§21 Пряма мова. Розділові знаки при прямій мові

Прочитайте речення. Чи ту саму думку висловлено в обох реченнях? Чи однаково її передано?

1. Козаки-запорожці говорили: «Наша хата небом крита, землею підбита, вітром загороджена».

2. Козаки-запорожці говорили, що їхня хата небом крита, землею підбита, вітром загороджена.

Запам’ятаймо!

Пряма мова — точно відтворене висловлювання певної особи, передане від її імені. Пряма мова супроводжується словами автора, які вказують, кому належить пряма мова.

Наприклад

Слова автора Пряма мова

Василь Скуратівський «На весь світ уславилася тради-пише: ційна українська хата своєю ошат

ністю, кольоровим оздобленням, мистецькими обладунками».

Непряма мова — це чуже висловлювання, що передається не дослівно, а зі збереженням основного змісту. Непряма мова оформлюється як частина простого або складного речення.

Наприклад: Батько попросив, щоб син приніс вудки.

«Зроби хату з лободи, а в чужую не веди», — вимагала молода дружина від чоловіка. «Своя мазанка ліпша від чужої світлиці», — відмовляв дід онукам, які запрошували жити до себе. І молода господиня, і старий гречкосій вважали по-справжньому рідним, надійним і затишним житлом лише свою особисту оселю. Вони слушно казали: «Чия хата, того й правда» (За В. Супруненком).

Запам’ятаймо!

Розділові знаки при прямій мові

Речення з прямою мовою можна зобразити схематично, користуючись такими умовними позначками:

П — пряма мова — з великої букви;

— слова автора — з малої букви;

А — слова автора — з великої букви.

Лис подумав: «Сьогодні гарна пора для полювання».

А : « П ».

Лис перший заговорив до звірів: «Любі мої, не бійтеся мене!»

А : « П !»

Звірі зраділи: «Так ти будеш нашим царем?» А : « П ?»

«Так, дітоньки», — сказав поважно Лис Микита. П », — а

«От добрий і премудрий цар!» — вигукували звірі.

П

!» —

«Як це йому вдалося нас одурити?» — питали один в одного звірі.

«

?» — І

п

95Л Спишіть текст, розставляючи потрібні розділові знаки.

Символом України стала біла хата. Особливо урочистим було заселення нової хати. Її обсипали зерном на багатство, маком — проти нечистої сили; проти злих сил заносили кропиву лопух освячену вербу.

Входячи в нову оселю з хлібом-еіллю в руках, господар казав Дай же нам Боже в добрий час у новий дім увійти, хліб-сіль унести! Бережи Боже цю хату від грому і грози, і поту, і великого клопоту! Так освячували нову хату (За В. Супруненком).

Усміхнімось!

Прочитайте текст. Складіть і запишіть речення без прямої мови.

розповідь, використовуючи

Учителька пояснила учням пряму мову.

— Розкажи, як ти засвоїв, — просить вона Вову.

Той підвівся, посопів, упер очі в раму.

— Тому мова ця пряма, що пишеться прямо (Л. Куліш-Зіньків).

1. Прочитайте текст. Випишіть речення з прямою мовою.

На весь світ уславилася традиційна українська хата своєю ошатністю, кольоровим оздобленням, мистецькими об ладунками. Став уже крилатим Шевченків вислів: «Неначе писанка село!» Не тільки на свята, а й у будні господарі, як правило, білили хати. Археологічні розкопки в Києві підтверджують, що білили оселі ще в де-сятому-одинадцятому століттях. Німецький географ Й.-Г. Коль писав: «Українці живуть в охайних хатах, які начебто усміхаються до тебе. Господині раз на два тижні білять житло. Чепурні хати в Україні нагадують свіжовибілене полотно» (За В. Скуратів-ським ).

2. Випишіть із підручника «Українська література» 3-4 вислови Т. Шевченка, оформіть їх як речення з прямою мовою.

98,\ Складіть речення за схемами.

99 \ 1. Прочитайте прислів’я. Виберіть два і запишіть за зразком.

Зразок. Український народ стверджує: «Чужа хата не гріє».

Український народ стверджує, що чужа хата не гріє. «Чужа хата не гріє», — стверджує український народ.

1. Ліпша своя найгірша хата, ніж чужа найпрекраеніша палата. 2. Своя хата — своя правда. 3. Хоч і в брата, та не своя хата. 4. Дорогая та хатка, де родила мене матка. 5. Чужа хата не гріє. 6. Без хазяїна двір плаче, а без хазяйки — хата. 7. Де багато господинь, там хата неметена.

1. Прочитайте текст. Випишіть речення з прямою мовою. Підкресліть слова автора. Намалюйте схему цього речення. Поясніть уживання розділових знаків при прямій мові.

Дзьоб-компас

Уміння голубів знаходити дорогу додому помітили ще в Стародавньому Єгипті. Від’їжджаючи в дорогу, мандрівник не забував брати із собою приручених голубів. Коли треба було відправити звістку близьким, він прив’язував послання до птаха й відпускав його. Крилатий листоноша одразу повертався. «Невже в цих птахів така надзвичайна зорова пам’ять?» — дивуються люди. Саме так, але безпомилково орієнтуватися на місцевості їм допомагає магнітне поле Землі. «У дзьобі голуба міститься магнетит — мінерал із сильними магнітними властивостями», — стверджують науковці. Про дзьоб голуба можна почути таку думку: «Його дзьоб дуже нагадує магнітну стрілку компаса, яка завжди вказує на північ» (Із журналу «Професор Крейд»).

2. Перебудуйте речення з прямою мовою в речення з непрямою мовою. Запишіть перебудовані речення.

Розкажіть один одному про своє помешкання (по 3-5речень). Запишіть розповідь співрозмовника, використовуючи речення з прямою та непрямою мовою.