§29 Наголос. Словник наголосів. Орфоепічний словник

Запам’ятаймо!

Наголос — виділення одного зі складів у слові посиленим голосом. Такий склад називається наголошеним, решта складів у слові — ненаголошені.

В українській мові наголос вільний. Наголошеним може бути будь-який склад у слові: книжка, пергамент, олівець.

Наголос розрізняє:

значення слів засипати — засипати атлас — атлас ніколи — ніколи

форми слів книжки — книжки

f . л

стіни — стіни . r г ПІСНІ — ПІСНІ

Деякі слова мають подвійний наголос: первісний, мабуть, назавжди, деревце, також, помилка.

Відгадайте загадку. Спишіть, над кожним багатоскладовим словом поставте наголос.

Не кущ, а з листочками, не сорочка, а зшита, не людина, а навчає.

1. Поставте наголос у поданих словах. Перевірте себе за словником. Запишіть слова в три колонки з наголошеним: 1) першим складом; 2) другим складом; 3) третім складом.

Арахіс, вільха, глядач, документ, допізна, жадібний, житло, замолоду, запитання, інструмент, каталог, кілометр, мережа, подруга, помилка, цемент, предмет, ознака, рукопис, приятель, продаж.

2. Прочитайте записані слова вголос, запам’ятовуючи наголоси.

Запам’ятаймо!

Орфоепічний словник — це словник, у якому подано правила вимови голосних і приголосних звуків у словах, а також правила наголошування слів у сучасній українській літературній мові.

В орфоепічному словнику використовується фонетична транскрипція — звуковий запис слів.

Про норми наголошування слова можна довідатися також із словника наголосів.

Орфоепічна помилка — це неправильна вимова голосних і приголосних звуків або неправильне наголошування слів.

Зразки запису слів у фонетичній транскрипції

[полтава]

слово записується у квадратних дужках, з малої букви; букви, що позначають звуки, між собою не з’єднуються

[чеиркаси]

[жиетомиер]

скісна риска над голосним позначає наголос; маленька буква вгорі праворуч указує, до якого звука наближається вимова

[луц к]

скісна риска вгорі після приголосного позначає його м’якість

[м’іст]

[’] передає пом’якшення приголосного перед і, ю, я

| запор їж’:а]

[:] передає подовжений звук

[дзиґа]

[^ ] дужка над <)ж, ‘дз означає, що ці букви позначають один звук

Спишіть речення, розставляючи в словах наголоси. Виділені слова поділіть на склади.

1. Книги з папірусу з’явилися в Африці. 2. Писати на них було зручно, але через декілька років вони розсипались. 3. У тринадцятому столітті в Європі навчилися виготовляти папір, схожий на той, яким ми користуємося і сьогодні (За О. Єфімовою).

1. Прочитайте звуковий запис слів. Запишіть слова буквами.

[в’інгиц’а], [дніпро], [закарпатця], [кййівшчиєна], [лв’ів], [узбеиреж :а], [шчас’та].

2. Складіть і запишіть речення зі словом, у якому 10 звуків позначаються 8 буквами.

Прочитайте, правильно вимовляючи слова. Запишіть їх фонетичною транскрипцією.

Щедрість, вугілля, хом’як, кав’ярня, календар, озвучення. ;71 А Виконайте тестове завдання.

Правильну вимову відображає фонетичний запис слів у рядку А голубка [гоУлубка], земля |зеимл а|

Б промінчик [пром’інчиек], свято [с в’ато]

В вогко [вохко], приносить [приеносиєт ]

Це цікаво!

Іменники із суфіксом -анн(я) майже всі зберігають наголос дієслів, від яких вони утворені.

Наприклад: запитати — запитання, пізнати — пізнання, поєднати — поєднання, читати — читання, навчати — навчання, вирахувати — вирахування.

Однак подекуди наголоси дієслова та утвореного від нього іменника не збігаються.

Наприклад: визнати — визнання, зобов’язати — зобов’язання.

Прочитайте пари дієслів. Яке значення має кожне дієслово в наведеній парі? Складіть і запишіть речення з поданими дієсловами за зразком.

Зразок. Засіяти — засіяти. Галя засіяла клумбу чорнобрив цями. На небі засіяла вечірня зірка.

Надихати — надихати; об’їздити — об’їздити; обходити — обходити; заїздити — заїздити.

Спишіть речення. У виділених словах поставте наголоси, уникаючи орфоепічних помилок.

1. На поличках книгарні Остап побачив чимало знайомих книжок. 2. На сторінках журналу з’явилася цікава інформація про нові туристичні маршрути. 3. Ми з подружкою відвідуємо хореографічну студію. 4. Щасливий випадок допоміг туристам ознайомитися зі старовинним замком. 5. На уроках іноземної мови ми вдосконалюємо вимову. 6. Середина літа порадувала нас щедрим урожаєм кавунів. 7. Читання книжок приносить велике задоволення. 8. Порадую батьків гарною новиною — я переміг у змаганнях. 9. У завданнях із математики є дуже складні приклади.

йу4\ Прочитайте слова, звіривши їх вимову за орфоепічним словником. Утворіть від них форми родового відмінка однини та називного відмінка множини.

Пісня, вимога, загадка, кропива, спина, Полтавщина, Черкащина, кілометр.

Усміхнімось!_

Чому корови не літають?

— Чи чули, чи знали, чи бачили ви —

Летіли у вирій ключем корови…

— Неправда: бо не корови, а корови!

— Хай будуть корови. Насупили брови,

Наставили роги на синії хмари,

Що їх в піднебессі паслися отари.

— Обманюєш: паслися, а не паслися!

— Рогами в хмари — і дощик полився,

І впала б на землю краплинами злива,

Та зливу за хвостик упіймала слива.

— Та ні ж! Не упіймала, а упіймала!

— Як висохла слива — таранею стала.

— На сливі — тараня. А слива ж куди?

— А сливи сховались в кущах лободи.

І довго в травиці лежали — дрижали,

Від страху в землю корінцями вростали.

— Обманюєш знову: в яку ще землю?

У землю, напевно, у теплу ріллю.

— І листя зелене до неба тягли,

До вечора біло усі зацвіли.

Побачили все те корови із неба:

Сади зацвіли — повертатися треба.

Вить гнізда, висиджувати коров’ят.

— Брехня це, бо не коров’ят, а телят.

— Як грались телята — гніздо повалили,

На землю зі сливи вони полетіли Униз головою, носи розплескали,

Носи розплескали і плакати стали, їх мами-корови жаліли, втішали,

З тієї пори і літать перестали.

С. Маршак

(Переклад із російської Н. Забіли)