§28 Склад. Основні правила переносу слів

Запам’ятаймо!

Склад — це частина слова, яка вимовляється одним поштовхом повітря. Склад може бути утворений з одного чи кількох звуків, один з яких обов’язково є голосним: князь — 1 склад; народ — 2 склади;

Я ро слав — 3 склади; ар-хі-тек-ту-ра — 5 складів.

Склади

н w

відкриті — закінчуються

закриті — закінчуються

на голосний звук

на приголосний звук

В українській мові переважають відкриті склади.

Прочитайте текст. Випишіть по три односкладові, двоскладові, трискладові, чотирискладові слова.

За часів Київської Русі книги називали «восьмим дивом світу». їх любили й високо цінували. У Софійському соборі працювала перша на Русі бібліотека. Разом із церковною літературою

тут зберігалися праці з історії, філософії, географії, астрономії, складалися перші літописні зводи. При Софійському соборі працювала школа, де навчалися діти київської знаті (Із підручника історії).

Спишіть текст. Виділені слова поділіть на склади.

У стародавні часи на землі не було книжок. Але потреба передавати відомості виникла в людей дуже давно. «Сторінками» найдавніших книжок ставали камені, сокири, щити. Писали на всьому, бо ж не було тоді ані паперу, ані пер чи олівців, не знали люди й літер — їх замінювали малюнки (За О. Єфімовою).

Прочитайте текст. Виділені слова поділіть на склади. Позначте закриті (з.) і відкриті (в.) склади за зразком.

в. в. в. 3.

Зразок. Кни-га, зго-дом.

Перші написи наші пращури залишили на камені. Згодом писали на глиняних табличках. З часом люди навчилися робити книжки з тонкої козячої шкіри. Першу таку книжку зробили в Малій Азії, у стародавньому Пергамі. Через те матеріал цей назвали пергаментом. Але таких книжок було мало, бо вони потребували довгої та копіткої праці й коштували дуже дорого (За О. Єфімовою).

Побудуйте слова із складів, які стосуються книжкової справи.

аб, ав, га, док, зац, ка, кни, лі, лю, ма, нок, ра, рін, ря, сто, те, тор.

Запам’ятаймо!

Основні правила переносу слів

1. Частини слів з одного рядка в другий переносяться за складами: чи-та-ти, лі-те-ра.

2. Не можна розривати дж, дз, якщо вони позначають один звук: хо-джу, але під-живляти.

3. Не розривають при переносі йо: міль-йон.

4. Апостроф, м’який знак, знак переносу, розділові знаки (крім тире) не переносяться в наступний рядок: хлоп’ ята, низько.

5. Одна літера не залишається в попередньому рядку й не переноситься: олі вець, Марія.

6. Не можна переносити прізвища, залишаючи в попередньому рядку ініціали, складноскорочені слова: І. Я. Франко, а не І. Я.-Франко; ДЛІ, а не ДА-І.

7. У всіх інших випадках — довільний перенос: се стра і сестра, близь кий і бли зький.

Доберіть і запишіть по 2 приклади на кожне правило переносу слів.

1. Прочитайте текст. Чого навчила вас ця історія? Доберіть до неї прислів’я, яке підтверджує головну думку.

Але ж сьогодні неділя!

У неділю пополудні Славко бавився в саду, бігаючи й галасуючи. Мати покликала його до себе:

— Славцю! Може, ти б вивчив що назавтра?

— Мамунцю! Але ж сьогодні неділя! — відповів хлопець. Мати глянула на сина і, нічого не сказавши, повільно пішла

до хати. За годину вбіг Славко до світлиці, де була мати, і спитав:

— Мамуню! Може, я б що попоїв?

— Славцю! Але ж сьогодні неділя!

Хлопець здивовано глянув на маму й вимовив лише одне слово:

— Ну?

Мати усміхнулася і відповіла:

— Так, синку! Коли неділя не дозволяє годувати дух наукою, то так само не повинна дозволяти годувати тіло стравою.

Після цих слів Славко засів за книжки, вивчив задане, а відтак дістав смачний підвечірок (За JI. Селенським).

2. Випишіть виділені слова. Позначте в них можливий перенос.

Спишіть текст, дотримуючись правил переносу слів.

У другому столітті в Китаї жив чиновник Цай Лунь. Саме він спробував зробити дешевий матеріал для письма (до того часу в нього на батьківщині писали на шовку).

Він розтовк деревину шовковиці, попіл, різне ганчір’я. Потім Цай Лунь усе це змішав із водою. Відтак суміші, яку отримав, надав пласкої форми і висушив на сонці. Так з’явилися перші паперові аркуші.

До появи електронної книги папір використовувався як найзручніший матеріал для книгодрукування.