дав. -чкім, але дві купочки, сім кепочок

КУПУВАТИ, -ую, -£єш, -ують; пак. купуй, купуймо, купайте [не купляти, куплию, куплієш, купліють; пак. куплій, купліймо, купляйте] КУРГАН. 1. род. -у. Насип над стародавньою могилою. Схил кургану. 2. род. -а. Назва міста. Мешканці Кургана.

КУРДИ, -ів, мп. ( одн. курд, -а,

ч.; курдка, -и, дав. -дці, род. мн. -док, курдйнка, -и, дав. -нці, род. мн. -нок, ж.)

КУРДУПЕЛЬ, -пеля і -пля, ор. -пе-лем і -плем КУР’ЄР, -а

КУРИ, -би, дав. -ям, ор. -курмй, місц.

(на)

КУРЙЛЬСЬКІ ОСТРОВИ, Курй-льських островів. Перше слово пишеться з великої літери.

КУРЙТИ — ПАЛИТИ. Збігаються у знач, «вдихати і видихати дим якої-небудь речовини, переважно тютюну», але розрізняються вживаністю: у народнорозмовному мовленні поширенішим є слово курити. Оскільки слово палити має ще інше значення — «розводити вогонь (багаття, пожежу» і «знищувати вогнем», то д ля уникнення непотрібного паралелізму доцільно при тютюнових виробах уживати слово курити, від якого утворено цілий ряд похідних: курець, курильний, куриво, курильня.

КУРЙТИ2, -рить. Порошити, пилити.

КУРІНЬ, -рені, ор. -рен&м КУРІПКА, -пки, дав. -пці, мн. куріпки, -пок, дав. -пкам і куріпки, -пбк, дав. -пкім, але дві куріпки, сім куріпок

КУРКА, -рки, дав. -рці, мн. курки, -рбк, дав. -ркім, але дві к$рки, сім курок

КУРЛИКАТИ, -йкає і -йче, -ікають і -йчуть; пак. -ікай і -йч

курОртно-санатйрний

КУРОЧКА, -чки, дав. -чці, мн. -чки, -чбк, дав. -чкім, але дві курочки, сім курочок

КУРСІВКА [не курсовка], -и, місц. (у) -івці, мн. -сІвки, -сівок КУРТКА, -тки, місц .(у) -тці, мн. -тки, -ток КУРЯТИНА, -и КУРЯЧИЙ [не куриний] КУСАЧКИ, -чок, мн.

КУСТАР, -А, дав. -бві, ор. -6м, кл. -ірю, мн. -і, -Ів, дав. -Ам КУТАЇСІ, невідм., с. Славне КутсЗсі. Промисловість Кутаїсі.

КУТ А, -і, ор. -6ю. Обрядова пшенична каша з маком і солодкою підливою, уживана напередодні Різдва і Водохреща.

КУХАР, -я, дав. -еві, ор. -ем, кл. -арю, мн. -і, -Ів, дав. -Ам, але два кухарі, п’ять кухарів КУХАРКА, -и, дав. -рці, мн. -рки, -рок

КУХАРСТВО, -а КУХАРСЬКИЙ

КУХЛИК, -а, місц. (у) -ку, мн. -и, -ів. Кухлик молока [не кружка молока].

КУХНЯ, -і, ор. -ею, мн. к^хні, -хонь КУЧЕР1, -а, ор. -ом, кл. -ере, мн. -і, -ів, дав. -ім. Візник.

КУЧЕР2, -я, ор. -ем, мн. -і, -ів, дав. -ям. Кучеряве завите волосся. КУШНІР, -і, дав. -бві, ор. -бм, кл. кушніре, мн. -і, -ів, дав. -ім КУЩ, -і, ор. -6м

КУЩАСТИЙ — КУЩЙСГИЙ. Збігаються у знач, «який росте кущем, кущами». Кущасті (кущисті) квіти. Кущасті (кущисті) сходи озимини. Тільки кущісли ужив, у перен. знач, «який росте пучками». Кущаста борода. Кущасті брови.

КУЩЕННЯ, -я, ор. -нням і КУЩІННЯ

КУЩИТИСЯ, -йться, -іться. Бузина кущиться. Озимі рослини кущаться. КЮВеТ див. БЮВеТ

КЮРе

173

ла-мАншський

КЮРе, невідм., ч. Католицький парафіяльний священик у Бельгії, Франції та деяких інших країнах. Молодий кюре.

КЮРІ, невідм., с., фіз. Одиниця виміру радіоактивності

л

Л [ел], невідм. Як назва літери вжив, у с.р. Велике л. Як назва звука вжив, у ч.р. Приголосний л. Перед е приголосний л ніколи не пом’якшується: лекція [не лекція], колега [не колега]. ЛАБеТИ, -ів, мн. Вирватися з лабе-тів смерті [не лабет]. ЛАБІАЛЬНИЙ — ЛАБІЛЬНИЙ. Розрізняються значенням. ЛабіАльнин, літе. Губний. Лабіальні звуки.

Лабільний, книжн. Який легко змінюється, нестійкий. Лабільна тактика. ЛАБІРИНТ, -у, мн. -и, -ів. Вибратися з лабіринту.

ЛАБОРАНТСЬКИЙ ЛАБОРАТОРІЯ, -ї, ор. -ею, род. мн. -ій

ЛАБОРАТОРНИЙ [не лаболатор-ний]. Лабораторна робота.

ЛАВКА, -и, місц. (на) -вці, мн. -вки, -вбк, місц. (на) -вкАх, але дві лАвки, п’ять лАвок

ЛАВРеНТ1Й, -я, дав. -єві, ор. -єм, кл. ЛаврАнтію! Зменш.-пестл.: ЛАв-рику! Лавріночку! Лавруню!; Лав-рАятійовач [не ЛаврАнтієвич], -а, дав. -у, ор. -ем; ЛаврАигивна, -и [не Лав-рентіївної], дав. -і [не Лаврентіївній]. Іване Лаврентійовичу! Надіє Лаврен-тіївно!

ЛАВРОВИЙ. Лавровий вінок. Лавровий лист. У знач, «родина південних вічнозелених рослин» ужив, множинна форма лАврові і лвврбві. ЛАВСАН, -у. Вироби з лавсану. ЛАГІДНІТИ, -Ію, -ієш ЛАГІДНІШИЙ

ЛАД. Наголошування при відмінюванні: 1. род. лАду, дав. лАдові, ор. лАдом — у знач, «система суспільного устрою; будова, структура». Основи державного ладу. Специфіка граматичного ладу мови. 2. род. лАду і ладу, ор. лАдом і ладбм, мн. -й, -ів, місц. (в) -Ах — в усіх інших значеннях. До ладу і до ладу; без ладу і без ладр; нема ладу і нема ладр; іти своїм ладом і йти своїм ладом; на всі лади; бути не в ладах.

ЛАДЕН, -дна, -дне, мн. -дні

ладозьке Озеро, перше слово

пишеться з великої літери.

ЛАЗАР — ЛАЗЕР. Розрізняються значенням.

ЛАзар1, -я, дав. -еві, ор. -ем, кл. ЛАзаре! ЛАзаровнч, -а, дав. -у, ор. -ем; ЛАзарівна, -и [не Лазарівної], дав. -і [не Лазарівній]. Два Лазарі [не два Лазаря]. Микито Лазаровичу! Маріє Лазарівної

ЛАзар2, -я, ор. -ем, заст. Жебрак. Ужив, у сполуч. співати лазаря у знач, «скаржитися, прикидатися нещасним, обійденим долею». ЛАзер, лАзера, ор. лАзером, мн. лАзе-ри, лАзерів [не лазар, лазарем, лазарі]. Прилад для генерування або підсилення монохроматичного світла.

ЛАЗЕРНИЙ. Лазерний промінь. ЛАЗИТИ, лАжу, лАзиш, лАзить, лА-зимо, лАзите, лАзять; нак. лазь, лА-зьмо, лАзьте. Лазити на колінах [не лазати на колінах].

ЛАЗНЯ, -і, род. мн. лАзень. Митися в лазні [tie в бані].

ЛАКМУС, -у. Застосування лакмусу. ЛАКОВАНИЙ. Лаковані меблі. ЛАКОФАРБА, -и. Скорочення: лакова фарба.

ЛАКОФАРБОВИЙ ЛАМАНИЙ. Ламана лінія [не ломана лінія].

ЛА-МАНШ, -у, ор. -ем, місц. (на) -І Назва протоки.

ла-мАншський

ламАти

ЛЕБЕДЙНИЙ

1 4

ЛАМАТИ — ЛОМИТИ. Розрізня-ються значенням.

Ламітн, -йю, -йєш, -йє. Ужив, у значеннях «відділяти частини чого-небудь або розділяти щось на частини; руйнувати ударами; рішуче відкидати що-небудь традиційне». Ламати калину. Ламати двери Ламати звичку. Входить до складу стійких сполучень: ламати руки (переживати), ламати голову (думати), ламати ціну (оцінювати щось занадто дорого), ламати язик (вимовляти важкі, незрозумілі слова). Ненормативним є уживання в цих значеннях слова ломити. Ломити, -ить, безос. Ужив, у знач, «викликати хворобливе відчуття ломоти». Ломить у суглобах. Ломить кості.

ЛАМПА-СПАЛАХ, лимпи-спйлаху. Користуватися лампою-спалахом [не користуватися вспишкою]. ЛАНДШАФТ, -у. Загальний вигляд місцевості; пейзаж. Фотографування ландшафту.

ЛАНТУХ, -а, ми. -й, -ів, але два линтухи, сім линтухів ЛАНЦЮЖОК, -жки, ми. -жки, -жків. Носити ланцюжок [не носити цепочку].

ЛАНЬ, -і, ор. -нню, род. мн. -ней. Тварина родини оленів, струнка і дуже прудка.

ЛАОКООН, -а. Міфічний герой, що загинув із синами від насланих на них змій.

ЛАОС, -у. Населення Лаосу. ЛАПКА, -и, місц. (на) -пці, мн. -пки, -пок. Кінцівка.

ЛАПКИ, -пбк. Розділовий зна^. Взяти в лапки.

ЛАРИНГОСКОПІЯ, -ї, ор. -сю. Медичне обстеження гортані за допомогою спеціального приладу. ЛАСИЙ. Керування: до кого-чо-го, на кого-що. Ласий до грошей. Ласий на чуже добро.

ЛАСОЩІ, -ів, мн. Любити ласощі [не лакомства].

ЛАСКА, -и, місц. (у) -сці, мн. ліски, ласк. Входить до складу стійких сполучень будь ласка (синонім — прошу), коли ваша ласка, з ласки вашої, зробіть ласку. Не рекомендується вживати в цих значеннях вислів будьте добрі.

ЛАСО, невідм., с. Аркан.

ЛАСУН, -і, мн. -й, -ів. Він ласун [не він лакомка].

ЛАТВІЙСЬКИЙ — ЛАТИСЬКИЙ. Розрізняються значенням. Латяійськш. Який стосується Латвії. Латвійське узбережжя. Латвійське мистецтво. Латвійський сир. Латиський [не латвійський]. Який стосується латишів — народу, що становить корінне населення Латвії. Латиська мова. Латиські казки. Латиський орнамент [не ла-тишський].

ЛАТВІЙЦІ — ЛАТИШІ. Розрізня-ються значенням.

Латвійці, -ів, мн. (одн. латвієць, -йця, ор. -йцем, ч.; латвійка, -и, дав. -йці, род. мн. -йок, ж.). Населення Латвії.

Латиші, -ів, мн. (одн. латиш, -і, ор. -бм, ч.; латишка, -и, дав. -шці, род. мн. -шок, ж.). Нація, що становить корінне населення Латвії.

ЛАТИНА, -и, розм. Латинська мова. Знати латину.

ЛАТИНОАМЕРИКАНЕЦЬ, -нця, ор. -нцем, мн. -нці, -нців ЛАТИНОАМЕРИКАНСЬКИЙ ЛАТИНЯНИН, -а, мн. -яни, -ян ЛАТИНЯНКА, -и, дав. -нці, род. мн. -нок

ЛАТИШІ див. ЛАТВІЙЦІ ЛАТУНЬ, -і, ор. -нню ЛЕБЕДЙНИЙ — ЛЕБЕДЯЧИЙ. Збігаються у знач, «який стосується лебедя, належить йому». Лебединий (лебедячий) пух [не леб’яжий пух]. Тільки лебединий ужив, у знач, «який чим-небудь нагадує лебедя; останній вияв таланту, діяльності». Лебедина вірність. Лебедина пісня.

ЛЕвиНИЙ

5

ЛЕЩАТА

ЛЕвиНИЙ і ЛЕВ’ЯЧИЙ. Левина (лев’яча) грива. Левина (лев’яча) частка.

ЛЕВ1, лева, ми. леви і леви, лбвів і левів, але два леви, сім лбвів. ЛЕВ2, Лева, дав. Левов1, op. Левом, кл. Леве! Зменш.-пестл: Левку, Лев-цю; Левовяч, -а, дав. -у, ор. -ем; Лев1вна, -и [не Левівної], дав. -і [не Левівній] і ЛЕВКО, -d, дав. -бві, кл. Левку! Зменш.-пестл.: Левцю; Левковнч, -а, дав. -у, ор. -ем; Левк!виа, -и [не Левківної], дав. -і [не Левківній]. Два Леви. Два Левка. Іване Левовичу (Лев-ковичу)! Марк Лев ієно (Левківно!). ЛеВ’ЯЧИЙ див. ЛЕвиНИЙ ЛЕГАТО, невідм., с., муз. Плавний перехід одного звука в другий. ЛЕГЕНеВИЙ. Легеневі захворювання.

ЛЕГеН1, -гень і -гешв, мн. (одн. легеня, -і, ор. -ею.). Запалення легень (легенів).

ЛеПНЬ, -геня, ор. -геаем, мн. легеш, -ів, діал. Синоніми: юнік, пйрубок. ЛЕГКИЙ, -d, -е. Легка атлетика. 3 легким серцем. 3 легкою душею. Легка рука. Легкий хліб.

ЛЕГКО… 1. Перша частина складних слів, що відповідає за значенням слову «легкий». З наступною частиною пишеться разом: легкоатлет, легкоатлетичний, легковимовний, легкозаймистий, легкозасвоюваний, легкоздійсненний, легкоозброєний, легко-плавний, легкопроникний і легкопроникний, легкопоранений, легкорозчинний. 2. Присл. до легкії. Легко поранений кулею.

ЛЕГШЕ. 1. присл. Вшц. ступінь до легко. Тепер стало жити легше. 2. прикм. Вшц. ступінь до легкії. Керування: від чого. Це завдання легше від попереднього. Ненормативною є конструкція легше всього. Треба: найлегше.

ЛеДАР, -я, дав. -еві, ор. -ем, кл. -ю, мн. -і, -ів, дав. -ям, ор. -ями, місц.

(на) -ях, ч. і ж. Він (вона) ледар [не лентяй].

ЛЕДАЩЙЦЯ, -і, ор. -ею, род. мн. -йць

ЛЕДАЩО, -а, ор. -ом, ч. і с. Великий (велике) ледащо.

ЛеДВЕ-ЛеДВЕ, присл.

ЛЕЖАНКА, -и, місц. (на) -нці, род. мн. -нок

ЛеЖАЧИ — ЛЕЖАЧЙ Лежачи, присл. Читати лежачи. Лежачи, дієприсл. Не читай, лежачи па канапі.

ЛеЗО, -а, мн. -а, лез. Лезо ножа. Леза для гоління [не лєзвія].

лейб-гвАрдія. -ї, ор. -єю ЛеЙПЦИГ і ЛЕЙПЦИГ ♦. 1. род. -а, місц. (у) -у і -зі. Назва міста. Заводи Лейпцига(-іа). 2. род. -у. Округ. Територія Лейпцигу(-ty). ЛЕЙПЦИЗЬКИЙ ЛЕЙТМОТИВ, -у. Основна думка (тема) твору.

ЛЕКСИКО-ГРАМАТИЧНИЙ ЛЕКСИКОГРАФІЯ, -ї, ор. -єю. Теорія і практика укладання словників. ЛЕКСИКОЛОГІЯ, -ї, ор. -єю. Розділ мовознавства, що вивчає словниковий склад певної мови.

ЛеКТОР, -а, дав. -ові, кл. -оре, мн. -й, -ів, але два лектори [не два лектора], п’ять лбкторів.

ЛЕМІШ, -Meuid, ор. -мешем, мн. -меші, -мешів, ор. -мешйми. Частина плуга, що підрізує шар землі знизу. ЛЕМКИ, -ів, мн. (одн. лемко, -а, дав. -ові, ч.\ лемкиня, -і, ор. -ею, род. мн. -йнь, ж.)

ЛЕПЕТАТИ, -печ£, -печеш, -пече, -печемо, -печете, -печуть ЛЕСТЙТИСЯ, -ещуся, -естйшся, -естйться, -естимбся, -еститеся, -ес-тяться

ЛЕТ див. ЛГГ

ЛЕТАРГІЙНИЙ і ЛЕТАРГІЧНИЙ ЛЕТбВИЩЕ, -а, ор. -ем, місц. (на) -L Синонім: аеропбрт.

ЛЕЩАТА, лещйт і ЛеЩАТА, лещат, мн. Попасти в лещата.

ливАрно-механічний

176

ЛИЦе

ливАрно-механічний

лиЖІ, лиж, мн. (одн. лижа, -і, ор. -ею) і ЛИЖВИ, лижв, мн. (одн. лижва, -и). Ненормативним є вислів нагострити лижі Треба: діти дрйла, н’йтамн иашіт

ЛИЖвиР, -4, дав. -4ві, ор. -ем, мн. -і, -ів, дав. -4м

ЛИЗАТИ, лижу, лижеш, лиже, ли-жемо, лижете, лижуть; нак. лижи, лижіть

ЛИМАН, -у, мн. -и, -ів. Затока з морською водою в гирлі річки або озеро поблизу моря.

ЛИМОН, -а. Синонім: цитрина.

лимбнно-живтий

ЛИМОННОКИСЛИЙ ЛИМАР, -я, дав. -еві, ор. -ем, кл. -арю, мн. -І, -Ів, дав. -4м, але два лимарі, сім лимарів. Майстер, що виготовляє ремінну збрую. ЛИНУТИ —ЛИНУТИ. Розрізняються значенням.

Линути, -ну, -неш, -не, недок. Летіти. А я дивлюся … і серцем лину в темний садочок на Україну (Шевченко).

Линути, -ну, -неш, -не, -немб, -нете, -нуть, док. Политися, полити. Загуркотів грім, і на запилену землю линув дощ — буйний та теплий (Довженко).

лиПНУТИ, -ну, -неш, -не, -немо,

-неге, -нуть; мин. лип і липнув, липла

і липнула, липли і липнули

ЛИСІТИ, -ію, -ієш, -іє

ЛИСТ, -4, ор. -6м, місц. (в) -і. Писане

повідомлення. Одержав листа [не

письмо).

ЛИСТІВКА, -и, місц. (у) -вці, мн. -и, -вок. Поштова картка. Святкова листівка [не відкритая].

листковий — листовий.

Розрізняються значенням. Лиспсбвий. 1. Який стосується листка. Листкова пластинка рослини. 2. кул. Який ділиться на окремі тонкі шари (про тісто). Листковий торт [не сльойоний торт].

Листовий. Який має форму тонкого листа. Листове залізо. ЛИСТОНОША, -і, ор. -ею, ч. і ж. ЛИСТОПАД. 1. род. -у. Опадання листя. Пора листопаду. 2. род. -а. Назва місяця. Кінець листопада [не лисгбпада].

ЛИСТОПАДНИЙ — ЛИСТОПАДОВИЙ. Розрізняються значенням. Лнстоойдини. Який стосується процесу опадання листя. Листопадна пора.

Листоойдовні. Який стосується назви місяця. Листопадові дні. ЛИСТУВАННЯ, -я, ор. -нням. Службове листування [не службова переписка].

ЛИСТУВАТИСЯ, -уюся, -уєшся, -Деться, -^ємося, -уєтеся, -уються. Листуватися з друзями [не переписуватися з друзями].

ЛИТАВРИ, -т4вр, мн. (одн. литйвра, -и). Різновид барабана, що має форму півкулі, отвір якої затягнений шкірою.

ЛИТВА, -й. Назва держави. ЛИТвиН — ЛИТОВЕЦЬ. Збігаються у знач, «народ, що становить основне населення Литви», але розрізняються вживанням: литвин — застаріла назва.

ЛИТИ, ллю, ллєш, ллє, ллємб, ллете, ллють; мин. лив, лил4, лилб, лили; нак. лий, лиймо, лийте лиЦАР і РЙЦАР. Останнім часом починають розмежовувати вживання цих слів.

Лицар, -я, дав. -еві, ор. -ем, кл. -ю, мн. -і, -ів, дав. -ям. Ужив, у знач, «благородний захисник кого-, чого-небудь; людина високих моральних якостей». Поводиться як справжній лицар. Рйцар, -я. Ужив, здебільшого у знач, «представник військово-дворянського стану в Західній Європі часів феодалізму». Турнір рицарів. лиЦАРСЬКИИ і РИЦАРСЬКИЙ ЛИЦе — ОБлиЧЧЯ. Збігаються у знач, «передня частина голови

ЛИЦеВИЙ

177

ЛІКАРНЯНИЙ

людини». Витирати лице (обличчя). МЬштися на лиці (обличчі). Входить до складу стійких сполучень: не до лиця, з лиця хоч воду пий, стирати з лиця землі, лиця нема, показувати справжнє обличчя.

Тільки лнце вжив, у значеннях: 1. Верхня, зовнішня сторона предмета; протилежне — спід. Розглядати тканину на лице. 2. мн. Щоки. Лиця почервоніли.

Тільки обдали вжив, у знач, «загальний вигляд чогось; найсуттєвіша сторона явища чи предмета, його зміст». Обличчя міста. Творче обличчя митця.

ЛИЦеВИЙ і ЛИЦЬОВИЙ. Лицеві (лицьові) м’язи.

…ЛИЦИЙ. Друга частина складних прикметників, які пишуться разом: білолиций, вузьколиций, довголиций, жовтолиций, круглолиций, повнолиций, рум’янолиций, смагляволиций, смаглолиций, смуглолиций, темнолиций, тонколиций, червонолиций, чорнолиций, широколиций, яснолиций. Прикметники на -лнщй мають мішану систему відмінювання: білолиций, -цього, дав. -цьому, знах. -цього, ор. -цим, місц. (на) -цьому і -цім; білолиця, -цьої, дав. -цій, знах. -цю, ор. -цьою, місц. (на) -цій; білолице, -цього, дав. -цьому, знах. -це, ор. -цим, місц. (на) -цьому і -цім; білолиці, -цих, дав. -цим, знах. -цих, ор. -цими, місц. (на) -цих.

лиЧИТИ, -ить. 1. Гармонувати з зовнішністю. Тобі личить оця сукня. Не рекомендується вживати в цьому значенні дієслово йде. Неправильно: їй іде капелюшок. Треба: Тй личить (пасує, до лиця) капелюшок. 2. Годитися. Мені не личить робити вам зауваження. Не можна вживати в цьому значенні дієслово пасує. лишай, -ю, ор. -єм ЛИШе (ЛИШ) — ТІЛЬКИ. Виступають синонімами в ролі підсилювально-видільної або обмежувальної

частки. Лише (тільки) ти можеш мене зрозуміти. Купив лише (тільки) яблук. У ролі сполучника вживається, як правило, слово тільки. Тільки мати почала розповідати, як у двері хтось постукав. Не тільки село, але й місто. Ненормативним є сполучення лиш тільки. Треба: як тільки, тількн-яо. ЛИШИТИ, -ш£, -шипі, -шйть, -ши-мб, -шитб, -шАть

ЛИШТВА, -и, мн. лиштви, лиштв і лиштов. Кольорова вишита нашивка на нижній частині одягу.

ЛІАНА, -и, мн. -и, ліАн ЛІБЕРАЛЬНО-ДЕМОКРАТИЧНИЙ

Л1БРеТО, невідм., с. Текст опери. ЛІВИЙ [не лівий]. Встати з лівої ноги. У ліву руку.

ЛІВО… Перша частина складних слів, що відповідає за значенням слову «лівий». З наступною частиною пишеться разом: лівоекстремістський, лівоопортуністичний, лівофланговий, лівоцентрйстський.

ЛІВША, -і, ор, -6ю, мн. -і, -ів, ч. і ж. Синонім: шульгА.

ЛІГА, -и. В офіційних назвах міжнародних об’єднань держав, організацій пишеться з великої літери. Ліга арабських держав. Ліга націй. Ліга товариств Червоного Хреста. ЛІГВО, -а, ор. -ом, місц. (у) -і, мн. лігва, лігв

ЛІД, льбду, місц. (на) льоду’, мн. льодй, -ів

ЛІЖНИК, -а. Домоткана ковдра. ЛІЙ, лбю, ор. лбєм, місц. (на) лоїо. Жир рогатої худоби.

ЛІЙКА, -и, місц. (у) -ці, мн. лійки і лійки, лійбк і лійок, але дві лійки, п’ять лійок

ЛІКАР, -я, дав. -еві, ор. -ем, кл. -арю, мн. -і, -ів, дав. -Ам. Два лікарі [не два лікаря].

ЛІКАРНЯНИЙ. Який стосується лікарні. Лікарняне ліжко. Лікарняний режим. Лікарняний листок [не боль-ничне].

12-5-2180

ЛІКАРСЬКИЙ

178

ЛІТЕРА

ЛІКАРСЬКИЙ — ЛІКАРСЬКИЙ.

Розрізняються значенням. Лікарський. Який стосується лікаря, належний лікареві; пов’язаний з лікуванням. Лікарська порада. Лікарський халат. Лікарська дільниця. Лікарський. Який стосується ліків, має лікувальні властивості Лікарські рослини.

ЛІКИ, -ів, мн. Виписувати лиси [не лікарсгво]. Керування: проти чого. Ліки проти грипу [не від грипу]. ЛІКОТЬ, -ктя, ор. -ктем, мн. -кті, -ктів. Кусати собі лікті [не локті]. ЛІКТЬОВИЙ, -е, -е. Ліктьовий суглоб.

ЛІКУВАЛЬНО… Перша частина складних прикметників, що відповідає за значенням слову «лікувальний». З наступною частиною пишеться через дефіс: лікувально-діагностичний, лікувально-консультаційний, лікувально-оздоровчий, лікувально-профілактичний, лікувально-трудовий, лікувально-фикультурний, лікувально-хірургічний.

ЛІКУВАТИ — ЛІЧИТИ. Розрізняються значенням.

Лікув&тн. Застосовувати ліки для припинення болю, захворювання. Лікувати хворого [не лічити хворого].

Лічити. Вести підрахунки, називати числа в послідовному порядку. Лічити гроші.

ЛІЛІЯ, -ї, ор. -єю і поет. ЛЫеЯ,-е1, ор. -есю. Назва рослини. ЛІНГАФОН, -а. Приміщення з технічними засобами, пристосоване для вивчення іноземних мов. ЛІНГВІСТ, -а. Синонім: мовознавець.

ЛІНГВІСТИКА — МОВОЗНАВСТВО. Збігаються у знач, «наука про мову», але розрізняються сполучуваністю. Українське мовознавство. Загальне мовознавство. Порівняльне мовознавство. Прикладна лінгвістика. Структурна лінгвістика.

Математична лінгвістика. Лінгвістика тексту.

ЛШГВО… Перша частина складних слів, що відповідає за значенням слову «лінгвістичний». З наступною частиною пишеться разом: лінгвогеографія, лтгвопсихолдгія, лін-гвосоціологія, лінгвостилістика, лінгвостилістичний.

ЛІНІЙКА, -и, місц. (на) -йці, мн. -и, -йок

ЛШІЙНО-ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ ЛШІЙОВАНИЙ. Лінійований папір [не лінований папір].

ЛІНІЯ, -ї, ор. -єю. Не рекомендується вживати канцелярські звороти по адміністративній лінії, по лінії профспілки, які дуже загально, неконкретно окреслюють галузь чи ділянку якої-небудь діяльності. ЛШОГРАВіОРА, -и. Гравюра на лінолеумі.

ЛІПИТИ, -плю, -пиш, -плять ЛІРИКО… Перша частина ощадних слів, що відповідає за значенням слову «ліричний». З наступною частиною пишеться через дефіс: лї-рико-драматйчний, лірико-публіцистичний, лірико-епічний і ліро-епічний. ЛІС, -у, місц. у лісі, мн. -й, -Ів. Іти лісом [не по лісу].

ЛІСАБОН, -а. Мешканці Лісабона. ЛІСО… Перша частина складних слів, що відповідає за значенням словам «ліс», «лісовий». З наступною частиною пишеться разом: лісовідновлення, лісовпорядкування, лісогосподарський, лісозаготівельний, лісозахиснім, лісокомбінат, лісонасадження, лісопарк, лісопарковий, лісопромисловість, лісосплав, лісостеп, лісотехнічний. ЛІСОВИЙ. Лісове господарство [не лісне господарство]. ЛІСОПЙЛЬНО-ДЕРЕВООБРОБ-НИЙ

ЛГГ, лету і льбту, місц. (на) лету і (на) льоту і поет. ЛЕТ, -у ЛІТЕРА. Синонім: буква. Писати з великої літери (букви).

ЛІТЕРАТУРНО…

179

лопУх

ЛІТЕРАТУРНО… Перша частина складних прикметників, що відповідає за значенням слову «літературний». З наступною частиною пишеться через дефіс: літературно-громадський, літературно-критичний, літературно-науковий, літературно-художній.

ЛІТНІЙ — ЛІТНИЙ — ЛЬОТНИЙ

Літній1, -я, -є. Який стосується літа; який буває влітку; який використовується влітку. Літній ранок. Літня практика. Літне обмундирування. Літній2, -я. Який (яка) починає старіти, немолодий (немолода). Літній чоловік. Літня жінка.

Літний, -і, -е і льбтнни збігаються у знач, «який стосується польоту, літання». Літна (льотна) майстерність. Літне (льотне) поле. ЛІТОПИС, -у, місц. (в) -і. В Галицько-Волинському літописі. ЛГГОПЙСНИЙ. Літописні дані ЛГГР, -а, мн. -и, -ів. Два літри, півтора літра, п’ять літрів [не дві літри, півтора літри, п’ять літер] ЛІТУРГІЯ, -ї, ор. -єю. Церковна відправа, під час якої виконують обряди, пов’язані з таїнством причащання.

ЛІФТ, -а, мн. -и, -ів ЛІХТАР, -я, ор. -ем, мн. -і, -ів, дав. -ям ЛІХТАРИК, -а. Світити ліхтариком [не світити фонариком]. ЛІЧИЛЬНИК, -а. Прилад для під-рахування чого-небудь (електроенергії, води, газу тощо). Записати покази лічильника.

ЛІЧИТИ див. ЛІКУВАТИ ЛЛЯНИЙ, -А, -е і ЛЬНЯНИЙ ЛОБУР, -я, ор. -ем, мн. -і, -ів, дав. -ям, але два лббурі. Синоніми: не-рбба, ледар [не лоботряс]. ЛОВИТИ, -влю, -виш, -влять ЛОГАРИФМ, -а, мат.

ЛОПКО… Перша частина складних прикметників, що відповідає за значенням слову «логічний». З наступ-12*

ною частиною пишеться через дефіс: лдгіко-граматйчний, лдгіко-інформа-цїйний, логіко-комунікативний,

лдгіко-математйчний.

ЛОГО… Перша частина складних слів, що відповідає поняттям «слбво», «Мова», «Мовлення». З наступною частиною пишеться разом: логограма, логометричний, логопатичний, логопатія, логопатологія, логопедичний, логопедія, логотйпія. ЛОДЗИНСЬКИЙ ЛОДЗЬ, -і, ор. -дзю, місц. (в) -дзі. Назва міста.

ЛОЖЕЧКА, -и, місц. (у) -ечці, мн. -ечки і -ечки, -ечок і -ечбк. Ненормативним є вислів смокче під ложечкою. Треба: смокче нід грудьми. ЛОЖКА, -и, місц. (у) лбжці, мн. лбжки і ложки, лбжок, ложбк, але дві лбжки і п’ять лбжок..

ЛОЖКАР, -і, дав. -бві, ор. -ем, мн. -і, -ів, дав. -йм

ЛОЗА, -й, знах. лбзу і лоз£, мн. лбзи, ліз

ЛОЗАННА, -и. Назва міста.

ЛОЗАННСЬКИЙ