спрягти 2, спряжу, спряжеш, спряже, спряжемо, спряжете, спряжуть, мин. спряг, спрягла (спряжити)

спрямовання, р. мн. -апь спрямування, р мн. -ань спусковйй, -а, -ё спустошити, -шу, -шиш, нак. -ош спушйти, -шу, -ШИНІ сп’ястйся, зіпнуся, зіпнешся, зіпнеться, зіпнемося, зіпнетеся, зіпиуіься і зіпнуся, зіпнешся, зіпнеться, зіпнемося, зіпне ге-ся, зіпнуться, мин сгі’явся, сп’ялася

сріблити, -лю, -лйш -лить, -лимо, -лиіе, -лять срібло, -а і срібло, -а сріблянйй, -а, е і срібляний, -а, -е срібненький, -а, -е ссавець, -вця, ор -вцём ссання

ссати, ссу, ссеш, ссе, ссемо, ссетё, ссуть

став, -у, и (у) -у і -і, мн -й, -ів // нерестові стави, але три стави ставати, стаю, стаєш, стає, стаємо, стаєте, стають ставковий, -а, -е ставлячи, дієприсл ставнйй, -а, ё ставовйй, -а, ё Ставрополь, -я, ор -ем ставропольський, -а, е стадійний, -а, -е стадний, -а, -е стаєнний, -а, -е

стадо, -а, мн стада, стад//стада овець, але два стада сталевий, -а, -е

сталйти, -лю, -лйш, -лйть, -лимо, -лите, -лять

становий, -а, -е (у граматиці) становйй, -а, -є (суспільно-груповий, головний, становйй пристав, станова жйла) становйти, -овлю, -овиш, -бвлять становище, -а старанний, -а, -е старанно, присл.

старенький, -а, -е — рос старенький

старець, -рця, ор, -рцем, кл.

-рче, мн -рці, -рців (літні поважні люди) і -рці, -рців (жебраки )

старйй, -а, ё — рос. стйрый старити, -рить, -рять старіти, -ію, -ієш і старіти, -ію, -ієш — рос. стареть староста, -и, мн. -ости, -ост (керівна особа) і -осгй, -остів (у весільному обряді) староство, -а стартер і стартер, -а стартовйй, -а, -є і стартовий, -а, -е — рос оартовый старшйна, -и (керівники, верхівка генеральна сгаршйна) старшина, -й, мн -йни, -йн (військова посада, звання, виборна особа* старшина батальйону, волоснйй старшина) і І але обидва старшинй старшйнство, -а (посада, звання старшини )

старшинство, -а (першість) статут, -у статуя, -і, ор -єю стафаж, -у, ор -ем стаючй, дієприсл стверднйй, -а, -ё стволовйй, -а, -ё

стебло, -а, мн -бла, -бел // стёбла соняхів, але два стебла стебловйй, -а, -ё стебнйк, -а

стегно, -а, мн -гна, -ген і -гон //

обоє стеген (стёгон); але два стегна

стегновйй, -а, -ё

стежачи, дієприсл.

стежечка, -н, д їм -ці, мн. -чий,

-чок // попротоптувати стежеч-кй, але дві стёжечки стежйна, -и

стежка, -и, д їм -ці, мн. -жкй, -жок // стежкй позаростали, але три стежки стелйти, -лю, -лиш, -лять стелище, -а стельовйй, -а, -ё степ, -у, м (у) -у, мн. -й, -іь степовий, -а, -ё

* 165

сто

*рте

стерегтй, -ежу, -ежёш, -еже, , -ежемо, -ежетё, -ежуть; мин. -ріг, -регла

стережений, -а, -е, дієприкм. стережений, прикм стереометрія, -1, op. -ею стереоскопія, -1, op. -ЄЮ стереотйпія, -і, ор -єю стержневий, -а, -е і стержньовйй, -а, -є — рос. стержневой стерлядь, -і, ор -ддю, р мн -ядей стерляжий, -а, -е стернйти, -НЮ, -НИНІ, -нйть, -нимо, -нитё, -пять

стерно, -а, мн. -рна, -рен // стёр-на кораблів, двоє стёрен, але два стерна стерновйй, -а, -ё стерня, -і, ор -ею, мн. -рні, -рень стерпіти, -плю, -пиш, -плять — рос. стерпеть

стерти, зітру, зітреш, 31трё, зітремо, 31*третё, зітруть і зітру, зітреш, зітре, зітремо, зітрете, зітруть стетограф, -а стетоскопія, -і, ор. -єю стивідбр, -а стиковйй, -а, -ё стилометр, -а стйракс і стиракс, -у стирчати, -чу, -чйш, -чйть, -чимб, -читё, -чать

стіг, стогу, м (у) стозі і стогу, мн. стогй, стогів // стоги соломи, але чотйри стоги стійбище, -а

стійкйй, -а, -ё — рос. стойкий стійловйй,-а, -ё — рос. стбйловый стіл, стола t столу, д. столові і столу, мн столи, столів стільки, —кбх, д -ком, ор -кома стільнйк, -а

стіна, -й, ми. стіни, стін // голі стіни; під стінами; але дві стіни, у чотирьох стінах стіновйй, -а, -ё

стінопис, -у — рос стенопись стічнйй, -а, -ё — рос. сточный стовбоватий, -а, -е стовбуватий, -а, -е стовбурець, -рця, ор -рцём стовідсотковий, -а, -е

стовпитися, -питься, -пляться — рос. столпйться стовповйй, -а, -ё стогнати, -гну, -гнеш стогнучи, дієприсл. стоговйй, -а, -ё стожище, -а (підстіжжя) стожйще, -а (великий стіг) стоклітковйй, -а, -ё стбколос, -у

столяр, -а, ор. -ом, мн -й, -ів // столярй-червонодеревці, аіс два столяри — рос столяр столярка, -и, д ім -ці (про роботу, вироби) стомливий, -а, -е стонадцять, -ти і -тьбх, д. -тн / -тьбм, ор. -тьма і -тьома, м (на) -ти і -тьбх

стопа, -й, мн стопи, стіп і стоп, д стопам, м (по) стопах стопорити, -рю, -риш, нак. -ор сторінка, -и, д і м. -ці,лм. -нки, -нбк П на сторінках книжки, але п’ять сторінок сторінковий, -а, -е сторож, -а, ор. -ем, мн -і* -ів І! пйльні сторожі, але два сторожі

сторожйти, -жу, -жйш, -жить, -жимо, -житё, -жать сторожкйй, -а, -ё сторожкість, -кості, ор.. -кістю сторожко, присл сторожовйй, -а, -б сторона, -й, зн. -рону, ор. -бю, мн -рони, -рін, д -ронам // сторони світу, на всі чотйри сторони; але чотйри сторони сторонйтися, -онюся, -бнишся сторонячись, дієприсл. сторчголов, присл. сторчма, присл. сторчовйй, -а, -ё стоянка, -и, д і м. -ці (стояння;

відстояне молоко) стоянка, -и, д. і м. -ці, р. ми.

-нок (місце стояння) стояти, стою, стоїш, стоїть, сто’ь мб, стоїтб, стоять; нак. стій стоячи, присл. (Слухали бійці стоячи)

сто

166

стр

стоячй, дієприсл. (простудитися, довго стоячй на морозі) стоячки, приел.

стравний, а, ё і стравний, *а, -е сграждённий, -а, -е страйкар, -я, ор. *ём, кл. -ёрю, мн -і, -ів, д. -ям сграйковйй, -а, -ё сграснйй, -а, -ё стратенець, -нця, ор, -нцем стратиметр, -а

еграх, -у і -у, мн. -й, -ів — рос.

мн. страхи, -ов сграхітлйвий, -а, « сграховйй, -а, -ё Страховина, -и і страховині, -й страшенний, -а, -е страшйти, -шу, -шйш, -шйть, -шимб, -шитё, -шать вграшнёнький, -а, -е — рос. страшненький

страшний, -£, ё — рос. страшный стрекотати, -очу, -бчеш; нак. -очи стрекотіти, -очу, -отйш, -отйть, -отимб, -отитё, -отять; нак. -отй

стрекотнява, -и

стрельнути, -ну, -неш і стрільнути, -ну, -нёш, -нё, -немо, -нетё, -нуть — рос. стрельнуть йгремёно. -а і стремено, -а, мн. -єна, ён // хапатися за стре-мёна, але обидва стремёна «трем іти, -млю, -мйш, -мйть, -мимо, -митё, -млять стрепенутися, -нуся, -нёшея,

-нёться, -нембся, -нетёся,

-нуться; нак. -ніться стрептодермія, -Ї, ор -ЄЮ стрибнути, -ну, -нёш, -нё, -немо, -нетё, -нуть

стрибонути, -ну, -нёш, -нё, -немо, -нетё, -нуть

стрибун, -а, кл. -уне, мн. -й, -ів сгрйгти, стрижу, стрижёш, стри-жё, стрижемо, стрижетё, стрижуть

стригун, -а, кл. -уне, мн -й, -ів стрижневий, -а, -е і стрижньовйй, -а, -ё

стрймати, -аю, -аеш стриміти, -млю, -мйш, -мйть, -мимб, -митё, -млять

стрій, строю, ор. строєм м. (у) строю, мн строї, строїв // Дівчата f надягали найкращі свої строї, але два строї стріла, -й, мн. стріли, стріл// пускати стріли; але три стрілй стрілчастий, -а, -е — рос. стрельчатый

стрільба, -й, мн стрільби, стрільб стрільнути див. стрельнути стрімголов і стрімголов, присл. стрімкйй, -а, -ё стрімчастий, -а, -е стріха, -и, д. і м -сі — рос. стреха

стрічечка, -и, д. і м. -ці, мн*

-чкй, -чбк // убиратися в стрі-чечкй; але дві стрічечки стрічка, -и, дім -ці, мн. -чкй, -чбк // різноколірні стрічкй; але дві стрічки стрічковйй, -а, -є стрічний, -а, -е стробоскопія, -ї, ор. -єю строковйй, -а, ё строфа, -й, мн строфи, строф // дворядкові строфи; але дві строфи

строчачи, дієприсл. строчйти, -чу, -чиш — рос. стро-чйть, -очу, -бчйшь стругати, стружу, стружеш і -угаю, -угаєш — рос строгать, аю, -аешь

стругнути, -ну, -нёш, -не, -немб, •нетё, -нуть

струменіти, -іє, -іють / -нйть,

-нять

струмйна, -и

струмйти, -мйть, -млять струміти, -мйть, -млять струмковий, -а, -е струна, -й, мн струни, струн// перебирати струни, але три струнй

стрункйй, -а, -ё струнко, присл

струп, -а, мн -й, -ів // струпй від загоєних ран, але два струпи струхлілий, -а, -е струхлявілий, -а, -е струхлявіти, -іє, -іють

стр

167

сум

стручковий, -а, -е і стручковйй,

-а, -е

стугоніти, -нить, -нять стужавілий, -а, -е стукотати, -очу, -очеш, нак. -очй стукотіти, -очу, -отйш, -отйть, -отимб, -отигё, -отять, нак. -от й

стукотнява, -и

ступа, -и (пристрій для товчіння) ступа, -й (хода) ступйти, -плю, -пиш, -плять ступінчастий, -а, -е ступіньА, -пеня, ор. -пенем, мн. -пені, -пенів (міра, порівняльна величина, посада, звання) ступінь, -пня, ор -пнём, мн. -пні, -пшв і ступінь 2, -пеня, ор. -пенем, мн -пені, -пенів // міряти ступнями (ступенями), але два ступні (ступені) (крок)

ступнути, -ну, -нёш, -не, -немо, -неге, -путь

ступня, -і, ор -ею, мн -пні -пень // довгі ступні, але дві ступні стусан, -а стусати, -аю, -аєш стуснути, -ну, -нёш, -не, -немо, -нетё, -нуть

стусонути, -ну, -нёш, -нё, -немо, -нетё, -путь

стьобнути, ну, -нёш, -нё, -немо, -нетё, -нуть

стьожка, -и, д. і м. -ці, мн. -жкй, -жок і -жки, -жок// роздирати на сгьожкй, але три стьожки — рос. мн. стежки, -жек

стьожковйй, -а, -ё стягнутий, -а, -е стяжка, -и, д їм. -ці, мн -жкй, -жок і -жки, -жок // оздоблювати стяжками, але дві стяжки

стяжнйй, -а, -ё

стяти, ‘зітну, ПТНёШ, зітнб, зітнемо, зітне ё, зітнуть і зітну, зітнеш, зітне, зітнемо, зітнете, зітнуть, мин стяв, стяла субір, -бору

сув’язь, *1, ор -ззіо, р. мн. -язей

суглинковий, -а, -е

суглйнний, -а, -е

суглинок, -нку — рос. суглйнок

суголовок, -вка

суголосний, -а, -е

суголосся, р. мн. -ось

сугорб, -а

сугорбок, -бка і сугорбок, -бка суд, -у, д. -0В1 і -у, ор. -ом, м.

(у) -і, мн. -й, -ів суддя, -і, ор. -ёю, мн -і, -їв // Судді зібралися на нараду, але два судді судйна, -и

судйти, -джу, -ДИНІ судно, -а, мн. -дна, -ден // океанські судна; двоє суден; але два судна — рос судно (корабель) t судно (посудина) судновий, -а, -6 судовий, -а, -ё судячи, дієприсл суєтний, -а, -е

сукати, -аю, -аєш і сучу, сучиш сукно, -а, мн -кна, -кон сукняний, -а, -е сукроватиця, -і, ор. -ею сукровиця, -і, ор -ею Сула, -й

сулія, -і, ор -єю, мн. -іі, -ій і сулія, -і, ор. -єю // сулії з-під молока, але дві сулії — рос. сулея

сума, -и (результат додавання, загальна кількість тощо) сума, -й, мн суми, сум//шкіряні суми, але дві сумй (торба)

Суми, Сум

сумістйіи, -іщу, -істиш сумка, -и, д їм -ці, мн -мкй, -мок і -мки, -мок//господарські сумкй, але гри сумки — рос мн сумки, -мок сумненький, -а, -е сумний, -а, -ё

сумочка, -н, д їм -ш, мн -чкй, -чок і -очки, -очок Я малёньк! сумочки, але дві сумочки — рос мн сумочки, -чек сумськйй, -а, -ё

сумчастий, -а, -е — рос. сумчатый

сум

168

сюр

сум’ятлйвий, «а, »е сум^ятнйй, •£, -ё сум’яття, р. MH. -ЯТТ1В і рідше-■ять

сунути, -ну, -неш; нак. сунь, недок. (посуватися масою;

стромляти; пхати) сунути, -ну, -нёш, -нё, -немб, -нетё, -нуть; нак. -нй, док. (штурхнути; помістити в щось)

суп, -у, мн. -й, -ів супісковий, -а, -є супісок, -ску супіщйний, -а, -е супнйк, -а, — рос. супник суповйй, -а, -є супровід, -воду

супровідний, -а, -е і супровіднйй, -а, ё

супровідник, -а супроти і супроти, присл. супряга, -и, д. і м. -зі сургучевий, -а, -е сурма А, -й, лін. -рми, -рем і сурма, -и // сурми грають; але дві сурми (труба) сурма 2, -й (метал, фарба) сурмити, -млю, -мйш, -мить, -мимо, -мите, -млять сурмлячй, дієприсл. сурм’яний, -а, -е — рос. сурьмяной і сурьмяный

сурм’янйстий, -а, -е — рос. сурьмянистый

суспіль, присл., прийм. сутичка, -и, д. і м. -ці, р. мн. -чок

сутінковий, -а, -е сутінний, -а, -е сутінок, -нку сутінь, -і, ор. -нню суточки, -чок і суточки, -чок (вузький прохід між чимось) сутулуватий, -а, -е суфлірувати, -ую, -уеш сухйр, -я, ор. -ём, мн. -і, -ів, д. -ям

сухарець, -рця, ор. -рцём сухенький, -а, -е — рос. сухонький і сухенький сухоземля, -І, ор. -ею сушачи, дієприсл.

сушений, -а, -е, дієприкм. (дббре сушені грибй)

сушений, -а, *е, прикм. (сушёна рйба)

сушення (дін)

сушёня, -і, ор. -єю (сушені фрукти)

сушйти, -шу, -шиш сушіння суягна, -ої сферометр, -а

схаменутися, -нуся, -нёшся, -нёть-ся, -нембся, -нетё ся, -нуться схилення, р. мн. -ень схиляння, р. мн. -янь східець, -дця, ор. -днем, мн,

-ДЦІ, -ДЦ1В

східчастий, -а, -е схлипнути, -ну, -нёш, -нё, -немо, -нетё, -нуть

сходити, -джу, -диш, нак. сходь,

недок. (підійматися, проростати; стікати)

сходйти, -джу, -диш; нак. -дй, док. (побувати в різних місцях; провідати)

сходня, -і, ор. -ею, р. мн. -день сходовйй, -а, -ё схопйти, -плю, -пиш, -плять схрещений, -а, -е — рос. скрещён-ный

схрйпнути, -ну, -неш; мин. схрип, схрйпла і схрипнув, схрйпнула (охрипнути)

схрипнути, -ну, -нёш, -нё, -немб, -нетё, -нуть (прохрипіти) сценограф, -а сценографія, -і, ор. -єю сьогорічний, -а, -е сьорбати, -аю, -аєш і сьорбати, -аю, -аєііі

сьорбнути, -ну, -нёш, -нё, -немб, -нетё, -нуть

сюркотати, -очу, -бчеш, нак. -очй сюркотіти, -очу, -отйш, -отйть, -отимо, -отитё, -отять; нак% -отй

сюртук, -а, м (у) -ці і -у, мн. -й, -ів

сюрчати, -чу, -чйш, -чйть, -чимб, -читё, -чать

cur

тне

tm

сягнути, -ну, -нёш, -не, -немо, -неге, -нуть

сягонути, -ну, -нёш, -нё, -немо, -нетегг -нуть

сяйнути, -ну, -нёш, -нё, -немб, -нетё,.-нуть

т

табель, -я, ор. -ем, мн. -f, -ів // роздати учням табелі, але два табелі — рос. мн. табели, -ей і табеля, -ёй

табір, -бору, мн. -бори, -борів // повертатися з таборів, але два табори — рос. лін таборы, -ов таборище, -а таверна, -и таврійський, -а, -е Таврія, -і, ор. -ею тавро, -а, мн. тавра, тавр Н повипікати тавра, але два тавра таз, -а, м (у) тазі і тазу, мн -й, -ів // мідні тази, але два тази таїнство, -а

таїти, таю, таїш, таїть, таїмо, таїте, таять тайговий, -а, -е тайнопис, -у — рос тайнопись також і також, присл. таксометр, -а

тамбур і, -а (прибудова у вагоні) тамбур а, -у (спосіб вишивання) тамбур, -а (барабан) тамга, -й, д. і м. -зі тамтёШндй, -я, -є Танганьїка, -и, &. г м. -щ танго, невідм , с. тандем і тандем, -а танець і рідиіе танець, -нцю, ор. -нцем

танзанієць, -ійця, ор. -ійцем, мн.

-ійці, -ійців танзанійський, -а, -е Танзанія, -і, ор. -єю танковий, -а, -е (від танк) танковий, -а, -е і танковйй, -а, ё (від танок) танок, -нку тапёр, -а (музикант) тапір, -а (ссавець)

тарабйнити, тню, -нищ; нак.^ань-таран, -а — рос. таран, -а тарантул, -а

тарахкотати, -очу, -бчеш; пак. -очй

тарахкотіти, -очу, -отйш, -отгіть, -отимо, -отитё, -отять, нак. -отй

тарілка, -и, д. і м. -ці, мн. -лкй, -лбк // помити * -тарілки, але п’ять тарілок — рос мн. тарелки, -лок

тарілочка, -и, д. і м -ці, мн -чкй, -чбк // мідні тарілочки, але&ъ\ тарілочки — рос. мн. тарелочки, -чек

тасманійський, -а, -е Тасманія, -ї, ор. -єю тасьма, -й і тасьма, -и — рос. тесьма

татусь, -я, ор. ём і -уся, ор. -усем, кл. -усю

тахеометр, -а (геодезичний прилад)

тахіметр, -а (прилад для вимірювання швидкості течи ьоди) тахомеїр, -а (прилад для вимірювання швидкості обертання деталей механ і змів) тахта, -й, мн тахти, тахт // продаються тахти; але дві тахти тачка, -и, д їм -пі, мн -чкй, -чок // двоколісні тачки; але дві тачки — рос мн. тачки, -чек

тванйстий, -а, -е тварйна, -и (одна істота) тварина, -й (тварини) тваринництво, -а тваринницький, -а, -е тверденький, -а, -е твердйй, -а, -ё — рос твёрдый

твердити, -джу, -диш, нак. твердь (запевняти)

твердйти, -джу, -дйш, -дйть, -димб, -дитег -дять, нак -дй (повторювати) твердіти, -іе, -іють твердокопчёний, -а, -е твердячи, дієприсл (від твёрдити) твердячи, дієприсл (від твердити) тверезіти, -1Ю, -ієш

тві

170

тип

твій, твого, твоєму, твоїм, твоєму (твоїм); ж. твоя, твоєї, твоїй, твоєю, с. твоє, твого, мн твої, твоїх твірнйй, -а, ё творення

творйти, -рю, -риш — рос. тво-рйть, -рю, -рйшь творіння

творячи, дієприсл, тезко, -а, мн -зки, -зків — рос. тёзка

текстйль, -ю, ор -ем текстовйй, а, -ё текти, течё, течуть; мин. тік, текла

телеграфія, -ї, ор. -єю телеметрія, -ї, ор -єю телйтися, ‘ЛИТЬСЯ, -ляться телйця, -1 у ор -ею, мн. -йці, -йць теличка, -и, д їм. -ці, мн. -чкй, -чбк і -йчки, -йчок // відбирати кращі телички, але дві телички темненький, -а, -е — рос. тёмненький

темник1, -а (збірник тем) темнйк, -а і темник 2, -а (погріб; зимівник)

темно, присл — рос. темно темнота, -и і темнота, -й — рос. темнота

темповий, -а, -е тензйметр, а тензометр, -а

тенор, -а, мн -й, -ів // Тенори люблять виконувати цю пісню; але два тенори теноровий, -а, -е теократія, -і, ор. -єю тепленький, -а,-е—рос тёпленький

тепліти, -1Є, -іють тёпло, присл — рос теплб тепло, -а, їм тепловйй, -а, -є теплопровід, -воду теплопровідний, -а, -е і теплопро-віднйй, -а, -є — рос теплопроводный терези, -ів

терем, -а, мн. -й, -їв // князівські тереми, але два терема

терен, -рну, мн. -рнй, рнів (рослина)

терен, -рёну, мн. -рёни, -рент (територія) терміновий, -а, -е термограф, -а термомбтрія, -і, ор. -єю термосити, -бшу, -бсиш; нак. -ось

тернослив, -а — рос тернослйв тернути, -ну, -нёш, -не, -немо, -не!ё, -путь

терпіти, -плю, -пиш і -плю, -пйш, -пить, -пимо, -питё, -плять терпкйй, -а, ё — рос. терпкий терпляче, присл (терплячё переносити біль)

терплячй, дієприсл. (терплячи всілякі знущання)

терти, тру, треш, тре, тремо, третё, труть

тертка, -и, д їм -ці, мн -ткй, -ток і -тки, -ток // Луску з рйби часто зчищають тёртка-ми, але три тёртки тертьовйй, -а, -ё тесати, тешу, тёшеш тесло, -а, мн -ела, -сел // двоє тёсел, але два тесла тесляр, -а, ор -ём, кл -яре, мн.

-і, -ів, д. -ам теслярський, -а, -е тесовий, -а, -е

тетеря, -і, ор. -ею (тетерук; страва)

тетеря, -яти, ор. -ям, мн. -ята, -ят (пташа тетерки) тетраедр, -а тетраметр, -а

течія, -і, ор. -єю, мн -її, -їй// підводні течії, але дві течії тешучи, дієприсл. ти, тебе, тобі, тобою, (на) тобі, до (у, на, за) тёбе тйгровий, -а, -е — рос тигровый тижневик, -а тйкнути, -ну, -неш тил, -у, м (у) -у, мн -й, -ів тин, -у, м (на) -у, мн -й, -ів // фарбовані тини, але два тйни типаж, -у, ор. -ём тйпик, -а (про людину) типик, -а (церковне)

тип

171

тон

типовий, -а, -е (характерний: типова зима, типовий ландшафт; типове явище) типовйй, -а, -є (зразковий, стандартний: типовйй проект; типовйй договір) типометр, -а

типометрія і типометрія, -ї, ор.

-ЄЮ

тир, -у, м. (у) -і і -у, мн -й, -ів // стріляти в тирах; але два тири — рос. мн. тиры, -ов тиранія, -і, ор. -ею тисовий, -а, -е

тйсяча, -і, ор. -ею, мн. -ячі і -ячі, -яч // тисячі людей; але три тисячі — рос. мн. тысячи, -яч

тйтульний, -а, -е тихенький, -а, -е — рос. тйхонь-кий / тйхенький

тйчка, -и, д їм. -ці, мн. -чкй, -чбк If підперти яблуні тичками, але дві тйчки тичковйй, -а, -е тйшком, присл.— рос. тишкбм тік, току, м (на) току, мн. токи, токів // крйті токй; але два токи

тіло, -а, мн тіла, тіл // небесні тіла, але два тіла тільнйк, -а — рос. тельник тільце, -Я І тільце, -я, мн. -льця,

-ледь

— рос. тельце

тім’яний,

-а, -є

тінйстий,

, -а, -е

тіньовий,

, -а, -є

тіпати, -аю, -аєш (трусити, телі-

пати, бити)

тіпати, -аю, -аєш (коноплі, льон тощо)