ОНУК, -а, дав. -ові, кл. -уче, мн. онуки, -ів і ВНУК. Два онуки [не два онука].

ОНУКА, -и, дав. -ці, кл. -ко, мн. онуки, онук і ВНУКА ОНУЧА, -і, ор. -ею. Шматок тканини.

ОНУЧА, -ати, дав. -аті, ор. -ам, мн. -ата, -ат і ВНУЧА ОНУЧЧИН і ВНУЧЧИН

ОПАЛ. 1. род. -а. Окремий кристал. Структура опала. 2. род. -у. Речовина. Вироби з опалу. ОПАЛЮВАЛЬНО-ВЕНТИЛЯЦІЙНИЙ

ОПАНОВУВАТИ, -ую, -уєш. Керування: що [не чим]. Опановувати ковальську справу.

Опера — оперета. збігаються у загальному значенні «вид музичного мистецтва».

Опера. Театральна вистава, у якій співають у супроводі оркестру. Класична опера. Соліст опери. 2. Театр, де ставлять такі твори.

Оиерета. Комічна опера, у якій спів і танець поєднуються з розмовним діалогом.

ОПЕРА-БАЛеТ, опери-балету ОПЕРА-ВОДЕВІЛЬ, опери-водеві-лю, ор. оперою-водевілем ОПЕРАтиВНО-ВИРОБниЧИЙ ОПЕРАТИВНО-ТЕХНІЧНИЙ

оперАтор-постанОвник,

оператора-постановника ОПЕРАЦІЙНО-ПЕРЕВ’ЯЗУВАЛЬНИЙ

ОПеРТИ, опру, опреш, опремо, опрете і обіпру, обіпреш, обіпремо, обіпрете

ОПЕЧЕНИЙ див. ОБПеЧЕНИЙ ОПІЙ, -ю, ор. -єм і Опіум, -у ОПІВДНІ, присл. Синонім: о 12-й годині дня.

ОПІВНОЧІ, присл. Синонім: о 12-й годині ночі.

ОПІСЛЯ і ОПІСЛЯ. 1. присл. Синоніми: згодом, потім, пізніше. Дивись, щоб не помиливсь, а опісля не журивсь (Народна творчість). 2. пройм. Опісля свят приїду.

ОПЛАКАНИЙ ОПЛАЧЕНИЙ ОПЛАЧУВАНИЙ ОПЛАЧУВАТИ — ПЛАтиТИ. Розрізняються способом синтаксичного зв’язку.

Оплачувати що, платити за що. Оплачувати чек. Оплачувати проїзд.

Опліч

235

ОРИГІНАЛ

Але: платити за проїзд. Вислів оплачуйте за проЬд ненормативний. ОПЛІЧ, присл. Синоніми: пліч-о-пліч, поруч, рука в руку. ОПОВИТИ, опов’ю, опов’єш, опов’ємо, опов’єте і оповию, оповиєш, оповиємо, оповиєте ОПОВІДЬ, -і, ор. -ддю, род. мн. -дей

ОПОВІСТИ, -ім, -іси, -їсть, -імо, -істе, -їдять; мин. оповів, оповіли, оповіло, оповіли; нак. -їж, -їжмо, -їжте і ОПОВІСТИ, ОПОВІСтиТИ, -іщу, -істиш, -істи-мо, -істите і СПОВІСтиТИ ОПОЗИЦІЙНО НАСТРОЄНИЙ ОПОЗИЦІЯ див. АПОЗЙЦІЯ ОПОЛЧЕННЯ [не ополчення], -я, ор. -нням, род. мн. -ень ОПОРНО-РУХОвиЙ, -а, -е ОПОРТУНІСтиЧНИЙ — ОПОРТУНІСТСЬКИЙ. Розрізняються значенням.

Опортуністичний. Проникнутий опортунізмом. Опортуністична течія. Опортуністичгш програма реформістів.

Опортуністський. Який стосується опортунізму, опортуністів. Опортуністська група. ОПОСЕРЕДКОВАНИЙ ОПРОМІНЕНИЙ. Опромінений організм [не облучений організм]. ОПТИКО-МЕХАНІЧНИЙ ОПтиЧНО ЧУТЛИВИЙ ОПТОВИЙ [не оптовий] ОПТбВО-РОЗДРІБниЙ, -а, -е

опУкловгнУтий

опУклоплОский

орАнжево-червОний

ОРАТИ, орю, ореш, оремо, орете, орють; нак. ори, орім(о), оріть ОРАЧ, -а, дав. -еві, ор. -ем, кл. -ачу, мн. -і, -ів

6РГАН. 1. род. -а. Частина організму. Лікування хворого органа. 2. род. -у: а) установа. Адмтістративного органу. Органу народного контролю. Слідчого органу; б) періодичне видан

ня. Звернися до газети — органу нашої організації.

ОРГАН, -а. Музичний інструмент. Звуки органа.

ОРГАНІЗАТОРСЬКИЙ — ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ. Розрізняються значенням.

Організаторський. Який пов’язаний з організатором, властивий йому. Досвід організаторської роботи. Організаторський хист.

Організаційний. Пов’язаний з дією, спрямованою на організацію, згуртування, мобілізацію чогось, когось. Організацією побудова.

ОРГАІШ АЦІЙН О-АДМІНІСТРАТИВНИЙ

ОРГАНІЗАЦІЯ ОБ’ЄДНАНИХ НАЦІЙ (ООН). Усі три слова та абревіатура пишуться з великої літери.

оргАно-мшерАльний

ОРГАНОПЛАСТИКА, -и, місц.

ОРГАНОТЕРАПЕВТИЧНИЙ ОРДЕН, і. род. -а. Відзнака. У до-стосний ордена Пошани. 2. род. -у. Об’єднання. Члени католицького ордену.

ОРДЕР, -а, мн. -й, -ів (документ) і -и, -ів (в архітектурі). ОРДИНАРНИЙ див. ОДИНАРНИЙ ОРЕОЛ. 1. род. -а. Променисте коло, сяйво, німб. Навколо місяця не було звичайного ореола. 2. род. -у, перен. Атмосфера слави, успіху. До ореолу героїчності додався ще ореол слави. ОРеСТ, -а, дав. -ові, ор. -ом; кл. Оресте! Зменш.-пестл.: Орестику! Орйську! Орйсю! брку! брчику! брцю! Орестовнч, -а, дав. -у, ор. -ем; Орй-стівиа, -и [не Орестівної], дав. -і [не Орестівній]. В ансамблі два Орести [не два Ореста]. Пйвле Орестовичу! Віро Орестівно!

ОРИГІНАЛ. 1. род. -у. Першотвір, придатний для відтворення, копіювання. Текст оригіналу. 2. род. -а, розм. Людина-дивак. Такого оригінала бачили вперше.

ОРІЄНтиРНО…

236

ОТеЦЬ

ОРІЄНтиРНО-СИГНАЛЬНИЙ

орієнтувАльно-дослід-

ницький

ОРІНОКО, невідм., ж. Назва річки. Судноплавна Оріноко.

ОРКеСТР, -у

ОРКЕСТРАНТСЬКИЙ — ОРКЕСТРОВИЙ. Розрізняються значенням.

Оркестрантський. Який стосується оркестранта, оркестрантів. Оркестрантський хист.

Оркестрбвий. Призначений для оркестру; який виконує оркестр. Оркестрова сюїта. Оркестрова будка. ОРЛЕни, -яти, -яті, ор. -ям, ми. -ята, -ят і ОРЛЯ, -яти, -яті, ор. -ям, мн. -ята, -ят

ОРНАМЕНТАЛЬНИЙ і орнаментний

ОСВІТЛЕНИЙ — ОСВІЧЕНИЙ.

Розрізняються значенням. Освітлений. Який видний, бо на нього падає світло; який має освітлення. Освітлений вечірнім сонцем. Освітлені вікна. Освітлене місце. Ненормативним є вислів освічена місяцем вулиця.

Освічений. Який має освіту. Освічене суспільство. Освічена жінка. ОСВІТНІЙ, -я, -є

ОСВОЮВАТИ див. ЗАСВОЮВАТИ ОСЕЛЕДЕЦЬ, -дця, ор. -дцем. Купив два оселедці [не дві сельодки]. ОСЕРЕДКОВИЙ і ОСЕРЕДКОВИЙ

ОСИП див. ЙОСИП

Осипа див. йОсипа

ОСІЛИЙ [не осівший] ОСІННЬО-ЗИМОвиЙ, -а, -е ОСІСТИ, осяду, осядеш; нак. осядь, осядьте

ОСКАЖЕНІЛИЙ [не оскаженівший] ОСКІЛЬКИ — ОСТІЛЬКИ Оскільки. 1. спол. Ужив, в підрядних реченнях причини у знач, «тому що» [не поскільки]. Оскільки боронуванням не можна утворити достатньої товщини розпушеного шару, треба як

найшвидше провести передпосівну культивацію зябу (3 газети). 2. Ужив, у знач, «наскільки, як». Оскільки мені відомо, щось у цій справі вже робиться (Рильський).

Остільки. 1. спол. Ужив, в складі подвійного сполучника остільки…, оскільки. 2. присл. Чом я не можу забутись остільки, щоб лише міг я дивитись і дихати? (Олесь). ОСМІЯНИЙ див. ОБСМІЯНИЙ ОСОБЙСТИЙ — ОСОБОВИЙ. Розрізняються значенням. Особнгпй. 1. Який належить окремій особі, призначений для індивідуального користування. Особистий автотранспорт. Особиста бібліотека. 2. Який стосується певної особи, виражає її індивідуальніть. Але ж без особистого щастя життя — не життя, людина —не людина (Франко). 3. Який певна особа здійснює безпосередньо, а не через інших. Особистий запис. Хворий був під особистим наглядом лікаря. Взяти під особистий контроль.

Особбвнь 1. Який стосується окремої людини. Вживається в кількох стійких словосполученнях. Особова назва. Особовий склад. Особове посвідчення. Особова справа. 2. грам. Який виражає категорію особи. Особові дієслівні закінчення.

ОСОКІР, -кора

ОСТАННІЙ див. КРАЙНІЙ

ОСТІНДСЬКИЙ

ОСТ-ІНДІЯ, Ост-Індії, ор. Ост-Ін-

ДІЄЮ

ОСТРОГ, -у, місц. (в) -зі, мн. -й, -ів. В’язниця. 2. род. -а, місц. (в) -зі. Назва міста.

ОСТРОЗЬКИЙ. Прикм. до Осгрбг. ОСУДЖУВАТИ див. ЗАСУДЖУВАТИ

ОСУДЛИВИЙ

ОСЯЙНИЙ і ОСЯЙниЙ, -а, -е

ОТАкиЙ-ТО, отакА-то, ота-Ке-ТО

ОТеЦЬ див. БАТЬКО

ОТЖЕ

23

пАливо

Отже — от же

Отже. 1. част. Синонім: адже. То отже слухай. 2. присл. у ролі вставн. слова. Право поета, отже, й право народу.

От же, част. з част.— Ну, от же й ваш Іван до школи ходить (Леся Українка).

отрУйно-жОвтий

ОТРУТОХІМІКАТ, -у, ми. -и, -ів Офіс, -у

ОФЩІЙНО ДІЛОвиЙ, -а, -6 ОХОПЙТИ, охоплю, охбпшн, охо-плять

ОЧЕРеТ, -у, мн. -era, етів і -ета, -етів

ОЧИСНИЙ, -а, -є

ОЧКО — ОЧКО. Розрізняються

значенням.

Очсо, -a, mil очки і очка, бчок, здрібн. від око

Очсб, -а, мн. очки [не очка], очок. Одиниця рахунку у спортивних змаганнях; азартна картярська гра. ОЧОЛИТИ, -олю, -6лиш; пак. -оль і ОЧОЛИТИ, -олю ОШУКАТИ див. ОБШУКАТИ

П

П [пе], невідм. Як назва літери вжив, у с. р. Велике п. Як назва звука вжив, у ч. р. Твердий п.

ПА, невідм., с. Танцювальний крок. Швидке па.

ПАВІЛЬЙОН [не павільон], -у ПАВЛО, -а, дав. -бві, ор. -ом, кл. Павле! Зменш.-пестл.: Павлику! Пав-лусю! [не Павлуша! не Паша!]; Павлович, -а, дав. -у, ор. -ем; Павлівна, -и [не Павлівної], дав. -і [не Павлівній]. Іване П&вловичу! Маріє Павлівно! ПАВУТИННЯ, -я, ор. -нням, с. збірне ПАГШ, -гона, мн. -и, -ів ПАГОНЕЦЬ, -гінця, ор. -гінцем, мн. -гінці, -гінців

ПАДАННЯ, -я, ор. -нням, род. мн. -ань

ПА-ДЕ-КАЛе, невідм., ж. Назва

протоки. Широка Па-де-Кале.

ПАДИШАХ, -а

ПАДИШАХСЬКИЙ

ПАДІЖ, -дежу, ор. -дежем, мн. -дежі,

-дежів

ПАДІННЯ, -я, ор. -нням, род. мн. -дінь

ПАЗУР, -а, ор. -ом, ми. -и і -і, род. -ів, дав. -ам

ПАЗУХА, -и, місц. (у) -сі, род. мн. пазух

ПАИ, паю, місц. (у) паї і паю, мн. паї, паїв, але два паї, п’ять паїв ПАЙКА див. ДОЛЯ ПАКИСТАН, -у

ПАКИСТАНСЬКИЙ. Прикм. до Пакистан.

ПАКУВАЛЬНИЙ. Пакувальний папір [не упаковочний папір]. ПАЛАЖКА, -и, дав. -ажці, кл. Па-лажко!

ПАЛАЖЧИН. Прикм. до Пал&жка. ПАЛАМАР, -я, дав. -еві, ор. -ем, кл. -арю, мн. -і, -ів, дав. -ям ПАЛАТА, -и, мн. -и, палат. Як назва установи пишеться з великої літери. Палата мір і вимірювальних приладів. ПАЛАХКОТАТИ, -очу, -очеш, -бче, -очемо, -очете, -очуть ПАЛАХКОТІТИ, -очу, -отиш, -отить, -отимб, -отите, -отять ПАЛАЦ, -у. У складі найменування установи пишеться з великої літери. Палац урочистих подій.

ПАЛЕО… Перша частина складних слів, що означає «старовинний, давній». З наступною частиною завжди пишеться разом: палеоазіат, палеобіологія, палеоліт.

ПАЛеРМО, невідм., с. Місто в Італії. Гостишіе Палермо.

ПАЛЕСТИНА, -и ПАЛЕСТИНСЬКИЙ ПАЛЕЦЬ, -льця, дав. -льцеві і -льцю, ор. -льцем, род. мн. -льців ПАЛИВНО-ЕНЕРГЕтиЧНИЙ ПАЛИВО — ПАЛЬНе. Розрізняються значенням.

ПАлиТИ

238

ПАПУГА

Паливо. Горюча тверда, рідка або газоподібна речовина, яка служить джерелом теплової енергії. Рідке паливо. Економія палива.

Пальне, -ого, с. Паливо для двигунів внутрішнього згоряння. Пальт для трактора.

ПАлиТИ див. КУРИТИ ПАЛИЦЯ, -і, ор. -ею. Довга палиця [не палка].

ПАЛИЧКА [не палочка], -и, дав. -чці, ми. -чки, -чок, але дві палички, сім паличок

ПАЛІТУРНИК, -а, дав. -ові, кл. -у, ми. -и, -ів. Досвідчений палітурник [не перепльотчик].

ПАЛЬМА, род. мн. пальм ПАЛЬТО, -а, ор. -ом, місц. (у) -і, мн. пальта, пальт, але два пальта ПАМІР, -у. Вершит Паміру. ПАМОРОЗЬ, -і, ор. -ззю і НАМОРОЗЬ

ПАМОЛОДЬ, -і, ор. -ддю. Учнівська памолодь. Синоніми: молодь, молоде покоління. Не рекомендується вживати підростаюче поколЬтя. ПАМПУШКА, -и, місц. (у) -шці, мн. -шки, -шок, але дві пампушки ПАМФЛеТ, -у, мн. -и, -ів ПАМ’ЯТАТИ. Керування: проко-го-що, кого-що. Пам’ятати про ветеранів війни. Пам’ятати молодість. Пам ‘ятати бабусю.

ПАМ’ЯТКА — ПАМ’ЯТНИК. Розрізняються значенням.

Пам’ятка, -и, місц. (у) -тці, мн. -тки, -ток, але дві пам’ятки, п’ять пам’яток. Предмет матеріальної культури минулого, який зберігся. Літературна пам’ятка. Пс.атка історії.

Пім’ятнюс, -а. Архітектурна або скульптурна споруда в пам’ять чи на честь кого-, чого-небудь. Керування: кому-чому. Пам’ятник Іванові Франкові [не Івана Франка].

ПАМ’ЯТНИК-МЕМОРіАЛ, пам’ят-ника-меморіалу

ПАН… Перша частина складних слів, яка означає, що явище чи ознака, виражена другою частиною, стосується всього, поширюється на все. Пишеться: 1. Разом із загальними назвами: паназідтський, панамериканський, пан’європейський. 2. Через дефіс із власними іменниками, причому власна назва зберігає написання з великої літери: пан-Єврдпа,

пан-Америка.

ПАН, -а, дав. -ові, ор. -ом, мн. пани і панове, панів

ПАНАЦеЯ, -еї, ор. -еєю, перен. Універсальний засіб, що запобігає будь-якому лиху. Панацея від усякого зла.

ПАНеЛЬ, -і, ор. -ллю, род. мн. -лей ПАШ, невідм., ж. і ПАНЯ, -і, ор. -ею , кл. -і, мн. пані, пань ПАНШниЙ, -а, -е. Панівний клас [не пануючий клас].

ПАННА, -и, кл. панно, род. мн. панн ПАННО, невідм., с. Декоративний розпис на стіні. Велике панно. ПАНТОФЕЛЬ, -фля, ор. -флем, мн. -флі, -флів, ч. і ПАНТОФЛЯ, -і, ор. -ею, мн. -флі, -фель, ж.

ПАНЦИР, -а, ор. -ом, місц. (у) -і, мн. -и, -ів, дав. -ам ПАНЧШШО-ШКАРПеТКОВИЙ ПАНЧОХИ, панчіх (<оди. панчоха, -и, місц. (у) -осі). Носити панчохи [не чулкиї.

ПАПЕРОВИЙ

ПАПЕРОВО-ЦЕЛЮЛОЗНИЙ ПАП’е-МАШе, невідм., с. Пластична маса з паперу і клеючих речовин, з якої роблять іграшки, маски. Дешеве пап ’с-маше.

ПАПІР, -перу. Матеріал для письма. Пачка паперу [т бумаги]. ПАШРеЦЬ, -рця, ор. -рцем, мн. -рці, -рців

ПАПОРОТЬ, -і, ор. -ттю, род. мій -тей ПАПРИКА [т паприка], -и, місц. (в) -иці

ПАПУГА [не попутай], -и, дав. -узі, род. мн. папуг

ПАР

239

ПАСКА

ПАР,-у, місц. (на) пару, мн. -й, -їв. Рілля, залишена на одне літо без посіву.

ПАРА1, -и, ор. -ою. Фізичний стан води. Братися (взятися) парою. Водяна пара. Ненормативним є вислів мчати на всіх парах. Треба: мчати щодуху.

ПАРА2 див. ДВА ПАРАГВАЙ, -аю, ор. -аєм ПАРАДОКС, -а. Синоніми: несумісність, розбіжність, нелогічність, різка невідповідність.

ПАРАЛеЛЬ, -і, ор. -ллю, род. мн. -лей ПАРАЛІЧ, -V, ор. -ем ПАРАНДЖА, -і, ор. *ею, мн. паранджі, парандж, але дві паранджі. Жіночий одяг у Середній Азії, який закриває обличчя.

ПАРАНОЯ, -ї, ор. -єю. Форма психічного захворювання.

ПАРАСОЛЬ, -я, ор. -ем, ч. і ПАРАСОЛЯ, -і, ор. -ею, ж.

ПАРАСЧИН. Прикм. до Парйска. ПАРАФІНУВАТИ — ПАРАФУВАТИ. Розрізняються значенням. Парафінувати, -ую, -уєш. Покривати парафіном. Парафмувати бочку. Парафувати, -ую, -уєш. Попередньо підписати ініціалами договір, угоду. Парафувати торговельну угоду. ПАРАФІЯ, -ї, ор. -єю, род. мн. -ій ПАРАФІЯЛЬНИЙ ПАРАШУТ [не парашют], -а ПАРАШУТНО-ДЕСАНТНИЙ ПАРДУБИЦЕ, невідм., с. Назва міста. Мальовниче Пардубице.

ПАРЙЖ, -а, ор. -ем ПАРИЖАНИ, -ан, мн. (одн. парижанин, -а, ч.; парижанка, -и, дав. -нці, род. мн. -нок, ж.) ПАРИЗЬКИЙ

ПАРЙЗЬКА КОМУНА. З великої літери пишеться перше слово. ПАРИТеТ, -у. Принцип рівності сторін у чому-небудь.

ПАРІ, невідм., с. Угода між двома особами, що побилися об заклад. Програти пари.

ПАРК, -у. Як власна назва пишеться з великої літери: Парк культури ім. Т. Шевченка.

ПАРКАН, паркана і паркану, род. мн. -анів

ПАРЛАМЕНТ, -у, род. мн. -ів ПАРЛАМЕНТАР — ПАРЛАМЕНТеР. Розрізняються значенням. Парламентар, -я, дав. -еві, ор. -ем. Член парламенту, найвищого представницького або законодавчого органу будь-якої країни.

Парламентер, -а, ор. -ом. Офіційна особа, уповноважена військовим командуванням однієї з сторін, яка воює, проводити переговори з військовим командуванням іншої сторони на арені воєнних дій. ПАРНИКОВО-ТЕПлиЧНИЙ ПАРО… Перша частина складних слів, шо відповідає слову «пара» із знач, «газоподібний стан води». З наступною частиною пишеться разом: паровимірювальний, паровипускний, пароводяний, парогазотур-бінний, пароелектричний, парозбірник, пароплав, пароподібний, паро-турбіпа.

ПАРОЛЬ, -я, ор. -ем, род. мн. -ів ПАРОСТОК, -стка, місц. (на) -стку, род. мн. -стків

ПАРОСТЬ, -рості, ор. -росло, род. мн. -ростей

ПАРТеР Гне партер], -у, місц. (у) -ері ПАРТИЗАН, -а, род. мн. -ів ПАРУБОК, -бка, мн. -бки, -бків, але два парубки, сім парубків ПАРФУМеР1Я, -ї, ор. -сю, збірне. Ароматичні косметичні вироби. ПАРФУМеРНО-КОСМЕтиЧНИЙ ПАРФУМИ, -ів, мн.

ПАСАЖ, -у, ор. -ем ПАСАжиР, -а, дав. -ові, кл. -йре, ор. -ом, мн. -и, -ів

ПАСІЧНИЦЬКИЙ і ПАСІЧНИЦЬКИЙ

ПАСКА і ПАСХА. Збігаються у знач, «християнське свято, присвячене воскресінню Христа; Великдень», але

пАсквыь

40

ПЕРЕВАГА

розрізняються стилістично: пасха — нейтр., паска — розм. На Пасху (Паску) було сонячно.

Тільки пйска, -и, місц. (у) -сці, мн. паски, пасок, але дві паски, сім пасок ужив, у знач, «солодкий високий білий хліб округлої форми, що випікається до Великодня». Святити паску. ПАСКВІЛЬ, -я, ор. -ем, мн. -і, -ів ПАСМО, -а, род. мн. -сом ПАСОВИЩЕ, -а, ор. -ем, род. ми. -йщ ПАСПОРТ, -а, мн. -й, -ів, але два паспорти [не два паспорта], сім паспортів

ПАСТИ, -су, -сеш, -семо, -сете, -суть

ПАСТКА, -и, місц. (у) -стці, мн. -стки, -сток, але дві пастки, п’ять пасток

ПАСТОРАЛЬ, -і, ор. -ллю, род. мн. -лей. Літературний твір, в якому ідилічно зображені пастух і пастушка на лоні природи.

ПАТеТИКА, -и, місц. (у) -иці. Пристрасний, піднесений тон. ПАТРІАРХАЛЬНО-РОДОвиЙ, -а, ^ ПАТРОНТАШ, -а, ор. -ем, род. мн. -ів ПАХВА, -й, мн. пахви, пахв і пахов, але обидві пахви

ПАХНУТИ, -ну, -непі, -нуть; мин. пах і пахнув, пахла і пахнула, пахли і пахнули ПАХОЩІ, -ів, мн.

ПАЩА, -і, ор. -ею, род. мн. пащ ПЕВНІСТЬ, -носгі, ор. -ністю ПеВНО, присл. У знач, вставного слова відокремлюється: Я, певно, цього не зроблю.

ПЕДАЛЬ, -і, ор. -ллю, род. мн. -лей ПЕДІАТР, -а, ор. -ом, мн. -и, -ів ПЕЙЗАЖ, -у, ор. -ем, род. мн. -ів ПеКАР, -я, дав. -еві, ор. -ем, кл. -арю, мн. пекарі, пекарі, -ів, дав. -ям, але два пекарі, сім пекарів ПЕКАРНЯ, -і, ор. -ею, род. мн. -рень

ПЕКТИ, печу, печеш, пече, печемо, печете, печуть; мин. пік, пекла, пекло, пекли; нак. печй, печім(о), печіть

ПЕЛЕНА, -й, знах. пелену, ор. -6ю, місц. (у) ч, мн. пегети, шпон, але д ві пєгеш ПЕЛОПОННеС, -у. Назва півострова.

ПЕЛОПОННЕСЬКИЙ ПЕЛіОСТКА, -и, місц. (на) -сгці, мн. -стки, -сток, дав. -сгким, але дві пелюстки, п’ять пелюсток ПЕЛЮШКА, -и, місц. (у) -піці, мн. -шки, -шбк, дав. -пікам, але дві пелюшки, п’ять пелюшок. Байкова пелюшка [не пеленка].

ПЕНАЛЬТІ, невідм., с., спорт. Оди-надцятиметровий удар. Безперечне пенальті.

ПеНЗЕЛЬ, -зля, ор. -злем, род. мн. -злів. Малювати пензлем [не кісточкою].

ПЕНІЦИЛІН, -у ПЕНСИЛЬВАНІЯ, -ї, ор. -єю ПЕНСИе, невід м., с. Окуляри, закріплені на переніссі. Золоте пенсне.

ПЕНЬ, пня, ор. пнем, род. мн. пнів ПЕРВИННИЙ — ПЕРВІСНИЙ — ПЕРВОЗДАННИЙ. Розрізняються значенням.

Первинний. 1. Від якого або з якого починається що-небудь; початковий. Первиїиш обробка льону. 2. Який з’явився раніше вторинного. Первинна форма.

Первісний. 1. Який існував у найдавніші періоди історії людства. Первісне суспільство. 2. Який існував спочатку і був замінений чим-небудь. Первісний текст.

Первозданний, книжн. Який був з самого початку; чистий, незайманий. Первозданний степ. ПЕРВІСНООБЩЙННИЙ ПЕРВОЦВІТ і ПЕРВОЦВІТ, -у ПЕРЕБОРОТИ, -борю, -бореш, -борють [не -борять]

ПЕРЕБРАТИ, -беру, -береш, -беремо, -берете, -беруть ПЕРЕВАГА, -и, місц. (у) -зі, мн. -аги, -аг. Керування: над ким-чим. Перевага над противником.

ПЕРЕВАНТАЖЕНИЙ

241

ПЕРЕЖИТОК

ПЕРЕВАНТАЖЕНИЙ. Перевантажена машина [не перегружена ма-шина].

ПЕРЕВАНТАЖЕННЯ, -я, ор. -нням. Перевантаження машини [не перегрузка машини].

ПЕРЕВАНТАЖУВАТИ, -жую, -жу-єш; нак. -жуй, -жуймо, -жуйте ПЕРЕВЕЗТИ, -везу, -везеш, -веземо, -везете; мин. перевіз, перевезла, перевезло, перевезли; нак. -вези, -везі-м(о), -везіть

ПЕРЕВЕРНУТИ, -верну, -вернеш ПЕРЕВЕРТЕНЬ, -вертня, ор. -верт-нем, род. мн. -вертів ПЕРЕВЕСТИ, -веду, -ведеш, -ведемо, -ведете; мин. перевів, перевела, перевело, перевели; нак. -веди, -веді-м(о), -ведіть

ПЕРЕВИДАННЯ, -я, ор. -нням, род. мн. -ань

ПЕРЕВИКОНАННЯ, -я, ор. -нням, род. мн. -ань (з вказівкою на закінченість дії).

ПЕРЕВИХОВАННЯ, -я, ор. -нням, род. мн. -ань (з вказівкою на закінченість дії) і ПЕРЕВИХОВАННЯ, -я, ор. -нням, род. мн. -ань (з вказівкою на незакінченість дії)

ПЕРЕВІЗ, -возу, ор. -возом, місц. (на ) -возі, род. мн. -вбзів ПЕРЕВІРКА, -и, місц. (на) -рці, мн. -рки, -рок і ПЕРЕВІРКА ПЕРЕВОДИТИ, -воджу [не -вожу], -водиш, недок., ПЕРЕВОДЙТИ, -воджу [не -вожу], -водиш; мин. -водив, -водила, док. Переводити дорогу. Переводити стрілки годинника. Ненормативним є сполучення переводити текст. Треба: перекладати текст.

ПЕРЕВТІЛИТИСЯ, -люся, -лишся, -лимося, -литеся, -ляться; нак. -лься, -льмося, -льтеся

ПЕРЕВ’ЯЗНИЙ, -а, -е і ПЕРЕВ’ЯЗУВАЛЬНИЙ. Перев’язний (перев’язувальний) матеріал [не перев’язочний матеріал].

ПЕРЕГНАТИ, -жену, -женеш, -же

немо, -женете і ОБІГНАТИ, обжену, обженеш

ПЕРЕДАЧА, -і, ор. -ею, род. мн. -ач ПЕРЕДБАЧЕННЯ, -я, ор. -нням, род. мн. -ень

ПЕРЕДГІР’Я, -р’я, ор. -р’ям, род. мн. -р’їв

ПЕРЕДДЕНЬ, -додня, ор. -додаєм ПЕРЕДЦОЩОвиЙ, -а, -і ПЕРЕДЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ ПЕРЕДМІСТЯ, -я, ор. -М1СГЯМ, род. мн. -мість ПЕРЕДНЮЙ, -я, -є ПЕРЕДНЬОЯЗИКОВИЙ ПЕРЕДОБІДНІЙ, -я, -є ПЕРЕДОВСІМ і ПЕРЕДУСІМ. Не зловживати в цьому значенні сполученням в першу чергу. ПЕРЕДОСТАННІЙ, -я, -є ПЕРЕДПЛАТА, -и. Передплата газет [не підписка на газети]. ПЕРЕДПЛАТИТИ, -плачу, -платиш, -платимо, -платите, -платять. Передплатити газети [не підписати, виписати газети].

ПЕРЕДПЛАЧУВАТИ, -чую, -чуєш. Передплачувати газети (журнали) [не виписувати газети (журнали)].

ПЕРЕДПЛІЧЧЯ, -я, ор. -ччям, род. мн. -пліч