Закладка. Смужка паперу, тасьма, що закладається в книгу для позначення потрібного тексту. Гарна закладка. Різноколірт закладка. Закладання. Заснування чого-небудь. Закладання нових насаджень. Закладання нової хати.

ЗАКЛеПКА — ЗАКЛеПУВАННЯ.

Розрізняються значенням.

Зіклеика і заклепка. Металева деталь. Клепати заклепки. Заклеиування. Дія. Ручне заклепування [не ручна заклепка]. Механічне заклепування [не механічна заклепка]

ЗАКЛИК див. виКЛИК ЗАКЛЮВАТИ, -клюю, -клюєш, -клюємб, -клюєтб, -клюють ЗАКлиСТИ і ЗАКЛЯСТИ, -яну, -янеш, -янемб, -янете, -януть ЗАКОЛИСАТИ, -колишу, -колишеш, -колишуть; нак. -колишй, -коли-шім(о), -колишіть

ЗАКОЛИХАТИ

27

ЗАМеРЗНУТИ

ЗАКОЛИХАТИ, -лишу і -лихйю, -лишеш і -лихйєш, -дишуть і — дихають

ЗАКОЛОТИ, -олю, -блеш, -блемо, -блете, -блють

ЗАКОЛОТИЙ [не заколбтий] ЗАКОН, -у. За законом (законами) [не по закону (законах)]. ЗАКОРДОН, -у, розм. Зарубіжні країни. Повернутися із закордону. ЗА КОРДОН, ім. з прийм. Князь Костянтин надумав вирядити мене за кордон як найкращого учня (Тулуб).

ЗАКОРДОННИЙ. Закордонний паспорт [не заграничный паспорт]. ЗАКОЦЮБНУТИ і ЗАКОЦЮБТИ, -бну, -бнеш; мин. -цюб, -цюбла ЗАКОТЙТИ, -очу, -бтиш, -бтять ЗАКРАСИТИ, -аш£, -йсиш і ЗАКРАСИТИ, -йшу, -йсиш; пак. -аси і -ісь, -асіть і -йсьте ЗАКРеСЛИТИ, -лю, -лиш; пак. -если і -есль, -есліть

ЗАКРИШИТИ, -ишу, -йшиш, -йшать ЗАКРІЙНИК, -а, дав. -ові, ми. -и, -ів ЗАКРШЙТИ, -ішло, -іпиш ЗАКРІПЛЮВАТИ, -юю, -юєш і ЗАКРІПЛЯТИ, -яю, -яєш ЗАКРУГЛИТИ, -углю, -углиш, -уг-лимб, -углите; нак. -угли, -угліть ЗАКРУГЛЮВАТИ, -люю, -люєш і ЗАКРУГЛЯТИ, -яю, -кап ЗАКУПИТИ, -шпо, -купиш ЗАКУШВеЛЬНИИ. Закупівельна ціна [не закупочна ціна]. ЗАКУПОВУВАТИ, -вую, -вуєш ЗАКУПОРИТИ і ЗАКУПОРИТИ, -рю, -риш; нак. -купбр і -купор ЗАКУПОРЮВАТИ і ЗАКУПОРЮВАТИ

ЗАКУСИТИ, -кушу, -кусиш; нак. -куси; -кусім(о), -кусіть ЗАКУСКА, -и, місц. (у) -сці, мн. -ски, -сок і ЗАКУСКА ЗАЛ — ЗАЛА. Збігаються у значенні, але розрізняються походженням та вживанням. Слово чол. р. зал запозичене з німецької мови (der Saal),

слово жін. р. зала — з французької (la salle). У сучасній українській мові частіше вживається варіант зал. Читальний зал. Актовий зал. Дзеркальний зал.

У художніх творах XIX і поч. XX ст. трапляється лише варіант зала. Ясна зала вся світлом палас (Леся Українка).

ЗАЛЕГКИЙ, -і, -6 ЗАЛеЖНО. Керування: від чого. Залежно від погоди. Ненормативним є вислів в залежності від погоди. ЗАЛИТИ, -ллю, -ллєш, -ллє, -ллємб, -ллєтб, -ллють; мин. залив, залили, залилб, залили

ЗАЛИШИТИ, -лишу, -лишиш, -ли-шить, -лишимо, -лишите, -лишать; нак. -лиши, -лишІм(о), -лишіть і -лиш, -лишмо, лиште ЗАЛИШИТИСЯ, -ишуся, -йшишся, -йшаться

ЗАЛВниЧНО-АВТОМОБІЛЬНИЙ ЗАЛІЗНО-ЧАВУННИЙ ЗАЛІЗНЯК. 1 .род. -і. Річковий рак. Клішні залізняка. 2. род. -у. Мінерал, що містить у собі залізо. Родовища залізняку. 3. род. -у. Добре випалена цегла. Хата, споруджена із цег-ли-залізняку. 4. род. -у. Багаторічна трав’яниста медоносна і кормова рослина. Листочки залізняку. ЗАЛОЗА, -и, мн. -ози, -оз ЗАЛОЗИСТИЙ

ЗАЛОСКОТАТИ, -оч£, -бчеш, -бчуть; нак. -очй, -очім(о), -очіть ЗАЛУЧАТИ, -ію, -йєш, недок. і ЗАЛУЧИТИ, -учу, -учиш, док. Керування: do чого в знач, «заохочувати, спонукати». Залучати до праці. ЗАЛЬЦБУРГ і ЗАЛЬЦБУРГ, -а, місц. (у) -гу(-ґу) і -зі ЗАЛЬЦБУРЗЬКИЙ ЗАЛЮБКИ [не зйлюбки], присл. Синоніми: охбче, рядо, з приємністю. ЗАМАНИТИ, -ашб, -йниш, -йнуть ЗАМеРЗНУТИ і ЗАМеРЗТИ, -зну, -знеш, -немо, -нете; мин. замерз, замерзла, замерзло, замерзли

ЗАМЕСТЙ

28

ЗАПАЛЬНИЙ

ЗАМЕСТЙ, -ету, -етеш, -етемб, -ете-те; мин. замів, замелі, замелб, замели ЗАМІЖ [не замуж], присл. ЗАМІЖНЯ [не замужня], -ньої і ЗАМІЖНЯ, -ньбї, ім.

ЗАМІСИТИ, -міш -місиш ЗАМІСТЬ [не взамін] ЗАМКНЕНИЙ і ЗАМКНУТИЙ ЗАМКОВИЙ — ЗАМКОВИЙ — ЗАМКОВИЙ. Розрізняються значенням.

Зімковай. Який стосується замку, пов’язаний з ним. Замковий вал. Замкова стіна.

Замкбвни. Який стосується замка, пов’язаний з ним. Замкова майстерня. Замкова щілина.

Замковий, -вбго, ч. Один з військовослужбовців , що входять до складу обслуги артилерійської гармати. Замковий ретельно виконував своє завдання.

ЗАМОВЛЕННЯ, -я, ор. -нням, род. мн. -ень. На замовлення [не по замовленню і не по заказу]. ЗАМОВЛЕННЯ-НАряд, заМовлен-ня-наряду, род. мн. заМовлень-на-рядів. Присудок узгоджується зі словом замовлення, яке є основним. Будівельники отримали нове замов-лення-наряд.

ЗАМОВЛЯТИ див. ЗАКАЗУВАТИ ЗАМОК —ЗАМОК. Розрізняються значенням.

34мок, -мка. Будівля.

Замбк, -мкі. Пристрій для замикання дверей.

ЗАМОК-БлиСКАВКА, замкі-бли-скавки. Присудок узгоджується зі словом замок, яке є основним. Мама купила новий замок-блискавку. ЗАМОРГАТИ, -ію, -ієш ЗАМОРИТИ, -орю, -брилі, -оріть ЗАМОЧИТИ, -очу, -бчиш, -бчать ЗАМУЛИТИ, -ить, -ять ЗАМУРКОТАТИ, -оч£, -бчеш, -бче, -бчемо, -бчете, -бчуть; нак. -очй і ЗАМУРКОТІТИ, -очу, нбтиш, -бгать, -бтимо, -бтите, -бтять; нак. -отй

ЗАМША, -і, ор. -ею ЗАМШЕВИЙ [не замшовий] ЗАНЕДУЖАТИ, -жаю, -жаєш. Керування: на що [не чим] у знач, «стати хворим». Занедужати на голову.

ЗАНЕПАСТИ, -аду, -адбш, -адемб, -адетб, -аду

ЗАНЕСТИ, -есу, -есеш, -есб, -есемб, -есете; мин. заніс, занеслі, заяеслб, занесли

ЗАНЗІБАР. 1. род. -а. Назва міста. Вулиці Занзібара. 2. род. -у. Назва країни, острова. Сільське господарство Занзібару. Узбережжя Занзібару.

ЗАНИЗИТИ, -йжу, -йзиш; нак. -йзь ЗАНОСИТИ — ЗАНОСИТИ. Розрізняються значенням.

Заибснтя, -ошу, -бсиш; нак. -бсь, недок. Приносити, відносити щось. Заносити газети.

Заиосити, -ошу, -бсиш, док. Забруднити, обтріпати. Заносити сорочку. ЗАНЯТТЯ, -я, ор. -ТТЯМ, род. мн. -іть. Ужив, у значеннях: І.Урок, лекція в навчальних закладах і взагалі навчання. Заняття в університеті. Практичні заняття. 2. Те, чим хтось займається; справа, праця. Всяке заняття, всяку роботу вона покинула (Франко). ЗАОКРУГЛИТИ, -лю, -лиш, -лимо, -лите, -лять

ЗАПАЛ — ЗАПАЛ. Розрізняються значенням.

Зіпал, -у. Азарт, пристрасність, завзяття. Запал до боротьби.

Запіл, -у, спец. 1. Пристрій для запалювання вибухової речовини. 2. с.г. Пошкодження зерна злакових у колоссі внаслідок посухи чи суховіїв. 3. вет. Хвороба свійських тварин, що супроводжується задишкою.

ЗАПАЛИТИ, -палю, -пілиш, -пі-лить, -пілимо, -пілите, -пілять ЗАПАЛЬНИЙ — ЗАПАЛЬНИЙ. Розрізняються значенням.

ЗАПАЛЬНИК

129

ЗАПОВІСТИ

Запільні. Який стосується запалу, вибухового пристрою. Запальний ґніт.

Запальній. 1. Який служить для запалювання. Запальна бомба. Запальна свічка. 2. перен. Який дає натхнення, викликає хвилювання, збуджує. Запальна відозва. Запальна промова.

3. перен. Сповнений енергії, завзяття; палкий. Запальний чоловік. 4. перен. Який відбувається напружено, запекло. Запальні збори. Запальне обговорення. 5. мед. Пов’язаний із запаленням. Запальний процес шлунка. ЗАПАЛЬНИК, -а ЗАПАНІБРАТА, присл. ЗАПАНУВАТИ, -ную, -нуєш. Запанувати над собою. Ненормативним є вислів взяти себе в руки.

ЗАПАС, -у, ми. -и, -ів ЗАПАСКА, -и, місц. (у) -сці, мн. член, -сок

ЗАПАШНО, присл. Синонім: ароматно.

ЗАПЕВНЯТИ, -яю, -ієні; нак. -ій, -Аймо, -яйте, недок., ЗАПЕВНИТИ, -ню, -ниш; нак. -ни, -ніть, док. Запевняти (запевнити) виборців [не завіряти (завірити) виборців]. ЗАПЕКТИ, -печу, -печеш, -печемб, -печетб, -печуть

ЗАПЕРЕЧИТИ, -чу, -чиш, -чать; нак. -еч, -ечте

ЗАПеРТИ, -пру, -преш, -прем6, -прете, -пруть ЗАПИС, -у, місц. (у) зАписі ЗАПИСАТИ, -ишу, -ишиш; нак. -иши, -пишім(о), -шліть ЗАПИСКА, -и, місц. (у) -сці, мн. -ски, -ебк, дав. -скАм, але дві записки, п’ять записок

зАпит, -у

ЗАПИТАННЯ — ПИТАННЯ. Збігаються у знач, «словесне звертання до когось, яке вимагає відповіді», але розрізняються вживаністю: за-ютіння вжив, часто, питання — рідше. Несподіване запитання (питання). 9

Тільки зашпіиш вжив, у знач, «вимога, прохання дати які-небудь відомості або офіційне роз’яснення з приводу чогось». Звертатися з запитаннями в якусь інстанцію. До запитання. Тільки шггішя вжив, у знач, «положення, проблема, справа, які вимагають обговорення, дослідження, вивчення; пункт документа, порядок дня; розділовий знак». І коли сьогодні стоїть питання про місце поета, то скажу: воно посеред бурі (М. Олійник). На порядку денному стояло одне питання. Знак питання. ЗАПІЗНИТИСЯ, -ізнюся, -ізнишся, -Ізниться, -Ізнимося, -Ізнитеся, -їз-няться

ЗАПЛАТИТИ, -ачу, -Атиш, -Атить, -Атимо, -Атите, -Атять ЗАПЛЕСТИ, -лет£, -летеш, -летемб, -летете; мин. заплів, заплелА, заплелб, заплели

ЗАПЛИВТИ, -ву, -веш, -вемб, -вете; мин. заплив, запливлА, запливлб, запливли

ЗАПЛИГАТИ, -Аю, -Аєш ЗАПЛИГНУТИ, -гну, -гнеш, -гнемб, -гнете, гн^ть

ЗАПЛИСТИ, -ливу, -ливеш, -ливемб, -ливете; мин. заплив, заплилА, за-плилб, заплили

ЗАПЛІСНЯВІЛИЙ і ЗАПЛІСНЯВІЛИЙ

ЗАПЛІСНЯВІТИ і ЗАПЛІСНЯВІТИ,

-віє, -віло

ЗАПЛІЧЧЯ, -я, ор. -ччям, род. мн. -Іч ЗАПЛЯМИТИ, -млю, -мйш, -мйть, -мимб, -мите, -мліть ЗАПНУТИ, -пну, -пнеш, -пнемб, -пнете

ЗАПОБІГАТИ. Керування: 1. чого [не чому] у знач, «домагатися». Запобігати ласки. 2. чому [не чого] у знач, «уникати, відвертати». Запобігати втратам. Запобігати руйнуванню. Запобігати лихові ЗАПОВІДЬ, -і, ор. -ддю, род. мн. -дей ЗАПОВІСТИ і ЗАПОВІСТИ, -вім, -віси, -вість, -вімб, -вістА, -відіть;

9— 5-2180

ЗАПОВІТНИЙ

ЗАРУБКА

1 0

мин. заповів, заповіла, заповілб, заповіли

ЗАПОВІТНИЙ. Заповітна мрія [не завітна мрія].

ЗАПОЛОНИТИ, -лоню, -лбниш ЗАПОЛОСКАТИ, -лощу, -лбщеш, -лбщуть; нак. -лощй, -лощіть ЗАПОЛЯР’Я, -р’я, ор. -р’ям ЗАПОНКА, -и, місц. (на) -нді, мн. зіпонки.-нок

ЗАПОРІЖЖЯ, -я, ор. -жжям (місто, Запорізька область, історична область) і ЗАПОРОЖЖЯ (історична область)

ЗАПОРІЗЬКИЙ — ЗАПОРОЗЬКИЙ.

Запорізький. Який стосується Запоріжжя, пов’язаний з ним. Запорізька область. ЗапорЬькі заводи. Запорізькі спортсмени. Запорізька Січ. Заоорбзькни. Який стосується Запорожжя, пов’язаний з ним. Запорозькі козаки. Запорозька Січ. ЗАПОРОЖЕЦЬ, -ріжця, дав. -ріж-цеві, ор. -ріжцем (від Запоріжжя) і -рбжця, дав. -рбжцеві, ор. -рбжцем (від Запорожжя)

ЗАПОРУКА — ПОРУКА. Розрізняються значенням.

Запорука, -и, місц. (у) -ці вжив, у знач, «гарантія в чому небудь; умова, яка забезпечує успіх чогось». Постійне тренування спортсмена — запорука його успіхів.

Порука вжив, у знач, «гарантія в чо-му-небудь; прийнята на себе відповідальність за когось». Кругова порука. Брати когось на поруки. ЗАПРИСЯГТИ і ЗАПРИСЯГНУТИ, -гну, -гнеш; мин. заприсяг і заприсягнув, заприсяглі і заприсягнула, заприсяглі і заприсягнули

ЗАПРОДАТИ і ЗАПРОДАТИ,

-дім, -даси, -дість, -дамб, -дастб, -дадуть; мин. -бдав, -бдала і -одів, -оділа

ЗАПРЯГТИ, -яжу, -іжеш, -яжемб, -яжетб, -іжуть; мин. запріг, запряглі,

запряглб, запрягли; нак. запряжи, запряжім(о), запряжіть ЗАПУСК, -у

ЗАПУСТИТИ, -ущу, -устиш ЗАПЧАСТИНИ, -йн, мн. ЗАП’ЯСТИ, -пну, -пніш, -пнемб, -пнете, -пнуть

ЗАП’ЯСТЯ, -я, ор. -ям, род. мн. -ясть

ЗАРАЗ — ТЕПеР. Значення цих слів близькі, але не тотожні.

Зіраз, присл. 1. У цей самий момент, у цю хвилину; негайно, дуже скоро. Зараз візьму сундук —і на вокзал (Тютюнник). Аркадію, не треба, зараз урок (Копиленко). 2. З першого погляду, відразу. А се ж хатина знайомої дівчини Мар’яни,— Павлусь зараз пізнав (Леся Українка).

Тенир, присл. 1. У момент висловлювання. Колись тут в урочисті дні відбувалися загальношкільні збори… Тепер приміщення було пусте — ні столів, ні стільців, ні гербаріїв під склом (Гончар). Так же буде поле, як тепер синіти (Со-сюра). 2. Після цього, далі. Перед світлофором машини зупишлися. Тепер можна переходити вулицю.

3. У цей час, нині, сьогодні Тепер швидко розвиднюється.

ЗАРАНІ і ЗАРАННЯ, присл. Синоніми: ріно-врінці, дуже ріно. ЗАРОБИТИ, -роблю, -рббиш, -рбб-лять

ЗАРОБІТОК, -тку, мн. -тки, -ів ЗАРОСТІ, -ей, мн. Синоніми: зірослі, хіщі.

ЗАРУБКА — ЗАРУБКА. Розрізняються значенням.

Зарубка, -и, род. мн. -бок, гірн. Розкривання пласта (вугілля, руди і т. ін.); зарубування. Механізована зарубка вугілля. Ручна зарубка руди. Зірубка, -и, род. мн. -бок. Виїїика або спеціально зроблена сокирою, ножем чи іншим знаряддям позначка на чомусь. Робити зарубки ножем за дереві.

ЗАРУМ’ЯНИТИ

131

ЗАСУДЖУВАТИ

ЗАРУМ’ЯНИТИ, -вію, -ніші ЗАРЯДИТИ, -яджу, -ядиш, -ідять ЗАСАДИТИ, -аджу, -йдиш, -йдять ЗАСВИСТАТИ, -ищу, -йщеш, -йщуть; пак. -ищй, -ищіть ЗАСВИСТІТИ, -ищу, -истйш, -ис-тять; пак. -истй, -истіть ЗАСВІДЧИТИ, -свідчу, -свідчиш; нак. -свідч, -свідчім(о), -свідчіть. Синоніми: завірити, шдтвердити. ЗАСВІТЛА, присл. Синонім: завидна. ЗАСВОЮВАТИ — ОСВОЮВАТИ. Розрізняються значенням. Засвбюватн, -вбюю, -вбюєш, недок., засвоїти, -6ю, -бїш, док. 1. Сприймаючи щось нове, робити його звичним для себе. Засвоїти складну науку. Засвоювати правила. 2. фізіол. Вбирати в себе, поглинати, перетравлювати. Засвоювати вуглекислий газ. Освбюватн, -вбюю, -вбюєш, недок., освбггн, -6ю, -бїш, док. 1. Робити придатним для використання в народному господарстві; повністю або частково використовувати. Освоювати капіталовкладення. 2. За допомогою навчання опанувати щось. Освоїти нову техніку.

ЗАСЕлиТИ, -яю, -яєш, ЗАСЕЛЮВАТИ, -юю, -юєш, недок. і ЗАСЕЛИТИ, -елю, -елиш, док.

ЗАСІВ, -у

ЗАСІДАННЯ — ЗАСІДАННЯ. Розрізняються значенням.

Засідашя, -я, ор. -нням, род. мн. -ань. Збори. Засідання кафедри. Засідання, -я, ор. -нням, род. мн. -йнь. Чатування, підстерігання. Засідання на вовків. Синоніми: зісідка, чатування.

ЗАСІК, -а і ЗАСІК, мн. -и, -ів. Великі засіки [не великі закрома].

ЗАСІЛ, -сблу

ЗАСКАКАТИ, -ачу і -акію, -йчеш і -акиєш, -ічуть і -акиють; нак. -ачй і -акий, -ачіть і -акийте ЗАСЛАНЕЦЬ, -нця, дав. -нцеві, ор. -нцем, мн. -нці, -нців ЗАСЛАННЯ, -я, ор. -нням

9*

ЗАСЛІН, -лбну

ЗАСНУТИ, -ну, -неш, -немб, -нетб; пак. засни, заснім(о), засніть ЗАСПІВ, -у

ЗАСПІВАТИ, -ію, -йєш; нак. -ій, -&ймо, -ййте. Ненормативним є вислів давайте заспіваємо. ЗАСПОКОЇТИ, -6ю, -кбїш; пак. -6й, -бите

ЗАСТАВАТИ, -таю, -таеш, -таємб, -таєтб

ЗАСТАВКА, -и, місц. (у) -вці, мн. -вки, -вок і ЗАСТАВКА ЗАСТІЙ, -тбю, ор. -тбєм ЗАСТОПОРЕНИЙ ЗАСТОСУВАННЯ, -я, ор. -нням. Синоніми: вживання, вжитті, вжи-ток.

ЗАСТРЕЛИТИ, -лю, -лиш; нак. -&ль і ЗАСТРІЛИТИ, -лю, -лиш; пак. -іль

ЗАСТРУГАТИ, -ужу і -угію, -£жеш і -угйєш; нак. -ужи і -угйй, -ужіть і -угййте

ЗАСТРЯВАТИ, -яв&ю і застряю, -явиєш і -яєш, -яємб, -яєтб і ЗАСТРЯГАТИ, -£ю, -йєш, недок. ЗАСТРЙГТИ і ЗАСТРЯГНУТИ, -ну, -неш, -немо, -неге; мин. застрйв і застрйг, застряглі, застряглб, застряг^, док.

ЗАСТУПНИК, -а, дав. -ові, кл. -у, мн. -и, -ів

ЗАСУДЖУВАТИ — ОСУДЖУВАТИ. Розрізняються значенням. Засуджувати, -ую, -уєш, недок., засудити, -суджу, -судиш, док. 1. кого, до чого. Визначати винному яку-небудь міру покарання. Залишившись з Шевченком віч-на-віч, Герн попросив поета прочитати йому ті вірші, за які його засудили (Тулуб). Засуджувати до страти. 2. що. Не схвалювати, негативно ставитися до кого-, чого-небудь. Засуджувати погані вчинки (легковажність, боягузство). Осуджувати, -ую, -уєш, недок., осу-дагги, -судж£, -с^диш, док. 1. кого. Висловлювати невдоволення чиїмись

ЗАТВЕРДИТИ

132

зАчйн

діями, вчинками. Осуджувати ледачих. 2. кого. Неславити, поширювати погані думки про когось. Осуджувати хлопця.

ЗАТВЕРДИТИ, -тверджу, -твердиш; пак. -твердь, -твердые. Схвалити. ЗАТВЕРДІТИ, -ію, -Ієш і ЗАТВЕРДНУТИ, -ну, -неш; мин. затвердів і затверд, затверділа і затвер-дла, затверділи і затвердли ЗАТЕ — ЗА ТЕ

Зате, спол. Федько вчився непогано, зате Митрикові доводилось допомагати (Донченко).

За те, займ. з прийм. Заховався за те дерево.

ЗАТеПЛА, присл.

ЗАТИШНО і ЗАТЙШНО, присл. ЗАТИШОК, -шку і ЗАТИШОК ЗАТІНИТИ, -іню, -іниш ЗАТРАТИ див. виТРАТИ ЗАУВАЖИТИ, -жу, -жиш, -жать; turn. -Аж, -Ажте

ЗАХАР, -а, дав. -ові, ор. -ом і рідко ЗАХАрШ, -я, дав. -сві, ор. -см, кл. ЗахАре! ЗахАрію! Зменш.-пестл:. 3а-хАроньку! ЗахАрочку! ЗахАрчику! За-хАрцю! ЗахАровнч, -а, дав. -у, ор. -ем (від Захар) і рідко ЗахАрШович [не Захарієвич] (від Захарій); За-хАрівна, -и [не Захарівної], дав. -і [не Захарівній] (від Захар) і рідко За-хАріївна (від Захарій). У класі два Захари (Захари) [не два Захара (За-харія)]. Івіте Захаровичу! Надіє Захарівно!

ЗАХВОРІТИ, -ію, -ієш; мин. -Ів, -іла. Керування: на що [не чим] у знач, «стати хворим». Захворіти на грип [не грипом].

ЗАХИСниК, -А, дав. -бві, кл. мн. -й, -ів

ЗАХИСНИЦЯ, -і, ор. -ею, кл. -е, мн. -ниці, -ниць

ЗАХИСНО… Перша частина складних слів, що відповідає за значенням слову «захисний». З наступною частиною пишеться через дефіс: захисно-герметичний, захисно-очисний.

ЗАХІД — ЗАХІД. Розрізняються значенням.

ЗАхід, -ходу. 1. Одна з чотирьох частин світу. Чорні хмари неслися на північний захід. 2. Частина обрію, де заходить сонце. Захід зовсім поблід, пожовк; стало якось жовто-сумно (Панас Мирний). 3. При позначенні територіального найменування пишеться з великої літери. Країни Заходу.

ЗАхід і захід, зАхбду. 1. Спуск небесного світила за обрій. Захід сонця. 2. Час, коли заходить сонце. Перед заходом сонця почалася буря. 3. перев. мн. зАходв, -ів. Сукупність дій або засобів для досягнення, здійснення чого-небудь. Заходи щодо поліпшення умов праці. Ненормативним є вислів заходи (міроприсмства) по поліпшенню умов праці.

ЗАХІДНИЙ — ЗАХІДНИЙ. Розріз-няються значенням.

ЗАхідвни. Пов’язаний із стороною світу. Західні держави. Західний вітер. Західний. Пов’язаний із заходом сонця. Західні промені сонця. ЗАХІДНО… Перша частина складних слів, що відповідає за значенням слову «зАхідний». З наступною частиною пишуться разом у складі загальних і власних географічних назв: західноєвропейський, західноукраїнський, західносибірський, західнослов’янський; ЗахідноавстралІйська течія; Західноказахстітська область; Західносибірська низовина. ЗАХОПЛИВИЙ. Синоніми: звАбли-вий, привАбливий, принАдний, знАд-ний, знадливий.

ЗАЧЕПИТИ, -ешп&, -епиш ЗАЧЕСАТИ, -еш£, -ешеш ЗАЧЙН —ПОЧЙН. Розрізняються значенням.

ЗАчйн і зачйн, -у, літ. Початок, перші вступні рядки або фрази у художніх творах. Казковий зачин.

Почйн, -у. 1. Перші моменти вияву дії, початокЛочин нового життя.

ЗАЧИНИТИ

133

ЗвиКНУТИ

2. Ініціатива, починання. Патріотичний почин.

ЗАЧИниТИ, -иніб, -йниш; нак. -ини, -инім(о), -инІть. Зачинити вікно (двері) [не закрити вікно (двері)]. ЗАШМОРГ, -у, місц. (у) -зі і -ту ЗБАНКРУТбВАНИЙ і ЗБАНКРО-ТбВАНИЙ

ЗБАРАЖ, -а, ор. -ем і ЗБАРАЖ ЗБАРАЗЬКИЙ

ЗБЕРЕГТИ, -жу, -ежбш, -ежемб, -ежбте, -ежуть; мин. зберіг, збереглі, збереглб, зберегли; нак. -режи, -ре-жім(о), -режіть.

ЗБИТИ, зіб’ю, зіб’єш і зіб’єш, зіб’є і зіб’є, зіб’ємо і зіб’ємб, зіб’єте і зіб’єтб, зіб’ють і зіб’ють ЗБІГАТИСЯ, -ється, -ються. Цифри не збігаються [не цифри не співпадають].

ЗБІДНИТИ — ЗБІДНІТИ. Розрізняються значенням.

Збіднитя, -ню, -ниш, -нимб, -нитб. Зробити щось дрібнішим, менш виразним. З болем я думав про те, як ми збіднили свої фільми, коли почали уникати в кіно напливу роздумів і спогадів (Довженко).

Збідніти, -Ію, -ієш. Стати бідним, біднішим на щось, втратити що-не-будь. А у вас що це за глина? Казна-що. Невже наші гори збідніли? (Цюпа). ЗБІЖЖЯ, -я, ор. -жжям, лише одн. ЗБІЛЬШИТИ, -шу, -шиш; нак. збільш, збІльште

збірка — збірник — зібрання. Розрізняються значенням. Збірка. Книжка, яка містить у собі твори одного або кількох авторів, зібрані за певним принципом. Збірка поезій. Збірка новел.

Збіршое. Книжка, яка містить у собі однотипні матеріали, документи, зведені закони, розпорядження, тексти певного призначення.Зб/ргшк наказів. Збірник диктантів. Тематичний збірник.

Зібрйиня. 1. Сукупність творів, однорідних предметів, багатотомне

видання праць якогось автора. П’ятитомне зібрання творів Лесі Українки. 2. іст. Зустріч групи людей, товариства для розваги, дискусій. Театральне зібрання. Літературне зібрання.

ЗБРОЙНІ сиЛИ ООН. Перше слово та абревіатура пишуться з великої літери.

ЗБРОЙНІ сиЛИ УКРАЇНИ. Перше і останнє слово пишуться з великої літери.

ЗБРОЯ — ЗБРУЯ. Розрізняються значенням.

Збрбя. 1. Знаряддя для нападу або оборони. Старовинна зброя. Чистити зброю. 2. перен. Засіб для боротьби з ким або чим-небудь для досягнення поставленої мети. Слово, моя ти единая зброє. Ми не повинні загинуть обоє! (Леся Українка). Збр^и. Предмети для запрягання або сідлання коней; упряж. На конях була блискуча збруя.

ЗБРОЙР, -4, дав. -бві, ор. -бм, кл. -йре, мн. -І, -Ів, дав. -йм ЗВАЛИТИ, звалю, звілиш, звілить, звілимо, звілите, звілять ЗВАРЙТИ, зварю, звіриш, звірить, звіримо, звірите, звірять ЗВАТИ, зву, звеш, звемб, зветб; нак. зви, звім(о), звіть

ЗВЕЗТИ, -з£, -збш, -земб, -зеті; мин. звіз, звезлі, звезлб, звезли ЗВЕРНЕНИЙ і ЗВЕРНУТИЙ ЗВЕРХУ, прися. Синоніми: ззбвні, згорй, не в серб дині. ЗВЕРШУВАТИ, -ую, -уєш, не док., ЗВЕРШИТИ, -ш£, -шйш, док. ЗВЕСТИ, -ду, -дбш, -демб, -детб; нак. -дй. -діть

ЗВЕЧОРА — З ВеЧОРА

Звбчора, присл. Сніг почав падати ще звечора.

З вбчора, ім. з прийм. Дівчата поверталися додому з вечора, присвяченого Шевченкові.

ЗвиКНУТИ, -ну, -неш; мин. звикнув і звик, звикнула і звикла, звикнули

ЗВИСОКА

134

ЗВ’ЯЗКІВЕЦЬ

і звикли. Футболісти звикли до спеки [не футболісти освоїлися зі спекою].

ЗВИСОКА, присл. Синоніми: зарозуміло, гордовито, ПИХЙТО, з по-гбрдою.

ЗВИХНЕНИЙ і ЗВИХНУТИЙ ЗВИЧАЙ, -ю, ор. -єм, ми. -ї, -ів ЗВИЧКА — НАВИЧКА. Розрізняються значенням.

Звичка, -и, дав. -чці, мн. -чки, -чок. 1. Властивий кожній людині певний спосіб дій, життя, манера поведінки або висловлювання. Звичка заперечувати. 2. Уміння, навички, набуті тривалим досвідом, тренуванням. Без звички в лісі ставало страшно. нивнчка, -и, дав. -чці, мн. -чки, -чок. Схильність діяти, робити, поводитися відповідним чином; уміння, набуте вправами, дрсвщом.Практичні навички учнів.

ЗВІДДАЛІК, присл.

ЗВІДДАЛЯ, присл. ЗВ1ДКИ-НеБУДБ, присл. ЗВІДКІЛЯ і ЗВІДКІЛЬ, присл. ЗВІДКОЛИ, присл.

З ВІДОМА [не з відому]

ЗВІДСИ, присл.

ЗВІДСІЛЯ і ЗВІДСІЛЬ, присл. ЗВІДТИ, присл.

ЗВІДТІЛЬ, ЗВІДТІЛЯ і ВІДТІЛЬ, ВІДТІЛЯ, присл.

ЗВІДУСІЛЬ і ВІДУСІЛЬ, присл. ЗВІДУСЮДИ і ВІДУСЮДИ, присл. ЗВІДЦІЛЯ і ЗВІДЦІЛЬ, присл. ЗВІКУ-ЗРОДУ, присл. ЗВІКУ-ПРАВПСУ ЗВІЛЬНЯТИ див. ВИЗВОЛЯТИ ЗВІЛЬНЯТИСЯ, -яюся, -яєшся, не-док., ЗВІЛЬНИТИСЯ, -нюся, -нишся, -нимося , -нитеся, -няться, док. Керування: від кого-чого, з чого. Звільнитися від національного гніту. Звільнитися з неволі.

ЗВІР, -а, дав. -ові і -у, ор. -ом, кл. -е, мн. -і, -ів, дав. -ам ЗВІРИНА — ЗВІРИНА. Розрізняються значенням.

Звірина,-и. Дика, переважно хижа, тварина; звір. Глуха тиша причаїлася в непрохідних хащах. Жодна пташка не подавала голосу; жодна звірина не пробігала (Донченко).

Звірілій, -й, збірне. 1. Дикі, звичайно хижі, тварини, звірі. Пташки ущухли, звіриш причаїлась… (Коцюбинський). 2. М’ясо дикого звіра. Смач-ш звірина.

ЗВІРОБІЙ. 1. род. -ббя. Мисливець на морського звіра. Рушниця звіробоя. 2. род. -ббю. Трав’яниста рослина з густими суцвіттями жовтого кольору. Листя звіробою. ЗВІТНО-ВИБОРЧИЙ. Звіпию-вибор-чі збори.

ЗВҐГНО-ПЕРЕвиБОРЧИЙ. Звітно-перевиборний акт.

ЗВОДИТИ, звбджу, звбдиш; нак. зводь, звбдьте

ЗВОЗИТИ, звужу, звузиш; нак. звузь, звузьте

ЗВУК, -а (у музиці, мовознавстві) і -у (в інших значеннях), місц. (у) звуці ЗВУКО… Перша частина складних слів, що відповідає за значенням словам «звук, звуковий». З наступною частиною завжди пишеться разом: звукоапаратура, звуковбирання, звуковідтвдрення, звукозапис, звукознімач, звукоізольований, звукооператор, звукопоглинання, звуковловлювач і звукоуловлювач, звукометрія, звукопровІдгшй і звукопровідний, звукопроникний, звукопроникність. ЗВ’ЯЗАТИ, зв’яжу, зв’йжеш; шк. зв’яжи, зв’яжім(о), зв’яжіть ЗВ’ЯЗКІВЕЦЬ — ЗВ’ЯЗКОвиЙ. Збігаються у знач, «той, хто здійснює зв’язок між військовими частинами або підрозділами, між партизанськими загонами, підпільними групами». Він служив зв’язківцем (зв’язковим) у штабі.

Тільки зв’язківеїр. ужив, у знач, «працівник зв’язку, установи, що забезпечує технічні засоби спілкування на відстані». Зв ’язківці району.

ЗВ’ЯЗНИЙ

135

ЗЕНбВІЯ

ЗВ’ЯЗНИЙ. Зв’язний текст. Зв’язний ґрунт. Зв ’язне ціле.

ЗГАРЯЧУ, присл. Синонім: зопалу. ЗГІДНИЙ і ЗГОДЕН ЗГІДНО, прийм. Керування: з чим [не чого]. Згідно з планом. Згідно з постановою. Згідно з наказом. ЗГбРНЕНИЙ і ЗГОРНУТИЙ ЗГОРНУТИ, згорну, згбрнеш ЗГОРЯТИ, -яю, -кеш і ЗГОРАТИ, -ію, -£єш

ЗГУБИТИ, згублю, згубиш, згублять ЗГУСНУТИ, -ну, -неш; мин. згус і згуснув, згусла і згаснула, згусли і згуснули

ЗГУЩЕНИЙ. Згущене молоко [не згущонка].

ЗДАВАТИ, здаю, здаєш, здаємб, здасте

ЗДАВАТИСЯ, здається у знач, вставного слова. Здасться, ти і вчора був тут.

З ДАВНІХ-ДАВеН, присл. Синонім: відц&вна.

з дАвнього-дАвна, присл. ЗДАЛЕКА і ЗДАЛЕКУ, присл. Синонім: здали.

ЗДАТНИЙ —ЗДІБНИЙ. Розрізня-ються значенням.

Зд&тнни. Керування: до чого, на що та з інфінітивом. Який має можливість, силу, певні дані щось зробити, виконати; спроможний. Здатний до всього (на все). Здатний на подвиг. Здатний перемогти.

Здібний. Який має природні здібності; обдарований, талановитий, кмітливий. Здібна учениця. Здібний спортсмен.

ЗДИВОВАННЯ і ЗДИВУВАННЯ З ДІДА-ПРАДІДА, присл. Синоніми: з д&вшх-давен, з дівнього-дДвна. ЗДІЙСНЕНИЙ — ЗД1ЙСНеН-НИЙ. Розрізняються значенням. Здійсненні. Який здійснився, став дійсним, реальним. Здійснені мрії. Здійснені ти.

Здійсненний. Який можна здійснити або який може здійснитися. Фан

тастика в науково-фантастичному творі повинна бути здійсненною, корисною, а не безглуздою, непотрібною нам (Донченко).

ЗДІЙСНИТИ, -сню, -сниш; нак. -сни, -снім(о), -СНІТЬ З ДНЯ НА ДЕНЬ ЗДОБИЧ, -і, ор. -ччю ЗДОБУВАЧ, -А, дав. -бві, ор. -ем, кл. -у, мн. -І, -ів. Здобувач тукового ступеня [не співшукач наукового ступеня]

ЗДРИГНУТИСЯ, -нуся, -нешся, -нембся, -нетеся

ЗДУТИ, здую і зідму, здуєш і зі-дмеш, зщме, зідмемб, зщмете, зі-дмуть; нак. здуй і зідмй, здуйте і зідміть

ЗЕЛЕНАВИЙ і ЗЕЛЕНАВИЙ ЗЕЛеНКА — ЗЕЛІНКА. Розрізня-ються значенням.

Зеленка, -и. Ліки.

Зелінка, -и, спец. Зелена (мідна) фарба.

ЗЕЛЕНО… Перша частина складних слів, що відповідає за значенням слову «зелений». З наступною частиною пишеться через дефіс: зелено-білий, зелено-жовтий, зелепо-червдний.

ЗБЛеНО-Б1ЛО-ФЮЛеТОВИЙ ЗЕЛЕниВИЙ див. ЗЕЛЕНАВИЙ ЗЕЛб, -і, мн. збла, зел ЗЕМЕЛЬНО… Перша частина складних слів, що відповідає за значенням слову «земельний». З наступною частиною пишеться через дефіс: земельно-водний, земельно-меліоративний, земельно-зрдшувальний. ЗЕМЛЕКОРЙСТУВАЧ, -а, дав. -еві, ор. -ем і ЗЕМЛЕКОРИСТУВАЧ, -А, дав. -бві, ор. -ем ЗЕМЛЯ, -І, знах. землю, ор. -ею, кл. -е, мн. з£млі, -мель. Як назва планети пишеться з великої літери. ЗЕМЛЯНИН, -а, дав. -ові. Житель планети Земля.

ЗЕНбВІЙ див. зтбвій ЗЕНбВІЯ див. ЗШОВІЯ

ЗЕНОН