НАШАтиР, -у, ор. -ом НАШВИДКУ і НАШВИДКУРУЧ, НАШВИДКУРУЧ, присл. Синоніми: квапливо, поспіхом.

НА ШКОДУ

НАШУМІЛИЙ [не нашумівший]

НА ЩАСТЯ. Пунктуація. 1. ім. з прайм. І рушник вишиваний на щастя, на долю дала (Малишко). 2. прислівникове спол., вставн. слово. Але, на щастя, все закінчилося добре. НАЩИПАТИ, -аю, -аєш [не нащиплю, нащипнеш]. Керування: чого, що. Нащипати купу трави. Нащипати цибулі.

НАЩО — НА ЩО Ніщо. 1. присл. Синонім: навіщо. О люди! Люди небораки/ Нащо здалися вам царі? Нащо здалися вам псарі? (Шевченко). 2. рідко. Як сполучне слово в підрядному допустовому реченні. Нащо вже тихою була, та й то збунтувалася проти неправди. На щб, займ. з прийм. На що сподіватися?

НЕ, част. Уживання: 1. част. заперечна. Якщо стоїть перед присудком, то надає реченню повного заперечення. Не жаль мені цвіту, не страшно і грому… (Франко). Якщо стоїть не перед присудком, то надає

реченню значення неповного заперечення. Гори мої високії, не так і високі, як хороші, хорошії, блакитні здалека (Шевченко). Зранку було не дуже холодно. 2. Уживається в складі двочленних сполучників не тільки…, а й (але й); не стільки…, як; не просто…, а й при однорідних членах або при частинах складносурядного речення. Однак тука — не тільки процес пізнання, але й соціальний інститут з важливими соціальними функціями (3 журналу). Бібліотекою будуть користуватися студенти не тільки університету, а й інших вузів. Ненормативним є: бібліотекою будуть користуватися не тільки студенти університету, а й Ьпиих вузів. Не пишеться разом: 1) у всіх випадках, коли слово без не не вживається: нендвисть, негода, недуга, немовля, негайний, негативний, ненастинний, нестАмний, невгасимий, невдлити, нен&видіти, невддвзі, незабаром, непорушно, несамовито; 2) з іменниками, прикметниками, займенниками і прислівниками, якщо вони з не означають одне поняття (часто можна замінити синонімом): невдля (гніт), невеселий (сумний), педдбрий (злий), неабйхто, невжі (хіба), недарма (недаремно); 3) з іменниками, якщо частка не надає їм протилежного значення: неспеціаліст, не-друг; 4) з прикметниками, утвореними від неперехідних дієслів або від дієслів доконаного виду: економічно незалежні країни, невиліковна недуга; 5) з дієприкметником, якщо він є означенням до іменника (а не присудком) і не має при собі пояснювальних слів: неорана нива, незакінчет праця, невиконаний план (але: нива tie орана, план ще й до сьогодні не виконаний); 6) у складі префікса не до-: неддбиток, не-ддїдок, недокрів’я, недотдрканість, недордслий, недописаний, недооцінений, недооцінювати, недоплатити,

НЕ

1

НЕ

недочувдти; 7) з прислівником, який виступає у ролі присудка в безособових реченнях: неважко зрозуміти, невигідно застосовувати стару техніку, нецікаво його слухати; незрозуміло, чому він так зробив; нелегко бачити страждання близьких; 8) у дієсловах нездужати у знач, «хворіти»: я нездужаю (але: не здужати у знач, «не змогти»), непокоїтися у знач, «турбуватися», неславити у знач, «ганьбити»; 9) у присудковому слові немає: Немає гірше, як в неволі про волю згадувать (Шевченко). З дієсловом мати у формі 3-ї ос. одн. пишеться окремо: Він не мас належної підготовки з математики.

Не пишеться окремо: 1) з іменниками, прикметниками і прислівниками на -о, зміст яких заперечується: 1. Це не правда, а вимисел. Жили не бідно і не заможно. Це не дійсний спосіб, а умовний (але: один бюлетень недійсний). Не задовільно одержав, а відмінно (але: одержав незадовільно). Не часто тут падають дощі. Він ворог, а не вірний товариш (але: Хома невірний). Послати не звичайною бандеролю, а рекомендованою (але: голос її незвичайний). У написанні прикметників і прислівників на -о можливі варіанти залежно від того, заперечується чи стверджується щось у реченні Це завдання нескладне (стверджується «легкість») — це завдання не складне (заперечується «складність»); повість нецікава (нудна) — повість не цікава (не захоплює читача); від нас до школи недалеко (стверджується, що близько) — від нас до школи не далеко (заперечується, що далеко); поїхав негигдовго (на короткий час) — поїхав не надовго (не на довший час).

Розрізняють протиставлення, де є сполучник а, і протиставлення, де є сполучник але: при першому одне поняття заперечується, а друге, про

тилежне йому, стверджується; при спол. але обидва поняття сумісні, предметові чи дії одночасно приписують дві ознаки; у першому випадку не пишемо окремо, у другому — разом: Ріка не глибока, а мілка — ріка неглибока, але холодна. Говорить по-німецькому не погано, а добре — говорить по-німецькому непогано, але з акцентом; 2) з іменниками, прикметниками і прислівниками на -о, якщо вони виконують роль присудка у питальних реченнях при логічному підкресленні заперечення (можливі частки хіба, чн); Хіба не правда, що питання надзвичайно актуальне? Чи не ясний цей висновок сам собою? Хіба не цікаво ще раз обговорити це питання? Якщо заперечення не підкреслюється, то пишемо разом: Хіба це неправда? Невже цей висновок неясний? Чи нецікаво вам слухати музику? 3) з короткими прикметниками: не згоден, не повинен, не рад та ін.; 4) з прикметниками і прислівниками на -о, які мають при собі пояснювальні слова далеко, зовсім або займенники і прислівники з префіксом ні* зовсім не переконливі докази; нікому не відомий автор; ніскільки не цікаво; зовсім не важко; аж ніяк не приємні спогади. При наявності інших пояснювальних слів прикметники з ие пишуться разом: незнайомий читачам автор; невідома нам адреса; неправильне в цьому випадку рішення; нездібний до математики учень. Але якщо такий прикметник з не входить до складу звороту, що стоїть після означуваного іменника і логічно підсилює заперечення, то не з прикметником пишеться окремо: твір, не підвладний часові; 5) з дієсловами (в тому числі з дієприслівниками): не був, не прийшов, не досягає рукою до вікна; не виходячи з дому, не виконуючи доручень; не зрозумівши завдання; 6) з дієприкметниками, які мають при собі пояс

НЕ

218

НЕВЖе Ж ТАки

нювальні слова: вулиця, не засаджена деревами; не виконана вчасно робота; давно fie метена підлога; ціле літо не кошена трава; 7) при підсилювальних прислівниках і присудкових словах: не дуже, не зовсім, не досить, не треба, не жаль, не варто; 8) при прийменниках: не за горами, не на жарт, не до речі.

Не при перехідних дієсловах. При перехідному дієслові з заперечною часткою не додаток ставиться здебільшого в родовому, рідко в знахідному відмінку. Родовий відмінок, як правило, вживається: 1) коли в реченні є частка ш, заперечний займенник чи прислівник з префіксом ні-. Не читає ні газет, ні журналів. Ніхто цього браслета fie брав до рук; 2) коли вказується на частину від цілого. Не дістав хліба. Не приніс води; 3) при дієсловах бачгга, чута, думати, знати, розуміти, бажати, хотіти та ін. зі значенням сприйняття, думки, бажання. Не бажав йому горя. Не знав він села. Не чув в її словах жалю; 4) якщо додаток — абстрактний іменник. Я не шукаю веселощів; 5) у стійких словосполученнях, що мають у своєму складі абстрактні іменники: не вживати заходів, не брати участі, не мас спокою, не робить з того секрету, не викликає довіри та ін. Знахідний відмінок може вживатися: 1) при вказівці на конкретний предмет або точно визначене число. Не покоси кладе, гори (Шевченко). Він не додав мені сто карбованців; 2) якщо додаток є іменником — назвою істоти. Хвороба ще довго не покидала дівчинку; 3) якщо додаток стоїть перед дієсловом-присудком. Хату fie замів (пор.: не замів хати); 4) при залежності додатка не безпосередньо від дієслова з заперечною часткою, а від інфінітива, що прилягає до дієслова з запереченням і послаблює вплив заперечення. Учень

не встиг написати твір (пор.: не написав твору).

Форма знах. відм. здавна конкурує з родовим: Не вернеться чорнобривий та й не привітає, не розплете довгу косу, хустку не зав ’яже (Шевченко). Я рідну Україну не проміняю на чужину (Глібов). Ту перлину не дістати ні з печер землі, ні з моря (Самійленко).

НЕАБЙХТО, неабйкого, дав. неабй-кому, ор. неабйким (з неабйким, не аби з ким), місц. на неабйкому (на неабйкім, не абй на кому, не абй на кім)

НЕАБЙЩО, неабйчого, дав. неабй-чому, ор. неабйчим (з неабйчим, не абй з чим), місц. на неабйчому (на неабйчім, не абй на чому, не абй на чім)

НЕБЕЗГРІШНИЙ НЕБАЖАНИЙ. Синонім: нежада-ний.

НЕБАЙДУЖЕ і НЕБАЙДУЖЕ, присл. Синоніми: зацікавлено, чуло. НЕБЕЗЗАХИСНИЙ і НЕБЕЗЗАХИСНИЙ, -а, -е НЕБЕСА, -ес, мн. НЕБеСНО-БЛАкиТНИЙ НЕБеСНО-ГОЛУБЙЙ, -*, -е НеБ1Ж, -божа, дав. -божеві, ор. -божем, кл. -боже і НЕБІЖ, -божа, дав. -божеві, ор. -божем, мн. небожі, небожів

НЕБОЄЗДАТНИЙ НЕВБЛАГАННИЙ. Синоніми: непохитний, непорушний, немилосердний, жорстокий.

НЕВВІЧЛИВИЙ. Синоніми: нечемний, невихований, нетактовний, некоректний.

НЕ ВГАВАЮЧИ

НЕВДОВЗІ, присл. Синоніми: незабаром, трохи згодом, найближчим часом, скоро.

НЕВеСЕЛО, присл. Синоніми: сумно, безрадісно.

НЕВЖе, част.

НЕВЖе Ж ТАки

НЕВЖе-ТАки

21

НЕДР

НЕВЖе-ТАки, част. НЕвиГ1ДНИЙ — НЕВИГІДНИЙ.

РозрЬняються значенням. Невигіднім. Який не дає вигоди. Цей договір невигідний нам. Синоніми: неприбутковий, збитковий, нерентабельний.

Невигідний. Незручний. Невигідний стілець. Невигідне крісло.

НЕ ВИПАДКОВО

НЕВИРАЗНИЙ. Синоніми: нечіткий,

блідий, тьмяний, розпливчастий.

НЕвиСОКО і НЕВИСОКО, присл.

НЕВИЧЕРПНИЙ

НЕВІД’ЄМНИЙ

НЕ ВШ ТОГО, ЩОБ

НЕВІЙСЬКОВИЙ

НЕВІЙСЬКОВОЗОБОВ’ЯЗАНИЙ

НЕВІРА, -и, ор. -ою і НЕВІР’Я, -р’я,

ор. -р’ям

НЕВІСТЧИН

НЕВ’ІЖДЖЕНИЙ

НЕВЛАЦ [не невпопад], присл.

НЕВМИТИЙ і НЕУМЙТИЙ

НЕВМІЛИЙ і НЕУМІЛИЙ

НЕВМОТИВбВАНИЙ і НЕУМО-

ТИВбВАНИЙ

НЕ ВПеРП1Е. Синонім: не в пе-рший раз.

НЕВПІЗНАНИЙ — НЕВШЗНАН-НИЙ. РозрЬняються значенням. Невпізнаний. Якого не впізнали. Невпізнаний син.

Невшзн&нин. Який настільки змінився, що його важко пЬнати. Наші села стали невпізнанними.

НЕ В ПОРУ

НЕВРАЛГІЧНИЙ — НЕВРОЛОГІЧНИЙ. РозрЬняються значенням. Невралгічний. Який стосується невралгії, викликаний хворобою нервів. З’явилися невралгічні болі. Неврологі’пни. Який стосується неврології — науки, що вивчає нервову систему. Неврологічна клініка. НЕВРИТ, -у. Запалення нерва. Симптоми невриту.

НЕВРОЛОГІЧНИЙ див. НЕВРАЛГІЧНИЙ

НЕВ’ЯНУЧИЙ

НЕГАДАНИЙ

НЕГАРАЗД, присл. Синоніми: негар-но, недобре, погано, кепсько. НЕГІДНИЙ див. НЕДОСТОЙНИЙ НЕГЛ1Же, невідм., с. Легке домашнє вбрання. Шовкове негліже. НЕГОЖЕ, присл. Синоніми: не годиться, не личить, не слід, погано, негаразд.

НЕДАВНІЙ, -я, -є. Синоніми: нещодавній, свіжий.

НЕДАВНО, присл. Синонім: нещодавно.

НЕДАЛЕКО. 1. присл. Я живу недалеко. Недалеко й до світання. 2. прайм. Зупинилась недалеко села. Синоніми: близько, поблизу, неподалік. НЕДАЛЕКОГЛЯДНИЙ НЕДАЛЕКОСЯЖНИЙ НЕДАРЕМНО і НЕДАРЕМНЕ, присл. Синоніми: недарма, немарно. НЕДАРМА і НЕДАРМА, присл. НЕДБАЙЛИВИЙ і НЕДБАЛИЙ. Синоніми: неретельний, ледачий. НЕДЕШЕВО, присл.

НЕ ДЙВЛЯЧИСЬ, дісприсл. з част. Уживається в значенні, пов’язаному з дією «дивитися», «бачити». Виправдовувався, не дивлячись мені в вічі. Ненормативним є вислів: Вчасно закінчили оранку, не дивлячись на погану погоду. Треба: Незважаючи на погану погоду (хоч була погана погода).

НЕ ДИВНО

НЕДІБРАТИ, -доберу, -добереш, -доберемо, -доберете, -доберуть; нак. -добери, -доберім(о), -доберіть і НЕДОБРАТИ. Керування: що, чого. Недобрати потрібної суми. Недобрати два центнери з гектара. НЕДІЄВИЙ і НЕДІЙОВИЙ, -а, -е НЕДІЄЗДАТНИЙ НЕДІЛЯ див. ТИЖДЕНЬ НЕДО… Складний префікс, який надає словам значення неповноти прояву дії, ознаки: недоїдати, недорозвинутий, недосдлений, недопік. Не

НЕДОБРОЗИЧЛИВИЙ

20

незбАгнений

плутати з часткою не, що пишеться окремо з дієсловами, які мають префікс до і означають завершеність дії: недокинув камінь до воріт, але не додав до сказаного нічого нового. Керування дієслів з префіксом недо… Перехідні дієслова з префіксом иедо… керують род. і знах. відм.: Недобрали центнер картоплі. Недодали яблук. Форма род. відм. звичайно вживається, коли кількісне значення не конкретизоване. НЕДОБРОЗИЧЛИВИЙ і НЕДОБРОЗИЧЛИВИЙ. Синоніми: незйч-ливий, неприхильний, неприязний, недружній.

НЕДОБРОЯКІСНИЙ НЕДОВАЖЕНИЙ НЕДОВАЖИТИ, -жу, -жиш, -жимо, -жите, -жать; пак. -важ, -віжте. Керування: що і чого. Недоважив триста грамів. Недоважив масла. НЕДОВЕРШЕНИЙ НЕДОВИКОНАНИЙ НЕДОВІРА, -и, ор. -ою і НЕДОВІР’Я, -р’я, ор. -р’ям. Синоніми: сумнів, підозра.

НЕ ДО ВПОДОБИ НЕДОВЧеНИЙ і НЕДОУЧЕНИЙ НЕДОДАВАТИ, -даю, -дав, -даємо, -даєте, -дають

НЕДОДАТИ, -ам, -аси, -амб, -acre, -ад>ть; мин. недодав, недодала, недодало, недодали; нак. -дай, -дайте НЕДОЗВОЛЕНИЙ — НЕДОЗВОЛЕННИЙ. Розрізняються значенням. Недозвбленни. Який заборонений, який не рекомендується. Недозволене слово. Не робив нічого недозволеного. Недозволенний. Неприпустимий, неможливий, який заслуговує на осуд. Відбувається щось недозволенне. НЕДОЇДОК [не недоїдок], -дка НЕДОКРІВ’Я, -в’я, ор. -в’ям НЕ ДО ЛАДУ

НЕ ДО ЛИЦЯ. Вам не до лиця цей капелюх [не вам не йде цей капелюх]. НЕДОЛІТОК, -тка, дав. -ткові, ор. -тком, мн. -тки, -тків

НЕДООЦІНЮВАННЯ, -я, ор.

НЕДОПЛАТА і НЕДООПЛАТА, -и НЕДОПУСКАННЯ і НЕДОПУЩЕННЯ, -я, ор. -нням НЕ ДО РЕЧІ

НЕДОРЕЧНО, присл. Синоніми: недоладно, невідповідно, непотрібно. НЕДОРОЗВИНЕНИЙ і НЕДОРОЗВИНУТИЙ

НЕДОСВІДЧЕНИЙ. Синоніми: небувалий, наївний.

НЕ ДОСИТЬ НЕ ДО СМАКУ НЕДОСТАТНІЙ, -я, -є НЕДОСТОЙНИЙ — НЕГІДНИЙ Збігаються за значенням, але розрізняються сполучуваністю. Слово недостойняй надає висловленому книжного характеру. Недостойна кандидатура. Недостойный нагороди. Негідна поведінка. Негідні вчинки.

НЕДРУЖНИЙ — НЕДРУЖНІЙ. Розрізняються значенням. Недружний, -а, -е. Неодносгайний. Недружна сім’я. Недружний колектив.

Недружшй, -я, -є. Ворожий, неприязний. Недружній тон. Недружне ставлення.

неждАно-негАдано НЕЖИТТЄВИЙ і НЕЖИТТЬОВИЙ, -а, -е

НЕЖИТЬ див. КАТАР НЕЗАБУР’ЯНЕНИЙ НЕЗАДОВГО, присл. НЕЗАЙНЯТИЙ

НЕЗАМІЖНЯ,-ньої і НЕЗАМІЖНЯ, -ньої [не незамужня]

незбАгнений — незбагненний

Незбйгнеяни. Якого не збагнули, не зрозуміли. Жила в ньому незбагпена потреба самоутвердження. Незбагнешшй. Якого не можна збагнути, зрозуміти. Незбагненна мудрість. Синоніми: надзвичайний, феноменальний.

НЕЗВАЖАЮЧИ

221

НЕМОВ

НЕЗВАЖАЮЧИ — НЕ ЗВАЖАЮЧИ

Незважаючи, прайм, у поєднанні з прийм. на. Незважаючи на те, що сім’я жила бідт, всі діти одержали освіту.

Не зважаючи, дісприсл. з наст. Працював добре, не зважаючи ні на які обставини.

НЕЗДІЙСНЕНИЙ — НЕЗДІЙСНЕННИЙ

Нездійсненій. Який не здійснився, не збувся. Жаль за нездійсненими бажаннями та мріями. Нездійснений. Який не може здійснитися, який неможливо виконати. Ваші плани фантастичні, вони нездійсненні. НЕЗДбЛАНИЙ — НЕЗДОЛАННИЙ

Нездбланп. Якого не подолали, не підкорили. Нездолане почуття справедливості.

Нездол&шни. Якого не можна здолати, знищити; непереможний. Нездоланна єдність.

НЕЗДУЖАТИ — НЕ ЗДУЖАТИ Нездужати, -аю, -аєш, -аємо, -аєте, -ають. Хворіти. Нездужає Катерина, ледве-ледве дише (Шевченко).

Не здужати. Бути не в змозі щось зробити; не змогти. Не здужав вчасно викопати ваше прохання. НЕЗЛАМНИЙ. Синоніми: дуже міцний, нездоланний, завзятий, запеклий, непохитний, стійкий. НЕЗЛІЧЕНИЙ — НЕЗЛІЧЕННИЙ Незлічений. Який не порахований. Незлічені турботи випали на її долю. Незліченний. Який має велику кількість, незчисленний. У нього були незліченні отари овець.

НЕ З РУки

НЕЗЧУТИСЯ, -чуюся, -чуєшся НЕЗ’ЯСбВАНИЙ — НЕЗ’ЯСОВНИЙ

Нез’ясбванни. Якого хто-небудь не з’ясував; не пояснений, невідомий. Нез’ясована тривога. Нез’ясоване хвилювання.

Нез’ясбвнни. Якого не можна з’ясувати, пояснити; незрозумілий. Нез’ясовне почуття.

НЕЙРО… Перша частина складних слів, що вказує на причетність цих понять до нервової системи. З наступною частиною завжди пишеться разом: нейроанатдмія, нейробідніка, нейродерміт, нейролЬїгвістика, нейропсихічний, нейропсихолбгія, нейро-фіброматдз, нейрофізіолдгія, нейрохірургічний, нейрохірургія.

нейтрАльно-жовтий

НЕКОРИСЛИВИЙ — НЕКОРИСНИЙ. Розрізняються значенням. Некорисливий. Який не прагне до наживи, власної вигоди (про людину). Він був щирою, некорисливою людиною.

Некорисний. Який не приносить користі. Некорисні дії.

НЕМАЄ — НЕМА — НЕ МАЄ Немйє і немі, присл. Ужив, як головний член у безособовому реченні. У нього немає (нема) цієї книжки. Нема (немає) спокою йому ніде.

Не міс. Частка не з дієсловом мати у формі 3-ї ос. одн. ужив, як присудок у двоскладному реченні. Він не мас цієї книжки.

НЕМИНУЧИЙ — НЕМИНУЩИЙ.

Розрізняються значенням. НемннучгіІ. Який обов’язково має наступити; якого не можна обминути. Перемога неминуча. Катастрофа здавалась неминучою.

Неминущий. Який ніколи не минає; постійний. Неминуще світове значення Шевченка. Неминуща слава. Синоніми: вічний, нетлінний.

НЕМОВ 1. спол., порівняльний. Уживається д ля приєднання порівняльних зворотів і порівняльних підрядних речень (синоніми мов, ниче, нениче, неМовбн, ніби). Там, у степу, схрестилися дороги, немов у серці дикому мечі (Симоненко). 2. спол., з’ясувальний. Здалось, немов хтось відчинив двері. 3. част. Вона того вечора немов

НЕМОВБИ

222

НЕПОЙСНЕНИЙ

віджила і стала такою веселою (Ко-билянська). Пунктуація. Кома перед немов ставиться, якщо немов виступає спол.; кома не ставиться, якщо немов є часткою.

НЕМОВБИ, спол., част. Те саме, що неМов.

НЕМОВли, -яти, дав. -яті, ор. -ям, ми. -ята, -ят

НЕ МОЖНА, присл. Синоніми: заборонено, не дозволено, не вільно. НЕ НАБАГАТО, присл. НЕНАвиДГГИ, -джу, -диш, -димо, -дате, -дять

НЕНАвиСНИЙ. Синонім: осоружний.

НЕНАВИСТЬ, -і, ор. -ттю. Синоніми: ворожнеча, ворожість. НЕНАВМИСНО і НЕНАВМИСНЕ, присл. Синоніми: незумйсно, ненароком, несвідомо.

НЕНАДОВГО, присл.

НЕНАЧЕ 1. спол., порівняльний. Ужи-вається для приєднання порівняльних зворотів і порівняльних підрядних речень (синоніми ибче, нь би, мов, неМов). В садах кохалися, цвіли, неначе лілії, дівчата (Шевченко). 2. спол., з’ясувальний. Здавалось, неначе все заснуло. 3. част. Село неначе погоріло (Шевченко). Пунктуація. Кома перед неначе ставиться, якщо неначе виступає спол.; кома не ставиться, якщо неначе є часткою.

НЕНАЧЕБТО, спол., част. Те саме, що иен&че.

НеНЦ1, -ів, мн. (одн. ненець, -нця, дав. -нцеві, ор. -нцем, ч.; ненка, -и, дав. -нці, род. мн. -нок, ж.) НеНЬКА див. МАМА НЕО… Перша частина складних слів, що відповідає поняттям «но- вий», «нове». З наступною частиною завжди пишеться разом: неоарктичний, неогеіельянство, неодарвінізм, неонацизм, неореалізм, неофашизм. НЕОСВІЧЕНИЙ. Неграмотний. Не-освічена людина.

НЕОСУДНИЙ

НЕОФІЦІЙНИЙ. Синонім: товариський.

НЕОЦЩеННИЙ. Синоніми: дуже коштовний, дорогий, цінний. НЕОЩАДЛИВИЙ і НЕОЩАДНИЙ НЕ ПІД сиЛУ

НЕПІЗНАВАНИЙ — НЕПІЗНАВАННИЙ — НЕПІЗНАНИЙ — НЕ> ПІЗНАННИЙ

Нешзніванни і неиізнав&шия. Недоступний для пізнання. Непізнаванна природа спадковості.

Непізнаний. Якого ще не пізнали. Непізнані сили природи.

Нешзи&ннян. Якого не можна пізнати. Нема речей непізнанних. НЕПОГІДНИЙ. Синоніми: непогожий, сльотбвий.

НЕПОГРІШНИЙ. Синоніми: безгрішний, негрішний.

НЕПОДАЛІК, присл. Синоніми: поблизу, близько, недалеко. НЕПОДОЛАНИЙ — НЕПОДОЛАННИЙ

Неподбланни. Якого не подолали, непереможений. Неподолані труднощі.

Неподол&нния. Якого не можна подолати, непереможний. Неподоланна наша сила.

НЕПОКОЇТИ, -ою, -оїш, -оїмо, -оїте, -бять

НЕПОКОРА. Керування: кому-чому, перед ким-чим, проти кого-чого. Непокора батькові. Непокора перед старшими. Непокора проти гнобителів. Синоніми: непокірність, непослух, неслухняність.

НЕ ПО ПРАВУ

НЕПОРУШЕНИЙ — НЕПОРУШНИЙ. Розрізняються значенням. Непорупіеннн. Який незачеплений. Непорушені лісосмуги.

Непорушній. Нерухомий, стійкий. Сиділа весь день непорушна. Нічна тиша була непорушна. НЕПОЙСНЕНИЙ — НЕПОЯСНЕННИЙ

НЕПРАВИЛЬНИЙ

23

НЕУМЙСНЕ

Непоясненни. Якого не пояснили. Непояснепа тема.

Непоясненний. Якого не можна пояснити. Непоясненні явища. НЕПРАВИЛЬНИЙ. Уживається у знач, «який не відповідає певним нормам; який не відповідає істині; помилковий, хибний». Неправильні методи. Неправильна форма. Неправильне уявлення. Неправильна відповідь. Ненормативним є вжив, у знач, «помилковий» слова невірнші. Пор.: Це невірне рішення. Невірна відповідь. Треба: Неправильне рішення. Неправильна відповідь. НЕПРИРОДНИЙ, -а, -е НЕПРЙЯЗНЬ, -і, ор.-зню. Синоніми: неприхильність, антипатія, ворб-жісгь.

НЕПРОЇЖДЖИЙ [не непроїж:ий] НЕПРОЇЗНИЙ [не непроіздний], -і, -е

НЕ РАЗ — НІ РАЗУ. Не раз про це говорили. Ні разу про це не говорили. НЕРВОВО ЗБУДЖЕНИЙ НЕРВОВО-СУДИННИЙ НЕРВОВОХВОРИЙ НЕРВУВАТИ — нервувАтися.

Розрізняються значенням. Нервувати, -ую, -уєш, -уємо, -уєте, -ують; нак. -уй, -уйте. Приводити кого-небудь у стан нервового збудження, роздратування. Не нервуй мене. Синоніми: дратувати, сердити, виводити з рівноваги.

НервувАтися, -уюся, -уєшся. Бути в стані збудження, хвилювання, роздратування. Вот нервувалася [не нервувала].

НЕРЕВНОБеДРЕНИЙ НЕРОЗВ’ЯЗАНИЙ — НЕРОЗВ’ЯЗНИЙ

Нерозв’язаний. Якого не розв’язали; який не дістав вирішення. Нерозв’язаний вузол. Нерозв’язані проблеми.

Нерозв’язний. Якого не можна вирішити. Нерозв язні суперечності. НЕРОЗЧИННИЙ

НЕсиЛА1, -и, ім. Руки в несилі опустилися.

НЕсиЛА2, незм. Стояти несила. НЕСИТИЙ — НЕСИТНИЙ Неситий. Який хоче їсти; жадібний, ненажерливий. Ворог неситий. Несита жадоба.

Неситний. Який не робить ситим. Неситт їжа.

НЕСКАЗАНИЙ—НЕСКАЗАННИЙ НескАзанни. Не виражений словами, невисловлений. Несказані слова. Несказанний. Надзвичайний, невимовний. Несказанне горе. Несказанна краса.

НЕСКІНЧЕНИЙ — НЕСКШЧеН-НИЙ

Нескінченні. Незакінчений, незавершений. Нескінчет справа. Нескінченний. Який триває дуже довго; безконечний. Нескінченні розмови. Синоніми: безконечний, безмежний. НЕСМІлиВИЙ і НЕСМІЛИЙ. Си-ноніми: боязкий, нерішучий, сором’язний, сором’язливий.

несподівано-негАдано,

присл. Синоніми: раптово, миттю, блискавично.

НЕСти, -су, -сеш, -семб, -сете; мин. ніс, несла, несло, несли; нак. -си, -сім(о), -сіть

НЕСТРЙМАНИЙ — НЕСТРИМНИЙ. Розрізняються значенням. Нестриманий. Який не володіє собою. Знали його як хлопця нестриманого. Нестримний. Який нічим не стримуваний; сильний, невпинний. Нестримний дух. Нестримне бажання. НЕСТЯМА, -и. До нестями. НЕСУСВІТНИЙ, -а, -е і НЕСУСВІТНІЙ, -я, -є НЕ СЬОГОДНІ-ЗАВТРА НЕТЕРПЕЛИВИЙ і НЕТЕРПЛЯЧИЙ

НеТТО, не від м., с. Вага товару без тари.

НЕУМЙСНЕ і НЕВМЙСНЕ, присл. Синоніми: незумисно, ненавмисно, не на зло, несвідомо.

НЕХОТЯЧИ

224

НІЖНО…

НЕХОТЯЧЙ, присл.

НеХТУВАТИ. Керування: ко-го-що і ким-чим. Нехтувати давні звичаї. Нехтувати здоров’ям. Нехтувати небезпекою.

НЕЧУЛИЙ і НЕЧУТлиВИЙ НЕЩАСлиВИЙ. Синоніми: нещасний, безталанний, знедолений, бідолашний, сердешний. НЕЩОДАВНІЙ, -я, -є НЕЩОДАВНО, присл.

НЕ ЩО ІНШЕ, ЯК НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ НИЖЧЕ… Перша частина складних слів, що відповідає поняттю «далі, пізніше в тексті». З наступною частиною завжди пишеться разом: ниж-чевикладений, нижчезгаданий, нижчеописаний, нижчепідписаний, ниж-чепдданий.

ниЖЧЕ, присл., вищий ступінь порівняння. Поклади нижче. Ненормативний є вислів скажемо нижче. Потрібно: скажемо далі.

НИЗИНА — НИЗОВИНА. Збігаються у знач, «низька місцевість». Село розкинулось гш низині (низовині). Тільки низовині вжив, як географ, термін у знач, «рівнинна частина суходолу, абсолютна висота якої не перевищує 200 м над рівнем моря». Прикаспійська низовина. Амазонська низовина. Причорноморська низовина. НИЗИННИЙ — НИЗОвиЙ. Збіга-ються у знач, «нижчий від оточуючих земель; який знаходиться на низині». Низинний край. Низинна рослина. Тільки ннзовіш ужив, у значеннях: 1. Який дме низом, переважно від води (про вітер). Низовий вітер. 2. іст. Який живе у низов’ї Дніпра. Низове козацтво. 3. Який зв’язаний з широкими масами, обслуговує їх. Низова оргашзація. Низовий осередок. НИЗЬКО… Перша частина складних прикметників, що відповідає за значенням слову «низький». З наступною частиною завжди пишеться разом: низьковрожайний, низькокалорі

йний, низькооплдиуваний, низькопродуктивний, низькосбртний, низькоякісний.

НИЗЬКО, присл. Низько кланяюсь. ниНІ — СЬОГОДНІ, присл. Збігаються у знач, «у нинішній час, тепер». Однак нині має відтінок урочистості Сьогодні ти дитина, а завтра — дорослий. Зловживаючи словом —мі, порушуємо стильові норми. Недоречним, наприклад, є такий вислів: Нині він уже майстер. Нині усім нелегко. Потрібно вжити слова тепер, сьогодні

ниШКОМ-тиШКОМ, присл. Ся-ноніми: мовчки, притаєно, крадькома, потай, потайки.

НІ. 1. част., заперечна. Ні, я буду крізь сльози сміятись (Леся Українка). 2. спол., підсилювально-сднальний. Він не згшс ні батька, ні матері, ні брата, ні сестри. 3. Уживається як відокремлена частина заперечного займенника в прийменникових конструкціях. Ні в кого, ні до кого, ні з ким, ні до чого, ні за що, ні від кого, ні за які гроші. Ненормативними є вирази в нікого, до нікого, до нічого, за ніякі.

НІБИ. 1. спол., порівняльний. Уживається для приєднання порівняльних зворотів і порівняльних підрядних речень. Синоніми: мов, неначе, н&че, як. Волошки, ніби сині зірки, блищать.

2. спол. Уживається для приєднання підрядних речень способу дії, означальних, з’ясувальних. Він робив вигляд, ніби не про нього йшла мова.

3. част. Уживається для вираження певної вірогідності. Він говорив ніби сам до себе. Пунктуація. Кома перед ніби ставиться, якщо ніби виступає спол.; кома не ставиться, якщо ніби є часткою.

НЮРбКУ, присл. Синоніми: непогано, так, як треба; слава Богу. НІЖНО… Перша частина складних прикметників, що відповідає поняттю «ніжний». З наступною частиною

НІЖНО

225

.НО

пишеться: 1. Разом, якщо прикметник утворений від підрядного сполучення слів: ніжнотднний, ніжношкірий, ніжнолистий. 2. Через дефіс, якщо слово означає відтінок кольору: ніжно-білий, ніжно-голубий, ніж-но-світло-корйчневий.

НІЖНО, присл. Ніжно глянула. Ніжно кохати.

НІЗАЩО — Ш ЗА ЩО

Нізіпю, присл. Ні за яких обставин.

Нізащо не пристану на це.

НІ за щб, займ. з прийм. і запер, наст. Даремно. Ні за що tie відповідає.

НІ З КИМ — НІ з ким

Ні з ким. Немає з ким. Ні з ким поговорити.

Ні з ким. З жодною людиною. Ні з ким із вас не хочу мати справи. НІКОЛИ — НІКОЛИ Ніколи, присл. у ролі головного члена безособового речення. Немає часу для чого-небудь. Лінивому все ніколи.

Нікблн, присл. у ролі другорядного члена. Ні за яких обставин. Ніколи не забуду цього.

НШАЩО — НІ НА ЩО

Ншіщо, присл. Нанівець. Звівся

нінащо.