КАМБУЗ, -а. Кухня на судні. КАМВбЛЬНО-СУКОННИЙ КАМЕниЩЕ, -а, ч. Великий ка-менище.

КАМЕниР, -А, дав. -бві, ор. -6м, кл. -Аре, мн. -І, -ів, дав. -Ам. У переносному значенні пишеться з великої літери. Нам *ятник Каменяреві КАМЕР… Невідмінюване слово камер як компонент складних слів завжди пишеться через дефіс: камер-колегія, камер-колезький, камер-юнкер, камер-юнкерський.

камерно-вокАльний

кАмерно-шструментАль-

ний

КАМШЬ. 1. род. -меню. Тверда гірська порода у вигляді суцільної маси або окремих шматків. Хата

КАМПАНІЯ

154

КАПСУЛА

збудована з каменю. 2. род. -меню. Коштовний мінерал як прикраса. 3. род. -меню, чого. Хвороба нирок, печінки, сечового міхура. 4. род. -меня. Окремий шматок, брила. Стрибати з каменя на камінь. 5. род. -меня, перен. Туга, горе, смуток.

КАМПАНІЯ — КОМПАНІЯ. Роз-різняються значенням.

Ками&нш. 1. Сукупність заходів для здійснення важливих громадсько-політичних, економічних або культурних завдань. Виробнича кампанія. Посівна кампанія. 2. Сукупність воєнних операцій у визначений період часу, що мають певну стратегічну мету. Літня кампанія.

Комойнія. 1. Група осіб, об’єднана певними інтересами; товариство. Весела компанія. Дружна компанія. 2. Торговельне або промислове об’єднання; спілка. Авіаційна компанія. Телевізійна компанія. Вугільна компанія.

КАМСА див. ХАМСА КАМФОРА, -й. Органічна безбарвна речовина зі своєрідним запахом. КАМФОРНИЙ і КАМФОРОВИЙ КАМ’ЯНеЦЬ-ПОД1ЛЬСЬКИЙ, Кам’янця-ПодЬіьського, ор. Кам’ян-цбм-Подільським, ім. КАМ’ЯНеЦЬ-ПОД1ЛЬСЬКИЙ, кам’янбць-подільського, ор. кам’я-нбць-подільським, прикм. КАМ’ЯНОВУГІЛЬНИЙ і КАМ’ЯНОВУГІЛЬНИЙ КАНВА, -й

КАНІВ, -нева, ор. -невом КАНІКУЛИ, -ул, мн.

КАНІФОЛЬ, -і, ор. -ллю. Природна смола.

КАНІФОЛЬНО-СКИПИДАРНИЙ КАННА, -и. Назва рослини. КАНОЕ, невідм., с. Невеликий спортивний човен. Нове каное.

КАНОЕ-ДВІЙКА, -и, мн. канбе-двійки, -йок КАНОН, -у

КАНОССА. Замок в Італії. Вислів іти в Каноссу означає згоду на принизливу капітуляцію перед противником.

КАНОССЬКИЙ

КАНТИЛеННИЙ і КАНТИЛеНО-ВИЙ

КАНТОН. 1. род. -у. Федеративна одиниця Швейцарії. 2. род. -у. Дрібна адміністративно-територіальна одиниця Бельгії, Франції, Еквадору та ін. 3. род. -а. Назва міста. Вулиці Кантона.

КАНЦЕЛЯРИЗМ, -у

КАНЦЕлиРСЬКО-БЮРОКРА-

ТЙЧНИЙ

КАНЦТОВАРИ, -ів, мн.

КАПАТИ, к&пає (рідко к&пле), кіпають і КРАПАТИ, крйпає, крапають. Збігаються у знач, «падати, литися краплями», але розрізняються сполучуваністю. Капає вода з крана. Капають сльози. Крапає дощ [не капає дощ]. КАПЕЛЬМеЙСТЕР, -ера. Застаріла назва керівника і диригента хору або оркестру.

КАПЕЛЬМеЙСТЕРСЬКИЙ КАПЕЛЬНИЦЯ [не капальниця], -і, ор. -ею, род. мн. -ниць і КРАПЕЛЬНИЦЯ

КАПІТЕЛЬ, -і, ор. -ллю. Верхня частина колони або стовпа, на яку спирається головна балка.

КАПОТ АЖ, -у, ор. -ем. Вид аварії, коли транспорт, рухаючись по землі, перекидається через носову частину. КАПРИЧІО і КАПРЙЧО, невідм., с. Музична інструментальна віртуозна п’єса примхливого характеру. Веселе каприччіо.

КАПРІ, невідм., ч. Сонячний Капрі. КАПРОН, -у

КАПСУЛА — КАПСУЛЬ. Розріз-няються значенням і відмінюванням. киисула, -и, мн. -и, -ул. Оболонка. Ліки в капсулах.

киисуль, -я, мн. -і, -ів, ч. Металевий ковпак з речовиною, що вибухає від

КАПТУР

155

КАсиН

удару й запалює пороховий заряд у набої, гільзі.

КАПТУР, -а, мн. -и і КАПТеР, -4,

МН. -І, -ІВ

КАПУСНЯК, -у

КАПУСТЯНИЙ і КАПУСТЯНИЙ КАРАБАСЬКИЙ. Прикм. до Карабах.

КАРАВАН, -у

КАРАВАННИЙ і КАРАВАНОВИЙ

каракалпацький

КАРАКУЛЕВИЙ — КАРАКУЛЬСЬКИЙ. Розрізняються значенням. Каракулевий. Який стосується каракулю як цінного хутра зі шкіри ягнят; виготовлений з каракулю. Каракулева промисловість. Каракулева шапка.

Каракульський. Який стосується каракулю як породи овець. Каракульська вівця.

КАРАНТИН, -у

КАРАТе, невідм., с. Японська система самозахисту без зброї. Сучасне карате.

КАРДАННИЙ і КАРДАНОВИЙ.

Карданний (кардановий) вал. КАРДІО… Перша частина складних слів, що відповідає поняттю «серце». З наступною частиною завжди пишеться разом: кардіограма, кардіомонітор, кардіохірургія.

КАРеЛИ, -ів, мн. (іодн. карел, -а, ч.; карелка, -и, дав. -лці, род. мн. -лок, ж.)

КАР’ЄР, -у

КАРІЄС, -у. Руйнування тканини кістки, зуба.

КАРМАЗИН, -у. Сукно темно-червоного кольору.

КАРМАН ЬЙОЛА, -и. Французька революційна пісня.

КАРМІН, -у. Яскраво-червона фарба.

КАРМІНОВИЙ

КАРМЕЛЮК, -4 і КАРМАлиЖ, -і. Прізвище.

КАРНИЗ, -а [не карніз] КАРО-ГНІДЙЙ -й, -е

КАРТеЛЬ, -ю, op. -ем, ч. Об’єднання підприємств.

КАРТеЧ, -і, ор. -ччю КАРТКА, -и, місц. (на) -тці, мн. -тки, -тбк, дав. -тким, але дві киртки, п’ять кирток. Візитна картка [не візитна карточка].

КАРТКОВИЙ, -а, -е і КАРТКОВИЙ, -і, -е. Карткова система [не карточна система].

КАРТОН, -у

КАРТОННИЙ і КАРТОНОВИЙ.

Картонна фабрика. Картонова (кар-тонна) обкладинка.

картОнно-паперОвий КАРТйПлиНИЙ — КАРТОП-лиРСЬКИЙ. Розрізняються значенням.

Картопляний і картболянни. Який стосується картоплі; приготовлений або добутий з неї; засаджений картоплею. Картопляний суп. Картопляне поле. Картопляна продукція. Картонлярськни. Який стосується картоплярства, вирощування картоплі. Картоплярська дослідна станція. КАРТОПлиНО-ОВОЧеВИЙ КАРТОПлиР, -й, дав. -йві, ор. -ем, кл. -яре, мн. -і, -ів, дав. -йм КАРТОЧКА, -и, місц. (на) -чці, мн. -чки, -чбк, дав. -чким, але дві кир-точки, п’ять кирточок. Не можна вживати слово карточка у знач, «фотографія».

КАРУСеЛЬ, -і, ор. -ллю, мн. -і, -лей КАРЦЕР, -у

КАСАНДРА — КАССАНДРА. Розрізняються значенням.

Касиндра, -и. Назва рослини. Кассиндра. Ім’я.

КАСИР, -а, дав. -ові, ор. -ом, кл. -йре, мн. -йри, -ів. Два касири [не два касира].

КАСТАНЬЄТА, -и, мн. -и, -єт. Іспанський музичний інструмент. КАсиН [не Касьян], -а, дав. -ові, кл. Касине! Зменш.-пестл.: Касянку! Ка-сяночку!; Касянович, -а, дав. -у, ор. -ем; Касянівна, -и [не Касянівної],

КАТАКОМБА

156

КВ АЗІ.-

дав. -і [не Касянівній]. Співають два Касти [не два Касяна]. Іване Ка-сяновичу! Любове Касянівно! КАТАКОМБА, -и, мн. -кбмби, -кбмб

КАТАЛОГ, -бгу, ор. -бгом, місц. (у) -бзі, мн. -бги, -бгів КАТАР — НеЖИТЬ. Розрізшпоть-ся значенням.

Кат&р, -у. Запалення слизової оболонки деяких органів (носа, горла, шлунка).

Нбжить, -ю, ор. -ем. Запалення слизової оболонки лише носа. КАТЕРЙНА, -и, кл. Катерйно! Змети.-пестл.: Кбтре! Катрусю! Катеринко! Катруню! Катрусенько! К&сю! [не Катя! не Катюша!]. КАТЕХІЗИС, -у, місц. (у) -сі Короткий виклад християнського віровчення у формі запитань і відповідей. КАТОВІЦЕ, невідм., с. Населення Катовіце. Промисловість Катовіце. КАТОЛИК, -а, дав. -ові, кл. -у, мн. -и, -ів

КАТОлиЦТВОГиекатблицтво], -а КАТОЛИЦЬКИЙ [не катблицький] КАТОЛИЧИТИ [не катбличити] КАТОЛИЧКА [не катбличка], -и, дав. -чці, мн. -чки, -чок КАТРАН. 1. род. -а. Невелика акула. М’ясо катрана. 2. род. -у. Назва рослини. Листя катрану.

КАУЧУК, -у, мн. -ки, -ків і КАВЧУК КАФе, невідм., с. Дитяче кафе. кафЕ-ідАльня, -і, род. мн. -лень. Граматичний рід складного слова визначається за його другою змінною частиною. Кафе-їдальня прийняла перших відвідувачів. КАФЕгРЕСТОРАН, -у. Кафе-ресто-ран відремонтований.

КАХЕЛЬНИЙ — КАХЛеВИЙ — КАХлиНИЙ. Збігаються у значенні, але розрізняються сполучуваністю. Кахельний завод. Кахельна промисловість. Кахельне виробництво. Кахельна (кахляна, кахлева) піч (підлога, стіна).

КАХЛІ, -ів, мн. (одн. к&хель, -хля, ор. -хлем, ч.\ кіхля, -і, ор. -ею, ж.) КАХЛЯР, -і, дав. -бві, ор. -бм, кл. -яре, мн. -І, -ів, дав. -бм КАЧАЧИЙ — КАЧИНИЙ. Збігаються у знач, «пов’язаний з качкою; такий, як у качки», але розрізняються вживаністю: качиний вживається часто, качачий — рідко. Качиний (качачий) дзьоб. Качине (качаче) пір’я. Качаче (качине) полювання.

Тільки качання вжив, у знач. ім. (качині, -их, мн.) на означення водоплавних свійських або диких птахів родини качок.

КАЧЕЧКА, -чки, дав. -чці, мн -чки, -чбк, дав. -Чки.М, але дві кбчечки, сім кбчечок

КАЧКА, -чки, дав. -чці, мн. -чки, -чбк, дав. -чкбм, але дві к&чки, п’ять кбчок

КАШЕЛЬ, -шлю, ор. -шлем КАШКеТ, -а. Новий кашкет [не нова фуражка].

КАШЛЯНУТИ, -н£, -нбш, -немб, -нетб; нак. -ни, -ніть КАШНе, невідм., с. Шарф. Червоне кашне.

КАШТАН, -а КАШТАНОВИЙ КАЙУГ-КОМПАНІЯ, -ї, ор. -єю КВАДРАТНИЙ — КВАДРАТОВИЙ. Збігаються у знач, «який має форму квадрата або формою нагадує квадрат». Квадратна (квадратова) кімната. Квадратне (квадратове) обличчя. Але: квадратні дужки. Тільки квадратний вжив, у знач, «який стосується квадрата як добутка двох однакових множників, другого степеня будь-якого числа». Квадратне рівняння. Квадратний корінь. Квадратний метр.

квадрАтно-гнвдовий, -б, -б

КВАЗІ… У складних словах означає «ніби, несправжній, фальшивий». У загальних назвах завжди пишеться разом, у власних — через дефіс: квазівчений, квазілиййний, квазінау-

КВАЗІМОДО

5

КЕРЕВниЦТВО

кдвий, квазіоб сктйвний, квазіоптика, квазіреволюціонер, квазіспеціаліст, кв аз істаціо парний; квазі-ІІушкін, квазі-Фауст (прикметники від останніх утворень пишуться разом: квазі-пршкіпський, квазіфаустівський). КВАЗІМОДО, невідм,, ч. 1. Персонаж з роману В. Гюґо «Собор Паризької Богоматері». Веселий Квазімодо. 2. переч. Потворна людина. Пишеться з малої літери. Страшний квазімодо.

КВАЛІФІКАЦІЙНИЙ — КВАЛІФІКОВАНИЙ. Розрізняються значенням.

Кваліфікаційний. Який стосується кваліфікації, встановлює або визначає її. Кваліфікаційгш структура. Кваліфікаційна комісія. Кваліфікаційний розряд.

Кваліфкбвішй. Який має високу кваліфікацію, добру підготовку до якого-небудь виду праці; досвідчений. Кваліфікований спеціаліст. Кваліфікована консультація.

КВАРТАЛ [не кв&ртал], -у КВАРТИР’ЄР, -а і КВАРТЙР-МАЙСТЕР, -а

КВАРТИРНО-ЖИТЛОВИЙ, 4, -6 КВАСОЛЕВИЙ і КВАСОЛЯНИЙ КВАТИРКА, -и, місц. (на) -рці, мн. -рки, -рок. Відчинити кватирку [не відкрити форточку].

КВИТОК — БІЛЕТ. Розрізняються значенням і сполучуваністю. Квнтбк, -тка. 1. Документ, який засвідчує належність до якоїсь організації. Профспілковий квиток. Студентський квиток. 2. Куплена картка, яка дає право проїзду на транспорті, відвідання театру, музею та ін. Проїзний квиток. Вхідний квиток. Квитки продаються в касах стадіону.

Шлет, -а. 1. Картка з питаннями для тих, хто складає іспити. Екзаменаційні білети. Білети з хімії. 2. Цінні папери. Лотерейний білет. Кредитний білет. Білети грошово-речової лотереї.

КВИлиТИ, -лю, -лиш, -лить, -лимб, -литб, -лять і КВИЛИТИ, -лю, -лиш,

—ЛИТЬ, "ЛИМО, —ЛИТЄ, -ЛЯТЬ

КВІТКА, -и, місц. (у) -тці, мн. -тки, -тбк, дав. -тким, але дві квітки, сім квіток

КВГПСОвиЙ, 4, 4 КВГГкиВО-ДЕКОРАТЙВНИЙ КВІТНИКАР, 4, дав. -бві, ор. -6м, кл. 4рю, мн. -і, -Ів, дав. 4м КВІТОЧКА, -и, місц. (на) -чці, мн. -чки, -чбк, дав. -чк&м, але дві квіточки, п’ять квіточок

КВОКТАТИ [не квокати], квбкче [не квокає], квбкчуть [не квокають] КВОЧКА, -и, дав. -чці, мн. квбчки, -чок, дав. -чкам і квочки, -чбк, дав. -чк&м, але дві квбчки, сім квбчок. Як назва сузір’я пишеться з великої літери.

КЕДРОВИЙ і КЕДРОВИЙ КЕКС,-у

КЕЛИХ, -а і КеЛЕХ КЕЛИХОПОДІБНИЙ і КЕЛЕХОПОДІБНИЙ

КЕЛШІОК, -піка, місц. (у) -шку, мн. -піки, -шків і КЕЛИШОК, КЕЛЕ-ШйК, -шк&, мн. -шки, -шків КЕМБРИДЖ. 1 .род. -а. Назва міста. Населення Кембриджа. 2. род. -у. Назва затоки. У водах Кембриджу багато риби.

КЕМБРИДЖСЬКИЙ КЕНГУРУ, невідм., ч. і ж. (при вказівці на самку). Молодий (молода) кенгуру. Кенгуру годувала малят. КЕНТАВР, -а і ЦЕНТАВР Міфічна істота — напівлюдина, напівкінь. КЕРШниК, -а. Керівник тресту. Треба уникати слова кер^иини. КЕРІВНИЦТВО — КЕРУВАННЯ. Збігаються у знач, «спрямування чиєїсь діяльності, очолювання чогось», а розрізняються вживаністю: керівніціво вживається часто, керу-віяп — рідко. Керівництво (керування) державними справами. Тільки керівництво вжив, у знач, «керівний склад якої-небудь органі

КЕРМО

158

киЦЬКА

зації, установи». Керівництво заводу. Тільки керування вжив, у знач, «сукупність приладів, за допомогою яких керують механізмами, машинами; спрямування дії в певних межах, за допомогою певних пристроїв». Автоматичне керування. Керування оркестром.

КЕРМО, -£, ми. керма, керм, але два кермі. Сісти за кермо [не за руль].

КЕРЧ, Кбрчі, ор. Керчю КеСАР, -я, дав. -еві, ор. -ем, кл. -арю, ми. -і, -ів, дав. -ям і ЦеСАР. Титул римських імператорів. КЕФАЛЬ, -і, ор. -ллю. Назва морської риби.

КЕФІР, -у

КЗИЛ-ОРДА, Кзил-Ордй, ор. Кзил-Ордбю

КЗИЛ-ОРДЙНСЬКИЙ КИДАТИ, -аю, -асш; пак. кидай, кидайте

КИЄВО-МОГИЛЯНСЬКА АКАДЕМІЯ, києво-Могилянської академи. З великої літери пишуться перші два слова.

кисво-печерська ЛАВРА, ки-

єво-Печбрської ліври. Перші два слова пишуться з великої літери. КИЗИЛ. 1. род. -а. Назва міста. Населення Кизила. 2. род. -у. Чагарникова рослина або деревце із жовтими квітками та їстівними ягодами; кислі ягоди цієї рослини. Кущі кизилу. Плоди кизилу.

КИЗИЛОВИЙ

КИЇВ, києва, дав. києву, ор. Києвом, міси, (у) києві, кл. києве КИЇВСЬКИЙ. Київський метрополітен.

КИЙ, кия, ор. києм, мн. киї, КИЇВ, але два киї, сім київ КИЛИМ, -а, мн. -й, -ів, але два килими, п’ять килимів КИЛИМАР, -я, дав. -іві, ор. -ем, кл. -ірю, мн. -І, -ів, дав. -ям КИЛИМОВИЙ КИНДЖАЛ [не кинжал], -а

киНЕНИЙ і КИНУТИЙ КИПАРИСОВИЙ КИРЗОВИЙ [не кірзовий]

КИСІЛЬ, -селю, ор. -селем КИСЛОМОЛОЧНИЙ

кисло-солидкий

КИСЛОТА, -й, мн. кислбти, -6т, але дві кислотй

КИСЛОТНО… Перша частнина складних слів, що відповідає за значенням слову «кислбтний». З наступною частиною слів пишеться через дефіс: кислотно-лижний, кислотно-ферментативний.

кислототривкий, -і, -е

КИСНЕВО… Перша частина складних слів, що відповідає за значенням слову «кисневий». З наступною частиною пишеться через дефіс: киснево-азотний, киснево-електричний, киснево-зарядний, киснево-зварювальний, киснево-конверторний. КИСНЕДОБУВНИЙ, -і, -е киСНУТИ, -ну, -неш; мин. кис і киснув, кисла і киснула, кисли і киснули

КИСТЬ — КІСТЬ. Розрізняються значенням.

Кисть, кисті, ор. киспо. Частина руки від зап’ястя до кінця пальців.

Кість, кбсті, ор. кІспо, місц. (у) кості, мн. кбсті, -ей, дав. костям, ор. кістьми і костями, місц. (у) костях. Кістка. КИТ. 1. род. -а. Найбільший морський ссавець, схожий на рибу. М’ясо кита. 2. род. -у. Замазка. У крамницях нема киту.

КИТАЙ, -ю, ор. -єм, місц. (у) Китйї КИТАЙКА — КИТАЯНКА. Розрізняються значенням.

Кнт&иса. Шовкова або бавовняна тканина, яку привозили з Китаю. Червоною китайкою личенько накрите (Нар. пісня).

Китаянка. Представниця народу, що становить основне населення Китаю. Китаянки добре грають у шахи. КИЦЬКА, -и, дав. -цьці, мн. кицьки, -цьбк, дав. -цьким і кицьки, -цьок,

киШКА

КШЬ

1 9

дав. -цькам, але дві кицьки, сім кицьок

киШКА, -и, місц. (у) -шці, ми. -шки, -шбк, дав. -нікім, але дві кишки, п’ять кишок КИШМЙШ, -у, ор. -ем. Ьюм. КИЙНИ, -ян [не києвляни, киевлян], мп. (оди. ки&нин [не киевлянин], — а, ч.; киянка [не киевлянка], -и, дав. -нці, род. мн. -нок, ж.).

КІВІ, невідм. 1. ч. Нелітаючий безкрилий птах з довгим дзьобом і чотирипалими ногами. Молодий ківі. 2. с. Плід тропічної рослини. Солодке ківі

КІГОТЬ, кігтя, мн. кігті, кігтів КІЛб див. КІЛОГРАМ К1ЛОАМПеР, -а, мн. -и, -брів КІЛОВАТ, -а, род. мн. -ітів К1ЛОВАТ-АМПеР, -а КІЛОВАТ-ГОДЙНА, -и КІЛОвиЛЬТ, -а, род. мн. -бльтів КІЛОГРАМ, -а, мн. -и, -ів і КІЛ6, невідм., с. Збігаються у значенні, але розрізняються стилістично: кілограм — нейтр., кілб — розм.

кілогрАм-годйна, -и КІЛОГРАМ-МАСА, -и кілогрАм-сила, -и КІЛОЛІТР, -а

К1ЛОМеТР, -а, мн. кіломбтри, -метрів [не кілбметр, -а, мн. кілбме-три, -ів]

ЮЛ ОМ ЕГРЙВИЙ [не кіломбтровий] КІЛОТОННА, -и, род. мн. -тбнн КІЛЬКА… Перша частина складних слів. З наступною частиною пишеться разом: кількагодйтий, кількаденний, кількадесят, кількалітрдвий, кількаметровий, кількамісячний, кількаповерховий, кількаразовий, кількаскладовий, кількасот, кількатижневий, кількахвилинний.

КІЛЬКАНАДЦЯТЕРО, -тьбх, дав. -тьбм, ор. -тьмі і -тьомі, місц. (на) -тьбх

КІЛЬКАСОТ, кількохсбт, дав. кількомстам, ор. кількомастами, місц. (на) кількохстах

К1ЛЬК1СНО-ПРЕДМеТНИЙ ЮЛЬЦе, -і, ор. -бм, мн. кільця, кілець, але два кільці, п’ять кілбць КІМОНО, невідм., с. Японський національний (чоловічий і жіночий) одяг типу халата. Квітчасте кімоно.

кінематографія, -ї, ор. -єю

КШеЦЬ К1НЦеМ [не в кінці кінців]. Синоніми: врбшті-решт, зрештою. КІННОЗАВОДСЬКИЙ, -і, -6 КІННО-РУЧНИЙ, -і, -б КІННОСПОРТИВНИЙ КІНО, невідм., с. Кольорове кіно. КІНО… Перша частина складних слів, що відповідає за значенням слову «кінб». З наступною частиною пишеться разом: кіноактор, кіноактриса, кіноапарат, кіноапаратура, ктожурнал, кінозірка, кінокамера, кінокартина, кінокомедія, кінокомпанія, кіно нарис, кінооператор, кию-плівка, ктосценарій, ктотеатр, кінофотолабораторія, кінохроніка. КІНОВАР. 1. род. -у, ч. Мінерал червоного кольору різних відтінків. 2. род. -і, ор. -р’ю, ж. Червона фарба, яку добувають із сірчастої ртуті.

КІНО- і ФОТОРЕПОРТАЖ. При

з’єднанні за допомогою сполучника і двох або більше слів з однаковою кінцевою частиною, яка подається лише при останньому слові, при перших словах замість неї ставиться тлв. висячий дефіс. Пор. ще кіно-і фотоапаратура, кию- і фотомонтаж. КІНОСТРІЧКА, -и, місц. (у) -чці, мн. -чки, -чбк, але дві кінострічки, п’ять кінострічок. Нова кінострічка [не кіно лента].

КІНЧАТИ, -чію, -чієш КІНЧИТИ, -чу, -чйш, -чйть, -чимб, -чйте, -чйть [не кінчити, -чу, -ЧИЛІ, -чить, -чимо, -чите, -чать]

КІНЬ, коні, дав. конбві і коню, ор. конбм, кл. кбню, місц. (на) коні, мн. кбні, кбней, дав. кбням, знах. кбні і кбней, ор. кіньми і кбнями, місц. (на) кбнях

КІПОТЬ

160

клопггкий

КІПОТЬ, -ігпо, ор. -птем і КІПТЯВА, -и

КІПР, Кіпру, ор. Кіпром КІПРІОТИ, -ів, мн. (одн. кіпрібт, -а, ч.; кіпрібтка, -и, дав. -тці, род. мн. -ток, ж.)

КІПРСЬКИЙ

КІСТКА, -и, місц. (у) -спц, мн. -спей, -стбк, дав. -сткАм, але дві кістки, п’ять кісток КІСТКОВИЙ, -А, -б КІСТКОВО… Перша частина складних слів, що відповідає за значенням слову «кісткбвий». З наступною частиною пишеться через дефіс: кіст-ково-мозковіій, кісткдво-м’язовий, кістково-хрящовий.

КІСТМВИЙ

КІСТОЧКА, -и, місц. (у) -чці, мн. -чки, -чбк, дав. -чкАм, але дві кісточки, п’ять кісточок. Не можна вживати замість слова пензлик.

КІСТЬ див. КИСТЬ КГГ-ВОРКІТ, котА-воркотА КЛАВШІ, -а, ор. -ем, мн. -і, -ів, ч. і КЛАВІША, -і, ор. -ею, мн. -і, клАвіш, ж.

КЛАВІШНИЙ КЛАВППНО-СТРУННИЙ КЛАДКА, -и, місц. (на) -дці, мн. -дки, -дбк, дав. -дкАм, але дві клАдки, п’ять клАдок

КЛАДОВИЩЕ,-а,ор.-ем і КЛАДОВИЩЕ. Синонім: цвинтар. КЛАЙПЕДА, -и КЛАЙПЕДСЬКИЙ КЛАНЯТИСЯ, -яюся, -яєшся; нак. -Адся, -Аимося, -Айтеся КЛАС, -у, мн. клАси, -ів. Закінчити десять класів [не десятий клас]. Йти до першого класу [не в перший класі.

КЛАСТИ, клад^, кладет, -демб, -дегед нак. кладй, кладІм(о), кладіть КЛеГГИ, клею, клбїш, клеять; нак. клей, клебте

КЛЕЙ, -ю, ор. -єм, місц. (на) жлбї (клбєві) і клею

КЛЕЙМО, -а. Синонім: таврб.

КЛЕКОТАТИ, -оч£, -бчеш, -бче, -бчемо, -бчете, -бчуть; нак. -очй, -очім(о), -очіть

КЛЕКОТІТИ, -оч£, -отйш, -отйть, -отимб, -отите, -отіть; нак. -отй, -отім(о), -отіть

КЛЕПАТИ, -епАю, -епАєш; нак. -епАй, -епАймо, -епАйте КЛеПКА, -и, місц. (у) -пці, мн. -пки, -пбк і клепки, -пок, але дві клепки, п’ять клепок

КЛИН. 1. род. -а. Загострений з одного кінця і розширений з протилежного боку шматок дерева або металу для розчеплення або розколювання чогось. Сукувате дерево без клина важко розрубати. 2. род. -а. Трикутна вставка в одязі. Рукав без клина. 3. род. -у. Ділянка землі або частина земельного угіддя, що виділяється за якоюсь ознакою. Під ячмінь відведено одну п ‘яту частину зернового клину.

КЛИНОПИС, -у, місц. (у) -писі. Тип письма стародавніх народів Близького Сходу.

КЛІПСИ, -ів, мн. (одн. кліпс, -а) КЛІТКА -и, місц. (у) -тці, мн. -тки, -тбк, дав. -ткАм, але дві клітки, сім кліток

КЛППе, невідм., с., друк. Креслення, план, малюнок тощо, зроблені на металевій або дерев’яній дошці для відтворення в друку. Штрихове кліше. Дерев’яне кліше.

КЛШШе, •і, мн. клішні, клішень і КЛеШНЯ, -і, мн. клбшні, клешень КЛПЦ, -А, ор. -ем, мн. кліщі, -ів КЛІЩІ, -ів, мн.

КЛОниТИ, -оню, -бниш КЛОПІТКИЙ — КЛОПІТЛИВИЙ. Збігаються у знач, «який постійно клопочеться, схильний до клопотання». Клопіткий (клопітливий) господар.

Тільки клошткій вжив, у знач, «який вимагає багато уваги, терпіння, зусиль». Клопітка робота. Клопітке господарство.

КЛОПОТАТИ

6

КОЙНе

Тільки клоштлавин вжив, у знач, «пов’язаний з турботами; наповнений тривогою, неспокоєм, різними справами тощо». Клопітливі будні. КЛОПОТАТИ, -очу, -бчеш; пак. -очй, -очіть

КЛОЧЧЯ, -я, ор. -ччям, лише одн. КЛУБ. 1. род. -у, мн. клуби, -ів. Громадська організація, яка об’єднує людей для спільного відпочинку, розваг та ін. Члени шахового клубу. 2. род. -у. Будинок, приміщення освітніх організацій. Приміщення сільського клубу. Як назва громадської організації слово клуб пишеться з великої літери. Клуб працівників культури. 3. род. -а, мн. клуби, -ів, але два кл$би. Маса диму, пари. Клуби диму. 4. род. -а, мн. клуби, -ів. Стегно. Запалення клуба. КЛЮВАТИ, клюю, клюєш, клюємб, клюсте

ЮПОЧКА, -и, місц. (на) -чщ, мн. -чки, -чок, дав. -чкам і -чки, -чбк, дав. -чк4м, але дві ключки, п’ять ключок. Хокейна ключка [не клюшка]. КЛЯМКА, -и, місц. (на) -мці, мн. -мки, -мбк, дав. -мк4м, але дві клім-ки, сім клбмок

КЛЯСТИ і КЛАСТИ, кляну, клянеш, кляне, клянемб, клянете; мин. кляв, клял4, клялб, кляли; пак. кляни, кляніть

КЛЯСТЙСЯ і КЛАСТИСЯ КЛЯТВА, род. мн. клятв КМИН див. ТМИН КНИГАР, -й, дав. -бві, ор. -ем, кл. -£рю, мн. -і, -ів, дав. -6м КНИЖЕЧКА, -и, місц. (у) -чщ, мн. -чки, -чбк, дав. -чк4м, але дві кни-жечки, п’ять книжечок КниЖКА, -и, місц. (у) -жці, мн. -жки, -жбк, дав. -жк4м, але дві книжки, п’ять книжок

КНИЖКОВИЙ — книжний.

Розрізняються значенням. Книжкбвий. Який стосується книжки, призначений для неї; який випускає, виготовляє книжки або торгує ними.

Книжковий фонд. Книжкова шафа. Книжкова виставка.

Кийж—й. Характерний для писемно-літературного викладу, невластивий живій розмовній мові. Книжний стиль. Книжний зворот. Книжна традиція.

КНИЖкиВО-ЖУРНАЛЬНИЙ КНИЖКбВО-ІЛЮСГРАТЙВНИЙ КНЯЖНА, -й, дав. -і [не княжній] КОБЗАР, -4, дав. -йві, ор. -6м, кл. -4рю, мн. -І, -ів, дав. -4м. У перен. знач, пишеться з великої літери. Геній Кобзаря.

КОБИлиЦЯ, -і, ор. -ею і КОБИЛИЦЯ

КОБУРА, -й, мн. -бури, -бур, але дві кобурй

КОВАДЛО, род. мн. ковидл КОВДРА, -и, род. мн. ковдр. Тепла ковдра [не тепле одіяло].

КОВЕЛЬ, -еля, ор. -елем [не Ковля, Ковлем]

КОВЗАНИ, -ів, мн Дитячі ковзани [не коньки).