ВОДНОЧАС, присл. Синоніми: одночасно, заразом.

ВОДО… Перша частина складних слів, що відповідає за значенням слову «вода». З наступною частиною пишеться разом: водобоАзнь, водовбирний, водовимірювальний, водовід, водовідлив, водовідливний і водовідливний, водовмісний, водогосподарство, водогрязелікарня, вододіл, водозахисний, водолаз, водомагістраль, водомаслозапр&вка, водомісткий, водонагрівальний, водоналивний, водонапірний і водонапірний, водонепроникний, водондсний, водоосушування, водоохолддження, водоохорднний, водоочисний, водопідіймальний і водопі-дйбмгшй, водоплавний, водопостачальний, водопровід, водопровідний, водопровідник, водопроникний, водопропускний, водорозбірний, водорозпилювач, водорозподільний, водорозподільник, водорозчинний, водоскидний, водоспуск, водостійкий, водостік, водотоннажність, водотривкий, водочерпалка. Але: вддо- і енергопостачання.

ВОДОРІСТЬ, -рості, ор. -ріспо, мн. водорості, -ростей [не водорості, -рослей]

ВОДЯВИЙ — ВОДЯНИЙ — ВОДЯНИЙ

Вбдявнн. Водянистий. Водявий виноград.

Вбдянни. Водянистий, багатий на воду; багатоводний. Водяна картопля. Водяне озеро.

Водяний. Який стосується води; такий, що живе у воді; який приводить

ся в рух силою води. Водят поверхня. Водяний фонтан. Водят лілія. В0ДЯНО-ЗЕЛеНИЙ ВОЄВОДА, -и, род. мн. -6д ВОЄДЙНО, присл.

ВОЄННИЙ див. ВІЙСЬКОВИЙ ВОЄННО… Перша частина складних слів, що відповідає за значенням слову «воєнний». З наступною частиною пишеться через дефіс: вобн-но-економічний, вобнно-історйчний, воінно-політйчний, вобнно-промислб-вий, воєнно-стратегічний. ВОЗЗ’ЄДНАНИЙ ВОЗЗ’ЄДНАННЯ, -я, ор. -нням, род. мн. -ань і ВОЗЗ’ЄДНАННЯ, -я, род. мн. -ань

ВОЗЙТИ, вожу, возиш; нак. вози, возім(о), возіть ВОІСТИНУ, присл., уроч.

ВОКАЛІЗ — ВОКАЛІЗМ. Розрізняються значенням.

Вокаліз, -у, муз. Вправа або етюд для голосу без слів. Звучить вокалЬ. Вокалізм, -у, лЬігв. Система голосних звуків у мові. Розвиток вокалЬму.

вокАльно-шструментАль-

ний

ВОКЗАЛ, -у [вогзал]

ВОЛАН, -а. 1. М’ячик або пробка з оперенням для гри в бадмінтон. Волан перелетів через сітку. Бити ракеткою волан, граючи у бадмінтон [не грати в волан]. 2. Оборка на жіночому одязі. Сукня з воланом. ВбЛГО-ДОНСЬкиЙ СУДНОПЛАВНИЙ КАНАЛ. П шиється з ве-ликої літери Вблго-Донський. ВОЛЕВИЯВЛЕННЯ, -я, ор. -нням, род. мн. -ень ВОЛЕЙБОЛ, -у ВОЛЗЬКИЙ

ВОЛИниНИ, -ян, мн. (іодн. волиня-нин, -а, ч.\ волинянка, -и, дав. -нці, род. мн. -нок, ж.)

ВОЛОГО… Перша частина складних слів, що відповідає за значенням слову «волога». З наступною частиною пишеться разом: вологозабез

ВОЛбДАР

75

вбтчинний

печеність, вологозатримання, вологолюбний, вологомір, вологонасичення. ВОЛбДАР, -я, дав. -еві ор. -ем, кл. -арю, мн. -і, -ів, дав. -ям і ВОЛОДАР, -я, дав. -еві, ор. -ем, кл. -арю, мн. -і, -ів, дав. -ям

ВОЛОДЙМИР, -а, дав. -ові, ор. -ом, кл. Володимире! Зменш.-пестл.: Володимирку! Володьку! Володю! [не Володя! не ВоваГ]; Володимирович, -а, дав. -у, ор. -ем; Володимирівни, -и [не Володимирівно!], дав. -і [не Во-лодимирівній]. Йдуть два Володимири [не два Володимира]. Іване Володимировичу! Окс&но Володимирівно!

ВОЛОДЙМИР ВЕЛИКИЙ. Обидва слова пишуться з великої літери.

ВОЛОДЙМИР-ВОлиНСЬКИЙ,

Володймира-Волинського, ім. ВОЛОДЙМИР-ВОлиНСЬКИЙ, володймир-волинського, прикм. ВОЛОК, -а

ВОЛОКОННИЙ. Прикм. до во-локнб.

ВОЛОКТЙ, -очу, -очеш, -очемо, -ечете, -очуть; мин. волік, волокла, волокло, волокли; нак. -очй, -очі-мГо), -очіть

ВОЛОС. 1. род. -а. Волосина. Діаметр волоса. 2. род. -а. Тонкий водяний черв’як. Зловити волоса. 3. род. -у. Шерсть тварин, що використовується для технічних потреб. Шапка з волосу бобра.

ВОЛОССЯ, -я, с., збірне. Тільки одн. Кучеряве волосся. Не вживається вблос у знач, «волосся». ВОЛОСОЖАР, -у. Сузір’я. Пишеться з великої літери.

ВОЛОСЬКИЙ. Прикм. до волбх. Волоський горіх [не грецький горіх] ВОЛОСЯНИЙ, -а, -е ВОЛОШКОВИЙ і ВОЛОШКОВИЙ ВОЛХВ, -а, кл. -е, мн. -й, -ів. Давньоукраїнський жрець, служитель язичницького релігійного культу. Волхви володіли багатьма мовами.

ВОЛЬЄРА, -и, ж. і ВОЛЬЄР, -а, ч. Приміщення з огородженим майданчиком для утримання тварин. Простора вольєра (просторий вольєр). ВОЛЬТ, -а, род. мн. -ів. Одиниця виміру напруги електричного струму. ВОЛЬТЕР’ЯНЕЦЬ, -нця, ор. -нцем ВОЛЬТ-СЕКУНДА, -и ВОРОН — ВОРОНА. Розрізняються значенням.

Вброи, -а. Великий хижий птах із блискучим чорно-синім пір’ям, що живе подалі від осель (переважно в лісі).

Ворбна, -и. Хижий птах із чорним або сірим пір’ям, що живе на деревах поблизу населених пунктів. ВОРОНЕЖ — ВОРОНІЖ Ворбиеж, -а, ор. -ем. Місто в Росії. Ворбиіж, -нежа, ор. -нежем. Селище міського типу в Україні (у Сумській області).

ВОРОННЯ, -я, с., збірне до ворбна і вброи. Налетіло вороння. ВОРОТА, -ріт, дав. -ротам і -ротям, ор. -рітьмй, -рітьми і -ротами, місц. (на) -ротах і -ротях, мн.

ВОРОТАР, -я, дав. -еві, ор. -ем, кл. -арю, мн. -і, -ів, дав. -ям ВОРС, -у, ч. і ВОРСА, -и, ж. ВОСТАННЄ — В ОСТАННЄ. Востбнвс, присл. Востаннє перед відпусткою вийшов на роботу.

В останнє, прийм. з прикм. В останнє турне.

ВОСЬМЕРО, вісьмох, дав. вісьмбм, ор. вісьмома, місц. (на) вісьмох ВОСЬМИ… Перша частина складних слів, що означає «який має вісім одиниць, складається з восьми одиниць». З наступною частиною пишеться разом: восьмибдрство, вось-мивеслдвий, восьмивідерний, восьмивірш, восьмигодинний, восьмигранний, восьмиліток, восьмипільний, восьмиповерховий, восьмираздвий, восьми-складдвий, восьмистдпний, восьмиструнний.

ВОТЧИННИЙ

ВОЧЕВИДЬ

6

ВРОЗРІЗ

ВОЧЕВИДЬ, присл. Синоніми: наяву, відкрито, відверто, явно.

в Очі

ВОША, -і, ор. -ею, мн. -і, -ей, ор. -шами і -пшма

ВОЩАНИЙ і ВОЩАНИЙ, -а, -е ВОЩИТИ, -щу, -щйш, -щимб, -щите, -щать; нак. вощи, вощім(о), вощіть

ВОЙК, -а, дав. -ові, кл. -яче, мн. -й, -їв ВОЙЧЧИНА, -и, збірне, зневажл. ВПАМ’ЯТКУ див. УПАМ’ЯТКУ ВПАСТИ див. УПАСТИ ВПЕРеД і УПЕРеД, присл. ВПЕРеМ1Ж див. УПЕРеМСК ВПеРТИСЯ див. УПеРТИСЯ ВПеРШЕ (УПеРШЕ) — В ПеРШЕ (У ПеРШЕ)

Вперше, присл. Вперше голосувати.

В иерше, числ. з прийм. В перше озеро запустили мальків риби. ВПІВГОЛОСА і УПІВГОЛОСА, присл.

ВПІВсиЛИ і УПШсиЛИ, присл. ВПЛАЧ і УПЛАЧ, присл. ВПЛИВАТИ див. УПЛИВАТИ ВПОВНІ див. УПОВНІ ВПОВНОВАЖЕННЯ див. УПОВНОВАЖЕННЯ

ВПОДОБАННЯ див. УПОДОБАННЯ

ВПОДОВЖ і УПОДОВЖ, присл.

В ПОЗИКУ і У ПОЗИКУ ВПОКОЇТИ див. УПОКОЇТИ ВПОПЕРЕК і УПОПЕРЕК, присл. ВПОРУ див. УПОРУ, присл. ВПРАВО див. УПРАВО ВПРАВОРУЧ і УПРАВОРУЧ, присл.

ВПРИТУЛ і УПРИТУЛ, присл. ВПРОВАДЖУВАТИ див. ВТІЛЮВАТИ

ВПРОВАДИТИ, -джу [не впроважу], -диш; нак. -адь, -адьмо, -адьте і УП-

ровАдити

ВПРОГОЛОДЬ і УПРОГОЛОДЬ,

присл.

ВПРОДОВЖ і УПРОДОВЖ,

присл.

ВПУСКниЙ, -4, -4 В ПУХ і У ПУХ ВПХНУТИ див. УПХНУТИ ВП’ЯТЕ (УП’ЯТЕ) — В П’ЯТЕ (У П’ЯТЕ)

Вп’яте, присл. Виступати вп’яте.

В п’яте, числ. з прийм. Постукати в п’яте вікно.

ВП’ЯТЕРО і УП’ЯТЕРО, присл. ВП’ЯТЬОХ (УП’ЯТЬОХ) — в П’ЯТЬОХ (У П’ЯТЬОХ)

Ва’ятьбх, присл. Працювати вп’я-

тьох.

В п’ятьбх, числ. з прийм. У п’ятьох примірниках.

ВРАЖЕННЯ — УРАЖЕННЯ. 361га-ються у дії за знач, «уражати, вражати (ранити або убивати; порушувати життєдіяльність, нормальний стан організму)». Засоби враження (ураження). Ураження (враження) внаслідок хвороби.

Тільки вріжеш» вжив, у знач, «те, що залишається у свідомості людини від баченого, пережитого; вплив чого-небудь на когось». Поділитися враженнями. Справити враження. ВРАЗ і УРАЗ, присл. Синоніми: раптом, відрізу, зненацька, нігло.

В РАЗІ див. У РАЗІ ВРАЗИТИ див. УРАЗИТИ ВРАЗлиВИЙ див. УРАЗлиВИЙ ВРАНЦІ і УРАНЦІ, присл. Синоніми: ранком, рано-вранці.

ВРеПГГ1 і УРеПГГ1, присл. Синоніми: зрештою, нарешті. ВРеШТ1-РеШТ і УРеПГГ1-РеШТ, присл.

ВРОДА, и і рідко УРОДА. Краса. ВРОДлиВИЙ і рідко УРОДли-ВИЙ. Гарний, красивий.

ВРОЖАЙ див. УРОЖАЙ ВРОЗБИВКУ див. УРОЗБИВКУ, присл.

ВРОЗБРІД див. УРОЗБРІД ВРОЗГІН див. УРОЗГІН ВРОЗДРІБ див. УРОЗДРІБ ВРОЗЛІТ див. УРОЗЛІТ ВРОЗРІЗ див. УРОЗРІЗ

ВРЙЗСИП

7

ВТІЛЮВАТИ

ВРбЗСИП див. УРОЗСИП ВРОЗТИ див. УРОЗТІЧ ВРОЗТЯЖ див. УРОЗТЯЖ ВРОЧИСТИЙ і УРОЧЙСГИЙ [не

урочистий]

ВРОЧИСТІСТЬ див. УРОЧЙС-ТІСТЬ

ВРУКОПАШ див. УРУКОПАШ

ВРУЧНУ див. УРУЧНУ

ВРЯДЙ-ГОДЙ і УРЯДЙ-ГОДЙ,

присл. Синоніми: колись-не-колнсь,

іноді, інколи, деколи, часом, зрідка.

ВСЕБІЧНИЙ

ВСЕ Ж і УСе Ж

ВСЕ Ж ТАКИ і УСе Ж ТАки

ВСЕЇДНИЙ

ВСЕЛЮДСЬКИЙ

ВСЕМЕРО і УСЕМЕРО, присл.

ВСЕМОГУТНІЙ, -я, -с

ВСЕ ОДНО і УСЕ ОДНО

ВСЕОСЯЖНИЙ

ВСЕПРОЩЕННЯ, -я, ор. -нням

ВСЕРЕДИНІ (УСЕРЕДИНІ) — В

СЕРЕДИНІ (У СЕРЕДИНІ).

Всередшя, присл. Всередині розмйце-

ний механізм.

В середині, ім. з прийм. У середині розділу.

ВСЕРЕДИНУ (УСЕРЕДИНУ) — В СЕРЕДИНУ (У СЕРЕДИНУ) Всередину, присл. Зайти всередину.

В середину, ім. з прийм. В середину круга.

ВСЕРЙОЗ і УСЕРЙОЗ, присл. ВСЕСВІТНЯ РАДА МЙРУ (ВРМ). Всі слова та абревіатура пишуться з великої літери.

ВСЕСВІТНЬО ВІДОМИЙ ВСЕСВІТНЬО-ІСТОРЙЧНИЙ ВСЕ-ТАКИ і УСЕ-ТАКИ ВСИНОВИТИ див. УСИНОвиТИ ВСІМОХ (УСІМОХ) — В СІМОХ (У СІМОХ)

Всімбх, присл. У дорогу вирушили всімох.

В сімбх, числ. з прийм. У сімох примірниках.

ВСКЛАД див. УКЛАД ВСКОКИ і УСКОКИ, присл.

ВСЛІД (УСЛІД) — В СЛІД (У СЛІД)

Вслід, присл. Йому вслід надіслано телеграму.

В слід, ім. з прийм. Іти слід у слід. ВСЛІПУ і У Сліп У, присл.

ВСМАК див. УСМАК ВСТАВАТИ див. УСТАВАТИ ВСТАВНИЙ див. УСТАВНИЙ ВСТУП див. УСТУП ВСТУПАТИ — НАДХОДИТИ. Розрізняються значенням.

Вступіти вжив, у знач, «ставати членом якої-небудь організації; бути зарахованим до навчального закладу». Вступати до університету [не поступати до університету]. Надхбднтя. Крім значення «підходити», вжив, також у знач, «дійти, прибути за призначенням (про надіслане, повідомлене, передане)». Надходити у продаж [не поступати у продаж].

ВСУМІШ і УС^МШ, присл. ВСУПЕРЕЧ і УСУПЕРЕЧ, прийм. з дав. відм. Всупереч правилам [не всупереч правил].

ВСЬОГО-НА-ВСЬОГО і УСЬО-ГО-НА-ВСЬОГО, част.

ВСЬОМЕ див. УСЬОМЕ ВСЮДИХІД, -хода і УСЮДИХІД ВсиЧИНА ВТАЇТИ див. УТАЇТИ ВТЕКТЙ, -ечу, -ечеш, -ечемо, -ечете; мип. втік, втекла, втекло, втекли; нак. -ечй, -ечім(о), -ечіть і УТЕКТЙ ВТеРТИ див. УТеРТИ ВТИСКАТИ див. УТИСКАТИ2 ВТИСКУВАТИ див. УТИСКАТИ2 ВТІКАЧ див. УТІКАЧ ВТІЛЮВАТИ — ВПРОВАДЖУВАТИ. Розрізняються значенням. Втілювати. Здійснювати в конкретній формі певну думку; відбивати в собі Втілювати в життя заповіти [не впроваджувати в життя заповіти]. Впроваджувати [не впроважувати]. 1. рідко. Вводити когось куди-небудь. Впроваджувати до хати. 2. Уводити

ВТІМ

8

ВЧеНИЙ

що-небудь у дію, в практику. Впроваджувати передові методи праці. ВТІМ (УТІМ) — В ТІМ (У ТІМ) Віім, спол., ужив, разом із спол. а у знач, «проте, однак». А втім вони самі добре це знають.

В тім, займ. з прийм. В тім селі. ВТОНУТИ див. УТОНУТИ ВТОПИТИСЯ див. УТОПИТИСЯ ВТОПТАТИ див. УТОПТАТИ ВТРеТС (УТРеТС) — В ТРеТС (У ТРеТС)

Втретс, присл. Приходити втретє.

В трете, числ. з прийм. Поїхати в трете село.

ВТРЙЧІ див. УТРЙЧІ ВТРИШИЯ і УТРИШИЯ, присл. ВТРОЄ (УТРОЄ) — В ТРОЄ (У ТРОЄ)

Втроє, присл. Тканину складено втроє [не втричі].

В трос, числ. з прийм. В трос саней. ВТРАТИТИСЯ. Встрявати в чиїсь стосунки, протидіяти комусь, чомусь. Втрутитися у розмову [не вмішатися у розмову].

ВТРУЧАТИСЯ див. ВМІШУВАТИСЯ

ВТРЯСТИ див. УТРЯСГЙ ВТРЬОХ (УТРЬОХ) — В ТРЬОХ (У ТРЬОХ)

Втрьох, присл. Подорожувати втрьох.

В трьох, числ. з прийм. У трьох кімнатах.

ВТЯМки див. УТЯМки ВТЯТИ див. УТЯТИ ВУАЛЬ, -і, ор. -ллю, род. ми. -лей ВУГІЛЛЯ, -лля, ор. -ллям ВУГІЛЬНО… Перша частин? ^ладних слів, що відповідає за значенням слову «вугілля». З наступною частиною пишеться через дефіс: вугільно-металургійний, вугільно-металургійний.

ВУГЛЕ… Перша частина складних слів, що відповідає за значенням словам «вугілля», «вуглець» тощо. З наступною частиною пишеться

разом: вуглевип&лювальний, вуглевипалювання, вуглевдд, вуглеводневий, вуг-левбдний, вуглевдз, вуглегасник, вугледобувний, вуглезбагачувальний, вуглекислий, вуглекислотний, вугленавантажувач, вуглеочисний і вуглеочисний, вуглеперекидальний, вуглепідіймальний, вуглеподібний, вуглепостачання, вуглепромислдвий, вуглерозвідник, вуглесклад.

ВУГЛеЦЬ, -ю, ор. -ем ВУГЛЯР, -а, дав. -еві, ор. -ем, кл. -яре, мн. -і, -ів, дав. -ам ВУДИЛА, -йл, мн.

ВУДИТИ, -джу [не вужу], -диш; пак. вудь, вудьмо, вудьте ВУДКА, -и, місц. (на) -дці, мн. вудки, вудок і вудки, вудок, але дві вудки, сім вудок

ВУЗЬКО… Перша частина складних слів, що відповідає за значенням слову «вузький». З наступною частиною пишеться разом: вузьковідомчий, вузькогабаритний, вузькогрудий, вузькодднний, вузькоколійка, вузьколиций, вузьколдбий, вузькорАд-ний, вузькоспеціальний, вузькофаховий, вузькочдлий. Але як присл. від прикм. і дієприкм. пишеться окремо: вузько проаналіздваний твір. ВУНДЕРКІНД, -а. Дитина, яка має виняткові здібності, талант. Цей хлопчик — вундеркінд [не талановитий вундеркінд].

В УНІСОН

ВУС, -а, мн. вуса і вуси, вусів, ор. вусами

ВУСТА, вуст, мн. і УСТА ВУХО, -а, місц. (у) вусі, мн. вуха, вух, дав. вухам, ор. вухами, місц. (у) вухах

ВХИТРЙТИСЯ див. УХИТРЙТИСЯ В ЦІЛОМУ (У ЦІЛОМУ) і в щлб-МУ (У ЦІЛОМУ)

В ЦІЛОСТІ і У ЦІЛОСТІ ВЧАДІЛИЙ див. УЧАДІЛИЙ ВЧАСНИЙ. Вчасні жнива [не своєчасні жнива]

ВЧеНИЙ див. УЧеНИЙ

ВЧеННЯ

9

ГАЗО…

ВЧеННЯ див. УЧеННЯ ВЧЕПЙТИ див. УЧЕПЙТИ ВЧеТВЕРО і УЧеТВЕРО, приел. ВЧЕТВеРТЕ (УЧЕТВеРТЕ) — В ЧЕТВеРТЕ (У ЧЕТВеРГЕ) Вчетверте, приел. Звертаюся до тебе вчетверте.

В четверте, числ. з прийм. В четверте село.

ВЧЙНОК див. УЧИНОК ВЧЙТЕЛЬ, -я, дав. -еві, op. -ем. кл. -ю, ми. -і, -ів, але два вчителі і УЧЙТЕЛЬ ВЧЙТЕЛЬКА, -и, дав. -льці, кл. -лько, мн. -лыей, -льбк, але дві вчительки і УЧИТЕЛЬКА ВЧЙТИ див. УЧИТИ ВЧЙТИСЯ див. УЧЙТИСЯ ВЧОТИРЬОХ (УЧОТИРЬОХ) — В ЧОТИРЬОХ (У ЧОТИРЬОХ) Вчотнрьбх, присл. Подорожуємо вчотирьох.

В чотирьбх, числ. з прийм. У чотирьох садках.

ВШеСТЕРО і УШеСТЕРО, присл. ВШИР і УПІЙР, присл.

ВШІСТЬОХ (УППСТЬОХ) — В ШІСТЬОХ (У ШІСТЬОХ)

Вшктьбх, присл. Підемо вшістьох.

В шістьбх, числ. з прийм. У шістьох приміщеннях.

ВШОСТЕ (УШОСТЕ) —ВШОСТЕ (У ШОСТЕ)

Вшбсге, присл. Переписувати вшосте. В шбсте, числ. з прийм. Поїхати в шосте відрядження.

ВЩЕНТ див. УЩеНТ ВЩЕРТЬ і УЩеРГЬ, присл. ВЩИПНУТИ див. УЩИПНУТИ В’ЮЧИТИ, -чу, -чиш; нак. в’юч, в’ючмо, в’ючте В’ЙЗИ див. М’ЯЗИ.

В’ЯЗАТИ, в’яжу [не в’яжу], в’яжеш;

п&іеш*’ В яжім(0)> в’яжіть DJUiLHb, -зня, дав. -зневі, ор. -знем В’ЯЗЬ1, -і, ор. -ззю, ми. -зі, -зей. 1. Кріплення у будівництві. Скріплено в яззю. 2. бот. Зав’язь. В’язь огірків. 3. Вид письма. Писати слов’янською в’яззю.

В’ЯЗЬ2, -я, ор. -ем, мн. -і, -ів. Прісноводна риба. Зловити в’язя. В’ЯЧЕСЛАВ, -а, дав. -ові, ор. -ом, кл.В’ячеславе! Славо! Славку! Слав-чику! [не Славік!]. Вячеславович, -а, дав. -у, ор. -ем; В’ячесливівна, -и [не В’ячеславівної], дав. -і [не В’ячеславів-ній]. У класі два В’яче слави [не два В’ячеслава]. В’ячеслдве В’ячесливо-вичу! Оксано В’ячеслдвівно!

Г [ге], невідм. Як назва букви вжив, у с. р. Велике г. Як назва звука вжив, у ч.р. Приголосний г.

ГААЗЬКИЙ. Прикм. до Гаіга. ГАВАНЬ, -і, ор. -нню, род. мн. -ней. ГАДКА, -и, місц. (на) -дці, мн. гадки, род. -док, дав. -дкам, але дві гадки, сім гадок

ГАЄЧКА, -и, місц. (на) -чці, мн. гаєчки, род. -чок, дав. -чкам, але дві гаєчки, п’ять гйєчок ГАЗеГГА. Невідмінювані назви газет належать до жіночого роду, к Тайме» опублікувала спортивні новини. Щоденна «Ю маніте».

ГАЗЕТНО… Перша частина складних прикметників, що відповідає за значенням слову «газетний». З наступною частиною завжди пишеться через дефіс: газітно-журн&льний, газетно-ротаційний.

ГАЗЕТЯР, -а, дав. -еві, ор. -ем, кл. -яре, мн. -і, -ів, дав. -ам ГАЗИФІКАЦІЯ, -ї, ор. -сю ГАЗІВниК, -а, дав. -ові, кл. -у, мн. -й, ів. Досвідчений газівник [не газовщик].

ГАЗО… Перша частина складних слів, яка відповідає за значенням словам «газ, газовий». З наступною частиною завжди пишеться разом: газобалдн, газодвигун, газомітр, газомір, газонбений, газоосвітлення, газосхдвище.

ГАЗбН

80

ГАММА

ГАЗбН, -у

ГАЗОНЕПРОНИКНІМ, -а, -є і ГАЗОНЕПРОНИКНИЙ ГАЗОПРОВІД, -воду, місц. (у) -воді, мн. -води, -водів

ГАЗОПРОВІДНИЙ і ГАЗОПРОВІДНИЙ, -а, -6 ГАЮ ПРОВІДНИК, а ГАЇВКА, -и, місц. (на) -вці, мн. -вки, -вок. Українська народна обрядова пісня; веснянка.

ГАЙ, гаю, ор. гаєм, місц. (у) гаї і (у) гаю, мн. гаї, гаїв

ГАЙДАМАКА, -и, дав. -аці, кл. -ако, мн. -йки, -йків ГАЙДАМАЦЬКИЙ ГАЙДАМАЧЧИНА, и ГАЙДУК, -а, дав. -ові, кл. -уче, мн. -й, -ів

ГАЙКА, -и, місц. (по) -йці, мн. -йки, -йок, але дві гайки, сім гайок ГАЙКОВИЙ, -а, -е ГАЙМОРЙТ, -у

ГАЙОК, -йкі, дав. -ові і -у, місц. (у) гайку, мн. -йки, -йків ГАК, -а, місц. (на) гаку, мн. гаки, -їв, але два гаки, п’ять гаків ГАЛАКТИКА, -и. Як назва зоряної системи пишеться з великої літери. ГАЛАНТЕРеЯ, -ї, ор. -єю ГАЛАЦ 1. род. -а. Назва міста. Заводи Галаца. 2. род. -у. Назва області у Румунії. Промисловість Галацу. ГАЛИЦЬКИЙ

ГАЛИЧ1, -а, ор. ем, місц. (у) -чі. Назва міста.

ГАЛИЧ2, -і, ор. -ччю. Збірне до гілка. ГАЛИЧАНИ, -йн, мн. (галичанин, -а, ч.; галичанка, -и, дав. -шц, род. мн. -нок, ж.)

ГАЛІЄВИЙ

ГАЛІЙ, -ю, ор. -єм

ГАЛ1ЛеЙ, -я, ор. -єм і ГАЛ1ЛеЙ.

Прізвище.

ГАЛ1Фе, невідм., с. Штани особливого покрою. Синє галіфе. ГАЛКА, -и, дав. -лці, мн. галки, -лок, дав. -лкам і галки, -лок, дав. -якам, але дві гілки, п’ять гілок

ГАЛЛИ, -ів, мн. (одн. галл, -а). Плем’я.

ГАЛЛСЬКИЙ. Прикм. до гілля. ГАЛУЗЗЯ, -я, ор. -ззям, с., збірне. ГАЛУЗКА, -и, місц (на) -зці, мн. -зки, -зок, але дві галузки, сім галузок.

ГАЛУЗЬ, -і, ор. -ззю, мн. -зі, -зей. Галузь виробництва [не область виробництва].

ГАЛ^Н. 1 .род. -і. Тасьма, нашивка. Мати купила п’ять метрів галуна.

2. род. -у. Сіль. Для боротьби з гусінню використовують розчин галуну. ГАЛУШКА, -и, місц. (у) -шці, мн. -піки, -шок, дав. -шкім, але дві галушки, п’ять галушок ГАЛЧАЧИЙ [не галчиний]. Прикм. до гілка.

ГАЛЬКА, -и, дав. -льщ. Ім’я. ГАЛЬМО, -а, мн. гальма, род. гальм, але два гальма. Міцні гальма [не тормози].

ГАЛЬМУВАТИ, -ую, -уєш; нак. -уй, -уйте. Гальмувати розвиток культури.

ГАЛЬЧИН. Прикм. до Тільки. ГАЛЯТОВСЬКИЙ, -ого і Ґ АЛЯТО-ВСЬКИЙ. ПрЬвшце.

ГАМА -и, ор. -ою. Ужив, у значеннях:

1. Ряд звуків у межах октави, який послідовно зростає або спадає. За стіною… хтось почина грати гами (Леся Українка).

2. чого, перен. Послідовний ряд якихось однотипних, але відмінних одне від одного предметів, явищ; послідовна зміна яких-небудь явищ. Гама почуттів. Гама барв.

ГАММА… Перша частина складних слів, яка означає стан речовин або зв’язок з гамма-промінням. Пишеться з наступною частиною через дефіс: гдмма-апарЬт, гймма-залізо, г&мма-квант, г&мма-прбмені, г&мма-спектр, гдмма-терапія, г&мма-глобуліни, гдм-ма-функція. Але: г&ммаграма, гам-магрйфія, бо слова грама, графія самостійно не вживаються.

ГАМАНеЦЬ

ГАСЛО

ГАМАНеЦЬ, -нця, ор. -нцем, місц. (у) -нці. Шкіряний гаманець [не копій льок].

ГАМБІТ, -у. Початок шахової партії, в якій білі жертвують пішака або легку фігуру, щоб створити вигідну позицію для нападу.

ГАМБУРГ і ГАМБУРГ*, ч., місц. (у) -ту (-гу) і (у) -зі 1. род. -а. Назва міста у Німеччині. Населення Гамбурга (-ґа). 2. род. -у. Назва області. Економіка Гамбургу (-ґу). ГАМБУРЗЬКИЙ ГАМЛЕТ, -а