§ 44. Поняття про речення. Класифікація речень. Просте речення

Речення — це граматично й інтонаційно оформлена синтаксична одиниця, що виражає закінчену думку: На хуторі вмирає день і гасне перестигла бронза пшениць (М. Стельмах).

Слова в реченні пов’язані за змістом і граматично. Граматичний зв’язок здійснюється за допомогою закінчень і службових слів. В усному мовленні на початок і кінець речення вказує відповідна інтонація. На письмі в кінці речення ставиться крапка, знак питання, знак оклику або крапки.

Специфічними ознаками речення, які відрізняють його від словосполучення, є:

• віднесеність висловлюваного до дійсності. Повідомлюване стверджується або заперечується, сприймається як реальне чи нереальне, можливе чн неможливе;

• змістова тв інтонаційна завершеність;

• наявність граматичної основи.

Граматичну основу речення становлять головні члени — підмет і присудок або один головний член речення. Другорядні члени речення (означення, додаток, обставина) утворюють групу підмета і групу присудка. Наприклад: В синіх туманах гомонить маленька річка. Головні члени рачення: річка гомонить. Група підмета: річка (яка?) маленька; група присудка: гомонить (де?) в тумднш, туманах (яких?) синіх.

Послідовне розміщення членів речення, зумовлене його змістом і граматичною структурою, називають порядком слів. В українській мові порядок розташування слів у реченні вільний, адже за чяенами речення не закріплені постійні місця. Проте певні правила розміщення слів існують. Розрізняють прямий і зворотний (інверсія) порядки слів.

За прямого порядку слів кожний член речення стоїть на певному місці:

• підмет — перед присудком: Холод не терпить голоду (Нар. тв.).

• узгоджене означення — перед означуваним словом, а неузгоджене — після означуваного слова: Сльози гарячими солоними струмками побігли по шоках дівчини (Гр Тютюнник).

• додаток — після слова, до якого відноситься: Не кожен осел мас великі вуха (Нар. тв.).

Залежно від значення обставини за прямого порядку слів займають різні позиції: обставини способу дії здебільшого вживаються перед дієсловом-присудком: Сій просо густо—у дітей не буде пусто (Нар. тв.). Таке ж місце займають і обставини місця та часу: І цвіли під вікнами маїьви (Л. Костенко); Не жалкуй на сусідо, коли сам спиш дообіду (Нар. тв.). Обставини можуть займати й будь-яке інше місце в раченні: Силою колодязь копати — води не пити (Нар. тв.); З вовками жити — по-вовчому вити (Нар. тв.).

За зворотного порядку слів члени речення розміщені на невластивих для них місцях. Зворотний порадок, або інверсія, переважає у фольклорі та в художній літературі. Посеред зими льоду не випросиш у куми (Нар. тв.); Над доріжкою з асфальту дві берізки обнялись (В. Сосюра).

Види речень

Реченню ппрівняно з іншими синтаксичними одиницями властива більша формальна і значеннєва розгалуженість. Здебільшого речення класифікують за метою висловлювання думки, емоційним забарвленням, структурою.

• За метою висловлювання (функцією) речення поділяють на розповідні, питальні й спонукальні.

Розповідними називають речення, що містять повідомлення про різні явища, події, факти, предмети, їх ознаки: Все минеться, одна правда останеться (Нар. тв.). Весняний день рік говус (Нар. тв.).

Питальними називаються речення, що містять у собі питання, яке спонукає співбесідника до відповіді: Про що. пташко, нам співаєш пісню голосну? (О. Олесь).

Спонукальннми називають рачення, в яких виражається спонукання до дії. Вони можуть виражати різні волевиявлення: наказ, вимогу, заклик, побажання, пораду, дозвіл, заборону: Готуй влітку сани, а взимку воза (Нар. тв.).

319

До засобів вираження спонукання належать: а) наказовий спосіб дієслова: Гуляй, та працю знай (Нар. тв.): б) неозначена форма дієслова: Так держати! Стояти струнко! (О. Довженко); в) форми умовного способу, які набули значення спонукання: Сходити б нам до ріши.

ш За емоційним забарвленням речення бувають окличні й неокличні. Розповідні, питальні й спонукальні речення можуть мати різний ступінь емоційного забарвлення. Одні з них вимовляються зі звичайною інтонацією й належать до емоційно нейтральних; інші — з підсиленою, напруженою й називаються окличними. Отже, розповідні, питальні й спонукальні речення можуть бути окличними: О земле-мати! В зоряній судьбі вітаю материнство я в тобі! (Т. Коломієць) — розповідно-окличне; Чому ж ти, орле мій, з орлами не літаєш, а крила веслами волочиш по землі?! Чому ж ти, лицар мій. на герць не виступаєш, а вітром жалібно голосиш на ріллі?! (О. Олесь) — питально-окличні; О слово! Будь мечем моїм! (О. Олесь); Народе мій, ясна любове! Ти волю лиш яви свою поклич — а серце вже готове за тебе згинути в бою! (Д. Пааличко) — спонукально-окличні

• За структурою (будовою) речення поділяють на прості й складні. Просте речення має в своєму складі одну граматичну основу, виражену сполученням підмета й присудка або лише одним головним членом: Вчення в щасті укоашас. а в нещасті утішає: Наука для людини — як соние для життя (Н. тв.). У складному реченні є дві й більше граматичних основ: Незнайко на печі лежить, а знайко по дорозі біжить (Нар. тв.).

Прості речення можуть бути двоскладними й односкладними, поширеними й непоширеними, ПОВНИМИ й неповними, ускладненими й неускладненими

• За структурою граматичної основи речення бувають двоскладні й односкладні.

Двоскладним називають речення, в якому с обидва головні члени — підмет і присудок: Розум —

скаоб людини (Нар. тв.).

Односкладне речення має лише один головний член, співвідносний з підметом чи присудком д воскладного речення: На жито орали та й гречки не мали (Нар. тв.); Ось і Каховка (О. Довженко).

• За наявністю другорядних членів речення бувають непоширені й поширені.

Непоширеним називають речення, що складається тільки з головних членів — підмета й присудка (односкладні — з одного головного члена): Як не вмієш, то й не посієш (Нар. тв.).

Поширеним називають речення в якому, крім головних, є й другорядні члени: На ледачій землі й трава не росте; Працю плуга по борозні видно (Нар. тв.).

• За наявністю необхідних членів речення бувають повні й неповні.

Ловчим називають речення, в якому є всі структурно необхідні члени: Своя мазанка ліпша від чужої світлиці (Нар. тв.).

Неповним називають речення, в якому не названо (словесно не виражено) один або кілька членів речення, іцо легко встановлюються з контексту: Коло бабусиної хати ростуть вишні, біля хвіртки — кучерявий бузок, а від вулиці — явори (Б. Харчук).

За наявністю ускладиювальних засобів речення бувають неускладнені н ускладнені

Ускладненими иазнаають речення, які мають у своєму складі однорідні члени речення, відокремлені члени, звертання, вставні слова (словоспонучення м речення): Летів і танув (оди. чл.) сніг (М. Рильським). Зоре моя вечірняя (звврт.), зійди над горою. (Т. Шевченко). А в щирім серці, в чесних грудях вірю, знаю! (вставл. реч.) — квіти с! (В. Симоненко).

320

ВИДИ РЕЧЕНЬ

За наявн*. тю необхідних члене речення

За наявні тю ускладню-вальних Іасобїв і

Я сидів на зеленому килимові моріжка й дивився у воду Щ. Ткач)._

Море поблискує злою блакиттю, водяний пил б’є його білим крилом (М. Коцюбинський).

Багряне листя ии) ногами покірно й тепло шелестить (В. Сосюра).__

Як тебе не любити, Києве мій? (Д. Луценко).

Намалюй мені ніч, коли падають зорі

(М. Петренко)._

О земле-мати! В зоряній судьбі вітаю материнство я в тобі! (Т. Коломієць).

Чорну душу.милом не відмиєш (Нар. тв.)

Сонце, сонце! Світ! Весна! (О. Олесь).

Душа горить в смертельному вогні (В. Сіус).

Сурмлять у ріг чотири вітри в полі (В. Стус).

Дощ пройшов — і Київ зеленіє (М. Рильський).

Вода в ріці сурмила срібно-срібно (В. Грабов-ський)._

Уже сонце на небі (Ю. Яновський).

Небо, холодне та темне, байдуже блимаю зірочками (М. Коцюбинський)._

Веселе сонечко сховалось в веселих хмарах весняних (Т. Шевченко).

ВПРАВИ

ВПРАВА 204. Визначте види речень за метою висловлювання.

І. Посієш вітер — пожнеш бурю (Нар. те.). 2. Чесне діло роби сміло! (Нар. те.). 3. Ви чуєте, скільки вогню в нашій мові, в гарному, гарячому, гарному слові? (Л. Первомайський). 4. Мечуться хвилі горбаті, гострять об палубу кігті (Л. Костенко). 5. Чистую, щирую річ українськую чую я в тім щебетанні (А. Кримський) 6. Моя ти сило молодая! Світи на мене, і оірій, і оживи моє побите, убоге серце,

321

БіжцжіО. Укр мо»а Комплексна підготовка до ЗНО

неукрите, голоднеє (Г Шевченко). 7. Чи шпак, чи хом’як, чи перепелиця, що воно за птиця? (Нар. те.). 8. Більше роби та менше говори (Нар. те.).

ВПРАВА 205. Визначте двоскладні та односкладні речення.

1. Недавно я поза Уралом блукав і господа благав, шоб наша слава не пропала, щоб наше слово не вмирало (Т. Шевченко). 2. Вже й дикі гуси в небі пролітали, вже й лебеді кричали крізь туман. Вже ходять в болотах біля Полтави ходуличник, крохаль і турухтан (77. Костенко). 3. Несли, несли з чужого поля і в Україну принесли великих слів велику силу та й більш нічого (Т. Шевченко). 4. Весна орийшла. Скасовано угоду. Вся Україна знову у вогні. Цвіте земля, задивлена в свободу. Аж навіть жити хочеться мені (Л. Костенко).

ВПРАВА 206. Визначте поширені й непоширені речення.

і. Сюрчать коники, і час настав, і сталось вічне (С. Мстанюк). 2. Тихесенько вечір на землю спадає (Т. Шевченко). 3. Туман… Шлагбаум… Тиша… Переїзд… (77. Костенко). 3. Настане суд, заговорять і Дніпро, і гори! (Т Шевченко) 4. Грюкіт. Дзвони. Скрипи (Г. Чупринка). 5. Ми думаєм про вас (В. Симоненко). б. Не цвітуть квітки зимою і дерева не шумлять (О. Олесь). 7. Свічадо спить (В. Спгус). 8. В доброго хазяїна й соломинка не пропаде (Нар. те.).

ВПРАВА 207. Спишіть лише прості речення. Підкресліть у них граматичну основу.

і. Гроза пройшла, зітхнули трави, квітки головки підняли (О. Олесь). 2. Соловейко на калині то затихав, то щебетав (Т. Шевченко). 3. Весна прийшла так якось несподівано! Зима стояла мрійно до пори. Вітри війнули з півдня. І тоді вона немов у Ворсклу з’їхала з гори. Ще сніг ковтала повідь широченна, і рала ждав іще тужавий лан… Уже в дітей порожевіли личка. Уже дощем надихалась рілля, і скрізь трава, травиченька, травичка! І сонце енпле квіти, як з бриля (77. Костенко). 4. Чорнолісся п’янко духмянить доспілою суницею (М Стельмах). 5. Вечірнє сонце, дякую зв день!.. (77. Костенко). 6. Спросоння птах крилами затріпоче, про щось у сні защепнеться трава (В. Соеюра). 7. Ще пароплавчики чаділи, наче праски, ще ми шукали крем’яхи н піску, — на пограниччі дійсності і казки стояв той дім за хмарами бузку (77. Костенко).

322

ТЕСТИ

(з вибором однієї правильної відповіді)

Просте і складне речення

1261. Простим е речення

А Вітер надув сосни на вершинах скель, і мчить острів на тих чорних вітрилах, як корабель. Б Море запінилось і кипить.

В Море поблискує злою блакитно, водяний пил б’є його білим крилом.

Г Здається, що незнайомі блакитні птахи налетіли раптом на море, б’ються завзято грудьми, піднявши вгору білі широкі крила.

Д Море так невинно голубіє під стінами скель, і сонце так світить ласкаво, що аж каміння сміється.

1262. Простим є речення

А Вихованцем Острозької колегії був гетьман Війська Запорізького Петро Конашевич-Сагаіідачний.

Б На хуторі вмирає день і гасне перестигла бронза пшениць.

В Дорога має свої закони, і ми їм підвладні.

Г День спадає, і таємничий вечір рожевою млою тихо спускається з неба.

Д Сумовито рипить дуб, замислився перед зимовим сном, і тільки берізка на узліссі білявим станом своїм сяє.

1263. Простим є речення

А Дощ пройшов— і Київ зеленіє.

Б Соломія приклала до рани мокру холодну ганчірку — і Остапові стало легше.

В Вітер війнув — листя з клена жовте полетіло.

Г Я сидів на зеленому килимові моріжка й дивився у воду

Д Подекуди з-поміж верб та садків виринають білі хати та чорніють покрівлі високих клунь.

1264. Простим є речення

А В синіх туманах гомонить річка, і купають у ній сосни свої кострубаті віти.

Б Люб.по народ, якого силу ніхто не зломить у віках.

В Благословенна та ясна година, коли дитя читає «Кобзаря».

Г Степ особливо чарівний тієї пори, коли жита половіють.

Д Ясень віти простягає, обіймає срібну хвилю.

1265. Простим є речення

А Сонце блищить, а мороз тріщить.

Б і шумить діброва, і синіє шлях, і дзвенить дніорова хвиля у дротах.

В Високо поросло розкішне дерево вгору, укриваючи холодком зелену землю.

Г Та пі гьма не так уже мучила Соломію, але холод проймав її наскрізь.

ДІ Ірннинув вітер, і в нічній хатині він про весняну волю заспівав.

1266. Складним є речення

А На землю глянули тихі зорі.

Б Хто полю годить, тому жито родить.

В Зоряний степ розкинувся угорі.

Г Острів Хортиця — найбільший і найвеличніший з усіх островів на Дніпрі.

Д Над містечком стояла тиха місячна ніч.

323

tn я я > ІЗ в: 31 > їа П Я Я > Із Ч Я Я > fca -1 СВ Я > ЬПЯЯ>

□отой □□□□□ ппппп ггглп тппп гпппп

1267. Складним є речення

А Там, звідки пидніяися високі кучеряві дуби, стрункі й горді сосни і густі верби, звідти з берега у воду зазирали кущі ліщини та верболозу.

Б Мово рідна! Ти ж як море — безконечна, могутня, глибинна!

В Та хоч цар побоювався Сірка і не любив зв волелюбство, проте у грізний час згадав про нього.

Г Десь далеко, за темною смугою лісу, обізвався грім.

Д Цього вечора Захар прийшов у піднесеному настрої.

1268. Складним с речення

А Де-не-де над цими безмежними просторами промайне гострокрила чайка Б На величезному, просто безкрайому лану гречки пасуться бджолята.

В Коли сонечко пригріє, то й трава зазеленіс-

Г Та була у нього пісня і дзвінкою і гучною, бо розходилась по світі стоголосою луною. Д Молода невитрачена сила хвняею вдарила в груди, розлилась по всіх жилах.

1269. Складним є речення

А Якось ішов тим степом козак-нетяга, побачив бандуру, взяв до рук та й заграв пісню-думу.

Б Я пройшов приморськими стежками з півтисячі кілометрів, не перестаючи захоплюватись баченим навколо.

В Вечір був чарівний, зоряний, пісенний Г Там, межи високими вербами, дзюрчить струмочок.

Д В морі тому води багато, що її ніхто не п’с

1270. Складним г речення

А Почали гукати деркачі, перепел, бугай, ще якась птиця.

Б Якось восени я йшов полем і побачив на великому лузі багато лелек.

В Хотіла б я піснею стати у цюю хвилину ясну.

Г Вода, яка скоро збігає, отрути не лишає.

Д Найбільше для людини щастя — бути правдивим і до кінця сповідувати свої ідеали.

Види речень за метою висловлювання

1271. Розповідним є речення

А Пригадаймо види ділових паперів.

Б А що ми знаємо про походження українських назв місяців?

В Згадаймо нашого незабутнього Тараса Григоровича Шевченка!

Г Як і коли народжувалася в людини любов до хліба?

Д На Тернопільщині росте чимало дерев-довгожителів.

1272. Розповідним є речення

А Вставай, хто живий, в кого думка повстала!

Б Гриць, тремтячи від холоду, горнуася до батька.

В Хто може сонце погасить і землю вибити з орбіти?

Г А чи не годі вже того грання ?

Д О земле, велетнів роди!

1273. Розповідним є речення

А В холодну погоду добрий господар і собаку на вулицю не вижене.

Б Моя ти сило молодая! Світи на мене, і огрій, і оживи моє побите убоге серце, неук-рите, голоднеє.

В Ви чуєте, скільки вогню в нашій мові, в гарячому, гарному слові?

Г Мамо, чи кожна пташина у вирій на зиму літає?

Д Берімось кряше до роботи, змагаймось за нове життя.

324

1274. Розповідним є речення

А Хай, милі друзі, вам щастить у дружбі вірній, в праці мирній.

Б Як же харчувалися наші предки, не лише у військових походах, а в будень і в свята, в багатих хоромах і в простій селянській хаті?

В Річка синіє, зітхає, сміється.

Г Так годі слать, виходьте на дорогу!

Д Як викотиться вночі місяць, нехай найвищий із вас зійде на нашу гору.

1275. Розповідним є речення А Скільки буде коштувати, коли змалювати мій портрет?

Б Укиоиімося українській хаті, яка вивела нас на безмежні овиди житейські!

В Зайшовши до хати, возрадуймося хлібу, освятімося його терпким запахом, вшануймо

руки, котрі подарували духмяні, схожі на сонце, паляниці.

Г Суха морська трава шелестить під ногами.

Д Чому ж ми самі часто нехтуємо мовою материнською?

1276. Спонукальним є речення А Чого це не видио ваших буслів?

Б Скільки зворушливих спогадів та образів з народного родинного життя пов’язано з рушником!

В Намалюй мені ніч, коли падають зорі.

Г Батькова хата увібрала наші радощі й жалі, злагоди й клопоти.

Д А як потрібна була калина в чисельних обрядах, особливо у весільному!

1277. Спонукальним є речення А Скільки хмаря не стоятиме, а зсунеться.

Б Плекаймо в серці кожне гроно, прозоре диво калинове В Чи шпак, чи хом’як, чи перепелиця, що воно за птиця?

Г Краще Різдво тріскуче, ніж пекуче.

Д Пилип Орлик назавжди пов’язав свою долю з Україною.

1278. Спонукальним є речення А Ну, а поки що тікаймо по домівках.

Б Небо сіре-сіре, безнадійне.

В Пісяя довгого, як море, літнього дня все на світі ніби потомилось.

Г Гуцульська трембіта це стародавній подарунок минулих гірських людей своїм нащадкам

Д Хто «нашого люду не знає Таврійські степи?

1279- Спонукальним є речення

А На Великдень перший раз зозуля закує.

Б На річку налягла ніч — суха й тепла, як перед грозою.

В Слово, чому ти не твердая криця?

Г Подивіться на рай тихий, на свою країну, полюбіте щирим серцем велику руїну!

Д Як гарно бджолам тут на просторах, у білому каітучому царстві!

1280. Спонукальним с речення

А Лунає над степом, вище орлиного льоту лунає пісня. А

Б Вірний приятель — то найбільший скарб. Б

В Людину по одежі зустрічають, а по розуму проводжають. в

Г На Благовіщення виносять вулики з бджолами. 1

Д і чуткого научайтесь, й свого не цурайтесь.

325

□шш дшщ шшу шшд □□□□□ шшо

< Ш СВ L. Сі < L£ М L4 < ю в L4 < Lfi 00 (_ (=^ <ІД SB ТГв?

1281. Питальним є речення

АІ сова свої діти хвалить.

Б Що в тебе вийшло — тарян гас чи дишло?

В Одним вухом почує — другим випустить.

Г 3 розумним розуму наберешся, а з дурнем і останній згубиш.

Д Занадився журавель до бабиних конопель.

1282. Питальним е речення

А Не май сто кіп у полі, а май друзів доволі.

Б Судіть мене, судді мої, без милості фальшивої!

В Лихий гість і господаря з хати вижене.

Г В одній руці та й не однакові пальці.

Д Куди ж поділися святині українського народу?

1283. Питальним є речення

А До свого роду хоч через воду.

Б Добре діло — правду говорити сміло.

В Діти, діти, де вас подіти?

Г За правду стій горою!

Д Говорив Миром рябої кобили сон!

1284. Питальним є речення

А До чужого рота не приставиш ворота.

Б Слухай тисячу разів, а говори один раз.

В Треба руки підкладати, а не дарма гелготати.

Г Як тебе не любити, Києве мій?

Д Січень не так січе, як вуха пече.

1285. Піп альним є речення

А Чи ж мало богатирів полягло в кривавій борні зв рідну землю?

Б Любіть Україну, всім серцем любіть!

В Будь славен, день багатого врожаю.

Г Наші предки, освоюючи нові землі, передусім намагалися вибрати зручне місце для житла.

Д На святу Катерину ховайся під перину.

Види речень за структурою граматичної основи

1286. Двоскладним с речення

А У січні вночі панують сови і сичі.

Б Без охоти нема роботи.

В Балаканням роботи не зробиш.

Г Без роботи не чекай доброти.

Д Без трудів не їстимеш пирогів.

1287. Двоскладним є речення

А За битого двох небитих дають, та й то не беруть.

Б За один раз не зітнеш дерева враз.

В Не нагнувшись, гриба не знайдеш Г Листопад зимі ворота відчиняє.

Д По роботі пізнати майстра.

326

□□□□□ □□□□□ □□□□□ < UB ВЗ — ец < іа fifi Ь =5 < LB ВЗ L. R

1288. Двоскладним є речення

А Краще добре робити, ніж гарно говорити.

Б Березень березовим віником зиму вимітає, весну в гості закликає. В На батозі далеко не поїдеш.

Г Пороби до поту, то й поїси в охоту.

Д Робити казали, а їсти не дали.

1289. Двоскладним є речення

А Хочеш їсти калачі — не сиди на печі.

Б Швидко робить, та переробляє довго.

В Травень ліс прибирає, літо в гості закликає.

Г За олного вченого дають десять невчених.

Д Хочеш більше знати, мусиш менше спати.

1290. Двоскладним є речення

А Людей питай, а свій розум май!

Б Не бажай синові багатства, а бажай розуму!

В Розумну річ приємно й слухать.

Г У сусіда ума не позичиш.

Д Без діла снабіє сила.

1291. Односкладним є речення

А! чорна нива білий хліб родить.

Б Поле працю любить.

В Холод не терпить голоду.

Г Час—то гроші.

Д Із хати світа не оглянеш.

1292. Односкладним є речення

А Квітневий день рік годує.

Б Що посієш, те й пожнеш.

В У травні травиця як дівоча косиця.

Г Вересень — рум’янець року.

Д Грудень око снігом радує, а вухо морозом рве.

1293. Односкладним є речення

А Без пряш жити — тільки небо коптити.

Б В доброго хазяїна й соломинка не пропаде,

В Одною рукою жни, а другою сій.

Г Маленька праця краща зв велике безділля.

Д Робота мучить, зате годує й учить.

1294. Односкладним є речення

А Вола в’яжуть мотузом, а чоловіка — словом.

Б Кожна пригода—до мудрості дорога.

В Наука в ліс не веде, а з лісу виводить.

Г Добрий початок — половина діла.

Д Розум — скарб людини.

1295. Односклапним є речення

А Розумний ще з літа думає про зиму.

Б Гостре словечко коле сердечко.

В Слово — не стріла, а глибше ранить.

Г Працю плуга по борозні видно.

Д Порожній колосок дере носа в вершок.

*□ ВП В П

в.Л

327

Види речень за наявністю другорядних членів

1296.

1297.

1298.

1299.

1300.

1301.

1302.

Поширеним є речення

А Ти стоїш і мовчиш.

Б День був ясний, теплий, весняний.

В Починалося царство очерету.

Г Радюк почав прощатися.

Д Життя здавалося щасливим.

Поширеним є речення

А Сурмлять у ріг чотири вітри в ПОЛІ.

=

Б Настане суд, заговорять ї Дніпро, і гори!

Б

В Настала ніч.

Г Ліс шумить.

Д Минуло чотири хвилини.

Поширеним є речення

А Повітря було чисте.

Б Гроза погримувала грізно.

В Ніч здавалась днем.

Г Сонце почало допікати.

Г

Д Сніг зробився жовтим.

Поширеним € речення

А Повітря ставало сухим та лагідним.

Б Розмова стала веселою.

=

В Повітря ставало прозорим.

Г Небо почало червоніти.

Г

Д Сонце сховалась за хмари.

Поширеним с речення

А Радість почала зникати.

=

Б Повітря стало свіжіше.

В Вечір був зоряний, пісенний.

Г Буйний вітер хитає дерева.

Д Небо стало сірим.

Непоширеним є речення

А Я буду крізь сяьози сміятись.

Б Море — рибальське поле.

В Всі ріки до моря йдуть.

Г Мама з донькою звкїнчили прибирати.

Д Нема села без болота.

ДІ_

Непоширеним є речення

Д На моїх очах перші сніги зійшли.

Б Річка звалася Леглич.

В Нема гори без долини.

Г Степ, поля — розкіш моя

Д Місяць козацьке сонце.

328

1303. Непоширеним є речення А Вистава була цікава.

Б Насунули хмари і оповили небо.

В Посяухаю цей доїц.

Г Я перестав тебе шукати.

Д В садку лежав глибокий сніг.

1304. Непоширеним є речення

А Сонця в мішок не вловиш.

Б Без води каші не звариш.

В Вечір був погожий.

Г Любіть травинку, і тваринку, і сонце завтрашнього дня. Д В лісі посутеніло.

1305. Непоширеним є речення

А Вогню в соломі не сховаєш.

Б Без ві фу і билинка не ворухнеться.

В Не кожна хмаря приносить дощ.

Г На дощі змокнеш і в плащі.

Д Жінки правили теревені.

Українська мова. Комплексна підготовка до ЗНО, 2015, Зовнішнє Незалежне Оцінювання