ІВОЛГА, -и, дав. -лзі, род. мн. іволг ІГНОРУВАТИ. Керування: кого, що [не ким, чим]. Ігнорувати звичаї [не ігнорувати звичаями]. Ігнорувати закони [не ігнорувати законами]. ІГОР, -я, дав. -еві, ор. -ем, кл. Ігоре! Зменш.-пестл.: Ігбрчику! Ігбрцю! Ігброчку! [не Ігорйок! не Горя!]; Ігорович, -а, дав. -у, ор. -ем; Ігорівна, -и [не Ігорівно!], дав. -і [не Ігорівній]. У класі два Ігорі [не два Ігоря]. Леоніде Ігоровичу! Надіє Ігорівно! ІГРАШКА, -и, місц. (на) -шці, мн. -шки, -шок. Гарні іграшки [не ігрушки] ІДЕАЛ,-у ІДЕАЛІЗМ, -у

ІДЕАЛІЗАЦІЯ, -ї, ор. -єю і рідко ІДЕАЛІЗУВАННЯ, -я, ор. -нням. Ідеалізація (ідеалізування) старовини. Ідеалізація (ідеалізування) дійсності. ІДЕАЛІСТИЧНИЙ — ІДЕАЛЬНИЙ. Розрізняються значенням. Ідеалістичний. Який стосується ідеалізму як філософського напряму. Ідеалістичний погляд. Ідеалістичний світогляд.

Ідеальний. 1. Який існує у свідомості; абстрактний, уявний. Ідеальний світ. 2. Досконалий, дуже добрий, чудовий. Ідеальна чистота. Ідеальний пристрій.

ІДЕЙНО… Перша частина складних слів, яка відповідає за значенням слову «ідбйний». З наступною частиною завжди пишеться через дефіс: ідейно-виховний, ідейно-естетичний, ідейно-політичний, ідейно-творчий, ідейно-теоретичний, ідейно-художній. ІДИШ, невідм., ж. Сучасна мова єврейського населення Східної та Центрально! Європи, а також США. їдиш відокремилася від німецько! мови в XVI-XVIII ст.

ІДібМА, -и, род. мн. ідібм, ж. ЩУЧЙ, дісприсл.

В див. З

ІЗАБеЛЛА, -и. і. Сорт винограду. Пишеться з малої літери. 2. Жіноче ім’я.

ІЗ-ЗА, прийм. Уживається при позначенні дії або руху звідкись. Варіант: з-за. Із-за лісу, з-за туману, місяць випливає (Шевченко). Не можна вживати прийменник із-за у сполученнях, що виражають значення причини. Не із-за хвороби, із-за вас, а через хворобу, через вас.

ІЗЗАДУ див. ЗЗАДУ ІЗ-ЗА КОРДбНУ див. З-ЗА КОРДОНУ

ВНИЗУ див. ЗНИЗУ ІЗОЛЯТОРНИЙ — ІЗОЛЯЦІЙ-НИЙ. Розрізняються значенням. Ізоляторний. Який виготовляє ізолятори. Ізоляторний завод. Ізоляційний. Який не проводить електрики. Ізоляційний матеріал. Ізоляційна стрічка [не ізоляційна лєнта]

ІЗОЛЯЦІЙНО-НАМОТУВАЛЬ

НИЙ

ІЗОТОП, -у ІЗ-ПІД див. З-ПІД ІЗРАЇЛЬ, -ю, ор. -ем

ізраїльський

ІЗРАЇЛЬТЯНИ, -ян, мн. (одн. ізраїльтянин, -а, ч.\ ізраїльтянка, -и, дав. -нці, род. мн. -нок, ж.)

ІКАННЯ — ПСАННЯ. Розрізняються значенням.

Ікання, лінгв. Вимова «і» на місці давніх «о» та «е» в новозакритих складах.

ІкЯння і пнсЯння. Стан організму. Безперервне ікання (гикання). Часте ікання (гикання).

ІКЕБАНА, -и, ж. Букети і художні композиції з квітів.

ІКЛО, pod. Am. іклів [не ікол] ІКОНОПИС, -у, місц. (в) -сі [не іконопйс, іконбпис]. Галузь релігійного живопису, мистецтво малювання ікон.

ІКОНОСТАС, -а, місц. (в) -сі. Стіна із встановленими в неї іконами, яка відокремлює у православній церкві вівтар від центральної частини. ІКРА, -й, лише одн.

ПСРЙСГИЙ

145

ІМ’Я

ІКРИСТИЙ — ІКРЯНИЙ. Розріз-даються значенням.

Ікристий. Який містить багато ікри. Ікриста риба.

Ікряний, -і, -е. 1. Який містить у собі ікру. Ікряна риба. 2. Виготовлений з ікри. Ікряний сир. Ікряне масло. ІКС, -d, op. -6м, мн. -й, -Ів ІКС… Перша невідмінювана частина склад них слів. З наступною частиною завжди пишеться через дефіс: ікс-одиниця, ікс-прбмені, ікс-хромо-сдма.

ІЛли, -і, ор. -ею, кл. 1лле! Іллі! і розм. ІЛЬКб, -d, ор. -6м, кл. Ільку! Зменш.-пестл.: Ілисю! Ілишку! [не Іллюша! не Іллюшка!]; Ілліч, -d, дав. -у, ор. -ем і розм. Ількович, -а, дав. -у, ор. -ем; Іллівни [не Іллінічна], -и [не Іллівної], дав. -і [не Іллівній] і Ільківиа, -и [не Ільківноі], дав. -і [не Ільківній]. Борисе Іллічу! Маріє Іллівно! [не Марія Іллінічна].

ІЛЬКО див. ІЛЛЯ ІЛЬМЕНСЬКИЙ ІЛЬМЕНЬ, -ю, ор. -ем ІЛЮСТРАТИВНИЙ — ІЛЮСТРОВАНИЙ. Розрізняються значенням.

Ілюстративний. Який служить ілюстрацією чогось, призначений для ілюстрування чогось; наочний. Ілюстративний матеріал. Ілюстративна цитата.

Ілюстрбватй. Який має ілюстрації. Ілюстрована книга. Ілюстроване видання.

ІЛЮСТРАЦІЯ — ІЛЮСТРУВАННЯ. Збігаються у знач, «наведення, використання прикладів, малюнків, схем для наочного пояснення чи підтвердження чогось». Ілюстрація (ілюстрування) книги.

Тільки ілюстрйщя вжив, у знач, «зображення у книжці або журналі, що пояснює зміст тексту; малюнок». Тарас тої зими закінчив свою картину «Катерина», робив ілюстрації до книжок (Іваненко). Кольорові ілюстрації.

Ю — 5-2180

ІМАЖИЗМ — ІМАЖИНІЗМ. Розрізняються значенням.

Імажизм, -у. Декадентська течія в англійській та американській поезії початку XX ст., для якої характерною була передача суб’єктивних вражень, штучне поєднання метафор та образів.

Імажинізм, -у. Літературна група, що існувала в Росії в перші післявоєнні роки і яка надавала найбільшого значення в поезії штучним образам — метафорам, побудованим на певних суб’єктивних асоціаціях. ІМБИР, -у [не інбир]

ІМЕНИНИ, іменин, мн.

1МеННЯ див. ІМ’Й ІММІГРАНТ див. ЕМІГРАНТ ІММІГРАЦІЯ див. ЕМІГРАЦІЯ ІМОВІРНИЙ і ЙМОВІРНИЙ ІМПЕРАТЙВ. 1. род. -а, грам. Наказовий спосіб дієслова. Друга особа імператива від дієслова писати. 2. род. -у, книжн., перен. Веління, категорична, настійна вимога. Зауваження у формі імперативу. ІМПЕРІАЛІСТИЧНИЙ — ІМПЕРІАЛІСТСЬКИЙ. Розрізняються значенням.

Імперіалістичний. Який стосується імперіалізму, пов’язаний з ним. Імперіалістичні держави. Імперіалістський. Який стосується імперіалістів, пов’язаний з ними. Імперіалістські кола.

ІМПРЕСАРІО, невідм., ч. Приватний підприємець, який організовує концерти, гастролі окремих акторів або театральних колективів. Діловий імпресаріо.

ІМ’Й — 1МеННЯ — ЙМеННЯ.

Збігаються у знач, «особиста назва людини, що дається після народження», але розрізняються сферою вживання: ім’я — нейтр., 1мення, ймення — рідковживане, при цьому в художньому стилі.

Тільки ім’я, Імені і ім’6, ор. Іменем і ім’&м, мн. імени, імбн, дав. іменим

ужив, рідко у знач, «найменування; слава, репутація». Яке глибоке щастя — жить, Будь гідним імені людини, Народу й людськості служить/ (Рильський). Ви, каже [майор], з’явитесь додому новими людьми, людьми з світовим іменем (Гончар). Правопис: 1. Подвійні імена пишуться через дефіс: Богдан-Юрій, Олександра-Володимира. 2. Подвоєння приголосних, здебільшого сонорних, наявне в іменах іншомовного походження, а також засвоєних давно: Алла, Белла, Жанна, Інна, Нонна, Елла, Емма, Ізабелла, Сусанна, Ганна, Іванна, Аполлон, Віссаріон, Геннадій, Палладій. 3. Подвоєння л наявне в імені Ілля, що є наслідком уподібнення звука і м’якому приголосному.

4. Літери я, ю, є, ї пишуться в іменах: а) на початку слова і після голосних на позначення звукосполучень й+а, йн-у, й+е, й+і: Ярина, Юрій, Єва, Івга, Надіє, Андрію; б) після приголосних на позначення голосних а, у та м’якості цього приголосного: Омелян, Касян, Тетяна, Людмила. Сполучення йя, ш, йю, йє пишуться тільки в імені Майя, Майї, Майю, Майє. 5. Апостроф пишеться після губних, задньоязикових та р перед я, ю, є, ї: Дем’ян, В’ячеслав, Лук’ян, Валер’ян, Мар’яна, Любов’ю. Апостроф не пишеться, коли перед губним є приголосний, який належить до кореня (Святослав), або коли я, ю означають я, у в сполученні з пом’якшеним приголосним (Зоряна). Відмінювання: 1. Чоловічі імена, що закінчуються на -я, -я, відмінюються як іменники першої відміни твердої і м’якої груп. 2. Чоловічі імена, що закінчуються на -о, -й, тверді й м’які приголосні, відмінюються як іменники другої відміни твердої і м’якої груп. 3. Ім’я Лев при відмінюванні має паралельні форми: Льва і Лева, Львові і Левові, Львом і Левом. 4. Чоловічі імена,

що закінчуються на шиплячий, відмінюються як іменники другої відміни мішаної групи (Лукаш, -а, -еві, -ем). 5. Жіночі імена, що закінчуються на -я, -я, відмінюються як іменники першої відміни твердої та м’якої групи. Кінцеві приголосні основи г, к, х у дав. і місц. відм. перед А змінюються на з, ц, с: Ольга — Ользі, Палажка — Палажці, Явдоха — Явдосі. 6. Жіночі імена, що закінчуються на приголосний, відмінюються як іменники третьої відміни (Любов, -і, -в’ю). 7. Імена, що в наз. відм. закінчуються на -р, у род. відм. мають -я (Віктор, -а, Макар, -а), імена м’якої групи мають -я (Ігор, -я, Лазар, -я). 8. В іменах типу Антін, Прокіп, Сидір, Федір, Тиміш та ін. -і пишеться тільки в наз. відм. одн., у непрямих відмінках -о (Антона, Прокопа, Сидора, Федора та ін.). Але: Лаврін, -ріна, -ріном; Олефір, -фіра, -фіром.

Кличний відмінок: 1. Імена ч. р. першої відміни твердої групи у кл. відм. мають закінчення -о (Миколо, Яремо), м’якої групи -е, після голосного -є (Ілле, Ієреміє). 2. Імена ч. р. другої відміни твердої і мішаної груп мають закінчення -е (Павле, Явтуше), -у (Олегу, Фрідріху), м’якої -ю (Андрію, Василю). 3. Імена ж. р. твердої групи мають закінчення -о (Галино, Катерино), м’якої -е, а після голосного -є (Мотре, Соломіє), -ю (Галю, Ганнусю, Наталю). 4. Деякі імена можуть мати паралельні закінчення (Лукаше і Лукашу, Олегу і Олеже).

5. У деяких іменах кличний відмінок може дорівнювати формі називного (Ілле і Ілля).

Особливості творення та відмінювання форм по батькові: 1. У чоловічих іменах по батькові пишеться суфікс -ович, якщо ім’я відмінюється за твердою, м’якою чи мішаною групами або закінчується на р: Романович, Пет

ШВЕСТЙЦІЇ

14

ІНДУСТРІАЛЬНО…

рович, Дорошович, Васильович, Іго-рович, Андрійович). 2. У жіночих іменах по батькові перед суфіксом -н(а) завжди пишеться -ів (-їв): Петрівна, Василівна, Сергіївна. 3. Жіночі імена по батькові у род. відм. мають закінчення -и, у дав. -і: Павлівни, Павлівні. Ненормативними є закінчення у род. відм. -ої (Павлівної), у дав. -ій (Павлівній). 4. У кл. відм. чоловічі імена по батькові мають закінчення -у: Іване Дмитровичу!, жіночі -о: Маріє Василівно! ІНВЕСТИЦІЇ, -ій, мн. Довгострокове вкладення капіталу у промисловість, сільськогосподарські та інші підприємства, а також у цінні папери з метою одержання прибутку. ІНГУСЬКИЙ

ІНГУШІ, -ів, мн. (одн. інгуш, -А,

ч.; інгушка, -и, дав. -шці, род. мн. -шок, ж.)

ІНДИВІД, -а і ІНДИВІДУУМ, -а,

книжп.

ІНДИВІДУАЛІСТИЧНИЙ — ІНДИВІДУАЛІСТСЬКИЙ. Розрізняються значенням.

Індивідуалістичний. Який стосується індивідуалізму, пройнятий індивідуалізмом, ґрунтується на індивідуалізмі. Індивідуалістична теорія. Індивідуалістичний підхід до справи. Індивідуалістський. Який стосується індивідуаліста, властивий йому. Індивідуалістські прагнення. Індивідуалістські уявлення. ІНДИВІДУАЛЬНО… Перша частина складних слів, що відповідає за значенням слову «індивідуальний». З наступною частиною пишеться через дефіс: індивідуально-бригадний, індивідуально-творчий.

ІНДИК, -а, мн. індики, -ів. Великий індик [не індюк].

ІНДИЧКА, -и, дав. -чці, род. мн. -чок. Молода індичка [не індючка]. ІНДІАНСЬКИЙ — ІНДІЙСЬКИЙ — ІНДУСЬКИЙ. Розрізни-ються значенням.

10*

Індіанський. Який стосується індіанців, пов’язаний з ними. Індіанські племена. Індіанські мови. Індіанські селища.

Індійський. Який стосується індійців та Індії, пов’язаний з ними. Індійський уряд. Індійська нація.

Індуський. 1. Те саме, що індійський. Високі пальми… сподівались підглядіть якісь тайни … індуських раджів (Нечуй-Левицький). 2. Який стосується індусів, послідовників індуїзму. ІНДІАНЦІ — ІНДІЙЦІ — ІНДУ-СИ. Розрізняються значенням. ІндіАнці, -ів, мн. (одн. індіАнець, -нця, ор. -нцем, ч.; індіАнка, -и, дав. -нці, род. мн. -нок, ж.). Загальна назва корінного населення Америки, крім ескімосів.

Індійці, -ів, мн. (одн. індієць, -ійця,

ч.; індійка, -я, дав. -йці, род. мн. -йок, ж.) .Загальна назва всього корінного населення Індії та Пакистану. Індуси, -ів, мн. (одн. інду’С, -а, ч.; індуска, -и, дав. -сці, род. мн. -сок, ж.) 1. заст. Те саме, що індійці. Дайте мені спокій з тими червоношкірими! — кричав він, мішаючи індусів з американськими індіанами (Франко). 2. Послідовники індуїзму, панівної в Індії релігії.

ШДО… Перша частина складних слів, що означає «який стосується Індії, індійців». З наступною частиною пишеться: 1. Разом, коли входить до складу іменників чи прикметників, що вживаються як терміни: Ьідосвропейський, індогерманський, індоіранський, індоєвропеїст, індокитайський, Індокитай. 2. Через дефіс, коли складне слово називає н е підпорядковані одне одному поняття: їндо-африканський, їндо-малай-ський, Ьідо-середземноморський. ІНДУСТРІАЛЬНО… Перша частина складних слів, що відповідає за значенням слову «індустріАльний». З наступною частішою пишеться, як правило, через дефіс: індустрі&ль-

ІНДУСТРІЯ

148

ІНКУБАТОРНИЙ

но-аграрний, індустріально-промисловий, індустрідльпо-трапспортний. Але: індустрідльно розвинений (розвинутий), індустріально відсталий пишуться окремо, бо до прислівника індустріально можна поставити питання як?

ІНДУСТРІЯ, -ї, ор. -ею ІНЕРТНИЙ. Синоніми: бездіяльний, малорухлбвий, малоактйвний, па-сивний

ШеРТНГСТЬ — ШеРЦ1Я. Розріз-няються значенням.

Інертність, -ності, ор. -ністю. Відсутність активності, бездіяльність, нерухомість. Інертність мислення. ІнЯрція, -ї, ор. -єю. Властивість тіла зберігати рівномірний прямолінійний стан або спокій, поки яка-небудь зовнішня сила або дія іншого тіла не виведе його з цього стану. Закон інерції. За інерцією [не по інерції]. Синоніми: за звичкою, несвідбмо, механічно.

ІН’ЄКЦІЙНИЙ

ІН’ЄКЦІЯ, -ї, ор. -єю. Введення в тканини та деякі порожнини організму лікувальних розчинів; впорскування.

ШЖЕНеР, -а, дав. -ові, ор. -ом, кл. -Єре, мн. -и, -ів. Два інженери [не два інженераі.

ШЖЕН ЕР-ЕКОНОМІСТ, інженб-ра-економіста

ШЖЕНеР-МЕХАНПС, інженЄра-мехЯніка

ШЖЕН еР-ТЕХН0ЛОГ, інженбра-технблога

ШЖЕНеРНИЙ — ШЖЕНеРСЬ-КИЙ. Розрізняються значенням. Інженерний. Пов’язаний з діяльністю, спеціальністю інженера; технічний. Інженерний інститут. Інженерні кадри.

Інженерський. Який стосується інженера, належить йому. Інженерський диплом. Інженерський талант. ШЖЕНеРНО… Перша частина складних прикметників, що відпові

дає за значенням слову «інженерний». З наступною частиною завжди пишеться через дефіс: інженер

но-будівельний, інженерно-геодезіїн-ний, інженерно-геологічний, інженерно-економічний, інженерно-механічний, інженерно-технічний, інже-нерно-фізйчний.

ШЖЕШО, невідм., ж. Амплуа актриси, що виконує ролі наївних, простодушних дівчат. Типова інженю. ШжиР. 1. род. -а. Фіґове дерево; смоква. Листя інжира. Плоди ін-жира. 2. род. -у. Солодкий м’ясистий плід цього дерева. Повидло з інжиру.

ІНІЙ, інею, ор. інеєм ППЦІАЛЬНО-ЦИФРОвиЙ, -і, -6 ШІЦІАТЙВНИЙ. Синоніми: енергійний, винахідливий, заповзятливий. ІНКОГНІТО1, невідм. і незм., ч., ж., с. При назвах осіб чол. статі вживається у ч. р. Таємничий інкогніто. При позначенні осіб жін. статі — в ж. р. Таємнича інкогніто. При іменниках —назвах неістот — в с. р. Загадкове інкогніто. Зберігати суворе інкогніто.

ІНКОГНІТО2, присл. Синоніми: пбтай, таємно, секретно, замаскбва-но, прихбвано.

ІНКОЛИ, присл. Синоніми: іноді, ч&сом, деколи, порбю, врядй-годй. ІНКРУСТАЦІЯ — ІНКРУСТУВАННЯ. Збігаються у знач, «врізування та вклеювання в поверхню предмета інших матеріалів для оздоблення його». Інкрустація (інкрустування) вази малюнками. Тільки іисрустіція вжив, у знач, «малюнки, узори та ін., виконані способом інкрустування». Над ліжком висіла шабля із золотою інкрустацією на піхвах. ІНКУБАТОРНИЙ — ІНКУБАЦІЙНИЙ. Розрізняються значенням. Іясуб&торшйі. Який стосується інкубатора або інкубаторів —апарата для штучного виведення з пташиних

ІННОВАЦІЯ

149

ШТЕР..

яєць молодняка, а також приміщення, де встановлено такі апарати. Інкубаторні качата (курчата). Інкубаторна станція.

Інкубаційний. Який стосується інкубації — виведення в інкубаторі з пташиних яєць молодняка. Інкубаційні яйця. Інкубаційний період. ІННОВАЦІЯ, -ї, ор. -єю. Нововведення, новаторство. ІНОГОРОДНІЙ, -я, -є. З іншого міста.

ІНОДІ, присл. Синоніми: Інколи, деколи, чесом, вряди-годй, коли-не-коли.

ІНОЗЕМНИЙ — ІНШОМОВНИЙ.

Розрізняються значенням. Іноземний. Який стосується іншої країни, належить їй. Синонім: чужоземний. Іноземна валюта. Іноземне устаткування.

ІншоМовшш. Який стосується іншої мови. Синонім: чужоМовний. Іншомовний текст. Іншомовна лексика. Іншомовні елементи.

ІНОХІДЬ, -ході, ор. -хіддю ІНСПЕКТОР, -а, дав. -ові, кл. -оре, мн. -и, -ів. Приїхали інспектори [не інспектора]

ІНСТАНЦІЯ див. ДИСТАНЦІЯ ІНСТРУКТИВНИЙ — ІНСТРУКЦІЙНИЙ. Розрізняються значенням. Інструктйвшш. Який інструктує або містить у собі вказівки, настанови. Інструктивний лист. Інструктивна нарада.

Інструкційний. Який належить до інструкції, міститься в інструкції. Інструкційна карта. Інструкційні положення.

ІНСТРУКТОР, -а, дав. -ові, мн. -и, -ів. Три інструктори [не три інструктора].

ШСТРУКТОРСЬКО-МЕТОДЙЧ-

НИЙ

ШСТРУМеНТ [не інструмент]. 1. род. -а. Знаряддя для праць В хаті не було жодного столярного інструмента. 2. род. -у, збірне. Сукупність

знарядь для праць Треба щось думати, шукати якісно новий розчин, щоб часом не прихопило інструменту (Цю па).

ІНСЦЕНІВКА, -и, місц. (в) -вці, род. мн. -вок

ІНСЦЕНІЗАЦІЯ — ІНСЦЕНУВАННЯ. Збігаються у знач, «переробка літературного твору для сцени або кіно». Інсценізація (інсценізування) повісті І.Франка вЗахар Беркут». Тільки інсценізація вжив, у знач, «інсценізований твір, вистава». Інсценізація вПрапороносців».

ІНТЕГРАЛЬНИЙ—інтеграційний. Розрізняються значенням. Інгегр&льнни. 1. мат. Який стосується інтеграла, інтегралів. Інтегральні рівняння. Інтегральне числення. 2. книжн. Суцільний, єдиний, нерозривно зв’язаний. Характерною ознакою конструкції літака к 152» є застосування інтегральних частин. Інтеграїййнни. Об’єднувальний. Інтеграційні процеси в розвитку світової економіки.

ІНТЕГРАЦІЯ, -ї, ор. -єю. Об’єднання в ціле окремих частин або елементів. ІНТЕЛЕКТ, -у

ІНТЕЛЕКТУАЛЬНО-МОРАЛЬ

НИЙ

ІНТЕЛІГЕНТНИЙ — ІНТЕЛІГЕНТСЬКИЙ. Розрізняються значенням.

ЬпелігЬтшй. Освічений, культурний. Інтелігентний хлопець. Інтелігентне товариство.

Інтелігентський. Який стосується інтелігента, інтелігенції. Інтелігентська верства. Інтелігентська звичка. ІНТЕНСИВНО ЗАБАРВЛЕНИЙ. Пишеться окремо, бо другою частиною виступає дієприкметник, а до прислівника інтеясивво можна поставити питання як? ІНТЕНСИВНО-ЗЕЛЕНИЙ ШТЕР… Перша частина складних слів, що означає перебування між ким-, чим-небудь, періодичність дії.

ІНТЕРВАЛ

150

ІРАН

З наступною частиною завжди пишеться разом: інтербачення, інтервокальний, інтерклрб, інтеркриста-лічний, інтернаціональний. ІНТЕРВАЛ, -у. Синонім: прбміжок. ІНТЕРВ’Ю, невідм., с. Розмова журналіста з політичним, громадським діячем та ін. Цікаве інтерв То. В ж и -вання. Брати інтерв’ю у когось. Дати інтерв’ю комусь. Записати інтерв’ю про когось або про щось. Опублікувати інтерв То з кимсь. ІНТЕРЕС, -у

ІНТЕР’ЄР. 1. род. -у. Художньо оздоблена внутрішня частина приміщення, будинку. Елементи інтер ‘с-ру житла. 2. род. -а. Картина або малюнок, на яких зображено внутрішню частину якого-небудь приміщення. Автор інтер’єра. ШТЕРМеЗДО, невідм., с. Невеличкий музичний твір довільної будови, іноді — самостійний оркестровий епізод в опері. Чудове інтермецо. ШТОНАЦШНО-АКЦеНТОВИЙ ІНТОНАЦІЙНО ВИДІЛЕНИЙ. Пишеться окремо, бо до прислівника ■ггонащйно можна поставити питання як?, а слово виділений виступає дієприкметником.

ШТОНАЦІЙНО-ЗМІСГОВИЙ, -4, -6

ІНТОНАЦІЙНО ПОСИЛЕНИЙ.

Пишеться окремого до прислівника йггонащйно можна поставити питання як? а слово посилений виступає дієприкметником.

ШФШГГИВ, -а

шфшггИвно-безособОвий

інфляція, ор. -ЄЮ. Надмірне проти потреб товарообігу збільшення кількості паперових грошей і швидке їх знецінення. ІНФОРМАТИВНИЙ—ІНФОРМАЦІЙНИЙ. Розрізняються значенням. Інформативний. Який наповнений інформацією, повними відомостями. Інформативний виклад. Інформативна стаття.

Інформаційний. Який містить, опрацьовує, видає інформацію; довідковий. Інформаційний випуск останніх новин. Інформаційна панорама. ІНФОРМАЦІЙНО… Перша частина складних слів, що відповідає за значенням слову «інформаційний». З наступною частиною пишеться через дефіс: інформаційно-аналітичний, інформаційно-бібліографічний, інформаційно-довідковий, інформаційно-обчислювальний.

ІНФОРМАЦІЯ — шформувАн-

НЯ. Збігаються у знач, «повідомлення про що-небудь». Інформація (інформування) населення про стихійне лихо.

Тільки інформ&щя вжив, у знач, «відомості про що-небудь, якісь події, чиюсь діяльність тощо». За всякими інформаціями просив би звернутись до мене (Коцюбинський). Давати інформацію.

ІНФРАСТРУКТУРА, -и. Сукупність галузей та видів діяльності, що обслуговують і виробничу, і невиробничу сфери економіки (транспорт, зв’язок, освіта, охорона здоров’я та ін.). ІНФРАХРОМАТИЧНИЙ ІНФРАЧЕРВОНИЙ ШЦИДеНТ, -у [не інцендент, -а]. Синоніми: пригбда, подія, випадок, еігізбд, сутичка, конфлікт.

ІНШИЙ. Учні йшли до школи іншою дорогою [не другою дорогою.] Синонім: ін&кший.

ІОНІЙСЬКИЙ і ІОНІЧНИЙ. Збігаються у знач, «який стосується Іонії — області Стародавньої Греції», але розрізняються здебільшого сполучуваністю: іонійська школа, іонійські колонії, іонічний (іонійський) ордер. ІПСИЛОН, -а ІРАК, -у ІРАКСЬКИЙ

ІРАКЦІ, -ів, мн. (одн. іракець, -кця, ор. -кцем, -ч.; іракійка, -и, дав. -йці, род. мн. -йок, ж.)

ІРАН, -у

вранці

51

їстшний

ВРАНЦІ, -ів, мн. (оди. іранець, -нця, ор. -нцем, ч.; ірінка, -и, дав. -нці, род. мн. -нок, ж.)

ІРЖА, -І, ор. -ею і РЖА, лише одн. ІРЖАВИЙ і РЖАВИЙ ІРЖАВІННЯ, -я, ор. -нням і РЖАВІННЯ

ІРЖАВІТИ, -іє і РЖАВІТИ, -іє ІРЖАВО-РУДИЙ, -й, -е ІРЖАТИ, -жу, -жеш, -жемб, -жете і РЖАТИ, ржу, ржеш, ржемб, ржете ІРЖУЧЙ, дісприсл.

ІРИНА, -и, кл. Ірйно! Зменш.-пестл.: Ірйночко! Ірйнко! Ірочко! Ірусю! [не

IP»*!

ІРИС — ІРИС. Розрізняються значенням.

Ірис, -а, ч. 1. Назва рослини. Листя іриса. 2. анат. Райдужна оболонка ока.

Ірйс,-у, ч., збірне. Сорт цукерок. Мама купила кілограм ірису. ІРПІНЬ, -пені, ор. -пенем ІРРАДІАЦІЯ, -І, ор. -ЄЮ ІРРАЦІОНАЛІЗМ, -у ІРРАЦІОНАЛЬНИЙ ІРРЕАЛЬНИЙ ІРРЕГУЛЯРНИЙ ІРТИШ, -і, ор. 4м ІСКРА, -н, род. мн. іскор ІСсиК-КУЛЬ, Іссик-Кулю, ор. Іс-сик-Кулем

ІСсиК-КУЛЬСЬКИЙ ІСТЕРІЯ, -ІЇ, ор. -ією. Одна з форм нервово-психічного розладу. ІСГОРИКО… Перша частина складних слів, що відповідає за значенням слову «історйчний». З наступною частиною завжди пишеться через дефіс: істдрико-археологїчний, історико-біографічний, історико-документальний, історико-культурний, історико-літературний, істори-ко-революційний, історико-суспілмий, історико-філологічний, історико-філософський.

ІСТОРИЧНО НЕОБХІДНИЙ ІСТОРИЧНО ПРОДИКТОВАНИЙ. Пишеться окремо, бо до при

слівника історично можна поставити питання як?, а слово продиктований виступає дієприкметником.

І ТАК ДАЛІ [не і так дальше], скорочено: і т. д.

ІТАЛІЙЦІ, -ів, мн. (одн. італієць, -йця, дав. -йцеві, ор. -йцем, ч.; італійка, -и, дав. -йці, род. мн. -йок, ж.) ГГИ див. ЙТИ ГГЙСЯ, ідбться

ГУДА, -и, ч., зневажл. Зрадник, запроданець. Пишеться з малої літери. ІУДИН ПОЦІЛУНОК. Стійке словосполучення, що вжив, у значеннях: а) нещирий поцілунок; б) учинок людини, що облесливістю приховує свою зраду. Пишеться з малої літери.

ї

І, невідм., с. Як назва букви вжив, у с. р. Велике ї. Буква, яка завжди позначає два звуки [й-h і] — на початку слова, після голосного та апострофа: їсти Гйісти], гаї [гайі], від’їхати [відйіхати]. ЇДА — ОКА. Розрізняються значенням.

Ы. Споживання їжі. Повільна їда.

Йо (після) їди. Перед їдою.

са, -і, ор. -ею. Харчі. Калорійна їжа. Рослинна їжа.

їжАкбвий — Їжакуватий.

Розрізняються значенням, їжакбвий. Властивий їжакові, пов’язаний безпосередньо з ним. їжакові голки.

їжакувітий. Подібний до голок їжака, настовбурчений. їжакувата борода. їжакувате волосся.

ІЖАЧбК, -чкі, дав. -бві і -у, кл.

-ічку, МН. -Чки, -ЧКІВ

ЇЗДЕЦЬ, їздця, дав. їздцбві, ор. їздцбм ЇЗДИТИ, їжджу, їздиш; нак. їздь ЇСТИ, їм, їси [не їсиш], їсть, їмб, їстб, їдять; нак. їж [не їш, їдж], -їжмо, -їжте

їстшний

lx

152

КАЗКА

ЇХ — ЇХНІ. Збігаються у знач, «на-лежний їм», але розрізняються вживаністю: займ. їх частіше вживається в офіційно-діловому та науковому стилях, займ. їхній — в усіх інших. Учитель пояснює їх обов’язки. їхня кров ще гаряча на ранах, їхні рани горять ще в огні (Олесь).

ЇХАТИ, іду, їдеш; нак. їдь, їдьмо, їдьте

й

Й [йот], невідм. Як назва літери вжив, у с.р. Напівжирне й. Як назва звука вжив, у ч.р. Середньоязиковий й. Приголосний й.

ЙМеННЯ див. ІМ’Я ЙМОВІРНИЙ див. ІМОВІРНИЙ ЙНЯТИ, йму, ймеш, ймем6, ймете; мин. йняв, йняли, йнялб, йняли ЙОРДАНІЯ [не Іорданія], -ї, ор. -єю

ЙОРДАНЬ, -і, ор. -нню. Назва релігійного свята. Пишеться з великої літери.

ЙОСИП і ОСИП, рідко ЙОСИФ, -а, дав. -ові, ор. -ом, кл. Йбсипе! Осипе! Йбсифе! Зменш.-пестл.: Йо-сипку! Юзику!; Йбснновнч, -а, дав. -у, ор. -ем; Йбсяпівня, -и [не Йосипів-ної], дав. -і [не Йосипівній]. Пишуть два Йосипи [не два Йосипа]. Михаиле Йосиповичу! Ірино Йосипівно!

йОсипа, Осипа, -и, кл. йбсшю! ЙОШКАР-ОЛА, Йошкір-Оли

йошкАр-олинський

ЙТИ, йду, йдеш,йдемб, йдете; нак. йди, йдім(о), йдіть і ІТИ

К

К [ка], невідм. Як назва літери вжив, у с.р. Велике к. Як назва звука вжив, у ч.р. Задньоязиковий приголосний к. Глухий к.

КАБАЛЬЄРО, невідм., ч. Лицар у середньовічній Іспанії, воїн-вершник; іспанський дворянин; в іспанських країнах — ввічливе звертання до чоловіка. Відважний кабальєро. Багатий кабальєро. Милий кабальєро. КАБАРе, невідм., с. Кафе або невеликий ресторан з естрадними виставами розважального характеру. Затишне кабаре.

КАБЕЛЬ, -ю, ор. -ем, мн. -і, -ів КАБЕРНе, невідм. 1. ч. Сорт винограду. Солодкий каберне. 2. с. Назва вина. Червоне каберне.

КАБ&Л. 1. род. -а. Назва міста. Населення Кабула. 2. род. -у. Назва річки. Води Кабулу.

КАВАЛеР, -а, дав. -ові, кл. -ере, мн. -ери, -ів

КАВКАЗ, Кавказу КАВКАЗЦІ, -ів, мн. [одн. кавказець, -зця, ор. -зцем, ч.; кавкізка, -и, дав. -зці, род. мн. -зок, ж.) КАВКАЗЬКИЙ КАВОВИЙ [не кавбвий] КАВУниЩЕ, -а, ч. Здоровий кавунище.

КАДЙТИ, каджу, кидиш КАДМІЄВИЙ КАДМІЙ, -ю, ор. -єм КАДРИЛЬ, -і, ор. -ллю. Танець. КАЖУЧИ [не кажучи], дієприсл. Коротко кажучи [не коротше кажучи]. КАЗАТИ, каж£, кіжеш КАЗАХИ, -ів, мн (одн. каз&х, -а,

ч.; казйшка, -и, дав. -піці, род. мн. -шок, ж.)

КАЗАХСТАН, -у КАЗАХСЬКИЙ КАЗБеК, Казбеку КАЗБеПЬКИЙ

КАЗИНО, невідм., с. Гральний будинок з естрадою, рестораном. Міське казино.

КАЗИТИСЯ, кажуся, кизишся,

к&зиться, кизяться

КАЗКА, -и, місц. (у) -зці, мн. -зки,

-збк, дав. -зким, але дві к&зки, сім

кизок

казкАр

153

кАмшь

КАЗКАР, -4, дав. -бві, op. -6м, кл. -&рю, мн. -I, -(в, дав. -4м КАЗКбВИЙ

КАЗНА… Написання: словотворча частка кАзва як компонент складних прислівників та займенників завжди пишеться через дефіс: казна-де, казна-звідки, кдзна-коли, казна-куди, казна-як, казна-хто, казна-що, казна-який. Але: кЬзна з ким, казна до кого, казна від чого, казна на чому (чім)

КАЗОЧКА, -и, місц. (у) -чці, мн. -чки, -чбк, дав. -чкАм, але дві кАзочки, п’ять кАзочок

КАЗУАЛЬНИЙ — КАЗУСНИЙ.

Розрізняються значенням. КазуАлышй. Такий, що не піддається узагальненню; випадковий. Казуальний характер подій.

Кізусиш. Надзвичайно складний, заплутаний. Казусна справа. КАЙЛО, -а, род. мн. кайл. Металевий молоток для розбивання

КЯМІЯЯП.

КАКАДУ, невідм., ч. Рід папуг. Білий какаду.

КАКАО, невідм., с. 1. Тропічне вічнозелене дерево. Гіллясте какао. 2. Порошок із насіння цього дерева. Дешеве какао. 3. Напій з цього порошку. Солодке какао. КАКАО-ПОРОШОК, -шку КАЛАМАР, -А, дав. -бві і -ю, ор. -6м, мн. -І, -Ів, дав. -Ам. Синонім: чорнильниця.

КАЛАМБУР, -у. Дотепна гра слів, побудована на гумористично-пародійному використанні різних значень того самого слова.

КАЛАНХОЕ, невідм., с. Рід багаторічних рослин родини товстолистих. Зелене каланхое.

КАЛАТАЛО, -а, мн. -Ала, -Ал КАЛАТАТИ, -тАю, -тАєш КАЛАТНУТИ, -ну, -нбш, -немб, -нетб; нак. -тни, -тнім(о), -тніть КАЛАЧ, -А, дав. -бві і -у, ор. -6м, кл. -че, мн. -і, -ів

КАЛЕНДАР, -А, місц. (у) -рі, ор.

-6м, мн. -І, -ів, дав. -Ам

КАЛЕН ДАР-ШФОРМАТОР, кален-

дарА-інформАтора

КАЛІБР,-у

КАЛІЙНО-ФбСФОРНИЙ КАЛІКА, -и, дав. -ці, кл. -о, род. мн. калік, ч. і ж. Нещасний (нещасна) каліка.

КАЛІФ див. ХАЛІФ КАЛІФАТ див. ХАЛІФАТ КАЛОРЙМЕТР, -а КАЛОМеТР1Я, -ї, ор. -єю КАЛОШ, -6ш, мн. (одн. калбша, -і, ор. -ею)

КАЛЬКА, -и, місц. (на) -льці, мн. -льки, -льок. Червона калька. КАЛЬКУТТА, -и КАЛЬКУТТСЬКИЙ КАЛЬСОНИ, -он, мн.

КАЛЬЦІЙ, -ю, ор. -єм КАМАЗ, -у, ор. -ом, місц. (на) Ка-мАЗі. Складноскорочене слово змішаного типу. Камський автомобільний завод. Відмінюється як іменник

ч.р. другої відміни. Всі перші літери цього складноскороченого слова пишуться з великої літери, закінчення — з малої.

КАМБАЛА. Назва риби.