§ 28. Югославія

28 червня 1921 р., у день Святого Вида (Видовдан) — день пам’яті битви на Косовому полі, Установча скупщина (Установ- чі збори) прийняла конституцію. Королю надавалися значні права, у тому числі право разом зі скупщиною (парламентом) здійснювати законодавчу владу. Він був головнокомандувачем збройних сил, призначав прем’єр-міністра, міг запровадити в країні надзвичайний стан, зупинити дію конституції. Ко- роль був не підзвітним ні перед скупщиною, ні перед народом. Верховний законодавчий орган країни — Народна скупщина — складався з однієї палати, а обирали до нього на чотири роки. Усупереч поділу на національні області, що склався історично, держава була розділена на 33 жупанії (губернаторства). Кожну жупанію очолював великий жупан, якого призначав король і який мав повноваження припиняти рішення виборних орга- нів самоврядування.
Таким чином було закріплено унітарний устрій Королівства СХС. Домінуюче становище в країні здобула сербська еліта, яка обійняла майже всі адміністративні посади в країні.

наЦіональна Проблема. У 1920-ті рр. в Королівстві СХС було проведено аграрну реформу, яка на деякий час посла- била гостроту земельного питання. Почала розвиватися про- мисловість, але країна залишалася аграрною, хоча деякі райони
Словенії та Хорватії були економічно розвиненими.
Найбільш гострою проблемою для Королівства СХС стала національна великосербська політика, яку проводили король та уряд. Вона призвела до розгортання сепаратистських рухів хорватів, словенців і мусульман, які вимагали зрівняння їх у правах і надання автономії всім народам. На чолі сепаратист- ського руху стояла Хорватська республіканська селянська партія (ХРСП) під керівництвом її лідера Степана Радича. Надання Хор- ватії прав обмеженого самоврядування лише на деякий час по- слабило суперечності. У 1927—1928 рр. національний конфлікт досяг найбільшої гостроти. 20 червня 1928 р. під час бурхливої дискусії в скупщині лідера опозиції С. Радича та двох інших парламентаріїв від опозиції було вбито. Загострення національ- них відносин спонукало короля Александра до встановлення особистої влади.
6 січня 1929 р. Александр опублікував маніфест, згідно з яким
у країні було ліквідовано парламентську монархію, скасовува- лася Видовданська конституція, розпускалися Народна скуп- щина і всі партії та організації, які проводили антидержавну політику. Король перебрав на себе всю повноту влади. У жовтні 1929 р. держава дістала назву Королівство Югославія.
Одночасно було проведено адміністративну реформу, за якою країна поділялася на дев’ять банів та один столичний округ. Кордони адміністративних одиниць були проведені так, щоб у банах сербське населення переважало. Бани призначав король, якому вони й підпорядковувалися.
У 1930 р. Югославію охопила економічна криза. Промислове виробництво скоротилося наполовину, а ціни на сільськогоспо- дарську продукцію впали вдвічі. У 1934 р. національний дохід

Король Югославії Александр і

Карикатура на королівську диктатуру

Степан радич

117

розділ IV. держави Центрально-Східної Європи

Юний Петар іі —
останній король Югославії

Владо Чорноземський, член ВМОрО (Внутрішня Македонсько-Одринська
революційна організація), що пов’язана із хорватськими терористами-усташами, в уніформі усташів. 1930-ті рр.
118

порівняно з 1929 р. складав 46,5 %. Крім того‚ у суспільстві загострилися національні та соціальні суперечності. Боротьба за права хорватів, словенців, мусульман набула інтернаціональ- ного характеру. Хорватські усташі (націоналісти) на чолі з Анте Павеличем, яких підтримувала Італія, а згодом і Німеччина, почали вдаватися до терористичних актів.
Уряд, намагаючись хоч якось послабити кризу, встановив контроль за цінами на сільськогосподарську продукцію. Про- те обійтися без іноземних кредитів було неможливо. У 1931 р. Франція надала Югославії значний кредит за умови послаблення королівської диктатури. Не бажаючи здаватися в очах світової громадськості диктатором, король погодився на конституцію, яка відновила деякі демократичні права й свободи.
У жовтні 1934 р. в Марселі усташі, діючи згідно з розро-
бленим у Німеччині планом «Тевтонський меч», убили короля Александра І і французького міністра закордонних справ Луї Барту. Знищивши двох найбільших прихильників політики колективної безпеки, Німеччина домоглася своїх цілей чужи- ми руками. Останніми словами короля були: «Бережіть Юго- славію!»
У зовнішній політиці Югославія дотримувалася союзу із Францією, входила до Малої Антанти та Балканської Антанти (Югославія, Греція, Румунія, Туреччина). Найбільш напружені відносини в неї склалися з Італією та Болгарією.
Після смерті Александра королем став його 11-річний син
Петар II, а регентом при ньому — принц Павел.
У 1935 р. уряд очолив Мілан Стоядинович. Він намагався подолати кризу в національних відносинах. Розуміючи, що для приборкання хорватських сепаратистів треба позбавити їх зовнішньої підтримки, він уклав конкордат із Ватиканом, за яким католицька церква (хорвати, переважно католики) отримувала ряд привілеїв. Проте це призвело до конфлікту між урядом і православною церквою, яка мала величезний вплив у суспільстві.
У 1937 р. М. Стоядинович уклав договір із Болгарією та Іта- лією. За його умовами Італія припиняла підтримку усташів, Югославія визнавала окупацію Ефіопії та аншлюс Австрії, а піс- ля розчленування Чехословаччини заявила про припинення іс- нування Малої Антанти. Проте вирішити хорватське питання уряд не зумів. Тоді король надав право формувати уряд Драгіші Цвєтковичу (лютий 1939 р.).
26 серпня 1939 р. новий керівник уряду підписав угоду з лі-
дером хорватського руху Владко Мачеком про створення Хорват- ської самостійної адміністративної одиниці. Югославія також приєдналася до союзу Німеччини, Італії та Японії.
Пронімецька політика мала багато противників. 27 березня
1941 р. стався переворот. Регента принца Павела та уряд Д. Цвєт- ковича було усунуто від влади. Було створено уряд національної єдності на чолі з Душаном Симовичем. Це був проанглійський державний військовий переворот, підтриманий демократичною опозицією. Заколотники уклали союзницький договір із СРСР. Події поламали наміри Німеччини.

§ 28. Югославія

А. Гітлер вирішив напасти на Югославію, навіть якби до- велося відкласти запланований напад на СРСР. 6 квітня 1941 р. німецькі війська вдерлися на територію Югославії та Греції.
10 квітня Хорватія проголосила незалежність. Між Італією та Хорватією було укладено договір, за яким Італія визнавала територіальну цілісність Хорватії, а Хорватія зобов’язувалася не мати флоту та пропускати італійські війська через свою територію. Із частини території Сербії було створено маріонет- кову Сербську державу. Решту території Югославії було по- ділено між Болгарією, Угорщиною, Німеччиною та Італією. Проте південнослов’янські народи не змирилися з поневолен- ням, розпочавши партизанську боротьбу. Домінуючою силою у боротьбі були комуністи на чолі з Йосипом Броз Тіто.

Король Югославії Александр і та міністр закордонних справ Франції Луї Барту в Марселі за мить до загибелі від пострілів македонського терориста Владо
Чорноземського. 9 жовтня 1934 р.

 Об’єднані під зверхністю Сербії південнослов’янські народи не змогли створити єдину державу.
 назрівання другої світової війни зробило Югославію вразливою з боку зовнішньої агресії. Усі спроби забез- печити захист країни за рахунок створення колективної

системи безпеки або приєднання до одного з європей- ських союзів були теж невдалими.
 6 квітня 1941 р. Югославія зазнала агресії з боку німеч- чини та її союзників і припинила своє існування.

1. У якому році виникла держава словенців, хорва- тів і сербів? 2. Коли держава СХС, Сербія і Чорно-
горія об’єдналися в одну державу? 3. Хто став першим королем Королівства СХС? 4. Які народи були об’єднані в Королівство СХС? 5. У якому році було прийнято Ви- довданську конституцію? 6. Що стало приводом до вста- новлення особистої влади короля Александра? 7. Яку нову назву отримало Королівство СХС у 1929 р.? 8. Яка націоналістична організація розгорнула терористичну бо- ротьбу проти влади Югославії? 9. Якою була мета опера- ції «тевтонський меч»? 10. до складу яких союзів входила Югославія в 1920—1930-ті рр.?

Практичні заняття

11. Яким чином була утворена Югославія? 12. дай- те оцінку внутрішній політиці урядів Югославії
в 1920—1930-ті рр. 13. Якими були причини встанов- лення королівської диктатури в 1929 р.? 14. Як склалася доля Югославії після агресії німеччини та її союзників?
15. Проведіть дискусію за проблемним питан- ням: що відіграло вирішальну роль у загибе-
лі першої Югославії: внутрішні чи зовнішні чинники?
16. Підготуйте презентацію на тему «Від Королів- ства СХС до Югославії». 17. Підготуйте есе на тему
«Чи була інша альтернатива розвитку першої Югославії?»

1. Центрально-Східна європа: вибір між демократією та авторитаризмом
2. міжнаціональні відносини в державах Центрально-Східної європи

узагальнення знань
за розділом IV «Держави Центрально-Східної європи»

тестові завдання
для підготовки до тематичного контролю за розділом IV
«Держави Центрально-Східної європи»