§22 Діалог. Тире при діалозі

Прочитайте. З’ясуйте, скільки осіб бере участь у розмові.

Дмитрик. Бабусю, ми були сьогодні в музеї і бачили фігури кам’яних баб. їх привезли туди з наших південних степів. Уявля єш, їм уже дев’ять чи десять століть!

Яся. На деяких я побачила разки намиста. Не справжнього, а висіченого з каменю.

Бабуся. До каміння в наших далеких пращурів була особлива увага. Камінню поклонялися, його боялися, йому приносили жертви. За давніми народними віруваннями, каміння могло народжувати людей, а люди могли перетворюватися на каміння.

Яся. То, може, ці кам’яні баби — люди, перетворені на каміння?

Бабуся. Таке, очевидно, буває тільки в казках. Але в нашій мові є багато цікавих висловів. У них згадують нібито про каміння, а насправді говорять про характер людини. Кажемо, що хтось має кам’яне серце, тобто це про байдужу, нечуйну людину, яка не відгукується на чужий біль.

Дмитрик. Я ще чув: «Вона закам’яніла».

Бабуся. Так кажуть, коли хтось дуже злякався, почув страшну звістку.

Яся. У кам’яних баб серця не було, але, мені здається, вони відчували час — усі віки, які проминули на цій землі.

Запам’ятаймо!

Діалог — це різновид прямої мови, що передає розмову двох осіб. Може супроводжуватися словами автора.

Діалог складається з реплік.

Репліка — це вислів одного з учасників розмови.

Кожна репліка пишеться з нового рядка, без лапок, перед нею ставиться тире.

Якщо перед реплікою в діалозі є слова автора, ставляться ті самі розділові знаки, що й при прямій мові.

Спишіть текст, розставляючи розділові знаки. Підкресліть слова автора. Поясніть, якими розділовими знаками відокремлюються репліки.

Повертаємось із Наталочкою з прогулянки. Небо безхмарне, усе всипане зорями.

Питаю

Хочеш Наталочко я тобі дістану найкращу зірочку Відповідь її мене здивувала Не хочу Чому

Бо як її зняти з неба, то вона не буде зіркою…

Прочитайте діалог. Визначте кількість реплік у діалозі. Спишіть, ставлячи тире перед кожною реплікою.

Стоїть і гірко плаче Надя: Віддайте булку з маслом, дядю! Та я ж не брав, дівчатко миле… А ви на неї, дядю, сіли!

Г. Бойко

1. Прочитайте текст за особами.

— Мамо, дай цукерку!

— Візьми собі жменю.

— О, то краще ти дай, у тебе жменя більша.

2. Запишіть, замінивши діалог реченнями з прямою мовою. Уведіть у речення слова ввічливості.

Запишіть подані речення у формі діалогу.

Андрійко запитав у мами, чи пам’ятає вона вазу, яку передають у їхній родині від покоління до покоління. Мама відповіла, що пам’ятає. Хлопчик на це зауважив: «А моє покоління її щойно розбило».

Усміхнімось!_

Мама намагається якомога раніше навчити Наталочку читати. Бабуся — лічити, виконувати арифметичні дії. І ось написали слово «ма-ма».

— Прочитай, Наталочко.

Довго дивилася дівчинка на літери і, помовчавши, випалила:

— Два «м» і два «а»!

Запишіть веселий діалог із власного життя.

Випишіть діалог з української народної казки. Поясніть розділові знаки.

00N Прочитайте текст. Уявіть, що ви — учасники театрального гуртка. Розподіліть між собою ролі режисера, автора, птахів, Сороки, Зозулі, Пугача, Болотяного Бугая, Лисенят. Поставте сценку, дотримуючись інтонації, що відповідає кожній ролі.

Якось насварилися птахи на відомих лісових балакунів:

— Хоч би хвилинку помовчали! А то Сорока цілісінький день скрекоче — плітки переказує, Зозуля все перераховує — та часом і помиляється. Пугач уночі лякає, спати не дає. А Болотяний Бугай у річку дзьоба пустить і гуде так, що аж на тому боці чути!..

Засоромилися балакуни. Зібралися докупи та й кажуть:

— І ми мовчати вміємо. Відтепер аж доки нас не покличете, ми ані пари з дзьобів…

І коли сонечко за ліс покотилося, Сорока, Зозуля, Пугач уеі-лися на сосну, а Болотяний Бугай — поблизу річки, в очереті, і замовкли.

Аж тут із нори під сосною вилізли руді Лисенята та й почали гратися — борюкаються, один одного наздоганяють, ще й голос вчаться подавати — гавкають тоненько, повискують, мов щенята.

Пугач не втерпів, витріщив свої банькаті очі:

— Пугу! Пу-гу-у! Ану геть звідси, не заважайте нам мовчати!

Почувши це, Болотяний Бугай аж ревонув спересердя:

— Що ти за птах, Пугачу! Одразу порушив слово.

А Зозуля швидко перерахувала:

— Ку-ку! Ні, не один, це ви обидва розбалакалися. Ку-ку!

Тоді Сорока, що спостерігала за цим із сосни, аж заскрекотіла в захваті:

— Лише мені одній вдалося промовчати (За Ю. Ярмишем).

Діалог зберігає інтонацію живої розмовної мови, емоційність реплік, у яких є вигуки, перепитування тощо — характерні ознаки природного побутового спілкування.

^q\ 1. Прочитайте текст. Поміркуйте, чому заплакала мама. Якими б мали бути репліки Андрійка, щоб діалог між ним і мамою не змусив маму заплакати?

Андрійко прийшов зі школи й побачив заплакану матір. Він поклав книжки й сів за стіл. Чекає обіду.

— А тата відвезли в лікарню, — каже мати. — Занедужав батько.

Вона чекала, що син занепокоїться, стривожиться. Та син був незворушний, спокійний.

Мати великими очима дивилася на Андрійка.

— А нам завтра до лісу йти, — каже Андрійко. — Завтра ж неділя. Учителька наказала, щоб усі прийшли до школи о сьомій ранку.

— То куди ж ти підеш завтра? — запитала мати.

— До лісу… Як наказала вчителька.

— А серце тобі нічого не наказало? — спитала мати й заплакала (За В. Сухомлинським).

2. Запишіть діалог Андрійка і мами з придуманими вами репліками.

Запам’ятаймо!

Розділові знаки допомагають точніше передати думку й почуття.

У писемній українській мові використовують десять розділових знаків:

крапку (.), знак питання (?),

кому (,), знак оклику (!),

крапку з комою (;), тире (—),

двокрапку (:), дужки ( ),

три крапки (…), лапки (« »).

Пунктуаційна помилка — це пропущений розділовий знак, зайвий розділовий знак або заміна розділового знака, якого вимагає правило, іншим знаком. Будь-яка пунктуаційна помилка змінює зміст висловлювання.

Порівняймо

Радісно зустрічай день Радісно зустрічай день —

новий — настрій так бага- новий настрій так багато то важить. важить.

Основні поняття до розділу «Відомості із синтаксису та пунктуації» Види речень

За наявністю другорядних членів речення.

поширені,

непоширені

За будовою ( кількістю граматичних основ ): прості, складні

емоційним

забарвленням:

окличні,

неокличні

метою

висловлювання:

розповідні,

питальні,

спонукальні

0&*^7іа складом граматичної основи: з одним головним членом (односклад ні), з двома голов ними членами

(двоскладні).

Синтаксис — це розділ науки про мову, що вивчає будову словосполучень і речень.

Словосполучення, як і слово, називає предмет, ознаку або дію. Воно складається з головного та залежного слова. Залежне слово уточнює і конкретизує значення головного слова.

Питання

Головне слово Залежне слово

Речення — це слово або кілька слів, пов’язаних за змістом і граматично. Речення виражає закінчену думку. Воно інтонаційно завершене.

Головні члени речення

Другорядні члени речення

підмет

присудок

означення

додаток

обставина

хто?

що робить підмет? що з ним робиться? який він є? що він є?

який?

чий?

котрий?

кого? чого? кому? чому? кого? що? ким? чим? на (у) кому? на (у) чому?

де? куди? звідки? коли? чому? як?

Звертання та вставні слова не є членами речення.

Звертання називає того, до кого звертаються.

Вставні слова — це слова, що виражають ставлення мовця до висловлюваного.

Пряма мова — точно відтворене висловлювання певної особи, передане від її імені.

Діалог — це розмова двох осіб.

Завдання для самоперевірки

Виберіть правильну відповідь.

1. Дієслівне словосполучення — це А українська мова Б слухати уважно В дуже високо

2. НЕ є словосполученням поєднання слів у рядку

А цікава розповідь Б читати цікаву книжку В ліси і гори

3. За емоційним забарвленням речення поділяються на

А прості та складні Б розповідні й окличні В окличні та неокличні

4. Запитання міститься в

А питальних реченнях Б спонукальних реченнях В розповідних реченнях

5. У реченні Мовчанка гнів гасить підметом є слово А мовчанка Б гнів В гасить

6. Граматична основа речення складається з двох членів у рядку А Від добра добра не шукають.

Б Язик до Києва доведе.

В Щастя завжди треба виборювати.

7. У реченні Всяка пташка своє гніздо знає виділене слово є

А додатком Б підметом В означенням

8. Звертання в реченні є в рядку

А Поблискують черешеньки в листі зелененькім.

Б Вернусь, каже, хоч погляну на дочку, на сина.

В Вийди, вийди, сонечко, на дідове полечко.

9. Однорідні члени речення є в рядку

А Була весна весела, щедра, мила.

Б Людський пісенний світ розпочинається з маминої співанки.

В Мама співає дитині першу пісню, мама відводить упер ше до школи.

10. Складне речення

А має одну граматичну основу Б не має жодної граматичної основи В має дві та більше граматичних основ

11. Пряма мова береться в

А дужки Б лапки

В тире з обох боків

12. Діалог — це

А різновид прямої мови, що передає розмову двох осіб Б приблизно передане висловлювання певної особи В складне речення

Складіть 5-6 речень за малюнками. Запишіть їх, підкресліть головні та другорядні члени речення.