§ 24. Загальновживані слова. Професійна, діалектна, розмовна лексика. Терміни

До загальновживаної лексики належать слова, вживання яких не обмежене ні діалектними, ні професійними рамками. Тобто це слова, шо вживаються на всій території, де функціонує українська мова, представниками всіх верств суспільства: вогонь, вода, телевізор, ідея, жовтий, грубий, піконт-ний. стояти, міркувати, стимулювати, сто, тисяча, лагідно, критично, він, ти, я.

Загальновживані слова с основою фу нкціонування сучасної української мови і вживаються без обмежень у всіх стилях мови.

Професіоналізмн — слова, що вживаються на позначення спеціальних понять у сфері тієї’ чи іншої професії, ремесла, промислу. У тих галузях науки та виробництаа, де розвинута термінологія, професіоналізмн виступають як неофіційні (а отже, й експресиано забарвлені) синоніми до термінів: шмуц (замість шмуцтитул), термояд (замість термоядерна реакція)

11а відміну від термінів, професіоналізмн не мають строгого наукового визначення, не становлять цілісної системи, можуть ма ги експресивне забарвлення. Якщо терміни — це, як правило, абстрактні поняття, то професіоналізмн — конкретні; вони надзвичайно детально диференціюють ті предмети, дії, якості, що безпосередньо пов’язані зі сферою діяльності відповідної професії. Наприклад, гончарі вирізняють такі частини глиняного посуду: дно, утір, пук, вінця, пелюстка, лавочка, плечі, кариизик; рибалки ГІриазов’я та Причорномор’я вживають такі назви вітрів: бунація, грего, карапкан, левант, майстра, трамонтан та ін.

Діалектизми — слова, які вживаються на певній території: вуйко, пательня, маржина. трембіта, крисапя, бараболя. В Україні визначають три діалекти — південно-західний, північний і південно-східний. Діалектизми мають свої особливості на лексичному, морфологічному і фонетичному рівнях. Вони використовуються в художніх творах для передания колориту певної території, а також в усному мовленні.

До розмовної лексики належать слова, які вживаються в усному невимушеному спілкуванні. Вони не можуть використовуватись у діловому й науковому стилях, включаючи й їх усні жанри (лекція, доповідь, виступ). У художньому й публіцистичному стилях ця лексика створює колорит розмовного мовлення

Порівняно з нейтральною розмовна лексика має стилістичне забарвлення неофіційності, інколи зниженості: швидко — хутко, говорити — балакати, кричати — репетувати, іти — плентатися, шкандибати; бити —лупцювати, гарний—ловкий, стоячи — навстоячки, нещасний — бідолаха.

Для розмовної лексики характерний цілий ряд суфіксів, що самі по собі мають розмовне забарвлення. Наприклад: -оньк- (зіронька, голівонька), -есеньк- (маїесенький, біднесенький), -оньки (їстоньки, спатоньки), -аг- (чолов’яга,робатяга). -ак- (гультіпака, писака, забіяка), -ущ- (загребущий). До розмовної лексики також належать і дієслова з двома префіксами типу попоїсти, попобігати, понавидумувати. понаставляти, позакидати.

118

Терміни — спеціальне слово або сяовосполучення, що вживається для точного вираженім поняття з якої-небудь галузі знання — науки, техніки, повітики, мистецтва. На відміну від інших слів мови, термін обов’язково має визначення (дефініцію), що й дає йому можливість не тільки називати, а й вичерпно й точно визначати поняття. Наприклад, слово стиль, яке в загальномовиому розумінні означає напрямок або індивідуальну манеру в мистецтві, у мовознавстві є терміном і мас таке визначення: «Стиль — це суспільно усвідомлена і функціонально зумовлена, внутрішньо об’єднана сукупність прийомів вживання, добору і поєднання засобів мовного спілкування у сфері тієї чи іншої загальнонародної, загальнонаціональної мови, співвідносна з іншими такими ж способами вираження, що служать для інших цілей, виконують інші функції в мовній суспільній практиці даного народу».

У галузі однієї науки терміни утворюють систему (термінологію). У межах цієї системи термін не повинен мати синонімів; він також не може бути багатозначним. Кожне поняття має співвідноситись тільки з одним терміном, а кожен термін — тільки з одним поняттям. Якщо одне й те ж слово вживається у різних термінологічних системах, то ці слова виступають як омоніми: корінь (математичне) — корінь (ботанічне) — корінь (філологічне) — корінь (стоматологічне).

Терміни позбавлені будь-якої образності, емоційно-експресивного забарвлення. Наприклад, у технічних термінах палець, головка, плече, ручка образність втрачено. Безекспресивиості термінів сприяє і те, що велика кількість їх є сновами іншомовними: ультрафіолет, рентгеноскопія, цитоплазма, дифузія, гаплологія.

Українська мова. Комплексна підготовка до ЗНО, 2015, Зовнішнє Незалежне Оцінювання