§48 Загальновживані (нейтральні) і стилістично забарвлені слова

Пригадаймо!

1. Які мовні стилі вам відомі?

2. За якими ознаками ви розпізнаєте, до якого стилю належить текст?

Прочитайте текст. До якого стилю належить цей текст?

Спілкуючись, ми обираємо певний мовний стиль.

Вибір мовного стилю залежить від ситуації спілкування, мети, адресата спілкування. Невимушена розмова з товаришем, написання твору, відповідь на уроці, виступ на зборах, написання заяви про дозвіл відвідувати спортивну секцію — це все різні ситуації спілкування.

Запам’ятаймо!

Будь-яка ситуація спілкування потребує вживання певних груп лексики. Увесь словниковий склад сучасної української мови поділяється на дві групи — загальновживані

(стилістично нейтральні) слова і стилістично забарвлені слова.

Стилістично нейтральна лексика використовується в усіх мовних стилях. Це назви родинних стосунків (батько, мати, брат, сестра, дід, баба, син, дочка); органів людського тіла (голова, вухо, ніс, рука, нога, око, рот); явищ природи (грім, блискавка, вітер, дощ, сніг, спека); рослин (явір, верба, жито, соняшник); дій і станів (бігати, кидати, стояти, думати, мріяти, спати) тощо.

Стилістично забарвлена лексика використовується тільки в певних стилях. Серед стилістично забарвлених слів розрізняють розмовну, термінологічну лексику, діалектизми, професіоналізми, жаргонізми.

Й48\ 1. Прочитайте текст. Запишіть за зразком, які групи загальновживаної лексики є в цьому тексті.

Зразок. Назви будівель та їх частин: сіни, хлів, стріха, повітка.

Назви частин тіла: руки, … .

Назви рослин: огірки, … .

Назви дій та станів: вийти, … .

До чого ж гарно й весело було в нашому городі! Ото як вийти із сіней і подивитися навколо — геть-чисто все зелене та буйне. А сад було як зацвіте весною! А що робилося на початку літа — огірки цвітуть, гарбузи цвітуть, картопля цвіте. Цвіте малина, смородина, тютюн, квасоля. А соняшника, а маку, буряків, лободи, кропу, моркви! Чого тільки не насадить наша невгамовна мати.

— Нічого у світі так я не люблю, як саджати що-небудь у землю, щоб проізростало. Коли вилізає із землі всяка рослиноч-ка, ото мені радість, — любила проказувати вона.

Город до того переповнявсь рослинами, що десь серед літа вони вже не вміщалися в ньому. Вони лізли одна на одну, перепліталися, душилися, дерлися на хлів, на стріху, повзли на тин, а гарбузи звисали з тину прямо на вулицю.

А малини — червоної, білої! А вишень, а груш солодких, було як наїсися, — цілий день живіт як бубон.

І росло ще, пригадую, багато тютюну, у якому ми, маленькі, ходили, мов у лісі, у якому пізнали перші мозолі на дитячих руках (За О. Довженком).

2. Випишіть дієслова, що вживаються в переносному значенні.

Усміхнімось!

Спишіть співомовку С. Руданського. Підкресліть стилістично забарвлені слова. Доберіть до них стилістично нейтральні відповідники.

Не мої ноги

Серед лісу, серед гаю У неділешній обід Заснув мужик у чоботях, Прокинувся без чобіт.

Прокинувся, протер очі, Разів кілька позіхнув,

Разів кілька босі ноги З подивлінням повернув.

«Не мої се, — каже, — ноги, Присягаю на чім світ,

Бо мої в чоботях були,

А сі — босі, без чобіт!»

1. Прочитайте текст. Пригадайте слова, які вам доводиться чути в усній розмовній мові.

Чи звертали ви увагу, що в підручниках, газетах і журналах, у передачах радіо і телебачення не вживають таких слів, як кан-хвета, діжурний, сурйозний, тілівізор? Замість них звучать: цукерка, черговий, серйозний, телевізор. Саме такі слова характерні для мови освічених людей.

2. Яку роль відіграють стилістично забарвлені слова в художніх текстах?

Прочитайте уривки з твору В. Нестайка. Назвіть стилістично забарвлені слова. З якою метою автор їх використовує?

1. …Батько на скрипці грає. А дід охотнік завзятий. Город-ські мисливці, що з Києва приїжджають, тільки охають. «Ви, дєдушка, абсолютний чемпіон», — кажуть…

2. …Якось влітку Ява сказав:

— Давай влаштуємо бій биків. Це ж видовище. На стадіоні. Вроді футболу.

3. — Та цитьте ж бо! Розкудкудакались!

— Було б років тридцять тому про це сперечатися, тепер пізно. Онуків скоро женитимете.

— От я ж і кажу — дай їй, Боже, щастя!

— Жаль тільки, хороша була вчителька. Хто ще з тими гангстерами так возитиметься, як вона. Інша їх би й грамоти не навчила. Так би й ставили у вєдомості за трудодні хрестики замість підпису.

Визначте, кому може належати наведений текст. Відредагуйте й запишіть текст.

— Понімаєш, були ми вчора на дискотєкє. Музика, конєшно, класна. Цілих два часа стрибали. Вроді й недовго, а ніг сьогодні не чувствую.

453 і "І ■ Прочитайте текст. До виділених слів доберіть загальновживану лек-сику. Як змінився текст?

«Веселий дідок попався», — роздумував Дорош, уминаючи смачні бабині пироги.

— Смачні пироги, — прихвалив уголос.

— їж на здоров’я. Нащот пирогів — моя баба перша на хуторі. А ви ж, хлопці, далеченько розігналися? Чи, може, воно вже й хватить? Якби на моє мнєніє, то так, що вже й хватить.

Моя стара кожного дня два чавуни борщу варить і дві макітри пирогів пече. Щитай — польова кухня (За Г. Тютюнником).

2. Відредаговані речення запишіть. Виконайте тестове завдання.

Стилістичного забарвлення НЕ МАЄ виділене слово в реченні А Як брязкне козак шапку об землю!

Б Хлопець ухопив палицю і кинув її за тин.

В Остап з досади так бахнув ногою у двері, що вони тріснули.

Прочитайте речення. Визначте, у яких із них допущено лексичну помилку. Правильний варіант запишіть.

1. Я хотів би наголосити на слідуючому. 2. На слідуючому уроці з музики ми вивчимо нову пісню. 3. В кінці кінців він таки домігся свого. 4. Вона не являється членом гуртка. 5. Петренко являється гарним музикантом. 6. Учні по-різному відносяться до навчання. 7. Письмо відноситься до найвизначніших винаходів людства. 8. Слухаючи на мої нарікання, вони тільки пожимали плечима. 9. Надрукована стаття протирічить реальним фактам.

10. Продається коляска для дитини харківського виробництва.