ЗЕНОН, -а, дав. -ові, ор. -ом, кл. Зенбне! Зменш.-пестл^ Зенику! Зеню! Зевбновнч, -а, дав. -у, ор. -ем; Зенонів-иа, -и [не Зенонівної], дав. -і [не Зеаошвнш]. Співають три Зенони [не три Зеаоаа]. Іване Зендновичу! Лідіє Зенонівно!

ЗЕРеНЦЕ, -я, ор. -ем

ЗеРНО, -а і ЗЕРНО, -4, мн. зерна,

-pea, але два зерні. Лише раціональне

зерно.

ЗЕРНО… Перша частина складних слів, що відповідає за значенням словам «зернб, зерновій». З наступною частиною пишеться разом: зернобобовий, зернодробарка, зернозбиральний, зерноїд, зерносховище, зернофураж. Але: зерно-трав’яний. ЗЕРНООЧИСНИЙ і ЗЕРНООЧИСНИЙ, -і, -е

ЗеРНЯ, -яти, дав. -яті, ор. зерням,

мн. -ята, -ят

ЗеРНЯТКОВИЙ

З’ЄДНАННЯ — З’ЄДНАННЯ. Розрізняються значенням.

Тільки з’єднання, -я, ор. -нням, род. мн. -ань ужив, у знач, «велика військова одиниця, яка складається з кількох частин одного або різних родів військ». Партизанське з єднання. Військові з’єднання.

З’єднати і з’єднання, -я, ор. -нням, род. мн. -ань і -Ань ужив, у знач, «об’єднання, згуртування, зближення, сполучення з чимось, з’єднування; місце, де що-небудь з’єднане». Прагнуть до з’єднання. З’єднання проводів.

ЗЖАТИ, зіжну, зіжниш, зіжнемб, зіжнетй; пак. зіжни, зіжніть З-ЗА, прийм.

ЗЗАДУ і ІЗЗАДУ, присл.

З-ЗА КОРДОНУ і ІЗ-ЗА КОРДОНУ ЗЗОВНІ, присл. Синонім: знадвбру. ЗИҐ ЗАҐ, -а і ЗИГЗАГ ЗИҐЗАҐ-МАШЙНА, -и і ЗИГЗАГ-МАПІЙНА. Присудок узгоджується зі словом машина, яке є основним. Зигзаг -машина поламалася.

ЗИМА, -й, мн. зими, зим, дав. зимам, але дві зимі

ЗИМІВНИК — ЗИМІВНИК. Розрізняються значенням.

Знмівшис, -а, Той, хто залишається зимувати де-небудь з певною метою. Хоробрі зимівники провели на Північному полюсі багато досліджень. Зимівник, -і. 1. Утеплене приміщення для зимування бджіл. З наступанням холодів бджолосім 7 поміщають у зимівник. 2.іст. Зимове житло запорожців поза межами Січі. З правіку селилися тут по зимівниках запорожці та лоцмани дніпровські…(Гончар). ЗИМОВИЙ і ЗИМОВИЙ, -А, -6 ЗИМОВО-ВЕСниНИЙ і ЗИМО-ВО-ВЕСНЯниЙ, -А, -6 ЗИНОВІЙ див. ЗШОВІЙ ЗИНОВІЯ див. ЗШОВІЯ ЗИЧИТИ див. БАЖАТИ ЗІБРАННЯ див. ЗБІРКА ЗІБРАТИ, зберу, збереш, зберемб, зберете; нак. збери, зберім(о), зберіть ЗІГНАТИ, зжену, зженеш, зженемб, зженете; нак. зжени, зженІм(о), зженіть

ЗІГНЕНИЙ, ЗІГНУТИЙ і ЗІГНУТИЙ

ЗІДРАТИ, здеру, здереш, здеремб, здерете; нак. здери, здерІм(о), здеріть ЗІЗНАННЯ, -я, ор. -йнням, род. мн. -Ань

ЗІЛ. 1. род. ЗІЛу, ор. ЗІЛом. Скорочення: завод імені Лихачова. 2. род. ЗІЛа. Назва марки машини. Швидкість ЗІЛа.

ЗІЛЛЯ, -я, ор. зіллям, лише одн. ЗІМБАБВЕ, невідм., ж. Держава в Африці. У1980 році Зімбабве стала членом ООН.

ЗІМКНЕНИЙ і ЗІМКНУТИЙ ЗІМ’ЯТИЙ

ЗШОВІЙ, ЗИНОВІЙ, зенОвій,

-я, дав. -єві, ор. -єм, кл. Зінбвію! Зинбвію! Зенбвію! Зменш.-пестл.: Зенику! Зенку! Зеню!; Зшбвійовнч [не Зіновієвич], -а, дав. -у, ор. -ем і Зи-■бвійомп [не Зиновієвич], Зеибвійовия

зтОвія

37

ЗМЕСТИ

[не Зенбвієвич]; Зшбвшна, -и [не Зіно-вівної], дав, -і [не Зіновівній] і Зи-нбвівна, Зенбиівна. У класі два Зіпдвії (Зиновії, Зендвії) [не два Зіновія]. Миколо Зіндвійовичу! (Зиновійовичу! Зеновійовичу!). Ганно Зіндвійвно! ЗШОВІЯ, ЗИНОВІЯ, ЗЕНОВІЯ, -ї, ор. -єю, кл, Зінбвіє! Зинбвіє! Зенбвіє! ЗІПСУВАТИ, -сую, -суєш, -суємб, -суєтб

ЗІПХНУТИЙ і ЗІПХНУТИЙ

ЗІРВАТИ, -ву, -веш, -ве, -вемб, -вете

і зірвеш, зірве, зірвемо, зірвете; нак.

зірви, зірвім(о), зірвіть

ЗІРКА, -и, місц. (у) -рці, мн. -рки,

-рбк, дав. -рк&м, але дві зірки, п’ять

зірок

ЗІРОНЬКА, -и, дав. -ньці, мн. -ньки, -ньок, дав. -нькам і зіроньки, -ньбк, дав. -ньким, але дві зіроньки, сім зіроньок

ЗІРОЧКА, -и, дав. -чці, мн. -чки, -чок, дав. -чкам і зірочки, -чбк, дав. -чкам, але дві зірочки, п’ять зірочок ЗІСПОДУ, присл. Синонім: знизу. ЗІСТАВИТИ, -влю, -виш; нак. -&в, -івмо, -йвте. Зіставити факти [не співставити факти]. зіставлення, -я, ор. -нням, род. -лень. Зіставлення фактів [не спів-ставлення фактів].

ЗІСТАВЛнГИ, -яю, -йєш. Зіставляти факти [не співстав ляти факти]. ЗІСТИКУВАТИ, -кую, -куєш і ЗСТИКУВАТИ

ЗГГКАТИ, -тч£, -тчеш, -тчемб, -тчете; нак. зітчи, зітчіть

ЗІТКНУТИСЯ, -нуся, -нешся, -не-ться, -нембся, -нетеся, -нуться і зіткнешся, зіткнеться, зіткнемося, зіткнетеся, зіткнуться ЗІТХНУТИ, -ну, -неш, -немб, -нете З’ЇЗДИТИ, з’їжджу, з’їздиш; нак. з’їздь, з’їздьте, док.

З’ЇЗДИТИ, з’їжджу, зЪдйш, з’їздить, зіздимб, зЪдите, з’їздять; нак. з’їзди, з’їздіть, не док.

З’ЇСТИ, з’їм, з’їси, з’їсть, з’їмб, з’Тсте, з’їдять; нак. з’їж, з’їжмо, з’їжте

З’ЇХАТИ, з’їду, з’їдеш; нак. з’їдь, з’їдьмо, з’їдьте З КРАЮ. В КРАЙ ЗЛеГКА, присл. Синоніми: ледь-ледь, трбхи, не сильно. ЗЛЕЖАТИСЯ, злежиться, злежаться ЗЛИДАР, -я, дав. -бві, ор. -ем, кл. -йрю, мн. -і, -ів, дав. -ям ЗЛИЗАТИ, злижу, злижеш; нак. злижи, ЗЛИЖІТЬ

ЗЛИЗНУТИ, -ну, -неш, -не, -немб, -нете, -нуть

ЗлиТИ, зіллю, зіллєш, зіллб, зіл-лємб, зіллєтй, зіллють; мин. злив, злиле, злилб, злили ЗЛІВА, присл.

ЗЛІСТЬ, злбсті, ор. злістю

ЗЛГГ, злету, ор. злетом, мн. злети,

зле-пв

ЗЛО, зла, род. мн. зол ЗЛОБА і ЗЛОБА, -и ЗЛОвиТИ, зловлю, злбвиш ЗЛОВІСНИЙ [не зловіщий] ЗЛОМИТИ, -млю, злбмиш ЗМАРНІТИ — СХУДНУТИ. Розрізняються значенням.

Змарніти вжив, у значеннях: 1. Виснажитися від хвороби, недоїдання, важкої праці, туги і т. ін. — Марку! подивися, Подивися ти на мене! Бач, як я змарніла? (Шевченко). 2. перен. Зів’янути, зблякнути від нестачі вологи, поживних речовин. Травиця змарніла. 3. перен. Втратити велич, занепасти. Гей, щоб наша червона китайка, Гей, гей, червоніла, А щоб наша козацька слава, Гей, гей, не змарніла! (Іст. пісня).

Схуднути, -ну, -неш, мин. схуд і схуднув, схудла і схуднула, схудли і схуднули вжив, у знач, «стати худим». За дні штурму Чертой помітно схуд (Гончар). ЗМЕНШЕНО-ПЕСТЛИВИЙ ЗМЕНШИТИ, -шу, -шипі, -ать; нак. зменш, зменппть

ЗМЕСТИ, -ету, -етеш, -етемб, -етете; лидо.змів, змеле, змелб, змели

ЗМИЛОСЕРДИТИСЯ

38

ЗНАЧИТИ

ЗМИЛОСЕРДИТИСЯ, -джуся, -ди-шся; пак. -дься, -дідься. Керування: над ким. Змилосердитися над сиротою.

ЗМИЛОСТИВИТИСЯ, -влюся, -вишся, -вляться і ЗМИЛОСТИВИТИСЯ. Керування: над ким. Змилостивитися над калікою. ЗМИЛОСТИТИСЯ, -ощуся, -остиш-ся, -остимбся, -оститеся і ЗМИЛОСТИТИСЯ, -ощуся, -остишся. Керування: над ким. Змилоститися над бідним.

ЗМІЙ, змія, дав. -єві і -ю, ор. -єм, кл. змію, ми. змії, зміїв — ЗМІЙ, -ї, ор. -єю, кл. зміє, мн. змії, змій, але дві змії. В основному збігаються у значеннях, але розрізняються вживаністю. У знач, «плазун з видовженим тілом, укритим лускою» частіше вжив, змія, рідше змій. У значеннях «казкова істота з крилами і зміїним тулубом, яка наділена надзвичайною силою», «дитяча іграшка у вигляді каркаса, обтягнутого папером або тканиною, з довгою ниткою для запускання в повітря» частіше вжив, змій, рідше змія.

Тільки змій вжив, у знач, «біблійний образ диявола, що спокусив людину в раю».

ЗМІННО-ДОБОВИЙ, -А, -6 ЗМІСТИТИ, -іщу, -Істині, -їстять ЗМІСТОВИЙ — ЗМІСТОВНИЙ.

Розрізняються значенням. Змістовий. Пов’язаний з реальним змістом, суттю, характерними рисами, зображенням чогось. Змістове багатство твору. Змістовий зв’язок. Змістбвнни. Багатий змістом, зображенням чого-небудь; розумний метою, призначенням чогось. Змістовна доповідь. Змістовний урок. ЗМІЙ див. ЗМІЙ

ЗМОВКНУТИ, -ну, -неш і ЗМОВКТИ, -кну, -кнеш; мин. зМовкнув і змовк, зМовкнула і зМовкла, зМовкнули і зМовкли; иак. зМовкни, зМовкніть

ЗМОГТИ, змбжу, змбжеш; пак. не утворюється.

ЗМОЛОТЙТИ, -очу, -бтиш ЗМОРЙТИ, -рю, змбриш ЗМОРШКА, -и, місц. (на) -піці, мн. -піки, змбрщок ЗМОРШКУВАТИЙ ЗМОРШКУВАТІСТЬ, -тості, ор. -тістю

ЗМОЧЙТИ, -чу, змбчиш ЗМ’ЯКШИТИ, -ш^, -шипі, -шимб, -шите, -шАть; нак. зм’яклі, зм’якшіть ЗНАДВОРУ, присл. Синонім: ззбвні. ЗНАЙТИ, знайду, знАйд еш, знАйде, знАйдемо, знАйдете, знАйдуть ЗНАК. 1. род. -а. Позначка, мітка, які вказують на щось. Нема умовного знака. Розпізнавальні знаки. 2. род. -а, спец. Зображення з відомим умовним значенням. Уживання м’якого знака. 3. род. -а. Доказ, вияв, ознака чого-небудь. Не виявив знака уваги.

4. род. -а. Значок. Удостоєний почесного знака. 5. род. -у, мн. знаки, -ів. Слід, відбиток чогось. На руці не залишилося жодного знаку. ЗНАМЕНИТИЙ — ЗНАМ еННИЙ. Розрізняються значенням. Знаменитий. Який має широку славу, популярний; славнозвісний. Знаменитий співак.

Знаменшн. Дуже важливий з певного погляду; видатний. Знаменний день. ЗНАМеНО, -а і ЗНАМЕНО, -і, мн. знамена, -ен

ЗНАРЯДДЯ, -я, ор. -ддям, род. мн. знарядь

ЗНАХАР, -я, дав. -еві, ор. -ем, кл. знАхаре, мн. -і, -ів, дав. -ям, але два знАхарі, п’ять знАхарів ЗНАХІДКА, -и, дав. -дці, мн. -дки, -док

ЗНАХОДИТИ, -хбджу [не з нахожу], -хбдиш; иак. -хбдь, -хбдьмо, -хбдьте і НАХОДИТИ

ЗНАЧИТИ — ЗНАЧИТИ. Розрізняються значенням.

ЗиАчнтн, -чу, -чиш, -чить, -чимо, -чите, -чать. 1. Означати що-небудь,

ЗНАЧНИЙ

З-ПОЗА

1 9

свідчити про щось. За мир в усьому світі — Це значить: за шрод, За колоски налиті, За шум весняних вод (Рильський). 2. Відігравати певну роль, мати якесь значення. Більше для мене значить усміх мого Деві, аніж прокльони твого Годвінсогш (Леся Українка).

Значити, -чу, -чйш, -чйть, -чимб, -читб, -чйть. Робити мітки, позначки на чомусь, мітити. До пшього вечора не розходились гювобугівці з полів: одні ще отримували землю, другі пакіллям значили межі (Стельмах). ЗНАЧНИЙ, -і. Значною мірою [не в значній мірі].

ЗНЕНАВИДІТИ, зненавиджу, зне-

ни ЧИДИІІІ

ЗНЕПРИТОМНІТИ, -нію, -нієш. Неправомірним є вислів втратити свідомість.

ЗНеХОТЯ, присл. Синоніми: неохб-че, без охбти.

ЗНИЗУ — З НИЗУ

Знизу й ізнизу, присл. Знизу схили

були вкриті густим лісом.

З низу, ім. з прийм. З низу і майже до самого верху вікна були замуровані цеглою.

ЗНИКНУТИ, зникну, зникнеш; мин. зник і зникнув, зникла і зникнула, зникли і зникну ли ЗНІВЕЧЕНИЙ

ЗНІМОК, -мка. Синоніми: фбто, фотографія, фотокАртка, світлина. ЗНІЧЕВ’Я, присл. Синоніми: ні сіло ні впАло; ні з тбго ні з сьбго. ЗНІЯКОВІТИ, -вію, -вієш і ЗНІЯКОВІТИ -вію, -вієш ЗНОВ-ТАКИ і ЗНОВУ-ТАКИ, присл. Синоніми: ще раз, удруге, нАново, повторно.

ЗНУЩАТИСЯ. К е р у в а н ня: з кого. Знущатися з сироти.

ЗНЯТИ, зніму, знімеш; мин. зняв, знялА, знялб, зняли. Зняти шапку. Зняти кору з дерева. Зняти полуду з очей. Неправомірним є вислів зняти квартиру. Треба: найняти квартиру.

ЗОБ, -а, ми. зобй, -ів, але два збби, п’ять зббів

ЗОБОВ’ЯЗАННЯ, -я, ор. -нням, род. мн. -ань і ЗОБОВ’ЯЗАННЯ, род. мн. -Ань

ЗОБОВ’ЯЗАТИ, -в’яжу, -в’йжеш ЗОБРАЗИТИ, -жу, -зйш, -зйть, -зимб, -зитб, -зять ЗОВНІШНІЙ, -я, -є ЗОВНІШНЬО… Перша частина складних слів, що відповідає за значенням слову «збвнішній». З наступною частиною пишеться разом: зов-нішньополітичтй, зовнішньоторговельний.

ЗОВСІМ, присл. Синоніми: пбвністю, цілкбм.

ЗОГНИЛИЙ і зігнилий ЗОГНИТИ, -ию, -иєш, -иємб, -иєтб; мин. зогнив, зогнилА, зогнилб, зог-нили і ЗІГНИТИ ЗОГРІВАТИ і ЗВГРЮАТИ ЗОЗЛА, присл.

ЗОКРЕМА і ЗОКРЕМА, присл. Синоніми: зосібна, окрбмо.

золотАво-жОвтий

золотАво-червОний

ЗОЛОТАР, -я, дав. -бві, ор. -6м, кл. -Арю, мн. -і, -ів, дав. -ям ЗОЛОТИСТО… Перша частина складних слів, що відповідає за значенням слову «золотйстий». З наступною частиною пишеться через дефіс: золотйсто-ждвтий, золотйсто-чдр-ний, золотисто-червоний. ЗОЛОТОНІСЬКИЙ. Прикм. до Зо-лотоибша.

ЗОЛОТОНОША, -і, ор. -ею ЗОПАЛУ, присл. Синоніми: необАч-но, згАрячу.

ЗОРЕПАД, -у

зорОво-слуховий, -а, -6

ЗОРЯ, -і, ор. -6ю, кл. збре, мн. збрі, зір, дав. збрям, але дві зорі ЗОРЯНИЙ ЗОСЛІПУ, присл.

3-ПеРЕД, прийм.

З-ПІД і 13-ІЦД, прийм.

З-ПОЗА, прийм.

з-пОмок

140

ЗУМОВЛЮВАТИ

З-ПОМІЖ, прийм.

З-ПОНАД, прийм.

3-ПйЩД, прийм.

З-Пб СЕРЕД і З-ПОСЕРЕД, прийм. 3-ПРОМЕК, прийм.

ЗРАДЖУВАТИ. Керування: кого, що [не кому, чому]. Зраджувати Батьківщину. Зраджувати дівчину. ЗРАДИТИ, -джу, -диш; нак. зрадь, зр4дьте. Керування: кого, що [не кому, чому]. Зрадити дівчину. Зрадити своє слово.

ЗРАДІТИ. Керування: кому-чо-му, з кого-чого. Пішов би я в Україну, пішов би додому, там би мене привітали, зраділи б старому (Шевченко). Учні зраділи з того, що їм дозволили купатися в озері.

ЗРАНКУ — З РАНКУ Зр&нку, присл. Поїзд прибув до Києва зранку. Синоніми: вр4нці, зрання, ранком.

З р&нку, ім. з прийм. Щодня з ранку до ночі по шляху їдуть та й їдуть люди (Головко).

ЗРАННЯ, присл. Синоніми: вр&нці, Зрінку, Р&НКОМ.

ЗРІДЙТИ — ЗРІДІТИ. Розрізняються значенням.

Зрідити, -джу, -диш, -дамб, -дитб. Зробити щось рідшим (посіви, насадження, ліси та ін.). В затінку рослини розвиваються погано, тому для освітлення та гюрмального росту їх необхідію помірно зрідити.

Зрідіти, -іє, -іють. Стати рідшим, менш густим; кількісно зменшитися. Внаслідок сильних опадів посіви зріділи. ЗРІДниТИСЯ — ПОРІДниТИ-СЯ. Розрізняються значенням. Зріднитися, -нюся, -нишся. Керування: з ким. Стати близькими, дорогими одне одному. Вона (Ольга) полюбила тебе за твої мрії-ідеали, прийняла їх, як своїх, духовно зріднилася з тобою (Колесник). Поріднитися, -нюся, -нишся. Керування: з ким. Стати рідними, родичами; породичатися. Ми хочемо

поріднитися з вами, — сказав сват. — У вас дочка на виданні, а в нас жених (Нечуй-Левицький).

ЗРОБЙТИ, зроблю, зрббиш; нак. зроби, зробім(о), зробіть ЗРОДЙТИ, зроджу, зрбдаш; нак. зроди, зродіть

зрОду — з рОду

Зрбду, присл. Дівчина зроду була веселою.

З рбду, ім. з прийм. Хай перейде її слава з роду в рід (Довженко). ЗРОДУ-ВІКУ, присл. ЗРОДУ-ЗВІКУ, присл. ЗРОШУВАЛЬНИЙ — ЗРОШУВАНИЙ. Розрізняються значенням. Зрбшувалі иі Призначений для зрошування або який здійснює зрошення. Зрошувальний канал.

Зрбшувянин. Який зрошують. Зрошувані площі.

ЗРУЧНИЙ. Зручне місце [не удобне місце].

3-СеРЕД, присл.

ЗСЕРЕДИНИ — З СЕРЕДИНИ. Зсереднш, присл. Двері замикалися зсередини на гачок.

З середяш, ім. з прийм. Всі дивились, як він кусав пиріг і виколупував пальцем з середшш сливи (Коцюбинський). ЗУБ, -а, мн. -и, -їв, дав. -4м

зУбно-губний

зУбно-піднебінний

ЗУБО… Перша частина складних слів. З наступною частиною завжди пишеться разом: зуболік&рня, зубо-подїбтй, зубопротезний, зубостру-гальний, зубошліфувальний. ЗУБОЖІЛИЙ

ЗУБОЖІННЯ, -я, ор. -нням, род. мн. -жінь

ЗУБОЖІТИ, -ію, -ієш

ЗУБОК, -бк4, мн. з^бки, -ів. Зменш.

від зуб.

ЗУБОК, -бк4, мн. зубки, -ів. Зубець, частина часнику.

ЗУМОВЛЮВАТИ — ОБУМОВЛЮВАТИ. Розрізняються значенням.

ЗУПИНИТИ

141

З’ЯВ тися

ЗуМовлювати. 1. Бути причиною чогось, приводити до чогось, викликати щось. Серед багатьох причин, які зумовлюють низьку схожість насіння, основною с надмірний вмісту ньому вологи (3 журналу). 2. Будучи умовою існування, розвитку, формування чогось, визначати його характер, якість, специфіку та ін. Вони (моря, океани) не тільки надихають поетів. Разом із Сонцем вони зумовлюють клімат нашої планети (З журналу).

ОбуМовлювага Керування: що, чим. Ставати в залежність від певних умов, обставин; визначати умови, термін виконання чогось. Адміністрація підприємства не мас права вимагати виконання роботи, яка не була обумовлена при укладенні колективного договору.

ЗУПИниТИ, -иню, -йниш/ нак. -ини, -инім(о), -иніть ЗУПИНКА, -и, місц. (на) -нці, ми. -нки, -нок. Автобуаіа зупинка [не автобусна остановка].

ЗУсиЛЛЯ, -я, ор. -ллям, род. мп. -йль

ЗУСТРІНУТИ, -іну, -інеш; мин. зуст-рінув і зустрів, зустрінула і зустріла, зустрінули і зустріли ЗУСТРІЧ, -і, ор. -ччю, мн. -чі, -чей ЗУСТРІЧАТИСЯ — ТРАПЛЯТИСЯ. Розрізняються значенням. Зустрічатися, -Й.ЮСЯ, -Й.ЄШСЯ, недок., зустрітися і зустрінутися, -інуся, -Інишся, док. Ужив, у значеннях: 1. Керування: з ким, кому і без додатка. Зближатися, сходитися з кимсь рухаючись напроти. Стали її [Мотрю] сусіди обходити, а зустрівшись — сторонитись (Панас Мирний). 2. Керування: з ким. Сходитися разом, бачитися де-не-будь. Зустрічатися (зустрітися) 3 батьком. Зустрітися з випускниками школи.

Траилятися, -Яється, недок., трапитися, -иться, док. Ужив, у значеннях: 1.

Відбуватися, діятися, ставитися. В житті людини можуть траплятися такі випадки, що без болю їх згадувати не можна (Тютюнник).

2. Випадково виявлятися, бути, попадатися. Трапилося сліпій курці зерно, тайте порожне (Нар. прислів’я). Села траплялися все рідше (Не-чуй-Левицький). У дипломній роботі трапляються стилістичні помилки.

3. безос. Мати можливість, нагоду; доводиться. Ще не траплялося бачити ніколи, як плачуть, опадаючи, квітки (Воронько). Синоніми: попадатися, бувати, мбжна натрапити, мбжна надйбати, міти, місце. ЗУСТРІЧНИЙ

ЗЦІДИТИ, зцідж£, зцідиш ЗЦІлиТИ, зцілю, зцілиш ЗЧЕПЙТИ, зчеплю, зчбпиш ЗЧЕСАТИ, зчеш£, зчбшиш ЗЧИНИТИ, зчиню, зчиниш ЗПІЙТОК, -тка ЗЩУЛЕНИЙ і ЗІЩУЛЕНИЙ ЗЮЙД, -у ЗЮЙД-ВеСТ, -у ЗЮЙД-ВеСТОВИЙ ЗЮЙД-ОСТ, -у

зюйд-Остовий

З’ЮРБИТИСЯ, -биться, -бляться З’ЮРБЛЕНИЙ

З’ЮРМИТИСЯ, з’юрмиться, з’юрмляться і З’ЮРМИТИСЯ, з’юрмиться, з’юрмляться З’ЮРМЛЕНИЙ

ЗЯБЛІВИЙ і ЗЯБЛЬОВИЙ, -і, -б ЗЙБРА, зЯбер, мн.

З’ЯвиТИСЯ —ПОЯвиТИСЯ. Збігаються у значеннях: 1. Прийти, прибути куди-небудь. Був [Калино-вич] один в бухгалтерії, бо жоден з його колег не з’явився сьогодні на роботу (Франко). Під вечір на селі появився Підпара (Коцюбинський). 2. Показатися де-небудь, стати доступним зорові. На обличчі дівчини з’явилася (появилася) усмішка. 3. Вийти у світ, стати опублікованим.

зйпв

42

I

Книжка з’явилася (появилася) друком. 4. Зародитися, утворитися, постати. У Карпатах з’явилися (появилися) нові породи дерев.

Тільки з’явитися, з’явлюся, з’явишся, з’явиться, з’являться вжив, у знач, «постати в уяві, в пам’яті, привидітися». Андрій лежав і дивився в небо… На мить з’явився образ панночки і зник (Довженко).

ЗАТІВ, -тева, -теве

ЗЯТЬ, -я, дав. -еві, ор. -ем, кл. -ю,

ми. -і, -ів, але два зяті

ЗЙЯТИ, з&є, зяють

і

1, невідм. Як назва літери вжив, у с.р. Велике і. Як назва звука вжив, у ч.р. Голосний і.

Якщо попереднє слово закінчується на приголосний, то в деяких словах, що починаються з двох незручних для вимови звуків, уживається для милозвучності приставне і: мла — імла, ржа — іржа, ще — іще. У слові гра приставне і вживається лише у формі множини — ігри.

З цією ж метою початковий ненаго-лошений і чергується з й у словах імення — ймення, імовірність — ймовірність, іти — йти, ідеться — йдеться.

І — Й — ТА, спол. Уживання: щоб уникнути збігу голосних або важких для вимови приголосних, сполучник і чергується з й.

І вживається: 1. Після приголосного або паузи, що на письмі позначається відповідним розділовим знаком, перед наступними словами з початковим приголосним звуком. Соломія знесилилась і впала (Коцюбинський). Тим часом об’їхали вони далеко, і не стало чути їх розмови (П. Куліш).

2. На початку речення. А на сусідній вишні розливався соловейко. І де воно

в такої маленької пташини стільки енергії, вогню та сили в голосі бралося? (Винниченко).

Й уживається: 1. Між літерами, що позначають голосні. Іде й оглядається. 2. Після літери на позначення голосного перед літерою, що позначає приголосний. Посміхатися й бути в доброму гуморі було його основною властивістю, критерієм його ставлення до світу (Підмогильний). Не передається на письмі чергування і з й:

1. При зіставленні або протиставленні понять. Сполучник і в такому разі підсилює протиставлення або смислову вагу другого однорідного члена. Згадала Стеха своє перше і останнє кохання (Кониський).

2. Перед словами, що розпочинаються з літер й, я, ю, є, і Усі вони, наче живі, вставали поволі в моїй уяві — хазяїн, хазяйка і їхні діти (Коцюбинський).

3. Якщо на початку наступного слова є збіг кількох приголосних. Холодні осінні тумани клубочать угорі і спускають на землю мокрі коси (Коцюбинський).

У значенні сполучника і може вживатися і сполучник та: Ідуть дівчата в поле жати та, знай, співають ідучи (Шевченко). Сполучники і — та розрізняються вживанням: і — стилістично нейтральний, та — вживається в розмовному і художньому стилях мови.

Сполучник і входить до складу стійких сполук: і так далі [не і так дальше], і таке іяпе, і подібне [не і тому подібне].

Пунктуація: Кома перед і ставиться:

1. Якщо і повторюється при однорідних членах (кома ставиться після першого однорідного члена). В промінні сонячнім, як в морі, втонули ниви, і луги, і темні проліси, і гори (Олесь).

I

43

ІВАСІ

2. Якщо сполучник і з’єднує частини складносурядного речення. Хитаються й повзуть холодні тіні ночі, і зорі дивляться на місто без огнів (Сосюра).

Якщо частини складносурядного речення виражають швидку зміну подій або різке протиставлення, між ними ставиться тире. Минулась буря — і сонце засяло (Рильський). Зрідка, якщо друга частина складносурядного речення виражає наслідок того, про що говориться в першій частині, між ними може ставитися кома і тире. Всім серцем любіть Украшу свою,— і вічні ми будемо з тю (Сосюра).

Кома перед і не ставиться:

1. Якщо сполучником і розпочинається перелік однорідних членів. Як не любить той край, що дав тобі і силу, і гострий зір очей, і розум молодий… (Сосюра).

2. Якщо сполучник і вжитий один раз. Стояла я і слухала весну (Леся Українка).

3. Якщо повторюваний сполучник і з’єднує різні однорідні члени. Знав я міста, ліси і гори і в морі бачив кораблі (Малишко).

4. Якщо однорідні члени з’єднані сполучником і попарно. Знов підійму я руки робочі до вітру і сонця, хмар і трави (Малишко).

5. Якщо однорідні члени, що з’єднані повторюваним сполучником і, становлять тісну смислову єдність: і так і сяк, і туди і сюди, і сміх і гріх, і вдень і вночі.

6. Якщо частини складносурядного речення мають спільний компонент (другорядний член, спільне головне або підрядне речення), які однаково стосуються кожної частини зокрема. Зтв весна настане і квітки барвисті принесуть хвилини щастя і тепла (Сосюра). Коли народ усім своїм життям присягся праве діло

боронити, його ніяким т розбить громам і жодним океаном не залити (Рильський).

7. Якщо частини складносурядного речення є питальними, спонукальними чи окличними. НадієІ Надіє! …О хто тебе ніжно на грудях т грів і хто за тобою орлом т летів? (Олесь). Хай дружби непогасної крило гірке від тебе відганяє зло і хай у час останній свій про сина спокійно я подумаю: Людина! (Рильський). Який простір і як легко дихати під високим небом Кавказу! (Масенко).

8. Якщо частини складносурядного речення є безособовими або назив-ввмя.Було затишно і пахло вогкістю (Головко). Брязкіт металу і гуркіт вибухів. І нескінченні кубометри переміщеної землі (Довженко).

ІВАН, -а, дав. -ові, місц. (на) -ові, кл. Івине! Зменш.-пестл.: Ів&нку! ІвА-ноньку! Івіночку! Івиндю! Ів&нчику! Івісю! Ів&сику! Івішку! [не Ваня! не Ванька! не Ванюша! не Ванюшка!]; Іванович, -а, дав. -у, ор. -ем; Іванівна, -и [не Іванівної], дав. -і [не Іва-нівній]. Співають три Івани [не три Івана]. Петре Івановичуї Віро Іванівно!

ЮАНеЦЬ-КИВАНеЦЬ, іванці-ки-ванця, ор. іванцбм-киванцбм. Загальна назва. Пишеться з малої літери. ШАННА, -и, кл. івінно! Зменш.-пестл.: Ів&ночко! Ів&нко! Ів&нцю! ІВАНО-ФРАНКІВСЬК, -а, ім. ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ, -ого,

прикм.

ІВАНОФРАНКІВЦІ, -ів, мн. (оди. іванофранківець, -вця, ор. -вцем, ч.; іванофранківка, -и, дав. -вці, род. мн. -вок, ж.)

ШАН-ПОКИВАН, івіна-покивіна, ор. ів&ном-покивіном. Загальна назва. Пишеться з малої літери. ІВАН-ЧАЙ, -ю, ор. -єм. Загальна назва. Пишеться з малої літери. ІВАСІ, невідм., ж. Смачна івасі Івасі була свіжа.

ІВОЛГА