МОРАЛЬ, -і, ор. -ллю МОРАЛЬНО… 1. Перша частина складних прикметників, які пишуться через дефіс: мор&льно-вольовш, морй-льно-етйчний, морйльно-побутбвий, мор&льно-політйчнш, морально-психологічний. 2. Прислівник, на який падає логічний наголос. Морально стійкий.

МОРАТОРІЙ, -я, ор. -єм. Відстрочення платежу, яке встановлює уряд у зв’язку з особливими обставинами (війною, стихійним лихом); відкладання певних дій. МОРДвиНИ, -ів, ми. і МОРДВА, -й (одн. мордвин, -а, дав. -ові, ч.; мордвинка, -и, дав. -нці, род. мн. -нок, ж.). Корінне населення Мордовії.

МОРДОВІЯ, -ї, ор. -сю МОРеЛЯ, -і, ор. -ею, род. мн. -лей. Абрикос, вишня.

МОРЕПЛАВЕЦЬ, -вця, дав. -вцеві, ор. -вцем.

МОРЖ, -а, дав. -еві, ор. -ем

моржевий

МОРЗЕ, невідм., с. Телеграфний код. Удосконалене морзе.

МОРИТИ1, -рю, -риш. Виснажувати. МОРЙТИ2, -рю, -рйш, -римо, -рите. Обробляти деревину. МОРКВЯНИЙ і МОРКВЯНИЙ, -а, -е

МОРОЗ. 1. род. -а. Персонаж дитячих казок. Подарунки Діда Мороза. 2. род. -у. Явище природи. Нема надворі морозу.

МОРОЗИВО, -а. Шоколадне морозиво [не морожене].

МОРОК, -у, місц. (в) -ці МОРОЧИТИСЯ, -очуся; нак. не морочся

МОРС, -у. Напій з води та фруктового соку. При позначенні сортів ужив, мн.: мбрси, морсів. МОРФЕМНИЙ — МОРФОЛОГІЧНИЙ. Розрізняються значенням. Морфемний, лінгв. Який стосується морфеми як найменшої значеннєвої частини слова, під якою розуміють корінь, префікс, суфікс, закінчення. Морфемний аналіз. Морфемний рівень.

Морфологічний, лінгв. Який стосується морфології як розділу граматики, що визначає форму слова. Морфологічні категорії. Морфологічна система. Морфологічний спосіб словотвору.

МбРФІЙ, -Ю, Ор. -ЄМ

морфОлого-синтаксичний

МОРЩИТИСЯ, -щуся, -щишся, -щаться; нак. морщся МОСТЙТИ, мощу, мостиш, мостять

МОСЬЄ, невідм., ч. Форма ввічливого звертання до чоловіка у Франції. Шановний мосьє.

МОТЕЛЬ, -ю, ор. -ем. Будинок на автотрасі для відпочинку туристів і ремонту транспорту.

МОТЙВ — МОТИВАЦІЯ. Розрізняються значенням.

Мотив, -у. 1. Підстава для певних дій. Мотиви людських вчинків. 2. муз. Основна музична побудова; мелодія. Мотив вальсу. 3. літ. Тема мистецького твору. Соціальні мотиви в творчості Шевченка.

Мотш&ція, -ї, ор. -єю. Сукупність мотивів; обґрунтування. Психологічна мотивація поведінки героїв твору. МОТО… Перша частина складних слів, що відповідає значенню: 1. «моторний»: мотодрезина, мотофлбт; 2. «моторизований»: мотодивізія, мотоколдна, мотопіхдта; 3. «мотоциклетний»: мотокрдс, мотоспдрт.

МОТОВЕЛОГбНКИ

00

МУЗИЧНО.

З наступною частиною пишеться разом.

МОТОВЕЛОГбНКИ, -нок, мн. МОТОМЕХАНІЗбВАНИЙ МОтор, -бра, мн. -ори, -брів МОТОРАЛІ, невідм., с. Спортивне змагання на мотоциклах. Міжнародне моторалі.

МОторНО-ВГГРЙЛЬНИЙ МОТОСТРІЛЕЦЬКИЙ МОТОциКЛ, -а, ор. -ом, мн. -и, -ів МОТОЧОВЕН, -човна і -човні, мн. -вни, -вшв

МбТТО, невідм., с. Влучний вислів, що використовується як епіграф. МОТУЗКА, -и, місц. (на) -зці, мн. -зки, -зок. Довга мотузка [не вірь-йовка].

МОТУЗбК, -зка, місц. (на) -зку, мн.

-зки, -зків

МОТУЗЙНИЙ

МОХ, мбху, ор. мохом, місц. (на) моху, мн. мохи, мохів МОХАСТИЙ — МОХНАТИЙ. Розрізняються значенням.

Мохйстни. Порослий мохом. Мохас-ті буки.

Мохийтий. Волохатий, кошлатий. Мохнаті брови. Мохнатий рушник [не мохнастий рушник].

МОЧЙТИ, мочу, мочиш; нак. мочи, мочіть

МбППСА, -и, дав. -шці, мн. мошки, мошок

МОШКА, -й, дав. -шці, збірне [не мошкара]

МбЩІ, -ей, мн.

МРАКОБІССЯ, -я, ор. -ссям МРЕЦЬ, мерця, дав. мерцеві, ор. мерцем, мн. мерці, мерців МРІЙлиВИЙ і МРІЙЛИВИЙ МРУЖИТИ, -жу, -жиш, -жимо, -жите, -жать; нак. мруж, мружте МРЙКА, -и, місц. (у) -ці МСГЙТИ, мщу, мстиш, мстимо, мстите, мстять; нак. мсти, мстіть. Керування: кому за кого, за що. МСТИТИСЯ, мщуся, мстишся, мстим бея, мститеся, мстяться; нак.

метися, метіться. Керування: кому і за кого, за що. Манитися ворогові за рути. Мститися за смерть брата.

МУЖ, -а, дав. -еві, ор. -ем, кл. -у, мн. -і, -ів МУЖНІЙ, -я, -є

МУЖНЬО, присл. Синоніми: відвиж-но, хоробро, сміливо.

МУЗЕЙ, -ю, ор. -єм, місц. (у) -ї МУЗеЙ-КВАРТЙРА, музею-кварти-ри. Якщо таке сполучення виступає в ролі підмета, то узгоджується зі словом, з яким він семантично тісніше пов’язаний. Музей-квартира поповнився новими експонатами. Музей-квартира відремонтована. МУЗИКА, -и, місц. (в) -ці. Вид мистецтва.

МУЗЙКА, -и, дав. -ці. Музикант. МУЗИКАЛЬНИЙ — МУЗЙЧНИЙ.

Розрізняються значенням. Музакильшй. 1. Який має здатність тонко сприймати музику, виконувати музичні твори. Донька дуже музикальна і танцює дуже гарно (Коби-лянська). Музикальний слух. Музикальна сім’я. 2. Мелодійний. Музикальний твір. Музикальний вірш. Музичний. Який стосується музики як виду мистецтва. Музичне виховання. Музична вікторина. Музичне училище.

МУЗИКО… Перша частина складних слів, що відповідає поняттю «музика». Пишеться разом з другою частиною: музикознавство, музикотерапія.

МУЗЙЧНИЙ див. МУЗИКАЛЬНИЙ

МУЗИЧНО… Перша частина складних слів, що відповідає за значенням слову «музичний». З наступною частиною пишеться через дефіс: музично-драматичний, музйчно-ест-рядний, музично-етнографічний, музично-літературний, музично-танцювальний, музично-теоретичний, музично-хоровий.

мукАчеве

М’ЯСО,

мукАчеве, -ого, ор. -им. біля Мукачевого.

МУКАЧІВСЬКИЙ МУКИ ТАНТАЛА, перем. Тяжи страждання від незадоволення бажань. З великої літери пишеться друге слово.

МУКОМеЛЬНО-КРУП’ЯниЙ МУЛ. 1. род.-а. Тварина. Раціон мула. 2. род. -у. Намул. Очистити від мулу.

МУЛАТ, -а, ми. -и, -ів МУЛШе, невідм., с. Кольорові нитки для вишивання. Чорне муліне. МУЛЛА [не мулла], -лли, дав. муллі, мн. мулли, мулл і муллів, але два мулли. Служитель релігійного культу в мусульман.

МУЛЬТИ… Перша частина ощадних слів, що означає множинність предметів або багаторазовість якихось д ій. З наступною частиною пишеться разом: мультивібратор, мультимільйонер, мультипрограмний, муль-тифункціонЬльний.

МУЛЯЖ, -у, ор. -ем, мн. -і, -ів. Точне відображення (з гіпсу, воску, пап’є-маше) якого-небудь предмета, що служить головним чином наочним посібником.

МУЛЯР, -а, дав. -ові, ор. -ом, кл. -яре, мн. -и, -ів, дав. -ам МУНДШТУК, -4, місц. (у) мундштуку і мундштуці, мн. -й, -ів МУР, -у, ор. -ом, мн. -и, -ів МУРАВА, -й

МУРАвиНИЙ і МУРАВлиНИЙ МУРАХА, -и, мн. -и, -ах [не мурахів] і МУРАШКА, -и, дав. -шці, мн. -піки, -шок, дав. -пікам

МУРКОТАТИ [не мурликати], -очу, -бчеш, -бчемо, -очете, -очуть; нак. -очй, -очіть і МУРКОТІТИ, -очу, -отйш, -отимо, -отите, -отять; нак. -отй, -отіть

МУСИТИ, мушу, мусиш, мусимо, мусите, мусять МУСКУЛ, -а, мн. -и, -ів МУСКУЛЬНИЙ

МУСОН, -у, мн. -и, -ів. Вітер. МУСУЛЬМАНИ, -ан, мн. (одн. мусульманин, -а, ч.\ мусульманка, -и, дав. -нці, род. мн. -нок, ж.) МУСУЛЬМАНСЬКИЙ МУШКЕТеР [не мушкетьор], -а, дав. -ові, ор. -ом, мн. -и, -ів МУШЛЯ, -і, ор. -ею, род. мн. -шель МУШТРА, -и, род. мн. муштр МЧАТИ, мчу, мчиш, мчимо, мчите мчать; нак. мчи, мчіть МЮЗИКЛ, -у. Музичний сценічний твір комедійного характеру. МЮЗИК-ХОЛ, -у. Вид естрадного театру. Київський мюзик-хол. МЮНХЕН, -а. Вулиці Мюнхена. МЮНХЕНСЬКИЙ М’ЯЗИ — В’ЯЗИ. Розрізняються значенням.

М’яз, -а, мн. -и, -ів. Тканина живого організму, яка, скорочуючись, забезпечує його рух. Тренування м’язів. Кожен м’яз болів від незвичної роботи.

В’язи, -ів, мн., розм. Шийні хребці; шия.

М’ЯЗОВИЙ і М’ЯЗОвиЙ, -4, -4

М’ЯЗОВО-ШКІРНИЙ

М’ЯкиЙ [не м’ят кий], -а, -е

М’ЯКОПЛАСТЙЧНИЙ

М’ЯКОТІЛИЙ

М’ЯКОШЕРСТИЙ

М’ЯКУШ, -а, ор. -ем

М’ЯКШИЙ [не м’якіший]

М’ЯсиСТИИ

М’ЯСниЙ, -4, -е

М’ЯСО… Перша частина складних слів, що відповідає за значенням слову «м’ясо». З наступною частиною пишеться: 1. Разом, якщо складне слово утворене від словосполучення з підрядним типом зв’язку: м’ясозаготівельний (заготовляти м’ясо), м’ясоїд (той, хто їсть м’ясо), м’ясокомбінат (комбінат для виробництва м’яса), м ’ясоконсерений (який консервує м’ясоХ м’ясоконтрдльний (контроль за якістю м’яса). 2. Через дефіс, якщо складне слово утворене від

М’ЙТА

20

НАвиЛГГ

сурядного поєднання слів: м’ясо-кі-стковий (м’ясо і кістки), м’Асо-молб-чний (м’ясо і молоко), мясо-овочевий (м’ясо і овочі).

М’ЙТА, -и

М’ЙТИ, мну, мнеш, мнемб, мнете, мнуть; пак. мни, мніть М’ЯЧ, ор. -ем

н

Н (єн), певідм. Як назва літери вжив. в с.р. Велике п. Як назва звука вжив, у ч. р. Твердий н. Сонорний н.

НА, прийм.

1. НА — В див. В — НА

2. НА — ДО див. ДО — НА

3. НА — ПО. Прийменники синонімічні на позначення місця, але розрізняються відтінками значення. На стінах розвішані картини (вказує тільки на місце) — По стінах розвішані картини (додаткове значення —поширення дії на всю поверхню предмета). Високі на горі палати. Чималий у яру ставок, зелений на горі садок (Шевченко). По садочку ходжу. Мешкаю на вулиці Зеленій. Новий будитк т вулиці Тихій [не по вулиці]. Але: По вулиці (вулицею) проїхало таксі. Йду по вулиці (вулицею). НА… префікс. Керув ання дієслів з префіксом на. Перехідні дієслова з префіксом на керують знах. і род. відмінками, напр.: насипати зерно — насипати зерна, налити молоко — налити молока. Форма род. відм. звичайно вживається тоді, коли дія поширюється на неподільну речовину, на частину від цілого або коли об’єктом дії є абстрактне поняття, напр.: напустити диму, накупити книг, нарізати сала, насікти капусти, наробити лиха, набрати сили. НАБАГАТО — НА БАГАТО Набагато, присл. Сьогодні день набагато кращий від учорашнього.

На багато, числ. з прийм. Приїхав на багато днів.

НАБАкиР [не набакир], присл., розм. Шапка набакир.

НАБЕРЕЖНА, -01, дав. -ій, ім. НАБИРАТИ, -аю, -аєш, -ають, недок. і НАБРАТИ, -беру, -береш, -беремб, -берете, -беруть; нак. -бери, -берім(о), [не давайте наберемо], -беріть, док. Керування: чого, що. 1. Брати певну кількість чогось. Набрав з діжки дощової води. 2. При збільшенні інтенсивності (руху, сили тощо) досягти потрібного ступеня чогось. Набирати швидкості (швидкість). Набирати силу (сили).

НАБІК — НАБІК Нібік, присл. Шапка зсунулася набік. На бік, ім. з прийм. Лягти на бік. НАБІЛО, присл.

НАБУВАТИ, -аю, -аєш, недок. і НАБУТИ, -уду, -удеш, -удуть; нак. -удь, -удьмо, -удьте, док. Керування: що і чого. 1. що. Переважно тоді, коли дієслово вжив, у знач, «придбати; купити». Набути маєток. 2. чого. Переважно тоді, коли дія поширюється на предмети з абстрактним значенням. Набувати нових якостей. Образ набув глибокого ідейного значення.

НАВАНТАЖУВАТИ, -жую, -жуєш; нак. -жуй, -жуйте НАВАНТАЖУВАЧ, -а, ор. -ем НАВГАД див. НАУГАД НАВДИВОвиЖУ, присл. Синоніми: напрочуд, надзвичайно.

НАВеРХ — НА ВЕРХ Наверх, присл. Вилізти гшверх.

На верх, ім. з прийм. На верх щогли прикріпили розпізнавальний знак. НАВЕСНІ, присл. Синонім: напрб-весні.

НАВЗДОГІН і НАЗДОГІН, присл. НАВЗНАК і НАВЗНАки, присл. НАВИВОРІТ, присл. Синонім: на-впаки.

НАвиЛГГ, присл. Синонім: наскрізь.

НАвиПЛАТ

03

НАВСКІС

НА ВИПЛАТ. Купити на виплат [не в розстрочку].

НАВИПУСК — НА виПУСК Навипуск, присл. Зверху, не заправляючи (про одежу) в штани, в спідницю, в чоботи і т. ін. Носити сорочку навипуск.

На випуск, ім. з прийм. Приїхав в університет на випуск спеціалістів. НА ВИРІСТ

НАВИЧКА див. ЗвиЧКА НАВІДЛІГ [не навідмаш], присл. НА ВІДМІННО НАВІДРІЗ і НАОДРІЗ, присл. НАВШеНИЙ [не навіжешш] НАВІЗШИ, дкприсл.

НАВІК і НАВІКИ. присл. НАВІК-ВІКИ, присл. НАВІКИ-ВІКІВ, присл.

НА ВІКИ ВІЧНІ

НАВІТЬ, наст. Ставиться біля того слова, значення якого частка виділяє. Навіть він про це знав. Він знав навіть про це. Слово навіть ніколи не буває вставним.

НАВІЧ, присл. Синоніми: на власні бчі, особисто.

НАВІЧНО, присл.

НАВІШАНИЙ — НАВІШЕНИЙ. Розрізняються сполучуваністю. Навішаний. Дієприкм. до навішати. Кругом навішані схеми.

Навішений. Дісприкм. до навісити. Навішена на шию коня торба. НАВІЩО, присл. Синоніми: нащо, для чого, з якою метою. НАВКОЛИШНІЙ. Навколишнє середовище [не оточуюче середовище]. Синонім: довкілля.

НАВКОЛІШКИ — НАВКОЛШІ-КАХ, присл. Розрізняються сполучуваністю. 1. У знач, «на колінах». Лазити навколішках (навколішки). Стояти навколішках (навколішки). 2. У знач, «на коліна». Падати навколішки. Опускатися навколішки. НАВКОЛО. 1. присл. Навколо було тихо. Поїду навколо [не вкругову]. Синоніми: навкруги, довкола, до

вкруги. 2. прийм, з род. відм. Навколо себе бачив однодумців. Навколо хати розрісся квітник.

НАВКОЛОЗЕМНИЙ [не навколо-земний]

НАВКРУГ і НАВКРУГЙ. 1. присл. Навкруг (навкруги) засіяло. 2. прийм. Навкруг ялинки танцювали діти. Синоніми: довкруги, довкола, навколо. НАВМАННЯ див. НАУГАД НАВМЙСНО і НАВМИСНЕ, присл. Зробив він це навмисно (навмисне). Синоніми: зумисно, на зло, спеціально.

НАВОДИТИ, -оджу [не навожу], -бдиш, -одять; нак. -одь, -одьте. Наводити приклади [не приводити приклади].

НАВОЗИТИ, -ожу, -озиш, -бзять; нак. -озь, недок. і НАВОЗЙТИ, -ожу, -озиш, -озять, док. Керування: чого. Навозити дров.

НАВПАКИ. Пунктуація. 1. Як присл. не відокремлюється. Робив усе навпаки [не наоборот]. 2. Як вставне слово відокремлюється. Голос його був не бадьорий, а, навпаки, приглушений.

НАВПЕРеЙМИ, присл. Синонім: напереріз.

НАВПІЛ і НАВПІЛ [не пополам], присл.

НАВПОМАЦКИ і НАПОМАЦКИ, присл. Синонім: наосліп. НАВПОЧІПКИ і НАПОЧІПКИ,

присл.

НАВПРИСІДКИ, НАВПРИСЯДКИ і НАПРЙСІДКИ, НАПРЙСЯДКИ,

присл.

НАВПРОСТЕЦЬ і НАПРОСТЕЦЬ. присл. Синоніми: навпрямець, напрямам, навпрямки.

НАВПРОТИ і НАПРОТИ, присл. НАВСКАЧ і НАВСКАЧ [не вскач], присл. Синоніми: чвалом, навскочки, у чвал.

НАВСКІС і НАВКІС, НАВСКІС і НАВКІС, НАВСКОСИ і НАВКОСИ, НАВКІСЬ, присл.

НАВСКІСНИЙ

204

НАГОТУВАТИ

НАВСКІСНИЙ

НАВСПРАВЖКИ і НАСПРАВЖ-

КИ, присл.

НАВСТІЖ [не настіж], присл. Синонім: нарозтвір.

НАВСТОЯЧКИ, присл. Синоніми: стбячи, стбячки.

НАВУШНИК [не наушник], -а НАВХРЕСТ [не навхрест], присл. НАВЧАЛЬНИЙ [не учбовий]. Навчальний процес. Навчальний рік. НАВЧАЛЬНО… Перша частина складних слів, що відповідає за значенням слову «навчальний». З наступною частиною пишеться через дефіс: навчдльно-допоміжний, навчд-льно-консультаційний, навч&льно-пе-дагогічний, навч&льно-тренув&льний. НАВЧАТИ і НАУЧАТИ, -аю, -ієш. Керування: кого-що і чого [не чому]. Навчати дітей. Навчати правди. Навчати покори.

НАВЧЙТИСЯ, -чуся, -чишся, -чимб-ся, -читеся, -чіться; нак. -чйся, -чі-м(о)ся [не давайте навчимося], -чіться. Керування: чого [нечому]. Навчитися грамоти. Навчитися всього доброго.

НАВШПИНЬКИ — НАВШПЙНЬ-КАХ, присл. Розрізняються сполучуваністю. Іти (підійти, стояти) навшпиньках [не на ципочках]. Навшпиньках підійшов до дверей. Стати (звестися, підвестися) навшпиньки [не на ципочки]. Став навитшіьки і нарвав яблук.

НАВ’ЮЧУВАТИ, -чую, -чуєш НАВ’ЯЗАТИ, -в’яжу, -в’яжеш. Керування: 1. що, чого. Виготовити. Нов ‘язати десять пар рукавиць. Нав’язати панчіх. 2. що. Змусити когось робити щось усупереч бажанню. Нав ’язати революцію не можна. НАВ’ЯЛИТИ, -в’ялю, -в’ялиш і -в’ялиш, -в’ялимо і в’ялимо, -в’ялите і -в’ялите; нак. -в’яли, -в’ялім(о) [не давайте нав’ялимо], -в’яліть. Керування: що, чого. Нав’ялити велику кількість риби. Нав’ялити вобли.

НАТАЙ, -я, ор. -єм, мн. нагаі, -їв НАГАСАКІ, невідм., с. Зелене Нагасаки

НАГАСАЦЬКИЙ. Прикм. до Ham-dud.

НАГІР’Я, -р’я, ор. -р’ям, род. мн. -рів НАГЛЯДАЧ і НАГЛЯДАЧ, наглядача і наглядачі, дав. наглядачеві і наглядачеві, ор. наглядачем і нагляданім, мн. наглядачі і наглядачі НАГОДА — ПРИГОДА. Розрізняються значенням.

Нагбда. Слушний момент, сприятливі обставини. Не пропускати зручної нагоди. Шукає нагоди зустрітися. Хочу при цій нагоді сказати. Користуватися нагодою.

Прнгбда. 1. Подія, випадок (здебільшого непередбачений, несподіваний). Нічна пригода. Стати комусь у пригоді [не в нагоді]. 2. перев. мн. Події, які трапляються під час мандрівок, подорожей. Романтичні пригоди. Мисливські пригоди.

НАГОЛО і рідко НАГОЛО, присл. НАГОЛОШУВАТИ, -ую, -уєш, -ують; нак. -уй, -уймо, -уйте. Керування: що, на чому. 1. що. Силою голосу виділяти звук, склад, слово. Наголошувати перший склад слова 2. на чому, перен. Підкреслювати, виділяти якусь думку. Наголошуємо на тому, що…

НА-ГОРА, присл., гірн.

НАГОРІ — НА ГОРІ

Нагорі, присл. Там, нагорі, нам буде

безпечніше [не наверху].

На горі, ім. з прийм. На горі розрісся садок.

НАГОРУ — НА ГОРУ Нагбру, присл. Швидко подалася сходами нагору.

На гору, ім. з прийм. Я на гору круту крем ‘яную буду камінь важкий підіймать (Леся Українка). НАГОТУВАТИ, -тую, -туєш. Керування: чого і що. Наготувати води (воду). Наготувати їжі (їжу) на велику сім’ю.

НАГРОМАДИТИ

205

НАДЛАМАТИ

НАГРОМАДИТИ, -джу, -лиш, -дать; нак. -адь, -&дьмо [не давайте нагромадимо]. Керування: що, чого. Нагромадити велике багатство. Нагромадити сЬш.

НАД, НАДІ, рідко НАДО, прийм. НАДАВАТИ, -даю, -даєш, -даємо, -даєте, -дають; пак. -давай, -даваймо, -давайте. Керування: що, чого. Надавати допомогу. Надавати стусанів. НАДАЛІ, присл. Синоніми: наперед, у майбутньому.

НАДАРЕМНО і НАДАРЕМНЕ, присл.

НАДБЙТИ, -діб’ю, -діб’єш і -діб’єш, -діб’є і діб’є, -діб’ємо і -діб’ємо, -діб’єте і -діб’єте, -діб’ють і -діб’ють; пак. надбий, надбиймо, надбийте

НАДБРІВ’Я, род. мн. -в’їв НАДВАРТІСТЬ, -тості, ор. -тісно [не зверхвартість]

НАДВЕЧІР і НАДВЕЧІР, присл. Синонім: перед вечором. НАДВЕЧІР’Я, -р’я, ор. -р’ям, род. мн. -р*їв

НАДВИСОКИЙ [не зверхвисокий] НАДВІР —НАДВІР Надвір, присл. Вийшли з хати надвір. На двір, ім. з прийм. Зайшли на двір батька.

НАДВОЄ, НАДВОЄ — НА ДВОЄ Надвбє і иідвос, присл. Розрізати надвоє [не пополам]. Синонім: наполовину.

На двбс, числ. з прийм. Вистачило ткшшни на двоє штанів. НАДВОЛЗЬКИЙ [не надволжський] НАДВОРІ — НА ДВОРІ.

Надвбрі, присл. Надворі стемніло. На дворі, ім. з прийм. На дворі у сусіда було весело. НАДДНІПРЯНСЬКИЙ НАДДНІПРЯНЩИНА, -и. Пишеться з великої літери. Синонім: Наддніпрянська Україна. НАДДНІСТРЯНСЬКИЙ НАДДНІСТРЯНЩИНА, -и. Пишеться з великої літери.

НАДДУНАЙСЬКИЙ НА ДИБИ НА ДЙВО

НАДІВАТИ — НАДЯГАТИ — ОДЯГАТИ. Збігаються у знач, «покривати одягом кого-небудь». А Максимові кривому нічого не вадить; шкандибає на милиці і гадки не має. А в неділеньку святую мундир надіває (Шевченко). Несміло взяв козак сорочку і надягнув (Стефаник). І Ярина дає зброю, а Степан сідлає коня, свого товариша, й жупан одягає (Шевченко).

Тільки иадівбін вжив, у знач, «закріплювати щось на комусь-чомусь». Надіти сережки. Надіти окуляри. Тільки одягати вжив, у знач, «забезпечувати одягом кого-небудь», «покривати поверхню чогось». Одягати дітей. Туман одягає дерева.

НАДІЙ — НАДОЮВАННЯ. Розрізняються значенням.

Надій, -дою, ор. -дбєм. Кількість надоєного молока. Надій молока від корови збільшився.

Надбювання, -я, ор. -нням. Одержування певної кількості молока. Змагаються за надоювання 150 тонн молока на рік.

НАДІЯ, -ї, ор. -єю, кл. Надіє! Зменш.-пестл.: Надійко! Надієчко! Надю! Надюсю! Надкосенько! НАДІЛ [не наділ], -у НАДІСЛАТИ, -ішлю, -ішлеш і -іш-леш, -шілемо і -ішлемб, -ішлете, і ішлете, -ішлють і -ішлють; нак. -ішли, -ім(о) [не давайте надішлемо], -іть

НАД’ЇЖДЖАТИ, -аю, -аєш, -аємо, -аєте; нак. -ай, -аймо, -&йте НАД’ІЗДЙТИ, -їжджу, -їздиш, -їздимо, -їздете, -їздять НАД’ЇСТИ, -їм, -їси, -їсть, -їмб, -їсте, -їдать; tunc. -їж, -їжмо, -їжте НАДЛАМАТИ, -аю, -аєш, -ають; нак. -ій, -ійте і НАДЛОМЙТИ, -омлю, -бмиш; нак. надломи, надломіть

НАДЛАМАНИЙ

206

НАЗБИРАТИ

НАДЛАМАНИЙ і НАДЛОМЛЕНИЙ

НАДЛИТИ, -діллю, -діллєш -діл-лємо, -діллєте; мин. надлив, над-лилА, надлило, надлили; нак. -лий, -лиймо [не давайте надлиємо],

НАДЛИШОК, -шку НАДЛЮДСЬКИЙ [не надлюдський. НАДМІР — НАДМІРУ Нідмір, -у, ім. Надмір вологи в грунті.

Надміру, присл. Зробився надміру вразливим. Синоніми: надмірно, занадто.

НА ДОБРАНІЧ НА ДОБРЕ. Вчиться на добре. НАДОВГО, присл.

НАДОЄНИЙ

НАДОЇТИ, -ою, -оїш; нак. -дій. Керування: чого, що. Надоїти молока. Надоїти бідон молока. НАДбЮВАННЯ див. НАДІЙ НАДПЙТИ, -дщ’ю, -дш’єш, -діп’ємо, -діп’єте, -діп’ють; мин. надпив, надпила, надпило, надпили; нак. надпий, надпийте

НАДРА, наш), мн. НАДУЖИВАННЯ — НАДУЖИТТЯ. Збігаються у знач, «надмірне використання», «використання на шкоду». Керування: Надужю&н-ня чим. Надуживання книжними словами. Надужиття чого. Надужиття сил.

Тільки надужиття вжив, у знач, «незаконні дії», «вчинки». Надужиття владою.

НАДХОДИТИ див. ВСТУПАТИ НАДЧУТлиВИЙ — НАДЧУТТЄВИЙ. Розрізняються значенням. Надчутливий. Який має чутливість більшу від звичайної. Надчутливі органи у деяких тварин. Надчуттєвий. Який міститься по той бік матеріального світу і недоступний для чуттєвого сприймання. Надчуттєвий стан душі.

НАДЯГАТИ див. НАДІВАТИ

НА ЖАЛЬ. У знач, всгавн. слова відокремлюється комами. Ми, на жаль, не могли вчасно прийти. НАЖАТИ, -жну, -жнеш, -жнемб, -жнете, -жнуть; нак. -жни, -жш’м(о); Керування: чого. Нажати жита. Нажати осоки. Ненормативним є вислів нажати на клавішу. Потрібно: натиснути на клавішу.

НАЖИВА — ПОЖИВА. Розрізняються значенням.

Нажива. 1. Збагачення шляхом махінацій, нагромадження матеріальних цінностей. Погоня за наживою. 2. Принада, почеплена на гачок чи іншу снасть, для ловіння риби, птахів, звірів. Нажива з черв’яків. Нажива для риби.

Пожива. 1. Те, що живить організм. Шукати для себе поживу. 2. перен. Те, що дає матеріал для роздумів, збагачує духовний світ. Оригінальні казки дають поживу розумові. Духовім пожива. Пожива для душі. НАжиТИ, -иву, -ивеш, -ивемо, -ивете, -ивуть. Керування:^ і чого. Нажити капітал. Нажити собі клопотів.

НАЗАВЖДИ і назавждй НАЗАВТРА, присл.

НА ЗАДОВІЛЬНО НАЗАР, -а, дав. -еві, ор. -ом, кл. Назаре! і НАЗАРІЙ, -я, дав. -єві, ор. -єм, кл. Назарію! Зменш.-пестл.: Назарку! Назарочку! Назарчику! На-зарцю! Назарович, -а, дав. -у, ор. -ем і Назйрійовнч, [не Назарієвич], -а, дав. -у, ор. -ем; Назарівна, -и [не Назарівно!], дав. -і [не Назарівній] і Назарівна, -и [не Назарівно!], дав. -і [не Назарівній]. Співають два На-зари [не два Назара]. Іване Назаровичу! Василю Наз&рійовичу! бльго Назарівно/ Олено Наздрпвно! НАЗБИРАТИ, -аю, -аєш, -ають; нак. -ай, -аймо [не давайте назбираємо], -айте. Керування: що, чого. Назбирати квітів. Назбирати двісті карбованців на дорогу.

НАЗВАНИЙ

2

НАЙМеНШ

НАЗВАНИЙ — НАЗВАНИЙ. Роз-різняються значенням.

Нііиаии» Дієприкм. до назвіте. Були названі причини.

Назвінп, прикм. Нерідний. Названа мати. Названий син.

НАЗДОГІН і НАВЗДОГІН, присл. НАЗИРЦЕМ і НАЗИРЦІ, присл. Синоніми: назирком, крадькома. НАЗЛО

НАЗМІТАТИ, -аю, -аєш, -ають; пак. -ай, -аймо [не давайте назмітаємо], -айте. Керування: чого, що. Назмітати борошна. Назмітати купу листя.

НАЗНОСИТИ, -ошу, -осиш. Керування: чого, що. Назносити хмизу й сухої трави. Назносити купу одежі

НАЗОВНІ, присл.