ДИЗАЙН, -у. Художнє конструювання, технічна естетика. Світ дизайну. ДИЗАЙНЕР, -а, дав. -ові, ор. -ом, кл. -е, мн. -и, -ів. Фахівець з дизайну. Творчість дизайнера.

ДИВО, -а, мн. дива, див, дав. дивам, але два дива ДЙВЛЯЧИСЬ, дієприсл. ДЙЗЕЛЬ-ЕЛЕКТРОХІД, дйзель-еле-ктрохода

ДИЗЕНТЕРІЯ, -ї, ор. -єю ДИКТАНТ — ДИКТАТ. Розрізняються значенням.

Диктйнт, -у. Письмова робота для перевірки грамотность Аналіз диктанту.

Днктйт, -у. Нав’язування вимог, умов, вказівок сильнішою стороною слабшій. Диктат монополій. ДИКТАТОР, -а, дав. -ові, ор. -ом, кл. -е, мн. -и, -ів, дав. -ам. Особа, яка має необмежену владу і нав’язує свою волю іншим. Сваволя диктатора.

ДИКТАТУРА, -и. Необмежена влада, яка спирається на силу. Наслідки диктатури.

ДИКТУВАННЯ [не диктовка], -я, ор. -нням

ДИЛеМА, -и. Судження, в якому предметові приписують дві ознаки, що суперечать одна одній; необхідність вибору між двома можливостями. Переді мною постала дилема. Синоніми: одне з двох, або-абб, так чи так, альтернатива.

ДИЛЕТАНТ, -а. Особа з поверховими знаннями у справі, якою займається. Він був дилетантом у мистецтві. Синоніми: аматор, поверхова людина, школяр.

ДИМ, -у, місц.(у) -у, мн. -й, -ів ДИМАР, -я, ор. -ем, мн. -і, -ів, дав. -ям

димйти

00

ДИСОНУВАТИ

ДИМЙТИ і ДИМІТИ, -млю, -миш, -мимо, -мите, нак. -ми, -мім(о), -міть

ДИМЛЯЧЙ, діеприсл. ДИМОВІДВІД, -вбду ДИМОХІД, ходу ДИНАМО, невідм.> с. ДИНАМОВЕЦЬ, -мівця, ор. -мівцем ДИНАСТІЯ, -і, ор. -єю. Кілька монархів одного роду, які, успадковуючи владу, змінюють один одного на троні, або взагалі кілька поколінь однієї родини. Династія Габсбурги. Хліборобська династія. ДИПЛОМАНТ—ДИПЛОМАТ — —ДИПЛОМНИК. Розрізняються значенням.

Дипломант, -а. Особа, відзначена дипломом за видатні успіхи в якій-небудь галузі Дипломанти музичного конкурсу.

Дипломат, -а. Службова особа, яка має урядові повноваження для зносин з іноземними державами. Українські дипломати.

Дшілбмшос, -а. Студент або учень середнього спеціального навчального закладу, який працює над дипломним проектом, дипломною роботою. Сьогодні захищаються перші дипломники.

ДИПЛОМАТІЯ, -ї, ор. -єю. 1. Офіційна діяльність щодо здійснення зовнішньої політики, захисту прав і інтересів держави за кордоном. Успіхи української дипломатії. 2. Мистецтво досягти своєї мети методами, притаманними дипломатові Іти до успіху, використовуючи засоби дипломатії. ДИПЛбМНИК див. ДИПЛОМАНТ ДИРеКТОР, -а, дав. -ові, ор. -ом, кл. -е, мн. -й, -ів, але два директори [не два директора]

ДИРЕКТОРІЯ, -ї ор. -єю. Колегія правителів; уряд в Україні, Франції, Росії. Пишеться з великої літери. Лідери Директорії. ДИСГАРМОНІЯ, -ї, ор. -єю. Синоніми: какофонія, немилозвучність;

незлагода, розлад, невідповідність. ДИСИДЕНТ, -а. Людина, чиї погляди розбігаються з панівними догматами; відступник. Рух дисидентів. Українські дисиденти-шістдесятники. ДИСИДЕНТСЬКИЙ ДИСИМІЛЯЦІЯ, -ї, ор. -єю ДИСКАНТ, -а. Високий дитячий голос. Співати дискантом. ДИСКВАЛІФІКАЦІЯ див. ДЕКВАЛІФІКАЦІЯ

ДИСКОМФОРТ, -у. Незручність; відсутність належних умов. Відчуття дискомфорту.

ДИСКРЕДИТАЦІЯ, -ї, ор. -єю. Підрив довіри до когось, приниження гідності, авторитету когось. Кампанія з дискредитації кандидата в депутати.

ДИСКРИМІНАЦІЯ, -ї, ор. -єю. Обмеження, позбавлення прав; створення невигідних умов. Расова дискримінація. Дискримінація групи держав. ДИСКУСІЯ — ДЙСПУТ. Розрізна-ються значенням.

Дискусія, -ї, ор. -єю. Публічне обговорення спірного питання. Дискусія про позитивтго героя.

Диспут, -у. Публічне Обговорення якоїсь теми. Диспут про етику майбутньої професії.

ДИСКУТУВАТИ, -ую, -уєш ДИСЛОКАЦІЯ, -ї, ор. -єю. 1. Розміщення військових частин, з’єднань, установ. Дислокація батальйону. 2. Порушення форми первинного залягання гірських порід. Дислокація виникає під впливом внутрішніх сил Землі. 3. Порушення періодичної структури кристалів. Дислокація виникає під час руху кристалів. 4. Зміщення кісток під час переломів. Внаслідок перелому виникла дислокація.

ДИСОНАНС, -у. Немилозвучність; відсутність гармонії. Ці думки прозвучали дисонансом щодо інших. Дисонанс — це неузгодженість. ДИСОНУВАТИ, -ує, -ують

ЛИСПАНСеР

101

дайкон

ДИСПАНСеР, -у, дав. Ч)ВІ, Op. -ОМ, пн. -и, -ів, дав. -ам. Спеціальний лікувально-профілактичний заклад. Пішли до диспансеру [не до диспансера].

ДИСПЕТЧЕР, -а, дав. -ові, op. -ом, кл. -е, мп. -и, -ів, дав. -ам. Два диспетчери [не два диспетчера]. ДИСПОЗЙЦІЯ, -Ї, ор. -ЄЮ. 1. План розташування бойових кораблів; наказ щодо бойових завдань у сухопутних військах. Диспозиція перед боем. Диспозиція полку. 2. Складова частина правової норми. Диспозиція визначає права і обов’язки.

ДИСПРОПОРЦІЯ, -ї, ор. -єю. Несумісність, невідповідність частин чого-небудь, відсутність пропорційності. Диспропорції у розвитку галузей народного господарства. ДЙСПУТ див. ДИСКУСІЯ ДИСТАНЦІЯ — ІНСТАНЦІЯ. Розрізняються значенням.

Дястішйя, -ї, ор. -єю. Відстань, проміжок між чим-небудь. Середня дистанція. Спринтерська дистанція. ЬктІиція -ї, ор. -сю. Щабель у системі підлеглих один одному органів державного управління. Звертатися У вищу інстанцію. ДИСТИЛЮВАТИ, -юю, -юєш ДИСТИЛЯЦІЙНИЙ — ДИСТИЛЬОВАНИЙ. Розрізняються значенням.

Дистиляційний. Пов’язаний з дистиляцією, призначений для дистиляції. Дистиляційна фабрика. Дистиляційна апаратура. Дрсіильбв&нни. Вільний від домішок, очищений перегонкою (про рідину). Дистильована вода.

Агент, який у межах свого регіону Здійснює збут товарів (здебільшого іноземного виробництва), що їх він ^к^пив У продавця за свій рахунок. аша Фірма є офіційним дис-

даСТРИБ’юТЕР, -а і ДИСТРИ-Б ЮТОР, —а і ДИСТРИБУТОР, -а.

триб’ютером (дистриб’ютором, дистрибутором) в Джонсон і Джонсон» в Україні.

ДИСЦИПЛІНОВАНИЙ — ДИСЦИПЛІНАРНИЙ. Розрізняються значенням.

Дясципліибва—й. Привчений до дисципліни; організований, витриманий. Дисциплінований учень. Дясщшлініряий. 1. Зв’язаний з дисципліною, порядком. Дисциплінарний статус. 2. Зв’язаний з порушенням дисципліни. Дисциплінарні заходи. Дисциплінарний батальйон. ДИТБУДИНОК, -нку ДИТСАДОК, -дій ДИТЙ, -яти, дав. -яті, ор. -ям ДИТ’ЯСЛА, -сел, мп.

ДИТЙТКО, -а, род. мн. -ток ДИФЕРЕНЦІАЛ, -а ДИФЕРЕНЦІАЛЬНИЙ — ДИФЕ-РЕНЦІЙНИЙ — ДИФЕРЕНЦІЙОВАНИЙ

Дцферсмципий і двферещіільвий збігаються у знач, «який залежить від якоїсь умови; різницевий, різний». Диференційні (диференціальні) ознаки стилів.

Тільки даференщільшй мат. термін ужив, у знач, «який стосується диференціала, пов’язаний з ним». Диференціальне рівняння.

Тільки днференційбваий ужив, у знач, «узгоджений з різними умовами, правилами; неоднаковий, роздільний». Диференційований залік. Диференційований підхід. ДИФТЕРЙТ, -у

ДИФУЗІЯ, -ї, ор. -єю. Взаємне проникання речовин. Дифузія газу. ДЙХАЛЬНИЙ

ДЙХАТИ, дихаю і дишу, дихаєш і дишеш; нак. д ихай і диш ДИХНУТИ, -ну, -неш, -немб, -нете; нак. -ни, -нім(о), -іть ДЙШЕЛЬ, -шля, ор. -шлем, род. мн. -шлів, ч. і ДЙПІЛО, -а, род. мн. -шел, с.

ДИЙКОН, -а

ДІАГОНАЛЕВИЙ

10

ДІЙСНИЙ

ДІАГОНАЛЕВИЙ —ДІАГОНАЛЬНИЙ. Розрізняються значенням. Діагоналевий. Зроблений з діагоналі — грубої тканини в рубчик. Діагоналевий костюм.

Діагональний. Розташований, спрямований по діагоналі. Діагональний хід. Діагональний напрям.

діагональ, -і, ор. -ллю, род. мн. -лей

ДІАКРИТЙЧНИЙ Д1АЛеКТ, -у

Д1АЛеКТНИЙ — ДІАЛЕКТИЧНИЙ — ДІАЛЕКТОЛОГІЧНИЙ.

Розрізняються значенням. Дшлектний. Який стосується діалекту, місцевого різновиду мови. Діалектні особливості вимови. Діалектичний. Той, що базується на законах діалектики; який стосується процесу розвитку, руху чого-небудь. Діалектична єдність. Діалектологічний. Який стосується діалектології, галузі мовознавства, що вивчає місцеві діалекти. Діалектологічний атлас.

ДІАЛОГ, -у, місц. (у) -зі

діаметрально протилежний

ДІАСПОРА — ДІАСПОРА. Розрізняються значенням.

Ді&соора, -и, мн. -ори, -ор. Розсіяння у різних країнах народу. Українська діаспора. Східна діаспора.

Діасибра, -и, мн. -ори, -ор, біол. Частина рослини, що відокремлюється від неї і виконує функцію поширення і розмноження. Діаспора — це спора, насінина, плід, бульба. ДІАХРОНІЯ, -ї, ор. -ЄЮ ДІБРАТИ і ДОБРАТИ, доберу, добереш, доберемо, доберете, доберуть; мин. добрав, добрала, добрало, добрали; нак. добери, доберім(о), доберіть

Д1ВИЧ-ВеЧ1Р, -чора, ор. -чором ДІВЧА, -ати, дав. -аті, ор. -ам, мн. -ата, -ат

ДІГТЯР, -а, дав. -еві, ор. -ем, кл. -яре, мн. -і, -ів, дав. -ам ДІД, -а, дав. -ові, мн. -й, -ів, але два діди

ДІДУСЬ, -уся і -уся, дав. -усеві і усе-ві, ор. -усем і -усем, кл. -усю, мн. -yd, -уав і -yd, -уав ДІЄВИЙ І ДІЙОвиЙ, -а, -е ДІЄВІСТЬ, -вості, ор. -вістю ДІЄТСЕСТРА, -й, мн. -сестри, -сестер і -сестер

ДІЄТХАРЧУВАННЯ, -я, ор. -нням ДІЖА, -і, ор. -ею, мн. діжі, діж, але ДВІ діжі

ДІЖДАТИ, діжду, діждеш, діждемо, діждете, діждіть і діждеш, діждемо, діждете

ДБККОвиЙ, -а, -е ДІЗНАВАТИСЯ, -наюся, -наєшся, -наємося, -наєтеся ДІЙКА, -и, місц. (на) -йці, мн. -йки, -йок, але дві дійки, сім дійок ДІЙНЯТИ, дійму, діймеш; мин. дійняв, дійняла, дійняло, дійняли; нак. дійми, діймім(о), дійміть. ДІЙОвиЙ — ДІЯЛЬНИЙ. Дійовий. Здатний активно діяти або впливати на що-небудь; який дає бажаний результат. Дійова допомога. Дійова зброя. Синоніми: активний, ефектйвний, результативний, плідний.

Діяльний. Здатний до кипучої діяльності; сповнений бажання активно і практично діяти. Діяльний робітник. Діяльний голова. Синоніми: енергійний, рухливий, невтомний, працьовитий.

дМсний — СПРАВЖНІЙ — чйнний

Дійсний і справжній збігаються у знач, «який насправді існував чи існує, реальний», але дійсний має книжний відтінок. Дійсне (справжнє) життя.

Дійсний і чиним збігаються у знач, «який має законну силу, правомочний». Повноваження стануть дійсними (чинними) з 1 листопада.

103

ДО

ДІЛ

Тільки дійсний ужив, у сполученнях: дійсний спосіб, дійсна військова служба, дійсний член.

Тільки справжній ужив, у значеннях: 1. Не штучний, не підробний. Справжнє золото. 2. Досконалий, взірцевий. Справжній майстер. 3. Надзвичайно подібний до кого-небудь, чого-небудь. Не хлопець, а справжній котик.

Тільки чинний ужив, у знач, «який діє за певних умов, має юридичну силу». Чинне законодавство [не дійсне законодавство]. Чинний правопис [не діючий правопис].

ДІЛ, дблу, мн. доли, долів ДІЛО див. СПРАВА ДІЛОвиЙ — ДІЛОвиТИЙ Діловий і діловитий збігаються у знач, «працьовитий і знаючий; добре підготовлений». Ділова (діловита) людина.

Тільки діловий ужив, у знач, «який стосується роботи, заняття людини і наслідків цієї діяльності; який стосується суті справи». Діловий лист. Ділова порада. Ділові кола.

Тільки діловитий ужив, у знач, «який зайнятий справами; заклопотаний». Діловитий вираз обличчя. ДІЛЬниК, -а

ДІЛЬНИЦЯ — ДІЛЯНКА. Розрізняються значенням.

Дільниця, -і, ор. -ею. Адміністративно-територіальна або виробнича одиниця. Виборча дільниця. Складальна дільниця [не виборчий участок, не зборочний участок].

Ділянка, -и. Частина земельної площі; частина фронту; галузь, сфера Діяльності. Ділянка землі. Ділянка Фронту [не участок землі, не участок фронту].

ДІЛЬНИЧНИЙ. Дільничний лікар [не участковий лікар]

ДІМ, дому, мн. доми, домів, але Два доми [не два дома]. Синоніми: будинок, будівля, споруда, хата, домівка, господа.

ДІОПТРІЯ і ДІОПТРІЯ, -ї, ор. -єю. Одиниця оптичної сили лінзи або сферичного дзеркала. Одна діоптрія. ДІОРАМА, -и. Вид живопису і картина великих розмірів з предметним бутафорським об’ємним планом. Діорама вБитва за Дніпро».

ДІРКА, -и, місц. (у) -ці, мн. -рки, -рбк, але дві дірки, шість дірок [не шість дирок]. Синоніми: бтвір, проріз, щілина.

ДГГВОРА, -и і ДГГВбРА, -и ДІТИ, -ей, дав. -ям, ор. -тьми [не дітьми], місц. (на) -тях, ім. Синоніми: малеча, малята, малюки. ДІТОНЬКИ, -ньок і ДГГОНЬки, -ньок

діяльний див. дайовий

ДЛЯ, прийм. з род. відм.

1. ДЛЯ — ДО. Прийменники синонімічні при позначенні мети, спонукання до якої-небудь дії. Відрізняються відтінками у значенні: для — вносить відтінок зосередженості на меті дії, до — на кінцевому пункті руху. Перші кроки до роззброєння — перші кроки для роззброєння.

2. ДЛЯ — НА. Прийменники синонімічні при позначенні мети, до якої спрямована дія, але конструкції з на — розм. Гроші для придбання машини — гроші на придбання машини.

ДМИТРО, -а, дав. -ові, ор. -ом; кл. Дмитре! Зменш.-пестл.: Дмитрику! Дмитрусю! [не Мітя! не Діма!]. Дмитрович, -а, дав. -у, ор. -ем; Дмитрівна, -и [не Дмитрівно!], дав. -і [не Дмит-рівній]. У класі два Дмитри [не два Дмитра]. Іване Дмитровичу! Світлано Дмитрівно!

ДМУХНУТИ, -ну, -неш, -немб, -нете, -нуть; мин. дмухнув, дмухнула, дмухнуло, дмухнули; нак. -ни, -нім(о), -ніть

ДМ5ГЧИ, присл.

ДНІПРО, -а, місц. (на) -і, кл. Дніпре ДНО, дна, мн. дена, ден, дав. денам ДО, прийм. з род. відм.

104

ДО ВІДОМА

ДО

1. ДО — БІЛЯ. Прийменники сино-німічні при позначенні особи або предмета, яких торкається хто-, що-небудь. Відрізняються відтінками значення: до вказує безпосередньо на дотик до істоти, предмета, біля — на місце (поблизу нього). Притулився до дерева —притулився біля дерева.

2. ДО — БлиЗЬКО — 3. Прий-менники синонімічні при позначенні приблизної величини. Відрізняються вживанням: близько — стилістично нейтр., до, з — розм. Близько п’яти осіб — до п’яти осіб — з (зо) п’ять осіб.

3. ДО — В див. В — ДО

4. ДО — ДЛЯ див. ДЛЯ — ДО

5. ДО — 3 див. ДО — БлиЗЬКО

6. ДО — НА. Прийменники синонімічні при позначенні напряму руху. Відрізняються відтінками у значенні: до вказує на кінцевий пункт руху, на виражає напрям руху відносно якогось об’єкта. Піти на річку — піти до річки. Підбігти до греблі — підбігти на греблю.

7. ДО — ПеРЕД. Прийменники синонімічні при вказівці на події, явища, яким передують інші події, явища. Відрізняються відтінками у значенні: до вносить відтінок того, що подія або явище відбувалися до початку чогось; перед вказує, що подія або явище відбувалися безпосередньо перед початком чогось. До війни — перед війною. До першого (числа) — перед першим (числом).

8. ДО — ПО. Прийменники синонімічні: 1. При позначенні часової межі, стану та ін. Але по переважно розм. З першого до п’ятого — з першого по п’яте. 2. При позначенні міри довжини, поширення чого-небудь. Вода до колін — вода по коліна. ДОБА, -й, мн. доби, діб, але дві доби [не двоє суток]

ДОБИТИСЯ див. ДОМОГТЙСЯ ДОБІР, -бору і ДОБІР, -ббру

ДОБЛЕСТЬ, -і, ор. -ю, род. мн. -ей ДОБОвиЙ, -і, -е, мн. -і, -йх ДОБРАШЧ, незм.

ДОБРИВЕЧІР, незм. ДОБРИДЕНЬ, незм. Синоніми: на добрядень, добрий день, здорбв був, здоровенькі були, дбброго здоров’я, помагайбі, Бог на поміч! ДОБРОДІЙ, -я, дав. -єві, ор. -єм, кл. -ю, мн. -ї, -їв

ДОБРОДІЙКА, -и, дав. -ці, кл. -о, мн. -и, -йок

ДОБРОЗИЧЛИВЕЦЬ, -вця, дав. -вцеві, ор. -вцем і ДОБРОЗИЧЛИВЕЦЬ

ДОБРОСЕРДИЙ і ДОБРОСЕРДНИЙ, ДОБРОСЕРДЕЧНИЙ ДОБУТИ, добуду, добудеш; мин. добув, добула, добули; нак. добудь, добудьмо, добудьте ДОВБНЯ, -і, ор. -ею, род. мн. -бень ДОВГО… Перша частина складних слів, що відповідає за значенням слову «довгий». З наступною частиною пишеться разом: довгоборд-дий, довгобрдзий, довговидий, довговіїй, довговічний, довговолокнистий, довговолдсий, довговусий, довговухий, довгодзьдбий, довгожданий, довголиций, довголітній, довгонбсик, довгопблий, довгорічний, довгострокд-вий, довготелесий, довготермінд-вий, довготерпіння, довготривалий, довгохвильовий, довгочйсний, довгошиїй

ДОВГОТА, -й, мн. -бти, -6т ДОВЕЗТЙ, -зу, -зеш, -земб, -зете; мин. довіз, довезли, довезли; нак. -зй, -зім(о), -зіть ДОВеРХУ, присл.

ДОВЕСГЙ, -еду, -деш, -едемб, -едете; мин. довів, довела, довело, довели; нак. -едй, -едім(о), -едіть ДОВЖИНА, -й, мн. -йни, -йн ДОВІДКА, -и, місц. (у) -дці, мн. -дки, -док [не справка]. Синоніми: посвідка, посвідчення, свідоцтво. ДОВІДНИК, -а [не довідник]

ДО ВІДОМА

ДОВІКУ

105

ДОКТРИНеР

ДОВІКУ, присл. Синоніми: цілий вік, до смерті, до екбну, завжди, вічно.

ДОВКбЛА, присл. Синоніми: довкіл, довкруги, навколо, навкруги. ДОВОДИТИ, -джу [не довожу], -диш, нак. -бдь, -одьте ДОВбЛІ, присл. Синоніми: досить, достатньо, скільки треба.

ДО ВПОДбБИ. Синоніми: до смаку, до серця, до душі, до шмйги. ДОГМАТЙЗМ, -у. Спосіб засвоєння і застосування знань, в якому якесь учення чи положення сприймається як закінчена, вічна істина. Догматизм мислення. Догматизм світогляду.

ДОГОВІР, -вбру і ДбГОВІР, -вору, мн. договбри [не договора]. Орендний договір [не арендний договір]. Підписувати (укладати) договір (угоду) [не заключати договір]. ДОГОВІРНИЙ

ДОГОДЙТИ, -оджу [не догожу], -бдиш, -бдимо, -бдите, -бдять; нак. -оди, -одім(о), -одіть ДОГбЛА і ДбГОЛА, присл. ДОГОРЙ, присл. Синоніми: вгбру, від землі, до неба, до сонця, до хмар. ДОГОРИЧеРЕВА, присл. ДОГОРАТИ, -яю, -яєш; нак. -яй, -яйте

ДО ГУРТУ

ДОДАВАТИ, -даю, -даєш, -даємо, -даєте; нак. -ай, -аймо, -айте ДОДАНОК, -нка

ДОДАТИ, -дам, -даси, -дасть, -дамб, -дасте, -дад>ггь; мин. додав, додала, додало, додали; нак. -ай, -аймо, -айте ДОДАТКбВИЙ

ДОДеРЖУВАТИ — ДОДеРЖУ-ВАТИСЯ

Додержувати. Керування: чого. Виконувати, здійснювати що-небудь точно, без відхилень. Додержувати чистоти [не чистоту]. Додержувати слова.

Додержуватяся. Керування: чого. Бути прихильником якихось думок,

поглядів; керуватися ними в своїх діях. Додержуватися прогресивних поглядів. Додержуватися курсу [не додержуватися порядку].

ДОДбЛУ, присл. Синоніми: вниз, донизу, на долівку, надолину. ДОДОМУ — ДО ДбМУ Додбму, присл. Пішов одразу додому. До дбму, ім. з прийм. Підійти до високого дому.

ДО ЗАВТРА

ДО ЗАГЙНУ. Синоніми: безкомпромісно, відчайдушно, до ост&нку, до смерті ДО ЗАПИТАННЯ ДО ЗАРІЗУ. Синоніми: доконечне, доконче, конче, кров з носа, обов’язково.

ДОЗеМНИЙ ДОЗЙМЕТР, -а ДОЗИМеТР1Я, -ї, ор. -єю ДОЗІР див. ЧАТИ ДОЇЖДЖАТИ [не доїзжати], -ію, -аєш, -аємо, -асте, -ають; нак. -йй, -аймо, -айте

ДОЇЗДИТИ, -їжджу, -їздиш, -їздимб, -їздите, -їздять; нак. доїзди, доїзді-м(о). доїздіть

ДОГГИ, дою, доїш; нак. дій ДбЮР, -кору і ДОКІР, -кбру. Синоніми: дорікання, закид, картйння, вичитування.

ДОКОНеЧНЕ і ДОКОНЕЧНО,

присл.

ДОКбНЧЕ, присл. Синоніми; доконечне, до зарізу, конче, кров з носа, обов’язково.

ДО КРАЮ. Синоніми: гранично, до крайньої межі, до неможливого, цілком.

ДОКРЙХТИ

ДбКТОР, -а, дав. -ові, ор. -ом, кл. -е, мн. -й, -ів, але два доктори [не два доктора]

ДОКТРИНеР, -а, дав. -ові, ор. -ом, кл. -е, мн. -и, -ів, дав. -ам. Людяна, яка дотримується застарілої, відірваної від життя теорії; схоластик. Політичний доктринер.

ДОКУМеНТ

106

дон

ДОКУМеНТ, -а , мн. -и, -ів. Два документе [не два документа].

документАльно-хронпсА-

льний

ДОКУПИ — ДО КУПИ Докупи, приел. Зібралися всі докупи. До куин, ім. з прийм. Підійшов до купи хмизу.

ДО ЛАДУ. Синоніми: гаразд, добре, як слід, як треба.

ДОЛАР [не долар], -а, мн. -и. Два долари [не два долара]. ДОЛАРОВИЙ

ДОЛАТИ — БОРОТИ. Збігаються у знач, «перемагати кого-небудь; змагати кого-небудь». Долати (бороти) ворога. Мене долав (боров) сон. Тільки долитн вжив, у значеннях:

1. Перемагати, знищувати щось. Долати фашизм. 2. Справлятися з чимось таким, що вимагає фізичних зусиль. Долати опір. 3. Переборювати труднощі під час вивчення, освоєння чого-небудь. Нарешті почав долати математику.

4. Позбавлятися чогось. Долати недоліки.

ДОлиТИ, -ллю, -ллєш, -ллємб, -ллєте, -ллють; мин. долив, долила, долило, долили; пак. -лий, -лиймо, -лийте ДО лиХА

ДО ЛИци. Синоніми: личить, пасує, підходить.

ДОЛІЛИЦЬ, присл. Синоніми: ниць, долічерева.

ДОЛІШНІЙ, -я, -є і ДОЛІШНІЙ.

Синоніми: нижній, нижчий, спідній. ДОЛОТО, -а, мн. -лбта, -літ, але два долота

ДОЛЯ — ПАЙКА. Розрізняються значенням.

ДОля, -і, ор. -ею. Перебіг подій, збіг обставин, напрям життєвого шляху, що ніби не залежить від бажання. Така моя доля.

Шйка, -и, місц. -(у) -ці. Частка чого-небудь спільного, яка, зокрема, дістається під час розподілу. Його

пайка була найбільша [не його доля була найбільша].

ДОМАШНІЙ, -я, -є. Синоніми: хатній; приватний, родинний; окупований.

ДОМБРА — ДОМРА. Розрізняються значенням.

Дбмбра, -и. Казахський народний музичний інструмент.

Дбмра, -и. Російський народний музичний інструмент.

ДОМИСЕЛ див. виМИСЕЛ ДОМШ0, невідм., с. Нове доміно. ДОМІНУВАТИ, -ую, -уєш, -уємо, -уєте; нах. -уй, -уймо, -уйте. Переважати, панувати, підноситися. У суспільстві домінують демократичні ідеї.

ДО МІРИ

ДОМНА, -и, род. мн. -мен ДОМОВИТИСЯ, -влюся, -вишся; пак. -мовся, -мовтеся. Домовитися про зустріч [не договоритися про зустріч].

ДОМОГОСПОДАРКА, -и, дав. -ці, род. мн. -рок. Спритна домогосподарка [не спритна домохазяйка]. ДОМОГТЙСЯ — ДОБИТИСЯ — — ДОСЯГТЙ. Розрізняються відтінками у значенні.

Домогтися, -ожуся, -ожешся; мин. домігся, домоглася, домоглося, домоглися. Внаслідок наполегливості, настирливості добитися чого-небудь. Домігся її згоди на одруження.

Добитися. Вживши рішучих заходів, досягти поставленої мети, результатів. Добитися ядерного роззброєння.

Досягти. Домагаючись або добиваючись, дістати, одержати бажане. Досягти успіхів у праці.

ДОМРА див. ДОМБРА ДОН1, -а. Шанобливе звертання до чоловіка в іспаномовних країнах. Прийшов до дона Хуана.

ДОН2, -у. Назва річки. Ми підійшли до Дону.

ДОНБАС

107

ДОСВІДЧЕНИЙ

ДОНБАС, -у. Пишеться з великої літери. Шахтарі Донбасу.

ДО НЕВПІЗНАННОСТІ ДО НЕВПВНАННЯ ДОНЕДАВНА, присл. ДОНеСЕННЯ, -я, ор. -нням, род. ми. -єнь

ДОНеСХОЧУ і ДОНЕСХОЧУ,

присл., розм.

ДОНЖУАН, -а, перен. Загальна назва; від власної Дон-Жуан. ДОНЖУАНСТВО ДОниЗУ — ДО ниЗУ Донизу, присл. Нахилитися донизу. До низу, ім. з прийм. До низу самого добрався.

ДОниШ, присл. Синоніми: до сьогодні, дотепер, донедавна, досі. ДОНКІХОТ, -а, перен. Загальна назва; від власної Дон-Кіхот. ДОНКІХОТСТВО ДОННА, -и, мн. донни, донн. Шанобливе звернення до жінок у деяких країнах. Донна Марта.

ДО НОГЙ. Синоніми: до решти, до цурки, дочиста, зовсім, нанівець, повністю, упень, ущбнт, цілком. ДОНЬКА, -и, дав. -ці, род. мн. -ньок ДОНЬЧИН ДО ОБІДУ і ДО ОБІД ДООКОЛА, присл.

ДО ОСТАНКУ. Синоніми: до кінця, до краю, до останньої хвилини, до смерті.

ДО ПАРИ

дописемний

ДОПІЗНА, присл.

ДОПІНГ, -у. Речовини, що спричинюють тимчасове підвищення активності організму. Вживання засобів допиігу у спорті заборонено.

ДО ПНЯ. Синоніми: до ноги, до решти, до цурки, дочиста, зовсім, нанівець, повністю, упень, ущент,

ЦІЛКОМ.

ДОПНУТИ див. ДОП’ЯСТИ ДО ПОБАЧЕННЯ. Синоніми: на все добре, бувайте здорові, ідіть здорові, щасливої дороги, з Богом!

ДОПОВІДАЧ, -а, дав. -еві, ор. -ем, кл. -у і ДОПОВІДАЧ, -а, дав. -еві, ор. -ем, кл. -у ДОПОВІДНИЙ, -а, -е ДОПОВІДЬ, -і, ор. -ддю, род. мн. -дей

ДОПОВІСТИ, -ім, -іси, -їсть, -імо, -істе, -ідять; мин. доповів, доповіла, доповіло, доповіли і ДОПОВІСТИ ДОПОМІЖНИЙ і ДОПОМІЖНИЙ, -а, -е ДО ПОРЙ

ДОПУСКАТИ — ПРИПУСКАТИ. Розрізняються значенням. Дооускіта 1. Дозволяти комусь брати участь у чомусь або мати доступ кудись. Допускати до екзаменів. Допускати в архів. 2. Керування: що. Робити що-небудь, примирюва-тисяз чимсь. Допускати помилки. Допускати брак.

Пршіуск&тн. Вважати за ймовірне, можливе що-небудь. Припускати думку.

ДО ПУТТЙ. Синоніми: гаразд, доречно, з користю, результативно, розумно, як годиться, як слід, як треба.

ДОП’ЯСТЙ і ДОПНУТИ, -пну, -пнеш, -пнемо, -пнете, розм.

ДО РАНКУ ДОРЕФОРМЕНИЙ ДО РЄЧІ

ДО РЕШТИ. Синоніми: до ноги, до пня, до цурки, дочиста, зовсім, нанівець, повністю, упень, ущент, цілком.

ДОРОБОК, -бку ДОРОГОВКАЗ, -у ДОРОжиТИ, -жу, -жиш, -жимо, -жите, -жать; нак. -жи, -жім(о), -жіть ДОРОЖНІЙ, -я, -є ДОРОЖНЬО-МОСТОвиЙ, -а, -е ДОРОЖЧИЙ

ДОРУЧЕННЯ, -я, ор. -нням, род. мн. -ень. Написати доручення [не довіреність]

ДОСВІДЧЕНИЙ — ОСВІЧЕНИЙ.