МЕТА

мембрАнно-пружинний

МЕМОРІАЛ, -у. Меморіальна спо-руда, що увічнює пам’ять видатних людей або подій. Помилковим є вживання пам’ятний меморіал. МЕМОРІАЛЬНИЙ. Який увічнює пам’ять. Меморіальний музей. Меморіальна таблиця. Помилковим є вживання меморіальний пам’ятник. МЕМУАРИ, -ів, ми.

МЕНЕДЖЕР, -а. Управитель, спеціаліст з управління, завідувач, адміністратор. Менеджер освіти. Курси менеджерів.

МЕНЕДЖМЕНТ, -у. Сукупність методів і форм управління, спрямованих на збільшення доходу; управління, керівництво виробництвом, його організація.

МеНЗУЛА — МЕНЗУРКА. Роз-різняються значенням.

Мензула. Прилад для топографічних зйомок. Показники мензули. Мензурка. Посудина з поділками. Рідит в мензурці.

МЕНЗУЛЬНИЙ [не мензульний] МЕНЗУРКА див. МеНЗУЛА МЕНТАЛЬНІСТЬ, -ності, ор. -ні-стю. Спосіб мислити, почувати, а також ставитися до реальності, визначати свої обов’язки і завдання. Національна ментальність. Дитяча ментальність. Тоталітарна ментальність.

МЕНШ, невідм. 1. Разом з прикметником або прислівником утворює складену форму вищого ступеня на позначення ознаки, що виявляється меншою мірою: менш відомий, менш зрозумілий, менш відповідальний, менш кваліфіковано. 2. у спол. менш над (за) усе. Ненормативним є словосполучення менш усього. МЕНШІСТЬ, -шості, ор. -ШІСТЮ. Про узгодження присудка з підметом, до складу якого входить слово меншсть, див. БІЛЬШІСТЬ.

МЕНК), невідм., с. Перелік страв у ресторані. Багате меню.

МЕРеЖА, і, ор. -ею, род. мн -реж. Телефонна мережа [не сітка]. МЕРеЖИТИ, -жу, -жилі, -жимо, -жите, -жать; пак. -еж, -ежте МЕРКАНТИЛІСТИЧНИЙ—МЕР-КАНТИЛІСТСЬКИЙ —МЕРКАНТИЛЬНИЙ

Меркантилістичний і меркантильний

збігаються у знач, «такий, що стосується меркантилізму як економічного вчення торгової буржуазії Європи XVI—XVH ст.». Меркантильна (меркантилістична) система.

Тільки меркантнлістськни ужив, у знач, «який стосується меркантилістів». Меркантилістські погляди. Меркантилістські плани.

Тільки меркантильний ужив, у знач, «дрібничковий, гендлярський». Меркантильні інтереси. Меркантильний у всіх своїх справах.

МЕРКУРІЙ, -я, ор. -єм. Планета. Пишеться з великої літери. Супутники Меркурія.

МеРТВЕ МбРЕ. Перше слово пишеться з великої літери. МЕРТВЕЧЧИНА, ні МЕРТВОНАРбДЖЕНИЙ МеРТИ, мру, мреш, мремб, мрете, мруть

МЕСІЯ, -ї, ор. -єю. В іудейській і християнській релігіях —посланець Божий, що має з’явитися для врятування людства від зла. Переносно — той, у кому бачать рятівника, визволителя. МЕСТЙ, мету, метеш, метемо, метете, метуть

МЕТА… Перша частина складних слів, що означає проміжне становище, зміну, перетворення, переміщення. З наступною частиною завжди пишеться разом: металінгвістика, метамова, металдгіка, метафр&за, метацентр.

МЕТА — ЦІЛЬ. Збігаються у знач, «те, до чого хтось прагне, чого хоче досягти», але ціль ужив, рідко. Спільна мета (ціль). Мати на меті (мати ціль).

МЕТАЛО…

190

МЕТРОПОЛІЯ

Не рекомендується вживати сполучення з метою у знач, прийменника для. Замість з метою перевірки треба для перевірки.

Тільки ціль ужив, у знач, «предмет, істота або місце, куди спрямовують постріл, кидок або удар». Вибирати ціль. Влучати в ціль.

МЕТАЛО… Перша частина складних слів, що відповідає поняттю «метал». З наступною частиною завжди пишеться разом: металовироби, метало-відходи, металовдз, металографічний, металознавство, металокераміка, металометрйчпий, металомагніт-ний, металоподібний, металопрокатний, металопромислдвий, металоткацький, металохімічний. МЕТАЛОПОКРИТТЙ, -я, ор. -ттям, род. мн. -иттів і рідше -йть МЕТАЛУРГІЯ [не металургія], -ї, ор. -єю

МЕТАН, -у. Концентрація метану. МЕТАТИ, метаю і мечу, метаєш і мечеш; пак. метай і мечй, метайте і мечіть

МЕТЕО… Перша частина складних слів, що означає «метеорологічний». З наступною частиною завжди пишеться разом: метеозведення, мете оракета, метеорологічний, метеослужба.

МЕТЕОАЕРОБЮЛЕТеНЬ [не ме-

теоаеробюлетень], -теня, ор. -тенем МЕТЕОР —МЕТЕОРЙТ. Розрізняються значенням.

Метебр, -а. Тверде тіло космічного походження, що потрапляє з величезною швидкістю в земну атмосферу. Фотографія метеора.

Метеорит, -а. Тверде тіло космічного походження, що випадає на поверхню Землі; залишок метеора. Падіння метеорита.

МЕТЕО РЙТНИЙ — МЕТЕОРНИЙ. Розрізняються значенням. Метеоритний. Який стосується метеорита. Метеоритний пил. Метеоритна речовина.

Метебршн. Який стосується метеора. Метеорна речовина. Метеорне тіло. МеТОД — МЕТОДИКА — МЕТОДОЛОГІЯ. Розрізняються значенням.

Метод, -у. Прийом, система прийомів у якій-небудь діяльності. Нові методи діагностики та лікування інфаркту міокарда. Методи навчання іноземної мови. Методи проведення уроку. Сучасні методи викладання математики.

Метбднка, -и. Відчутна тенденція до заміни цього терміна іншими словами. У знач, «вчення про методи викладання якої-небудь навчальної дисципліни» закріплюється слово дидактика, у знач, «сукупність прийомів найбільш доцільного проведення якої-небудь роботи» — слова методи, способи.

Методолбгія, -ї, ор. -єю. Вчення про науковий метод пізнання або про методи, що застосовуються в окремих науках. Методологія літературознавства.

МЕТОДЙЧНИЙ — МЕТОДОЛОГІЧНИЙ. Розрізняються значенням. Методичний. 1. Розмірений, дуже послідовний. Методичне навчання. Методична стрільба. 2. У знач, «який стосується методів та сукупності прийомів» закріплюється слово дидактичний. Дидактичні матеріали. Дидактичний процес. Дидактичні можливості.

Методологічний. Який стосується методології. Методологічні концепції. МЕТОДОЛОГІЯ див. МеТОД МЕТР, -а. Два метри [не два метра]. МЕТРАЖ, -у, ор. -ем МЕТРДОТЕЛЬ, -я, ор. -ем. Розпорядник у ресторані.

МЕТРО, невідм., с. Київське метро. МЕТРОНОМ [не метроном], -а. Прилад для відрахування на слух невеликих проміжків часу. МЕТРОПОЛІЯ—МИТРОПОЛІЯ. Розрізняються значенням.

МЕХАНІЗОВАНИЙ

МЙЛУВАТИ

1 1

Метропблія, -ї, ор. -єю. Держава, що володіє захопленими нею колоніями й експлуатує їх.

Мнтроіїблія, -ї, ор. -єю. Церковно-адміністративний округ, яким відає митрополит. МЕХАНІЗОВАНИЙ — МЕХАНІСТИЧНИЙ — МЕХАНІЧНИЙ. Розрізняються значенням. Мехашзбванни. Пов’язаний із застосуванням машин та механо мів. Механізована ланка. Механізований комплекс.

Механістичний. Заснований на принципах механізму, що полягає в абсолютизації законів механіки. Механістичні теорії. Механістичний матеріалізм.

Механічний. 1. Пов’язаний з механікою або механізмами. Рух окремої молекули є також механічним рухом (З підручника). У медицині застосовуються механічні прилади. Механічна коливальна система. 2. Який виконується автоматично, машинальний. Механічне запам’ятовування. Механічна помилка.

мехАнікоматематйчний

мехАнпсо-технологічний

МЕХАНІСТИЧНИЙ див. МЕХАНІЗОВАНИЙ

МЕХАНІЧНИЙ див. МЕХАНІЗОВАНИЙ

МЕХАНО… Перша частина складних слів, що відповідає поняттям «механіка, механічний». З наступною частиною завжди пишеться разом: механогідравлічний, механо-терапевтичний.

МЕХІКО, невідм. 1. с. Назва міста. Зелене Мехіко. 2. ч. Назва штату. Густонаселений Мехіко.

МЕЦЕНАТ, -а. Багата людина, яка допомагає науці, мистецтву. МЕЦЕНАТСЬКИЙ МеЦО-СОПРАНО, невідм. 1. с. Жіночий голос, середній між сопрано й контральто. Чарівне мецо-сопрано. 2. ж. Співачка, що володіє таким

голосом. Мецо-сопрано блискуче вела партію.

МЕЧ, -L ор. -ем МЕЧ-РИБА, меч-риби МеШКАНЕЦЬ, мешканця, дав. -нце-ві, ор. -нцем, мн. -і, -ів МеШКАТИ див. жиТИ МжиЧИТИ, мжичить МИГАТИ, -аю,-аєш МИГДАЛеВИЙ [не миндальний]. Мигдалеві горіхи. Мигдалевий торт. МИГДАЛЬ [не миндаль], -ю, ор. -ем МИГНУТИ, -ну, -неш, -немо, -нете, -нуть; Ш2К.-НИ,-НІм(о),-ШТЬ МЙЙНО-СУШЙЛЬНИЙ МИКОЛА, -и, дав. -і, ор. -ою і рідко МИКОЛАЙ, -я, дав. -єві, ор. -єм; кл. Миколо! Миколаю! Зменш.-пестл.: Миколко, Микольцю, Миколайку! [не Коля!]; Миколайович [не Микола-євич], -а, дав. -у, ор. -ем і рідко Мнкблович; Миколаєва, -и [не Миколаївно!], дав. -і [не Миколаївній] і рідко Микблівва. Микдло Миколи-йовичу! бльго Миколаївно! Святий Отче Миколою!

МИКОЛАЇВ, -аєва, ор. -аєвом МЙЛИТИ, -лю, -лиш, -лять; нак. миль, милім(о), миліть МЙЛИЦЯ, -і, ор. -ею. Ходити на милицях [не на костилях]. МЙЛІСТЬ, -лості, ор. -лістю, мн. -лості, -лостей

МИЛОвиДИЙ [не миловидний] МИЛОлиЦИЙ див. …лиЦИЙ МИЛОСеРДНИЙ і МИЛОСеР-ДИЙ

МИЛОСТЙВИЙ і мйлостивий МИЛОСТЙВІСТЬ, -вості, ор. -вістю і МЙЛОСТИВІСТЬ МЙЛОСТИНЯ, -і, ор. -ею МЙЛУВАТИ — МИЛУВАТИ. Розрізняються значенням.

Милувати, -лую, -луєш, -луємо, -луєте, -лують; нак.-луй, -луйте. Прощати.

Милувити, -лую, -луєш, -луємо, -луєте, -лують; нак. -луй, -луйте. Голубити.

мильниця

92

МІЖ

МИЛЬНИЦЯ, -і, ор. -ею. Коробка д ля мила.^

МИЛЬНИЦЯ, -і, ор. -ею. Рослина. МЙЛЬНО-ЛУЖНИЙ МИМОВОЛІ, присл.

МИМОХІДЬ — МИМОХІТЬ. Розрізняються значенням.

Мимохідь, присл. Минаючи когось, щось; між іншим. Хотіли мимохідь і ми додому зазирнути, та капітан не дозволив (Г.Тютюнник). Мимохіть, присл. Мимоволі, несвідомо. Мимохіть відвернути від чогось увагу. Мимохіть повернути голову.

МИНТАЙ, -я, ор. -єм. Назва риби. МИР. 1. -у, місц. (у) -і. Відсутність ворожнечі, війни. Жити в мирі. 2. -у, місц. (на, у) -у. Світ, громада; життя мирян. Ходити по миру. Пускати по миру.

МИРОЛібБНИЙ [не миролюбивей] МИРОСЛАВА, -и, о/?.-ою, кл. Ми-рославо! Зменш.-пестл.: Миросю! Миросечко! Мйрцю! Славцю [не Слава!].

МЙРШАВИЙ [не миршавий] МЙРШАВГГИ [не миршавіти] МИРЙНИН, -а, ми. -яни, -ян МИС ДЕЖНЬбВА [не Дежнева]. Друге слово пишеться з великої літери.

МИСЛИВСЬКО-СКОТАРСЬКИЙ МИТеЦЬ і МИСТеЦЬ, -тця, ор. -тцем

МЙТНИК, -а, ор. -ом МЙТНИЦЯ, -і, ор. -ею. Працівники митниці [не таможні]. МИТРОПОлиТ, -а МИТРОПОЛІЯ див. МЕТРОПОЛІЯ

МИТТЄВИЙ і МИТТЬОвиЙ, -і, -е МИТТЄВІСТЬ, -вості, о/7.-вістю МЙТТЮ, присл. Синоніми: умить, моментально, раптово, раптом. МИТЬ — МОМеНТ. Збігаються у знач, «дуже короткий проміжок часу». Цієї миті (у цей момент) [не в даний момент]. Будь-якої миті (у

будь-який момент) [не в любий момент].

Тільки момеит ужив, у значеннях: 1. Етап у житті, розвитку чого-небудь. Переломний момент. 2. Нагода. Чекати слушного моменту. 3. Спеціальний термін у механіці Момент інерції. Момент опору.

МИХАЙЛО, -а, дав. -ові, ор. -ом, кл.: Михаиле! Зменш.-пестл.: Михі-йлику! Мих&сю! Миханю! Михаську! [не Міша!]; Михайлович, -а, дав. -у, ор. -ем; Михайлівна, -и [не Михай-лівної], дав. -і [не Михайлів ній]. Приїхали два Михайли [не два Михайла]. Михаиле Михайловичу! Маріє Михайлівно!

МИША, -і, ор. -ею, мн. -і, -ей, дав. -ам МИШ’ЯК, -у МПТеНЬ, -і, ор. -нию МІДЕ… Перша частина складних слів, що відповідає за значенням слову «мідь». З наступною частиною завжди пишеться разом: міделиварний, мідеплавильний.

МІДІ… Перша частина складних слів, що має знач, «середній довжиною». Пишеться з наступним словом через дефіс: міді-мдда, міді-спідниця.

МІДІ, невідм., прикм. Спідниця міді. Пальто міді.

МІДЬ, -і, ор. -ддю МІЖ — МеЖИ, прийм. Розрізняються стилістично: між — нейтр., межи — розм. Синоніми: серед, посеред. Уживаються для позначення просторових, часових, об’єктних та означально-обставинних відношень із родовим, знахідним і орудним відмінками. І. При род. відм. вжив, у значеннях: 1. Місце в серед ині групи предметів. Табір стояв між гір. Пробратися між могил. 2. Середовище, в якому відбувається дія. Між вас (між вами) панує згода і дружба. П. При знах. відм. вжив, на означення напрямку дії, скерованої в середину групи предметів. Іде чернець

МІЖ

193

MU1ITАРИ стйчний

у келію між стіни німії (Шевченко). Сором межи (між) люди показатися. Ш. При ор. відм. вжив, у значеннях: 1. Місце дії серед якогось оточення. Між горами старий Дніпро, неначе в молоці дитина (Шевченко). Між людьми всяке буває. 2. Визначення початкового і кінцевого моментів часу або початкового і кінцевого пунктів відстані Між першою та другою годинами ночі Шлях між Києвом і Львовом. 3. Взаємодія між предметами. Між матір’ю і сипом настав мир та лад (Панас Мирний). 4. Група, середовище, до якого належить окремий предмет з його індивідуальною характеристикою. Між учнями нашого класу багато відмЬашків.

Тільки між ужив, у сполуч. між

Тільки межи вжив, у сполуч. вдарити межи очі

МІЖ… Перша частина складних слів, що відповідає слову «між». З наступною частиною завжди пишеться разом: міждтомний, міжбібліотечний, міжвидовий, міжвідомчий, міжгалузевий, міжгосподйрський, міждержавний, міжзональний, міжзоряний, міжклітинний, міжміський, міжмдв-ний, міжнародний, міжнаціональний, міжпланетний, міжрайбнний, міжреберний, міжреспубліканський, між-рядкбвий, міжсезбшшй, міжсесійний, міжсистемний, міжуряддвий, міжхребетний, міжцеховий, міжселищний, між’ядерний, між’ярусний. МІЖГІР’Я, -р’я, ор. -р’ям, род. мп. -р*їв МІЖ ІНШИМ

МІЖНАРОДНИЙ. У складі власних назв пишеться з великої літери: Міжнародна асоціація україністів. Міжнародна організація праці. Міжнародний комітет Червоного Хреста. МІЖНАРОДНО-ПРАВОВИЙ МІЖРЯДДЯ, -я, ор. -ддям, род. мн. -ядь

МВАНСЦеНА, -и. Розміщення акторів на сцені в різні моменти вистави.

МІЗАНТРОПІЯ [не мізантропія], -ї, ор. -єю. Людиноненависництво. МІЗЙНЕЦЬ, -нця, ор. -нцем МІЙ, мого [не мого], дав. моєму, ор. моїм, місц. (на) моєму (моїм); ж. моя, моєї, дав. моїй, ор. моєю, місц. (на) моїй; с. моє, мого, мн. мої, моїх.

МПСРО… Перша частина складних слів, що означає «дуже малий, най-дрібніший». З наступною частиною завжди пишеться разом: мікроампер, мікроаналіз, мікроаналітичний, мікробіологічний, мікровагй, мікровит, мікрогальванічний, мікроддбриво, мік-роекондміка, мікроелектрбніка, мікроклімат, мікрокристалічний, мікро-лимпа, мікромашйна, мікрбметр, мікрометричний, мікропбристий, мікро-програмувдння, мікросереддвище, мікросхема, мікрохімічний, мікроф&уна, мікрофлора.

МІКРОБ, -а, мн. мікроби, -ів, знах. мікроби і мікробів. Знищувати мікроби. Розводити мікробів. МІКРО-ЕОМ, невідм., ж. Мікро-ЕОМ виконана на одному плоскому кристалі.

М1ЛеД1, невідм., ж. У Великобританії ввічливо-шанобливе звертання до заміжньої жінки.

МІЛІ… Перша частина складних слів, що означає тисячну частину одиниці виміру. З наступною частиною завжди пишеться разом: міліамперметр, міліват, мілівдльт, мілівольтметр, мілікюрі, мілілітр, міліметр, міліоктйва, мілірентген, мілісекунда.

МШТАРИСТЙЧНИЙ — МІЛІТАРИСТСЬКИЙ. Збігаються у знач, «який стосується мілітаризму». Мілітаристична (мілітаристська) політика.

Тільки мілітаристський ужив, у знач, «який стосується мілітаристів». Мі-

13 — 5-2180

МІЛЬ

194

МІСТ

літаристські кола. Мілітаристські організації.

МІЛЬ, молі, ор. міллю МІЛЬЙОН, -а, мн. -и, -ів. Два мільйони [не два мільйона]. МІЛЬЙОННИЙ. Складні слова, які закінчуються на -мільйония, пишуться разом: сорокамільйонний. МІЛЬЙОННОГОЛОСИЙ МІЛЬЙРД, -а, мн. -и, -ів. Три мільярди [не три мільярда]. ..МІЛЬЯРДНИЙ. Складні слова, які закінчуються на -мільярдний, пишуться разом: тридцятисемимі-льярдний.

МІМІКРІЯ [не мімікрія]. Здатність організмів пристосуватися до навколишнього середовища.

МінАРеТ, -у. Вежа коло мечеті, звідки скликають на молитву. Стіни мінарету.

МІНЕРАЛОГ, -а, дав. -ові МІНЕРАЛОГІЯ, -ї, ор. -ЄЮ

мшерАльно-сировинний

МІНІ… Перша частина складних слів, що відповідає за значенням поняло «дуже короткий» (протилежне максі). Пишеться з наступним словом через дефіс: міні-мдда, міні-процесор, міні-пальтд, міні-спід-ниия.

МІНІ, невідм., прикм. Спідниця міні. МІНІ-ЕОМ, невідм., ж. Сконструйована міні-ЕОМ.

мшімАльно-фАзовий

MtHI-МОДеЛЬ, -і, ор. -ллю, род. мн. -лей

МІНІМУМ, -у. У знач, прислівника не змінюється. Довести температуру до мінімум тридцяти п ‘яти градусів. МШ1СТеРСТВО, -а. В офіційних документах пишеться з великої літери: Міністерство освіти УкраЬш. МІНІСТР, -а, -дав. -ові, ор. -ом, кл. -е. В офіційних документах пишеться з великої літери: Міністр освіти Украпи.

МШІСІ’Р-ПРЕЗИДеНТ, міністра-президбнта

МІНІ-ФУТБОЛ, -у. Гра в футбол у закритому приміщенні при зменшених розмірах поля, кількості гравців тощо.

МІНУС, -а. При позначенні температури нижче нуля — невідм. Уживання слова мінус не впливає на відмінок числівника, що стоїть за цим словом. Температура знизилася до мінус тридцяти семи градусів.

МІНУСОВИЙ [не мінусбвий] МІРА,-и, ор.-ою. Ненормативними є словосполучення: в міру можливостей, в рівній мірі, в повній мірі, зверх міри, приймати міри, по крайній мірі, в тій чи іншій мірі, в більшій (меншій) мірі, по мірі сил. Потрібно: но змозі; однаково, так само; щлком; над силу, над міру; вживати заходів; щонайменше, принаймні; так чн інакше; більшою (меншою) мірою; по змозі, як змога.

МІРАЖ, -ажу, ор. -ажем, мн. -ажі, -ажів. Оптичне явище.

МІРІАДИ, міріад, мн.

МІРРА, -и. Ароматична смола тропічних дерев.

МІС — МІСІС. Розрізняються значенням.

Міс, невідм., ж. Назва незаміжньої жінки в Англії та Америці Елегантна міс.

Місіс, невідм., ж. Назва заміжньої жінки в Англії та Америці Молода місіс.

МІССІСІПІ, невідм. 1. ж. Назва річки. Глибоководна Міссісіпі. 2. ч. Назва штату на півдні США. Рівнинний Міссісіпі МІССІСІПСЬКИЙ МІССУРІ, невідм. 1. ж. Назва річки. Каламутна Міссурі. 2. с. Назва плато. Рівнинне Міссурі 3. ч. Назва штату у Центральній частині США. Густонаселений Міссурі.

МІСТ, моста і мосту, ор. мостбм і мбетом, місц. (на, по) мосту і на мості, мн. мости, мостів

МісгА

195

МІФІЧНИЙ

МІСТА-ПОБРАТЙМИ, місг-побра-тймів, мн.

МІСТИКА — МІСТИциЗМ. Розрізняються значенням.

Містися, -и. 1. Віра в таємне, надприродне. Середньовічна містика. 2. перен. Щось загадкове, незрозуміле. Усе це схоже на містику. Мктяцнзм, -у. Світогляд, що грунтується на містиці; схильність до містики. Містицизм поетів-роман-тиків.

МІСТКІСТЬ, -кості, ор. -кістю МІСТО, -а, місц. (у) місті, (по) місту, мн. міста, міст, дав. містам, але два міста.

Відмінювання. 1. Назви міст з іменниковими закінченнями відмінюються як звичайні іменники 1-і, 2-ї, 3-ї відмін. 2. Назви міст з прикметниковими закінченнями відмінюються як звичайні прикметники: Рівне, Рівного, Рівному. 3. Назви міст, що складаються з прикметника та іменника чи, навпаки, іменника та прикметника, відмінюються в обох частинах: Кривий Ріг, Кривого Рогу, у Кривому Розі; Ком ’янець-Подільсь-кий, Ком’янця-Подільського, у Кам’я-нці-Подільському; 4. Назви міст, що складаються з двох іменників або іменника і присвійного прикметника, відмінюються лише в другій частині: Баден-Баден, Баден-Бадена; Івано-Франківськ, Івано-Франківська, (в) Івано-Франківську. 5. У складених назвах із прийменником ия відмінюється лише перша частина: Рос-тов-т-Дону, Ростова-на-Дону, у Рос-тові-на-Дону; Франкфурт-на-Майні,

У Франкфурті-,ш-Майні.

Не відмінюються назви міст з кінцевим -е (-с),-і (-!), -о,-У (-Ю); Туапсе, louici, Глазго, Баку (не плутати їх з відмінюваними назвами на -е,-і: Рівне, Чернівці).

Рід невідмінюваних назв міст. Невідмінювані назви міст мають середній рід (за загальним сло

вом місто). Сучасне Токіо. Нове Делі Зелене Сочі

Узгодження. Назви міст, які виступають у ролі прикладки до слова місто і виражені відмінюваним іменником, як правило, узгоджуються у відмінку зі словом місто: в місті Чернівцях, з міста Сум, над містом Алматою. Звичайно не узгоджуються, тобто зберігають початкову форму: 1. Назви, які рідко вживаються. Біля грецького міста Волос. В італійському місті Потенца. 2. Складені назви. За містом Старий Самбір. У місті Мінеральні Води. 3. Назви міст, які вживаються у спеціальній літературі (географічній, військовій), в офіційних документах, повідомленнях.

МІСТО-ДЕРЖАВА, міста-держі-ви, в місті-державі. Якщо така назва виступає в ролі підмета, то присудок узгоджується з тим словом, яке в тексті виражає головне поняття. Місто-держава уклала договір. Місто-держава упорядковане.

МІСТО-РЕСІїУБЛПСА, міста-рес-публіки

МІСТО-СУПУТНИК, міста-супу-тника

МІСЦЕЗНАХОДЖЕННЯ, -я, ор. -нням

МІСЦЕ НАРОДЖЕННЯ

місцеперебування, -я, ор.

-нням

МІСЦЕПОЛОЖЕННЯ, -я, ор. -нням

місце проживання

МІСЯЦЬ, -я, ор. -ем. Пишеться з великої літери у знач, «супутник Землі». В інших випадках — з малої. Стилістично невиправданим є сполучення у місяці жовтні. Треба: у жовтгі. МІТИНГ, -у, місц, (на) -у МГГЛА, -й, мн. мітли, мітел, але дві мітли, сім мітел

МІФІЧНИЙ — МІФОЛОГІЧНИЙ.

Розрізняються значенням.

МІФОТВОРЧІСТЬ

96 МОГИЛІВ-ПОДІЛЬСЬКИЙ

Міфічній. Який стосується міфу; перен. неіснуючий, фантастичний. Міфічні істоти. Міфічні труднощі. Міфологічний. Який стосується міфології — сукупності міфів яко-го-небудь народу. Міфологічна література. Міфологічна теорія. МІФОТВОРЧІСТЬ, -чості, ор. -чістю МІХ, -а, місц. (у) міху, ми. міхи, -ів, але два міхи і МШіОК,-шка, ор. -шкбм, місц. (у) мішку, мн. -шки, -шків

МІЦНІСТЬ, -ності, ор. -ністю МІЦЬ, моді, ор. міццю МІЧИГАН, -у. 1. Назва озера. Глибина Мічигану. 2. Назва штату. Населення Мічигану. МІЧИГАНСЬКИЙ МШІАТИ, -ію, -ієні; нак. -ай, -ійте. Перемішувати щось; сполучати що-небудь неоднорідне. Мішати ложкою кашу. Мішати карти. Мішати жито з пшеницею. Ненормативним є уживання слова мішати у знач, «заважати». Неправильно: не мішай мені. Потрібно: не заважай меігі. МШОК див. МІХ МЛА, мли і ІМЛА, -й МЛИНАР, -я, дав. -еві, ор. -ем, кл. -ірю, мн. -і, -ів, дав. -ям МЛИНОВИЙ і МЛИНОвиЙ, -і, -е МЛІСТЬ, млості, ор. млістю МНОЖАЧИ [не множучи], дісприсл. МНОЖЕННЯ, -я, ор. -нням МНОЖИНА [не множина], -й, мн. -йни, -йн

МНОЖИТИ, -жу, -жиш, -жать; нак. множ, множте

МНОЖНИК, -а [не множник, -а] МНУЧЙ [не мнучи], дісприсл.

МОВ, спол., част. Пунктуація. 1. Перед мов кома ставиться: а) якщо мов спол. у порівняльному звороті (мов у знач, «подібно»). Синоніми як, наче, неначе, мовбн. Стріли засвистіли, мов змії, і, перелетівши понад головами дружинників, повбивалися в стіни (Франко); б) якщо мов спол. з’ясувальний. Синоніми що,

мовбн, мовбито. Удає, мов не чує. 2. Мов виділяється з обох боків як вставн. сл. (у знач, «мовляв»). Бачили, мов, очі, що купували. Ненормативним є уживання в цьому значенні слова мол.

Кома не ставиться: а) якщо частка мов приєднує іменний складений присудок (можливе тире, якщо іменна частина — іменник у наз. відм.). Люди — прекрасні Земля — мов казка. Кращого сонця ніде нема (Симоненко). Вона була мов розбита (Кобилянська); б) якщо зворот з мов утворює з присудком семантично стійке сполучення. Вона поблідла мов смерть• в) якщо част. мов ужив, для висловлення сумніву, непевності Синоніми мовбн, мовбито. Мирослава мов не чула нічого (Франко). Виступав щербатий місяць з-за могили і на шатро мов позирав (Шевченко).

Частка мов повинна бути коло слова, якого вона стосується. Неправильно: На неї з дзеркала дивилося мов обличчя іншої людини. Потрібно: На неї з дзеркала дивилося обличчя мов ішіоі людини.

МовА, -и. Розмовляти українською мовою [не на українській мові]. Ненормативним є вислів мова йде. Потрібно: йдіться. МовА-ПОСЕРеДНИК, Мови-посе-редника

МовБИТО, спол., част. Синоніми: немовби, неМовбито, нібито, начебто.

МовИТИ, -влю, -виш, -влять; нак. мов, мовте

МОВЛЕННЄВИЙ. Мовленнєва діяльність.

МовНО-ЛГГЕРАТ?РНИЙ МОВОЗНАВСТВО див. ЛІНГВІСТИКА

МОГИЛІВ-ПОДІЛЬСЬКИЙ, Моги-лева-Подільського, ім. МОГИЛІВ-ПОДІЛЬСЬКИЙ, моги-лів-подільського, прикм.

МОГИЛЬОВ

197

МОЛОДЕЦЬКИЙ

МОГИЛЬОВ, -а. Приїхав з Могильова.

МОГИЛЬОВСЬКИЙ МОГІКАНИ, -ан, мн. (одн. могіканин, -а і могік&н, -а, ч.\ могіканка, -и, дав. -нці, род. мн. -нок, ж.). Вимерле плем’я північноамериканських індіанців. Останній із могікан. МОДеЛЬ, -і, ор. -ллю, род. мн. -лей МОДЕЛЬЄР, -а, ор. -ом, мн. -и, ів МОДЕЛЬОВАНИЙ МОДЕРАТО, муз. 1. незм. Помірний темп. В темпі модерато. 2. невідм., с. Твір, виконаний у темпі модерато. Ліричне модерато.

МОДеРН. 1. -у. Елементи модерну. 2. невідм., прикм. Стиль «модерн». МОДеРН-БАЛеТ, -у МОДеРНИЙ — МОДЕРНІЗОВАНИЙ — МОДЕРНІСТСЬКИЙ. Розрізняються значенням.

Модершш. Новомодний, сучасний. Модерна поезія. Модерна музика. Модерне мистецтво. Модергізбммй. Осучаснений, змінений відповідно до вимог сучасності, вдосконалений. Модернізований приймач.

Модерністський. Який стосується модерніста і модерному як течії у мистецтві та літературі. Модерністська музика.

МОДУС ВШеНД1, невідм., ч. У дипломатії назва тимчасової короткострокової угоди

МОЖЕ. Пунктуація. 1. присл. Виділяється комами як вставне слово. Діти, може, ви втомилися? 2. діссл. Не виділяється, коли виступає частиною присудка (у формі 3-ї особи одн.). Він може добре вчитися. МОЖлиВО, невідм., присл. Пунктуація. 1. Виділяється комами як вставне слово. Можливо, буде дощ. 2. Не виділяється, коли виступає у ролі присудка. У казці все можливо. МОЗАМБІК. 1. род. -а. Назва міста. Забудова Мозамбіка. 2. род. -у. Назва країни. Родовища Мозамбіку.

МОЗАМБІЦЬКИЙ [не мозамбіцький]

МОЗОЛЬ, -я, ор. -ем, мн. -і, -ів. і МОЗОЛЯ, -і, ор. -ею. Наступив на мозоль (мозолю).

МОКАсиНИ, -синів, мн. Вид взуття.

МОККО, невідм., с. Сорт кави. Смачне мокко.

МОКНУТИ, -кну, -кнеш і МОКТИ, мок і мокнув, мбкла і мбкнула, мокли і мокнули

МОКРОТА і МОКРОТЙННЯ. Слизисте виділення з дихальних шляхів і легенів.

МОКРОТА, -и. Вологість.

МОЛ, -у, місц. (на) молу. Захисна споруда в порту у вигляді стіни, що виступає в море.

МОЛДОВА, -и

МОЛДОВАНИ, -ан, мн. (одн. молдованин, -а, ч.; молдованка, -и, дав. -нці, род. мн. -нок, ж.) МОЛДОВЕНЯСКА, -и, місц. (у) -сці. Молдавський народний танець. МОЛДОВСЬКИЙ МОЛеБЕНЬ, -бня, ор. -бнем. Коротке богослужіння за здоров’я, благополуччя кого-небудь, за щасливе закінчення справи.

МОлиТВА, -н, мн. -тви, -тбв, але дві молитви

МОлиТВЕННИК див. МОЛИТОВНИК

молити, -лю, -лиш, -лимо, -лять; нак. -ли, -лім(о), -літь МОлиТИ СЯ, -люся, -лишся, -литься; нак. -лися, молім(о)ся, моліться МОЛИТОВНИК і МОлиТВЕННИК, -а

МОЛЩДеН, -у. Запаси молібдену МОЛОДЕЦЬ, -дця, дав. -дцбві, ор. -дцем, кл. молбдче, мн. -дці, -дців, але хлбпці-молбдці МОЛОДЕЦЬКИЙ — МОЛОДЕЧИЙ. Розрізняються значенням. Молод&деш. Сміливий, хоробрий, завзятий. Молодецький вигляд. Молодецька постать.

МОЛОДІЖНО.,

198

МОНТАЖНО.

Молодбяни. Властивий молодій людині Молодечий ентузіазм. Молодеча втіха. Молодеча свіжість. МОЛОДІЖНО-СПОРТЙВНИЙ МОЛОДОГЕҐ ЕЛЬЙНЕЦЬ, -нця, дав. -нцеві, ор. -нцем МбЛОДЬ, -і, ор. -ддю МОЛбТИ, мелю, мелеш, мелемо, мелете, мелють; нак. мели, меліть МОЛОТЙТИ, -очу, -отиш, -отять МОЛОТОБОЄЦЬ, -бійця, дав. -бійцеві, ор. -бійцем МОЛОТЬБА, й

МОЛОХ, молоха і МОЛОХ, молоха. Жорстока невблаганна сила, що вимагає людських жертв. Невблаганний молох війни. У знач, «бог сонця, вогню і війни» пишеться з великої літери. Приносити жертву Молохові.

МОЛОЧАР, -я, дав. -еві, ор. -ем, мн. -і, -ів, дав. -ям

МОЛОЧНИЙ ШЛЯХ. Обидва слова пишуться з великої літери. Синоніми: Чумацький Шлях, Чумацька Дорога.

МОЛОЧНО… Написання. Перша частина складних слів, що відповідає за значенням слову «молбчний». З наступною частиною пишеться: 1. Разом, якщо складне слово утворене від сполучення слів з підрядним типом зв’язку: молочнокислий (кисле молоко), молочноконсервний (молочні консерви), молочнопромислдвий (молочна промисловість), молочнотоварний (молочні товари). 2. Через дефіс: а) якщо складне слово утворено від сполучення синтаксично рівноправних членів: молдчно-м ’ясний (молочний і м’ясний), молдчно-скотдрський, молдчно-тваринницький; б) якщо складне слово позначає колір чи його відтінок: молочно-білий, молдчно-го-лубйй, молдчно-сірий.

МОЛІ&СК, -а, мн. -и, -ів МОМеНТ див. МИТЬ МОНАКО, невідм., с. Назва князівства. На території сучасного Монако

існували спочатку фінікійська, згодом — грецька колонії. МОНАКСЬКИЙ

МОНАСТЙР, -я, дав. -еві і -ю, ор. -ем, мн. -і, -ів, місц. (у, по) -ях МОНАХ [не монах], -аха, дав. -ахові, мн. -ахи, -ахів. Синонім: чернець. МОНАХИНЯ [не монахиня], -і, ор. -ею, мн. -ахині, -ахинь МОНГОЛИ, -ів, мн. (іодн. монгол, -а, ч.; монголка, -и, дав. -лці, род. мн. -лок, ж.)

МОНГОЛОЩ, -а, мн. -и, -ів МОНГб ЛО-ТАТ АРСЬКИЙ МОНО… Перша частина складних слів, що відповідає за значенням слову «одно». З наступною частиною пишеться разом: моногенетйчний, моногр&ма, моноімпульсний, монокристал, монокультура, монометалевий, мономолекулАрний, моноопера, монорейковий, монофтонг, моноцентрйзм. МОНОКЛЬ див. БІНОКЛЬ МОНОЛОГ [не монолог], -у, місц.

МОНОПОЛІСТИЧНИЙ — МОНОПОЛІСТСЬКИЙ — МОНОПОЛЬНИЙ. Розрізняються значенням. Монополістичний. Який стосується монополії як великого об’єднання, що ґрунтується на концентрації виробництва; який базується на принципах монополії. Монополістичні об’єднання.

Монополістський. Який стосується монополістів. Монополістські спілки капіталістів.

Монопольний. Який стосується виключного права на володіння будь-чим і панування в певній галузі діяльності. Монопольний прибуток. Монопольна рента. Монопольні ціни. МОНПАНСЬЄ, невідм., с. Сорт цукерок; льодяники. Смачне монпансьє. МОНРЕАЛЬ, -я, ор. -ем, місц. (у) -і МОНТАЖ, -у, ор. -ем, мн. -і, -ів МОНТАЖНО-БУДШеЛЬНИЙ

монтАжно-експлуатацїй-

ний

МОНТЕВІДЕО

199

МОТО.

МОНТЕВІДЕО, невідм., с. Назва міста. Монтевідео розташоване на березі затоки Ла-Плата. МОНТЕ-КАРЛО, невідм., с. Назва міста. Мальовниче Монте-Карло.