§43 Правила вживання апострофа

Розгадайте загадку.

Я такий же, як знак розділовий, і відомий шкільній дітворі.

Та в словах української мови

Я пишусь не внизу, а вгорі. Спробуй лиш написати «ім’я», Зразу стану потрібним і я.

Д. Білоус

Запам’ятаймо!

Апостроф позначає роздільну вимову звуків, використовується для позначення на письмі роздільної вимови твердих приголосних перед буквами я, ю, є, ї. Апостроф показує, що букви я, ю, є, ї позначають два звуки.

Якщо букви я, ю, є вказують на м’якість попереднього приголосного, апостроф не ставиться.

Правопис апострофа

Апостроф перед я, ю, є, ї

пишеться

не пишеться

1. Після твердих б, п, в, лі, ф: б’ють, в’є, кав’ярня, м’ята, Стеф’юк.

2. Після твердого р: бур’ян, пір’я, матір’ю, міжгір’я.

3. Після префіксів і першої частини складних слів, які закінчуються на твердий приголосний: від’їхати, з’єднати, об’єм, дит’ясла, пів’яблука.

4. У слові Лук’ян і всіх похідних від нього: Лук’янівка, Лук’янченко, лук’янівський

1. Після б, п, в, лі, ф, якщо перед ними стоїть буква, що позначає приголосний, крім р, і належить до кореня: духмяний, різдвяний, морквяний, але: верб’я, торф’яний, черв’як.

2. Перед буквосполученням йо: серйозний, мільйон, Во-робйов.

3. Після м’якого р: буря, ряска, рюкзак

(395а Спишіть текст. Підкресліть слова, у яких букви я, ю, є позначають два звуки.

Здавна існував звичай: від’їжджаючи в далекі краї, брати із собою грудочку рідної землі. У такий спосіб люди прагнули зберегти зв’язок із могутньою силою, що породила й благословила їх на життя.

Люди ставилися до землі, як до живої істоти, що відчуває і ласку, і біль. Влучно відтворив народні уявлення про землю український письменник Борис Грінченко: «Земля жива, — вона все чує і знає. Як люди гарні до неї, вона радіє і пособляє їм, а як — ні, то плаче й гнівається. Гнівається того, що її не шанують. Вона — наша мати, вона свята!» (За Г. Тарасенко).

Відтворіть слова, зашифровані в схемі. Запишіть їх у два рядки: у першому — односкладові, у другому — багатоскладові.

Відтворіть слова, зашифровані в схемі. Визначте, до якої частини мови належить кожне слово.

яний

ятка

їхати

Відтворіть слова, зашифровані в схемі. Порівняйте кількість звуків і букв у кожному слові. Прокоментуйте висновки.

1. Прочитайте текст. Уставте замість крапок, де потрібно, апостроф. Випишіть слова з апострофом.

Чумаки були неабиякими романтиками. Від..їжджаючи по сіль, вони брали із собою жмутик духм..яної трави, жменьку рідної землі. Ці обереги були для них св..яті: нагадували про покинуті МЄДВ..ЯНІ ниви, укриті р. .яскою ставки, м.-ятні купелі. Вони навіювали спогади про зор..яні родинні вечори, коли вся сім..я слухала солов.лні переливи.

Чумаки зупинялися відпочивати зазвичай у невеликих міжгірних. Поблизу села Кам..янече знайдені чумацькі пам..ятки, зокрема — дерев..яна (з м..якої липи) похідна миска з двома відсіками. Більший відсік — для галушок, менший — для приправи (часник чи цибул..я з олією чи салом).

Є серед знахідок і «вузли» міцних чумацьких возів. Це — розпірки, закріплені внизу на осі, а вгорі з..єднані з кузовом.

Цікаві й «пральна машина» та «пральний порошок» чумаків (попіл із сон. .яшникового бадилля). У жлукто (видовбану зі стовбура діжку без дна) клали шар соломи, на нього — попіл. Прокурений степовим порохом одяг пересипали тим самим попелом і втрамбовували. Зверху знову насипали попіл й заливали окропом. Одяг вимочувався, відтак його полоскали (Із журналу).

2. Які предмети чумацького побуту, описані в тексті, є на музейних світлинах?

1. Спишіть речення. Поясніть орфограму «Правопис апострофа».

1. Кожне слово пахне, мов листочок м’яти. Та, мов квітка з короваю, пахне слово «мати» (Д. Павличко). 2. Кожне зело в букеті мало свій символ: м’ята оберігала від напасті й додавала здоров’я (Г. Корицька). 3. Волосся мили в кип’яченій воді, додаючи любистку, м’яти, ромашки, кропиви, кореня лопуха, бруньок берези, звіробою.

2. Що ви знаєте про рослину, назва якої є в кожному реченні?

^ОІА Спишіть текст, вставляючи, де потрібно, апостроф.

М’ята

Об..їхав я багато кра..їв. Гарних, дивних, цікавих. Тепер у місті живу. Та враз я згадав хлоп..ячі забави на батьківському

подвір..ї. Почув трав..яний дух. Дух, де в..ється моя Рось. Задзвеніли мені СОЛОВ..Ї, кропив..янки, очерет..янки, заворкотіли голуб..ята. Запахли в рідному саду р..яст, рум..янок, п..яти-перстень. І м..ята. Холодна, кучер..я-ва (Д. Чередниченко).

1. Прочитайте продовження тексту Д. Чередниченка «М’ята». Випишіть слова з апострофом, поясніть його вживання.

Ледве заходжу, було, хлоп’ям до саду, відчуваю, як вільно дихати. Як пахучий холодок наповнює груди. А там ластів’я озветься, защебече, ніби щось промовляє. А із сусіднього саду вітається дід Лук’ян. Скинув бриля — махає. А поруч он клей вишневий, мов півник полив’яний.

Мені все дужче пахне м’ята. Я хочу додому. У батьків сад. Прийти й сказати: «Доброго ранку, мій драголюбе!»

2. Як ви розумієте слово драголюб?

Усміхнімось!

1. Прочитайте. Випишіть слова з апострофом і обґрунтуйте його вживання.

Даремні обіцянки

Учителька дорікнула п’ятикласниці:

— Мар’янко, ти ж мені обіцяла вивчити вірша на п’ятницю, але слова свого не дотримала.

Аж тут хтось з учнів підмітив:

— Та в Мар’янки сім п’ятниць на тиждень…

2. Поясніть, що означає усталений вислів «Сім п’ятниць на тиждень».

Знайдіть зайве слово в кожному рядку.

1. Під..їхати, пів..острів, пів..ящика, пів..яблука.

2. Міжгір..я, подвір..я, бур..я, бур..ян.

3. П..єса, пам..ятка, зав..язь, моркв..яний.

4. Подвір..я, м..ячик, бур..як, дев..ять.

5. Пір..їна, кур..єр, надвечір..я, мор..як.

6. Цв..ях, сузір..я, п..ятниця, реп..ях.