Розрізняються значенням.

ДОСЕРЕДИНИ

08

ДРАЇТИ

Досвідчений. Який має великі знання в якійсь галузі, великий життєвий досвід. Досвідчений лектор. Досвідчена вчителька.

Освічений. Який має освіту, здобув глибокі знання. Освічена людина. ДОСЕРЕДИНИ — ДО СЕРЕДИНИ

Досередшн, присл. Заглянути досередини.

До середщин, ім. з прийм. Дійшов до середини сцени.

ДОСІ [не до цих пір]. Синоніми: донині, до сьогодні, дотепер. ДОСЛІДЙТИ, -іджу [не досліжу], -їдиш, -ідимо,-ідите ДОСЛІДНИЙ — ДОСЛІДНИЦЬКИЙ

Дбсліднмж. Який стосується досліду, пов’язаний з ним. Дослідне господарство. Дослідний інститут. Дослідницький. Який стосується дослідника, належить йому. Дослідницьке мислення. Дослідницька група.

ДОСЛІДНИК, -а, дав. -ові, кл. -у, мн. -и, -ів

ДОСЛІДИ О-ВИРОБниЧИЙ ДОСЛІДНО-КОНСТРУКТОРСЬ-

кий

ДОСЛІДНО-НАУКОВИЙ ДО СМАКУ. Синоніми: до вподб-би, до душі, до серця.

ДО СМеРТ1. Синоніми: до загину, до останку.

ДО СНАГЙ. Синонім: під силу. ДОСТАТНІЙ, -я, -с. Синоніми: задовільний, обґрунтований, переконливий.

ДОСТАТНЬО, присл. ДОСТЕМеННИЙ, розм. Синоніми: викапаний, справжній, схожий, точнісінько такий. ДОСТОПАМ’ЯТНИЙ ДОСТОТУ, присл. Синоніми: саме так, точно, якраз.

ДОСТРОКОВИЙ ДОСХОЧУ, присл. Синоніми: вволю, вдосталь, скільки влізе.

ДОСЯГТЙ див. ДОМОГТЙСЯ ДОСЬЄ, невідм., с. Сукупність документів, матеріали, що стосуються певного питання, справи, особи, а також папка, в якій містяться ці матеріали. Об’ємне досьє.

ДОТАЦІЯ, -Т, ор. -єю. Асигнування з державного бюджету на покриття збитків, доплата. Державна дотація. Дотація галузі.

ДОТЕПеР, присл. Синоніми: донині, досі, до сьогодні.

ДО ТОГО

ДО ТОГО Ж

ДОЦЕНТРОВИЙ

ДОЧИСТА і ДОЧЙСТА, присл.

ДОЧІРНІЙ, -я, -є

ДОЧКА, -й, дав. -чці, кл. дбчко, мн.

дбчки, -чок, але дві дочки

ДОЧЧЙН, -і, -е

ДОШКА [не доска], -и, місц. (на) -шці, мн. -піки, -щбк, але дві дбшки, сім дощок ДОШКІЛЬНИК, -а ДОШКІЛЬНЯ, -яги, дав. -яті, мн. -ята, -ят

ДОШКУЛЬНИЙ і ДОШКУЛЬниЙ ДОЩ, -у ор. -ем ДОЩАниЙ, -і, -е ДОЩеНТУ, присл. Синоніми: до ноги, до решти, до цурки, дочиста, зовсім, нашвець, пбвністю, упень, ущент, цілком.

ДОЩЕЧКА, -и, місц. (на) -чці, мн. -чки, -чок, але дві дощечки, п’ять дбщечок

ДОЩОвиЙ, -а, -е

ДОЙР, -а, дав. -еві, ор. -ем, кл. -яре,

мн. -і, -ів, дав. -£м

ДОЯРКА, -и, дав. -ці, род. мн. -рок

ДРАГОВИНА, -й, мн. -йни, йн

ДРАЖе, невідм., с. Вітамінізоване

драже.

ДРАЖниТИ, -ю, дражниш [не дрйзниш], дрйжнимо, дрйжните, дрй-жнять; нак. дражни, дражнім(о), дражніть

ДРАЇТИ, -аю, -аїш, -аять

ДРАМАТИЗОВАНИЙ

109

ДУБЛеР

ДРАМАТИЗОВАНИЙ — ДРАМАТИЧНИЙ — ДРАМАТУРГІЙ-

НИЙ Розрізняються значенням. Драматнзбаамй. Такий, що посилює напруженість, драматизм. Драматизована ситуація.

Драматичний. Який стосується драми; сповнений драматизму. Драматичний твір. Драматична поза. Драматичний тенор. Драматичне сопрано.

Драматургшиий. Який стосується драматургії, драматурга. Драматур-гійна майстерність. ДРАМАТУРГІЯ, -ї, ор. -єю ДРАТИ, деру, дереш, деремо, дерете ДРеВН1Й, -я, -є ДРЕГОВИЧІ, -ів, мн.

ДРЕНАЖ, -у, ор. -ем ДРЕНАЖНО-ПІЛЯХОвиЙ, -й, -е ДРИЛЬ, -я, ор. -ем, мн. -і, -ів ДРЙБЛШГ, -у. Часті удари гравця по м’ячу чи шайбі в русі або на місці. Футболіст добре володіє дриблінгом.

ДРІБ, дробу

ДРІБНО… Перша частина складних слів, що відповідає за значенням слову «дрібний». З наступною частиною пишеться разом: дрібновласницький, дрібнозернистий, дрібнокаліберний, дрібнотоварний, дрібношерстий.

ДРІБОТАТИ, -очу, -очеш, -оче, -очимо, -бчите, -бчуть; нас. -очй, -очІм(о), -очіть і ДРІБОТІТИ, -очу, -отйш, -отйть, -отимб, -отите, -отять; нак. -отй. -отім(о), -отіть ДРІБ’ЯЗКОВИЙ ДРІБ’ЯЗОК, -зку ДРІЖДЖІ, -ів, мн. ДРІЖДЖОвиЙ, -і, -е ДРІЗД, дрозді

ДРІК, дроку. Степова рослина. Квітка дроку.

ДРІМОТА, -и

ДРГГ, дроту, мн. дроти, дротів ДРОБИЛЬНО-СОРТУВАЛЬНИЙ ДРОБОВИЙ, -а, -і

ДРОВА, дров, дав. дровам і дровам, ор. дровами і дровами, місц. (на) дрбвах і дровах.

ДРОГОБИЦЬКИЙ. Прикм. до Дро-гббич.

ДРОГОБИЧ, -а, ор. -ем, місц. (у) -і ДРОГОБИЧЧИНА, -и ДРОЖ, дрожу, ор. дрожем, ч. і дрб-жі, ор. дрожжю, ж.

ДРОСЕЛЬ, -я, ор. -ем ДРОХВА -и і ДРОХВА, -й, мн. дрохви, дрохв

ДРУжиТИ, дружу, дружиш, дружимо, дружите, дружать; нак. дружи, дружім(о), дружіть.

ДРУЖНИЙ — ДРУЖНІЙ. РозрЬняються значенням.

Дружний, -а, -е. Зв’язаний дружбою; який проходить спільно, злагоджено; одностайний. Дружний колектив. Дружна робота. Протилежне — розрізнений, роз’єднаний.

Дружній, -я, -є. Заснований на дружбі; приязний. Дружне ставлення. Дружні зв’язки. Протилежне — ио-рбжий.

ДРУЖНО — ДРУЖНЬО. Розріз-няються значенням.

Дружно. Присл. до дружині. Дружно працюють.

Дружньо. Присл. до дружній. Дружньо ставитися.

ДРУК, -у, місц.(у) друці. Газета у друці [не в печаті].

ДРУКАР — ДРУКАРКА. РозрЬняються значенням.

Друкир, -я, дав. -£ві, ор. -ем, кл. -арю, мн. -і, -ів, дав. -ям. Фахівець друкарської справи, поліграфічного виробництва. Працював друкарем у Будинку преси.

Друкирка, -и, дав. -ці, род. мн. -рок. Жінка, що друкує на друкарській машинці. Працювала друкаркою в установі.

ДУБЛеР, -а, дав. ч>ві, ор. -ом, кл. -е, мн. -и, -ів, дав. -ам. Той, хто замінює основного виконавця. Космонавт-дублер.

ДУБЛеТ

О

ЕВеНИ

ДУБЛеТ. 1. род. -а. Другий од-наковий примірник, предмет тощо. У колекції з’явився дублет. 2. род. -у. Постріл. Вдався до дублету, але не влучив.

ДУБЛІКАТ, -а. Другий примірник, що має таку саму силу, як і оригінал; копія частин рукопису тощо. Замість загубленого посвідчення видали дублікат.

ДУБЛЯЖ, -у, ор. -ем. 1. Подвоєння чогось. Газета виходить українською мовою з угорським дубляжем. 2. Озвучування фільму іншою мовою і сам цей озвучений фільм. На кіностудії зробили одразу англомовний дубляж. ДУГА, -й, місц. (на) -зі, ми. дуги, дуг, але дві дуги

ДУДА, -й, мн. дуди, дуд, але дві дудй ДУДАР, -я, дав. -еві, ор. -ем, кл. -арю, мн. -і, -ів, дав. -ям Д^ДКА, -и, місц. (на) -дці, мн. -дай, -док, але дві дудки, сім дудок ДУЕЛЬ, -і, ор. -ллю, род. мн. -лей Д^ЖКА, -и, місц. (у) дужці, мн. -жки, -жок, але дві дужки, сім дужок

дУжчий

ДУПЕЛЬ, -я, ор. -ем, мн. -і, -ів ДУПЛеТ, -у

ДУПЛО, -а, мн. дупла, дупел, але два дуплі

ДУРИТИ, дурю, дуриш, дуримо, дурите, дурять.

ДУРМАН, -у

ДУТИ, дму, дмеш, дмемо, дмете, дмуть і дую, дуєш; мин. дув, дула, дуло, дули; пак. дми і дуй, дміть і дуйте

ДУХ. 1. род. -у. Свідомість; дихання; запах. Досягнення людського *уху.

2. род. -а. Надприродна істота (у міфології). Викликати духа.

ДУХИ, -ів, мн.

ДУХМЯНИЙ

ДУЧЕ, невідм., ч. Ненависний дуче. ДУША, -і, знах. -у, ор. -ею, кл. -е, мн. душі, душ, але дві душі ДУШАНБЕ, невідм., с. Назва міста. Святкове Душанбе.

ДУШАНБЙНСЬКИЙ. Прикм. до Душанбе.

ДЬОГОТЬ, -гтю, ор. -гтем ДЬОГТЬОВИЙ, -а, -е ДЮЙМОВИЙ ДіОНА, -и, мн. дюни, дюн ДЮРАЛЬ, -ю, ор. -ем. Сплав алюмінію з іншими хімічними елементами. Вироби з дюралю. ДЮРАЛЮМІНІЄВИЙ ДЮШеС, -у. Назва десертних сортів груші. Пишеться з малої літери. Аромат дюшесу.

ДЯГЕЛЬ, -ю, ор. -ем ДЯДЬКО, -а, дав. -ові, ор. -ом, кл. -у, ми. -й, -ів, але два дядьки ДЯКУВАТИ. Керування: кому-чому [не кого-чого]. Дякую тобі [не тебе].

ДЯТЕЛ, -тла, мн. -тли, -тлів

Е

Е, невідм. Як назва літери вжив, у с.р. Велике е. Як назва звука вжив, у ч.р. Наголошений е.

ЕВАКО… Перша частина складних слів, що відповідає за значенням слову «евакуаційний». З наступною частиною завжди пишеться разом: евакокомісія, евакоприймач, евакопункт, евакоу правління. ЕВАКУАЦІЙНИЙ — ЕВАКУЙОВАНИЙ. Розрізняються значенням. Евакуаційно. Пов’язаний з евакуацією, призначений для евакуації. Евакуаційне життя. Евакуаційні автобуси. Евакуйбванш. 1. Який залишився після евакуації. Евакуйовані квартали.

2. Вивезений з небезпечної зони. Евакуйоване населення. ЕВАКУЮВАТИ, -юю, -юєш, недок. і док.

ЕВеНИ — ЕВеНКИ. Розрізняються значенням.

Евиви, -ів, мн. (одн. евен, -а, ч.; евбнка, -и, дав. -нці, род. мн. -нок, ж.). Народ,

ЕВОЛЮЦІЙНИЙ

111

ЕКОЛОГІЧНИЙ

який живе на узбережжі Охотсь-кого моря і в північних районах Якутії.

Евенкн, -ів, мн. (одн. евенк, -а, ч.; евенкійка, -и, дав. -йді, род. ми. -йок, ж.). Народ, який живе в лісовій смузі Сибіру, на Далекому Сході і в Північно-Східному Китаї; тунгуси. ЕВОЛЮЦІЙНИЙ — ЕВОЛЮЦІ-ОНІСТЙЧНИЙ — ЕВОЛЮЦІОНІСТСЬКИЙ

Тільки еволюційний вжив, у знач, «поступовий, безперервний; який вивчає еволюцію чого-небудь». Еволюційний розвиток мови. Еволюційна палеонтологія.

Еволюціоністи win і еволюціоністський. Збігаються в знач, «який стосується еволюціонізму й еволюціоніста», але розриваються вживанням: у знач, «який стосується еволюціонізму» частіше вжив, еволюціош-сгнчнни, у знач, «який стосується еволюціоніста» частіше вжив, ево-лимйошстськни. Еволюціоністична теорія. Еволюціоністські погляди. ЕВФОНІЯ [не евфбнія], -ї, ор. -єю ЕГОЇЗМ — ЕГОЇСТИЧНІСТЬ. Роз-різняються значенням.

Егоїзм, -у. Себелюбство, нехтування суспільними інтересами заради особистих інтересів, байдужість до людей. Его’ізм самозакоханої людини. Егоїстичність, -ності, ор. -ністю. Властивість егоїстичного. Егоїстичність поведінки. Егоїстичність характеру.

ЕЗОПІВСЬКА МОВА. Стійке сло-восполучення, що вжив, у знач, «замаскований спосіб висловлення думок з натяками та недомовками». Пишеться з малої літери. ЕКЗАМЕН, -у. Синоніми: іспит, прбба, випрббування, випробування. ЕКЗАМЕНАТОР, -а, дав. -ові, кл. •«і мн. -и, -ів. Два екзаменатори [не два екзаменатора].

ЕКЗЕМПЛЯР — ПРИМІРНИК. Збігаються у знач, «одиничний пред

мет з ряду тотожних, однорідних». Школа придбала десять примірників (екземплярів) словника синонімів. Тільки екземпляр ужив, у значеннях:

1. Представник якогось роду — тварин, рослин. Учні зібрали п’ять екземплярів польових рослин. 2. перен. Особа, яка відзначається певними, переважно негативними рисами. Поза очі його називали цікавим екземпляром.

ЕКЗОТИКА — ЕКЗОТИЧНІСТЬ.

Розрізняються значенням.

Екзбтнка, -и. Характерне для природи, побуту, культури віддалених, маловідомих країн, дивне і незвичне для жителів інших країн. Екзотика Карпат. Тваринна екзотика. Екзотика в танцях.

Екзотнчшсть, -ності, ор. -ніспо. Властивість екзотичного, незвичайного. Екзотичність одягу.

ЕКІПАЖ, -у, ор. -ем. Команда корабля, літака, танка.

ЕКОЛОГІЯ — ОНКОЛОГІЯ. Розрізняються значенням.

Еколбгія, -ї, ор. -єю. Наука про зв’язок організмів з навколишнім середовищем.

Оясолбгія, -ї, ор. -єю. Розділ медицини, що вивчає причини виникнення в людини і тварин пухлин та розробляє методи їх лікування. ЕКОЛОГІЧНИЙ — ОНКОЛОГІЧНИЙ. Розрізняються значенням. Екологічний. Який стосується екології, пов’язаний з нею. Екологічне середовище. Екологічні умови. Екологічні проблеми.

Останнім часом набувають поширення у мовленні експресивно забарвлені словосполучення з прикметником екологічний: екологічні семінари (симпозіуми, мітинги), екологічна неграмотність (доля, розважливість). Онкологічний. Який стосується онкології, пов’язаний з нею. Онкологічний диспансер. Онкологічне захворювання.

ЕКОНбМІКО-ГЕОГРАФІЧНИЙ 1

ЕКСПЛУАТАТОРСЬКИЙ

ЕКОНОМІК О-ГЕОГРАФІЧНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ — ЕКОНОМНИЙ. Розрізняються значенням. Економіїші. 1. Який стосується економіки, сукупності суспільно-виробничих відносин, стану господарства країни, району та ін.; зв’язаний з вивченням економіки. Економічна система. Економічна криза. Економічний район. Економічне життя. Економічний журнал. 2. Який вигідний у господарському плані, в експлуатації. Економічний трактор. Економічний бетон.

Еконбмшй. 1. Який ощадливо витрачає що-небудь, дотримується економії. Економна господиня. 2. Який сприяє економії, ощадливому витрачанню чого-небудь, стриманий у виявленні чогось; скупий. Економне витрачання води. Економне використання природних багатств. Економний вислів думок. Економні рухи. ЕКОНОМІЧНО ВІДСТАЛИЙ. Пишеться окремо, бо другою частиною виступає дієприкметник, а до слова економічно можна поставити питання як?

ЕКОНОМІЧНО РОЗВИНЕНИЙ і ЕКОНОМІЧНО РОЗВИНУТИЙ.

Пишуться окремо, бо другою частиною виступають дієприкметники, а до слова економічю можна поставити питання як?

ЕКРАНІЗАЦІЯ — ЕКРАНУВАННЯ. РозрЬняються значенням. Екрашзіцш, -ї, ор. -єю. Створення кінофільму на основі творів театрального мистецтва або літератури. Екранізація повісті М. Коцюбинського «Фата моргала».

Екранування, -я, ор. -нням, спец. Захист чогось від зовнішніх впливів, шкідливого діяння. Екранування кабелю.

ЕКС… Перша невідмінювана частина складних слів, що означає «колишній». З наступною частиною пишеться через дефіс: екс-голова, екс-ди

ректор, екс-президент, екс-король, екс-чемпіон, екс-віце-премср. ЕКСКАВАТОР — ЕСКАЛАТОР. РозрЬняються значенням. Екскаватор, -а. Самохідна землерийна машина.

Ескалатор, -а. Механічні рухомі сходи.

еКСКУРС, -у. Відхилена від головної теми для висвітлення або уточнення другорядних питань. Екскурс у минуле.

ЕКСКУРСІЙНО-ТУРИСТИЧ

НИЙ

ЕКСПЕДИЦІЙНО-ТРАНСПОРТ

НИЙ

ЕКСПЕРИМЕНТ, -у. Синоніми: дб-слід, прбба.

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНО… Перша частина складних прикметників, що відповідає за значенням слову «експериментальний». З наступною частиною пишеться через дефіс: експериментально-дослідний, експериментально-механічний, експериментально-психологічний, експериментально-теоретичний. З дієприкметниками слово експериментально пишеться окремо: експериментально вивчений, експериментально перевірений.

ЕКСПеРТ, -а, дав. -ові, мн. -и,-ів. Фахівець, що розглядає якусь справу чи питання з метою зробити правильний висновок. Синоніми: фахівець, знавець, спеціаліст. ЕКСПЕРТНИЙ. Експертна комісія. ЕКСПІРАТОРНИЙ. Пов’язаний з експірацією —видиханням повітря при творенні звуків мови. Експіраторний наголос.

ЕКСПЛУАТАТОРСЬКИЙ — ЕКСПЛУАТАЦІЙНИЙ. РозрЬняються значенням.

Експлуататорський. Який стосується експлуататорів, пов’язаний з ними. Експлуататорське суспільство. Експлуатаційний, Пов’язаний Ь систематичним використанням продук-

ЕКСПО

113

ЕЛЕКТРО..

тиввих сил, транспорту, родовищ тощо. Експлуатаційні роботи. Експлуатаційні умови.

ЕКСПО, невідм., ж. Всесвітня виставка (переважно з числом, яке вказує на рік проведення виставки). Пишеться великими літерами, часто береться в лапки. ЕКСПО-80, «ЕК-СПО-93».

ЕКСПОНАТ — ЕКСПОНеНТ. Роз-різняються значенням.

Експонат, -а. Предмет, продукція, що їх показують на виставці або виставляють у музеї для огляду. Музейні експонати. Цікавий експонат.

Експовеит, -а. Особа або організація, які виставляють на виставці експонати. Десятки експонентів прислали свої вироби на виставку. еКСПОРТ, -у. 1. Вивезення товарів або капіталу за кордон. 2. Загальна кількість або вартість товарів, що їх вивозять за кордон. Протилежне — імпорт.

ЕКСПОРТЕР, -а, мн. -и, -ів. Країна, установа, особа, що вивозять товари за кордон.

ЕКСПРЕС… Перша невідмінювана частина складних слів. З наступною частиною завжди пишеться через дефіс: експрес-аналіз, експрес-лабораторія, експрес-метод. ЕКСПРЕСИВНИЙ — ЕКСПРеС-НИЙ. Розрізняються значенням. Експресивний. Який містить у собі експресію; виразний. Експресивний вислів. Експресивне виконання. Експреснни. 1. Який стосується експреса, пов’язаний з ним. Експресний поїзд. Експресна їзда. 2. спец. Дуже швидкий. Експресні методи аналізів. ЕКСПРЕСИВНІСТЬ — ЕКСПРЕСІЯ. Розрізняються значенням. Експресивність, -ності, ор. -ністю. Властивість, ознака експресивного. Експресивність вислову. Гра акторів відзначалася динамічністю та експресивністю. 8

Експресія, -ї, ор. -єю. Виразність, підкреслене виявлення почуттів, переживань. Експресія акторської гри. ЕКСПРЕСІОНІСТИЧНИЙ — ЕКСПРЕСІОНІСТСЬКИЙ. Розрізняються значенням.

Експресіоністичний. Який стосується експресіонізму. Експресіоністичні тенденції. Експресіоністичний стиль. Експресіоністський. Який стосується експресіоністів. Експресіоністський світогляд. Експресіоністські задуми. ЕКСПРОМТОМ, присл. Без підготовки, попереднього обдумування. Синоніми: блискавично, без обдумування, без підготбвки.

ЕКСТРА… Перша частина складних слів (або префікс), що означає «надмірність, винятковість». З наступною частиною, як правило, пишеться разом: екстравагантний, екстраклас, екстракристалїчний, екстраординарний, екстрасенс, екстрасенсорика. ЕКіО, невідм., ч. Старовинна французька золота і срібна монета із зображенням щита. Золотий екю. ЕЛАСТИНОВИЙ — ЕЛАСТИЧНИЙ. Розрізняються значенням. Еластиновий. Який стосується еластину, складається з нього. Еластинові волокна.

Еластичний. 1. Гнучкий, пружний. Еластичний дріт. Еластичне волокно.

2. перен. Позбавлений різкості; плавний. Еластичні рухи.

ЕЛЕКТРИК — ЕЛЕКТРЙК. Роз-різняються значенням.

Елбктряк, -а. Фахівець з електротехніки. Інженер-електрик.

Електрик, невідм., прикм. Голубий або синій з сірим полиском. Сукня кольору електрик.

ЕЛЕКТРИФІКАЦІЯ [не електрофі-кація], -ї, ор. -єю

ЕЛЕКТРО… Перша частина складних слів, що відповідає за значенням слову «електрйчний». З наступною частиною завжди пишеться разом: електроагрегат, електробритва, еле-

8 — 5-2180

ЕЛЕКТРОН

ЕМІГРАЦІЯ

1 4

ктродвигуп, електродинамічний, електродоїння, електродриль, електролампа, електромагнітний, електрометр, електрометрія, електромонтаж, електромотор, електропила, електропдЬд, електропровід, електропровідність, електросвердло, електротабло, електротрактор, електрохімічний,

ЕЛЕКТРОН. 1. род. -а, фіз. Найлегша елементарна частина речовини з найменшим негативним електричним зарядом. Маса електрона.

2. род. -у, мет. Сплав магнію з алюмінієм, цинком або марганцем; сплав золота й срібла для ювелірних виробів. Вироби з електрону.

ЕЛЕКТРОН-ВОЛЬТ, -а, род. мн. -вбльтів

ЕЛЕКТРОННО… Перша частина складних слів, що відповідає за значенням слову «електрбнний». З наступною частиною завжди пишеться через дефіс: електронно-акустичний, електронно-вимірювальний, електронно-іонний, електронно-ламповий, електронно-обчислювальний, електронно-оптичний, електронно-променевий, електронно-світловий, електронно-хвильовий, електронно-цифровий, електронно-ядерний. ЕЛЕМеНТ, -а

еЛ111С — еЛШСИС. Розрізняються значенням і вживанням.

Еліпс, -а, мат. Плоска замкнена крива, сума відстаней кожної точки якої від двох заданих точок (фокусів) є сталою величиною.

Еліпсис, -а, лінгв. Пропуск у реченні слова або словосполучення, зрозумілого з контексту.

ЕЛҐГА, -и, збірне. 1. Найдоброякіс-шіііі екземпляри яких-небудь рослин, а також найкраще сортове насіння. Еліта картоплі. Вирощування насіння еліти. 2. Про людей, що вирізняються серед інших своїм розумом, здібностями, високими моральними

якостями, суспільним становищем. Еліта народу. Політична еліта. Національна еліта.

ЕЛЛАДА, -и. Назва Греції. ЕЛЛІНИ, ів, мн. (одн. еллін, -а, ч.\ еллінка, -и, дав. -нці, род. мн. -нок, ж.). Стародавні греки.

ЕЛЛІНІСТ, -а. Фахівець з давньогрецької філології; прихильник стародавньої Греції, еллінської культури. ЕЛЛІНІСТИЧНИЙ — ЕЛЛІНСЬКИЙ. Розрізняються значенням. Елліністнчнгї. Який стосується еллінізму, епохи розквіту змішаної греко-східної культури; властивий еллінізму. Елліністична культура. Елліністична епоха. Елліністичні риси.

Еллінськм. Який стосується еллінів, властивий їм. Еллінський театр. ЕЛЛІНІСТКА — ЕЛЛІНКА. Розрізняються значенням.

Елліністка. Прихильниця і знавець Давньої Греції, елліністичної культури; спеціаліст з давньогрецької філософії.

Еллінка. Назва жіночої статі давніх греків; грекиня. На пароплаві було кілька еллінок.

ЕЛЬБРУС, -у

ЕЛЬДОРАДО, невідм., с., перен. Країна казкових багатств і чудес. Казкове Ельдорадо.

ЕЛЬЗАС, -у ЕЛЬЗАСЬКИЙ

ЕМАЛЬ, -і, ор. -ллю, род. мн. -лей ЕМБАРГО, невідм., с., юр. Заборона органом державної влади будь-якої країни ввозити або вивозити золоту, іноземну валюту та інші цінності. Суворе ембарго.

ЕМІГРАЦІЯ — ІММІГРАЦІЯ — МІГРАЦІЯ. Розрізняються значенням.

Еміграція, -ї, ор. -єю. 1. Масове переселення з батьківщини в іншу країну; тривале перебування за межами батьківщини внаслідок переселення. Тимчасова еміграція. Соціальна

ЕМІСІЯ

115

ЕСТЕТЙЧНИЙ

еміграція. 2. збірне. Сукупність емігрантів, що живуть у якійсь країні. Українська еміграція. Революційна еміграція.

Імміграція, -ї, ор. -сю. 1. В’їзд іноземців у якусь країну на постійне або тривале проживання. Імміграція населення. Інтенсивна імміграція. 2. збірт. Сукупність іноземців, що оселилися в якійсь країні на постійне проживання. Українська імміграція у Бразилії.

Імміграція каиітілу —надходження в яку-небудь країну чужоземного капіталу.

Міграція, -ї, ор. -єю. 1. Переселення народів усередині країни або за її межі; переміщення капіталу. Сезонна міграція. Внутрішня міграція. Міграція населення. Міграція грошей. 2. У біології — переміщення тварин, пов’язані зі зміною умов існування або з циклом їхнього розвитку. Міграція тварин. Міграція риб. 3. Переміщення якихось елементів, клітин. Міграція хімічних елементів. ЕМІСІЯ, -ї, ор. -єю. Випуск в обіг паперових грошей та цінних паперів. еММА, -и, ор. -ою, кл. еммо! Змегаи.-пестл.: еммочко! ЕММАНУЇЛ, -а, дав. -ові, ор. -ом; кл. Еммануїле! Змегаи.-пестл.: Ману ль цю! Манульчику! [не Маня!]Ем-мануїловнч, -а, дав. -у, ор. -ем; Еммануїлівна, -и [не Еммануїлівної], дав. -і [не Еммануїлівній]. Петре Еммануїловичу! Катерино Еммануї-лівію!

ЕМОЦІЙНО ЗАБАРВЛЕНИЙ. Пи-

шеться окремо, бо другою частиною виступає дієприкметник, а до слова емоційно можна поставити питання як?

ЕНДШПІЛЬ, -ю, ор. -ем. Завері на стадія шахової партії. ЕНЕРГОМЕРЕЖА, -і, ор. -ек -і, -£ж. Міська енергомережі енергосітка].

ЕНЕРГОЦЕНТР, -у

8*

ЕОМ, невідм., ж. Скорочення слів: електронна обчислювальна машина. Пишеться великими літерами. Нова ЕОМ.

ЕПІГРАМА, -и ЕПІГРАФ, -а ЕПІЗОД, -у

еППСО-САТИРЙЧНИЙ ЕПІЛОГ, -у, місц. (в) -зі ЕПІТЕТ, -а ЕПІЦЕНТР, -а еПОС, -у

ЕПОХА ВІДРОДЖЕННЯ. Друге слово пишеться з великої літери. ЕРЗАЦ, -у, ор. -ом ЕРМГГАЖ, -у, ор. -ем. Як назва художнього музею у Санкт-Петербурзі пишеться з великої літери. ЕРУДИЦІЯ — ЕРУДОВАНІСТЬ. Розрізняються значенням.

Ерудбція, -ї. ор. -єю. Ученість, начитаність, обізнаність. Відзначатися великою ерудицією.

ЕрудбванІсіь, -ності, ор. -ніспо. Властивість, ознака ерудованого. Ерудованість студента.

ЕСе, невідм., с. Короткі наукові, критичні або інші нариси, які відзначаються вишуканістю форми. Цікаве есе.

ЕСКАДРЙЛЬЯ, -льї, ор. -льєю, род. мн. -лей. Тактичний підрозділ військово-повітряних сил, що складається з кількох загонів або ланок. ЕСКІМО, невідм., с. Сорт морозива. Смачне ескімо.

ЕСКОРТ, -у. Військова охорона, супровід кого-, чого-небудь. Почесний ескорт.

ЕСПЕРАНТО, невідмс. Міжнародна штучна мова, яку створив у 1887 р. польський лікар Л. За-менгоф. Популярне есперанто. Відоме есперанто.

ЕСТЕТЙЧНИЙ — ЕСТеТСЬКИЙ.

Розрізняються значенням. Естетичний. Який стосується естетики, пройнятий естетизмом, пов’язаний зі сприйняттям прекрасного.

ЕСТОНЦІ

116

ЄВАНГЕЛІЧНИЙ