ҐЕРҐОТАТИ, -оче, -очуть і ҐЕР-

Ґ ОТІТИ, -отйть, -отять

ҐЙТЕ і ГеТЕ, невідм., ч. і ж. Прі-

звшце.

ҐИРлиҐА, -йти, дав. -йзі, мн. -йґи, -йґ, ж. Ціпок, яким користуються пастухи і старі люди.

Ґ ЛЕЙ — ГЛЕЙ. Розрізняються значенням.

Ґ лей, -ею, op. -еєм. Вишневий клей. Глей, -ею, op. -еєм. Глина, мул.

Ґ НГГ — ГНГГ. Розрізняються значенням.

Ґніт, ґнота, мн. ґнотй, -ів. Стрічка в гасовій лампі.

Гніт. 1. род. -а. Важкий предмет, що кладеться на що-небудь для постійного тиснення; прес. Камінь для гніта. 2. род. -у. Утиск, пригноблення, тягар. Визволення з-під гніту. ҐНОТОвиЙ, -а, -е Ґ Of ЕЛЬ-МОҐ ЕЛЬ, -ю, ор. -ем. Сирий жовток яйця, розтертий із цукром.

Ґ ОНТ -у, мн. -и, -ів, ч. і Ґ ОНТА, -и, род. мн. ґонт, ж. Покрівельний матеріал.

ҐРАН-ПРІ, невідм., с. Найвища нагорода, що її встановлюють на деяких музичних конкурсах, кінофестивалях, виставках. Вишукане ґран-прі.

ГРАСУВАТИ, -ую, -уєш. Витоптувати (копитами) землю.

Г РАТИ — ГРАТИ. Розрізняються значенням.

Г рітн, ґрат і ґратів, мн., ім. Ґрати на вікнах.

Грйтн, -аю, -аєш, діссл. Грати на скрипці.

ҐРАТЧАСТИЙ

ҐРбЧНИЙ

Ґ Р|ЧНІСГЬ, -ності, ор. -ністю Г РЕЧНО, присл. Синоніми: ввічливо, чемно.

Г РОҐ, ґроґу. Напій. ГРИНДЖОЛИ, -джол, мн. Сани. ГРУНТ, -у, мн. -й, -ів ГУДЗ, -дза, ор. -дзом, місц. (на)

ґудзі, мн. ґудзи, -дзів, дав. -дзам і ҐУДЗЬ, -дзя, ор. -дзем, мн. -дзі, -дзів.

ҐУДЗЬ, -дзя, ор. -дзем. Прізвище. Жіноче прізвище не відмінюється. ҐУДЗИК, -а, мн. -и, -ів ҐУДЗУВАТИЙ

Ґ#ЛЯ, -і, ор. -ею, мн. ґулі, ґуль ҐУлиСТИИ

Ґ^МА, -и, род. мн. ґум. Виготовлення ґуми [не резини].

Ґ^МКА, -и, місц. (на) -мці, род. мн. -мок. Стирати гумкою [не резинкою].

ҐУМОВИЙ. їумові чоботи [не ре-зинові чоботи].

Д

Д [де], невідм. Як назва літери вжив, у с.р. Початкове д. Як назва звука вжив, у ч.р. Приголосний д. ДАВАТИ, даю, даєш, даємо, даєте, дають; пак. давай, даваймо, давайте ДАвиТИ, -влю, -виш ДАВНІЙ див. СТАРЙЙ ДАВНОМИНУЛИЙ ДАВНООЧЙСУВАНИЙ ДАВНЬОВЕРХНЬОНІМЕЦЬКИЙ ДАКТЙЛБ-ХОРБІЧНИЙ ДАКТИЛОГРАФІЯ, -ї, ор. -ЄЮ ДАКТИЛОСКОПІЯ, -ї, ор. -єю ДАЛЕБІ, незм., розм. Синоніми: бігме, справди дійсно. ДАЛЕКОГЛЯДНИЙ ДАЛеКО-ДАЛеКО, присл. ДАЛЕКОЗОРИЙ ДАЛЕКОСХІДНИЙ ДАЛЕКОСЯЖНИЙ ДАЛЕЧ, -і, ор. -ччю і ДАЛЕЧІНЬ, -і, ор. -нню ДАЛІ — ДАЛЬШЕ Ділі, присл. Вищий ступінь до далеко. Продовжуючи почате. Іду далі. Далі буде [не дальше буде].

Дйльше, прикм., с. (ч. дальший, ж. дальша). Дальше просування вперед.

ДАЛЬ

92

ДВА

Дальше формування [не дальнійше формування].

ДАЛЬ, -і, ор. -ллю, мн. -лі, -лей ДАЛЬНІЙ, -я, -є ДАЛЬШЕ див. ДАЛІ ДАМОКЛШ МЕЧ, дамоклового меча. Стійке словосполучення. Пишеться з малої літери. Небезпека, яка постійно комусь загрожує. Дехто вважає, що атомна енергетика перетворилася на дамоклів меч України. ДАНО, незм.

ДАНСИНГ, -у. Танцювальний зал або майданчик. Дансинг у кафе [не танцювальний дансинг].

ДАР, -у, мн. -й, -ів ДАРДАНеЛЛИ, -нелл і -неллів, мн. Назва протоки.

ДАРеМНО і розм. ДАРеМНЕ [не даром], присл. Синоніми: мірно, без потреби, безкоштовно, безплатно. ДАРМА ЩО. Синоніми: незважіючи на те, що; байдуже, що; нічбго, що. ДАТА, -и. У датах, що передаються словами, порядковий числівник може стояти або в наз., або в род. відм. Дев’яте січня (дев’ятого січня). Тільки у формі наз. відм. числівник виступає: 1. Коли після називання дати безпосередньо йде опис цього дня або подій, які сталися. Перше вересня! Як його чекали з нетерпінням! 2. У назвах святкових дат. Перше травня.

ДАТИ, дам, даси, дасть, дамо, дастб, дадуть; мин. дав, далі, далб, дали; пак. дай, діймо, дійте ДАХ, -у, місц. (на) даху і (на) дісі, мн. -й, -ів. Новий дах [не нова криша]. ДБАТИ — ПІКЛУВАТИСЯ — ТУРБУВАТИСЯ. Розрізняються значенням.

Дбйін. Керування: про кого — що. Виявляти старання, турботу, увагу. Дбати про підвищення якості виробів.

Піклуватися. Керування: про кого-що і ким-чим. Виявляти особливу турботу про когось, щось, опі

куватися (здебільшого йдеться про дітей, старих, хворих). Піклуватися про сина. Піклуватися матір’ю. Турбуватися. Керування: про кого-що. Непокоїтися, хвилюватися, тривожитися. Не турбуйся про мене, мамо!

ДВА — ДВОЄ — ПАРА. Збіга-ються у значенні «кількість із двох одиниць», але розрізняються сполучуваністю.

Збірний числ. двбс сполучається з обмеженою кількістю іменників, зокрема: 1. З іменниками ч. і спільного роду, які позначають осіб чоловічої статі: двоє школярів, двоє суддів. 2. З іменниками ч.р., які позначають назви тварин і птахів: двоє коней, двоє орлів. 3. З іменниками IV відміни: двоє телят, двоє хлоп’ят. 4. З іменниками, що мають лише множину: двоє воріт, двоє ножиць. 5. З іменниками, що означають парні поняття: двоє чобіт, двоє крил. 6. З особовими займенниками ми, ви, вовн у формі род. мн.: двоє їх у мене. 7.3 іменниками, що мають в однині і множині різні основи: двоє дітей, двоє курей.

Збірні числівники не можуть входити до складених, тому при поєднанні складених числівників, які закінчуються на два, з множинними іменниками та іменниками IV відм. типу теля, лоша, курча використовують лічильні слова голова, штука, пара, іцмвиіраик, одинця: двадцять дві пари окулярів, п ‘ятдесят дві голови телят. Ненормативним є словосполучення двадцять двоє окулярів. У формах непрямих відмінків лічильні слова зникають.

Два, двох, дав. двом, знах. два і двох, ор. двома, місц. (на) двох. Керування: з числівником два (як і три, чотири) іменники вживаються у формі наз. відм. мн.: два приймачі, два фахівці [не два фахівця, не два приймача].

ДВАДЦЯТЕРО

93

дво—ДВОХ…

Іменник з числівником два у формі ваз. мн. наголошується так, як у непрямих відмінках однини: два сини, два бр&ти.

Іменники, які в однині та множині мають різні основи (громадянин, селянин, дівчина, людна, дитина),

поєднуються з числ. два у формі род. відм. оди.: два громадянина, дві дівчини.

Означення, яке входить до складу кількісно-іменного словосполучення, має форму наз. відм. множини: дві рівні частини, дві бурхливі ріки, дві маленькі дівчинки, два гірські озера, два військові літаки.

Означення, виражене присвійним прикметником, ставиться у формі род. відм. мн. незалежно від граматичного роду іменника: два батькових журнали.

Слово п&ра, -и, мн. пари, пар поєднується: 1. З іменниками, що позначають два однорідних предмети, які становлять одне ціле: пара чобіт, пара коней. 2. З іменниками, що позначають двох осіб, об’єднаних спільною дією, станом, почуттям: молода пара, пара боксерів, пара фігуристів. 3. З іменниками (у множині), які позначають предмети роздрібної торгівлі: пара яблук. Ненормативними є вислови сказати пару слів, покликати на пару хвилин. Треба: сказати кілька слів, покликати на кілька хвилин.

ДВАДЦЯТЕРО, -тьбх, дав. -тьбм, ор. -тьма і -тьома, місц. (на) -тьох ДВАДЦЯТИГРАДУСНИЙ (20-грі-дусний)

ДВАДЦЯТИЛІТНІЙ, -я, -с (20-літ-шй, -я, -с) і ДВАДЦЯТИРІЧНИЙ

(20-річний)

ДВАДЦЯТИЛІТТЯ (20-лптя), -я, ор. -там, род. мп. -іть і ДВАДЦЯТИРІЧЧЯ (20-річчя), -я, ор. -ччям, род. мн. -іч

ДВАДЦЯТИПОВЕРХОВИЙ (20-по-

верхбвий)

ДВАДЦЯТИП’ЯТИРІЧНИЙ (25-річний)

ДВАДЦЯТИП’ЯТИРІЧЧЯ (25-річ-чя), -я, ор. -ччям

ДВАДЦЯТИЧОТИРЬОХГРАН

НИЙ

ДВАДЦЯТИЧОТИРЬОХГРАННИК, -а

ДВАДЦЯТЬ, -ти і -тьбх, дав. -ти і -тьбм, ор. -тьмі і -тьома, місц. (на) -ти і -тьбх

ДВАНАДЦЯТЕРО, -тьбх, дав. -тьбм, ор. -тьма і -тьома, місц. (на) -тьбх

ДВАНАДЦЯТИПАЛА кишка, дванадцяти піл ої китги ДВАНАДЦЯТЬ, -ти і тьбх, дав. -ти і -тьбм, ор. -тьмі і -тьома, місц.(у) -ти і -тьбх

ДВеР1, -ей, дав. -ям, ор. -рми і рима, місц. (у) -ях, мн. ДВЕРциТА, -ят, мн.

ДВІЙКА, -и, дав. -йці, мн. -и, -йок [не двойка]

ДОШКА-БАЙДАРКА, двійки-бай-дарки

ДВІЙНЯТА, -ят, мн. [не двійня] ДВІР, дворі і двору, лш.дворй, дворів

ДВІСТІ, двохсбт, дав. двомстім, ор. двомастами, місц. (на) двохстіх [не двухсот, двумстам, двумястами] ДВІЧІ, присл. Синоніми: два різи, повторно, дворазово.

ДВО — ДВОХ… Перші частини складних слів, що означають «який складається з двох частин, одиниць чого-небудь; який має дві однакові ознаки». З наступною частиною завжди пишуться разом.

Дво… вживається, коли наступна частина починається з приголосного (крім слів сотий, тисячині, мільйонний, мільярдній): двоквартирний, двокімнатний, двокласний, двогодинний, двоголосий, дворічний, двоярусний. Двох… вживається: 1. Коли наступна частина починається з голосного (двохактний, двохаршинний, двоха-

ДВОЄ

94

ДЕЗАВУЮВАННЯ

томный, двохелементний). 2. Коли другою частиною є порядкові числівники сотий, тисячний, мільйонний, мільярдний: двохмільйонний, двохмільярдний, двохсотий, двохтисячний. 3. Коли є частиною складного прикметника: двадцятидвох-річний.

ДВОЄ, двох, дав. двом, ор. двома, місц. (на) двох

ДВОЇСТИЙ. Синоніми: суперечливий, ПОДВІЙНИЙ.

ДВОРЯниН, -а, дав. -ові, мн. -яни, -ян ДВОЮРІДНИЙ Де Б, присл., наст.

ДЕБАТИ, -ів, мн. Обмін думками на зборах, засіданні; дискусія. Дебати з важливого питання. Розпочалися дебати. Бурхливі дебати.

ДеБЕТ — ДЕБІТ. Розрізняються значенням.

Дебет, -у. Ліва сторона бухгалтерського рахунку. За дебетом і кредитом. Дебіт, -у. Кількість газу або рідини, яка виходить із джерела за одиницю часу. Дебіт свердловини — 200 кубічних метрів на годину.

ДЕБЙТ, -у. Перший виступ артиста на сцені; початок шахової або шашкової партії. Це був його дебют [не перший дебют].

ДЕВАЛЬВАЦІЯ, -ї, ор. -єю. Разове знецінення валюти, зниження її обмінного курсу щодо валюти іншої країни. Девальвація долара. Відбулася девальвація.

ДЕВІЗ — ДЕВІЗА. Розрізняються значенням.

Девіз, -у. Вислів, формулк^яння. Зміст девізу. Розшифрування девізу. Девіза, -и. Вексель, чек для оплати його за кордоном. Одержання девізи. ДЕВ’ЯНОСТО, род., дав., ор., місц. -а ДЕВ’ЯНОСТОРІЧНИЙ (90-річний) ДЕВ’ЯНОСТОРІЧЧЯ (90-річчя), -я, ор. -ччям, род. мн. -іч ДеВ’ЯТЕРО, -тьбх, дав. -тьом, ор. -тьома і -тьма, місц. (на) -тьох

ДЕВ’ЯТИ… Перша частина складних слів, що означає «який має дев’ять одиниць, складається з дев’яти одиниць». З наступною частиною пишеться разом: дев ’ятибальний,

дев’ятиденний, дев’ятикласник, дев ‘ятикутник, дев ’ятиметрдвий, дев ‘ятиповерхдвий, дев ‘ятираздвий, дев ’ятирічний, дев ’ятисильний. ДЕВ’ЯТНАДЦЯТЕРО, -тьбх, дав. -тьом, ор. -тьма і -тьома, місц. (на)-тьох

ДЕВ’ЯТНАДЦЯТЬ, -ти і -тьбх, дав. -ти і -тьом, ор. -тьмі і -тьома, місц. (на) -ти і -тьбх

ДЕВ’ЯТСОТ, дев’ятисот, дав. дев’ятистам, ор. дев’ятьмастами і дев’ятьомастами, місц. (на) дев’ятистах ДеВ’ЯТЬ, -ти і -тьбх, дав. -ти і -тьом, ор. -тьма і -тьома, місц. (на) -ти і -тьбх

ДЕГЕНЕРАТЙВНІСТЬ — ДЕГЕНЕРАЦІЯ. Розрізняються значенням.

Дегенеративність, -ності, ор. -ністю. Наявність ознак виродження. Дегенерація, -ї, ор. -єю. Виродження; зниження життєдіяльності у кожного наступного покоління організмів порівняно з попереднім. ДЕГРАДАЦІЯ, -ї, ор. -єю. Рух назад, занепад, втрата якихось властивостей. Деградація суспільства. Деградація особистості. Помітна деградація. ДЕДАЛІ, присл.

Де-ДЕ, присл.

ДЕЕТИМОЛОГІЗАЦІЯ, -ї, ор. -єю ДЕ Ж, присл., част.

ДЕ Ж ТО, присл., част. ДЕЗАВУЮВАННЯ, -я, ор. -нням. Спростування главою держави або уряду дій дипломатичного представника, який перевищив свої повноваження; заява про незгоду з діями представника, який не має повноважень діяти від імені того, хто про це заявляє. Дезавуювання підписаних протоколів. Дезавуювання заяви посла.

ДЕЗАКТИВАЦІЯ

95

ДЕМАГОГІЯ

ДЕЗАКТИВАЦІЯ, -ї, ор. -ЄЮ ДЕЗЕРТЙР, -а, дав. -ові, ор. -ом, кл. -е, ми. -и. -ів

ДЕЗІНСЕКЦІЯ, -ї, ор. -єю ДЕЗІНТЕГРАЦІЯ, -ї, ор. -сю ДЕЗШФеКЦ1Я, -ї, ор. -єю ДЕЗІНФОРМАЦІЯ, -ї, ор. -єю ДЕЗОРГАНІЗАТОР, -а. Той, хто вносить дезорганізацію, порушує порядок. Неправильним є вживання словосполучення дезорганізатор порядку.

ДЕЗОРІЄНТУВАТИ, -ую, -уєш ДЕІНДЕ, присл. Синоніми: десь-інде, не тут, де-небудь.

ДЕКАНАТ, -у

ДЕКВАЛІФІКАЦІЯ — ДИСКВАЛІФІКАЦІЯ. Розрізняються значенням.

Декваліфікація, -ї, ор. -єю. Втрата професійних знань, навичок. Декваліфікація інженера. Часткова декваліфікація.

Дискваліфікація, -і, ор. -єю. Позбавлення спортсмена або команди права брати участь у змаганнях. Дискваліфікація футболіста. ДЕКВАЛІФІКУВАТИСЯ, -уюся, -уєшся

ДЕКЛАРАЦІЯ, -і, ор. -єю. У назвах документів пишеться з великої літери. Декларація прав людини. Синоніми: заява, маніфест, повідомлення. ДЕКЛАРАЦІЯ ПРО ДЕРЖАВНИЙ СУВЕРЕНІТЕТ УКРАЇНИ. З великої літери пишеться перше слово і назва держави.

ДЕКОЛИ, присл. Синоніми: інколи, іноді, часом, коли-не-коли, вряди-годи.

ДЕКОЛЬТе. 1. невідм., с. Виріз У верхній частині жіночого одягу. Глибоке декольте. 2. незм., у знач, прикм. Декольтований. Сукня декольте.

ДЕКОМПЕНСАЦІЯ, -ї, ор. -єю. Недостатня діяльність якогось органу або всього організму. Декомпенсація серця.

ДЕКОРАТИВНИЙ — ДЕКОРАЦІЙНИЙ. Розрізняються значенням. Декоратнвшш. Призначений для оздоблення, прикраси; живописний, мальовничий. Декоративна плита. Декоративне панно.

Декорации». Пов’язаний з виготовленням і зберіганням декорацій. Декораційний цех. Декораційний склад. ДЕКОРАТЙВНО-ПРИКЛАДниЙ і ДЕКОРАТЙВНО-ВЖИТКОВИЙ (ДЕКОРАТЙВНО-УЖИТКбВИЙ) ДЕКОТРИЙ

ДЕКРеТ, -у. Постанова, урядовий акт, що має силу закону. Декрет уряду. Важливий декрет.

Декуди, присл.

ДЕЛІ, невідм., с. Назва міста. Багатомільйонне Делі ДЕЛІЙСЬКИЙ. Прикм. до Д&іі. ДЕЛІКАТЕС, -у. Вишукана, тонка страва. Ця страва — делікатес [не вишуканий делікатес].

ДеЛЬТА… Перша невідмінювана частина складних слів, що пишуться: 1. Разом, якщо слово дельта означає зовнішню подібність на четверту літеру грецького алфавіту: дельтаплан, дельтапланеризм, дельтапланерист. 2. Через дефіс, якщо слово дельта означає стан речовини або зв’язок з дельта-частинами (електронами): дельта-деревини, дельта-елек-трдни, дельта-залЬо, дільта-метдл, дельта-опердтор, дільта-прдмені, ді-льта-функція.

ДЕЛЬТО… Перша частина складних слів, що відповідає слову «дельта» у значенні «гирло річки». З наступною частиною пишеться разом: дельтоподібний, дельтовидный. ДЕМАГОГ, -а. Особа, яка вдається до демагогії, прагнучи завоювати популярність. Впевнений демагог. Виступ демагога [не брехливий демагог].

ДЕМАГОГІЯ, -ї, ор. -єю. Обман за допомогою брехливих обіцянок, гасел, навмисного спотворення фактів.

ДЕМАРШ

96

ДЕНЬ У ДЕНЬ

Це просто демагогія [не брехлива демагогія]. Синоніми: хитрощі, облуда, викрутаси, словоблудство, обі-цянки-цяцянки, окозамилювання, політиканство.

ДЕМАРШ, -у, ор. -ем. Дипломатичні заходи, спрямовані на застереження уряду ін. держави від певних дій. Вдалися до демаршу. Незрозумілий демарш.

ДЕМАСКУВАННЯ, -я ДЕМІЛІТАРИЗАЦІЯ, -ї, ор. -ЄЮ. Роззброєння. Демілітаризація країни. ДЕМІСЕЗОННИЙ. Придатний для носіння навесні і восени. Демісезонне взуття. Демісезонний плащ. Демісезонне пальто.

ДЕМОБІЛІЗАЦІЯ, -і, ор. -єю. Переведення збройних сил і народного господарства країни з воєнного стану на мирний; увільнення із збройних сил військовослужбовців після закінчення війни. Демобілізація воїнів. Ненормативним є вживання словосполучення демобілізація військовослужбовців. Треба: звільнення в заніс військовослужбовців.

ДЕМОКРАТИЗАЦІЯ, -ї, ор. -єю. Утвердження принципів демократії, встановлення демократичного ладу. Демократизація суспільного життя. Розпочати демократизацію. ДЕМОКРАТЙЗМ, -у. Визнання і здійснення демократії; народність, простота. Демократизм суспільства. Демократизм керівника. ДЕМОКРАТІЯ, -ї, ор. -єю. Форма політичної організації суспільства, за якої народ бере участь в управлінні державними справами; форма керівництва колективом, яка забезпечує участь його членів у здійсненні всіх заходів. Справжня демократія. Досягнення демократії. Суспільна демократія [не народна демократія] ДЕМОНСТРАЦІЯ — ДЕМОНСТРУВАННЯ. Збігаються у знач, «публічний показ чого-небудь; вияв,

свідчення чого-небудь». Демонстрація (демонстрування) фільму. Демонстрація (демонстрування) прихильності Синоніми: пбказ, експозиція, виставка, виставляння.

Тільки демовстріїщя вжив, у знач, «процесія людей на знак вираження громадсько-політичних настроїв; дії, що виражають протест». Демонстрація шахтарів. Синоніми: маніфестація, марш, похід, про-

ДЕМОРАЛВУВАТИ, -ую, -уєш, -уємо, -уєте, -ують; мин. деморалізував, деморалізувала, деморалізувало, деморалізували; нак. -уй, -уймо, -уйте

ДеМПШГ, -у. Продаж товарів на експорт за навмисно низькою ціною. Вдатися до демпінгу. Протистояти демпінгові

ДЕНАЦІОНАЛІЗАЦІЯ, -ї, ор. -ЄЮ.

1. Повернення державою націоналізованих підприємств та ін. в колективну, акціонерну, приватну власність. Денаціоналізація розпочалася.

2. Втрата національних особливостей культури, мови тощо. Негативні наслідки денаціоналізації. ДЕНДРАРІЙ, -ю, ор. -єм ДЕНДРОМЕТР, -а ДЕНДРОМЕТРІЯ, -ї, ор. -єю ДЕ-НЕБУДЬ, присл. Синоніми: десь, деінде, де-будь, будь-де, абиде. ДЕ-НЕ-Де, присл. Синоніми: десь-не-десь, рідко, мало-де, де-де, місцями.

ДЕНОНСАЦІЯ, -ї, ор. -єюі ДЕНОНСУВАННЯ, -я, ор. -нням. Відмова однієї із сторін від виконання договору. Ці дії спричинять денонсацію (денонсування) угоди.

ДЕНЬ, дня, ор. днем, род. мн. днів. У назвах знаменних дат пишеться з великої літери: День матері. День незалежності України.

ДЕНЬ-ДРУГИЙ

ДЕНЬ У ДЕНЬ. Синоніми: щодня, щоденно.

ДЕПеША

97

ДЕСНЯНСЬКИЙ

ДЕПеША, -і, op. -ею. Термінове повідомлення. Телеграма. Надіслати депешу [не термінову депешу]. ДЕПО, певідм., с. Залізничне депо. ДЕПОЗЙТ, -у. Кошти і цінні папери, які тимчасово зберігаються в банках та ін. установах. Депозити підприємств. Банківські депозити. ДЕПОНеНТ, -а. Власник депозиту. Організація-депонент. ДЕПОНЕНТСЬКИЙ ДЕПОРТАЦІЯ, -ї, ор. -єю. Виселення. Депортація чеченського народу. ДЕПРЕСИВНИЙ — ДЕПРЕСІЙНИЙ. Розрізняються значенням. Депресивний. Пов’язаний із хворобливим станом пригніченості, відчаю, скорботи. Депресивний стан. ДепресШнш. Який стосується застою в економіці. Депресійний характер відставання галузі народного господарства.

ДЕПРеС1Я, -і, ор. -єю. 1. Застій в економіці. Депресія спричиняє безробіття. 2. Хворобливий стан пригніченості, безвиході, відчаю. Депресія виникла як наслідок стресової ситуації.

ДЕРЕвиНА — ДЕРЕВИНА. Роз-різняються значенням.

Деревина, -и, місц. (на) -і. Одне дерево. Стоїть біля хати деревина. Деревині, -й, місц. (у), -і. Тверда тканина, що міститься між корою і серцевиною; матеріал з дерева, що йде на будівництво та різні вироби. З деревини роблять меблі. Запаси деревини.

ДЕРЕвиННИЙ — ДЕРЕВниЙ — ДЕРЕВ’ЯНИЙ — ДЕРЕВ’ЯНИСТИЙ. Розрізняються значенням. Деревним. Який стосується деревини як матеріалу. Деревинна целюлоза. Деревинні відходи.

Деревний. Який стосується дерева як багаторічної рослини; який добувають з дерева; який живе на (в) деревах. Деревне вугілля. Деревні паразити.

Дерев’яний. 1. Зроблений з дерева. Дерев’яна підлога. Дерев’яні сходи.

2. перен. Позбавлений руху, емоцій; невиразний. Дерев’яна усмішка. Дерев’яне обличчя. Синоніми: нерухомий, неживий, невиразний, тупий. Дерев’янистий. Чимось схожий на дерево. Дерев’яниста рослина. Дерев’янистий плід.

ДЕРЕВЛЯНИ -ян, мн. і ДРЕВлиНИ ДеРЕВО, -а, мн. -ева, -ев, але два дерева

ДЕРЕВО… Перша частина складних слів, що відповідає за значенням слову «дерево». З наступною частиною пишеться разом: деревобетдн, деревонасадження, деревообрдбка, де-ревообрббний, деревопласт, деревостій, деревотдчець.

ДЕРЕВОРЙТ. 1. род. -а. Гравюра.

значенням.

Дерен, -рну. Поверхневий шар ґрунту, вкритий травою. На футбольне поле привезли багато дерну.

Дерія, -у, бот. Кизил. Листя дерену. ДЕРЖАТИ, -жу, -жиш, -жить, -жимо, -жите, -жать і -держу, держиш, держить, держимо, дер-жите, держать; нак. держи, держі-мГо), держіть

ДЕРЖАЧИ і ДЕРЖАЧИ, дієприсл. ДЕРМАТЙН, -у [не дермантин] ДЕРНбВО-ПІДЗбЛИСТИЯ ДеРТИ, деру, дереш, дере, деремб, дерете; нак. дери, дерім(о), деріть ДЕРТИСЯ, дерембся , деретеся ДЕРІЯ, -а, мн. -й, -ів ДЕСАНТ, -у. Рід військ; висадка військ у ворожому тилу. Повітряний десант. Морський десант. Вдалий десант.

ДЕСеРТ, -у. Солодощі, фрукти, які подають наприкінці обіду. На десерт подали виноград.

ДЕСНА, Десни, дав. Десні, знах. Десну, але за Десну, ор. Десною ДЕСНЯНСЬКИЙ

7 — і оп

ДЕСПОТІЯ

98

джин

ДЕСПОТІЯ, -ї, ор. -єю. Форма дер-жавного правління, яка характеризується сваволею правителя, не обмеженою законом. Деспотія монарха.

ДЕСТРУКЦІЯ, -ї, ор. -єю. Руйнування. Зусилля, спрямовані на деструкцію, а не на конструктивну роботу.

ДЕСЬ… Перша частина складних слів. З наступною частиною пишеться через дефіс: десь-інде, десь-інколи, десь-колись, десь-не-дісь. ДЕСЯТЕРО, -тьбх, дав. -тьом, ор. -тьма і тьома, місц. (на) -тьох ДЕСЯТКОВИЙ

ДеСЯТЬ, -ти і -тьох, дав. -ти і -тьом, ор. -тьма і -тьома, місц. (на) -ти і -тьох

Де-ТАКИ, присл.

ДЕТАЛЬ, -і, ор. -ллю, род. мн. -лей. Синоніми: подробиця, обставина, елемент, компонент, аспект, бік, риса; дрібниця; частина. ДЕТЕКТЙВ. 1. род. -а. Агент. Роль детектива. 2. род. -у. Твір. Читання детективу.

ДЕ-ФАКТО, незм., книжн. Синоніми: насправді, справді, фактично, реально.

ДЕФЕКТЙВНИЙ — ДЕФЕКТНИЙ. Розрізняються значенням. Дефективний. Який має психічні або фізичні вади; ненормальний. Дефективний хлопець.

Дефектний. Який має дефект (дефекти); зіпсований, ушкоджений. Дефектні вироби.

ДЕФІНІЦІЯ, -ї, ор. -єю, книжн. Визначення.

ДЕФІС див. ТИРе ДЕФЩЙТ, -у. Брак яких-небудь ресурсів у мікроекономіїд або перевищення видатків над доходами у макроекономіці. Бюджетний дефіцит. Дефіцит торговельного балансу.

ДеХТО, декого, дав. декому, ор. деким (з деким, де з ким), місц. (на)

декому (на декім, де на кому, де на кім). Синоніми: деякі люди, хтось, хто-небудь.

ДЕЦЕНТРАЛІЗУВАТИ, -ую, -уєш. Скасувати або послабити централізацію; розширити права низових органів управління. Децентралізувати економіку.

ДЕЦИМеТР [не дециметр], -а ДеЧИЙ, дечийого, дав. дечийому (дечиєму), ор. дечиїм, місц. (на) дечийому і на дечиїм (де на чийому, де на чиїм)

ДеШЕВО, присл. Синоніми: недорого, помірно.

ДеЩО, дечого, дав. дечому, ор. дечим (з дечим, де з чим), місц. (на) дечому (на дечім, де на чому, де на чім). Синоніми: що-небудь, щось, трбхи.

ДЕ-ЮРЕ, присл., книжн. Синоніми: формально, на папері, юридично. ДЕЯК, присл.

ДЕЯКИЙ, деякого, дав. деякому, ор. деяким, місц. (на) деякому і на деякім, де на якому (де на якім); ж. деяка, деякої, дав. деяни, ор. деякою, місц. (на) деякій (де на якій); с. деяке, деякого, мн. деякі, деяких. Синоніми: якийсь, певний, котрийсь, декотрий; незначний, невеликий.

ДЖАЗ, -у

ДЖАЗ-ОРКеСТР, -у ДЖЕМ, -у ДЖеМПЕР, -а ДЖЕНТЛЬМеН, -а ДЖЕНТЛЬМЕНСЬКИЙ ДЖЕРЕЛО [не жерело], -а, мн. -ела, -ел, але два джерела ДЖЕРСІ, невідм., с. Тканина і одяг з цієї тканини. Дешеве джерсі ДЖИГІТ, -а. Вправний вершник. Змагання джигітів.

ДЖИҐ $П, -а, дав. -бві, кл. -уне, мн. -й, -ів. Синоніми: баламут, дженджик, зальотник, залицяльник, жевжик, денді.

ДЖИН1, -у. Горілка, перегнана з ялівцевими плодами. Пляшка джину.

джин

99

димАр

дЖИН2, -а. Назва добрих і злих духів в арабській та іранській міфології. Випустити джина з пляшки. докиНСИ [не джінси], мн. -ів ДЖИНСОВИЙ [не джінсовий], -а, -е ДЖМІЛЬ [не жміль], -меля, op. -мелем

ДЖУНГЛІ, -ів, мн.

ДЖУРА, -и, ч. Синоніми: зброєносець, слуга.

ДЗВІН. 1. род. дзвона. Ударний сигнальний підвісний інструмент. Удари дзвона. 2. род. дзвону. Звук цього інструмента. Не чути дзвону. ДЗВІНОК [не звінок], -нка, мн. -й ДЗВОНАР [не звонар], -я, ор. -ем, кл. -арю, мн. -і, -ів, дав. -ям ДЗВОНИК [не звоник], -а, мн. -и ДЗВОНИТИ [не звонити], -ню, ниш ДЗеРКАЛО [не зеркало], -а, мн. -ала, -ал, але два дзеркала. Синоніми: люстро, свічадо, трюмо. ДЗеРКАЛЬЦЕ [не зеркальце], -я, род. мн. -лець

ДЗЙҐ А, -и, дав. -зі

ДЗЙҐ ЛИК, -а. Синоніми: стільчик,

ослін.

ДЗИЖЧАННЯ, -я, ор. -нням, род. мн. -ань

ДЗЬОБ, -а, місц. (у) -і, мн. -й, -ів, але два дзьоби, п’ять дзьобів. ДЗЬОБАТИ, -аю, -аєш, -ає і ДЗЬОБАТИ, -аю, -аєш, -ає ДЗЬОБНУТИ, -ну, -неш і ДЗЬОБНУТИ, -ну, -неш

ДЗЮДО, невідм., с. Вид спортивної боротьби.

ДЗЮРКГГ, -коту

ДИВАН-ЛІЖКО, дивана-ліжка, род. мн. диванів-ліжок

ДИВЕРСИФІКАЦІЯ, -ї, ор. -ЄЮ. Розширення активності великих фірм, об’єднань за межі основного бізнесу,^ перетворення їх на багатогалузеві комплекси. Рівень диверси-фікаци. Конкуренція стимулює диверсифікацію.

ДИВИТИСЯ, -люся, дйяшпгя; нак. -вись, дивім(о)ся, -віться

7*

ДИВіДеНД, -у. Частина прибутку акціонерних товариств, яку щороку розподіляють між акціонерами за акціями або паями. Високі дивіденди. Отримати дивіденди.