§ 47. Другорядні члени речення

Речення у своєму складі, крім головних членів речення, можуть мати другорядні члени: додаток, означення, обставину.

Означення

Означення — другорядний член речення, який називає ознаку предмета і відповідає на питання який? чий? котрий? скількох?: Горіли солом’яні стріхи (Л. Костенко).

Означення залежить від члена речення, вираженого іменником, і найчастіше виражається прикметником, дієприкметником, займенником, рідше — іншими частинами мови.

Залежно від типу зв’язку з означуваним словом означення поділяють тузгоджені та неузгоджєні.

Узгоджені означення узгоджуються з означуваним словом у роді, числі, відмінку. При цьому зміна форми означуваного слова веде до зміни форми означення. Узгоджені означення виражаються прихметниками, дієприкметниками, числівниками, займенниками, прикметниковими та дієприкметниковими зворотами: Молодого коня не впряжеш у гнилі голоблі (Нар. тв.). Достигле яблуко саме з дерева падає (Нар. тв.). Перший день війни видався найдовшим (Ю. Збанацький). Вода, затягнута тремкими скалками льоду, була схожа на шумовиння (Є. Гуцало).

Неузгоджєні означення поєднуються з означуваним словом способом керування або прилягання. Неузгоджєні означення виражаються іменниками, особовим займенниками, прислівниками, інфінітивами, сполученнями слів. При цьому зміна форми означуваного слова не веде до зміни форми означення. Наприклад: Слюсар у залізних окулярах зиркунув крізь них..- (П. Панч).

Узгоджене означення

срібний ланцюжок шовкова сукня зелені насадження офіційна вимога спортивний майданчик

Неузгоджене означення

ланцюжок зі срібла сукня в горошок насадження з берез вимога вийти майданчик ліворуч

Прикладка як різновид означення

Прикладка є різновидом означення. Вона називає ознаку предмета і водночас, будучи виражена іменником, дає йому нову назву. Прикладка, як і взагалі означення, відповідає на питання який?: Освітлений вогнями, підходить пароплав (який?) «Тарас Шевченко» (О. Довженко). Прикладка виражається іменником і може бути як загальною, так і власною назвою. Наприклад: Десь-не-десь лежали на землі дуби-великини. .. (О. Кобилянська). Проживав у нас довго собака Пірат (О. Довженко).

Прикдадка

J_ _І

вік, професію, рід занять, місце проживання, національність людини, якісну характерне-Чтику

виступає назвою

/■географічних, астрономічних об’єктів. Підприємств, установ, періодичних видань, творів літератури \га мистецтва тощо ^

З двох іменників — власної назви і загальної назви — прикладкою є:

339

• загальна назва, якщо власна назва — це ім’я людини: співачка Tina Король, космонавт Леонід Кадеток. боксер Віталій Кличко;

• власна назва, якщо це назва неістот (річок, озер, населених пунктів тощо) або кличка тварини: місто Львів, ріка Буг, роман «Чорна рада», собака Бровко, папужка Додік.

Прикладка за змістом конкретніша від залежного слова, адже вона уточнює його і дає якісну характеристику: дівчина-красуня — дівчина (яка?) красуня.

Додаток

Додаток — другорядний член речення, що називає предмет, на який спрамована дія і з яким зв’язаний інший предмет, і відповідає на питання всіх непрямих відмінків: кого? чого?; кому? чому?; кого? що?; ким? чим?; на кому? на чому? Наприклад: Він пам ‘ятас шаблю гостру (В. Сосюра).

Найчастіше додаток виражається іменником, займенником у формі непрямих відмінків, іншими частинами мови у значенні іменника, сполуками слів, навіть інфінітивом: Робоча бджола мед носить (Нар. тв.). Море било й гризло його, як прибережну скелю (М. Коцюбинський). До шпиталю привезли поранених. Мама вишила три рушники. Я так люблю сіяти (О. Довженко).

Додатки бувають прямі та непряліі.

Прямий додаток — це додаток у формі знахідного відмінка без прийменника, який залежить від перехідного дієслова, неозначеної форми дієслова, дієприслівника; означає предмеї, на який безпосередньо спрямована дія присудка.* Пасатний вітер пам вітрило рве (М. Зеров).

Прямим додаток може стояти і у формі родового відмінка, якщо перед словом-присудком є заперечна частка не: не читав книжки, не написав листа або якщо дія переходить не на весь предмет, а лише на його частину: випив чаю. насипаю цукру.

Непрямий додаток — це додаток у формі будь-якого непрамого відмінка, крім знахідного без прийменника; означає об’єкт, на який безпосередньо дія не спрямована: Іван охоче розповідав про своє життя домашнє (М. Коцюбинський).

читати книжку читати за столом

писати лист співати голосно

Обставина та їх типи за значенням

Обставина це другорядний член речення, який означає місце, час, причину, мету, умову дії, а також її спосіб та інтенсивність.

У ролі обставини зазвичай виступають прислівники, дієприслівники, дієприслівникові звороти та іменники у непрямих відмінках: Тихо пливе блакитними річками льон (М. Коцюбинський). Так коло півночі Яким їх поюикав (М. Коцюбинський). На чорному фоні неба заблищали стрілами блискавки (І. Нечуй-Левицькнй). Лежачи й сокира іржавіє (Нар. та.).

Інколи обставини можуть бути виражені інфінітивом, фразеологізмом або синтаксично нерозкладною словосполукою: Він прийшов (з якою метою?) послухати музику. Люди стоячи (як?) в три ряди

340

Типи обставин

Тип

Значення

Питання, на які відповідає

Приклали

способу ДІ

спосіб здійснення дії, вияву ознаки

як? яким способом?

Тепер іду я без дороги, без шляху битого (Т. Шевченко).

міри

і ступеня

інтенсивність ДІЇ ЧИ ознаки, міра їх вияву

якою мірою? як часто? скільки разів? наскільки?

Вона вміла дуже добре куховарити (І. Нечуй-Левицький).

і місця

місце дії, напрам руху

де? куди? звідки?

Цвіїи під вікнами мальви (Л. Костенко)

часу

час дії, її часова межа

копи? з якого часу? доки? відколи? як довго?

Хто лежить до Покрови, той

продасть усі корови (Нар. тв.).

причини

причина, підстава виникнення дії

чому? з якої причини? через що?

Хворий зблід від нестерпного болю.

мсти

мета дії

навіщо? з якою метою? для чого?

Бурлаки завернули в яр на відпочинок (і. Нечуй-Левицький).

умови

умова, за якої відбувається дія

за якої умови?

Не спитавши броду, не лізь у воду (Нар. тв.).

допусту

умова, всупереч якій відбувається ДІЯ

всупереч чому? незважаючи но що?

Було, незважаючи па таку репь, душно (М. Коцюбинський).

ВПРАВИ

ВПРАВА 212. Перепишіть речення. Підкресліть означення, вкажіть, до якого слова вони відносяться. Визначте узгоджені та неузгоджені означення.

І. Одні тільки бажання творити добрі діла й зосталися при мені на все життя (О. Довженки).

2. Думи українського народу, висловлені нашими геніями, ні в огні не згоряють, ані в воді не тонуть (Я. Тичина) 3. На площу вискочив осідланий кінь без вершника (А. Шиян). 4. У млині стояв теплий, приємно солодкуватий запах свіжої кукурудзяної муки (М Коцюбинський). 5. Свіжозорані ниви обсівалися великими вечірніми зорями (М Стельмах). 6. Запахла осінь в’ялим тютюном та яблуками та тонким туманом (М Рильський). 7. Облиті полум’ям хмари рвано, кошлато звисали над смугою потемнілих плавневих лісів, над пустинними пенькуватими зрубами, навіваючи якусь неясну тривогу (О. Гончар) 8- Нові квітки на килимах рука дівчини вишивас (М Рильський)- 9_ Широкою долиною, між двома рядками розложистих гір, тихо тече по Васильківщині невеличка річка Раетавиця (/. Нечуй-Левицький). ІО. Година для праці настала (Я Українка). 11. Вони вийшли на галявину з високими березами (О. Дончепко). 12. Вискочить сонце на мить на блакитну полянку, щоб обсушитись, гляне на себе в калюжу, і знову лізуть на нього важкі, розтріпані хмари (М Коцюбинський).

341

ВПРАВА 213. Запишіть речення. Підкресліть неузгоджені означення Визначте спосіб їх вираження.

І. Шафа для одягу ховалась у кутку (В. Собко). 2. Хата наша, батьківська і дідівська, старовинна, з плетеним бовдуром і без віконниць, стояла над шляхом, що веде з Полтави до Гадяча (Гр. Тютюнник). 3. Залишив Грицько думку вернутися повесні додому (Я Мирний). 4. Чутка про маєток у тридцять тисяч не давала нікому покою (Я Мирний). 5. В Чіпчинім серці вже ворухнулось бажання верховодити (Я. Мирний). 6. Маленький, ніби іграшка, дитячий черевичок жовтої шкіри лежав у Юрка на долоні {В. Козаченко). 7. Парубок літ двадцяти бігав за ним (Я Мирний). 8. Василь дістав завдання дійти до села і дізнатися про всі події (АГ. Стельмах). 9. Світ вечірнього сонця заглянув у причілкове вікно (/. Нечуй-Левицький). 10. Стала наближатися година рушати в дпрогу (С. Васильченко).

342

ВПРАВА 214. Запишіть речення. Підкресліть прикладки. Чим вони виражені?

1. Наперед вийшов велетень-рибалка, він ніс жмут мотуззя (Ю. Яновський). 2.1 гірко плаче Яро-славна в І Іутивлі-граді на валу (А. Малишко). 3.1 нареклись героями Дніпра воїни-герої (П. Тичина). 4 А дївчина-сиротина у наймах марніє (Т. Шевченко). 5. Чеська красуня-столиця вирувала радісною повінню свята (О. Гончар). 6. Знову, ластівочко-серце, ти вернулась (П. Грабовський). 7. Тоді загорілися іскри в чорних очах красеня-юнака (/. Ле). 8. Очі-ґудзики дивилися просто перед собою (Ю. Смолич). 9. Виступає круглий місяць з сестрою-зорею (Г. Шевченко).

ВПРАВА 215. Запишіть речення. Підкресліть додатки й обставини. Визначте їх різновид і спосіб вираження.

Стоять смереки. Ледве коливаються важким віттям і мовчать, як намальовані. Стінами непорушними зеленими творять ліс, вірять у слою силу. Ідеш — і мов казку таємну хтось мовить тобі. Шепоче устами смерек, вітає гостинно та любо.

Могутність всю свою захотіла показати природа і заставила кожний крок столітніми смереками. А потім поставить гору серед дороги, урве з неї камінь і кнне під ноги.

З rip потоки! Скільки їх! Чистих, холодних, ясних. І кожний з них інакший, кожний говорить свою казку, співає свою пісню, радіє своєю радістю. (За Г. Хоткевичем).

343

ТЕСТИ

(з вибором однієї правильної відповіді)

Означення

1331. Виділене слово є означенням у реченні А Кяпуста-то гарна, та качан гнилий.

Б Дерево криве, а плоди солодкі

В Моя хата небом укрита, землею підбита, вітром загороджена.

Г Ч вола дві шкури не деруть.

Д Достигле яблуко саме з дерева падає.

1332. Виділене слово є означенням у реченні А Трудовий хліб солодший за мед.

Б Під лежачий камінь вода не тече.

В Повітря було холодне і чисте.

Г Вченому світ, а невченому тьма.

Д Мудрим ніхто не вродився, а навчився.

1333. Виділене слово є означенням у реченні А Над морем мріли білі вітрила.

Б Праця чорна хліб білий В Робота дурних любить.

Г Хто не працю? в будні, тому і вихідного нема.

Д Дарма, що малий, а й старого навчить.

1334 Виділене слово є означенням у раченні

А Для нас у ріднім краю навіть дим солодкий Б Старого горобця на полові не обдуриш.

В Не спиті горшки ліплять, а прості люди.

Г Розумний мовчить, коли дурень бурчить.

Д Розпочалися жнива — будь скупішим на слова.

1335. Виділене сяово с означенням у реченні А Хоч буйна трава, та не для мого вола.

Б Своя солома ліпша, як чужа перина.

В Жито гарне, та день малий.

Г Гостре словечко коле сердечко.

Д Не хвапи кашу, коли просо не посіяне.

1336. Неузгоджене означення є в реченні

А Сльози гарячими солоними струмками побігли по щоках дівчини. Б Холодний вітер різкими голками впивався в обличчя.

В Вітер тихо гойдає засніжені квітами віти.

Г Старий віл не піде на ріллю.

Д Одразу за парканом нашого двору починається велике узлісся.

1337. Неузгоджене означення є в реченні

А Сонячний серпанок покриває дерева Б Вода в ріці сурмила срібно-срібно.

В Сади, омиті музикою згадок, ковтають пил міжселищних доріг.

Г Віділлються вовкові овечі СЛЬОЗИ.

Д Схід сонця я вийшов зустріти у поле.

344

ппшп пппгп ешш доху □□□□□ ггпт тт

<u a u с( < u а l с; < lc a u ej < tc a l. e* < ш a l < to оз u < ic аз u

1338. Неузгоджене означення є в реченні А Не кожен осел має великі вуха.

БІ вовк своїх вовченят любить.

В Настає час розставатись.

Г В променях згасаючого сония золотилась гречка.

Д Біло-оранжеві метелики евділи на очеретяній стеблині.

1339. Неузгоджене означення є в реченні

А Десь у темних кущах безжурно кувала зозуля.

Б У весняному повітрі загув вечірній дзвін.

В Веселий гість—дому радість.

Г Добрі діти — батькам вінець, а злі діти — — кінець.

Д Ця земля не знала жодного мосту з каменю.

1340. Неузгоджене означення с в реченні

А Ой не сам запорожець іде: дев’ятеро коней веде.

Б Для доброго друга випряжу коня з плуга.

В Під поромом вирувала чорна вода.

Г Іноді глибоку тишу порушує стукіт дятла Д Сірі води густо спливали з сірого неба на посірілу землю.

Прикладки

1341. Прикладка є в реченні

А Попід горою, яром, долом, мов ті діди високочолі, дуби з гетьманщини стоять. Б 3 темного мора білява хвилечка до побережного каменя горнеться.

В Мої суцвіття, биті холодами, ви добру зав’язь все-таки дали.

Г Пристрибала до ялинки тиха білка-сіроспинка.

Д Ліси мої, гаї мої священні! Пребудьте нам вовіки незнищенні!

1342. Прикладка є в реченні

А Дуба-велетня я чую мову, він — сама історія жнаа.

Б Стоїть у ружах золота колиска.

В Тоді в чагарниках, а особливо на узліссях, з’являється у нас на Україні вальдшнеп.

Г Усі мої ліси, удень такі привітні, схрестилися вночі із небом на шаблях.

Д Де-не-де ще тремтів на гілці одинокий, скручений дудочкою листок, схожий на зморшкувате вушко.

1343. Прикладка є в реченні

А Кремезна Варвара здивовано підняла на неї своє широке, землистого кольору обличчя. Б Плив корабель, роздираючи хвилі.

В Та, може, вітер, трубадур осінній, від поля співом мудрим пропливе.

Г Я знаю: мова мамина — свята.

Д А в серденьку твоєму цвіт весняний, то білим, то рожевий, то червоний, віночком зацвіте.

1344. Прикладка є в реченні

А Семен лежав горілиць, звертаючись із своїми питаннями до неба.

Б Тече вода з-під явора яром на долину.

В Півхлібини, п’ять цибулин та картоплин з десяток поклала мати в торбу подорожню.

Г Як хороше жити, мій друже, мій брате, коли тобі йде дев’ятнадцятий рік!

Д Знаменита панорама «Оборона Севастополя» збуджує в уяві кожного героїчне минуле в усіїї його величі.

345

£з П В 71 > Ьі#м> > *1 ® 07 > *1 СС ОТ > Js П В 71 >

mono mom mom ооооо ггтт

134S. Прикладка є в реченні

А Лебединий ключ понадо мною, як парусами, крилами дзвенить.

Б Річка Дніпро одна з найбільших судноплавних річок світу.

В Посередині ярмарку народ тече, як в берегах річка.

Г Я в людей попрошу тільки віри в кожне слово, почуте від мене, в кожний погляд очей моїх сірих, в кожну ласку рук нестудених.

Д Виростеш ти, енну, вирушиш в дорогу, виростуть з тобою приспані тривоги.

Додатки

1346. Виділене слово е додатком у реченні

А Чсрниш дивився на поранених майже з побожною шаною

Б Із панських прихвоснів-рабів ми людьми з прізвищами стали і вголос прізвища сказали під зле сичання ворогів.

В В лісах чулвся хода весни.

Г Перехожі з подивом зиркали на дівчину.

Д Старий Кайдаш загадав звечора Кайдашисі та Мелаиіці гребти сіно.

1347. Виділене слово є додатком у реченні А Він пам’ятає шаблю гостру.

Б Мама була вчителькою.

ВІ арачий промінь по підлозі котився м’ячиком.

Г Блукає тьма лісами 1 полями.

Д В глибокій воді велика риба.

1348. Виділене слово є додатком у реченні А В лісі панувала тиша.

Б В темряві ночі світяться зорі.

В Цілу ніч не давали заснути солов’ї.

Г За півгодини табір розгорнувся по шляху.

Д Гірко й густо пахли коноплі.

1349. Виділене слово є додатком у реченні А Читаючи підручник, робіть нотатки.

Б Дощ у жнива — як п’яте колесо до воза.

В Хто на морозі не бував, той і лиха не видав.

Г Ніч ховала зорі у голубінь свого крила.

Д Відкриття Коперкика зробило революцію в світогляді людей.

1350. Виділене слово е додатком у реченні

А Вулицею парубки йшли — пісні співали Б Марина витерла очі рукавом.

В Каштани хитають привітним і теплим гіллям. Г Прохолода т иха, тьмяна обіймає знов мене Д Сліпучі блискавки полосують виднокіл.

Обставини

1351. Виділене слово є обставиною причини в реченні

А Од переляку на його лобі виступив холодний піт.

Б Бурлаки завернули в яр на відпочинок.

В Палаюче сонце висить над степом.

Г 3 дев’ятої рамку до шостої вечора вони старанно переконують одне одного, що не божевільні.

Д Кулі прошнаали повітря щоразу густіше.

346

1352. Виділене слово с обставиною прлчини в реченні

А Між осик білих по траві стежки навхрест переплутались.

Б Повітря дрижало від грому пострілів.

В Сергій огллнувся довкола і довго дивився на вогку та холодну березневу ніч. Г Тим часом трапилась несподівала подія.

Д Зненацька від Десни полетіло сухе сіно.

1353. Виділене слово € обставиною причини в реченні А Надвечір хмари опустились нижче.

Б Людина приходить в життя для щастя.

В Серед подвір’їв над колодязями дрімають дерев’яні журавлі.

Г Тополі навкруги здіймаються, як вежі.

Д 3 голоду та холоду й півень не співає.

1354. Виділене слово є обставиною причини в реченні

А Залишки сірих хмар відпливали непомітно на північ.

Б Вночі хороший дощ ясний послав нам щиру благостиню В Непорушно величаво застиг посеред неба місяць.

Г Був Микола від щастя п’яний, від хмільного людського добра.

Д Місяць зажурено загортався в небесну синяву.

1355. Виділене слово с обставиною причини в раченні А Стежкн зміяться глибоко в житі.

Б Сонце все нижче опускалося до землі.

В Хворий зблід від нестерпного болю.

Г Навколо тихо бринів золотий півсон передосіннього степу.

Д Увечері дмухнув теплий вологий вітер.

1356. Виділене слово є обставиною способу дії в раченні А На чужій ниві все ліпша пшениця.

Б Коли старанно косять, то сіна взимку не просять.

В Сій овес у грязь, то будеш князь

Г Капуста ще на грядці, а ти вже на голубці зуби гостриш.

Д У всякім подвір’ї є своє повір’я.

1357. Виділене слово є обставиною способу дії в реченні А Взимку літа не доженеш.

Б Порожній колос вище над усіх стоїть.

В Січень січе та й морозить, газда з лісу дрона возить.

Г На годину опізннася —за рік не доженеш.

Д 3 глибокої борозни високий хліб росте.

1358. Виділене слово є обставиною способу дії в реченні

А В дощ хату не покривають, а в погоду й сама не капає.

Б На льоду тільки дурний хату ставить.

В Сій просо густо — у дітей не буде пусто.

Г Не голодна корова, як під ногами солома.

Д Доброго коня і в стайні куплять.

347

й-зюет> ]з~!ссет> За н со оі > )а -і сс ет > Із -і w я >

зЗйй слеш ггггп Сййпб mnnn

1359. Виділене слово є обставиною способу дії в реченні А Кури на весілля не хочуть, та силою несуть.

Б Кожний пес перед своїм порогом сміливий.

В До Благовіщення зими не лай, а саней не ховай.

Г До Покрови думай про пашу для корови.

Д 3 вовком жити — по-вовчому вити.

1360. Виділене слово с обставиною способу дії в реченні А Молодого коня не впряжеш у гнилі голоблі.

Б Трясе цап бороду, бо так привик змолоду.

В Треба йому ще сім літ евниі пасти.

Г Силою колодязь копати води не пити.

Д Дай ослові вівса, а його до будяків тягне.

1361. Виділене слово є обставиною часу в реченні А Лихий гіс іь і господаря з хати вижене.

Б На Івана Богослова хто не посіяв жита, не варт і доброго слова. В На зло моїй жінці — нехай мене б’ють.

Г В кожній неправді є половина правди.

Д Долі й найбистрішим конем не об’їдеш.

1362. Виділене слово є обставиною часу в реченні

А Не жалкуй на сусіда, коли сам спиш до обіду.

Б Дружба родиться в біді, а гартуетьсл в труді.

В За компанію і циган повісився.

Г В пригоді пізнавай приятеля.

Д Знехочу кум у кума порося з’їв.

1363. Виділене слово є обставиною часу в реченні

А У ворожки лікуватись — без здоров’я остатись.

Б В тихому болоті чорти плодяться.

В Хто лежить до Покрови, той продасть усі корови.

Г На словах милості просить, а за халявою ніж носить.

Д Хитрощами не довго проживеш.

1364. Виділене слово с обставиною часу в реченні А Пішов посол та й упав у розеол.

Б У чужій руці завжди шматок більший.

В Поїхав погостювать, а прийшлося горювать.

Г Не ходи в воду за птицею, а в ліс за рибою.

Д Посеред зими льоду не випросиш у куми.

1365. Виділене слово е обставиною часу в раченні А Пусти чорта в хату, то він і на піч залізе.

Б Не носи сміття під чужу хату.

В Колос повний до землі гнеться, а пустий угору дереться.

Г Хто святкує на Пилипа, той буде голий, як липа.

Д Вчи лінивого не молотом, а голодом.

Б _

348

1366. Виділене спово е обставиною місця в реченні А Його й муха крилом вб’є.

Б Дощі випадали щоденно.

В Цвіли під вікнами мальви.

Г Боржник весело бере, а сумно віддає.

Д У Хоралі всього доволі.

1367. Виділене слово є обставиною місця в реченні

А Враз угорі над моїм смутком обізвались бентежні звуки далеких дзвонів.

Б Сонно хлюпала річка.

В Наляканий кіт прожогом вискочна із темного під’їзду.

Г Поволі загусають сутінки над полями.

Д Після грози випали ще дощі тихі, з сонцем.

1368. Виділене слово є обставиною місця в раченні А Василсва мати йшла на станцію по воду.

Б Попід ворітьми гралися діти.

В Дніпро розливається не щовесни.

Г Після бійки кулаками не махають.

Д Моя хата скраю, я нічого не знаю.

1369. Виділене слово є обставиною місця в раченні А Надвечір хмари опустились нижче.

Б В долинах вранці стелиться туман.

В Увечері дмухнув теплий вологий вітер.

Г У небі інколи пропливають білі пухнасті крижини хмар.

Д Весняно зітхають гаі

1370. Виділене слово є обставиною місця в реченні А Ключі від ніастя у наших руках.

Б Сергій повільно піднявся трапом.

В Після дощу багряніють черешні.

Г Рано-пораненьку стає на обрій сонце.

Д На пагорбах росли стрункі смереки й кипариси.

1371. Виділене слово є обставиною мети в раченні А Бурлаки завернули в яр на відпочинок.

Б Ми у грозах радісно зростали, щоб у дні ці сонячні прийти.

В Між іелено-синіми тополями висвічує водами на сонці мирний і лагідний Серет. Г До вечоро вони не розмовляли між собою.

Д Подекуди видиілися сірі латки талого снігу.

1372. Виділене слово є обст авиною мети в реченні А 1 собака взимку про хату думає

Б Від березневих дошів земля квітне.

В Людина приходить в життя для щастя.

Г Добра праця ніколи не пропадає.

Д При роботі швидко час минає.

349

їз“ісосл> )а ч я я > ta 1 в я > "і ш ет > їа П Co К >

гттттп гптп тгпп morn mem

1373. Виділене слово є обставиною мети в реченні

А По садах пустинних їде гордовито осінь жовтокоса на баскім коні.

Б На пораду вересень покличе всю старшину лісу і степів.

В При дорогах соняшники зацвітають сонячно.

Г Смугасті таємничі тіні нишком блукали галявиною.

Д Серед подвір’їв над колодязями дрімають дерев’яні журавлі.

1374. Виділене слово є обставиною мети в реченні

А 3 ясно освітлених театрів і кав’ярень зникали останні постаті людей Б День у день на вершинах снують холодні тумани.

В Вітер тихо гойдає засніжені квітами віти.

Г Навмисне ми ніколи ие шукали собі веселощів.

Д Попереду видніються якісь таємничі пагорби.

1375. Виділене слово є обставиною мети в реченні

А Наступного ранку чорними лебедями розлетілись по селу тривожні вісті Б Між осик білих по траві стежки навхрест переплутались.

В Під поромом вирувала чорна вода.

Г Десь у темних кущах безжурно кувала зозуля Д Народженого для добра не важко навчити добру.

ТЕСТИ

* Ш

(на встановлення відповідності).

1376. Встановіть відповідність

Член речення

1 підмет

2 присудок

3 означення

4 обставина

Приклад

А Жити — добро творити.

Б Серед неба горить білолиций.

В Соняшники заплутались своїми жовтими головами

в гіллі.

Г Я не міг зігрітися, хоч згинався в три погибелі.

Д Освітлений вогнями, підходить пароплав «Тарас Шевченко».

1377. Встановіть відповідність

Член речення

1 підмет

2 присудок

3 означення

4 додаток

Приклад

А Вітер вив і сипав холодним дощем.

Б Увійшла жінка років тридцяти.

В Жнива закінчились.

Г Зорі тихо тремтять угорі.

Д Пригнічена такими думками, ходила Олена як побита.

1378. Встановіть відповідність

Член речення

1 підмет

2 присудок

3 додаток

4 прикладка

Приклад

А Старий Кайдаш загадав звечора Кайдашиеі та Мелашці гребти сіно.

Б Бути людиною —- дертись по вертикальній стіні. В Черешні тут росли високі й розкішні Г Останніми днями у нас погана погода.

Д Шевченко як поет відомий в усьому світі.

А Б В Г Д

А Б В Г Д

4(1

350

ьд в т >

1379. Встановіть відповідність

Член речення Приклад

1 підмет А На ній були чобітки з високими каблуками

2 присудок Б Увечері посумую, а вранці заплачу.

3 додаток В Любові й щастя хочеться людині.

4 обставина Г Непомітно для батьків син став дорослим.

Д Життя без книг—це хата без вікна.

АКВГД

1380. Встановіть відповідність

Член речення

Приклад

1 підмет

А Б В Г Д

2 присудок

3 додаток

Б Вона то плавала лебедем, то йшла павою. J В Кипіло все напередодні весни. ^ j Г Ляля вслухалася в небо. 4 j Д Завжди величніша путь на Голгофу, ніж тріумфальна хода.

Fffiffl

ЛҐГГП

ffimd

Українська мова. Комплексна підготовка до ЗНО, 2015, Зовнішнє Незалежне Оцінювання