Ні на щб, займ. з прийм. і част. Ні для чого. Ні нащо не придатний.

НІ ПРИ ЧбМУ НІ РЙБА НІ М’ЯСО HI CBfr НІ ЗОРЯ НІ Се НІ Те НІЯК — НІЯК

Ніяк, присл. у ролі головного члена безособового речення. Нема можливості, неможливо. Допомогти йому ніяк.

Ніяк, присл. у ролі другорядного члена. Ніяк не можу пригадати. НО, част. 1. З попереднім словом пишеться через дефіс. А дай-но вогню! Ти-но краще мовчи! Якщо між часткою і словом, якого вона стосується, стоїть ще одна частка, то всі три

слова пишуться окремо. Нехай же но; підійди ж но.

НОБЕЛІВСЬКА ПРеМ1Я. Перше слово пишеться з великої літери. НОВГОРОД-СІВЕРСЬКИЙ, Нов-города-Сіверського, ім. НОВГОРОД-СІВЕРСЬКИЙ, новго-род-сіверського, прикм.

НОВИЙ РІК. Перше слово пишеться з великої літери.

НОВО… Перша частина складних слів, що відповідає поняттю «новий». З наступною частиною завжди пишеться разом: новобранець, ново-буддва, новозбуддваний, новонасіле-ний, новопридбаний, новорічний, ново-ствдрений.

НОВА ЗЕЛАНДІЯ, Нової Зеландії. НОВОЗЕЛАНДСЬКИЙ НОЖИЦІ, -иць, мн. Малі ножиці [не ножниці].

НбМЕР, -а, мн. -й, -ів, але два номери, п’ять номерів. НОРМАНДСЬКИЙ. Прикм. до Нормандія.

НОРМАНСЬКИЙ. Прикм. до нормой.

НОсиТИ, ношу, нбсиш, нбсимо, носите, носять; нак. носи, ногім(о), носіть

…НО, …ТО. Невідмінювані дієприкметникові форми на -но, -то — це активні українські конструкції, які

О. Пєшковський назвав «улюбленими в українській мові». Форми на -но, -то є присудками у безособових реченнях; синонімами до них можуть бути неозначено-особові речення: знайдено скарб — знайшли скарб, було видано книгу — книгу видали, наказ буде виконано —наказ виконаємо (виконають). Дієприкметникові форми на -но, -то керують іменниками: а) у знахідному відмінку (якщо ці форми утворені від перехідних дієслів): добуто руду, організовано зустріч, Михайлика врятовано, його поранено; б) у родовому відмінку, якщо іменник семантично

нтш

226

ОБвиСНУТИ

пов’язаний з навчанням: навчено грамоти; в) у давальному відмінку, якщо іменник залежить від об’єкта мовлення і виявлення почуттів: Дано людині землю і небо (Загребельний). Хлопцеві категорично заборонено виходити; г) в орудному відмінку, якщо іменник вказує на знаряд дя або спосіб виконання дії. Зроблено нашими руками. Інструкцією заборонено. Доріжки всипано піском. І серце ніби обгорнуто жаром (Федунець). Яничарам одружуватись заборонено (Загребельний). Ненормативним є уживання назви особи, що активно діє, у формі орудного відмінка іменників. Трактористами зорано поле. Двері відчинено водієм.

Формам на -но, -то варто давати перевагу, коли вибираємо конструкції: Під час семінару передбачено (передбачається) розглянути такі питання. Пропозиція розглядалася — пропозицію розглянуто. Твори перекладалися —твори перекладено. Відбір студентів буде проводитись—буде проведено. Дисертація виконувалася під керівництвом професора—дисертацію виконано. Передбачається поступово збільшити частку покриття громадянам реальних витрат на житло — передбачено збільшити. НТШ (ен-те-ша), невідм., с. Склад-носкорочене слово. Наукове товариство імені Шевченка.

НУЛЬ [не ноль], -я, ор. -ем, місц. (на) -і, ми. -і. Три нулі [не три нуля]. НЮРНБеРГ і НЮРНБЕРГ, -а, місц. (у) -зі і -гу(-ґу) НЮРНБЕРЗЬКИЙ ПРОЦеС. Перше слово пишеться з великої літери. НЯНЬЧИН

НЯНЬЧИТИ, -у, -иш, -имо, -ите, -ать; нак. няньч

НЯВКАТИ [не м’явкати], -аю, -аєш, -аємо, -аєте, -ають НЬЮ ЙОРК, Нью-Йорка НЬЮЙОРКІВЕЦЬ, -вця, ор. -ем НЬЮ-ЙОРКСЬКИЙ

О

01, невідм. Як назва літери вжив, у с.р. Заголовне о. Як назва звука вжив, в ч. р. О гублений о. Порушенням літературної вимови є наближення ненаголошеного о до а.

02, прийм. Із знах. і місц. відм. З місц. відм. уживається при точному або приблизному називанні часу дії. Збори відбудуться о 16-й годині Вийду з дому о 10-й годині. О котрій годині? Ненормативними є вислови: в шість годин, в десять годин.

О иів на вживається на позначення половини години, якої не вистачає до повної години. Вийшла з хати

0 пів на десяту [не пів десятої].

ОБ1, Обі, ор. Об’ю

ОБ2, прийм., ужив, із знах. і місц. відм. 1. З місц. відм. уживається як фонетичний варіант прийм. О. Виїхати об 11-й годині. 2. Із знах. відм. уживається при позначенні предмета: а) з яким хтось, щось стикається, зближується. Віконниця стукала об стіну; б) який є опорою для когось, чогось. Сперся об стіл; в) який спричинює дію. Поколовся об гострі колючки. Ужив, у сполуч. Битися як риба об лід. Бити лихом об землю. Ударитися об поли руками. Битися об заклад.

ОБАБІЧ. 1. присл. Обабіч простягалися поля. Синоніми: з оббх боків, на обидва ббки. 2. прийм. Обабіч вулиці цвітуть садки.

ОБВЕСти, -еду, -едеш, -едемб, -едете; мин. обвів, обвела, обвело, обвели; нак. -еди, -едім(о) [не давайте обведемо], -едіть ОБвиНЕНИЙ і ОБВИНУТИЙ ОБВИНУВАЛЬНИЙ ОБВИНУВАЧЕНИЙ. Синоніми: звинувачений, оскаржений. ОБвиСНУТИ, -ну, -непі; мин. обвис,

1 обвиснув, обвисла і обвиснула, обвисли і обвиснули

ОБВИТИ

227

ОБвиТИ, обів’ю, обів’єш, обів’ємо, обів’єте, обів’ють; мин. обвив, обвила, обвило, обвили; нак. обвий, обвийте

ОБВИТИСЯ, обів’юся, обів’єшся; tuuc. обвийся і ОБВИНУТИСЯ, -ну-ся, -нешся; нак. -нися ОБВШАТИ, -ає і ОБВІЮВАТИ, -ює

Обвід, -воду і обвід, -воду ОБВОДНИТИ, -ню, -ніші, -нимо, -ните; нак. -ни, -ніть, док. ОБВОДНЮВАТИ, -юю, -юєш, і ОБ-ВОДниТИ, -яю, -яєш, недок. ОБГІН, -гону

ОБГОЛЕНИЙ — ОГОЛЕНИЙ.

Розрізняються значенням. Обгблеиий. Якого поголили. Обголене обличчя.

Огбленш. 1. З якого зняли одяг, покриття, зробили голим. Оголені спини. Оголена земля. 2. Залишений без необхідного, без захисту. Оголений фронт. 3. перен. Розкрита суть чогось. Оголене нутро лицеміра.

обгОрнений і ОБГОРНУТИЙ ОБГОРНУТИ, -орну, -орнеш, -ор-нуть; нак. -орни, -орнім(о) [не давайте обгорнемо], -орніть ОБГОРОДЖЕНИЙ [не обгороже-ний]

ОБГОРОДЙТИ, -оджу [не обгорожу], -одиш, -одять; нак. -оди, -одіть ОБГОРТКА, -и, ор. -ою, місц. (на) -тці. Синоніми: обкладинка, оправа. ОБГОРЙТИ, -яю, -яєш, -яють ОБҐ РУНТОВАНИЙ. Синоніми: вмотивований, аргументований. ОБДАРОВАНИЙ ОБДеРТИ і ОБІДРАТИ, обдеру, обдереш, обдеруть, обдеремо, обдерете; мин. обдер і обідрав, обдерла і обідрала, обдерли і обідрали

ОБДеРТИСЯ і ОБІДРАТИСЯ, обдеруся, обдерешся, обдеремося, обдеруться; мин. обдерся і обідрався, обдерлася і обідралася, обдерлися і обідралися 15*

бБІД

ОБДУРЕНИЙ і ОДУРЕНИЙ ОБДУРЙТИ, -урю, -уриш і ОДУРЙ-ТИ, -урю, -уриш, -урять; нак. обдури і одури, обдуріть і одуріть,

ОБЕР… Перша частина складних слів, яка означає старшого на посаді. З наступною частиною пишеться через дефіс: дбер-інтендднт,

дбер-кондуктор, дбер-лейтенднт, дбер-мдйстер, обер-офіцер, дбер-про-курор.

ОБЕРНЕНО ПРОПОРЦІЙНИЙ ОБЕРНЕНОХРОНОЛОГІЧНИЙ ОБЕРНУТИ, -ерну, -ернеш, -ернуть; нак. -ерни, -ерніть ОБ’ЄДНАННЯ — ОБ’ЄДНАННЯ Об’єднання, род. ми. -ань. Організація. Літературне об’єднання. Об’єднання, род. мн. -ань. Дія. Об’єднання людей. ОБ’ЄКТИВІСТСЬКИЙ ОБ’ЄКтиВНИЙ. Синоніми: безсторонній, неупереджений, реальний, дійсний.

ОБ’ЄКтиВНО ВИЗНАНИЙ ОБ’ЄКтиВНО ЗУМОВЛЕНИЙ ОБ’ЄКтиВНО ЙМОВІРНИЙ ОБ’ЄМНО-ПРОСТОРОВИЙ ОБЖАТИ, обіжну, обіжнеш, обіжнемо, обіжнете, обіжнуть ОБЙДВА, обох, о66м, обома, (на) обох для ч. іс.р. і ОБЙДВІ — для ж. р.\ ОБОЄ — не пов’язане з граматичним родом. У непрямих відмінках форми однакові для всіх трьох родів. Уживання: 1. З іменниками, що вживаються тільки в множині, числ. обидва, обидві і їх форми не вживаються. Неправильно: біля обох воріт. Треба: біля цих і тих воріт. 2. При іменниках та словах обидва і обидві прикметники звичайно мають форму наз. відм. мн. Обидва маленькі хлопчики. Обидві маленькі дівчигаси. ОБІБРАТИ, обберу, оббереш, обберемо, обберете; нак. оббери, оббе-рім(о), обберіть

ОБІД — ОБІД. Розрізняються значенням.

ОБІДРАТИ

228

ОБПЙЛЕНИЙ

Обід, обода, мн. ободи, ободів, але два ободи, сім ободів. Частина колеса чи іншого круглого або циліндричного предмета. Металевий обід.

Обід, обіду, мн. обіди, обідів. їжа, яку споживають посеред дня; полудень. Під час обіду.

ОБІДРАТИ, обдеру, обдереш, обдеремо, обдерете, обдерсь; нак. обдери, обдеріть

ОБІЗНАНИЙ. Керування: з ким-чим. Обізнаний зі станом подій. ОБІЙНЯТИ, -ійму, -іймеш, -іймуть; нак. -ійми, -ійміть і ОБниТИ, -німу, -німеш, -німуть; нак. -німи, -німіть і -німіте

ОБІЙСТЯ. Синоніми: двір, садиба, подвір’я, господарство. ОБІЛЛЯТИ, -ллю, -ллєш, -ллємо, -ллєте і ОБлиТИ; мин. облив, облила, облило, облили ОБІМЛІТИ, -ію, -ієш ОБІПРАТИ, обперу, обпереш, обперемо, обперете, обперуть; нак. обпери, обперім(о), обперіть ОБІГ, -у і ОБІТНИЦЯ, -і, ор. -ею. Синоніми: зобов’язання, слово. ОБ’ЇЗДИТИ — ОБ’ЇЗДЙТИ Об’їздити, -їжджу, -їздиш, -їздять; нак. -їздь, док. Побувати у багатьох місцях. Я об їздив пів-Європи. Об’їздити, -їжджу, -їздиш, -їздимо, -їздите, -їздять, недок. Об’їжджати. Об їздив сусідні райони.

ОБ^ИЙИ, -а, -е. ОбЬна дорога. ОБ’ЇХАТИ, -їду, -їдеш, -їдемо, -їдете, -їдуть; нак. -їдь, -їдьмо, -їдьте ОБКЛеСНИЙ

ОБКРЕСЛИТИ, -лю, -лиш, -лять; нак. -если і -есль, -есліть ОБЛАГОРОДЖЕННЯ [не облагорожения], -я, ор. -нням ОБЛЕСЛИВИЙ і УЛЕСЛИВИЙ ОБЛЕТІТИ — ОБЛІТАТИ. Розрізняються значенням.

Облетіти, -ечу, -етиш, -етимо, -етять, док., об лІтАти, -аю, -аєш, -ають, недок. 1. Літаючи, здійсню

вати рух по колу. Облетіти Землю. 2. Опадати з дерева (про листя, плоди тощо). Облетіло пожовкле листя. Облітати, -аю, -аєш, -аємо, -аєте, -іють, док. Літаючи, побувати у багатьох місцях. Облітав усі кутки на Землі.

ОБлиЧЧЯ див. ЛИЦе ОБЛШЙХА [не обліпіха], -и ОБЛІПЛЕНИЙ ОБЛІТАТИ див. ОБЛЕТІТИ ОБЛЯМІВКА [не кайма], -н, ор. чло, місц. (ва) -івці. Сшшніми: лямівка, обвідка, берег.

ОБЛЮБОВАНИЙ ОБМЕЖЕНО ПРИДАТНИЙ ОБМІЛИНА [не обмілині], -и

Обмін — обмінюваність.

Розрізняються значенням.

Обмін, -у. Процес обмінювання чимось. Обмін товарами. Обмін між господарями. Обмін речовин. Обмінюй ансть, -ності, ор. -ністю. Здатність до обміну. Обмінюваність товару.

ОБМОТУВАЛЬНО-ІЗОЛЯЦІЙ

НИЙ

ОБМ’ЯКЛИЙ

ОБНОВА і ОБНОВКА, -и, місц. (у) -ОВЦІ, мн. -вки, -вок ОБНЯТИ див. ОБІЙНЯТИ ОБНОСИТИ, -ошу, -осиш, -осять; нак. -ось, -осьте, недок., ОБНОСИТИ, -ошу, -осиш, -осять; нак. -оси, -осіть

ОБОВ’ЯЗКОВО, присл. Синоніми: неодмінно, конче, доконечно. ОБОЛОНЬ, -і, ор. -нню, род. мн. -ней. Заплавні луки. Як територіальна назва частини Києва пишеться з великої літери.

ОБОРОННО-НАСТУПАЛЬНИЙ ОБОРОНОЗДАТНИЙ ОБОРОНОСПРОМОЖНИЙ ОБПеРТИ, обіпру, обіпреш, обіпруть; нак. обіпри, обіпріть

ОБПЕЧЕНИЙ і опечений

ОБПЙЛЕНИЙ. Дієприкм. до обпилити

ОБПЙЛЯНИЙ

229

ОБ’ЮШЕНИЙ

ОБПЙЛЯНИЙ. Дкприкм. до обпиляти

ОБРАЖАТИСЯ [не обіжатися], -аюся, -аєшся, -йються; пак. -айся, -аймося, -аіггеся

ОБРАЗ, і. pod. -а, мн. -й, -ів, але два образи, п’ять образів. Ікона. Рама для образа. 2. род. -у, мн. -и, -ів. Постать; художній засіб; тип. Характеристика образу повісті. бБРАЗНОМЕТАФОРЙЧНИЙ

Образно-символічний

Образно-художній

ОБРАНЕЦЬ, -нця, дав. -нцеві, ор. -нцем, мн. -нці, -нців ОБРАТИ, оберу, обереш, оберемб, оберете, оберуть; пак. обери, обе-рім(о), оберіть

ОБРІЗ. 1. род. -а. Укорочена гвинтівка. Вистріл з обріза. 2. род. -у. Обрізаний край. Лінія обрізу. ОБРІЗАТИ, -аю, -аєш, -ають; нак. -ай, -аймо, -айте, недок., ОБРІЗАТИ, -іжу, -іжеш, -іжуть; нак. -їж, -їжмо [не давайте обріжем], -їжте, док. ОБРОБІТОК — ОБРОБКА. Розрізняються значенням.

Обробіток, -тку. Готування ґрунту для вирощування рослин. Методи обробітку ґрунту. Міжрядний обробіток буряків.

Обрббка, -и. 1. Надання чому-небудь закінченого вигляду. Обробка деревини. 2. Опрацювання музичної теми. Обробка народної пісні. ОБРУБАНИЙ. Дісприкм. до обрубати

ОБРОБЛЕНИЙ. Дісприкм. до обрубати

ОБРУС, -а і ОБРУС. Синоніми: скатертина, скатерка.

ОБРУЧ, -а, ор. -ем ОБРУЧеВИЙ

ОБРУЧКА, -и, місц. (в) -чці, мн. обручки і обручки, обручок і обручок. Синоніми: перстень, каблучка. ОБряд, -у. Синоніми: ритуал, церемонія.

ОБСАДЖЕНИЙ [не обсажений]

ОБСАДЙТИ, -аджу [не обсажу], -адині, -адять; нак. -адй, -адім(о) [не давайте обсадимо], -адіть ОБСИПАТИ, -аю, -аєш, -ають; нак. -ай, -іймо, -айте, недок., ОБсиПА-ТИ, -плю, -плеш, -плять; нак. -йп, -йпмо, -йпте, док.

ОБСГКти, -ічу, -ічеш, -ічемб, -ічете, -ічуть, мин. обсік, обсікла, обсіклб, обсікли; нак. -ічй, -ічім(о), -ічіть ОБСКУБАТИ, -аю, -йєш і ОБСКУБТИ, -бу, -беш, -бемо, -бетб, -буть; нак. -бй, -біть

ОБСМІЯНИЙ, ОСМІЯНИЙ і ВИСМІЯНИЙ ОБСТЕЖЕНИЙ ОБСТРИЖЕНИЙ ОБСТРІЛЯНИЙ ОБСТРУГАНИЙ

ОБСТРУКЦІЙНИЙ — ОБСТРУКЦІОНІСТСЬКИЙ. Розрізняються значенням.

Обструкційній. Який проводить роботу, спрямовану на зрив певних дій, заходів. Обструкційні заходи в парламентській боротьбі. Обструкціоиістськгї. Який стосується обструкціонізму і обструкціоністів. Обструкціоністська тактика. ОБТЕРТИ, обітру, обітреш, обітремо, обітрете, обітруть і обітру, обітреш, обітремо, обітрете, обітруть; нак. обітрй, обітрім(о), обітріть ОБТОЧЕНИЙ

ОБУМОВЛЮВАТИ див. ЗУМОВЛЮВАТИ.

обштукатУрший ОБШУКАТИ — ОШУКАТИ. Розрізняються значенням.

Обшукити, -каю, -каєш. 1. Зробити обшук. Поліція обшукала весь дім. 2. Старанно шукати кого-, що-небудь. Обшукали навколо хати.

Ошукити, -каю, -каєш, розм. Обдурювати когось. Хтів пан когось ошукати та й сам ошукався (Ру-данський). Ошукати чесну людину. ОБЩЙННО-РОДОвиЙ, -4, -е ОБ’ЮШЕНИЙ

овАльно-довгАсгий

з

ОДИНОКИЙ

овАльно-довгАстий ОВАЛЬНО-РОМБІЧНИЙ ОВеС, вівса, мн. вівса. У знач, «вів-сяне поле, вівсяні сходи» вжив, переважно вівси. У цьому році гарно зазеленіли вівси.

ОВОЛОДІВАТИ, -аю, -аєш. Керування: ким, чим. Оволодівати знаннями. Оволодівати теорією.

Овочб-баштАнний

овочезаготівельний

овочеконсервний

ОВОЧЕПЕРЕРОБНИЙ

ОВОЧЕСУШИЛЬНИЙ

ОВОЧЕСХОВИЩЕ

ОВОЧІ — ФРУКТИ. Розрізняються

значенням.

Овочі, -ів, мн. (іодн. овоч, -а, ор. -ем). Плоди городніх (рідко польових) рослин. Синонім горб диня ужив, як побутове. Овочі — дуже цінні продукти харчування.

Фрукти, -ів, мн. (одн. фрукт, -а, ор. -ом). Плоди садових дерев, кущів. Синонім садовина сприймається як побутове. Свіжі фрукти. Соки з фруктів.

Овруцький, прикм. до Овруч. ОГлиДАЧ, -ядача, дав. -ядачеві, ор. -ядачем і ОГЛЯДАЧ, -ядача, дав. -ядачеві, ор. -ядачем, мн. -і, -ів ОГОЛЕНИЙ див. ОБГОЛЕНИЙ ОГОЛОШЕННЯ, -я, ор. -нням, род. мн. -єнь. Синонім: повідомлення. Напиши оголошення [не об’яву]. ОГОЛОШУВАТИ, -ую, -уєш, -ують; пак. -уй, -уйте, недок., ОГО-ЛОсиТИ, -ошу, -осипі, -осять, пак. -оси, -осім(о), -осіть, док. Оголосили наказ [не об’явили приказ].

ОГРІХ, -у і ОГРІХ. Синоніми: хиба, вада, прбгріх, помилка. Не зловживати словом недблік.

ОДЕР, -у (німецька назва) і ОДРА, -и ОДЕЩИНА, -и

ОДЙН, одного, дав. одному, ор. одним, місц. (в) одному, ч.; ОДНА, однієї і одної, дав. одній, ор. однією і одною, ж.; ОДНЕ і ОДНО, одного;

мн. одні, одних, дав. одним, ор. одними. В одному селі. На одному питанні. Одного разу. Всі до одного. Одне до одгюго. Один за одним. Один одному. Узгодження присудка з підметом, до складу якого входить один, одна, одно. При підметі, до складу якого входить складений числівник, що закінчується на один, присудок, як правило, має форму одн.: Тридцять один учень склав екзамен на відмінно. Форма присудка у множині пов’язана з умовами контексту: 1. Якщо присудок-дієслово вказує на взаємну дію. Двадцять один делегат зустрілися за круглим столом. 2. Якщо між підметом і присудком є зворот, підрядне речення тощо. Двадцять одна організація, які підписали угоду, виконали свої зобов’язання. 3. Якщо у складі підмета є займенники у формі мн. Усі ці двадцять один процент перевиконання свідчать про напружену працю колективу. ОДИНАДЦЯТЕРО, -тьох, дав. -тьбм, ор. -тьма і -тьома. місц. (на) -тьох ОДИНАДЦЯТИЙ [не одинадцятий] ОДИНАДЦЯТЬ [не одинадцять], -адцяти і -тьох, дав. -адцяти і -тьом, ор. -тьма і -тьома, місц. (на) -адцяти і -тьох.

одинарний — ординарний.

Розрізняються значенням. Однибринн. Не подвійний; який складається з однієї частини. Одинарна рама.

Ординарний. Звичайний; банальний; який нічим не відрізняється від інших. Ординарне обличчя.

ОДЙН-ДВА, одна-дві, одне-два ОДЙН-ДР^ГИЙ, одна-друга, од-не-щ>уге

ОДИН-ЄДЙНИЙ, одна-єдина, од-не-едйне

ОДЙН ОДНИМ, Одні одною ОДИН-ОДНІСШЬКИЙ, одна-одні-сінька, одне-однісіньке ОДИНОКИЙ — ПООДИНОКИЙ. Збігаються у знач, «який не зливаєть

ОДІОЗНИЙ

31

ОДЯГАТИ

ся з іншими, ізольований від інших». Одинокі (поодинокі) перехожі. Одинокі (поодинокі) постріли [не одиничні постріли].

Тільки одннбкнн ужив, у знач, «який не має сім’ї, самотній; нікому не потрібний». Одинока молода вчителька.

Тільки иоодннбкни ужив, у знач, «який не часто трапляється». Насторожують факти, аж ніяк непоодинокі.

ОДІОЗНИЙ. Який викликає негативне ставлення до себе. Синоніми: небажаний, неприйнятний. ОД1ССеЯ, -ї, ор. -єю (у знач, «мандри»).

ОДНАК. Пунктуація. 1. спол. сурядності. Синоніми: але, проте, одначе. Все поснуло, однак нічна тиша повна всякими звуками. 2. присл. у знач, вставн. слова. Усі замовкли. Павло, однак, довго не міг заспокоїтись.

ОДНО… Перша частина складних слів, що відповідає за значенням слову «один». З наступною частиною завжди пишеться разом: одно&ктний, однобарвний, одноденний, однокімнатний, однокурсник, одноповерховий, односпальний, однотдмний. ОДНОБІЧНИЙ — ОДНОБОКИЙ Збігаються у знач, «який має лише один робочий бік (про інструменти, механізми тощо)». Однобічний шиповий верстат. Однобокий меч. Однобічний ужив, у значеннях: 1. Який здійснюється тільки в одному напрямі (про рух, зв’язок тощо). Однобічний зв’язок. Однобічний рух по шосе. 2. Вузький, обмежений (про діяльність, інтереси, виховання). Однобічна спеціалізація.

Тільки одноббкин ужив, у знач, «який має один бік більший від другого». Після тяжкої хвороби в дитинстві став однобоким.

ОДНОГОЛОСИЙ — ОДНОГОЛОСНИЙ. Збігаються у знач. муз. тер

міна «який виконується в один голос, звучить одним голосом». Одноголосний (одноголосий) спів.

Тільки одноголбап вжив, у знач, ім. мн. Родина одноголосих (про птахів).

Тільки одноголбсшй вжив, у знач, «одностайно схвалений, прийнятий усіма присутніми (про постанову, резолюцію і т. ін.)». Одноголосне рішення.

ОДНОЙМеННИЙ ОДНОКОЛІРНИЙ [не одноколір-ний]

ОДНОМІСНИЙ

ОДНОРАЗОВИЙ — ОДНОЧАСНИЙ. Розрізняються значенням. Одноразбвнн. 1. Який відбувається чи відбудеться один раз. Одержав одноразову допомогу.

Одноч&снн. Який відбувається водночас з чим-небудь іншим; у той самий час. Одночасні виступи фольклорних груп на естрадах парку. ОДНОСЕЛЕЦЬ, -льця, дав. -льцеві, ор. -льцем, мн. -льці, -льців ОДНОСЕЛЬЧАНИН, -а, мн. -ани, -ан і ОДНОСІЛЬЧАНИН ОДНОСКЛАДНИЙ — ОДНОСКЛАДОВИЙ. Розрізняються значенням.

Односкладний. Ужив, як мовозн. термін стосовно речення. Односкладне речення — речення, граматичний центр якого складається з одного головного члена.

Односкладбвий. Який має один склад. Односкладові слова. ОДНОСТУЛКОВИЙ ОДНОЧАСНИЙ див. ОДНОРАЗОВИЙ

ОДРУЖЕНИЙ. Синонім: жонатий ОДРУжиТИСЯ, -ужуся, -ужишся, -ужаться; нак. -ужися, -ужіться. Керування: з ким [не на кому]. Одружився з однокурсницею. ОДУРЕНИЙ див. ОБДУРЕНИЙ ОДУРЙТИ див. ОБДУРИТИ ОДЯГАТИ див. НАДІВАТИ

ОЖЕЛеДИЦЯ

232

ОКРеСЛИТИ

ожеледиця — Ожеледь. Спо-

стерігається тенденція розмежовувати термінологічне значення цих слів. Ожеледждя, -і, ор. -ею. Тонкий шар льоду на поверхні землі На дорогах ожеледиця [не голольод].

Ожеледь, -і, ор. -ддю. Кристали льоду-снігу, якими обростають стовбури та гілки дерев, дроти тощо. Віття взялося ожеледдю і б’ється на вітрі, тріщить, ламається (Ку-чер).

ОЖИВИТИ, -ивлю, -йвиш, -являть; пак. -иви, -ивіть ОЖИЛИЙ [не оживший]

ОЖИТИ, -иву, -ивеш, -ивемб, -ивете, -ивуть, мин. ожив, ожила, ожило, ожили; нак. -йй, -ййте ОЗВАТИСЯ, озвуся, озвешся, озвемося, озветеся і ОЗОВ^СЯ, озовеш-ся, озовембся, озоветеся ОЗВІРІЛИЙ [не озвірівший] ОЗДОБЛЮВАТИ, -юю, -юєш ОЗЕЛЕНЕНИЙ

ОЗЕЛЕНЮВАТИ, -юю, -юєш, -юють; нак. -юй, -юйте ОЗеРНО-Л1СОвиЙ, -а, -е ОЗеРНО-Р1ЧКОвиЙ, -і, -е ОЗЕРО, -а, мн. -ера, -ер. Назви озер, виражені відмінюваними іменниками, в переважній більшості не узгоджуються у відмінку зі словом озеро. На озері Синсвір. Біля озера Світязь. На озері Глинна Наварія. Українські за походженням назви виявляють тенденцію до узгодження у відмінку зі словом озеро. Біля озера Медянки (назва озера — Медянка). Назва, виражена формою прикметника, узгоджується з іменником у відмінку. На Святому озері Глибина озера Пісочного.

Рід невідмінюваних назв озер. Невідмінювані назви озер є іменниками середнього роду (за родом слова озеро). Повноводне Ері. ОЗеРЦЕ, -я, ор. -ем і ОЗЕРЦе, -я, ор. -ем, мн. -ерця, -ерець і -ерця, -ерець

ОЗЛбБЛЮВАТИ, -юю, -юєш, -юють; нак. -юй, -юйте і ОЗЛОБЛЯТИ, -яю, -яєш, -яють; нак. -яй, -яйте

ОЗНАЙОМИТИ — ПОЗНАЙОМИТИ. Розрізняються значенням. Ознайомити, -млю, -миш, -млять; нак. -ом, -омте. Керування: кого з чим. Дати певні відомості, інформацію про що-небудь. Майбутніх учителів… у вузах майже не ознайомлюють з елементами наукової організації праці… (З журналу). Ненормативним є вислів: познайомити з творчістю письменника. Познайомити, -млю, -миш, -млять; нак. -омте. Керування: кого з ким. Налагодити знайомство між незнайомими, представити когось ко-му-небудь. …Я познайомлю вас з ним зараз (Кобилянська). Познайомити учнів з письменником. Але: ознайомити з творчістю онсьменшоса. ОКЕАНОГРАФІЯ, -ї, ор. -ЄЮ ОкиСЛЕНИЙ

ОКИСЛИТИ, -лю, -лиш, -лимо, -лите, -лять; нак. -ли, -літь ОкиСЛЮВАЛЬНО-ВІДНбВНИЙ ОКИСЛЮВАТИСЯ, -юється і ОКИСЛЯТИСЯ, -яється ОКИСНИЙ (від ОКИС). Окисні спо-луки і ОКИСЛЮВАЛЬНИЙ (ОКИСНИЙ). Окислювальний (окисний) процес.

ОкиСНО-МЕТАЛеВИЙ ОкиСНО-РТ^ТНИЙ ОкиСНУТИ, -не; мин. окис і оки-снув, окисла і окиснула, окисли і окиснули

ОКІП, окопу і ОКбП. Синонім: шанець.

ОКО, ока, місц. в (на) оці, мн. очі, очей, ор. очйма; у вічі. Впадати у вічі (в око). Ненормативним є вислів кидатися в вічі.

ОКРЕМИЙ. Окремий номер у готелі [не одиночний номер у готелі]. ОКРЕСЛИТИ, -лю, -лиш; нак. -если і -есль, -есльмо, -есльте

ОКРЙЛЕНИЙ

2

ОлиВА

ОКРЙЛЕНИЙ

ОКРИЛЮВАТИ, -юк>, -юєш, -юють

ОКРУГ — ОКРИТА. Розрізняються значенням.

Округ, -у, мн. -й, -їв, але два округи, сім бкругів. Адміністративно-політичний, господарський, військовий і т.ін. підрозділи державної території. Виборчий округ. Військовий округ. Округа, -и. Навколишня місцевість. Цю вістку розмели на всю округу. ОКРУГЛЕННЯ і ОКРУГЛЮВАННЯ — ОКРУГЛІСТЬ. Розрізняються значенням.

Округ летя (округлюваная). Надання чомусь округлої форми; наближене вираження числа. Округлення (округлювання) числа.

Округлість. Властивість, стан чого-небудь округлого. Округлості тіла. Округлість рухів. ОКРУГЛЮВАТИ, -юю, -юєш, -юють; пак. -юй, -юйте і ОКРУГЛЯТИ, -яю, -яєш, -яють; пак. -яй, -яйте ОКСАМЙТНИЙ і ОКСАМИТОВИЙ

ОКСАНА, -и, ор. -ою, кл. Оксано! і ОКСеН1Я, КСеН1Я, -ї, ор. -сю, кл. Оксеніє! Ксеніє! Зменш.-пестл.: Оксанко! Оксаночко! Оксанонько! Ксеню! Сяню!

ОКСФОРД [не Оксфорд], -а Оксфордський [не оксфордський]

ОКУЛЯР — ОКУЛЯРИ. Розрізняються значенням.

Окуляр, -а, ор. -ом. Елемент складної оптичної системи для збільшення зображення.

Окуляри, -ів, мн. Оптичний прилад, який застосовують для виправлення вад зору або для захисту очей від механічних ушкоджень. Синоніми: пенсне (окуляри без завушних дужок), монокль (оптичне скло для одного ока).

ОКУНЬ, -я, мн -і, -ів, але два окуні, п’ять окунів

ОКУПОВАНИЙ. Синонім: поневолений.

ОЛЕКСАНДР, -а, дав. -ові, ор. -ом, кл.. Олександре! Зменш.-пестл.: Олесю! Одеську! Олесику! Лесю! Лесику! Сашо! [не Саша! не Алік!]; Олександрович, -а, дав. -у, ор. -ем; Олександрівна, -и [не Олександрівної], дав. -і [не Олексан-дрівній]. Поїхали два Олександри. Іване Олександровичу! Віро Олександрівно!

ОЛЕКСІЙ, -я, дав. -єві, ор. -єм, кл. Олексію! Зменш.-пестл.: Оле-ксійку! Олексику! Олексієчку! Олю! Олесю! Олексійович [не Олексієвич], -а, дав. -у, ор. -ем; Олексіївна, -и [не Олексіївної], дав. -і [не Олек-сіївній]. У шахи грали два Олексії [не два Олексія]. Михаиле Олексійовичу! Ніно Олексіївно!

ОЛеНА, -и, ор. -ою, кл. Олено! З менш.-пестл.: Оленко! Оленочко! Оленцю, Оленцуню! Олесю! [не Лєна!]

ОЛЕНЯР, -а, дав. -еві, ор. -ем, мн -і, -ів, дав. -ам

ОЛЕНЯРСЬКИЙ — ОЛеНЯЧИЙ.

Розрізняються значенням. Оленярський. Який стосується оленярства і оленяра. На півтчі багато оленярських господарств.

Оленнчни. Який стосується оленя. Оленячий ріг. Оленяче стадо. Оленяча шкура. Оленячий слід.

ОлиВА — ОЛІФА — ОЛІЯ. Розрізняються значенням.

Олива , -и. 1. Субтропічна рослина родини маслинових; плоди (ще маслина). 2. Олія з плодів оливи. Оліфа, -и. Рідка речовина, що її одержують переробкою олії для виготовлення фарб, лаків. З насіння льону-довгунця добувають льняну олію, яка є харчовим продуктом і йде на виготовлення оліфи.

Олія, -ї, ор. -єю. 1. Рідка жирова речовина, яку добувають з насіння або плодів деяких рослин. Соняш

оливковий

234

ОПЛАЧУВАТИ

никова олія. Добувають олію з конопель. 2. спец. Олійна фарба. Серія робіт олією на лінолеумі. ОлиВКОВИЙ [не оливковий] ОЛІМПІЙСЬКИЙ. У складі власної назви пишеться з великої літери. Учасник Олімпійських ігор. Але: Мріяла стати олімпійською чемпіонкою. Збудоват олімпійське містечко.

ОЛІФА див. ОлиВА ОЛІЯ див. ОлиВА ОЛОВОРУДНИЙ ОЛОВ’ЙНО-СВИНЦеВИЙ

олов’Ано-сірий

ОЛОВ’ЙНОФбСФОРИСТИЙ [не фосфористий]

ОЛЬГА, -и, дав. -зі, ор. -ою, кл. бльго! Зменш.-пестл.: блю! бленько! блечко! Олюню! Олюнько! Олюнцю! Олюсю! [не О ля!]

ОМеЛА, -и і ОМЕЛА, -й ОМЕлиН, -а, дав. -ові, ор. -ом, кл. Омеляне! Зменш.-пестл.: Омельку! Омельчику! Мільку!; Омелянович, -а, дав. -у, ор.-ем; Омелянівна, -и [не Омелянівно!], дав. -і [не Омелянів -ній]. У класі вчаться два Омеляни. Василю Омеляновичу! Ніно Омелянівно!

ОМЕРТВІЛИЙ [не омертвівший] ОМОЛОДЖЕНИЙ [не омоложений] Онде і розм. Ондечки, і. част.

А онде під тином опухла дитина голоднеє мре (Шевченко). 2. присл. Синоніми: там, отам.

ОНІКС, і. род. -а. Кристал. Вага онікса. 2. род. -у. Речовина. Вироби з оніксу.