§ 25. Лексика української мови з погляду активного й пасивного вживаний.

Застарілі й нові слова (неологізми)

З погляду активного й пасивного вживання лексику української мови поділяють на активну і пасивну. До активної лексики належать слова, що на даному етапі розвитку мови позначають актуальні поняття і ие мають відтінку новизни або застарілості. Активна лексика поділяється на дві групи:

1. Загальновживані слова, зрозумілі всім мовцям: хліб, вода, зелений, високий, жити, міркувати, добре, скрутно, вісім, я, такий.

2. Терміни й професіоналізму що активно використовуються не всіма мовцями, а представниками відповідних спеціальностей: мартен, девальвація, індукція, дебет, мезозой, продувна, боворот.

До пасивної лексики належать рідковживані слова, які або застаріли {архаїзми, історизми), або ще не закріпилися в мові (неологізми).

Характерною особливістю словникового складу мовн є його безперервний розвиток.

Част ина слів у мові незмінно зберігається протягом тисячоліть. Це основний сяовниковий фонд мови. До нього входять слова на позначення життєво найважливіших понять назви спорідненості, частин тіла, почуттів, явиш природи, таарин і рослин, трудових дій, кольорів та інших якісних ознак, числівники. займенники, службові слова.

Разом із тим склад деякої частини лексики в процесі її функціонування зазнає певних змін: одні слова стають застарілими, інші — з’являються.

За старшими словами називають слова, що вже перестали активно вживатися носіями мови: ко-беняк, саламаха, рало, гаківниця, злотий, боярин, ваюсть, панщина, непман, МТС, парторг, обком тощо. Застарілі слова поділяють на архаїзми та історизми.

Архаїзми — це слова, що називають предмети чи явища, які існують дотепер, але витіснені новими, сучасними словами. Наприклад: уста —рот, перст — палець, рать —військо.

Історизми це слова, які вийшли з ужитку зі зникненням понять, що ними позначалися. Наприклад: довбня, кунтуш, мушкет, парторг, комсомол, жовтеня.

Історизми та архвїзми використовуються в художній літературі для характеристики зображуваної епохи.

119

Неологізми — нові слова, які ще не встигли стати звичними для мовців: наркобізиес, бартер, менеджмент, рекетир, факс, телетайп, конверсія, дилер, імідж, грант, шоу. спонсор. Неологізми належать до пасивного складу лексики. Розрізняють загальномовні та авторські неологізми.

Загальномовні неологізми створюються, як правило, для позначення нового предмета чи поняття. Якщо предмет чи поняття закріплюються в житті суспільства, то їх назва з часом перестає сприйматися як нова і переходить до активної лексики. Коли ж вони втрачають актуальність. їх назва стає історизмом. Так, слова космонавт. ЕОМ. комп ‘ютер. колготки, універсам, що з’явились кілька десятиліть тому, уже стали звичними й вийшли з розраду неологізмів. Слова держприймання, гекачепіст. дем-платформа, недавно виникнувши, уже встигли перейти до історизмів.

Авторські неологізми створюються письменниками, поетами, публіцистами для досягнення образності. Вони, як правило, не функціонують поза межами твору, в який уведені, й у зв’язку з цим з бігом часу не втрачають відтінку новизни, зберігають своє експресивне забарвлення: «Весна! Beam! Яка блакить!/Який кругом прозорі / Садками ходить брупькоцвіт, /А в небі зіотозор» (П. Тичина).

Українська мова. Комплексна підготовка до ЗНО, 2015, Зовнішнє Незалежне Оцінювання