишкіл, а й культурно-освітню роботу.
Під час Брусиловського прориву влітку 1916 р. цісарське командування саме
завдяки бойовим діям кількох стрілецьких куренів змогло утримувати
ПраводлябезоплатногорозміщенняпідручникавмережіІнтернетмає
Міністерство освіти і науки України https://mon.gov.ua/
та Інститут модернізації змісту освіти https://imzo.gov.ua

26
Розділ 1. УКРАЇНА В РОКИ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ
Григорій Коссак (1882–1939)
У роки Першої світової війни – командир куреня легіону
Українських січових стрільців, командир 1-го полку легіо-
ну УСС. Відзначився у ході боїв на горі Маківка.
Після Маківки стрілецькі курені брали участь у визволен-
ні від російських окупантів Дрогобича. «Особливу подяку
в історичній пам’яті народу збережено полковнику УСС
Г. Коссаку, який одразу після входження до Дрогобича
звернувся до громад довколишніх сіл та міста з проханням
допомогти у реабілітації визволеного краю та підтримці
УСС», – пише сучасний український історик Б. Лазорак.
най важливіший відтинок фронту – шлях із Підгайців на Бережани, що на Тер-
нопільщині. Найбільшою бойовою операцією в історії стрілецтва стала битва на
Лисоні: лише 150 стрільців і 16 старшин вирвалися з оточення. На фронт під
Бережани полк повернувся в лютому 1917 р.
У яких воєнних операціях брали участь УСС? Чому, на вашу думку, коман-
дування не відправляло легіонерів за межі Галичини?
4. Як війна позначилася на повсякденному житті населення України
Мобілізовані на фронт солдати зазнавали поневірянь у небаченій раніше
окопній війні, гинули у боях і від ран. Кваліфіковані робітники, що одержували
відстрочку від мобілізації (в Україні таких налічувалося до кінця 1916 р. майже
130 тис.), були позбавлені всіх прав. Вони не могли переходити з одного підпри-
ємства на інше, відмовлятися від понаднормових робіт, висувати щонайменші
вимоги адміністрації. Будь-яка непокора тягла за собою негайне відправлення
на фронт. Власники підприємств домоглися від уряду скасування обмежень на
використання жіночої та дитячої праці. У складі промислових робітників Укра-
їни чисельність жінок і підлітків зросла з 61 тис. у 1914 р. до 218 тис. у 1917 р.,
тобто більш ніж утричі. Робочий день у воєнні роки тривав, особливо на малих
підприємствах, до 15–16 годин на добу. Заводські адміністрації не бажали ви-
трачатися на заходи з охорони праці й техніки безпеки. Найнебезпечнішою для
робітників була кам’яновугільна промисловість. Різко зріс травматизм.
Власники підприємств отримували величезні прибутки з воєнних замов-
лень, тож за роки війни істотно посилилася соціальна поляризація суспільства:
буржуазні й військово-бюрократичні кола збагачувалися, народні маси бід ні-
шали.
У воєнний час селянство стало не менш активним супротивником панівних
кіл, ніж робітники. Незадоволені селяни в солдатських шинелях і зі зброєю в
руках становили незрівнянно більшу загрозу для самодержавства.
Економіка Росії опинилася на межі катастрофи. Зокрема, в Україні до січня
1917 р. загасло 36 доменних печей; нестача металу й вугілля призвела до при-
пинення роботи фабрик і заводів. Залізниці не справлялися з перевезеннями.
У містах бракувало продуктів, почався товарний голод, інфляція, різко зросли
ПраводлябезоплатногорозміщенняпідручникавмережіІнтернетмає
Міністерство освіти і науки України https://mon.gov.ua/
та Інститут модернізації змісту освіти https://imzo.gov.ua
3–4. УКРАЇНА В РОКИ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ
Евакуація (від лат.
evacuatio – спорож ня-
ти) – організоване ви-
везення людей, під-
приємств, установ та
матеріальних цінностей
з небезпечної місцевості
під час війни, стихійно-
го лиха.
ціни, на підприємствах упала продуктивність пра-
ці, адже кваліфікованих робітників замінили
жінки, підлітки, військовополонені. На селі не ви-
стачало робочої сили, коней, реманенту, скорочу-
валися посівні площі, обсяги врожаю зернових,
занепало тваринництво. Від продовольчої кризи
особливо потерпало населення великих міст і
армія. У містах біля хлібних магазинів нагро-
маджувалися тисячні черги. Солдати у тилових
гарнізонах часто одержували лише половину при-
значеного пайка.
Великим лихом для населення України стало
біженство, що охопило українські землі по обидва боки кордону. До евакуацій-
них заходів вдавалися як австрійська влада на Галичині й Буковині, так і росій-
ський імперський уряд у Волинській та Подільській губерніях.
Серед народних мас зростало невдоволення вій ною, господарським занепа-
дом у країні й узагалі політикою самодержавства. В усіх промислових центрах
відбувалися страйки та заворушення з головним політичним гаслом «Геть
війну!». Якщо в 1915 р. в Україні пройшло 113 страйків, у яких брали участь
48 тис. робітників, то 1916 р. їх кількість зросла до 218, а учасників – до 193 тис.
На селі знову запалали поміщицькі садиби та економії. Антивоєнні настрої
охопили й солдатські маси, внаслідок чого цілі полки відмовлялися йти в бій.
Країна стояла перед новим революційним потрясінням.
Шляхами війни
ПраводлябезоплатногорозміщенняпідручникавмережіІнтернетмає
Міністерство освіти і науки України https://mon.gov.ua/
та Інститут модернізації змісту освіти https://imzo.gov.ua
27