§69 Діалог. Різновиди діалогів.

Розігрування діалогів відповідно до запропонованої ситуації спілкування

Пригадаймо!

1. Що таке монолог?

2. Що таке діалог?

3. Що таке репліка?

4. Від чого залежить характер діалогу?

Розіграйте діалог (6-7 реплік) між людиною, яка шукає дорогу до музею в незнайомому місті, і перехожим.

У діалозі використайте формули мовного етикету: вибачте; будьлас-ка; чи не могли б ви мені допомогти; вибачте, що турбую вас; дякую за допомогу; щиро вдячні за пораду; скажіть, будьте ласкаві.

—j Запам’ятаймо! }—» “

Прочитайте окремі репліки з різних діалогів. Побудуйте на їх основі діалоги (5-6 реплік).

1. — Нарешті повідомили про місце проведення чергової зимової олімпіади. 2. — Ти дізнався, коли починаються сеанси в кінотеатрі? 3. — Будь ласка, дай мені почитати пригодницьку повість. 4. — Алло, добрий день! Це квартира Олійників? 5. — Надіє Вікторівно, а яку пісню ми вивчатимемо сьогодні? 6. — Ти і вранці виводиш свого Рекса на прогулянку?

1. Прочитайте текст. Яка ситуація спілкування відображена в ньому?

Народився братик

В Оленчиної мами народився хлопчик.

Якось прокинулася вночі Оленка, бачить — схилилася мама над синочком та й співає колискових пісень. «Тепер, — засумнівалася дівчинка, — чи любитиме мама мене так, як раніше? Бо треба ж і Петрика любити…»

— Мамо, — каже Оленка вранці, — ой, як люблю я вас…

— А чого, донечко, ти мені це говориш? — непокоїться мати.

— Бо хочу, щоб ви мене любили не менше, ніж Петрика…

Мама полегшено зітхнула й каже:

— Піди, Оленко, Сонця запитай, як воно ділить своє тепло між людьми.

Вийшла Оленка та й питає. А Сонце відповідає:

— Мого тепла вистачає для кожної людини. Усі зігріті ним однаково (За В. Сухомлинським).

2. Складіть і розіграйте діалог (6-7реплік) за поданим початком.

Мама занепокоїлася, що Оленка вночі не спить. І питає:

— Чому ти, донечко, не спиш? Що, ластівочко моя, тебе турбує?

1. Прочитайте текст. Яка мета спілкування відображена в ньому? Розіграйте діалог.

Він ріс у нашому дворі поміж каштанами й кленами. Чи його посадив хто, чи сам посіявся, ніхто не знав. Стояв високий, стрункий, з розлогими вітами, на яких серед пахучого листя зеленіли ще дрібні кульки горіхів.

Раптом я побачив, як до горіха, злодійкувато оглядаючись, підійшов хлопець і здоровенною палицею заходився гамселити по гілках. Він намагався збити недозрілі горіхи. Дерево шелестіло, сипалося листя… Мені здавалося, що воно тихо стогне від болю й незахищеності.

Хлопець був старший за мене, але я вже не думав про це. Швидко кинувся до нього.

— Ти нащо дерево нівечиш? Хіба не бачиш, що горіхи зелені? А скільки гілок пооббивав…

— А ти хто такий?.. Воно що — твоє?..

— Моє! Моє і твоє. Достигнуть — тоді й приходь.

Незнайомець глипнув на мене, постояв трохи, певно, вирішував, що йому робити далі, потім махнув рукою:

— А-а-а… Нехай росте. Бувай!

І пішов своєю дорогою.

А мені стало так добре. Я підійшов до горіха й тихенько йому сказав:

— Рости, горішку. Рости й не бійся. Я тепер тебе завжди захищатиму (За В. Заблоцьким).

2. Поміркуйте, як могли б розгорнутися події, якби в наведеному діалозі замість виділеної репліки була така: — Моє! Іди і більше не приходь!

Це цікаво!

Зміст сценок, п’єс передається через діалоги. Запис таких діалогів спрощений — зазначають ім’я персонажа та його репліку. Наприклад, як у п’єсі «Котигорошко». Котигорошко. А тепер хочете побрехеньки послухати? Усі. Хочемо!.. Хочемо!..

Котигорошко (сідає, його оточують діти). Як був ще я хлопцем отакеньким, а батька ще й зовсім на світі не було, поїхали ми з дідом на ярмарок і знаєте чим? Дівчинка. Кіньми.

Котигорошко. Волами.

Дід (недочуває). Чим, кажеш? Пішки?

Котигорошко. А волики були невеликі. Можна отак їх… на пригорщ узяти…

1. Прочитайте текст. Охарактеризуйте ситуацію спілкування, використавши схему з рубрики «Запам’ятаймо!». Розіграйте діалог.

Силомір

У неділю приїхав до мене із села двоюрідний брат Федько. Пішли ми з ним до парку погуляти. Аж тут бачимо — юрба хлопчаків. Виявляється, поставили в парку силомір, і кожен хоче свою силу показати. Гупають по гумовому кружку дерев’яним молотком, але рідко хто до середини шкали стрілку підбиває.

— Давай і ми спробуємо, — кажу Федькові.

— Давай, — згодився він.

Стали ми в чергу, чекаємо. Дивлюся я на Федька — якась неспортивна в нього фігура! Не те що в мене. От я й питаю:

— Федю, ти займаєшся спортом?

Аякясе, ка^кс» — Води з колодязя принести чи дров нарубати — завжди я!

— Ха, рубати дрова — хіба це спорт? — сміюсь я. — От я спортом займаюся по-справжньому! Гантелі вижимаю, еспандер розтягую, з «грушею» працюю… У тебе хоч «груша» є?

— Є аж дві. Одна цього року всохла, а друга, лимонка, ще родить.

— Та я не про дерево тебе питаю, а про боксерську «грушу»! Бачив, у мене в коридорі мішок із піском висить? Ото і є «груша». Я на ній удари відпрацьовую. Ось зараз дійде наша черга, побачиш, який у мене удар!

Нарешті підійшла наша черга. Узяв я молоток у руки, розмахнувся і як вдарю по кружку! Стрілка більш як до половини підстрибнула.

— Отак! — кажу Федькові. — А тепер спробуй ти. Побачиш, наскільки в мене сильніший удар!

Він нічого не відповів, поплював на долоні, узяв молоток, розмахнувся і вдарив.

— Ого! — загукали хлопчаки.

Дивлюсь — а стрілка аж на вершечку шкали опинилась! Не чекав я такого!

— Ну й ударчик у тебе! — кажу. — Як це тобі вдалося стрілку аж під верх підбити?

Федько усміхнувся.

— А я уявив собі, — каже, — що тримаю не молоток, а сокиру, а то не гумовий кружок, а сучкувате поліно, і мені конче треба його розколоти!.. Ну, що, ще по разу спробуємо?

— Ні, — кажу, — краще ходімо купимо морозива (За А. Сав чуком).

Складіть і розіграйте діалоги відповідно до запропонованих ситуацій (на вибір).

1. Ваша сім’я планує відпочинок на вихідні. 2. У таборі відпочинку ви з товаришами готуєте виступ на святковий концерт.

3. У магазині ви купуєте продукти. 4. Ви забираєте з дитячого садочка молодшого братика (чи сестричку).