Мова і розмова. Загальне уявлення про спілкування й мовну діяльність

1. Доберіть синоніми до дієслів говорити, мовити.

2. Закінчіть речення.

Мова для мене — це… .

ІЗ

Читаємо книжку, слухаємо розповідь учителя, пишемо переказ або листа другові, розмовляємо з батьками. Це все — наша мовна діяльність, усне та письмове спілкування. Мовити, говорити, промовляти, висловлюватися, міркувати… Є багато слів, які передають зміст мовної діяльності.

Про людину, яка майстерно володіє словом, переконливо передає свої думки, кажемо, що в неї гарна, мелодійна мова, яку можна порівняти з приємною музикою. З такою людиною хочеться говорити й говорити, бо розмова з нею збагачує інформацією, емоціями.

Залежно від того, де, з ким і про що ми спілкуємося, змінюється наша мовна поведінка.

2. Доберіть прикметники, що характеризують мову людини.

Запам’ятаймо!

Людину з-поміж усього живого вирізняє вміння мислити та спілкуватися.

Мова — це наша щоденна, життєво необхідна діяльність. 1. Прочитайте текст.

1. Розкажіть про цікавий випадок із вашого життя, подію, свідком якої ви були: а) учителеві на уроці; б) учителеві під час відпочинку на природі; в) товаришеві в безпосередньому спілкуванні; г) товаришеві в листі.

2. Чим відрізняються ваші розповіді?

До вас звернувся перехожий на вулиці й запитав, як пройти до автовокзалу. Які мовні звороти ви використаєте? Виберіть правильні звороти із поданих.

Пройти ліворуч; сюдою їздить тролейбус; праворуч за будинком зупинка; проїхати одну остановку метром; прямо пройти один квартал; пройти тудою; повернути за ріг; остановка за углом; дві хвилини пішки до метро; п’ять минут іти до зупинки.

1. Прочитайте оповідання.

Допомогли…

Ганнуся та Марійка йшли зі школи. Якраз бабуся несла воду.

— Давайте ми вам допоможемо.

— Прошу, — сказала радо бабуся.

— Дай, я понесу, — схопилася за відро Марійка.

— Ні, я! — заперечила Ганнуся.

— Чому ти? — розсердилася Марійка.

— А чому саме ти? — запитала Ганнуся.

— Я взяла перша, — наполягає Марійка.

— Не дам, бо і я хочу нести, — вперто не поступається Ганнуся.

— Давай мені…

Бабуся чекала, чекала, слухала, слухала, як дівчатка сперечаються, нарешті взяла відро й сама понесла додому. А Ганнуся з Марійкою цього навіть не помітили. Вони ще довго стояли на вулиці й сперечалися, кому з них нести відро (Г. Різник).

2. Як ви оцінюєте описану ситуацію? Підготуйте розповідь на цю тему з іншим розвитком подій і з іншим закінченням.

Ви хочете запропонувати свою допомогу літній людині, яка переходить вулицю. Як ви побудуєте розмову з цією людиною? Запишіть чотири речення зі словами ввічливості.

Усміхнімось!

Макраме

Коза в’язала Макраме — Зав’яже вузлик, Скаже: «Ме».

Погляне

Знову на обнову, Зав’яже другий, Мекне знову.

Отак в’язала Макраме Із вузликів І власних «ме», Що то за річ,

Те макраме? Тут нагодилася Зозуля,

Що плутала,

Де ґудзь,

Де ґуля,

Але взялась

Пораду дати,

Як макраме Це дов’язати.

Козі, не думаючи, Каже:

— Ми «ку» сюди Моє дов’яжем.

Я зв’яжу «ку»,

«Ме» зв’яжеш ти, — І будемо Ку-мекати.

В. Войтович

Поясніть значення слів: в’язати, зав’язати, дов’язати, прив’язати, перев’язати, підв’язати. Побудуйте з ними речення. Яку роль відіграють префікси за-, до-, при-, пере-, під-?