ГАНДБОЛ, -у. Командна спортивна гра з м’чем руками. Синонім: ручний м’яч.

ГАНИТИ, -ню, -ниш; нак. гань, ганьте

ГАННА, -и, кл. Ганно! і АННА, -и, кл. Анно! Зменш.-пестл.: Ганнусю! Ганю! Ганнусенько! Ганнусечко! Га-ндзю! Анничко! Нусю! [не Аня!]. ГАННШАЛОВА КЛ&ТВА. Стійке словосполучення. Перше слово пишеться з великої літери. Вживається на означення твердої рішучості боротися з ким- або чим-небудь. ГАНУСОВИЙ і ГАНУСОВИЙ ГАНЧІРКА, -и, місц. (на) -рці, ми. -рки, -рбк, але дві ганчірки, п’ять ганчірок. Суха ганчірка [не тряпка]. ГАНЬБА, -й ГАРАЖ, -а, ор. -ем ГАРАсиМ, -а, дав. -ові, ор. -ом, кл. Гарасиме! і ГЕРАСИМ, -а, дав. -ові, ор. -ом, кл. Г ерасиме! Зменш.-пестл.: Герасику! Гарасим-ку! Гарасимцю! Гарасю! [не Гера!]; Гарасимович і Герасимович, -а, дав. -у, ор. -ем; Гарасимівиа і Гераси-мівиа, -и [не Гарасимівної], дав. -і [не Гарасимівній]. Співають два Гарасими [не два Гарасима]. Ів&не Гарасимовичу! Ніно Гарасимівної ГАРБА, -й, мн. гарби, гарб, але дві гарбй

ГАРДЙНОВИЙ і ГАРДЙННИЙ ГАРДИНОВО-Ті0ЛЕВИЙ і ГАР- 6

ДЙННО-ТЙ)ЛЕВИЙ ГАРІБАЛЬДІ, невідм., ч.і ж. і Ґ А-РШАЛЬДІ. Прізвище.

ГАРМИДЕР, -у. Великий гармидер [не велика суматоха]. Синоніми: гі-лас, гамір, метушня. ГАРМОНІЙНИЙ — ГАРМОНІЧНИЙ. Розрізняються значенням. Гармоншнж. Злагоджений, милозвучний, стрункий. Гармонійний розвиток людини. Гармонійні відносини. Гармонічний. Ужив, як музичний, математичний та фізичний термін. Гармонічні коливання. Гармонічний ряд. Гармонічна пропозиція. ГАРМОНІЙНО РОЗВИНЕНИЙ і ГАРМОНІЙНО РОЗВИНУТИЙ. Пишуться окремо, бо слово гармошй-но виступає обставиною способу дії і відповідає на питання як?, а слова розвиненні і розвинутий є дієприкметниками. ГАРМОНІЮВАТИ — ГАРМОНУВАТИ. Збігаються у знач, «бути у відповідності з чим-небудь». Колір сумки гармоніював із сукнею. Ці кольори гармонують між собою. Тільки гармоніювати вжив, у знач, «створювати акордне супроводження (чи супровід) до якої-небудь мелодії». Гармоніювати мелодії пісень. ГАРМОНІЯ, -ї, ор. -єю ГАРНІР, -у

ГАРНГГУР — ГАРНІТУРА. Розрізняються значенням.

Гарнітур, -а. Комплект, набір предметів, що служать якійсь меті Гарнітур меблів.

Гаргітура, -и, спец. Повний комплект друкарських шрифтів різних накреслень, але однакового за характером малюнка.

ГАРЯЧЕ і ГАРЯЧе, присл. ГАРЙЧКА, -и, місц. (у) -чці. Синонім: температура.

ГАсиТИ, гашу, гасиш, гйсимо, гі-сите, гасять; нак. гаси, гасім(о), гасіть ГАСЛО, -а, мн. гасла, гасел. Синоніми: заклик, лозунг.

6 — 5-2180

ГАСНУТИ

8

ГЕО…

ГАСНУТИ, -ну, -неш; мин. гас і гаснув, гасла і гаснула, гасли і гаснули ГАСТРЙТ, -у

ГАСТРОЛеР [не гасгрольор], -а ГАСТРОНОМІЯ, -ї, ор. -єю ГАТЙТИ, гачу, гатиш, гатить, гатимо, гатите, гатять; нак. гати, гаті-м(о), гатіть ГАТЬ, гіті, ор. гіттю ГВІНЕЯ-БІСАУ, Гвінеї-Бісау, ор. Гвінеєю-Бісау і Ґ ВШЕЯ-БІСАУ*. Назва країни.

ГВШеЯ-Б1САУСЬКИЙ і Г ВШеЯ-

бісАуський*

гвоздйковий — гвоздйч-

НИЙ. Розрізняються значенням. Гвоздиковий. Який стосується гвоздики як декоративної рослини з запашними квітами різних кольорів. Гвоздикове насіння.

Гвоздичний. Який стосується гвоздики як прянощів. Гвоздичне дерево. Гвоздичний запах.

ГДАНСЬК, -а

ГЕБРІДСЬКІ ОСТРОВИ 3 великої літери пишеться лише перше слово. ГЕГЕМОНІЯ, -і, ор. -ЄЮ ГЕҐ еЛЬ, -я, ор. -ем ГЕҐ ЕЛЬЙНЕЦЬ, -нця, дав. -нцеві, ор. -нцем

ГЕГЕЛЬЯНСТВО, -а ГЕГЕЛЬЯНСЬКИЙ ГЕЙ-ГЕЙ, виг.

ГЕКЗАМЕТР, -а

ГЕКТАР [не гектар] -а. Два гектари [не два гектара].

ГеЛ1СВИЙ

ГЕЛЮ… Перша частина складних слів, що відповідає поняттям «сонце, сонячний». З наступною частиною завжди пишеться разом: геліобіолд-гія, геліогеогрйфія, геліогравюра, ге-ліоелектричний, геліотерапія, геліо-тіхніка.

ГЕЛІОМЕТР, -а. Оптичний прилад для вимірювання небесних світил. ГЕЛІОТРОП. 1 .род. -а. Трав’яниста декоративна рослина з запашними квітами, також квіти цієї рослини.

Насіння геліотропа. 2. род. -а. Прилад для вимірювання горизонтальних кутів. 3. род. -а. Порошок для фарбування тканин у фіолетовий колір.

4. род. -у. Прозорий зеленкуватий з червоними крапочками мінерал, що вжив, для виготовлення дрібних художніх виробів.

ГЕЛЬСШКІ, невідм., с. Назва міста. Багатолюдне Гельсінкі. ГЕЛЬСІНСЬКИЙ. Гельсінська угода. ГЕН-ГЕН, присл. Синоніми: геть-геть, далеко, дуже далеко, аж там. ГЕНЕРАЛЬНА асамблея організації ОБ’ЄДНАНИХ НАЦІЙ (ООН). Усі слова й абревіатура пишуться з великої літери. ГЕНЕРАЛЬНИЙ СЕКРЕТАР ООН. Слово Генеральний та абревіатура ООН пишуться з великої літери. ГЕНЕТЙЧНО СПОРІДНЕНИЙ. Пишеться окремо, бо генетгао виступає обставиною способу дії і відповідає на питання як? ГЕНІАЛЬНИЙ

ГеН1Й, -я, дав. -єві, ор. -єм, кл. генію, мн. -ї, -їв

ГЕННАДІЙ, -я, дав. -єві, ор. -єм, кл. Геннадию! Зменш.-пестл.: Генику! Геню! [не Гена!]; Генні дійовая [не Геннадиевич], -а, дав. -у, ор. -єм; Геннідітна, -и [не Геннадіївної], -і [не Геннадіївній]. Ідуть два Геннадії [не два Геннадия]. Івдне Геннадійовичу! Лідіє Геннддіївно!

ГЕНОциД, -у. Винищення окремих груп населення за расовими, національними, релігійними та іншими мотивами.

ГеНР1, невідм., ч. Одиниця індуктивності Один генрі ГеНР1-ГЕРЦ, -а, ор. -ом ГЕНРІ-ПАСКАЛЬ, -я, ор. -ем ГЕНУЕЗЬКИЙ і Ґ ЕНУЕЗЬКИЙ* ГеНУЯ, Генуї, ор. Генуєю і Ґ еНУЯ* ГЕО… Перша частина складних слів, що відповідає поняттям «земля», «земна кора». З наступною частиною завжди пишеться разом: геоботаніка,

ГЕОЛОГО,

83

ПЛлиЧКА

геоботанічний, геогігієна, геодинаміка, геомагнетизм, геомеханіка, геотектоніка, геофізика, геофізичний, геохімічний, геохімія.

ГЕОЛОГО… Перша частина складних слів, що відповідає за значенням слову «геологічний». З наступною частиною пишеться: 1. Через дефіс, коли складне слово називає підпорядковані одне одному поняття: гео-лого-мінералогічний, гедлого-промис-лдвий, гедлого-технічний. 2. Разом, коли означає одне поняття: геологорозвідувальний, геологордзвідка, геологорозвідування, геологорозвідник. ГЕРАсиМ див. ГАРАСИМ ГЕРБ, -а, ми. герби, -ів ГЕРКУЛЕСІВСЬКИЙ — ГЕРКУ-ЛеСОВИЙ. Розрізняються значенням.

Геркулесівський. Дуже сильний, міцний (здоров’ям, силою); схожий на Геркулеса. Геркулесівські м’язи. Геркулесівський труд.

Геркулбсовяй. Приготовлений із вівсяної крупи. Геркулесова каша. ГЕРКУЛЕСОВІ СТОВПИ. Стійке словосполучення. Пишеться з малої літери. Ужив, у знач, «крайня точка, межа чого-небудь».

ГЕРЦ, -а, ор. -ом. Одиниця виміру частоти коливань.

ГЕРЦЕГОВИНА, -и і ГЕРЦЕГОВИНА

ГЕРЦОГСТВО

ГЕРЦОГСЬКИЙ [не герцозький] ГЕС, невідм., ж. Гідроелектростанція. Пишеться великими літерами. Каховська ГЕС.

ГеТЕ, невідм., ч. і ж. і Ґ еТЕ. Прізвище.

ГЕТЕРО… Перша частина складних слів, яка означає різнорідність. З наступною частиною завжди пишеться разом: гетероатом, гетерогенез, гетероморфізм, гетеросфера, гетерополярний, гетероциклічний.

ГеТО, невідм., с. і мн. Негритянське гето. Єврейські гето.

6*

ГеТРИ, -ів, мн. (одн. гетр, -а, ч.) ГеТЬМАН, -а, дав. -ові, ор. -ом, кл. -е, мн. -ани, -анів, але два гетьмани, п’ять гетьманів

ГЕТЬМАНСЬКИЙ [не гетьманський]

ГЕТЬ-ЧЙСТО, присл. Синоніми: зовсім, цілком, повністю, дощенту. ГИГОТАТИ, -гочу, -готйш; нак. -очй, -чім(о), -чіть ГЙДКО-БрядКО, присл. ГИКАННЯ див. ПСАННЯ ГИКАТИ, -аю, -аєш. Ікати.

ГЙРКА, -и, дав. -рці, мн. гйрки, гйрок і гирки, гйрок, але дві гйрки, п’ять гйрок

ГЙРЛО, -а, род. мн. гирл ГЙРЯ, -і, ор. -ею, мн. гйрі, гир ГТАциНТ. 1. род. -а. Декоративна рослина з пахучими квітками. Листя гіацинта. 2. род. -у. Мінерал. Прикраса з гіацинту.

ГІБРАЛТАР, -у і Ґ ШЛАРТАР*. Назва протоки.

пгієно-дієтйчний

ГІДРО… Перша частина складних слів, яка відповідає за значенням словам «водний, водяний». З наступною частиною пишеться разом: гідроелектростанція, гідробіолдгія, гідролітак, гідроавіація, гідроакустика, гідроапаратура; гідроакустичний, гідробіологічний, гідрогеологічний; гід-рдграф, гідрографія, гідроелектрометалургія, гідрокаучук, гідрдметр, гідрометрія.

ГІЛКА, -и, місц. (на) -лці, мн. -лки, -лок, дав. -лкам, але дві гілки, п’ять гілок

ГІЛЛЯ, -я, ор. -ллям і ПЛли, -я, ор. -ллям с., збірне. Гілля вишень … звисало просто до кімнати (Смолич). гілли, -С ор. -ею, ж. Відросток від стовбура дерева. Ку-ку! — десь зозуля кус на гіллі (Нехода). ГІЛЛЯСТИЙ

ПЛлиЧКА, -и, місц. (на) -чці, мн. -Чки, -чок, але дві гіллячки, сім гіллячок

ГІМН

4

ГЛУХАР

ГІМН, -у

ПМНАСТеРКА, [не гімнастьорка], -и, місц. (у) -рці, ми. -рки, -рок ГІПЕРТОНІЯ, -ї, ор. -сю [не гіпертонія]. Підвищення кров’яного тиску. ППНбЗ, -у

ГІПОТЕЗА [не гіпотеза], -и. Синоніми: здбгад, припущення.

ППіОР, -у. Г атунок мережива з опуклим візерунком.

ГІРКА, -и, місц. (на) гірці, мн. -рки, -рок. Спускатися з гірки [не з горки]. ГІРКНУТИ, гіркне, гіркнуть; мн. гіркі, гіркнув, гіркла і гіркнула, гіркли і гіркнули

ГІРКОТА, -й і ГІРКОТА, -и пркувАто-солОний

ГІРниЦЬКИЙ — ГІРНИЧИЙ.

Розрізняються значенням. Приймай Який стосується гірника, пов’язаний з ним. Гірницький колектив. Гірницький край. Гірницькі звичаї. Гірничий. Пов’язаний з вивченням, видобутком і використанням корисних копалин. Гірничий інститут. Гірничий комбінат.

ГІРНИЧО… Перша частина складних слів, що відповідає за значенням слову «гірничий». З наступною частиною пишеться: 1. Разом, коли складне слово називає підпорядковані одне одному поняття: гірничодобувній, гірничогеологічний, гірничоексплуатаційний, гірничопромислбвий, гірничорозвідувальний, гірничотехнічний. 2. Через дефіс, коли названі основами поняття не підпорядковані одне одному: гірничо-буровій, гірничо-металургійний, гірничо-збагйчувальний. ГІРШЕ, присл Керування: від (за) кого, чого [не кого, чого]; як (ніж) хто. Син працює гірше від (за) батька. Син працює гірше, ніж батько. ГІСТЬ, гбсгя, дав. гбстеві і гбстю, мн. гбсті, гостей, дав. гбсгям і гостям, ор. гбстями і гостями (гістьми і гість-ми), місц. (у, на) гостях і гостях ГЛАДІНЬ — ГЛАДЬ. Розрізняються значенням.

Гладінь, -і, ор. -нню. Рівна, плоска поверхня. Гладінь моря.

Гладь, -і, ор. -ддю. Вид вишивки. Дівчина добре вишивала простим хрестиком і гладдю.

ГЛАЗГО, невідм., с. і ҐЛАЗҐО. Назва міста. Старовинне Глазго (ї лаз-to). Вулиці Глазго (їлазґо). ГЛАНДА, -и, род. мн. гланд [не гландів]

ГЛЕЙ див. Ґ ЛЕЙ

ГЛЕК, -а, місц. (у) глещ, мн. глеки, -ів ГлиБОКО, присл..

ГЛИБОЧІНЬ, -і, ор. -нню ГЛИНОЗеМ, -у ГлиНИСТО-ВАПниСТИЙ

глинисто-ппцАний глиняний — глинястий

(ГлиНИСТИЙ). Розрізняються значенням.

Глвипий. Який складається або виготовлений з глини. Глиняна круча. Глиняна піч. Глиняний глечик. Глинястий, рідше глнмстни. Який містить у собі глину або має колір глини. Глинясте (глинисте) дно. Глинясте обличчя.

ГЛОТКОвиЙ і ГЛОТКОВИЙ ГЛУЗ — ГЛУЗД. Розрізняються значенням.

Глуз, -у, розм. Насміхання з когось, з чогось; глузування. Обличчя в Ми-шуні було круглясте, губи пухкі, і саме вони викликали нестерпні глузи дівчат (Яновський).

Глузд, -у, розм. Розум, розумний зміст чогось; смисл. Скажіть, навіщо втікати нам тепер? Який в тім глузд? (Леся Українка). ГЛУЗУВАТИ. Керування: з кого-чого. Хай сміються з нас, глузують — нам байдуже, бо замовкнуть, як почують слово дуже (Рильський).

ГЛУМЙТИСЯ. Керування: з кого-чого у знач, «насміхатися». Глумитися з хлопця.

ГЛУХАР, -я, дав. -йві, ор. -ем, кл. -ірю, мн. -і, -ів, дав. -ям

ГЛЯДАЧ

85

ГОЛІВКА

ГЛЯДАЧ [не глядач], -і, дав. -еві, ор. -ем, кл. -ачу, мн. -і, -їв ГЛЯНЕЦЬ, -нцю, ор. -нцем ГЛЯНСОВИЙ і ГЛЯНЦЕВИЙ ГНАТИ, жену, женеш, женемо, женете. женуть

ГНИТИ і ГниСТИ, гнию, гниєш, гниємб, гниєтб, гниють; мин. гнив, гнила, гнило, гнили ГНІВИТИ, гнівлю, -виш, -вить, -ви-мо, -вите, -влять; нак. не гніви, не гнівім(о), не гнівіть ГНІВЛИВИЙ — ГНІВНИЙ. Розрізняються значенням.

Гнівлввн. Схильний до гніву. Гнівливий чоловік. Гнівлива жінка. Гнівжи. Пройнятий гнівом. Гнівний виступ. Гнівна відповідь. Гнівне слово.

ГНВДЙТИСЯ, гніздиться, гніздяться і гніздиться, гніздяться ГНИДО, -і, місц. (у) -зді, мн. гнізда, гнізд. але два гнізді ГНІЙ, гною, місц. (у) гною, мн. гної, -їв.

ГНГГ див.їНТТ

ГНОБИТИ, -блю, гнобиш, гноблять ГНОЇТИ, гною, гноїш, гноїмб, гноїте, гноять

ГНЇТИ, гну, гнеш, гнемб, гнете; нак. гни, гнім(о), гніть ГОБІ, невідм., ж. Назва пустелі. Піщана Гобі.

ГОВІРкиЙ — ГОВІРКОВИЙ.

Розрізняються значенням.

Говіркий. Охочий до розмов; балакучий. Всю дорогу був такий говіркий та веселий, бубонів, як міський дзвін, а тут ніби води в рот набрав ( Марко Вовчок).

Говіркбвий. Який стосується говір-яи як різновиду загальнонародної мови, ‘Поширеного на невеликій території. Говіркова лексика. Говіркові елементи.

ГОВОРИТИ, -ворю, -вбриш, -вб-PfH>; нак. -ворй, -ворім(о), -воріть. 1 оворити англійською (німецькою) иовою або по-англійськи, по-німець

кому. Неправильним є вислів говорити на англійській (німецькій) мові ГОДЙНА, -и,ж -и, -йн. Вживання. У запитальному вислові вживається із займенником котра: котра годишР. [не скільки годин?) Відповідають: восьма (десята, сімнадцята) година [не вісім (десять, сімнадцять) годин], о дев’ятнадцятій годині [не у дев’ятнадцять годин], друга година тридцять хвилин, друга тридцять, пів на третю [не пів до третьої], за п ‘ятнадцять третя [не без п’ятнадцяти три чи третя], десять на третю [не десять по другій]. ГОДЙНА-ДВІ. Пишеться через дефіс, бо поєднання слів вказує на приблизність.

ГОДИННИКОВИЙ ГОДІ, присл. Годі кричати [не хватить кричати]. Синоніми: дбсить, вистачить, буде.

ГОДІВНИЦЯ — ГОДУВАЛЬНИЦЯ. Розрізняються значенням. Годівниця, -і, ор. -ею. Пристрій, куди кладуть корм для птахів. Учні змайстрували годівницю [не кормушку]. Годувильииця, -і, ор. -ею. 1. Жінка, яка годує грудьми дитину. 2. Жінка, яка/гримує або доглядає когось. ГОПИ, гбю, гбїш, гбїмо, гбїте, гбять ГОЇТИСЯ, гбїться, гбяться ГОЙДАЛКА, -и, місц. (на) -лці, мн. -лки, -лок. Нова гойдалка [не качеля]. ГОлиТИСЯ, -люся, -лишся; нак. -лися. -літься

ГОЛІВКА — ГОЛОВКА. Розрізняються значенням.

Голівка, -и, місц. (на) -івці, мн. -вки, -вок. Зменш.-пестл. до голова у знач, «частина тіла людини або тварини, в якій міститься мозок». Гладити по голівці.

Гол бика, -и, місц. (по) -бвці, мн. -овки, -овбк, але дві голбвки, п’ять головок. Ужив, у значеннях: 1. Кулясте чи довгасте суцвіття або кулястий плід окремих рослин на кінці стебла. Головка капусти. 2. Заокруг-

ГОЛІРУЧ

86

ГОРДУВАТИ

лене потовщення кінцевої частини чого-небудь. Головка цвяха. 3. Частіше мн. головки. Передня частина чобота, що покриває пальці і верх ступні. Пришити головки до халяв. ГОЛІРУЧ і ГОЛІРУЧ, присл. Синоніми: голими руками, без зброї. ГбЛКА-РЙБА, голки-рйби ГОЛЛАНДІЯ, -ї, ор. -єю ГОЛЛАНДСЬКИЙ ГОЛЛАНДЦІ, -ів, мн. (іодн. голландець, -дця, ор. -дцем, ч.\ голландка, -и, дав. -дці, род. мн. -док, ж.)

ГОЛОБЛЯ, -і, ор. -ею, род. мн. -лобе ль

ГОЛОВА, -й, мн. голови, але дві голови, голів, дав. головам, місц. (на) головах, але (в) головах (про місце, куди кладуть голову). З великої літери слово пишеться як назва найвищої урядової посади. Голова Верховної Ради України.

ГОЛОВКА див. ГОЛІВКА ГОЛОВНИЙ — ОСНОВНИЙ. Збігаються у знач, «найважливіший, найсуттєвіший». Головна (основна) тема. Головне (основне) завдання. Головний (основний) зміст.

Тільки головний ужив, у значеннях: 1. Який перебуває у центрі чогось. Головний вхід. Головний корпус. Головна вулиця. 2. Який охоплює що-небудь, старший над кимсь. Головне управління. Головний лікар.

3. Який рухається попереду когось, чогось; передній. Головна автомашина. Головний загін. ГОЛОВНОКОМАНДУВАЧ, а, дав. -еві, ор. -ем, кл. -у, мн. -і, -ів. Керування: чого [не чим]. Головнокомандувач армії. Слід уникати нехарактерної для української мови форми головнокомандуючий. ГОЛУБ, -а, дав. -ові і -у, ор. -ом, кл. голубе, мн. -й, -ів, але два голуби, п’ять гблубів

ГОЛУБКА, -и, дав. -бці, ор. -ою, кл. голубко, мн. -бки, -бок

ГОЛЬФ. 1. род. -а. Светр. В’язання гольфа. 2. род. -у. Спортивна гра. Змагання з гольфу.

ГОЛЬФСТРІМ, -у і Ґ ОЛЬФСТРІМ ГОНеЦЬ, гінця, дав. -нцеві, ор. -нцем, кл. гінцю і гінче, мн. -і, -ів іГШбЦЬ

ГОНЧАР, -я, дав. -еві, ор. -ем, кл. -арю, мн. -і, -ів, дав. -ям (загальна назва) і ГОНЧАР, -а, дав. -ові, ор. -ом, кл. -аре, мн. -і, -ів, дав. -ам (власна назва).

гончарний — гончарський. Розрізняються значенням. Гончйрннн. Який стосується гончарства — виготовлення глиняних виробів. Гончарна майстерня. Гончарне виробництво.

Гоичйрськни. Який стосується гончаря, належить йому. У селі живе багато гончарських родин. Гончарський талант.

ГОРА, -й, знах. гору, кл. горо, мн. гори, гір, дав. горам, ор. за горами, але дві горй. Прикладки до слова гора, виражені відмінюваними іменниками, звичайно не узгоджуються з цими словами. Біля гори Казбек. Узгодження буває тоді, коли прикладка виступає в ж. р. На горі Говерлі.

ГОРБ, -а, дав. -ові і -у, ор. -ом, місц. (на) горбі, кл. горбе, мн. -й, -ів ГОРБАЧ, -а, дав. -еві, ор. -ем, кл. -ачу, мн. -і, -ів

ГОРДИТИСЯ -джуся, -дйшся, -даться, -димбся, -дитеся, -даться; нак. -дйсь, -дім(о)ся, -діться. Керування: ким, чим. Гордитися синами. Гордитися успіхами.

ГбРДШЗ ВУЗОЛ. Стійке словосполучення. Пишеться з малої літери. Ужив, тоді, коли йдеться про заплутані питання, про складне переплетення обставин.

ГОРДУВАТИ. Керування:ким, чим у знач, «ставитись до когось, чогось зневажливо». Чого ти мною гордуєш, чому ти слів моїх не чуєш,

ГОРЕЛЬЄФ

87

ГРАФІТНИЙ

коли тобі вклоняюсь я? (Павличко). ГОРЕЛЬЄФ див. БАРЕЛЬЄФ ГОРЙЦВГГ, -у

ГОРЙЩЕ, -а, ор. -ем, місц. (на) -йщі, ми. -ища, -йщ. Вилізти на горище [не на чердак].

ГОРІЛИЦЬ і ГОРІЛИЦЬ, присл. Синоніми: навзнак, навзнаки, горічерева. ГОРОБеЦЬ, -бця, дав. -бцеві і -бцю, ор. -бцем, кл. горобче, мн. -бці, -бців ГОРОДНІЙ, -я, -є ГОРТАТИ, -аю, -аєш; нак. -ай, -ай-мо, -айте. Перегортати сторінки, листки і т. ін. Гортати книжку [не листати книжку].

ГОРПЩК, -а, дав. -ові і -у, місц. (у) -ку, мн. -и, -ів

ГОРШОК, горшка, дав. -пікові і -шку, місц. (у), горшку, мн. -шки, -шків

ГОСПІТАЛЬ див. ШПИТАЛЬ ГОСПОДАР, -я, дав. -еві, ор. -ем, кл. -одарю, мн. -одарі, -одарів, дав. -бдарям

ГОСПОДАРСЬКИЙ — ГОСПОДАРСЬКИЙ. Розрізняються значенням.

Госпбдарськни. Який стосується господаря, пов’язаний з ним. Господарські турботи. Господарська наука. Господарський. Який стосується господарства, пов’язаний з ним. Господарський механізм. Господарські кадри.

ГОСПОДНІЙ, -я, -є. Господня воля. Господня кара.

ГОСПОДЬ, Господа, дав. -еві і -у, ор. -ом, кл. Господи. Одна з назв Бога у християн. Пишеться з великої літери. Господь (його) знає. Господь з тобою. Хай Господь милує. Спаси Господи [не упаси Господь]. ГОТЕЛЬ, -ю, ор. -ем. Новий готель [не нова гостинниця].

ГОТУВАТИ [не готовити], -ую, -уєш; нак. -уй, -уймо, -уйте ГРА, гри, ор. грою, мн. ігри, ігор, давРам. Олімпійські ігри.

ГРАБ, -а, мн. -й, -ів, але два граби, п’ять грабів

ГРАБЛІ, -блів і -абель, дав. -блям, мн. ГРАВеР, -а, дав. -ові, ор. -ом, кл. -ере, мн. -и, -ів ГРАД,-у

ГРАДОВИЙ, -4, -е ГРАМ, -а, род. мн. -ів [не грам] ГРАМ… Перша невідмінювана частина складних слів. З наступною частиною пишеться через дефіс: грам-Атом, грам-еквівалент, грам-маса, грам-молекула, грам-ренпиін, грам-сила.

грамАтико-семантйчний ГРАМАТЙЧНО ПРАВИЛЬНИЙ ГРАНАТ. 1 .род. -а. Плодове дерево; квіти або плід цієї рослини. Квіти граната. Сік граната. 2. род. -а. Напівкоштовний камінь. Колір граната. 3. род. -у. Назва мінералу класу силікатів. Кристал гранату. ГРАНАТНИЙ — ГРАНАТОВИЙ. Розрізняються значенням. Гранітний. Який стосується гранати — розривного снаряда. Гранатні набої.

Гранітовий. 1. Який стосується граната — дерева. Гранатове дерево. Гранатовий сік. 2. Зроблений з граната, напівкоштовного каменя, прикрашений гранатами. Гранатовий браслет (перстень).

гранично-мшімАльний

ГРАНІТ, -у

ГРАНІТНО-МАРМУРбВИЙ ГРАНЬ, -і, ор. -нню, род. мн. -ней ГРАТИ1 див. ҐРАТИ ГРАТИ2 див. ВІДІГРАВАТИ ГРАФА, -й, мн. графи, граф, але дві графй

ГРАФЙН [не графін], -а ГРАФІТНИЙ — ГРАФІТОВИЙ.

Збігаються у знач, «виготовлений, зроблений з графіту». Графітний (графітовий) виріб.

Тільки графітовий вжив, у знач, «який складається з графіту». Графітові породи. Графітові родовища.

ГРАФІТІ

88

ГРУШОПОДІБНИЙ

ГРАФІТІ, невідм., мн. Стародавні написи й малюнки, зроблені гострими предметами на стінах споруд, посудинах тощо. Київські графіті. ГРЕБУВАТИ. Керування: ким, чим [не кого, що].— Не всі це, значить, гребують нашим ремеслом, не перевелося чабанське поріддя (Гончар).

ГРЕЙПФРУТ, -а. Плодове дерево; плід цієї рослини.

ГРеКИ, -ів, мн. (<одн. грек, -а, ч.; грекиня, -і, ор. -ею, род. мн. -йнь, ж.) ГРЕКО… Перша частина складних слів. З наступною частиною пишеться через дефіс: греко-катдлик, гре-ко-католицький, греко-латинський, греко-правослдвний. Але: грекоМовний. ГРЕНЛАНДІЯ, -ї, ор. -сю і ҐРЕНЛАНДІЯ*

ГРИВНА, -и, ор. -ою, мн. -и, -вен. Прикраса.

ГРИВНЯ, -і, ор. -ею, мн. -і, -вень. Грошова одиниця.

ГРЙГІР, розм. ГРЙГОР, -гора, дав. -ові, ор. -ом, кл. Грйгоре! і ГРИГОРІЙ, -я, дав. -сві, ор. -єм, кл. Григорію! Зменш.-пестл.: Грйню! Грицю! [не Гриша!]; Григбрович, -а, дав. -у, ор. -ем (від Григір) і рідше Гриб-рійович [не Григорієвич] (від Григорій); Грн’брівна, -и [не Григорівної], дав. -і [не Григорівній] (від Григір) і рідше ГригбрВвиа [не Григорієвна] (від Григорій). Співають два Григори (Григорії) [не два Григора (Григорія)]. Іване Григдровичу! Маріє Григд-рівно!

ГРЙЗТИ, -зу, -зеш, -земо, -зете; нак. гризи, гризіть

ГРИНВІЦЬКИЙ. Прикм. до Гринвіч. ГРЙНВІЧ, -а, ор. -ем. За Гринвічем [не по Гринвічу].

ГРИП, -у. Захворіти на грип [не грипом].

ГРІБ, гробу, місц. (у) гробі, мн. -й, -ів, але два гроби, п’ять гробів ГРІНЧЕНКО, -а, дав. -ові, ор. -ом. Жіноче прізвище не відмінюється.

ГРІХ, -б, дав. -бві, місц. (у) гріху, мн. -й, -ів. Узяти грбс на душу. Спокутувати гріхи.

ГРОЗА, -й, мн. грози, гроз, але дві грозй

ГРОЗЙТИ, -ожу, -озйш, -озйть, -озимо, -озите, -озять ГРОЗЯЧЙ, дісприсл. ГРОМАДСЬКИЙ — ГРОМАДЯНСЬКИЙ. Розрізняються значенням. Громадської [не громадський]. Який стосується суспільства, громади чи окремого колективу; який відбувається в суспільстві (громаді, колективі) або пов’язаний з суспільно корисною діяльністю. Громадські організації. Громадський будинок. Громадська думка.

Громадянський. Який стосується громадянина як члена суспільства, властивий йому. Громадянський обов’язок. Громадянська мужність. ГРОМАДСЬКО… Перша частина складних слів, що відповідає за значенням слову «громадський». З наступною частиною пишеться через дефіс: громадсько-політичний, громадсько-просвітницький. ГРОМАДЯНИН, -а, дав. -ові, кл. -е, мн. -яни, -ян

ГРОШОВИЙ і ГРОШеВИЙ ГРОШІ, -ей, дав. -ам, ор. грішми і грошима, місц. (на) грбшах, мн. Дрібні гроші [не мелоч].

ГРУДИ, грудей, дав. грудям, ор. грудьмй, місц. (у) грудях, мн. ГРУДЬ, груді, але від (до, з) груді, ор. груддю, місц. (на) груді, мн. груді, грудей

ГРУЗЙНИ, -ів, мн. (одн. грузйн, -а, ч.; грузинка, -и, дав. -нці, род. мн. -нок, ж.) Два грузини [не два грузина].

ГРУША, -і, ор. -ею, мн. -і, груш ГРУШеВИЙ

ГРУШКА, -и, місц. (на) -шці, мн. -іпки, -шбк, дав. -шкбм, але дві грушки, сім грушок ГРУШОПОДІБНИЙ

ГУ-ГУ-ГУ

9

поґо

ГУ-ГУ-ГУ, виг.

ГУАШ, -і, ор. -шшю, ж. Зелена гуаш. ГУБА, -й, дав. -і, змах, губу і губу, ор. -ою, мн. губи, губ і губів, дав. губам

ГУБЙЩЕ, -а, ор. -ем, с. Велике губище.

ГУБНО-ГУБниЙ ГУБНО-ЗУБниЙ ГУМАНІЗМ — ГУМАННІСТЬ.

Розрізняються значенням.

Гуманізм, -у, ч. 1. Ідейна течія епохи Відродження, яка утверджувала право людини на земне щастя. Французький гуманізм. 2. Світогляд, пройнятий любов’ю до людини, піклуванням про її благо, повагою до її гідності. Ідеали гуманізму.

Гуманність, -ності, ор. -ністю. Людяність. Гуманність лікаря. Гуманність вихователя.

ГУМАННИЙ — ГУМАНІСТИЧНИЙ — ГУМАНІТАРНИЙ. Розрі-знаються значенням.

Гумйшшй. Людяний у своїх діях і ставленні до інших людей. Гуманна людина. Гуманні принципи. Гуманістичний. Прикм. до гуманізм і гуманність. Гуманістичний твір. Гуманістичні ідеали. Гуманістичні перекогитня.

Гумаятйрнин. Пов’язаний зі спеціальними науками, що вивчають людину та її культуру; матеріальний, благодійний. Гуманітарний факультет. Гуманітарні дисципліни. Гуманітарна допомога.

ГУНИ, -ів, мн. (іодн. гун, -а, ч.). Кочові племена Центральної Азії. ГАНСЬКИЙ

ГУРКОТАТИ, -кочу, -кочеш, -кбче, -кочемо, -кочете, -кбчуть; пак. -кочй, -кочім(о), -кочіть і ГУРКОТІТИ, -кочу, -котиш, -котить, -котимо, -котите, -котять; нак. -коти, -котім(о), -котіть

ГУРКГГлиВИЙ і ГУРКОТЛИВИЙ

ГУРМАН [не гурман], -а, дав. -ові, кл. -ане, мн. -іни, -анів. Той, хто любить, цінує вишукані страви. ГУРТ, -у, місц. (у) -і, мн. -й, -ів ГУРТОЖИТОК, -тку ГУСЕНИЧНИЙ

ГУСЕни, -яти, дав. -яті, ор. -ям, мн. -ята, -ят

ГУСИ, -ей, дав. гусям, ор. гусьмй, місц. (на) гусях, мн.

ГУСІНЬ, -єні, ор. -інню ГУСКА, -и, дав. -од, мн. гуски, гусок, дав. гускам ГУСЛА, -сел, дав. -слам, мн. ГУСлиР, -а, дав. -йві, ор. -ем, кл. -яре, мн. -і, -ів, дав. -ам ГУСНУТИ, гусне, гуснуть; мин. гус і гуснув, гусла і гуснула, гусли і гуснули

ГУСТИ, гуду, гудеш, гудемо, гудетб; мин. гув, гула, гуло, гули; нак. гудй, гудіть

ГУСТО… Перша частина складних прикметників, що відповідає за значенням слову <огустйй». З наступною частиною пишеться: 1. Через дефіс, коли означає відтінок кольору: г$-cmo-зелений, густо-передний, гу-сто-фіолітовий. 2. Окремо, коли виступає прислівником та членом речення і відповідає на питання як?: густо розстелений, г$сто замішаний.

3. Разом, коли підпорядковані одне одному поняття: густолистий, густошерстый, густоростучий.

ГУСЯ, -яти, дав. -яті, ор. гусям, мн. -ята, -ят

ГАСЯЧИЙ [не гусиний]. Гусяче м’ясо. Гусяче пір’я.

ГУЦУЛ [не гуцул], -а, дав. -ові, кл. -е, мн. -и, ів

ГУЦУЛКА [не гуцулка], -и, дав. -лці, кл. -лко, мн. -лки, -лок ГУЩА, -і, ор. -ею ПОГ О, невід м., ч. і ж. Прізвище.

Ґ

90

ҐЕЛҐОТУН

Ґ

Ґ [ґе], невідм. Як назва літери вживається у с. р. Друковане ґ. Як назва звука вживається у ч. р. Задньоязиковий і.

Буква г здавна використовувалася в українській мові д ля перед ачі звука [g] у словах іншомовного походження. Уперше вжив її Мелетій Смот-рицький у своїй «Граматищ» 1619 р. Проте українська мова, запозичуючи іншомовні слова, завжди намагалася пристосувати їх до своєї фонетичної системи. Це стосується й чужого звука [g], який вона у багатьох випадках передавала українським г {борг, вага, ланцюг, цегла та ін.). Ця тенденція виразно позначилася передусім на центральних говорах України, а в західній її частині під польським впливом прищепилася вимова звука [ґ] у запозичених словах. Правописна конференція, що відбулася в Харкові 1927 р., спробувала погодити дві традиції в передачі чужого [g]. Згідно з «Українським правописом» 1928 р., у словах латинського походження, а також у но-возапозичених словах із західноєвропейських мов треба писати букву г, а в словах грецького походження, а також давно запозичених і вже зукраїнізованих — літеру г. Цим правописом і сьогодні користуються українці в діаспорі. В Україні 1933 року вийшла нова редакція правопису, з якого літеру ґ вилучили, бо її не було в російській абетці. Тільки з проголошенням незалежності Української держави в третьому виданні «Українського правопису» (1990 р.) відновлено вживання літери ґ. За чинним нині правописом її треба писати лише в тих давнозапозичених і зукраїнізованих словах, у яких усталилася вимова звука [ґ]. У решті іншомовних запозичень етимологіч

ний [g] передаємо через літеру г, бо така вимова характерна для більшої частини українських земель.

У власних назвах допускається паралельна вимова і паралельне написання: Г ете і Гете, Г ібралтар і Гібралтар.

ІАВА, -и, род. аш. гав. Ґав (гави) ловити.

Ґ АВЕни, -яти, дав. -яті, ор. -ям, мн. -ята, -ят

Ґ АВДЕАМУС. Назва студентського гімну.

Ґ АЗ ДА, -и, мн. ґізди, газд Ґ АЗДЙНЯ, -і, мн. -йні, -йнь

Газдівство, -а

ҐАЗДІВСЬКИЙ Ґ АЗДУВАТИ, -ую, -уєш ҐАЛАҐАН, -а і ГАЛАГАН. Прізвище.

Г АЛ1ЛеЙ, -я, ор. -єм і ГАЛ1ЛеЙ. Прізвище.

Г АЛА-КОНЦеРТ, -у. Заключний святковий концерт. ҐАЛЯТбВСЬКИЙ і ГАЛЯТбВСЬ-КИЙ. Прізвище.

ҐАНДЖ, -джу, ор. -джем, ч. ҐАНДЖУВАТИ, -ую, -уєш Ґ АНОК, -нку, АШ. -нки, -нків Ґ АРІБАЛЬДІ, невідм., ч.іж.і ГА-РІБАЛЬДІ. Прізвище.

Ґ АТУНОК, -нку, мн. -нки, -нків

Гвалт, —у

Ґ ВАЛТШниК, -а ҐВАЛТОМ, присл. Синоніми: ґвалтовно, силою, примусом.

Ґ ВАЛТУВАННЯ, -я, ор.-нням ҐВАЛТУВАТИ, -ую, -уєш ГеГАТИ, -ає, -ають і ГеГеКАТИ ҐЕҐНУТИ, -не

ҐЕҐОТАТИ, -оче, -очуть, ҐЕЛҐОТАТИ, -бче, -бчуть і ҐЕЛҐОТІТИ, -йть, -ять

ҐЕДЗАТИСЯ і ҐЕДЗКАТИСЯ,

-ється

ҐЕДЗЬ, -дзя, ор. -дзем, мн. -дзі, -даів

Ґ еЛГ ГГ, -ґоту Ґ ЕЛҐ ОТУН, -а, мн. -й, -ів

ҐЕРҐОТАТИ