§ S3. Речення зі вставними словами, словосполученнями, реченнями, їх значення

Вставними е слова (словосполучення, речення), які граматично не пов’язані з членами речення і виражають с гавлення мовця до висловленого, його оцінку, характеризують спосіб оформлення думки і т. д. Вони не бувають членами речення. Вставні слова не несуть нової інформації, а лише певним чином оцінюють, уточнюють основне повідомлення. Наприклад: Вже почалось, мабуть, майбутнє. Оце. либонь, вже почалось (Л. Костенко)

Груаи вставних *л значенням

»Безумовно. безперечно. Ьез сумніву, певна річ) правда, здасться, видно, мабуть, може, може [Бути, очевидно, либонь, а може, iionpsaia !

щастя, на диво, слава Боту, на жаль, як на сором, чого доброго, як навмисне, як біду, дивна річ

і іо-м ослі чпо-1 аоі м у, кажуть, як кажуТЕГмов-ляв, на мою лумку, бачу, по-вашому, як відомо на зумку —.заслонами …

ікьперше, по-друге, нарешті,яоречі, однак, ‘ проте, між іншим, крім того, навпаки, стгжс. пап иклад. таким чином, шачіпь виходить

чугге, бачиш, уяви собі, зверніть увагу, майте”) увазі, між нами кажучи, зрозумійте, даруіі-

На письмі вставні слова виділяються комами: Отже, почалися сільські весілля, думалось їй (Є. Гуцало).

УВАГА! Деякі слова — взагалі, виходить, здасться, кажуть, думаю, звичайно, видно, навпаки, може, можливо, очевидно, правда, на шястн, на жаль можуть бути вставними словами і членами речення залежно від контексту. Порівняйте: Кажуть (ест. сл.), щастя приходить до того, хто наповнений мріао (Р. Іванченко). — Ірозум мій. і серце, й віра EUJicymu (присудок), що путь моя правдива (Л. Українка). Якщо до слова в реченні можна поставити питання від інших слів, воно не е вставки і і > омами не ви ілясться.

Ніколи не » вставними, а тому не виділяються комами снова: адже, буквально, все-таки, водночас, до того ж, за традицією, майже, між тим, мовби, мовбито, навіть, насамперед, наче, неначе, немов, немовбито, ніби, нібито, от. особливо, приблизно, принаймні, притому, причому, зим часом, якби тощо.

Значення, властиві вставним словам, можуть виражатися й цілими реченнями: Ну а ви. я бачу, здружилися (М. Трублаїні). Майте на увазі, буде дощ.

Слово нарешті (врешті. зрештою) у ролі вставного виступає лише тоді, коли вказує на порядок викладу думок або зв’язок між ними: Та й, нарешті, за віщо я маю каратись за других? (Л. Українка) — І ось нарешті вершина паша (О. Гончар).

Слова проте, однак (одначе) бувають вставними тільки в середині або в кінці речення: Художник не здався, одначе, й відкинув облудну містику (П. Перебийніс).

Одні й ті слова можуть вживатися у ролі вставних (не виступати членами речення) і бути членами речення. Наприклад: Та ніч була на диво схожа (Г. Коваль) На диво, коло цього питання він найбільше морочився (Б. Грінченко).

Після сполучників (крім сполучника а) перед вставним словом ставиться кома: Чи замалу, чи, може, завелику одежу матимуть думки мої? (Д. Павличко).

377

ВПРАВИ

ВПРАВА 224. Запишіть речення, підкресліть вставні слова. Визначте вид вставних слів. Уставте пропущені розділові знаки, поясніть їх вживання.

і. Видно було вже пізно, бо ніде по хатах не світилося (Я. Мирний). 2. Чекаю дня, коли собі скажу: оия строфа нарешті досконала. О, як тоді мабуть я затужу! (77. Костенко). 3.3 одруженням нічого аласне не змінилося в побуті Івана Івановича, тільки звісію дружина принесла в домівку жіночу охайність… іМ. Рильський). 4.1 найвища по-моєму краса — цс краса вірності (О. Гончар). 5. Там кажуть з гір усю країну видно (Л. Українка). 6. і здавалося плавням нема кінця-краю (М. Коцюбинський). 7. Десь іа лісом піднімалася хмара, і можливо вночі буде дощ (А. Щчян). 7. Значить йому таки вдалося знайти лощинку {Ю. Яновський). 8. На жаль чудес на свггі не буває (Я. Воронько). 9. Якось однієї ночі в нашій хаті, що як відомо вже вросла по вікиа в землю, сталось дві події (О. Доиченко). ІО. Мабуть Ти-хін вернувся з хуторів. Може новина яка є, а може, листа приніс {А. Головко). 11- Хлопеиь однак змушений розчарувати стару (О. Гончар) і 2. Теплий кожух, тільки шкода не на мене шитий (Г. Шевченко). ІЗ. Немає соніїя — десь воно, проте, живе і світить: за хмарами пливучими, за снігом, за млою переливною ІМ. Рильський).

ВПРАВА 225. Прочитайте речення. З’ясуйте, у яких з них виділені слова є вставними, а в яких — членами речення або сполучниками. Підкресліть вставні слова. Поставте, де потрібно, пропущені розділові знаки.

і. Димно проте жваво налягав на весла, і легенький човен хутко посувався по прозорій воді (В. Мсшік). — Чернишеві хотілося швидше побачити справжню війну, проте він досі ніде її не знаходив (О. Гончар).

378

2. Мені осіння ніч короткою здається (Л. Українка). — Здасться, старий Дніпро широко розкинув поли своєї зеленої киреї, щедро даруючи берегам ліси, сади та степові роздолля (/. Цюпа).

3. Іванов прощається з дружиною звичайно, як і більшість простих людей, шо йдуть на війну (О- Довженко). Маємо жити, звичайно, не хлібом єдиним {Б. Олійник).

4. Всяке трапитись може на довгім віку (О- Підсуха). — Мабуть, то й буде ідеальне суспільство майбутнього, коли потребою для кожної людини стане робити для іншої тільки щось добре, приємне, корисне може навіть евмопожертовие (О. Гончар).

5. Гояуб видно втихомирився й заснув (У. Самчук). — Видно шляхи полтавськії і славну Полтаву (/. Котляревський).

6. Вона взагалі ніколи не могла примиритися з тим. що квітку зривають (С. Гуцало). Взагалі мені здасться, Серьожка, шо люди стали начебто щезгуртованішими (О. Гончар).

7. Однак марно гасали підвойські, гучно покрикували коло міцних зачинених воріт, щоб люд виходив на повітання великого князя (П. Загребельнии) Остапові пощастило однак зачепитись якось

за прибережну вербу (А/. Коцюбинський).

тести g

(з вибором однієї правильної відповіді) . гй

1471. Речення із вставним словом

А Тобі, земле моя рідна і велика, матінко велична, мої всі поривання.

Б Земля не може жити без сонця.

В Там, кажуть, з гір усю країну видно.

І’ Дорогий друже! Довго чекав ти мого листа.

Д Він казав, що не може мати ніякої насолоди від життя, коли знає, що поруч люди безправні, забиті.

1472. Речення із вставним словом

А На жаль, у мене нема знайомих в Кишиневі.

Б Ой не сійтесь, сніги.

В Під першим шаром спочатку пішла солонцювата жирна глина з різким запахом нафти і нарешті вугільний шар.

Г Вітер дужчав, принаймні очерет шумів так, що заглушив навіть думки.

Д Всяке трапитись може на довгім віку, і 473. Речення із вставним словом

А Видно шляхи полтавськії і саму Полтаву.

Б Поки живий, я хочу справді жити.

В Цить, доню, цить…

І’ Здасться вічністю буття маленька мить, перед якою навіть смерть безсила.

Д А за дверима така ніч і, мабуть, зоряна.

Г[_

379

1474. Речення із вставним словом

А Біліло небо, білястим здавалося тонко вібруюче повітря.

Б Щоправда, хрумтів на зубах пісок, але на нього не зважали.

В Далеко-далеко (те знають хіба що лелеки) розкидала доля кептарики і сіряки. Г Духмяно пахли бур’яни, як пахнуть тільки у серпні.

Д С їй, сівачс. в людські груди правди вічної зерно.

1475. Речення із вставним словом

А Мені осіння ніч короткою здається.

Б Ні, слів людських для їх немас.

В Ах, скільки срібних мрій літає!

Г Морозний сніг, блискучий та легкий, здається, падає на серпе прямо.

Д Всяке трапитись може на довгім віку.

1476. Вставне слово (словосполучення) вказує на впевненість (невпевненість) у тому, що повідомляється, в реченні

А І ось. нарешті, вершина

Б На щастя, її запросила до себе на село наша старша тітка.

В Десь надсадно, як на заріз, ревіло теля, очевидно, загубивши матку.

Г Голос його був не рокований, а, навпаки, бадьорий та глузливий.

Д Немас сонця — десь воно, проте, живе і світить: за хмарами од ивучи и, за снігом, за млою переливною.

1477. Вставне слово (словосполучення) дає емоційну оцінку повідомлюваному в реченні А Доброго, кажуть, дожидати треба, а лихе — само ікгийде.

Б На щастя, літак ішов по курсу майже на схід.

В Літаки, здавалось, ідуть зовсім беззвучно..

Г Взагалі, мені здається, Серьожка, що люди стали начебто ще згуртованішими.

Д Але шнур, очевидно, не загорівся, бо знову мигнув огнем

1478. Вставне слово (словосполучення), що вказує на джерело повідомлення, виділене в реченні

А Не можна, кажуть, людині помолодшати, а подобрішати завжди можна а[

Б Оіі піду я степом, лугом, заспіваю може, доля й відгукнеться в темнім гаю. Б

В Мабуть, людині не можна відриватися від рідного берега. В

Г Су мління людське, виявляється, схоже на вулик, його теж можна розтривожити. г =

Д На жаль, чудес на світі не буває. Д —

1479. Вставне слово (словосполучення), що привертає увагу співрозмовника, виділене в реченні АІ того, можливо, не знайду я слова, щоб наш прекрасний оспівати сві г.

Б Вершники, здавалось, зрослисл з підібраними грудастими кіньми.

В Він, правду моалячн, не почував ніякої охоти вчитися гри на фортеп’яні.

Г Та й, між нами кажучи, не дуже й заснеш, коли таке гарчання під боком.

Д Остапові пощастило, однак, зачепитись якось за прибережну вербу.

АС

1480. Вставне слово (словосполучення), що вказує на зв’язок між думками, виділене в реченні

А І. справді, саітало вже, а в нього ж іще не було ніякого пристанища. А

Б Певності, звичайно, не було. Б

В Така, здаєгься. й я була торік. В

Г Небо таке, знаєш, особливе. *

Д Оз же, не пускайте слів попереду думки. Д

Українська мова. Комплексна підготовка до ЗНО, 2015, Зовнішнє Незалежне Оцінювання