§ 50. Речення з однорідними членами

Однорідними членами речення називають члени речення, які рівноправні між собою, відносяться до одного й того ж члена речення, з’єднані сурядним зв’язком, відповідають на одне й те ж питання, виконують однакову синтаксичну функцію: А на землі синьоокі проліски, перші фіалки соромливо піднімають голівки (О. Копиленко).

Однорідні члени речення зазвичай виражаються однією частиною мови, хоч іноді можуть належати й до різних частин мови: Хоч йу& оіато грізним, а проте дуже нас жалував. (М. Вовчок).

Однорідні члени речення бувають поширені (мають орн собі залежні слова) і непоширені (не мають при собі залежних слів): Розплелись, позсипались, розпались (непошир. однор. присудки), наче коси, вересневі дні (Д. Павличко). Широкою, вкритоютуманом (пошир, однор. означення) долиною верталися додому (У. Самчук).

Типи зв’язку між однорідними членеми речення

І _ І ■__s

Верби й верболози сіро-зе) Голос її окликався гнівом, і Ми маємо право на сум і любов,

\лсним туманом котились докором,огидою (Панас на щастя, на сонце і трави ПО луці (М. Коцюбинський) Мирним). (В. Симоненко).

У реченні може бути як один, так і кілька рядів однорідних членів речення: Ходить полем молодистий. гонить хвилю з краю в край золотистий, колосистий, яровистийурожай (А. Малишко).

Не с однорідними членами речення:

• повторювані слова, що вживаються для виділення великої кількості предметів, підкреслення тривалості дії, вираження емошйності: Плавай, плавай, лебедонько, по синьому морю… (Т. Шевченко);

• два олнакові або подібні слова, об’єднані частками не або так: дивишся не подивишся; їсти так їсти;

• фразеологічні сполучення з двічі повторюваним сполучником: і сміх і гріх; ні світ ні зоря;

• однакові за формою дієслова, що означають ускладнену дію: піду подивлюся.

Розділові знаки при однорідних членах речення

1. Між усіма однорідними членами, якщо вони з’єднані перелічувальною інтонацією без сполучників, ставиться кома: Щастя, радість, доброта прийшли тепер до кожної оселі (Ю. Збанацький).

Якщо однорідні члени дуже поширені, між ними іноді ставиться крапка з комою: Парубок плівся повагом, позакладавши руки назад себе; позирав навкруги своїми блискучими очима; іноді зупинявся і довго розглядав земне нив ’я (П. Мирний).

2. Кома ставиться між усіма однорідними членами, якщо вони з’єднані повторюваним сполучником: Місяць пливе оглядати і небо, і зорі, і землю, і море (Т. Шевченко); Крик, та гул. та жарт стоять понад річкою (П. Мирний).

3. Якщо сполучники і (й), та (= 1), або, чи не повторюються, то кома перед ними не ставиться: Летів і танув сніг (М. Рильський). Сила та розум — краса людини (Нар. те ). Над дорогою попадалась вся в цвіту груша або кущ черемхи (М. Коцюбинський).

4. Перед протиставними сполучниками а, яле, та (= але), що з’єднують однорідні члени, ставиться кома: Не вітер, а буря завіяла (Г1. Мирний). Марко озирнувся, але нічого не побачив (М. Стельмах). Світить місяць, та не гріє (Нар. тв.).

362

5. Між парами однорідних членів ставиться кома: Наука й труд, знання і школа манливо кличуть до мети (П. Усаченко).

6. Якшо однорідні члени з’єднані парним сполучником, то кома ставиться перед другою частиною сполучника: Не тільки будівельники, а й селяни з довколишніх сіл ще вночі збирались па берег (Я. Баш).

Однорідні и неоднорідні означення

Означення однорідні й між ними ставиться кома, якщо вони:

1) характеризують предмет в одному плані (при переліку різних особливостей предмета, які можна замінити одним словом): За шкільними партами схилились чорняві, біляві, русяві (різнокольорові) голівки (І. Цюпа);

2) вказують на різні споріднені ознаки предмета (позитивні або негативні риси характеру, розмір, матеріал, колір, форму тощо): Вечір непомітно переходив у вологу, росяну піч (Л. Дмитерко);

3) виступають у ролі художніх означень (епітетів): Збирають світлі, золоті меди веселокріиі і прозорі бджоли (М. Рильський);

4) наступні означення конкретизують, підсилюють значення першого: Якось раз над містечком стояла тика, місячна, літня ніч (1. Нечуй-Левицьки й);

5) стоять після означуваного слова: Люблю я бистрину життя прозору, поривну, глибоку (Д. Павличко).

Означення неоднорідні, якщо прикметники-означення характеризують предмет з різних сторін. Кома між ними не славиться: За осокором виблискувало чисте плесо прозорої блакитної води (М Старицький).

Завжди неоднорідними є означення, виражені сполученням займенника й прикметника імій найкращий друг), якісного і відносного прикметників {високий дніпровський берег), якісного і присвійного прикметників {улюблена мамина пісня) Кожне попереднє з неоднорідних означень стосується всього подальшого словосполучення, а не безпосередньо означуваного слова.

Українська мова. Комплексна підготовка до ЗНО, 2015, Зовнішнє Незалежне Оцінювання