64Розділ 2. УКРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯН а початку листопада в справу втрутився Тимчасовий уряд. Голова Гене-рального секретаріату В. Винниченко отримав телеграфне розпорядження «без-відкладно виїхати до Петрограда для особистих пояснень щодо повідомлень про агітацію на Україні на користь скликання суверенних Установчих зборів». У пре-сі повідомлялося, що командувач Київським військовим округом (КВО) гене-рал Квецинський отримав директиви в разі відмови Винниченка їхати до Петрограда розпустити Центральну Раду і Генеральний секретаріат. Винничен-ко приїхав до Петрограда 7 листопада (25 жовтня) – саме в той день, коли біль-шовики скинули Тимчасовий уряд. Другий Всеросійський з’їзд рад робітничих і солдатських депутатів утворив новий російський уряд – Раду народних коміса-рів на чолі з Володимиром Леніним. Позмагайтеся в умінні отримувати за допомогою карти вичерпну інформацію про становище українських земель у березні – серпні 1917 р. Оберіть експерт-ну групу, яка оцінюватиме доповіді груп за планом:  1. Чи точно визначено терени автономної України згідно з інструкцією Тимчасового уряду від 17 (4) серпня 1917 р.?  2. Чи правильно визначені події, що відбулися упродовж літа 1917 р. (подія, дата, місце)? «»Українські землі у березні – серпні 1917 р.Право для безоплатного розміщення підручника в мережі Інтернет має Міністерство освіти і науки України https://mon.gov.ua/ та Інститут модернізації змісту освіти https://imzo.gov.ua
6513–14. ЦЕНТРАЛЬНА РАДА І ТИМЧАСОВИЙ УРЯД: ВІД ПРОТИСТОЯННЯ ДО КОМПРОМІСУ1. Установіть хронологічну послідовність подій:  Збройний виступ самостійників у Києві  Проголошення Другого Універсалу Центральної Ради  Створення Гене-рального секретаріату. 2. Доберіть до імен історичних постатей факти їхньої біографії: а) М. Грушевський; б) В. Винниченко.  1. Автор багатьох ґрунтовних наукових праць, зокрема 10-томної «Історії Украї-ни-Руси», 5-томної «Історії української літератури».  2. Автор оповідань, романів і повістей, двох десятків п’єс, які ставили на сценах Берліна, Москви, Праги, Рима.  3. Автор праці «Відродження нації» про події Української революції.  4. Голова та незмінний лідер Української Центральної Ради.  5. Лідер та ідеолог Української революції, неформальний лідер УПСР.  6. Лідер УСДРП, перший голова Гене-рального секретаріату. 3. Укажіть, у яких твердженнях сформульовано значення Другого Універсалу Української Центральної Ради. Відповідь аргументуйте.   1. Уперше в історії України 20 ст. виникло державне утворення під назвою УНР.  2. За українською мовою закріплено статус державної, ухвалено державну симво-ліку.  3. Задекларовано компроміс у стосунках між УЦР і Тимчасовим урядом на перехідний період.  4. Уряд Росії визнав легітимність влади УЦР та автономний статус України.  5. Чітко окреслено територію Української держави, консолідова-но український народ. 4. Прокоментуйте фрагмент із «Записок…» П. Христюка. Про які реалії Україн-ської революції у ньому йдеться? Яких історичних діячів згадує автор? «Із виступу професора державного права Петроградського університету, помічника міністра закордонних справ (при першому складі Тимчасового Уряду) барона Нольде (ка-дета)… з приводу угоди. Відзначив “легковажність”, з якою “недосвідчені” міністри Тимчасо-вого Уряду уклали договір, накинувши Раду Україні, а Україну Росії, і тим самим відрізавши Росію від Чорного моря, назвав навіть угоду безсумнівним однобічним актом державно-правового обману, в якому, з одного боку, відчувається досвідчена рука старого європей-ського політичного борця, вихованого в школі тонких політичних формул і складної політичної боротьби, а з іншого – недосвідчений і ніким не спрямовуваний “революційний ентузіазм”». 5. Якій події присвячено цей фрагмент історичного джерела? Висловіть своє став-лення до неї. «Ми, українці-козаки, не хочемо мати свободи тільки на папері або напівсвободи. По про-голошенні Першого Універсалу (ми Другого Універсалу не визнаємо) ми приступаємо до заведення порядку на Україні. Задля цього всіх росіян і ренегатів, які гальмують україн-ську роботу, скидаємо з постів силою, не рахуючись з російським урядом. Визнаючи Цен-тральну Раду за свій найвищий уряд, ми поки що виганяємо зрадників з України без її відома. Коли все опануємо силою, тоді цілком підпорядкуємося Центральній Раді. Тоді вона порядкуватиме у Києві й на всій Україні, як у своїх людей, котрі мусять усім ке