ЛОКШИНА, -и. Виріб із прісного

пшеничного тіста у вигляді тонких

висушених смужок. їсти локшину [не

лапшу].

ЛОНДОН, -а

ЛОПАТКА, -и, місц. (на) -тці, мн. -тки і -тки, -ток і -тбк, але дві лопАтки ЛОПАТЬ, -і, ор. -тло, мн. -і, -тей. Лопать пароплава [не лопасть пароплава].

ЛОПАТЕПОДІБНИЙ і ЛОПАТОПОДІБНИЙ. Розрізняються значенням.

Лопатеподібній. Який формою схожий на лопать.

Лопатоподібний. Який формою схожий на лопату.

ЛОПОТАТИ, -очу, -бчеш, -бче, -бчемо, -бчете. -бчуть; нак. -очй і ЛОПОТІТИ, -очу, -отйш, -отйть, -отимб, -отите, -отйть; нак. -отй ЛОПУХ, -А, місц. (на) -yd і -уху

ЛОРД-КАНЦЛЕР

180

ЛЬОТНИЙ

ЛОРД-КАНЦЛЕР, -а, ор. -ом. Най-вшца службова особа в Англії. ЛОРД-МеР, -а, ор. -ом. Особа, що очолює муніципалітет в Англії. ЛОРНеТ, -а

ЛОС-АНДЖЕЛЕС, Лос-Анджелеса, місц. (у) Лос-Анджелесі ЛОСАНДЖЕЛЕСЕЦЬ, -сця, дав. -сцеві, ор. -сцем ЛОС-АНДЖЕЛЕСЬКИЙ ЛОСЕВИЙ, ЛОСИНИЙ і ЛОСЯЧИЙ . Лосева (лосина, лосяча) шкура. ЛОСКОТЛИВИЙ і ЛОСКІТЛИВИЙ

ЛОСКОТНИЙ і ЛОСКІТНИЙ ЛОСОСЕВИЙ і ЛОСОСЯЧИЙ. Лососева (лососяча) ікра. ЛОСОСИНА, -и. М’ясо лосося. ЛОСОСЬ, -я, ор. -ем, мн. -і, -ів ЛОСЯЧИЙ див. ЛОСЕВИЙ ЛОТАРИНГІЯ, -і, ор. -ею і ЛОТА-РИНҐІЯ

ЛОТАРИНЗЬКИЙ ЛОТО, невідм., с. Гра.

ЛОША, -іти, дав. -Іті, ор. -4м, мн. -4та, дав. -ітам, місц. (на) -ітах. Двоє лошат.

ЛУБЕНСЬКИЙ. Прикм. до ЛубяА. ЛУБНИ, -бен, місц. (у) -бн4х ЛУБ’ЯНИЙ — ЛУБОЧНИЙ. Роз-різняються значенням.

Луб’яній, -4, -6. Який стосується внутрішнього волокна рослини лубу; який містить у собі луб; виготовлений із лубу; схожий на луб. Луб’яні волокна. Луб’яні рослини. Луб’яна дошка.

Луббчннн. 1. Надрукований із лубка — липової дошки для малювання або гравіювання. Лубочні картини. 2. Невисокої якості, примітивний виконанням, розрахований на невибагливі смаки (про малюнки, масові дешеві видання). Лубочна література. Лубочні малюнки.

ЛУДЙТИ, -дж£ [не лужу], -диш. Наносити олив’яне покриття на поверхню металевих виробів. ЛУЖНО-КИСЛИЙ

лУжно-кислитний

ЛУЗАННЯ, -я, ор. -нням ЛУЗАТИ, -4ю, -4єш, -4ють. Лузати насіння [не лузгати насіння].

ЛУКА, -й, дав. -ці, кл. Лукб! Зменш.-пестл.: Луцю! Лукич, -4, дав. -<j, ор. -4м; Луківна, -и [не Луківної], дав. -і [не Луківній]. Михайле Лукичу. Віро Ліківно!

ЛУЮЯН, -а, дав. -ові, кл. Лук’яне! Зменш.-пестл.: Лук4шу! Лук’йвоввч, -а, дав. -у, ор. -ем; Лук’йігівва, -и [не Лук’янівної], дав. -і [не Лук’янівній]. Іване Лук’яновичу! Окстю Лук’янівно! ЛУНА, -и. Луна пішла гаєм [не ехо]. ЛУНА-ПАРК, -у. Парк з різними розвагами та видовищами.

ЛУПА — ЛУПА. Розрізняються значенням.

Л^па, -и. Збільшувальне скло. Читати з лупою.

Луни, -и. Маленькі часточки рогових клітин і шкірного жиру, що утворюються біля коренів волосся на голові. ЛУЧАНИ, -4н, мн. (одн. луч4нин, -а, ч.; луч4нка, -и, дав. -нці, род. мн. -нок, ж.). Мешканці Луцька. ЛУШПАЙКА, -и, місц. (у) -4йці, мн. -4йки і -айки, -4йок і -айбк, але дві лушпййки, сім лушпййок ЛЬВІВ’ЯНИ, -йн, мн. (одн. львів’й-нин, -а, ч.; львів’янка, -и, дав. -нці, род. мн. -нок, ж.)

ЛЬЄ, невідм., с. Міра довжини. ЛЬЄЖ, -а, ор. -ем, місц. (у) -і. Назва

W1(*TQ

ЛЬЄЖСЬКИЙ ЛЬНЯНИЙ див. ЛЛЯниЙ ЛЬОН, -у, місц. (на) -£, льони, -Ів ЛЬОН-ДОВГУНеЦЬ, льбну-довгун-ци, ор. льбном-довгунцбм ЛЬбНИЩЕ, -а, ор. -ем і ЛЬОниЩЕ ЛЬОНООЧИСНИЙ, -4, -4 ЛЬОНОТІПАЛЬНИЙ ЛЬОН-РОШЕНЕЦЬ, льбну-рбшен-ця, ор. льбном-рбшенцем ЛЬОН-СИРеЦЬ, льбну-сирцю, ор. льбном-сирц4м ЛЬОТНИЙ див. ЛІТНІЙ

ЛЬОТЧИК

181

ЛЯЩ

ЛЬОТЧИК, -а, мн. -и, -ів. Синонім: летун.

ЛЬОТЧИК-ВИниЩУВАЧ, льбтчи-ка-винищувача, ор. льбтчиком-ви-

^Зтїїж-КОСМОНАВТ, льбтчи-ка-космон£вта, ор. льбтчиком- космонавтом

ЛЬОХ, -у, місц. (у) льбсі і льоху, мн. -й, -ів, але два льбхи ЛЮБИЙ. Ужив, у знач, «який викликає любов до себе; дорогий, коханий, приємний». Люба донечка. Любі гості. Люба дружина. Люба розмова. Порушенням норми є вживання слова любий у знач, «будь-який». Неправильно: Уміє підтримувати розмову на любу тему. Треба: Уміє підгримувати розмову на будь-яку тему. Див. ще улюблений. ЛЮБИСТОК, -стку. Багаторічна ароматична трав’яниста рослина. ЛЮБИТИ —КОХАТИ. Збігаються у знач, «почувати, виявляти глибоку сердечну прихильність до особи іншої статі». Любити (кохати) дівчину. Тільки любити, -блю, -биш, -блять ужив, у значеннях: 1. Відчувати глибоку відданість, прив’язаність до кого-, чого-небудь. Любити народ. Любити рідний край. Не рекомендується вживати в цьому значенні слово кохати. 2. Мати інтерес, потяг, пристрасть до чогось; високо цінувати що-небудь; відчувати задоволення від чого-небудь. Любити дисципліну. Любити золоту осінь. 3. Потребувати якихось умов для нормального існування, росту. Верба любить вологий ґрунт.

Тільки кохіти вжив, у знач, «дбайливо вирощувати, плекати що-не-будь; виховувати, доглядати ко-го-небудь». Уживається здебільшого у формі доконаного виду. Викохав хорошу бороду.

ЛЮБйВ, -бві, ор. -бв’ю, кл. -бве ЛЮДЙНО-ДеНЬ, людино-дні ЛЮДИНОНЕНАВИСНИЦЬКИЙ

ЛЮДСЬКИЙ і ЛЮДСЬкиЙ. Збігаються у знач, «властивий людині; пов’язаний з людиною». Людська (людськії) справедливість. Людський (людський) рід. Людська (людські) гідність.

Тільки людський ужив, у знач, «людяний, гуманний». Людські стосунки. Людське ставлення. Людські почуття.

ЛЮК, -а, місц. (у) люці, мн. люки і люки, люків і люків, але два люки, п’ять люків

ЛЮКСЕМБУРГ і ЛЮКСЕМБУРГ.

1. род. -а, місц. (у) -зі і -гу (-ґу). Назва міста. Вулиці Люксембурга (ґа). 2. род. -у. Назва країни. Площа Люксембургу (гу). ЛЮКСЕМБУРЗЬКИЙ ЛЮКСМеТР, -а. Прилад для вимірювання освітлення. ЛЮКС-СЕКУНДА, -и ЛЮЛЬКА, -и, місц. (у) -льці, мн. -льки, -льбк. Курити люльку. Люлька миру [не трубка миру]. ЛЮМШЕСЦеНЩЯ, -ї, ор. -єю. Світіння твердого тіла або речовини, яке не супроводжується тепловим випромінюванням. ЛЮМІНЕСЦЕНТНИЙ ЛЮМПЕН, -а. Людина з декласованих верств населення.

ЛЮТЬ, -і, ор. -тло

ЛЮШНА, -і, ор. -6ю, мн. люшні,

лютень. Дерев’яна деталь, яка

зв’язує вісь воза з полудрабком.

ЛЯГТЙ, -жу, -жеш; нак. ляж, ліжмо,

лижте

лиЛЬКА, -и, місц. (на) -льці, мн. -льки, -льбк, але дві ліньки, п’ять лильок

лиСЬКИЙ. Прикм. до лях.

ЛЯХЙ і лиХИ, -ів і -ів, мн. (іодн. лях, -а, дав. -ові, кл. ляше, ч.; ляшка, -и, дав. -шці, род. мн. -шок, ж.). ЛЯЧНИЙ, -і, -б. Який лякає; страшний.

ЛЯЩ, -а, ор. -ем, мн. -і, -ів. Риба.

м

8

МАЖОРИТАРНИЙ

м

М [ем], певідм. Як назва літери вжив, у с. р. Заголовне м. Як назва звука вжив, у ч. р. Твердий м. За нормами літературної вимови приголосний м твердий. Буквосполучення м’я, м*ю, м’е, м’ї читаємо |мйа|, І**йуЬ [мне], [не [мьа], [мьу], [мье].

МАБУТЬ і МАБУТЬ, незм. Завжди відокремлюється. Ви, мабуть, утомились? Синоніми: здається, видно, очевидно.

МАВЗОЛеЙ, -ю, ор. -єм. Надгробна споруда.

МАВПЯЧИЙ

МАВР, -а, дав. -ові, ор. -ом, мн. -и, -ів МАВРЙКЕЙ, -ю. Назва країни; острова. Населення Маврикію. Рослинний світ Маврикію.

МАВРИТАНІЯ, -ї, ор. -ЄЮ МАГДАлиНА і МАГДАЛеНА, -и, ор. -ою, кл. Магдалино! Магдалено! Зменш.-пестл.: Магдалинко! Маг-даленко! Магдуню! Магду сю! МАГЕЛЛАНОВА ПРОТОКА. Перше слово пишеться з великої літери. МАГІСТЕРСЬКИЙ—МАГІСТЕРСЬКИЙ. Розрізняються значенням. Магістерський. Який стосується магістра як глави рицарського ордену. Магістерський титул. Магктерськян. Який стосується особи, що має науковий ступінь магістра. Магістерська дисертація. МАГІСТРАЛЬ, -і, ор. -ллю, род. мн. -лей

МАГНеТО, невідм., с. Генератор змінного струму для запалювання від іскри робочої суміші в двигунах. МАГНІЄВО-АЛЮМІНІЄВИЙ МАГНІЄВО-КАЛЬЦІЄВИЙ МАГНІЙ, -ю, ор. -єм МАГНІТНО… Перша частина складних прикметників, що відповідає за значенням слову «магнітний». З наступною частиною пишеться через дефіс: магнітно-гравітаційний,

магнітно-електричний, магнітно-звуковий, магнітно-м’якім. МАГНГГО… Перша частина складних слів, що відповідає за значеним словам «магніт», «магнітовий». З наступною частиною пишеться разом: магнітоакустйчний, магнітоальбдм, магнітобіолдгія, магнітдграф, маг-нітокердваний, магнітдметр, магнітомеханічний, магнітодптика, маг-нітопдуза, магніторозвідування, магніторушійний, магнітосфера, магні-то теплий.

МАГНГГОЕЛЕКТРЙЧНИЙ МАГШТОФОН-АВТОМАТ, магні-тофона-автомата

МАГОМЕТАНИ, -ан, мн. {одн. магометанин, -а, дав. -ові, ч.; магометанка, -и, дав. -нці, род. мн. -нок, ж.) МАГДЕБУРЗЬКЕ* (МАГДЕБУРЗЬКЕ) ПРАВО. Право на самоврядування, що виникло в 13 ст. і поширилося на ряд міст Німеччини, України, Литви та Польщі. Обидва слова пишуться з малої літери. МАДАГАСКАР і МАДАГАСКАР, -у. 1. Назва острова в Індійському океані. 2. Назва держави на острові. МАДАМ, невідм., ж. Форма звертання до одруженої жінки у Франції та деяких інших країнах. Елегантна мадам.

МАДЕМУАЗеЛЬ, -і, ор. -ллю, род. мн. -лей. Форма звертання до дівчини у Франції та в деяких інших країнах. Уживається здебільшого з прізвищем.

МАДОННА, -и, род. мн. мадонн

МАДряд, -а. Приїхав з Мадрида.

МАДРИДСЬКИЙ

МАДЙР і МАДЯР, -а, мн. -яри,

-ярів [не мадяр]

МАеСТРО, невідм., ч. Почесна назва видатних діячів у різних галузях мистецтва. Ша/ювний маестро. МАСТОК, -тку. Синоніми: посілість; добро, майно.

МАЖОРИТАРНИЙ — МАЖОРНИЙ. Розрізняються значенням.

МАЗАТИ

83

МАлиНОВИЙ

Мажорнтіршй. Який належить до більшості, заснований на більшості. Мажоритарна виборча система. Мажбрнн. Який стосується мажору; перен. бадьорий, радісний, життєрадісний. Мажорний настрій. Мажорна музика.

МАЗАТИ, міжу, мажеш, мажуть; нак. маж, мажте МАЗЬ, -і, ор. -ззю, род. мн. -зей МАЙБУТНІЙ, -я, -є МАЙДАН — ПЛОЩА. Збігаються у знач, «велике незабудоване місце». Майдан на хвилину ожив, залюднився (Коцюбинський). Ще здалеку радо стрічаю рожеві плити міської площі (Коцюбинський). Майдан Незалежності. Площа Перемоги. Софійський майдан. У знач, «відкрита, архітектурно організована, обрамлена будівлями частина території населеного пункту» перевагу надають слову площа. Площа Ринок. Площа Міц-кевича. Привокзальна площа.

Тільки площа вжив, у знач, «ділянка землі або водної поверхні; обмежена стінами частина простору; обмежена лінією частина площини, яку можна виміряти». Площа орних земель. Площа озера. Площа кімнати. Площа трикутника.

МАЙОЛІКА, -и. Вироби з випаленої глини, вкриті поливою.

МАЙОНЕЗ, -у

МАЙСТЕР, -тра, мн. -три, -трів, але два майстри [не два майстра] МАЙЯ. 1. невідм., ч., ж., мн. Народність. Побут племен майя. 2. незм., невідм., ж. Мова майя. МАКАРОНИ, -ів [не макарон]. Яловичина з макаронами [не з макароном] МАКРАМе, невідм., с. Орнаментно-декоративні речі, вив’язані з ниток, шпагатів, шнурків. Художнє макраме.

МАКРО… Перша частина складних слів, яка має знач, «великий». З наступною частиною пишеться разом: макроекондміка, макроелемент, мак

роклімат, макромолікула, макроорганізм, макросвіт, макросереддвище, макроструктура.

МАКСИМ, -а, дав. -ові, ор. -ом, кл. Максиме! Зменш.-пестл.: Максимку, Максимочку, Максимцю! [не Максимко!]; Максимович, -а, дав. -у, ор. -ем; Максимівна, -и [не Максимівно!], дав. -і [не Максимів ній]. Танцюють три Максими [не три Максима], Іване Максимовичу! Ольго Максимівно!

МАКСИМАЛІСТСЬКИЙ—МАКСИМАЛЬНИЙ. Розрізняються значенням.

Максималістський. Який відзначається крайністю у поглядах, вимогах. Максималістські вимоги. Максимальний. Найбільший, найвищий серед інших; протилежне — мотальній. Максимальна швидкість. Максимальна температура. Максимальна відстань.

МАКСИМАЛЬНО БЛИЗЬКИЙ МАКСИМАЛЬНО ЗАВАНТАЖЕНИЙ

МАКСИМАЛЬНО збільшений МАКСИМАЛЬНО-МІНІМАЛЬНИЙ

МАКСИМУМ, -у. У значенні прислівника не змінюється. Відстань дорівнює максимум двомстам п’ятдесятьом метрам.

МАКСІ… 1. Перша частина складних слів, яка має знач, «дуже довгий». 3 наступною частиною пишеться через дефіс: спідниця максі-мода. 2. невідм., прикм., розм. Пишеться окремо. Сукня максі. Пальто максі МАЛА АЗІЯ. Обидва слова пишуться з великої літери. МАЛОАЗІЙСЬКИЙ Прикм. до Малі Азія.

МАЛАХІТ, -у

МАЛАЩИН. Прикм. до Малішка. МАлиНОВИЙ — МАЛИНОВИЙ. Малиновни і малннивни ужив, у знач, «який має колір ягоди малини». Малинові уста. Сполучення малино-

МАЛО

84

МАНДАРЙННИЙ

вин дзвін має знач, «дуже приємний, м’який тембр».

Тільки малиновий ужив, у знач, «який стосується малини, властивий їй; виготовлений з малини». Малиновий кущ. Малиновий запах. Малиновий сік. МАЛО. 1. Неозп.-кількіспий числ., невідм. Сьогодні на зборах мало батьків. При підметі, до складу якого входить слово мало, присудок, як правило, ставимо у формі однини. Мало учнів поїхало на екскурсію. 2. присл. Мало говори, а більше слухай (Нар. творчість). Синоніми: небагато, трбхи.

МАЛО… Перша частина складних слів, що має знач, «небагато, недостатньо». З наступною частиною пишеться разом: малоавторитетний, малоактивний, маловживаний, мало-вивчений, маловигідний, маловиразний, маловрожайний, малограмотний, молодо свідчений, малоефективний, ма-лозаселений, малоземельний, мало-знайдмий, малоістдтний, малоквалі-фікдваний, малокомпетентний, малокорисний, малокультурний, малолітражний, малометражний, мало механіздваний, маломіцний, малонадійний, малонасілений, малонаси-чений, малообірунтдваний, мало-освічений, малоперекднливий, мало-письменний, малопоживний, малопо-каздвий, малопомітний, малопотужний, малоп ошйрений, малоприбут-кдвий, малопридатний, малопри-стосдваний, малоприступний, малородючий, малорухливий, малосвідомий, малосімейний, малосприятливий, малотоннажний, малотямущий, ма-лоувджний, малоуспішний, малохма-рний, малоцікавий, малочутливий. МАЛОВІДДЯ, -я, ор. -ддям і МАЛОВОДДЯ

МАЛО-ПОМАЛУ, присл. Синоніми: поступово, не одразу. МАЛЬОВНИЧИЙ. Гарний, привабливий, милий для ока; такий, що його ніби намалювала вправна рука

митця. Мальовнича місцевість. Мальовничі куточки. Синонім: барвистий. Недоречно вживати у цьому значенні слово живописям. МАЛЮВАТИ див. РИСУВАТИ МАЛЯР, -а, дав. -ові, ор. -ом, кл. -яре, мн. -и, -ів, дав. -ам і МАЛЯР, -а, дав. -еві, ор. -ем, кл. -яре, мн. -і, -ів, дав. -ам

МАЛЯРКА, -и, дав. -рці, род. мн. -рок і МАЛЯРКА

МАМА — МАТИ (МАТІР) — НЯНЬКА. Мають різну сферу вживання, а також особливості у сполучуваності.

Міма, -и, мн. мами і міми, род. мамів і мам, але дві мами, розм. Мамо! чи кожна пташина в вирій на зиму літає? — в мами спитала дитина (Леся Українка).

Міта, -ері, ор. -тір’ю, мн. -те-рі,-терів, дав. -терям, ор. -терями, офіц. і уроч. У спол.: хрещена мама (мата), весільна мама (мата, матір), нерідна мама (мата), Мата (Матір) Божа, Свята Мата, Мата Україна.

Від слів мама, мата утворено низку зменшено-пестливих слів: мдмця, мамуся, мамуня, мамунця, мйтінка, матуся, матусенька.

Кл.: мамо! мамцю! мамусю! мамуню! мамунцю! матінко! матусю! Мати Божа! Мати Україно!

Ненька, -и, образно. О Україно, о люба Ненько, тобі вірненько присягнем. …МАН. У складних словах відповідає поняттю «той, хто пристрасно щось любить»: аігломдн, балетомйн, бібліомдн, графоман, клептомдн, меломан, наркоман, театромЛн. МАНГО [не манго], невідм., с. Плід тропічного дерева. Смачне манго. МАНДАРЙН, -а, род. мн. -ів [не мандарин].

МАНДАРЙННИЙ — МАНДАРЙ-НОВИЙ. Збігаються у знач, «який стосується мандарина (плоду і дерева); виготовлений з мандаринів», але

МАНеВР

185

МАРОККО

мандаршовви вжив, частіше. Мандаринова (мандаринна) шкірка. Мандаринове (мандаринне) масло. Тільки мандариновий вжив, у знач, «який складається з дерев, що дають плоди мандарина». Мандариновий сад. Мандаринова плантація. МАНеВР, -у, ор. -ом, ми. -и, -ів МАНЕВРУВАТИ, -ую, -уєш; нак. -уй, -уйте

МАНЖеТА, -и, ми. -ети, -ет, ж. і МАНЖеТ, -а, мн. -ети, -етів, ч. МАниТИ, маню, маниш, манять МАниШКА, -и, місц. (на) -шці, род. мн. -шок і МАНІЖКА, -и, дав. -жці, род. мн. -жок

МАНІВЦІ, -ів, мн. (одн. манівець, -вця, ор. -вцем)

МАННС&Р, -у. Лак для манікюру. МАН1ФеСТ, -у. Текст маніфесту. МАНІЯ, -ї, ор. -єю. Психічний розлад. Манія величності. Манія переслідування.

…МАНІЯ. Друга частина складних слів, що означає «надмірний потяг до чогось»: графомйнія, нарком&нія, клептоманія.

МАНІЙК, -а, дав. -ові, ор. -ом, кл. -яче! Психічно хвора людина з нав’язливими ідеями, охоплена якоюсь манією. МАНКУРТ, -а, дав. -ові, ор. -ом, кл. -е, мн. -и, -ів. Людина, яку вороги позбавили пам’яті про свій народ, рід. Синоніми: відступник, зрадник, яничар.

МАННА, -и, ж. У Біблії — їжа, що падала євреям із неба під час їх мандрівки пустелею. У переносному вживанні маша небесна означає «те, що дається легко, без зусиль». МАННИЙ, -а, -е. Виготовлений із дрібнорозмеленої пшениці; приготовлений із таких круп. Манна крупа. Манна каша. Уживане у цьому значенні слово м&нка є розмовним. МАНОМЕТР [не манометр], -а

МАНСАРДА, -и» °Р• -ою, род.

мн. -сард. Житлове приміщення на горищі.

МАНСІ, невідм., ч., ж., мн. Народність.

МАНТЙЛЬЯ, -льї, ор. -льєю, род. мн. -йль. 1. В Іспанії мереживна жіноча накидка, що накриває голову й верхню частину тулуба. 2. Коротка жіноча накидка без рукавів. МАНТО, невідм., с. Широке жіноче пальто. В іспанців: легка накидка. Нове манто.

МАНУСКРЙПТ, -у МАНЧеСТЕР, -а. Назва міста. Населення Манчестера. МАНЬЧЖУРІЯ, -ї, ор. -єю МАРГАНЦЕВИЙ і МАРГАНЦЕВИЙ

МАРГАНЦЕВОКИСЛИЙ МАРГАНЦЕВОРУДНИЙ МАРГАНЦеВО-циНКОВИЙ МАРГАРЙН, -у. Пачка маргарину [не маргарина].

МАРЕВО, -а

МАРЕННЯ, -я, ор. -нням, род. мн. -ень

МАРЙНА, -и, ор. -ою, кл. Марино! Зменш.-пестл.: Марйнко! Марйшо! Марйнонько! Мариночко! Марйсю! Марйсенько! Марисуню!

МАРІЯ, -ї, ор. -єю, кл. Маріє! Зменш.-пестл.: Марійко! Марусю! Марусень-ко! Марічко! Марусино! Міню! [не Маша!]

МАРКЕТИНГ, -у. Комплекс організаційних, рекламних засобів, що забезпечують стійкий збут продукції. МАРКО, -а, дав. -ові, ор. -ом і МАРКО, -а, дав. -ові, ор. -ом, кл. Марку! Зменш.-пестл.: Марочку! Марчику!; Маркович, -а, дав. -у, ор. -ем; Міркії-иа, -и [не Марківної], дав. -і [не Мйрків-ній]. Івдне Марковичу! Маріє Мбрківно! МАРОККАНСЬКИЙ МАРОККАНЦІ, -ів, мн. (одн. марокканець, -нця, дав. -нцеві, ор. -нцем, ч.\ марокканка, -и, дав. -нці, род. мн. -нок, ж.)

МАРОККО, невідм., с. Назва країни. Марокко встановило дипломатичні відносини з багатьма країнами.

МАРСЕЛЬ

186

мАти

МАРСЕЛЬ1, -я, ор. -ем. Вітрило. МАРСеЛЬ, -я, ор. -ем. Назва міста у Франції.

МАРСЕЛЬЄЗА, -и. Французька революційна пісня, що згодом стала державним гімном Франції. МАРТА, -і, ор. -ою, кл. Марто! Змепш.-пестл.: Мартуню, Мартусю, Тусю!

МАРТеН. 1. род. -а. Піч. Ремонт мартена. 2. род. -у. Сталь. Вироби з мартену.

МАРШ, -у, ор. -ем. 1. Ритмічна хода. Втомився кількаденним маршем. 2. Музичний твір з енергійним ритмом. Звуки маршу.

МАРШАЛЛОВІ і МАРШАЛЬСЬКІ ОСТРОВИ. Перше слово пишеться з великої літери.

МАСАЖ, -у, ор. -ем МАСЛИТИ [не маслити], -лю, -лиш; пак. масли і масль, масліть МАСЛО, -а, у мн. вжив, на позначення сортів: масла, масел, маслам. Машинне масло. Мінеральні масла. Ненормативними є вислови рослинне масло, соняшникове масло. Потрібно: соняшникова олія. МАСЛО-КАКАО, масла-какао МАСЛОСИРОМОЛОЧНИЙ МАСЛЯНИЙ. Зроблений з масла, який містить у собі масло; який працює на маслі. Масляна емульсія. Маслят пляма. Масляний вимикач. Неправильним є сполучення маслят фарба. Треба: олійна фарба.

МАСЛЯниСТО-ЧбРНИЙ МАСЛЯНОКИСЛИЙ МАСЛЯНО-ЛАКОВИЙ МАСЛЯНО-СМОЛЯниЙ, -і, -е МАС-МеД1А, невідм., мн. Вислів часто вживають у знач, «засоби масової інформації», розуміючи під цим пресу, радіо, телебачення. Пишуть також латинськими літерами — mass media. МАСОВО-ПОЛГГЙЧНИЙ МАСОВО-ФВКУЛЬТ^РНИЙ

МАСТЙТИ, мащу, мастиш, мастять;

пак. масти, мастіть

МАСТЬ, -і, ор. -ю, род. мн. -тей

матемАтико-технічний

МАТЕРИН — МАТЕРИНСЬКИЙ.

Розрізняються значенням і вживанням.

Мбтерян. Належний матері. Материт хустина. Материні сльози. Материні руки.

Материнський. 1. Властивий матері; такий, як у матері. Материнський інстинкт. Материнські права. Материнська терпеливість. Материнська доброта. Материнська усмішка. 2. Такий, від якого або в якому зароджується щось нове. Материнська клітина.

МАТЕРІАЛІЗОВАНИЙ — МАТЕРІАЛІСТИЧНИЙ — МАТЕРІАЛЬНИЙ. Розрізняються значенням. Матеріалізбвашн. Втілений фізично. Матеріалізований у звуках. Матеріаліспришй. 1. Який ґрунтується на ідеях матеріалізму як наукового філософського напряму. Матеріалістичний світогляд. Матеріалістична теорія. 2. Вузько практичний, корисливий. Матеріалістичні прагнення.

Матеріальний. 1. Який існує незалежно від свідомості; речовий. Матеріальна єдність світу. 2. Який стосується майна, грошей, інших цінностей. Матеріальний стан. Матеріальні нестатки. Матеріальна допомога. МАТЕРІАЛЬНО, присл. Матеріально вигідний. Матеріально забезпечений. Матеріально зацікавлений. МАТЕРІАЛЬНО… Перша частина складних слів, що відповідає за значенням слову «матеріальний». З наступною частиною пишеться через дефіс: матері&льно-виробничий, матеріально-економічний, матері&льно-побутдвий, матері&льно-фінднсовий. МАТЕРІАЛЬНО ЗАБЕЗПеЧЕНИЙ МАТЕРІАЛЬНО зацікавлений МАТИ див. МАМА

МАТИ

187

МЕДИКАМЕНТОЗНИЙ

МАТИ, маю, маєш, дієсл. Ужив, у словосполученнях мата характер: селянські повстання мали стихійний характер [не носили стихійний характер]; мати значення [не відігравати значення].

МАТИ-Й-МАЧУХА, -и, місц. (у) -сі. Назва рослини.

мАтово-білий

мАтово-сршлАстий

МАТРАЦ, -а, ор. -ом МАТРИЦЯ, -і, ор. -ею, род. мн. -иць МАТРІАРХАТ, -у

матчевий

МАТЧ-РЕВАНШ, матч-реваншу, ор. матч-реваншем МАТЧ-ТУРНІР, матч-турніру МАУ, невідм., ж. Складноскорочене слово до назви Міжнародна асоціація україністів. МАУ провела у Харкові конгрес.

МАФІЯ, -ї, ор. -єю. Таємна, як правило, організація, що шляхом терору й залякування втручається в політичне життя країни, захищаючи інтереси найреакційніших сил. Організовує розкрадання державного майна в особливо великих розмірах. МАШЙНА-АВТОмАт, машини- автомата, місц. (на) машині-автоматі. Якщо така назва виступає в ролі підмета, то присудок, як правило, узгоджується з тим слово, яке є основним. Машина-автомат виконувала багато операцій. МАШЙНА-ФУРГбН, машини-фургона

МАШИНІСТ-ШСГР^КТОР, маши-шста-інструктора

МАШИННО… Перша частина складних слів, що відповідає за значенням слову «машинний». З наступною частиною пишеться через дефіс: машинно-інформаційний, маши

нно-кінний, машинно-меліоративний, машйнно-промислдвий, машйнно-тва-рйнницький, машинно-тракторний. МАШИНО…Перша частина складних слів, що відповідає поняттю

«машина». З наступною частиною пишеться разом: машинобудівний, машинобудування, машинознавець, машинолічильний, машиноприладобу-дувдння, машиноремднтний. Але: машино-година, машино-день, машино-місіте.

МеБЛЕВО-ДЕКОРАТЙВНИЙ МеБЛ1, -ів, мн. Купити нові меблі [не купити нову мебель]. Ремонт меблів Гне ремонт мебелі].

МЕБЛЯР, -а, дав. -бві, ор. -ем, кл. -яре!, мн. -і, -ів, дав. -ам МЕГА… Перша частина складних слів, що відповідає поняттям «мільйон», «великий», «грандіозний», «велетенський». З наступною частиною завжди пишеться разом: мега-грйм, мегаметр, меганьютдн, мегарельєф, мегафдн, мегацикл. МЕГАВАТ, -а, род. мн. -атів МЕГАВАТ-ГОДЙНА, -и МЕГАВОЛЬТ, -а, род. мн. -вольтів МЕГАГеРЦ, -а, ор. -ом, pod. mil -герців

МЕГАТОННА, -и, род. мн. -тонн МЕД, -у, місц. (у, на) меду МЕДАЛЬ, -і, ор. -ллю, род. мн. -лей. Слово меділь пишеться з великої літери лише тоді, коли воно виступає першим у складі найменування: «Медаль материнства». Назви медалей беруться в лапки, з великої літери пишеться тільки перше слово та власне ім’я, що входить до складу цієї назви: медаль «Ветеран праці», медаль «За оборону Києва», медаль «За бойові заслуги».

МЕДАЛЬЄР, -а. Майстер, що виготовляє форми для відливання і карбування медалей.

МЕДАЛЬЙОН, -а МЕДВЯНИЙ

МЕДИКАМеНТИ, -ів, мн. Лікарня має усі потрібні медикаменти. Медикаменти дітям не видають. Синоніми: ліки у знач, «лікувальні засоби».

МЕДИКАМЕНТОЗНИЙ

МЕДИКО-

188

МЕЛЫЮМеНА

МЕДИКО… Перша частина складних прикметників, що відповідає за значенням слову «медичний». З наступною частиною пишеться через дефіс: мідико-біологічний, меди-

ко-географічний, мідико-гігіснічтй, ме дико-кібернетичний, медико-сані-тдрний, мідик о-соціальний, меди-ко-судовий, медико-хірургічний. МЕДІВНИК, -к, мн. -н, -їв і МЕДЯНИК

МеЖИ див. МІЖ

МЕЖИГІР’Я, -р’я, ор. -р’ям, род. МН. -їв

МЕЖИПЛІЧЧЯ і МЕЖИПЛІЧЧЯ, -я, ор. -ччям, род. мн. -ипліч і -йпліч МЕЖИРІЧЧЯ і МЕжиРГЧЧЯ, -я, ор. -ччям, род. мн. межиріч і межиріч

МЕЗО… Перша частина складних слів, що відповідає поняттям «середній», «помірна величина». З наступною частиною завжди пишеться разом: мезодерма, мезомолеку-ла.

МЕЗОЗОЙ, -ю, ор. -єм МеКСМКА, Мексики, дав. Мексиці МЕКСИКАНЦІ, -ів, мн. (одн. мексиканець, -нця, дав. -нцеві, ор. -нцем, ч.; мексиканка, -и, дав. -нці, род. мн. -нок, ж.).

МЕЛАНЖЕВИЙ МеЛИВО, -а

МЕЛІОРАТИВНИЙ—МЕЛІОРОВАНИЙ. Розрізняються значенням і сполучуваністю.

Меліоративна. Який пов’язаний із здійсненням системи заходив, спрямованих на корінне поліпшення земельних угідь. Меліоративна система. Меліоративне будівництво. Меліоративні роботи. Меліорбваняй. Який є наслідком меліорації. Меліоровані землі. МЕЛЮ РАТЙВНО-БУДШеЛЬНИЙ МЕЛІОРОВАНИЙ див. МЕЛІОРАТИВНИЙ

МЕЛІС — МЕЛІСА. Розрізняються значенням і сполучуваністю.

Меліс, -у. Сорт цукру. Виготовлення мелісу.

Меліса, -и. Назва рослини. Квітки меліси.

МЕЛО… Перша частина складних слів, що означає «пов’язаний зі співом, музикою». З наступною частиною завжди пишеться разом: мелодекламація, мелодраматичний, меломднія. МЕЛбДИКА — МЕЛбДІЯ. Роз-різняються значенням.

Мелбдика. Сукупність властивостей, які характеризують мелодичні явища в музиці, мові, поезії; наука про мелодію. Мелодика вірила. Пластична мелодика.

Мелбдія. Єдність звуків, організованих ритмічно й ладово-інтонаційно, які створюють мотив, наспів. Велична мелодія. Лірична мелодія. Мелодія вальсу.

МЕЛб ДИКО-ГАРМОНІЙНИЙ МЕЛОДІЙНИЙ — МЕЛОДЙЧ-НИЙ. Розрізняються значенням. Мелодійний. Приємний для слуху, милозвучний. Мелодійний дзвін курантів. Мелодійна музика.

Мелодйчіни. Який стосується мелодики. Мелодичний малюнок вірша. Мелодичне багатство українського музичного фольклору.

МЕЛОДІЯ див. МЕЛОДИКА МЕЛОДРАМАТИЗМ — МЕЛОДРАМАТИЧНІСТЬ. Розрізняються значенням.

Мелодраматизм, -у. Перебільшені чутливість, сентиментальність, штучність у зображенні чого-небудь, властиві мелодрамі. Ця сцена сповнена мелодраматизму.

Мелодраматнчшсть, -ності, ор. -ні-спо. Властивість чого-небудь, що сповнене мелодраматизму. Мелодраматичність ситуації. МЕЛОМАН, -а, дав. -ові, ор. -ом. Пристрасний любитель музики, співу. МЕЛЫЮМеНА, -и, перен. Символ театрального мистецтва. Пишеться з великої літери.

МЕМБРАННО-ПРУжиННИЙ 189