§ 22. Омоніми. Синоніми. Антоніми

Омоніми — це слова, які мають однакове звучання і написання, але різне лексичне значення. їх значення нічим не пов’язані між собою: коса «заплетене волосся», коса «знараддя для косіння», коса «вузька смуга суходолу в морі, річці».

Омоніми утворювались різними шляхами: унаслідок розпаду багатозначності {ключ для відмикання дверей і журавлиний ключ), випадкового збігу звучання слів (водяна пара — пара коней), запозичення слів (мул «дрібні частинки у водоймах» і мул — назва тварини, запозичена з латинської мо

114

ви), переходу в інші частини мови (лютий мороз — місяць лютий), словотворення (загин від гнути — загин від гинути) тощо.

Слід розрізняти омонімію і багатозначність. Кожне переносне значення багатозначного слова обов’язково так чи інакше пов’язане з його первинним значенням: вогнище — 1) «купа дров, що горить»; 2) «місце, де розкладали вогонь»; 3) «своя оселя, родина» (у давнину близькі люди збиралися навколо вогнища); 4) «центр, зосередження чогось». Омоніми семннтичної спільності не мають; лава «меблі» — лава «розплавлена вулканічна маса»; вівсянка «каша з вівсяної крупи» — вівсянка «пташка».

Омоніми можуть увиразнювати думку, надавати слову гумористичного забарвлення, стають основою для каламбурів (Сильний вихор розтріпав мій вихор).

Крім власне омонімів, існують омонімічні явища, до яких належать омоформи, омофони й омо-графи.

Омоформи —- сяова або форми одного слова, що збігаються лише в окремих граматичних формах: три (числівник) і три (дієслово); мати (іменник) і мати (дієслово).

Омофони — слова, що однаково звучать, але по-різному пишуться: мене — мине, греби — гриби. Роман — роман.

Омографи — слова або форми одного сяова, шо пишуться однаково, а вимовляються по-різному: замок — замок, дорога дорога, брати — брати.

Синоніми — не слова, різні за звучанням і написанням, але однакові або близькі за лексичним значенням: хоробрий, сміливий, відважний, мужній, безстрашний; друг, товариш, приятель.

Синоніми утворюють семантичні ряди (гнізда). У семантичному ряді (гнізді) є опорне (ключове) слово, яке найчіткіше виражає загальне значення слова: думати, гадати, вважати, міркувати, метикувати. мізкувати тощо. Загалом синонімічний ряд утворює систему відмінків одного значення. Опорне слово зазвичай є стилістично нейтральним. Якщо слово багатозначне, то в кожному зі своїх значень воно може вступати в синонімічні стосунки з різними словами: великий, видатний, геніальний поет і великий, здоровенний, гігантський камінь.

У тлумачних словниках синоніми часто використовують для пояснення значень слів. Існують спеціальні словники синонімів.

У мові трапляються так звані абсолютні синоніми. їхнє значення повністю тотожне: бегемот гіпопотам, лінгвістика—мовознавство, буква — літера. Синоніми переважно належать до однієї частини мови: говорити, казати —дієслова; завірюха, хурделиця — іменники.

Синоніми в мові аживаються:

а) для точнішого вираження думки; наприклад, різні значення можна передати синонімами постанова, розпорядження, ухвала, рішення, резолюція, вирок, декрет;

б) для уникнення повторення тих самих або однокореневих слів; наприклад, у тексті можна поперемінно вживати (звичайно, з урахуванням їхніх значеннєвих відтінків) слова треба, потрібно, необхідно, слід, варто’, випадок, подія, епізод, пригода, інцидент, приключка тощо.

Уміле вживання синонімів — свідчення про майстерне володіння мовою, про вимогливість до власного висловлювання. Синонімічне багатство — одна з найприкметніших рис українське» мови.

Антоніми слова з протилежним значенням: великий — малий, молодий — старий, заходити — виходити. Антоніми утворюють не ряди, як синоніми, а пари: високий — низький, далеко — близько. Антоніми завжди належать до однієї частини мови: день — ніч (іменники), сумний — веселий (прикметники), добре — погано (прислівники), плакати — сміятися (дієслова). Існують спеціальні словники антонімів.

Антоніми в мові існують тому, що в самій дійсності та в людських оцінках існують предмети, явища, дії, ознаки з протилежними якісними, кількісними, просторовими й часовими властивостями:

115

день і ніч, тепло і холод, добро і зло, початок і кінець чогось, легкі й важкі предмети, близькі й далекі відстані, давній і майбутній час тощо.

Слова, не пов’язані з якісною чи кількісною оцінкою явищ, із різними протистояннями, не мають антонімів: стіл, вікно, літак, думка, слово, мрія, математика, мистецтво, політика, заячім, писати, дивитися. Тому не можна вважати антонімічними й поняття, пов’язані з розрізненням чоловічої та жіночої статі: батько—мати, брат — сестра, чоловік — жінка, цап — коза, баран — вівця. Вони хоч і мисляться попарно, проте не протиставляються, не взасмовиключаються, а лише зіставляються за певною ознакою, як, наприклад, слова стіл і стілець, солодкий і кислий, іти і їхати, що також не є антонімами.

Антоніми вживаються в художньому та публіцистичному стилях мовлення.

Пароніми. Існує вузьке й широке розуміння терміна паронім

У вузькому розумінні пароніми — це схожі за формою однокораневі слова, що на рівні своєї внутрішньої ([юрми мають спільні елементи значення: дипломат — дипломант, адреса — адрес, музичний — музикальний, діалектний — діалектичний, ефект — афект, емігрант — іммігрант, подвижник — сподвижник, березка — берізка, особа — особина, писемний — письменний — письмовий.

У широкому розумінні пароніми це будь-які (тобто як споріднені, так і нсслорідненї) схожі за формою слова: компанія — кампанія, варта — вахти, промінь — пломінь, лангуста —мангуста, розбещений —розпещений, мимохіть — мимохідь, елегантний—галантний.

Пароніми часто використовуються в художній літературі та публіцистиці для створення каламбурів: Ідоли та ідеали (заголовок у газеті); Храм і хрін! Фундамент ЇДУ ФУ! Пиво і право! Рак і рука! (В. Неборак).

Нерідко трапляються також помилки, спричинені нерозрізненням паронімів мовцем: Таку годувальницю може виготовити й повісити біля вікна кожен школяр! (З газ.). У цьому реченні замість слова годівниця (пристосування для годування птахів) помияково вжито слово годувальниця (жінка, що годує своїм молоком дитиву).

Українська мова. Комплексна підготовка до ЗНО, 2015, Зовнішнє Незалежне Оцінювання