КОВЗАНЯР, -4, дав. -евц ор. -ем, кл. -*ре, мн. -L -Ів, дав. -4м КОВЗКИЙ, -4, -е. Ковзкі східці. КОЖНИЙ і КОЖЕН, кбжна і кбжне. Йому подобається кожна пісня [не люба пісня]. Синоніми: будь-який, всякий.

КОЖУХ, -а, мн. -жухи, -ів і -жухй, -ів КОЖУШОК, -шк4 і КОЖУШОК, -шка

КОЗА, -й, мн. кбзи, ко, дав. кбзам, але дві козй

КОЗА-ДЕРЕЗА, козй-дерезй КОЗАЧЧИНА, -и КОЗИР-ДІВКА, -и КОЗУЛЯ, -і, ор. -ею і КОСУЛЯ КОЗАЧИЙ і КОЗЯЧИЙ КОЙНе, невідм., с. 1. Загальнонародна мова, що склалася у IV ст. до н. е. в Старод авній Греції на базі аттичного діалекту. Старогрецьке койне. 2. Мова спілкування люд ей, що розмовляють спорідненими мовами або діалектами. СпільнобразилШське койне.

П -5-2180

КОКА-КОЛА

162

КОЛОС

КОКА-КОЛА, -и

КОЛеПУМ — КОЛеГ1Я. Збіга-ються у знач, «закриті середні і вищі навчальні заклади в 16-18 ст. у Західній Європі, в Україні та в царській Росії». Кисво-Могилянський колегіум. Кисво-Могилянська колегія.

Тільки колегія вжив, у значеннях: «об’єднання осіб деяких професій», «органи центрального управління в Росії 18 ст.», «адміністративний, розпорядчий або дорадчий орган, що складається з офіційно затвердженої чи обраної групи осіб». Колегія адвокатів. Колегія Майстерства освіти України.

КбЛеДЖ, -у, дав. -еві і -у, ор. -ем і КОЛеЖ. Навчальний заклад. КбЛЕСО, -а, мн. -леса, -ліс, ор. -лесами і -лісьми

КОЛИ-НЕБУДЬ, присл. Синонім: колись.

КОли-НЕ-КОли, присл. Синоніми: десь-колись, іноді, Інколи, деколи, чесом, вряди-годи.

КОЛИСАТИ, -ишу, -йшеш; нак. -ишй і КОЛИХАТИ, -ишу і -их&ю, -йшиш і -их£єш; нак. -ишй і -ихйй, -ишіть і -ихййте КОЛИСКОВИЙ

КОлиСЬ-ТО, присл. Синоніми: дав-ніш(е), раніше, у минулому. КОли-ТО, присл.

КОлиШНІЙ, -я, -є. Колишній чемпіон [не бувший чемпіон].

КОЛИ ЯК

КОЛІБРІ, невідм., ч. і ж. Співу-чий(співуча) колібрі.

КОЛІНО, -а, ор. мн. колінами і коліньми

КОЛІНЦЕ, -нця, ор. -нцем, род. мн. -нець

киЛІР, -льору, мн. -льорй, -ів, дав. -йм, але два кбльори, п’ять кбльорів КОЛІРНИЙ — КОЛЬОРОВИЙ. Розрізняються значенням.

Кблірвни. Який стосується кольору, забарвлення. Колірна гама. Колірні особливості.

Кольорбвни. 1. Забарвлений, барвистий; який відтворює дійсність у кольорах. Кольорові нитки. Кольорові лампочки. Кольорове кЬю. Кольорова фотографія. 2. Який стосується виробництва не заліза та його сполук, а інших металів. Кольорова металургія. Кольорові руди. КОЛІСНИЙ і КОЛІСНИЙ, -і, -і КОЛПЦА, -ітн, дав. -4ті, ор. -4м, мн. -йта, -йт

КОЛОМБО, невідм., с. Півмільйонне Коломбо. Вулиці Коломбо. КОЛОМИЙКАР, -А, дав. -бві, ор. -ем, кл. -Арю, мн.-і, -ів, дав. -Ам КОЛОНКОВИЙ — КОЛОНКОВИЙ. Розрізняються значенням. Колбнковни. Який стосується колонки, різноманітних пристосувань у формі видовженого циліндра. Колонкове буріння.

Колонкбвий. Який стосується колонка, звірка з цінним пухнастим хутром; виготовлений із хутра колонка. Колонкове хутро. Колонкова шуба.

КОЛОРАДО, невідм., ч., ж. і с. Рід визначається за словом, що називає родове поняття. Великий Колорадо (штат). Широка Колорадо (ріка). Гірське Колорадо (плато). КОЛОРИСТИЧНИЙ — КОЛОРИТНИЙ. Збігаються у знач, «який відзначається багатством, вдалим поєднанням кольорів, фарб», але розрізняються вживаністю: колорис-гігний вжив, часто, колорйтшй — рідко. Колористична (колоритна) картина. Колористичне багатство. Тільки колоритний ужив, у переносному знач, «яскраво виражений, мальовничий». Колоритна постать. Колоритний вислів.

КОЛОС — КОЛОС. Розрізняються значенням.

Кблос. 1. род. -а. Колосок. Зерна колоса. 2. род. -у. Колосся. Шум колосу.

Колбс, -а, мн. -и, -ів. Велетень.

КОЛОТИ

163

кбнго

КОЛОТИ, колю, кблеш, кблють КОЛЬЄ, невідм., с. Намисто з коштовного каменю, перлів. Діамантове кольє.

КОЛЬНУТИ, -ну, -нбш, -нб, -немб, -нете, -путь

КОЛЬРАБІ, невідм., ж. Різновид капусти. Свіжа кольрабі.

КОЛЯДА, -й. Обряд славлення Різдвяних свят колядниками. КОлиДКА, -и, місц. (у) -дці, мн. -дки, -док. Обрядова різдвяна пісня; обряд колядування.

КОлиДНИК, -а, дав. -ові, кл. -у, мн. -и, -ів

КОлиДНИЦЯ, -і, ор. -ею, мн. -і, -иць КОЛЯДУВАТИ, -дую, -дуєш; нак. -дуй, -дуймо, -дуйте КОМАНДНО-ОСОБИСТИЙ КОМАНДУВАННЯ. К є р у в а н н я: чим і чого. Дія до командувати. Командування групою (сотнею, полком). 2. чого, збірне. Керівництво, командири. Командування Збройних Сил.

КОМАНДУВАЧ, -а, дав. -еві, ор. -чем. Керування: чого [не чим]. Командувач армії. Слід уникати нехарактерної для української мови форми комйидуючш.

КОМАР, -і, дав. -бві і -у, ор. -6м, кл. -йре, мн. -і, -ів, дав. -йм КОМАРИЩЕ, -а, ор. -ем, ч. Великий комарище.

КОМБАЙНЕР, -а, дав. -ові, ор. юм, кл. -ере, мн. -ййнери, -ййнерів і КОМБАЙНеР, -а, кл. -бре, мн. -ери, -брів. Три комбайнери [не три комбайнера].

КОМБАЙНЕРКА, -и, дав. -щ, кл. -ко і КОМБАЙНеРКА КОМБІКОРМ, -у, мн. -й, -ів. Свіжі комбікорми [не комбікорма]. КОМеДДЯ-БУФ, комбдії-буф. Граматичний рід визначається за першим словом. Театр поставив нову комедію-буф.

КОМЕНТАР, -я, дав. -бві, ор. -бм, мн. -і, -ів, дав. -ям п*

КОМЕРСАНТ, -а, дав. -ові, кл. -йнте, мн. -и, -ів. Особа, яка займається приватною підприємницькою діяльністю.

КОМІ, невідм., ч., ж. і мн. Молодий (молода) комі. Мова комі. Культура комі.

КОМІР, -а, ор. -ом, мн. -й, -Ів, дав. -йм, але два кбміри, сім кбмірів КОМПАНІЯ див. КАМПАНІЯ КОМПЕНСАЦІЯ, -ї, ор. -ЄЮ. Покриття видатків, витрат, збитків. КОМПОСТУВАТИ. 1. Робити компостером певний знак. Компостувати талон. Не рекомендується вживати в цьому значенні слово компостирувати, бо суфікс -ярувати не характерний для української мови. 2. Перетворювати на компост. Компостувати торф. КОМПРОМЕТУВАТИ, -т£ю, -туєш [не компроментувати] КОМПРОМІС, -ісу, мн. -Іси, -ісів КОМП’ЮТЕР, -а КОМП’ЮТЕРНИЙ. Комп ‘ютерний клас. Комп’ютерний набір. КОМУНАЛЬНО-ЖИТЛОВИЙ -й, -б

КОМУНІКАТИВНИЙ — КОМУНІКАЦІЙНИЙ. Розрізняються значенням.

Комунікативний. Який стосується спілкування за допомогою мови. Комунікативна роль мови. Комунікативний засіб.

Комунікаційний. Який стосується шляхів сполучення, ліній зв’язку. Комунікаційні шляхи.

КОМЮНПСе, невідм., с. Офіційне повідомлення.

КОНВеСР, -а

КОНВеРС1Я, -ї, ор. -єю. Переведення промислових підприємств, які випускають оборонну техніку, на виробництво товарів народного споживання. КОНГО і кинґо*, невідм., ж. 1. Назва держави. Економіка Конго (Коніо). 2. Назва річки. Широка Конго (Коніо).

КОНГОЛЕЗЦІ

64

КОНТР…

КОНГОЛЕЗЦІ, -ів, Mil. (рдн. ко-нголезець, -зця, ор. -зцем, чко-нголезка, -зки, дав. -зці, род. мн. -зок, ж.)

КОН’ЄКТУРА — КОН’ЮНКТУ-

РА. Розрізняються значенням. Кон’єктура. Відновлення зіпсованого тексту на основі здогадів. Великий інтерес у слухачів викликало обговорення багатьох кон’єктур «Слова о полку Ігоревім».

Кон’юнстура. Обстановка, ситуація, що створилася в якій-небудь ділянці. Перебути складну кон’юнктуру. КОНКУРЕНТОЗДАТНИЙ, КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНИЙ [не конкурентноспособний] КОНКУРЕНЦІЯ, -і, ор. -сю. Боротьба між товаровиробниками за вигідні умови виробництва і збуту товарів. КОНОШИ, -нопель, дав. -нбплям, мн. [не конбпля, коноплі]

КОНОПЛЯНИЙ і конопляний КОНОПлиР, -і, дав. -бві, ор. -ем, кл. -йре, мн. -І, -ів, дав. -£м КОНСЕНСУС, -у. Збіг думок, одностайність V прийнятті рішень. КОНСЕРВАЦІЯ — КОНСЕРВУВАННЯ. Збігаються у знач, «забезпечення чогось від псування, розкладу спеціальним обробленням або створенням спеціальних умов для зберігання». Консервація (консервування) деревини. Консервація (консервування) крові.

Тільки консервація вжив, у знач, «тимчасове припинення діяльності чого-небудь». Консервація будівництва.

Тільки консервування вжив, у знач, «перетворення чогось у консерви». Консервування огірків.

КОНСЕРВИ, -ів, мн. КОНСЕРВНО-ХОЛОДЙЛЬНИЙ КОНсиЛГУМ, -у. Нарада лікарів одного або кількох фахів. КОНСОРЦІУМ, -у. Угода групи банківських або промислових монополістів для спільного здійснення

значних фінансових операцій, великих цільових програм і проектів. КОНСТАТУВАТИ, -тую, -туєш [не констатувати]

КОНСТИТУЦІЙНО-ДЕМОКРА-

тйчний

КОНСТИТУЦІЙНО-РЕВОЛЮ

ЦІЙНИЙ

КОНСТРУКТИВНИЙ — КОНСТРУКЦІЙНИЙ. Розрізняються з на-ченням.

Консгруктбвшй. 1. Пов’язаний з конструкцією, конструюванням. Конструктивна схема. Конструктивна деталь. 2. Який може стати умовою для подальшої роботи, творчий. Конструктивна розмова. Ковструкціішй. Придатний для конструкцій, для споруд, будівель або їх частин. Конструкційні матеріали. Конструкційні метали. КОНСУЛЬТАТИВНИЙ — КОНСУЛЬТАЦІЙНИЙ. Розрізняються значенням.

Консультативний. Який має дорадчі права, дорадчий. Консультативна зустріч. Консультативний пакт. Консультаційний. Який має поради з яких-небудь питань, призначений для консультацій. Консультаційний пункт. Консультаційна година. КОНТИНҐ ЕНТ — КОНТИНЕНТ. Розрізняються значенням.

Ковтни ент, -у. 1. Сукупність людей, що становить якусь однорідність з соціального, професійного чи іншого погляду. Контингент учнів. Континент військ. 2. Встановлена з якою-небудь метою гранична кількість когось або чогось; норма. Контингент вивозу зерна.

Контшент, -у. Материк — великий масив суші, оточений з усіх боків або майже з ydx боків морями та океанами. Азіатський континент. Народи всіх континентів.

КОНТР… і КОНТРА… (від лат. contra — проти). Іншомовний префікс коитр (контра) з наступною

КОНТРАЛЬТО

165

КОРА

частиною слова, як правило, завжди пишеться разом: контратака, контрзахід, контрманевр, контрнаступ, контрпропозиція, контрпроцес, контрреволюція, контррозвідка, контрудар, контршанс. Але: контрад-мірал, контр-адмірдльський. КОНТРАЛЬТО, невідм. 1. с. Найнижчий голос. Сильне контральто. 2. ж. Співачка з таким голосом. Славетна контральто.

КОНТРАСТ, -у

КОНТРАСТНИЙ і КОНТРАСТОВИЙ

КОНТРАСТНІСТЬ, -носгі, ор. -ні-стю

КОНТРАСТНО. Синонім: проти-лежно.

КОНТРОЛЬ, -ю, ор. -ем. Керування: за ким-чим і над ким-чим. Контроль за своєчасним виконанням ухвали зборів. Контроль над учнями.

КОНТРОЛЬНО… Перша частина складних слів, що відповідає за значенням слову «контрбльний». З наступною частиною пишеться через дефіс: контрольно-вимірювальний, контрольно-касовий, контрольно-обліковий, контрольно-ревізійний, кон-трдльно-технІчгшй. КОНФЕРАНСЬЄ, невідм., ч. і ж. Артист, який веде концертну програму. Знайомий (знайома) конферансьє. Конферансьє оголосив (оголосила) наступний номер. КОНФЕРеНЦ-ЗАЛ, -у КОНФЕСІЙНИЙ і КОНФЕСІОНАЛЬНИЙ. Конфесійна (конфесіональна) література. Конфесіональні школи.

КОНФЕСІЯ, -ї, ор. -сю. Синоніми: віровизнання, віросповідання. КОНФЕТТІ, невідм., с. Різнобарвні паперові кружальця, якими обсипають на маскарадах. Червоне конфетті.

КОНЦЕРТМЕЙСТЕР, -а КОНФЛІКТ, -у

КОНЦЕРТНО… Перша частина складних слів, що відповідає за значенням слову «концертний». З наступною частиною пишеться через дефіс: концертно-естрадний, концертно-інструментальний, концерт-но-театр&льний, концертно-фортепіанний, концертно-хореографічний. КОНЦЕСІЯ, -ї, ор. -єю. Договір, на підставі якого на певних умовах на певний термін іноземним підприємцям передається право експлуатації лісів, надр, підприємств та ін. КОНЧА-ЗАСПА, Кбнчі-Зіспи, ор. Кбнчею-З&спою, місц. (у) Кбнчі-З&спі

КОН’ЮНКТУРА див. КОН’ЄКТУРА

КбНЮХ, -а, дав. -ові, мн. -6, -ів, але два кбнюхи, п’ять кбнюхів КОНЮШИННИЙ і конюшйно-ВИЙ. Конюшинний (конюшиновий) запах. Конюшинова молотарка. КОниР, дав. -бві, ор. -ем, кл. -Аре, мн. -рі, -рів, дав. -ім КООПЕРАТИВНО-ЖИТЛОвиЙ, -і,-6

КОПА, -й, знах. кбпу, ор. -6ю, місц. (на) кбпі, мн. кбпи, кіп, дав. кбпам, ор. кбпами, але дві копй КОПеРНИК, -а. Прізвище. КОПИРСАТИ, -сію, -сієш КОПІЙКА, -и, місц. (на) -йці, мн. -йки, -йбк, дав. -йким, але дві копійки, п’ять копійок

КОПІЙКОВИЙ — КОПІЙЧАНИЙ. Збігаються у знач, «який має вартість однієї копійки». Копійкова (копійчана) монета. Копійковий (копійчаний) бублик.

Тільки кооійчйшй вжив, у знач, «який коштує дуже дешево, низькооплачу-ваний, не вартий уваги». Копійчані сережки. Копійчана справа.

копггкий і крогаткий, -і, -е

КОПНУТИ, -ну, -неш, -не, -вемб, -нете, -н£ть

КОРА, -й, знах. кбру, ор. -бю, лише одн.

КОРАБеЛЬНИЙ

66

КОРЧ

КОРАБеЛЬНИЙ і рідко КОРАБЛЕВИЙ

КОРАЛИ — КОРАЛІ Розрізняють-ся значенням.

Короля, -ів, мн. (одн. корйл, -а). 1. Морські тварини, що живуть колоніями на морських та океанських скелях. 2. Вапнисті відклади деяких видів морських тварин, які використовують як прикрасу.

Кор&лі, -ів, мн. 1. Намисто з коралів, вапнистих відкладів; взагалі намисто. Червоні коралі Блискучі коралі. 2. розм. Нарости червоного кольору на шиї індика.

КОРАН, -а. Як назва культової книги пишеться з великої літери. КОРДИЛЬЄРИ, -льєрів і -льєр, мн. КОРеЙКА — КОРЕЙНКА. Розрізняються значенням.

Корсика. Свиняча або теляча груднина. Шматок (кусень) корейки. Кореянка [не корейка], -и, дав. -нці, род. мн. -нок. Назва жіночої статі народності корейців.

КОРеКТОР, -а, дав. -ові, ор. -ом, кл. коректоре, мн. -и, -ів, дав. -ам. Два коректори [не два коректора]. КОРЕНеВИЙ — КОРІННИЙ. Розрізняються значенням.

Коренбвяй. 1. Який стосується кореня рослини. Кореневий пагінець. Кореневе живлення. 2. лінгв. Який стосується кореня — головної значущої частини слів; який складається лише з кореня. Кореневі мови. Кореневий наголос. Корінній. 1. Споконвічний, постійний. Корінне населення. Корите слово. 2. Дуже важливий, істотний. Корінні завдання.

КОРИДОР, -у

КОРИСЛИВИЙ — КОРИСНИЙ.

Розрізняються значенням. Корисливий. Який прагне до власної вигоди, робить щось заради власної наживи; користолюбний. Корислива людина. Корислива мета.

Корйсшй. 1.Керування: для кого і кому. Який приносить або здатний

приносити користь, добрі наслідки. Дітям мед дуже корисний. Корисна книга для спеціалістів. 2. спец. Який має певне призначення. Корисний час машини. Корисний вантаж. КОРЙСНО

КОРЙСГУВАТИСЯ і КОРИСТУВАТИСЯ

КОРЙСТУВАЧ, -а, дав. -еві, ор. -ем, мн. -і, -ів і КОРИСТУВАЧ, -й, дав. -бві, ор. -6м, кл. -у, мн. -І, -Ів КОРИСТЬ, -і, ор. -стю і КОРЙСТЬ КОРМ, -у, мн. -й, -ів. Соковиті корми [не корма].

КОРОГВА, -й, мн. -гви, -гбв і ХОРУГВА

КОРОК, -рка, мн. -рки, -рків КОРОП, -а, дав. -ові і -у, мн. -й, -ів, але два кбропи, п’ять кбропів КОРОТКО, присл. Коротко кажучи [не коротше (короче) кажучи]. КОРПУС. 1. род. -а, мн. -и, -ів. Профіль людського корпуса. 2. род. -у, мн. -и, -ів. Споруда; кістяк чи оболонка чогось; військове з’єднання; сукупність осіб одного фаху чи службового становища. Підійти до головного корпусу університету. Виросли корпуси нових будівель [не виросли корпуса нових будівель]. Розетка складається з фарфорового корпусу і двох латунних гнізд. Лінія оборони танкового корпусу. Члени дипломатичного корпусу.

КОРСИКА, -и. Назва острова.

кОрсунь-шевченкшський,

Кбрсуня-Шевчбнківського, ор. Кбр-сунем-Шевчбнківським, місц. (у) Кбр-суні-Шевчбнківському, ім.

кОрсунь-шевченкшсысий,

кбрсунь-шевчбнківського, прикм. КОРТеЖ, -у, ор. -ем. Урочиста процесія, виїзд.

КОРУПЦІЯ, -ї, ор. -сю. Підкупність, продажність урядовців і громадських діячів. Боротьба з корупцією. КОРЧ1, -й, ор. -6м, мн. -і, -ів, ч. Стовбур, пень, кущ. Вербовий корч. Корч калини.

КОРЧ

6

крамАр

КОРЧ2, -у, ор. -ем, мн. кбрчі, -ів, ч. Судома. Хапають корчі. КОРЧМАР, -я, дав. -бві, ор. -ем, кл. -ірю, ми. -І, -ів, дав. -ям КОСАР, -я, дав. «бві, ор. -ем, кл. -йрю, ми. -І, -ів, дав. -ям КОСИТИ, кош£, кбсиш; нак. коси, косім(о), косіть КОСО і СКОСО, присл.

КОСТЬОЛ [не костел], -у КОСТЯНТИН, -а, дав. -ові, ор. -ом, кл. Костянтйне! рідко КОСТЬ, -я, дав. -еві, ор. -ем, кл. Кбстю! Змети.-пестл.: Кбсгику! Костусю! [не Костя! не Котька!]; Костянтинович, -а, дав. -у, ор. -ем і рідко Кбстьович; Костянтісгівиа, -и [не Костянтинівної], дав. -і [не Костянтинівній]. Іване Костянтиновичу! Олено Костянтинівно!

КОСУЛЯ див. КОЗУЛЯ КОТЙТИ, кочу, кбтиш, кбтять КОТлиР, -і, дав. -ев^ ор. -ем, кл. -яре, мн. -і, -Ів, дав. -ем КОТРИЙ — ЯКИЙ. 1. Питальний займенник котрий ужив, в запитаннях, коли йдеться про порядок предметів при лічбі. Котра година? Котрий учень? У котрому рядку? Питальний займенник який ужив, у запитаннях, коли йдеться про якість чи властивість предмета, а також тоді, коли запитують про дату якоїсь події. Які черевики кращі? В якому році народився І.Фраюсо? 2. Відносні займенники котрий і який уживаються як сполучні слова у складнопідрядних реченнях. Котрий приєднує підрядні з’ясувальні речення. Я не знаю, котра зараз година. Який приєднує підрядні означальні речення; синонімічним відповідником йому виступає відносний займенник що. Ішли безлюдним селом, засипаним снігом, мов глухим лісом, який швидко хотілось минути, щоб побачить простори (Коцюбинський). Уживання в підрядних означальних реченнях сполучного слова котрий

є ненормативним. Ненормативною є конструкція: місто, в котрому минуло дитинство. Треба: місто, в якому минуло дитинство. КОТРЙЙ-БУДЬ, котрого-будь, дав. котрому-будь, ор. котрим-б^дь, місц. (у) котрому-будь

КОТРЙЙ-НЕБУДЬ, котрого-не-будь, дав. котрому-небудь, ор. кот-рим-небудь, місц. (у) котрому- небудь КОТРИЙСЬ, котрісь, котресь, котрісь

КОХАТИ див. ЛЮБЙТИ КОЦЮБА, -й, мн. -цюби, -цюб, але дві коцюбй

КОЧЕГАР, -а, дав. -ові, ор. -ом, кл. -іре, мн. -іри, -ірів КОЧЕРГА, -черга, місц. (на) -черзі, мн. -черга, -черг, але дві кочергй КОШИЦЕ, невідм., с. Поблизу Кошице збудовано металургійний комбйшт. КОШІЛЬ, -шеля і КОПИЛЬ, -шеля КОШТУВАТИ, -тую, -т^єш, -тує КПЙНИ, кпин [не кпинів], мн. КПЙТИ, кплю, кпиш, кпимб, кпите, кплять. Синоніми: глузувіти, насміхатися.

КРАВАТКА, -и, місц. (на) -тці, мн. -тки, -ток. Синонім: гілстук. КРАВеЦЬ, -вця, дав. -ев1, ор. -цем, кл. крівче, мн. кравці, -ів, дав. -цім КРАДІЖ, -деж£, ор. -дежем [не кража]

КРАЙ, крію, дав. крієві і крію, ор. крієм, місц. (на, в, по) краю і (в) крії. мн. краї, -їв

КРАЙНІЙ — ОСТАННІЙ. Розрізняються значенням.

Крййяй, -я, -є. Який міститься скраю, на межі чогось. Крайня хата. Крайнє вікно.

Остйшін, -я, -є. Який закінчує собою ряд однорідних предметів, явищ, дій; протилежне — перший. Останній екзамен. Останній дзвінок. Хто останній? [не хто крайній?]. КРАКОВ’ЯК, -у

КРАМАР, -я, дав. -бві, ор. -ем, кл. -йрю, мн. -і, -Ів, дав. -ям і КРАМАР,

КРАМАРСЬКИЙ

168

КРеКШГ

-а, дав. еві, ор. -ем, кл. -арю, мн. -і, -ів, дав. -ам

КРАМАРСЬКИЙ і крамарський

КРАНШниК, -А Молодий кранівник [не молодий крановщик]. КРАПЕЛЬКА [не капелька], -и, місц. (у) -льці, мн. -льки, -льбк, дав. -льким, але дві кр&пельки, п’ять кр&пельок КРАПЕЛЬНИЦЯ див. кАпельни-ЦЯ

КРАПКА — ТйЧКА. Розрізняються значенням.

Кр&лса, -и, дав. -пці, мн. -пки, -пбк, дав. -пк&м, але дві крапки, п’ять кр&пок. 1. Розділовий знак. Ставити три крапки [не точки]. 2. Цятка. Далеко в морі з’явилася чорна крапка. Тбчка, -и, дав. -чці, мн. -чки, -чок. 1. Одне з основних понять геометрії, фізики. Точка перетину ліній. 2. Певне місце, пункт у просторі, на місцевості у середині або на поверхні чогось. Найвища точка Карпат. 3. Межа чогось. Точка кипіння. Точка замерзання. Кульмінаційна точка. 4. Будівля, укріплення, пристосування, що є пунктом певного призначення. Вогнева точка. Торгова точка.

КРАПЛЯ, -і, род. мн. -пель. До останньої краплі крові [не до останньої каплі крові]. Крапля в морі [не капля в морі]. У знач, «ліки» вжив, тільки у мн. Валеріанові крапли КРАСТИ, кріду, кр£деш, кр£де, кр&цемо, крАдете, кр&цуть; нак. крадь, крідьте

…КРАТІЯ. У складних словах відповідає поняттю «влада»: аристократія, бюрократія, демократія, плутократія, технократія. КРАШАНКА — ПИСАНКА. Розрізняються значенням.

Кр&шаиса, -и, дав. -нці, мн. -нки, -нбк, дав. -нк&м, але дві кр&иіанки, сім кр&шанок ужив, у знач, «пофарбоване яйце, призначене для Великодніх свят».

Пйсанка, -и, дав. -нці, мн. -нки, -нбк, але дві пйсанки, сім пйсанок ужив, у значеннях: 1: Розписане великоднє або декоративне яйце, звичайно дерев’яне. 2. перен. Вродлива дівчина, жінка; щось приємне, гарне; також у порівн. як, мов, немов, наче, ніби. Дівчина — писанка. Село на нашій Україні — неначе писанка, зеленим гаєм поросло (Шевченко).

КРАЩЕ, присл. Керування: від кого, за кого [не кого]. Син написав краще від (за) батька. Дочка вишиває краще, ніж мати.

КРАЩИЙ. Керування: від ко-го-чого [не кого-чого], за кого-що. Кращий від усіх (за всіх). Конструкція кращий всіх має розмовний характер.

КРЕДИТ, -у. Надання грошей або товарів у борг на певний строк на умовах повернення з виплатою певного проценту. Взяти гроші у кредит [не у розстрочку].

КРЕДИТНО… Перша частина складних слів, що відповідає за значенням слову «кредйтний». З наступною частиною пишеться через дефіс: кредитно-банковий, кредитно-грошовім, кредитно-фінансовий.

КРеДО, невідм., с. Погляд, переконання. Поетове кредо. КРЕЙДИСТИЙ — КРЕЙДЯНИЙ. Розрізняється значенням. Крендвспш. Який містить у своєму складі крейду або схожий на крейду. Крейдисті породи. Крейдисті вапняки. Крейдяний. 1. Виготовлений з крейди. Крейдяний олівець. 2. перен. Який має колір крейди; білий. Крейдяне обличчя. Крейдяний папір. КРеКШГ. 1. род. -у, техн. Розщеплювання нафти й важких нафтопродуктів у спеціальних установках при високій температурі для одержання бензину, газоліну тощо. 2. род. -а. Завод для такої переробки. Будівництво крекінга затягнулося.

КРЕМЕЗНИЙ

169

КРІМ

КРЕМЕЗНИЙ і КРЕМЕЗНИЙ, -й, -6 КРЕМЕНЧУК, -і, місц. (в) -yirf і

-УКУ

КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ КРеМШЬ. 1. род. -мешо. Дуже твердий мінерал. Запаси кременю. 2. род. -меня. Один шматок такого мінералу для викрешування вогню. З кременя спалахнула іскра. КРЕМЛЬ, -й, ор. -6м. Як назва архітектурного ансамблю центральної частини Москви пишеться з великої літери. Музеї Кремля. КРЕМ-СОДА, -и

КРЕП, -у. Прозора тканина чорного кольору.

КРЕП… Перша невідмінювана частина складних слів. З наступною частиною (прикладкою) пишеться через дефіс: креп-діагональ, креп-жоржет, креп-марокен, креп-сатин, креп-шифон, креп-шотландка. КРЕСАТИ, крешу, -бшеш КРЕСлиР, -і, дав. -бві, ор. -6м, кл. -яре, ми. -і, -ів, дав. -йм КРЕЩеНДО. 1. невідм., с. Поступове збільшення сили звуку. Для гри піаніста характерними були контрасти звитяжного крещендо і ніжного піанісимо. 2. незм. Поступово збільшуючи силу звуку. Грати крещендо.

КРИвиЙ РІГ, Кривбго Рбгу, місц. (у) Кривбму Рбзі. Обидва слова пишуться з великої літери. КРИВДИТИ, -джу, -диш; нак. не кривдь, не крйвдьте КРИвиТИ, -влю. -йвиш, -влять КРИВОРІЗЬКИЙ КРИЖІ, -ів, мн. Болять крижі [не болить поясни ця].

КРИЗ — КРЙЗА. Розрізняються значенням.

Криз, -у, мед. Раптове погіршення стану хворого. Гіпертонічний криз. Гіпотонічний криз.

Криза, -и. 1. Різка зміна звичайного стану речей; різкий перелом або занепад, різке загострення. Промис

лова криза. 2. Г остра нестача чогось. Вугільна криза. 3. мед. Переломний момент у перебігу хвороби. Перед світанком у хворого відбулася криза, йому стало легше.

КРИЛО, мн. крйла, крил, ор. крйлами, крильмй і крйльми КРИЛЬЦЕ, -£, дав. -бві і -ю, ор. -6м і КРИЛЬЦЕ, -я, мн. крйльця, -лець і крилбць

КРИМ, -у, місц. (у) Крим£ КРИНИЧКА, -и, місц. (у) -чці, мн. -чки, -чок, дав. -чкам і -чки, -чбк, дав. -чким, але дві кринички, п’ять криничок

КРИСИ, -ів, мн. Поля в капелюсі, краї предметів.

КРИСТАЛ — КРИШТАЛЬ. Розрізняються значенням.

Крнстйл, -у. Тверде неорганічне тіло, що має форму правильного багатогранника. В майбутньому кіноплівку, кажуть, замінить кристал. Безбарвний кристал.

Криштйль, -ю. Скло високого ґатунку; вироби з такого скла, здебільшого посуд. Вироби з поліського кришталю [не хрусталю]. Дорогий кришталь [не хрусталь]. КРИСТАЛІЧНИЙ — КРИШТАЛЕВИЙ. Розрізняються значенням. Крясталічиий. Який має кристалічну будову, складається з кристалів. Кристалічна структура. Крншталбвнн. 1. Який стосується кришталю, виготовлений з нього. Кришталевий кубок. Кришталева ваза [не хрустальна ваза]. 2. перен. Ясний, прозорий, блискучий, мелодійний. Кришталевий голос. Кришталева вода. Кришталева пісня.

3. Високоморальний. Кришталева людина.

КРИТ, Криту. Назва острова. КРЙХТА, -и, мн. крйхти, крихт КРИШЙТИ, -йппші, -йшать; нак. кришй, кришім(о), кришіть КРІМ, прийм., ужив, з род. відм. Пунктуація. Зворот зі словом

КРГГ

170

КУЛІШ

крім може відокремлюватися (на письмі виділяється комами). Не чути ніякого голосу, крім вівчарської трембіти десь на далекій полонині (Франко). Крім того, учні допомагали селянам збирати фрукти.

КРГГ, кроті. Назва тварини.

КРОВ, -і, ор. крбв’ю, місц. (у) крові КРОЇТИ крбю, крбїш, крбять; нак. крій, кріймо, крійте КРОК, -у, місц. (на) крбці, мн. -и, -ів. Неправомірною є військова команда кроком руш. Треба: хбдом руш! КРОКВА, -и, мн. крбкви, -ков і крок-ви, -кбв, але дві крбкви, п’ять крбков КРОПИВА, -й, ор. -бю, місц. (у) -ві КРОПИТИ, кроплю, крбпиш, крб-плять

крогаткий див. копіткий

КРОХМАЛЬ, -ю, ор. -ем [не крох-мал, -у, ор. -ом]

КРУГ, -у, місц. (у) крузі і (по) кругу, мн. круги, -ів, але два круги, сім кругів

КРУГЛОЛИЦИЙ див. …лиций КРУК, -а, дав. -ові і -у, мн. -й, -ів, але два круки, п’ять круків КРУПИ, крупів і круп, дав. крупім, мн. і КРУПА, -й, мн. круп, дав. крупім

КРУПНИЙ. Який складається з однорідних часточок великого розміру. Крупний пісок. Крупна сіль. Крупне зерно. Крупні плоди. Неправильним є вживання слова крушим у таких словосполученнях: крупна буржуазія, крупна промисловість, крупна рогата худоба, крупний спеціаліст, крупним планом. Замість них залежно від тексту і змісту потрібно вживати слова великий, видатний, визначмо, широкий: велика буржуазія (промисловість, рогата худоба); великий (видатний, визначний) спеціаліст; широким планом. Неправильним є вживання слова крушині як складової частини складних прикметників типу крупнокалїберний, крупнопанельный, крупномасштабный.

Треба: великокаліберний, великопанельний, великомасштабний. КРУТИТИ, кручу, крутиш КРЙКАТИ, крікає і крйче, крякають і крячуть

КУБ, куба, мн. кубй, -ів, але два куби, сім кубів

КУБЛО, -блі, мн. кубла, кубел, дав. кублам, але два кублі, також двоє кубел

КУБОК, -бка, мн. -бки, -ів КУВАТИ, кую, куєш, кує, куємб, кусгб

КУДЙ [не куда], присл. КУДИ-БУДЬ, присл. КУДИ-НеБУДЬ, присл. Синоніми: кудись, куди-інде, будь-кудй. КУДКУДАКАТИ, -ікає і -іче, -ікають і -ічуть

КУЖІЛЬ, -желя, ор. -желем, мн. кужелі, -ів, ч. і КУЖІЛЬ, -жблі, ор. -жіллю, мн. -жблі, -ж&лей, ж. КУЗБАС, Кузбісу КУЗБАСІВСЬКИЙ. Прикм. до Ку-збіс.

КУЗеН, -а. Двоюрідний брат. КУЗЬМА, -й, дав. -і, ор. -бю, кл. Кузьмб! Зменш.-пестл.: Кузю! [не Кузя! не Кузька!]; Кузьмин, -і, дав. -у, ор. -ем і Кузьмівни; Кузьмівна, -и [не Кузьмівно!], дав. -і [не Кузь-мівній]. Миколо Кузьмичу! Maple Кузьмівно/

КУКІЛЬ, -кблю КУКУРУДЗА [не кукуруза], дзи КУКУРУДЗЯНИЙ [не кукурузяний] КУЛІНАР, -а, дав. -ові, ор. -ом, кл. -іре, мн. -и, -ів, дав. -ам КУЛІНАРІЯ, -ї, ор. -сю КУЛІНАРНИЙ — КУЛШАРСЬ-КИЙ. Розрізняються значенням. Кулініршм. Який стосується кулінарії. Кулінарні вироби. Кулінарні рецепти.

Кулінірський. Який стосується кулінара, пов’язаний з ним. Кулінарський талант. Кулінарська династія. КУЛІШ, -лешу, ор. -лешем, мн. -леші, -лешів. Назва страви.

КУЛІШ

1

КУПОЧКА

КУЛІШ, Куліші, ор. Кулішбм. Прі-звшце.

КУЛЬГАВИЙ. Синонім: кривонб-гий.

КУЛЬГАТИ, -йю, -4єш. Синоніми: кривуляти, шкутильгати, припадати на нбгу.

КУЛЬКА, -и, місц. (у) -льці, мн. кульки, -льок, дав. -лькам і кульки, -льбк, дав. -льким, але дві кульки, сім кульок

КУЛЬКОВИЙ, -й, -6. Кулькова ручка [не шарикова ручка].

КУЛЬТ, -у

КУЛЬТИВАЦІЯ — КУЛЬТИВУВАННЯ. Збігаються у знач, «обробіток зораного ґрунту культиватором без перевертання його». Культивація (культивування) ґрунту. Тільки кульпвувиння вжив, у значеннях: «розведення, вирощування рослин», «розвиток, удосконалення чогось спеціальними засобами; сприяння розвиткові чогось». Культивування рослин. Культивування народної пісні. КУЛЬТОСВІТНІЙ, -я, -е КУЛЬТУРНИЙ — КУЛЬТУРНИЦЬКИЙ. Розрізняються значенням. Культурний. 1. Освічений, вихований. Культурна людина. 2. Такий, що стосується сукупності досягнень людства у суспільному, виробничому і духовному житті. Культурний працівник. Культурні зв’язки. Культурне будівництво. 3. Пов’язаний з діяльністю в галузі літератури, науки, освіти, мистецтва. Культурний діяч. Культурна спадщина. 4. Який вирощується, розводиться. Культурні рослини.

Культурницький. Який стосується культурництва, просвітительський. Культурницька діяльність. Культурницькі прагнення.

КУЛЬТУРНО… Перша частина складних слів, що відповідає за значенням слову «культурний». З наступною частиною пишеться через

дефіс: культурно-виховний, культурно-історичний, культурно-масовий, культурно-національний, культурно-освітній, культурно-політичний, культурно-технічний.

КУМАЧ, -у, ор. -Ы КУМИР, -а. У знач, «ідол» відмінюється як іменники назви неістот (знах. відм. кумир). Повергнути кумир. У переносному значенні «той, хто служить предметом захоплення, поклоніння» відмінюється як іменники назви істот (форма знах. відм. кумира). Знайти кумира. Любити свого кумира.

КУНТУШ, -й, ор. -бм і КУНТУШ, -а, ор. -ем

КУПАЙЛО, КУПАЛО, -а. Як назва міфологічного персонажа в слов’ян пишеться з великої літери.

КУПе, невідм., с. Чисте купе. КУПеЦЬ, -пця, дав. -пцбві, ор. -пцбм, кл. купче, мн. купці, -ів, дав. -пцям

КУПИТИ, куплю, купиш. Вживай н я з прийм. за і на. Сполучення купити за і купити на розрізняються значенням.

Купити за вказує на визначену суму. Купив черевики за сорок карбованців. Купити на вказує на кількість придбаних предметів (можливо, і без вказівки суми). Купив зошитів на три карбованці На ці гроші можна купити телевізор або холодильник. КУІЙВЛЯ-ПрядАЖ, купівлі-прбда-жу. Граматичний рід визначається за першим словом. На виставці організовано широку купівлю-продаж промислових товарів.

КУПІЛЬ, -пелі, ор. -поллю, мн. купелі, -лей, ж. і -пелю, ор. -пелем, мн. купелі, -пелів, ч.

КУПКА, -пки, місц. (у) -пці, мн. купки, -пок, дав. -пкам і купки, -пбк, дав. -пким, але дві купки, п’ять купок КУПОРбС, -у

КУПОЧКА, -чки, місц. (у) -чці, мн. -чки, -чок, дав. -чкам і купочки, -чбк,

КУПУВАТИ