§15 Другорядні члени речення

Прочитайте уривок із вірша. Знайдіть у ньому назви другорядних членів речення.

Другорядні теж важливі члени речення, тут вони не для прикраси, не для клечання. Думку можуть (помічав це, безумовно, ти) пояснити, уточнити і доповнити. Поділяються, напевне, неспроста вони на означення, додатки і обставини.

Д. Білоус

Запам’ятаймо!

Другорядні члени речення — додаток, означення, обставина. Вони пояснюють головні члени речення та залежать від них.

Речення, що складається тільки з граматичної основи, називається непоширеним. Наприклад: Місто спить. Речення, у якому є другорядні члени, називається поширеним. Наприклад: Спить натомлене місто.

Додаток

Означення

Обставина

означає предмет

називає ознаку предмета

називає ознаку дії (місце, час, причину, мету, спосіб)

Питання

кого? чого? кому? чому? кого? що? ким? чим? на (у) кому? на (у) чому?

який?

чий?

котрий?

де? куди? звідки? коли? чому? як? з якою метою?

Підкреслення

(пунктирна лінія)

(хвиляста лінія)

(риска, крапка)

Приклади

Я милуюся (чим?) каштанами (під

Місто (яке?) Чернігів розташоване (на якому?) на правому березі Десни.

Школярі (коли?) навесні поїхали (куди?) на екскурсію (куди?) до Умані.

чим?) під травневим дощем.

Спишіть текст. Підкресліть головні й другорядні члени речення, ставлячи до кожного члена речення питання за зразком.

Зразок. На мальовничих берегах Дніпра розкинувся Київ.

1. Київ (що зробив?) розкинувся.

2. Розкинувся (де?) на берегах.

3. На берегах (чого?) Дніпра.

4. На берегах (яких?) мальовничих.

Київ — найдавніше й найвідоміше українське місто. Воно побудоване дуже давно. Про Київ згадують у своїх книжках

греки. Колись грецькі купці приїздили на береги Дніпра торгувати.

Спишіть текст. Визначте, у яких відмінках стоять підкреслені додатки.

На правому березі Десни розкинулося стародавнє місто Чернігів. Воно засноване в сьомому столітті. Чернігівці та гості міста милуються його Спаським і Борисоглібським соборами, Іллін-ською і П’ятницькою церквами.

1. Складіть і запишіть речення, у яких подані слова стояли б у називному та знахідному відмінках однини.

Край, місто, село.

2. Визначте, якими членами речення виступають подані слова. Усміхнімось!

38^ 1. Спишіть вірш. Підкресліть головні й другорядні члени речення. Бузина і дядько

Звисока усім киває На городі бузина.

Не чіпай її, бо має Дядька в Києві вона.

П. Ларін

2. Що означає вислів «На городі бузина, а в Києві дядько»?

1. Спишіть текст. Підкресліть означення.

Назву міста Житомир пов’язують з давньою легендою про дружинника київських князів. У дев’ятому столітті воїн, якого

звали Житомир, заснував на високому березі річки Кам’янки, притоки Тетерева, поселення. Відтоді й веде свій лік місто Житомир. У часи монгольської навали місто було дощенту зруйноване. Та Житомир знову постав у новій красі.

2. Визначте, якими частинами мови виражені означення.

140 \ 1. Спишіть текст, поставивши слова в дужках у потрібних відмінках.

У тринадцятому столітті галицько-волинський князь Данило заснував місто на (річка Полтва) і назвав його (ім’я) сина Лева. З (Високий Замок) видно всю панораму Львова.

2. Підкресліть означення.

Випишіть із тексту обставини, вказавши, якими частинами мови вони виражені. Поясніть правопис прислівників.

Одеса — південні морські ворота держави. Місто розташоване на північно-західному узбережжі Чорного моря. Чудова морська гавань та архітектура Одеси завжди приваблювали туристів. Багато їх приїздить навесні та влітку.

Напишіть коротку розповідь про своє рідне місто чи село. Підкресліть у реченнях головні та другорядні члени.

Складіть речення за схемами.

1. Прочитайте текст. Перекажіть. Як зміниться зміст тексту, якщо ви не будете використовувати в реченнях означень?

А якого кольору слова?

Тихесенько вимовляю слово «зелений», і постає переді мною все зелене, і я вже чомусь не сумніваюсь, що й саме це слово зеленого кольору. Вимовляю слово «мама» — і ввижається мені добра її усмішка, каре іскристе мерехтіння в очах, ласкаве звучання голосу. Жоден колір, либонь, не пов’язується з її образом, тільки

здається, наче сяє чимось золотистим від очей, вишневим од губ, яблуками-антонівками від рук — і за всім цим щемко постає слово «рідна», яке, здається, саме зовсім позбавлене кольору, а тільки дороге воно, ніжне, хвилююче, мов усі кольори разом узяті.

А слово «осінь» — жовте, бо восени дозрівають усі грушки в нашому садку, всі яблука. Спершу вони світяться поміж листям молодесеньким жовтим полум’ям, потім починають потроху падати на землю, згодом усе рясніше… А одного дня залишається на гіллі саме тільки жовте, недогоріле листя.

Слово «осінь» туге й жовте, наче віск.

Слово «пролісок» — біле, і чомусь од нього пахне сніжком, який починає танути, і гострою весняною землею, і торішнім перепрілим листям. Слово «зозуля» якесь ніжне, зелененьке, мов пух на вербах, бо коли зозуля починала кувати в цьому році, то зелень на деревах була молода й свіжа, а вербовий цвіт опадав на воду, і здавалось, що вода зацвіла ніжним смарагдовим пушком.

Над подвір’ям пролетіла ворона, пронесла в дзьобі галузку, я подумав, що то вона понесла своє чорне слово. Бо слово «ворона» — чорне (За Є. Гуцалом).

2. До одного з фрагментів тексту підготуйте малюнок.

145\ 1- Спишіть текст. Підкресліть головні й другорядні члени речення.

Язик до Києва доведе

Столиця Київської Русі Київ була відома своїми церквами й монастирями, палацами та бібліотеками. Сюди йшли люди вчитись і молитися, служити й торгувати. Далеко за межами держави лунала слава про Київ. До нього можна було дійти, навіть не знаючи дороги, а тільки розпитавши про неї.

2. Поясніть значення вислову «Язик до Києва доведе».