§30)\ 1. Прочитайте текст. Визначте його тему й основну думку.

Я не міг дочекатися, коли звільниться місце за комп’ютером. Хотів скористатися Інтернетом. Збирався написати листа товаришеві в Канаду. Лист електронною поштою від нього я отримав, а от свій «імейлик» досі не зміг відіслати.

Недарма Інтернет називають «павутинням». Блукаючи в ньому, я встиг почитати новини, помилуватися картинками з музеїв, просто погратися.

Незчувся, як минуло дві години. Коли дійшла черга до листа, комп’ютер перестав мене слухатися. Мишка не працювала. Ось так я «завис» у «павутинні» і, як муха, потрапив у пастку Всесвітнього Павука.

2. Назвіть дієслова, якими оповідач передає послідовність своїх дій. Дайте відповіді на запитання.

1. Чому оповідач не зміг здійснити свого задуму?

2. Що б ви зробили на його місці?

3. Чим, на вашу думку, відрізняється спілкування в Інтернеті: а) від «живої» розмови з людиною; б) від розмови по телефону?

3. Дайте назву цьому текстові. Придумайте продовження розповіді.

Усміхнімось!

— Що спільного між котиком і комп’ютерною мишкою?

— Комп’ютерна мишка, так само як і котик, заслужила мати свій килимок.

63П 1. Прочитайте текст.

Робінзони з електрички

Вийшли ми з електрички, а станція не наша! Не «Дачна», а «Озерна».

— А все через те, — виправдовувався тато, — що дуже тихо оголошують.

— А може, хтось по мобілці розмовляв і все проґавив? — усміхнулася сестричка Яринка.

Перон геть порожній, тільки бабуся насіння продає.

— Скажіть, будь ласка, коли наступна електричка? — поцікавився я.

— Наступна — завтра. Ви йдіть через ліс — швидше буде…

Стежина звивалася, сестра стрибала, а тато бурчав: «Батарейка сіла. Руки сумка намуляла…»

Яринка зірвала якийсь листочок:

— Приклади подорожник — загоїть.

— Звідки ти знаєш про подорожник? — бадьоріше закрокував тато.

— Із книжки. А ще я знаю, що буде дощ, — задерла носик Яринка.

— Теж із книжки? — докинув я. — І мабуть, ітиме він саме над станцією «Озерна», і саме в п’ятницю…

— Бачиш, мокриця не розкрилася. Вона — природний барометр!

…Дощ таки пустився. Прихистила нас густа розлога ялина. У схованці не помістилися тільки татові ноги. Але він все одно був задоволений.

— Ну, сину, діставай свої бутерброди, нагодуй компанію!

Я гордо розв’язав свого рюкзака, щоб дістати зроблені вранці бутерброди. І дістав з нього… кросівки. Переплутав пакети…

Дощ ущух, тому всі швидко забули про мою ганьбу. На привалі ми надибали на кущ дуже смачної ожини. Раптом за ним щось зашаруділо. Тато гепнувся на землю, подаючи нам знак. Ми попадали поруч.

— Ведмедів я ще в цих краях не бачив, — прошепотів тато. — Та всяке буває… Утікати марно. Замріть і не рухайтеся, навіть коли звір обнюхуватиме вас.

Це було вже занадто! Хижак тихо наблизився й торкнувся моєї голови. Я намагався не дихати. Замружився так, що аж повіки заболіли. Але довго протриматися не зміг. Поволі розплющив одне око… І побачив великі й налякані мамині очі.

— Живі! — охнула вона, кинувши кошик з ожиною.

Отямившись, ми заговорили всі одночасно. Кожний мав свою

версію цієї пригоди (Із журналу «Професор Крейд»).

2. Які пригоди траплялися з вами? Підготуйте усний твір-розповідь про якусь із них.

ід2\ Напишіть твір-розповідь відповідно до запропонованих ситуацій (на Л вибір).

1. Ваш клас на екскурсії.

2. Святкування Дня іменинника.

3. Ми — черговий клас.

4. Готуємося до свята.

Напишіть твір-розповідь про випадок із життя на основі власного досвіду. Дотримуйтеся схеми.

S 7S Письмовий твір-роздум у художньому стилі

Запам’ятаймо!

Серед вчинків людей розпізнаємо хороші, благородні, геройські, мужні, шляхетні або нерозумні, погані, непередбачу-вані, підлі, ганебні.

Розмірковуючи над вчинками людей, треба насамперед уявити ситуацію, події, що відбувалися, а також пояснити, чому людина так повелася в конкретній ситуації.

1. Прочитайте. Що вразило вас у поданих епізодах із біографій відомих людей?

* * *

Маленький Тарас Шевченко пішов за село шукати залізні стовпи, які тримають на собі землю.

Зайшло сонце, стемніло, хлопчика привезли додому чумаки. Допитливість, цікавість — саме це керувало вчинками Тараса.

* * *

Григорій Сковорода відмовився від царських почестей і пішов мандрувати, пізнавати світ. Не надбав він багатств і не прагнув цього, бо був багатий душею. Далекі від нас часи Григорія Сковороди. Чи розуміємо ми його внутрішній світ, прагнення жити в гармонії із самим собою?

2. Які вчинки письменників ви запам’ятали, ознайомлюючись з їхніми біографіями на уроках літератури?

635д\ 1, Прочитайте текст. Дайте йому назву.

У давнину, задовго до виникнення письма, люди користувалися вузликовим письмом. На довгій нитці вони зав’язували вузлики. Так позначали кількість прожитих років, складали календарі, писали листи. У Латвії збереглися старовинні клубки ниток із вузликовим письмом латишів. Від нитки завдовжки сім метрів відходять десятки менших ниточок. Люди кажуть, що ці вузлики — сімейний літопис. Чи не з давніх часів походить наш вислів сказав, як зав’язав?

2. Як ви розумієте зміст вислову «сказав, як зав’язав»?

3. Чому ми кажемо: «Зав’яжи вузлик на пам’ять»; «Слово біжить, а письмо лежить»?

Усміхнімось! _

Маринці сподобалася пісня, яку співали на святі. Вона дістала носовичка й зав’язала вузлика.

— Навіщо? — запитали в неї подруги.

— Щоб не забути мелодію…

1. Прочитайте уривок із вірша В. Забаштанського. Яка основна думка цього уривка? Як ви розумієте зміст виділених висловів?

Як нема без зірок небозводу, Як блакиті без сонця нема, Так і мови нема без народу І народу без мови нема.

2. Порівняйте два висловлювання про словник. Визначте, до якого мовного стилю вони належать.

1. Словник — це книжка, у якій в алфавітному порядку розміщені слова (Із підручника).

2. Не бійтесь заглядати у словник: це пишний яр, а не сумне провалля (М. Рильський).

3. Чому М. Рильський називає словник пишним яром, а не сумним проваллям? Як ви це розумієте?

4. Як ви розумієте вислів «Словник — це цілий світ в алфавітному порядку»?

1. Прочитайте текст.

Свято рідної мови

Незабаром Свято рідної мови. Відомого письменника Антона Грищенка запросили виступити в школі, де він колись навчався. Усе його свідоме життя було присвячене рідному слову. І тепер, напередодні зустрічі, він довго міркував: що ж сьогодні скаже школярам?

По-перше, мова — це історія і сучасність. Вона не лише засіб пізнання, знаряддя спілкування людей. Мова витворюється в певній культурі, у певній національній традиції. А ще потрібно

наголосити, що мова — це думка й почуття, звук і барва. Це кожна людина і весь народ.

Не випадково мову називають інструментом, бо як без неї обійтися в щоденному житті?

Без сумніву, вона також пов’язує нас із минулим, зберігає духовні надбання нації для майбутнього.

Важливо, щоб кожна дитина змалечку пам’ятала, що мова вирізняє українців з-поміж інших націй. Як і прапор, герб, гімн — вона виступає символом України, у Конституції якої проголошено державний статус української мови.

2. Дайте відповіді на запитання.

1. Чому письменник замислився над роллю мови в житті народу?

2. Обґрунтуйте, що тип наведеного тексту — роздум.

Назвіть близькі за змістом мікротеми тексту «Свято рідної мови» (вправа 637) й уривка з вірша В. Забаштанського (вправа 636).

639 \ 1. Прочитайте роздуми п’ятикласників про мову.

Юлія Малько: Треба, щоб українською спілкувалися в сім’ї, щоб вона природно звучала в рідному домі, щоб нею говорили най-рідніші люди. Саме тоді вона заполонить твою душу й стане рідною.

Христина Аугутіте: Українську мову я почула не від мами, бабусі, дідуся, а в школі. Я вірю в те, що прийде час, коли всюди буде лунати ця чудова, мелодійна мова. Я прагну розмовляти українською літературною мовою, тому й опановую її в школі.

Сергій Панує: Я вже навчаюся в п’ятому класі, але досі добре пам’ятаю мамину колискову: «Котик сірий, котик білий, не ходи по хаті…» Саме з цими словами ввійшла українська мова в мою душу і пам’ять.

2. Запишіть власні роздуми про мову (2-3 речення).

Напишіть міні-твір «Рідна мова в моєму житті» за планом.

1. Рідна мова — мова матері.

2. Рідна мова — мова «Кобзаря».

3. Рідна мова в рідній школі.

4. Народу без мови немає.

Це цікаво!

Птицю пізнають по пір’ю, а людину — по мові. Пуста мова не варта доброго слова.

З тобою розмова, як з вітром полова.

Як овечка: не мовить ні словечка.

Хто своєї мови цурається, хай сам себе стидається.

Усміхнімось!

— Мамо, ти обіцяла на цілий день відпустити мене в парк, якщо я отримаю «8».

— Звичайно, обіцяла.

— Тоді можна, я піду на півдня?