Додаток 5 З ЕТИМОЛОГІЧНОГО СЛОВНИКА

багаття «вогнище», [багач] «смолисте дерево для підпалу»; р. [багатье] «вогонь»; псл. bag- «горіти, тліти»; — споріднене з двн. bacchan, bahhan «пекти», дангл. Ьасап «пекти», гр. «смажу, печу»; індоєвропейським *bhog- «пекти».

грудень «останній місяць року; [листопад]», старе грудень «одинадцятий, пізніше дванадцятий місяць року» (XV ст.); р. [грудень] «листопад», бр. грудзень «грудень», давньоруське грудьнь «листопад», п. grudzien «грудень»,

ч. hruden, слн. hruden, схв. грудан, слн. gruden, «листопад»; — псл. grud-ьп, утворене від gruda «грудка, мерзла земля»; назва мотивується тим, що в цей час земля замерзає.

гуаш «вид фарб; живопис такими фарбами»; р. гуашь, бр. гуаш, п. gwasz, guas, ч. gouache, kvas, слн. gvas, болг. гваїи, схв. гваїи; через російську мову запозичено з французької; фр. gouache походить від іт. guazzo «водяна фарба; мокрота, калюжа», яке зводиться до латин, aquatio «добування води; водопій; калюжі», похідного від aqua «вода».

земля р. земля, бр. зямля, п. ziemia, ч. zeme, слц. zem, болг. земя, псл. *zemja; споріднене з лит. Оете «земля», Demas «низький», латин, humus «земля».

колобок «невеликий круглий хлібець [круглий коржик; омлет]»;

р. колобок «невеликий круглий хлібець [круглий пиріг; пиріг довгастий; печиво, ватрушка; грудочка тіста]», [колоб] «тс», [колобан] «хліб різної форми», бр. [калабок] «пиріжок, булочка»; можливо, пов’язане з псл. *к1Ьгь «щось скручене, звите подібно до кулі», укр. клуб.

лелека, лелеча., лелеченя, [лелечич] «лелека-самець», лелечий; р. [леклек] «біла чапля; лелека», болг., схв. л&лек «лелека»; запозичення з тюркських мов; тур., крим.-тат. lailak «лелека», аз. lejlflk, кирг. leklek, каз. lajlek

зводяться до перс. Іекіек, яке походить від ар. laklak звуконаслідувального походження.

урожйй, [урод, уроджай, урожа, урбж’я, зрожаи\, урожайний; р. урожай, бр. ураджай, п. urodzaj, болг. урожай; утворення за допомогою префікса від давнішого іє. *rod-jajb, з яким пов’язані рід, родити; ч. йгосіа «урожай».

Умовні скорочення

аз. — азербайджанська

ар. — арабська

болг. — болгарська

бр. — білоруська

гр. — грецька

дангл. — давньоанглійська

двн. — давньоверхньонімецька

іє. (*) — індоєвропейська

іт. — італійська

каз. — казахська

кирг. — киргизька

крим.-тат. — кримськотатарська

латин. — латинська

лит. — литовська

п. — польська перс. — перська

псл. — праслов’янська

р. — російська слн. — словенська слц. — словацька

схв. — сербохорватська тур. — турецька укр. — українська фр. — французька ч. — чеська

Додаток 6

ЗІ СЛОВНИКА СИНОНІМІВ

аудієнція, прийом, прийняття

багатий, заможний, маєтний, грошовитий, забезпечений; рясний, буйний; розкішний, пишний, шикарний

балакучий, говіркий, балакливий, лепетливий, гомінливий; кн. велемовний, щебетливий; язикатий, слизькоязйкий

барвистий, строкатий, кольоровий, різнобарвний, пишнобарвний; кольористий, квітчастий, веселковий

батьківський, отчий, рідний, кровний, родимий, родинний, материнський близько, поблизу, недалеко, неподалік, недалечко, біля, близенько, близесенько, не за горами, рукою подати ватра, вогнище, багаття, вогонь

вдячний, зобов’язаний, (про слово, погляд) щирий, приязний, привітний, люб’язний

видатний, визначний, славетний, знаменитий, заслужений, великий, непересічний, відомий, чільний, славний, знаний

відскочити, відстрибнути, відплигнути, відсахнутися, відхопитися; відлетіти

відталий, розталий, розмерзлий вітати, поздоровляти, віншувати

віхола, метелиця, хуртовина, завірюха, хурделиця, заметіль гармидер, безладдя, галас, гам, крики, метушня, хаос, бедлам, сумбур, мішанина

горизонт, обрій, круговид, виднокрай, видноколо, виднокруг, виднокіл, кругозір, небосхил, крайнебо, небокрай

дистанція, відстань, віддаль; (залізнична) дільниця; (у спорті) траса, шлях

добрий, не злий, не лихий, непоганий, кн. позитивний; (хто) приязний, чуйний, привітний, ласкавий, щирий, з доброю душею, доброзичливий дотеперішній, минулий, попередній, колишній, тодішній, пережитий дружити, приятелювати, товаришувати, ладити, брататися жарко, гаряче, спекбтлйво, спекотно, пекуче, палюче; прйстрасно жбурлятися, жбурити, жбурнути, кйдатися

жвавий, меткйй, живйй, проворний, прудкйй, рухлйвий, швидкйй зірниця, зорянйця, світова зоря, ранкова зоря, світанок злива, дощ, хлющ, гроза, потік, град; буря, шторм зопалу, необачно; згарячу; спрожогу, спохвату, у гарячці, у розпалі котитися, сунутися котом, котйти; (вділ) скочуватися; шйритися; (про зорі) падати; (про сльози) тектй; (про туман) сунути ласкйвий, ніжний, лагідний, пестлйвий

ледар, ледащо, нероба, лежень, лежебок, лінюх, лобур, лобуряка, лоботряс, гультяй, гульвіса; ледацюга

мйбуть, напевно, либонь, очевйдно, певно, вйдно, очевйдячки, може, можлйво, правдоподібно

наодинці, віч-на-віч, тет-а-тет, на самоті, сам, одйн непоштивий, непочтйвий, нечемний, неввічливий, невйхований, не-шаноблйвий

оббігаючи, обминаючи, обгинаючи, облітаючи, уникаючи палати, мигтіти, палахкотіти, горіти, паленіти, згоряти, братися полум’ям; (вогнем) світйтися, яріти, ярітися, палахкотіти; (про щоки) пашіти; (про бій) шаленіти.

підскакувати, підстрйбувати, підплйгувати, (з місця) підхоплюватися; (на вибоях) підлітати; (про ціни) підвйщуватися, підноситися, рости; (до кого) прискакувати

плакати, квилйти, лйти сльози, нюнити, рюмати, рюмсати, скйглити, скімлити, (тихо) хлйпати; ридати, заходитися

потворний, бридкйй, відразливий, гидкйй, почварний; (звір) страхітливий; (про явище) огйдний, протиприродний, жахлйвий, кошмарний; (про взаємини) нелюдський

прижухлий, прив’ялий, зав’ялий

противник, супротйвник, ворог, суперник, антагоніст, ненавидник, недруг радикальний, коріннйй, (захід) найдійовіший, найрезультатйвніший; (про зміни) докорінний, рішучий, фундаментальний, кардинальний р&дісний, веселий, життєрадісний, просвітлений, осяйнйй, утішний раціональний, розумний, корйсний, доцільний; (одяг) практйчний, яйгідний, зручний; (про знання) перевірений логікою, базований на розумі; (про число) цілий

рідний, (брат) кровний, кров від крові, кість від кості; (про місто) ро-дйнний, родймий; (духом) близькйй, споріднений; (про діло) улюблений; (звук) знайомий

скаржитися, нарікати, жалітися, ремствувати

солдат, боєць, воїн, вояк, стрілець, рядовйй, комбатант, іст. ратник, жовнір; (піший) піхотйнець

стимул, мотив, заохота, заохочення, поштовх, імпульс, спонука; причина сучасний, нинішній, сьогоднішній, модерний, найновітніший, новітній, теперішній

тепло, теплота; (у хаті) дух; (на дворі) тепла погода, теплінь; доброта, сердечність, щирість, доброзичливість, теплість

тремтливий, (про світло) мерехтливий, миготливий, тріпотливий; (про голос) перерйвчастий, боязкий, полохливий; (про чекання) схвильований, тремкий

ударитися, гепнутися, зударятися (з чим); (тілом) забиватися, (лобом) стукатися, (у груди) ударяти; (до кого) звертатися, (у що) удаватися, віддаватися (чому)

унікальний, рідкісний, неповторний, надзвичайний, винятковий хвалитися, хвалйти себе; (чим) вихвалятися, хвастати, хизуватися, чванитися, кн. фанфаронити; нахвалятися; (кому) говорйти, повідати, повідомляти (кого)

швидко, стрімко, скоро, хутко, прудко, шпарко, мерщій, вйхорем; шалено, прожогом, стрімголов, чимдуж, щодуху; мйттю, умить, миттєво, мигцем; моторно, жваво, енергійно

шосе, брук, дорога, торований шлях, бйтий шлях, тракт; автострада; магістраль

шубовснути, упасти; (у воду) шелеснути, шуснути, булькнути, бовтнути, плюхнутися; (про воду, згори) рйнути, жбухнути

Додаток 7