§ 45. Просте двоскладне речення

За структурою граматичної основи прості речення поділяють на двоскладні й односкладні.

Двоскладним реченням називають просте речення, що має граматичну основу, яка складається з підмета і присудка: Село, зачароване зоряним небом, синіє розкиданими хатками (М. Стельмах).

Підмет — це головний член речення, що означає предмет, явище, поняття, якому властива якась дія, стан, ознака, названі присудком, і відповідає на питання хто? що?: Вечір був м ‘який, теплий, настояний па степових пахощах (О. Гончар).

За способом вираження підмет може бути простим (виражений одним словом) і складеним (виражений нерозкладним словосполученням).

Способи вираження простого підмета

Способи вираження

Приклади

Іменник

Чисте небо не боїться ні блискавки, ні грому (Нар. тв.).

Займенник

Ми маємо право на сум і любов, на щастя, на сонце і трави (В. Симоненко).

Числівник

Там, де річка Тетерів, там, де сизі води. їдуть перші четверо (А. Малишко).

Прикметник або дієприкметник

Он ідуть закохані і юні… (В.Сосюра).

Інфінітив

Любить свій край — це для народу жити, боротися за юне, за нове (В. Сосюра).

Прислівник

Думав я. що в кожнім серці є сьогодні, вчора, завтра (Б. Олійник).

Вигук

В лощині раз за разом зривалось «ура», гучне, далеко тануче (О. Гончар).

Способи вираження складеного підмета

Способи вираження

Приклади

Словосполучення іменник (займем-ник) у Я. в. -+ іменник в О. в. із приґім. ч

Серпень з вереснем схрестили довгі шпаги несмертельні (М Рильський). 3 часом добралися Остап із Соломією до Дунаю (М. Коцюбинський).

Словосполучення 3 кількісним значенням (числу Н. в., зайлс стільки, скільки, нрисл. багато, кілька, декілька, мало, чимало ТОІЦО+ іменникуР. в.)

Чотири літа пролетіло (А. Малишко).

Там над водою купка людей лагодилась сідати в човен (М. Коцюбинський!. Лягло кістьми людей муштрованих чимало (Т. Шевченко).

Скільки днів пролетіло над нами (В. Сосюра)

Багато городян прийшло послухати концерт (Р. Іванченко).

Ліпне декілька машин залишилося на шосе.

Займенник (числівник) + іменник (за-йменник) у Р. в. мн. з прийменником

За волю кожний з нас поляже (О. Олесь).

Один з партизанів підвівся на стременах (А. Головко).

Фразеологізм

«Бабине літо» висіло на кіптях як прядиво (Л. Українка)

Складна власна назва

В синім небі Чумацький Шлях показує дорогу (О. Довженко).

Іван Петрович Котляревський—зачинатель нової української літератури.

330

УВАГА! Словосполучення типу Остап з Соломією, батько з сином виступає складеним щдмс-гом лише тоді, коли присудок при ньому стоїть у множині, наприклад: Батько з сином гнити но пан ський тік молотити (І. Нечуй-Левицький). Якшо ж присудок вжито в однині, то словосполучення виступає підметом і додатком, наприклад: Батько з сином думав, думав, де б то взяти грошей, і наду мав продати каво*з < І ііс*г/й-Лс«мііі«.іі&;.

Складений підмет слід відрізняти від іщнирідяил простих підметів. Наприклад, у реченні Молиш й вишні обійшли давно (О. Довженко) не складений, а два однорідні підмет «чи«*і

Присудок — це головний член речення, що означає дію, стан або ознаку предмета, названого підметом. Присудок відповідає на питання: що робить підметі що з ним робиться9 який він с? що він с? хто він є?

Підмет і присудок залежні один від одного. При цьому присудок е носієм граматичного значення всього речення.

Присудки бувають прості та складені.

Простий дієслівний присудок присудок, виражений переважно дієсловом у дійсному, умовному або наказовому способі, а також неозначеною формою дієслова.

Способи вираження простого присудка

Способи вираження

Дієсловоу формі дійсного, умовного чи наказового способу

Каштани хитають привітним і теплим гіллям (В. Собко). Хотіла б я піснею статиусюю хвилину ясну (JI. Українка). «Нехай свою Україну я ще раз побачу!» (Т. Шевченко).

Інфінітив

Я їй розказувати, а вона сміятись та радіти (М. Вовчок).

Дієслово у складеній формі майбут- f нього часу

Буду я навчатись мови золотої (А. Малишко).

Фразеологізм

Дівчинка спекла рако й знітилась (Ю. Яновський).

Складений дієслівний присудок складається з інфінітива та допоміжного дієслова: Укрсяні, її люду хочу я сяужити (П. Тичина).

33!

У ролі допоміжного дієслова можуть виступати:

Дієслова зі значенням початку, кінця, продовження дії (почити, стати, перестати, настати тощо)

Почало рясно осипатися на бульварах Києва жовтогаряче листя (С. Скляренко).

Я вірші став писать під вечір золотий (В. Сосюра).

Дієслова зі значенням можливості, немож ливості дії, прагнення, бажання (хотіти, мусити, уміти, треба, бажати, думати, любити тощо)

Україні, її люду хочу я служити (II. Тичина). Було таке. Я мусила збрехать (Л. Костенко). Треба йому ще сім лип свині пасти (Нар. тв.).

Прикметники і дієприкметники типу радий, здатний, згоден, ладен, готовий, змушений

Я готовий відповідати за тебе як твій громадянин (В. Земляк).

Під натиском Багратіоиових вояків лави противника змушені були відступати (Я. Качура).

Складеним іменним присудок складається з іменної частини (іменника, прикметника, дієприкметника, займенника, числівника) і дісслова-зв’язки: Плеск Дніпра був иіжним і невиразним (Ю. Яновський). Іменна частина виступає носієм лексичного значення присудка, а дієслово-зв’язкн граматичного.

У ролі дісслова-зв’язки найчастіше виступають слова бути, становити, являти собою, рідше стати, наливатися, вважатися, зватися, доводитися, лишатися, прикидатися: Вечір був м ‘який, теплий, настояний на степових пахощах (О. Гончар).

Зазвичай дісслово-зв’язка бути у формі теперішнього часу (е) опускається. Присудок із пропущеною дієслівною зв’язкою вважають складеним іменним з нульовою зв’язкою. У цьому випадку між підметом і присудком ставиться тире: Книги —морська глибина (1. Франко).

Особливості узгодження присудка з підметом

У бі іьшості випадків форми роду й числа присудка зумовлюються відповідними формами підмета: Зненацька від Десни полетіло (оди, с. р.) сухе сіно (одн.. с. р.) (О. Довженко). Бурлаки (мн.) завернули (ми) в яр на відпочинок (І. Нечуй-Левицький).

Однак зв’язок підмета і присудка має деякі особливості.

При підметі, вираженому сполученням кількісного або збірного числівника з іменником, присудок ставиться:

а) в однині, якню увагу зосереджено на кількості виконавців: І за його знаком з вулиці уві шило шестеро солдатів (Ю. Яновський).

б) у множині, якщо увагу зосереджено на назві виконваців: В цей час в дверях з’явились три постаті (Ю. Збанацький).

Якшо складений підмет означає часовий підрізок (вік людини, кількість років, годин), то присудок ставиться в однині: Іванкові виповнилось шість років

Якщо до складеного підмета входить неозначено-кількісний числівник (багато, мало, чимало, трохи та ін.) або іменник зі значенням кількості (десяток, сотня, частіша, решта, половина, більшість та ін.), то присудок переважно має форму однини: Лягло кістьми людей муштрованих чимало (Т. Шевченко).

332

Якщо при складеному підметі стоїть означення у формі множини, то присудок ставиться переважно у формі множини: Оті два роки швидко минули

ВПРАВА 208. Запишіть речення. Підкресліть підмети. Визначте їх вид і спосіб вираження.

1. Я (особ. займ) чую твій плач, Ярославно (П. Воронько). 2. Злий плаче від заздрості, а добрий від радості (Hop. те.). 3. Чекати найважча робота, що мукою справді стає (В. Крищешо). 4. Жити — Вітчизні служити (Нар. те.). 5. Хтось десь уперше вимовив «люблю» — і те «люблю» дзвенить тисячоліття… іС. Тельнюк). 6____В кожнім серці є сьогодні, вчора, завтра (Б. Олійник). 7. «Слава! Сла

ва!» покотилось і лягло до ніг (П. Тичина). 8. Чурай Маруся винна ув одному: вчинила злочин в розпачі страшному (Л. Костенко). 9. Віра Костянтинівна — особа самолюбива, з неї’ тепер не скоро видобудеш слово (О. Гончар). * 1

ВПРАВА 209. Прочиріайте речення. Підкресліть лише прості дієслівні присудки і визначте спосіб їх вираження

1. Скресання криги — завжди свято для дітвори і тривога для матерів (М. Стельмах). 2. Все було тут незвичне: і безмежжя просторів, і виття хуртовини вночі, і здичавлений вигляд залоги, шо поверталася з мурів фортеці в намерзах снігу, кутаючись у бараилчі та вовчі шкури до п’ят (В. Малин).

3. Праця де основа людського жиггя і культури (А. Макаренко). 4. Буду мріят и й жити на крилах надій (Д. Луиенко). 5. А Рось кипіла в кам’яному ложі, між голих віт кричало вороння, і дві вербички стали на сторожі, щоб ту могилу час не зарівняв (Л. Костенко). 6. Будуть груди пекти ті залишені в полі гранати, те покидоя війни на грузьких слідах череди (Л. Костенко). 7. Вітчизна в нас одна (М. Рильський). 8. Я вибрала Долю собі сама, і шо зі мною не станеться, у мене жодних претензій нема До Долі, моєї обраниці (Л. Костенко).

333

ВПРАВА 210. Прочитайте речення. Підкресліть лише складені іменні присудки і визначте спосіб їх вираження.

!. Я для інших одцвів, я під серцем сховав свої квіти, я від ока чужого туманом осіннім укривсь. Але якось вночі підійди і торкни мої віти — я тобі засвічусь, як нікому іще не світивсь (В. Симоненко). 2. Як він любив цю переджннв’яну і жнив’яну пору, коли після всіх тривог тиха містерія нив ставала радістю душі (А/. Стельмах). 3. Ця любов була, мабуть, найголовнішим джерелом його творчості; вона шоразу повертала йому натхнення і нагадувала, в ім’я чого він працює; вона була і сенсом його схвильованості, і суттю мислення (Д. Павличко). 4. Очі його були широко відкриті, в їхній глибині теж летіли білі тіні, а уста — розтулені й ледь-ледь усміхнені (Ю. Мушкетик). 5. День був ясний, сонячний, проте холодний (Ю. Мушкетик). 6. Буду мріяти й жити на крилах надій (Д Луценко). 7. Віз наш увесь дерев’яний: дід і прадід були чумаками, а чумаки не любили заліза (і0. Довженко). 8. Ми — смертні. Та знайте: народ не вмира! (В. Симоненко) 9. Вечір був м’який, теплий, настояний на степових пахощах (О. Гончар).

ТЕСТИ

(з вибором однієї правильної відповіді)

Граматична основа речення

1306. Виділене слово є підметом у реченні

А Мета життя — зоря на людськім виднокрузі!

Б Земля-трудівннця аж парує та людям хліб готує.

В Керувати це передбачати.

Г «Слава!» докотилось і лягло до ніг.

Д Бачити своє творіння — це така невимовна радість!

1307. Виділене слово є підметом у реченні А Весело щебетали в гайках пташки.

Б Слово, чому ти не твердая криця, що серед бою так ясно іскриться? В Скресання криги — завжди свято для дітвори.

Г Я вірю в краще майбутнє рідного народу!

Д Собор збуду вали дуже давно, ще за козаччини.

1308. Виділене слово є підметом у реченні А Книга— морська глибина.

Б Любить свій край — це для народу жити.

В Жити — значить боротись.

Г Десь далеко було видно вогник багаття.

Д Дівчинка розгорнула пиріжки.

1309. Виділене слово є підметом у реченні

А Лікувати хворого — це обов’язок лікаря.

Б Одного разу почулося Олені серед ночі сюрчання польового коника. В Високі гори мають глибокі доли.

Г Бути мудрішим за себе — от завдання.

Д Жити — добро робити.

334

1310. Виділене слово с підметом у реченні А Поезія — це праця зрима.

Б Перепелиха була вже стара людина, добра, жалісна.

В Шумлять пошерхлі комиші.

Г Нові квітки на килимах рука дівчини вишиває.

Д Пізні пташки сльози ллють. іЗІ і. Речення зі складеним дієслівним присудком

А Густа тінь у воротах повітки здавалась чорною.

Б День був ясний, теплий, весняний.

В У полі холод ночі став ше відчутнішим.

Г Життя здавалося тоді вічно шасливим.

Д В тіло почало входити м’яке тепло і напівсон.

1312. Речення зі складеним дієслівним присудком А Надія не могла лишатись байдужою.

Б Я готовий відповідати за тебе як твій громадянин.

В Хотіла б я піснею стати у сюю хвилину ясну.

Г Буду мріяти й жити на крилах надій.

Д Будуть груди пекти ті залишені в полі гранати, те покиддя війни на грузьких слідах череди.

1313. Речення зі складеним дієслівним присудком А Україні, її люду хочу я служити.

Б Перепелиха була вже стара людина, добра, жалісна.

В Бути людиною — дертись по вертикальній стіні.

Г Непомітно для батьків син став дорослим.

Д Закінчено жиива, останній сніп накошено пшениці.

1314. Речення зі складеним дієслівним присудком А День був ясний, сонячний, проте холодний.

Б Земля бралась ожеледицею.

В Під натиском Багратіонових вояків лави противника змушені були відступати. Г Олеся Кирилівна була зайнята.

ДВін був неначе сонний.

1315. Речення зі складеним дієслівним присудком А Сніг іробився жовтим.

Б Вечір був м’який, теплий, настояний на степових пахощах.

В Бухта була відносно спокійна.

Г А справді, варто було б поплавати човном.

Д Ніч здавалась днем.

1316. Речення зі складеним іменним присудком А Книги — морська глибина.

Б Добре діло роби сміло.

В Ми хочемо поїхати відпочивати в Крим.

Г Чисте небо не боїться ні блискавки, ні грому.

Д Обличчя майстра сяяло посмішкою.

1317. Речення зі складеним іменним присудком

А А я таки мережить буду тихенько білії листи.

Б Густа тінь у воротах повітки при ясному сониі здавалась чпрною.

В Поезія не може жити на смітнику.

ГЖнти шасливо мусить кожна людина.

Д Я вірші став писать під вечір золотий.

335

□□□□□ □□□□□ ППППП ПППГП

< ua са u е[ < ш сзич <uauq < ш so u =Г

1318. Речення зі складеним іменним присудком А Я щиру правду говорю.

Б Дід любив спати під дубом.

В Земля не може жити без сонця.

Г Довго я не хотіла коритись весні.

Д Плеск Дніпра був ніжним і невиразним.

1319. Речення зі складеним іменним присудком А Земля почала зеленіти тендітною травою.

Б Буду я навчатись мови золотої у трави-веснянки, у гори крутої.

В Він завади лишався непомітним.

Г Почав жевріти схід сонця.

Д Без води й борщу не звариш.

1320. Речення зі складеним іменним присудком А На лузі зібралося чимало чорногузів.

Б Великі краплі дощем падали з листя.

В Ясне сонце почало підніматись десь далеко з-за лісу.

Г Місяць — козацьке сонце.

Д Без виміру минулого ми не можемо знати обсяг майбутнього.

Порядок слів у реченні

1321. Речення з непрямим порядком слів (інверсією)

А Погідне блакитне небо дихало на землю теплом.

Б Я ніколи не шукав свого щастя під чужими небесами.

В У вікна знову стрепетом б’ється пісня, і від неї тихо бринять нижні шибки.

Г Сонце пресвятеє на землю радість принесло.

Д Тимкотоптався попереду і ніяк не міг знайти клямку від дверей.

1322. Речення з непрямим порядком слів (інверсією)

А У цю величну хвилину тихо розгортаються кущі, і на галявину виходить —Хо. Б Широка дорога стелиться від Києва на Боїуспав і далі в шевченківський край.

В Вересень уже запалив вогнища у лісах і дібровах.

Г Осінь чарує мене своїми смутками.

Д Ми розминались в часі і у просторі.

1323- Речення з непрямим порядком слів (інверсією)

А Вітер сумно зітхав у саду.

Б Ніколи пить ворожі коні не будуть воду у Дніпрі.

В Вітри гули віолончеллю.

Г Сорок вісім могутніх струменів злились в один пінистий велетенський водоспад. Д Буйний вітер хитає дерева.

1324. Речення з непрамим порядком слів (інверсією)

А Хмари клубочились над самою землею.

Б Дід любив спати під дубом.

В Темна хмара озвалась громом гучним.

Г Вечір був зоряний, иісенний.

Д Чистий свіжий сніг сяяв сріблом під блакитним наметом неба.

1325. Речення з непрямим порадком слів (інверсією)

А Хлопчина тримав на плечі дві вудочки.

Б Верби й верболози котились по луці сіро-зеленим туманом.

В Над містом розмовляють голуби.

Г Василько з батьком підійшли до ялинки.

Д Кожна людина мусить хоч раз сягнути свого зеніту.

Українська мова. Комплексна підготовка до ЗНО, 2015, Зовнішнє Незалежне Оцінювання