§ 41. Правопис службових частин мови Правопис прийменників

Разом пишуться:

Через дефіс пишуться:

Окремо пишуться:

1) складні прийменники, утворені сполученням одного або двох (трьох) прийменників із будь-якою частиною мови: внаслідок, вподовж замість, навколо, напередодні, наприкінці, щодо

складні прийменники з початковими з-, із-: з-за (із-за), з-над, з-перед, з-під (із-під), з-поза, з-поміж, з-понад, з-попід, з-посеред, з-проміж

прийменникові сполуки (складені прийменники) у (в) разі, під кінець, під час, що ж до, у зв ‘язку з, згідно з. залежно від, на шляху до, незважаючи на тощо

2) складні прийменники, утворені 3 двох простих прийменників; задля, заради. навпроти, окрім, поза, поміж, понад, поперед, посеред

Правопис сполучників

Разом пишуться:

Через дефіс пишуться:

Окремо пишуться:

складні сполучники, які становлять тісне поєднання повнозначних слів із частками або прийменниками: адже, аніж, втім, зате, мовби, начеб, начебто, немов. немовби, немовбито, неначе, неначебто, ніби, нібито, ніж, отже. отож, притім, притому, причім, причому, проте. себою, тобто, щоб, якби, якщо: також слова: абощо, тощо

сполучники отож-то. тим-то, тічьки-но, тому-то.

1) сполучники з частками 6, би, ж, же: або

ж. адже ж. але ж, а як же, бо ж, коли б. кози б то. отже ж, хоча б. хоч би

2) складені сполучники: дарма що, для того щоб, замість того іцоб, з тим щоб, з того часу як. незважаючи (невважаючи) на тс що, після того як. при цьому, та и. ток що, тимчасом як, тому що. у міру того як. через те що й под.

Правопис часток

Розрізняють словотвірні частки, які, уточнюючи зміст окремих сяів, є їх складовими частинами, і формотворчі частки, які вживаються лише в деяквх формах сяова для вираження граматичних значень (хай би та ін).

Словотворчі частки

Разом пишуться:

Через дефіс пишуться:

Окремо пишеться:

1) частки аби-, ані-, де-, чи-, що-, як- у складі будь-якої частини мови (крім сполучників прислівникового типу): абииіо. анітрохи, аніяк, дедалі, деколи, декотрий, дещо, чимало, щовечора. щоденник, щодня, щодоби, щонайкращий, щоправда, щосили, якби, як-найшвиоше, якомога, якщо тощо

1) частки бо, по, от, то, таки, коли вони виділяють значення окремого слова; /дибо; давай-но; тільки-но; так-от, як-от; отакий-то. стізь-ки-то, тим-то. якось-то; важкий-таки. все-таки, діс-тав-таки, ток-таки

1) частка що у сполуках дарма що, тільки що, хіба що. що ж

2) частка то в експресивних сполученнях що то за, що то. чи то, які виконують функції підсилювальних часток

302

б) частки би (б), то, що в складі сполучників: іцоб, якби, немовбито, нібито, абощо, і частка же (ж) у складі стверджувальних часток авжеж, атож

Примітка 1. Якщо між часткою та словом, до якого вона присапується, стоять інша частка, всі три слова пишуться окремо скільки ж то (написано), чим би то (втішити).

в) частка -ся (-сь) у зворотних дієсловах: будується, наївся (ііаівсь)

Примітка 2. Частка таки пишеться окремо від тих слів, яких вона стосується, якщо вона стоїть перед ними: Віч таки забіг до друга

г) пастка -сь у складі займенників і прислівників: котрийсь, котрась, котресь. якийсь, якась, якесь; десь, колись, хтось, щось

б) компоненти будь-, -будь, -небудь, казна-, хтоі-на- тощо у складі займенників і прислівників

Чистка не, мі

Разом пишеться:

Окремо пишіться:

1) частка не, коли вона виступає в складі будь-якої частини мови (крім дієслова) в значенні префікса, тобто коли слово без цієї частки не вживається: невільник, негода, недуга, нежить, немовля, ненависть, неук: невгасимий, непохитний, незліченний. невпинний, невсипущий, негайний, ненависний. ненастанний, нестямний: невдовзі, невинно, невпинно, незабаром, непорушно, несамовито

І) частка не з дієсловами, крім тих. що без не не вживаються: неволити, незчутися, ненавидіти. нестямитися, і тих, яким частка не надає нового значення: нездужати (хворіти), непокоїтися (хвилюватися), неславити (ганьбити). Але залежно від значення дієслова частка не може писатися й окремо: не здужати (ие змогти), не славити (не прославляти)

2) частка не в складі префікса мело-, який означає дію, стан а бо якість, що виваляються в процесах, ознаках і предметах неповною мірою: недобачати, недовиконувати, недодержати, недоїдати, недоказувати, недолюблювати, недооцінювати, недоп нинішні недочувати; недовиконаний, недозрілий. недокаїапий, недооііінений, недописаний, недочутий: недобиток, недоїдок, недокрів’я, недолік, недорід, недостача, недоторканність, недоук

2) частка ие зі словом, з яким вона не становить одного поняття, а є лише запереченням; Не доля вирішує — людина творить свою долю; То не глибока річка клекоче, то шумить зелений ліс; Йому бракує не вміння виконати цю роботу, а бажання; але: Не через небажання, а через невміння він не виконав цієї роботи

3) частка не з іменниками, прикмешикнми, займенниками за прислівниками, якщо вони в сполученні з не означають одне поняття’ неволя, неврожай, неправда, несподіванка: невдалий, невеселий, недобрий, неписьменний, несміливий; неабихто, неабиякий; невже, невтямки, недалеко, недарма, недурно, нехотя, а також: незважаючи на…, немов, неначе

3) частка не при дієсловах, дієприкметниках, що виступають у функції присудків, при дієслівних формах на -но, -то й дієприслівниках: не може не бачити, не підходячи ближче не поспішаючи. Ні вітерець не війне, ні хмарка ие набіжить: Праця не закінчена; Праці не закінчено; Підлога не вимита; Підлоги не вимито

Примі іклі. Частка не пмшсться-окремо від прикметника, ідо мас при собі як поасимпалміс слово займенник або прислівник із часткою ні. а також окремо від прикметника, перед яким стоять: далеко, товсти. аж ііікк Ні до ч<кч> не їЛойши тодпіа: Широкії не чікта іекіру. До-

4) частка не з прикметниками у функції присудка, якщо часткою не заперечується ознака, виражена даним словом: Ця рйвео не широка (заперечення); але: Ця неширока річка впадає в Дніпро (одне поняття).

4) частка не з дієприкметником, якщо вій є означенням іменника (а не присудком) і не має при собі пояснювальних слів: незакінчеиа праця, нез ‘псовані питання, неспростовані факти

Примітка. Якщо між не й відповідним прикметнм-ком-присудком за змістом речення можливе є (був. була тощо), частку не слід писати окремо: якщо зв’язка на цьому місці порушує смисл, частку нетреба писати разом: Цей будинок не іта/мій (не с старий); але: Цей оітіимж (є) /«?-старіш (тобто відносно иславію збудований)

303

5) частка н] із займенниквми, якщо вона не відокремлена від наступного займенника прийменником, і з прислівниками: ніхто (нікого), нічий (лічиш), ніщо (нічого), ніякий (ніякому); ніде й ніде, нізащо, нізвідки, нізвідкіля, ніколи й ніколи, нінащо, ніскільки, нітрохи, ніяк

5) частка не з дієприкметниками, якщо

вони мають при собі пояснювальні слова: Перед будинком чорніла площа, не засаджена квітами; Ця робота ще не доведена до кінця: Я відклав ще не дописаний лист_

6) частка не з числівниками, займенниками та прислівниками займенникового похо-дження, а також при прийменниках і сполучниках: не три, не п’ятий; не ти, не цей, не інші; не так; не то.., не то; також: не раз

7) частка не з підсилювальними прислів

никами та незмінюваними присудковими словами, а також при словах, що пишуться через дефіс: не дуже, не зовсім, не цілком; не від того, не досить, не можна, не треба; розмо-вляють не по-нашому_

8) часткв ні, вживана для заперечення на

явності предмета чи ознаки, зокрема в деяких стійких словосполученнях без дієслова (присудка), що мають характер заперечного звороту: ні живий ні мертвий, ні кроку далі, ні на макове зерно, ні пава ні гава, ні рибо ні м’ясо. ні се ні те, ні сюди ні туди, ні так ні сяк_

9) частка ні, вживана як повторюваний єднальний сполучник із заперечним значенням або як підсилювальна частка: Він не придатний ні до роботи, ні до розмови; Дитина ще не вміє ні ходшпи. ні говорити; Ні один не

зробив так, як треба_

10) частка ні в складі займенників, якщо в непрамих відмінках вона відділяється від займенників прийменником: ні в кого, ні до кого, ні з ким, ні до чого, ні за що й ні на що (з _______різними значеннями), ні на якому_

Через дефіс пишеться частка не, вживана як префікс в іменниках — власних назвах: не-Європа; але в запільних — разом: нелюдина. неістота

Формотворчі частки

Формотворчі частки пишуться окремо від інших слів, зокрема:

1) частки хай, нехай, за допомогою яких утворюються форми третьої особи однини й множини наказового способу: Хай живе мир між народами! Нехай міцніють дружні відносини між: країнами!

2) частка би (б), за доломогою якої утворюється форма умовного способу дієслова: зайшов би, пішла б.

Модальні частки

Модальні частки теж пишуться окремо, а саме:

1) частка асе (ж), що відіграє видільну роль у реченні: Ходи ж зі мною; Він же великий учений;

2) частки то, це, що мають у складі речення значення вказівності або визначальності: На що та одній людині стільки грошей? Чи це вже й пожартувати не можна?

304

ВПРАВИ

ВПРАВА 189. Випишіть сполучення слів у три колонки залежно від того, як пишуться прийменники: 1) разом; 2) через дефіс; 3) двома і більше словами.

За/ради миру, наперекір знегодам, з/по/за хат, із/за лісу, на/зустріч бурі, no/серед жит, з/за дерев, залежно/від обставин, з/перед носа, поЛіід вікнами, на/при/кінці відпусток, з/по/під воріт, з/над річки, по/за село, у/налрямку до мене, під/час бою, и/наслідок чвар, з/під коліс, по/над хмари, за/для вас. з/по/міА гілля.

ВПРАВА 190. Запишіть прийменники, знявши риску, разом, окремо або через дефіс.

З/за, з/під, із/за, по/серед, з/по/між. по/під, з/по/серед, по/за, a/слід, на/при/кінці, на/зустріч, на/перекір, на/початку, за/ради. на/в/проти, о/крім, в/наслідок, на/передодні, з/по/над, на/вколо, по/над, з/по/за, в/разі, на/чолі, під/кінець, згідно/з, по/при, що/до, на/випадок, а/з/довж, а/супереч, з/заду, під/час, по/заду, з/по/серед, що/ж/до, з/метою, а/справі, а/ім’я, в/напрамку.

ВПРАВА 191. Доповніть речення, добираючи з дужок потрібні слова або сполучення слів. Як розрізняють правопис прийменників від інших частин мови?

І. Ми поселились утрьох … — Ми поселились у трьох .. (кімнатах; в одній кімнаті). 2. На горі… — Нагорі.. (росте ліс; над нами цілу ніч гримали двері). 3. Кожен це пояснював по своєму … Кожен це пояснював по-своему .. (розумінню; і ми ніяк не могли дійти згоди). —4. Хлопці повернули в бік… — Хлопці повернули вбік .. (зі стежки; річки). 5. Я подався в глвб._ — Я подався вглиб .. (лісу; і скоро вийігов на галявину).

ВПРАВА 192. Перепишіть сполучники, знімаючи риску. Поясніть правопис.

Або/ж, адже/ж, дарма/идо, тому/то, незважаючи/на/те/що, для/того/щоб. так/шо, a/би, що/б. ні/би, ні/би/то, нсмов/би, немов/би/то, буцім/то, як/що, при/тім, наче/б/то, за/те, мов/би/то, от/же, то/ж, то/б/то, колн/б, хоч/би, а/ні/ж, ні/ж, про/те, як/би, то/ж, коли/б/то. от/же/ж. хоча/б, та/и, тічі.ки/но, тим/то, о/тож/бо.

305

20* Білецька О. Укр. мова Комплексна підготовка до ЗНО

ВПРАВА 193. Перепишіть, знімаючи риску. Поясніть правопис сполучників.

І. Коли/б ми плакати могли, які б річки з очей незрячих, які б річки із сліз гарячих по Україні потекли! (О. Олесь). 2. Як/би ви вчились так, як треба, то й мудрість би була своя {Т. Шевченко). 3. Лісник знайомий єсть у мене. Він до щеплювання має хіть велику, о/то/ж хвилюється не без причин, узрівши яблуньку чи грушку дику (М Рильський). 4. To/ж при тобі, мій друже давній, вірний, пройшло життя дитячеє моє (Л. Українка). 5. Хоч сьогодні нічого складного там не відбувалося, про/те Гонтар не міг спокійно піти додому, не оглянувши ще раз усі куточки своєї ділянки (Я. Баш). 6. З долини, не/наче з дна. почало підніматись, напливати село, навпіл поділене рікою (М Степь.\шх). 7. Вийшов з хати карбівничий, іцо/б ліс оглядати (Г. Шевченко).

ВПРАВА 194. Перепишіть речення, розкриваючи дужки. Обґрунтуйте правопис часток.

І. Полий цю яблуню — ад/же вона із яблучками. Не/хай/же сад всесвітній устає там, де ридала мати на руїні (М. Рильський). 2. Як були ми малими і/ще, як збирались іти на край світу, ми любили вмиватись дощем, що/б скоріше рости і міцніти (В. Ткаченко). 3. Я хотіла/б людям для підмоги у кожну мить подати голос свій (В. Ткаченко). 4. Я тільки/що, друже, була на Дніпрі, — твоя Уіфаїна квітує (М. Нагни біда). 5. Грім на вогненному списі злетів у вись і вибухнув над ними, і хтозна/де осипав/ся униз (М Нагнибіда).

ВПРАВА 195. Напишіть не разом або окремо із словами. Поясніть правопис.

Не/зчутися. не/вгавати. не/долік, не/жить, не/завжди, не/нависть, далеко не/досконалий, пе/правда. нс/навнсть, не/закінчений вчасно, не/мічний, зовсім не/посильне завдання, ие/увечері, не/гаразд, не/захищений від вітру, не/абнякий, не/можна, не/забаром, не’ясний, а похмурий, ще не/збудований, не/довірливо; не/боязкий, а хоробрий; не/вперше, не/впізнанний, не/добрати, не/все, недогарок, вчасно не/посаджений, не/товариш, не/сестрин, не/моя; не/зайнятий в основному складі, не/любов. нс/вартий уваги, не/близько; недалеко, а поряд; не/вміти, цукру не/мас, не/догода, він не/має таланту, не/до/бачяти, не/доварений, не/зважаючи на дощ, не/безпека, не/вбихто, не/досушити, не/доладу, не/волити, не/мовби, недогартований, не/забутий усіма вчинок, не/дорого; не/дорого, а дешево; не/скрізь, не/йти, не/часто.

306

ВПРАВА 196. Перепишіть, знімаючи дужку.

1. Краса — лиш відображення земного у не/земному дзеркалі душі! (/ Жиленко). 2. Хай розквітне веселково у не/внданій красі наша мова калинова, наче сонце у росі (Я. Тичина). 3. В дружній сім’ї нс/порозуміння тривають не’довго (О. Копшіенко). 4. То не/просто мова, звуки, не/словиикові холодніш — в них чути труд, і піт, і муки, чуття єдиної родини (Я. Тичина). 5. Душа народу не/сліпа, вона стоока (М. Рильський). 6. Я винний в тім, що світ не/ліпший, не/розумніший, ніж він є, хоч віддаю йому найглибше, найкраще почуття своє (77. Переомайський). 6. Без мистецтва життя було б холодним, не/затишним, не привітним (77 Дмитерко). 7. Слово, моя ти єдиная зброє, ми не/повинні загинуть обоє (77 Українка). 8. Ми — не/безліч стандартних «я», а безліч всесвітів різних (В. Симоненко). 9. Ніде не/видно ні живої душі (/. Нечуй-Левщький) 9. На заході догоряла ніжна не/смілива заграва (О. Донченко). 10. Крізь пелену туману проступали якісь не/виразні силуети (Я Панч). 10. Не/чутними кроками увійшли в село запашні присмерки (77 Смілянський). 11. Холодні зірки мерехтіли в темному небі, і не/скінченний Чумацький Шлях простягся у вічність (О. Довженко).

ВПРАВА 197. Перепишіть, знімаючи дужку. Обґрунтуйте правопис не з діесповами.

2. Хто не/жив посеред бурі, той ціин не/знає силі, той не/знає, як людині боротьба і праця милі (Л. Українка). 2. Те, що ви (не) докували, я з синами докую (Б. Олійник). 3. Глухо зітхали хвилі, білі чайки не/покоїлись над озером (О. Гончар). 4. Хто голоду не/знав, не/звідав.спраги, не/знатиме, який у хліба смак (Я Дорошко). 5. Де творчості не/мас, там і життя нема (В. Сосюра). 6. Хто розуму не має, тому й коваль не вкує {Нар. те.). 7. Не/зчувся — літо проминуло (77. Горлач). 8- Вітерець з берега не/покоїв море (Q. Донченко). 9. Купець той багато неправди робив: міравши не/домірював, важивши — не/доважував, дурив людей (Г. Григоренко).

307

ТЕСТИ

(з вибором однієї правильної відповіді)

1221. Разом пишуться всі прийменники в рядку А з/посеред, и/справі, що/до, згідно/з

Б за/для, а’наслідок, на/чолі, за/ради В по/за, з/під, а/ім’я, о/крім Г по/перед, по/між, з/поміж, з/під Д на/при/кінці, no/серед, ло/над, по/між

1222. Окремо пишуться всі прийменники в рядку А під/час, що/ж/до, у/зв’язку/з, згідно/з

Б на/передо/дні, залежно/від, за/мість, з/поміж В незважаючи/на, під/кінець, а/наслідок, у/разі Г а/половж, на/шляху/до, на/чолі. з/посеред Д у/середині, відповідно/до, на/зустріч, о/крім

1223. Через дефіс пишуться всі прийменники в рядку А про/між, a/справі, з/посеред, в/подовж

Б за/ради, в/поперек, з/над, у/середині В па/чолі, з/полід, з/посеред, під/час Г з/проміж, в/наслїдок, у/разі, що/до Д з/під, з/над, з/поміж, з/понад

1224. Помилки в написанні прийменників допущено в рядку А з-заду, підкінеиь, заради, з метою

Б назустріч, наперекір, навпроти, впоперек В з-під, на чолі, згідно з, в справі Г з-посеред, окрім, поруч, внаслідок Д наперекір, усередині, з-понад, в ім’я

1225. Від контексту залежить написання всіх слів у рядку А на/зустріч, не/зважаючи на, у/середині, на/дворі

Б про/між. на/перекір, a/поперек, на/при/кіниі В у/зв’язку, на/е/проти, з/переляку, з/горн Г з/боку, на/сміх, на/славу, до/вподоби

1226. Часткв не пишеться окремо з усіма словами рядкв

А ще не/збудований, не/мічний, не/виконавши проект, не/нависть Б не/вивчені ще проблеми; ка’зчувся, як заснув; не/знаючи броду В не/зводячи очей, не/потрібно дякувати, не/захищений від вітру, не/дорого, а дешево Г не/часто, не/закінчений вчасно, незабаром, не/довірливо

308

1227. Частка не пишеться разом з усіма словами рядка А не/боязкий, а хоробрий; не/до ладу; не/безпека, не/скошенафава Б не/сестрин; не/доаарений; він не/має таланту; не/абихто В не/далеко, а поряд; не/дорого; не/зчутися; не/посильне завдання Г цукру не/мас; не/абнякий; нс/зпажаючи на дощ; не/долік

1228. Помилки в написанні сполучників допущено в рядку А немовбито, буцімто, тільки-но, або ж Б не зважаючи на те що, начеб-то, немовби, себто В колиб-то, мовбито, адже ж, хоча б Г дарма що, так що, нібито, зате, отже ж

1229. Прочитайте уривок.

Слово рідне! Мабуть, не{І)було жодного видатного письменника, який би не{2)висловив любові

до рідної мови й своєї тривоги за її долю, який би не[3)покладав на неї найбільших надій, бо долю свого народ}’ в майбутньому бачив не{4)відривною від долі рідної мови. Люби свою мову, плекай її дбай про неї, не(5)засмічуй її

Не слід писати разом зі словом на місці цифри

Українська мова. Комплексна підготовка до ЗНО, 2015, Зовнішнє Незалежне Оцінювання