ПЕРЕДПОКІЙ, -кою, ор. -коєм, род. мн. -коїв

ПЕРЕДРЕФОРМЕНИЙ ПЕРЕДСМЕРТНИЙ ПЕРЕДУСІМ — ПЕРЕД УСІМ Передусім і передовсім, присл. Передусім (передовсім) є свіжі враження.

Перед усім, займ. з прийм. Перед усім світом.

ПЕРЕДЧАСНИЙ ПЕРЕДЧУТТЯ, -я, ор. -чуттям, род. мн. -чуттів

ПЕРЕЖИТИ, -живу, -живеш, -живемо, -живете; мин. пережив, пережила, пережило, пережили ПЕРЕЖИТОК і ПЕРЕЖИТОК, -тку, род. мн. -тків

ПЕРЕЇЖДЖАТИ

242

ПЕРЕОЗБРОЄННЯ

ПЕРЕЇЖДЖАТИ [не переїжати], -жджаю, -жджаєш, -жджає, -жджа-ємо, -жджаєте, -жджають і ПЕРЕЇЗДИТИ, -їжджу, -їздиш, -їздимо, -їздите, -їздять

ПЕРеЙД — ПЕРЕЇЗД. Розрізняються значенням.

Період, -у. Місце переправи. Переїзд через колію.

Переїзд, -їзду, род. мн. -їздів. Переїжджання. ПереЬд на нову квартиру. ПЕРЕЇЗНИЙ, -а, -е ПЕРЕЙНЯТИ, -йму, -ймеш; мин. перейняв, перейняла, перейняло, перейняли; нак. -йми, -ймім(о), -йміть

ПЕРеКАЗ, -у. Грошовий переказ [не перевод].

ПЕРЕКАЗАТИ, -кажу, -кажеш. Переказати гроші [не перевести гроші]. ПЕРеКИС, -у

ПЕРЕКЛАДАТИ, -аю, -аєш. Перекладати текст [не переводити текст]. Перекладати різними мовами. Перекладати з української мови на німецьку.

ПЕРЕКЛАДАЦЬКИЙ — ПЕРЕКЛАДНИЙ. Розрізняються значенням.

Перекладацький, Який стосується перекладу. Перекладацька робота. Перекладацький талант. Перекладний. Перекладений з іншої мови; який стосується перекладу як виду літературної діяльності. Перекладна література. Перекладний словник.

ПЕРеКЛИК, -у. Переклик учнів [не перекличка учнів].

ПЕРЕКОНАННЯ, -я, ор. -нням, род. мн. -ань

ПЕРЕКОП. 1. род. -а. Назва міста. Заводи Перекопа. 2. род. -у. Назва перешийка в Криму. Рослинність Перекопу.

ПЕРЕКОТИПОЛЕ, -я, ор. -ем і ПЕРЕКОТИПОЛЕ

ПЕРЕКРИТТЯ, -я, ор. -ттям, род. мн. -криттів, рідше -крить

ПЕРЕКРІЙ, -крою, ор. -крбєм, род. мн. -кроїв

ПЕРЕКРОЇТИ, -крою, -кроїш, -кроїмо, -кроїте, -кроять; нак. -крій, -крійте

ПЕРЕЛИВНИЙ — ПЕРЕЛИВНИЙ.

Розрізняються значенням. Переливний. Мінливий, перехідний від одного кольору до іншого, від одного звука до іншого тощо. Переливні звуки дзвонів.

Переливані. Пов’язаний з переливанням рідини. Переливна станція. ПЕРЕлиТИ, -ллю, -ллєш, -ллє, -ллємо, -ллєте, -ллють; мин. перелив, перелила, перелило, перелили ПЕРЕЛІГ, -логу, род. мн. -логів ПЕРеЛПС, -ліку, род. мн. -ліків ПЕРЕЛІТ, -лету, род. мн. -летів ПЕРЕЛІЧИТИ, -чу, -ічиш; нак. -чи, -чім(о), -чіть. Перелічити всіх учнів [не перечне лити всіх учнів]. ПЕРЕМИКАТИ, -аю, -аєш. Перемикати швидкість [не переключати швидкість].

ПЕРЕМИКАЧ, -а, ор. -ем. Справити перемикач [не переключатель]. ПЕРеМИШЛЬ, -я, ор. -ем, місц. (у) -і ПЕРЕМИШЛЬСЬКИЙ. Прикм. до Перемншль.

ПЕРЕМІСТИТИ, -міщу, -містиш ПЕРЕМ бГА, -и, місц. (у) -озі, род. мн. -мог

ПЕРЕМбЖЕЦЬ, -жця, дав. -жцеві, ор. -жцем, мн. -жці, -ів ПЕРЕНІССЯ, -я, ор. -ссям, род. мн. -ссів

ПЕРЕНОСНИЙ — ПЕРЕНОСНИЙ. Розрізняються значенням. ПереябсиА. Непряме значення слова. Синоніми: алегоричний, непрямий. Переносне вживання архаїзмів. Переносний. Який можна переносити з місця на місце. Переносний пристрій. Переносні магнітофони. ПЕРЕОБРАННЯ, -я, ор. -нням, род. мн. -ань

ПЕРЕОЗБРОЄННЯ, -я, ор. -нням, род. мн. -бєнь

ПЕРеПИС

243

ПЕЧАТКА

ПЕРеПИС — ПЕРЕПИСУВАННЯ.

Розрізняються значенням.

Перешс, -у. Спеціально організований масовий статистичний облік населення. Перепис населення. Переписування, -я, ор. -нням, род. мн. -ань. Процес виготовлення копії чогось. Переписування тексту. ПЕРеПУСТКА, -и, місц. (на) -стці, род. мн. -сток. Забув перепустку [не пропуск].

ПЕРеРВА, -и, род. мн. перерв. Велика перерва [не великий перерив].

ПЕРЕХІД, -ходу. род. мн. -ходів ПЕРЕХРЕСНИЙ

ПЕРЕХРеСТЯ, -я, ор. -тям, род. мн. -хресть

ПЕРЕЙСЛАВ-ХМЕЛЬниЦЬКИЙ,

Переяслава-Хмельницького, ор. Пе-реяславом-Хмельницьким, ім. ПЕРЕЙСЛАВ-ХМЕЛЬниЦЬКИЙ, переяслав-хмельницького, ор. переяс-лав-хмельницьким, прикм. ПЕРИГеЙ див. АПОГеЙ ПЕРИПЕТІЯ, -ї, ор. -єю, мн. -ї, -їй. Несподіваний поворот у розгортанні сюжету літературного твору; раптова зміна в якійсь події або в чиємусь житті.

ПЕРИФЕРІЯ, -ї, ор. -єю, род. мн. -ій ПЕРІОД, -у. Проміжок, відрізок часу. Словосполучення період часу є тавтологічним і вживати його не рекомендується.

ПЕРСОНАЖ, -а, ор. -ем, мн. -ів ПеРСТЕНЬ, -рсня, ор. -рснем, мн. персні, -рснів

ПЕРСЬКИЙ [не персидський] ПЕРТУРБАЦІЯ [не перетурбація], -ї, ор. -єю. Раптове порушення нормального ходу чогось.

ПЕРУ, невідм., ж. Перу здобула незалежність 1821 року. ПЕРУАНСЬКИЙ. Прикм. до Перу. ПЕРУКАР, -я, дав. -еві, ор. -ем, кл. -арю, мн. -і, -ів, дав. -ям. Синоніми: голяр, цирульник.

ПЕРУКАРНЯ, -і, ор. -ею, род. мн.

16*

-рень. Світла перукарня [не парик-махерська].

ПеРШИЙ-Л1ПШИЙ ПеРПНСТЬ, -шості, ор. -шістю ПЕРШО… Перша частина складних слів, що відповідає за значенням слову «перший». З наступною частиною завжди пишеться разом: першоджерело, першоосндва, першопрохд-день, першорозрАдний, першочергдвий. ПЕСТИТИ, пещу і пещу, пестиш; нак. песть, пестьмо, пестьте і пести, пестім(о), пестіть. Пестити дитину [не ляскати дитину].

ПЕСТлиВИЙ ПеСТОПЦ, -ів, мн. ПЕТЕРБУРЗЬКИЙ ПЕтиЦІЯ, -ї, ор. -єю, род. мн. -ій ПЕТли, -і, ор. -ею, мн. петлі, петель, але три петлі, сім петель ПЕТРО, -а, дав. -ові, ор. -ом, кл. Петре! Зменш.-пестл.: Петрику! Петрусю! Петрусику! [не Петя!]; Петрб-вич, -а, дав. -у, ор. -ем; Петрівна, -и [не Петрівної], дав. -і [не Петрівній]. Співають два Петри [не два Петра]. Романе Петрдвичу! Лідіє Петрівно!

петропАвловськ-камчАт-

СЬКИЙ, Петропавловська-Камчат-ського, ор. Петропавловськом-Кам-чітським, ім.

петропАвловськ-камчАт-

СЬКИЙ, петропавловськ-камчіт-ського, ор. петропавловськ-камчат-ським, прикм.

ПЕЧАТКА — ПЕЧАТЬ. Розрізняються значенням.

Печ&тка, -и, місц. (на) -атці, мн. -тки, -ток. Гумовий чи металевий предмет з вирізаними на ньому знаками для створення відбитку; відтискування чи відбиток на чомусь цих знаків. Гербова печатка. За сімома печатками.

Печіть, -і, ор. -тло, мн. -і, -тей. Характерна ознака кого-, чого-небудь. Печать генія. Печать смутку. У сполученні каїнова печать означає «тавро зради, злочину».

ПЕЧЕНІГИ

44

ПІВНІЧНО.

ПЕЧЕНІГИ, -ів, мн. (іодн. печеніг, -а). ПЕЧЕНІЗЬКИЙ

ПЕЧеНЯ, -і, ор. -ею. Смачна печеня [не смачне жарке].

ПеЧИВО, -а. Свіже печиво [не свіже печеня].

ПЕЧІНКА , -и, місц. (у) -інці, мн. -шш, -нок, дав. -нк&м, але дві печінки ПЕЧІЛ, -ї, ор. -сю. Пече печія [не жжога]. Синонім: згага. П’ЄДЕСТАЛ, -у

ПИЛ, -у, місц. (у) пилу, розм. ПИ-ли)ГА, ПИЛіОКА, місц. (у) пилюзі, (у) пилюці

ПЙЛКА, -и, місц. (на) -лщ, мн. пилки, -лок і пилки, -лок, але дві пилки, сім пилок ПЙЛЬНІСТЬ, -ності, ор. -ністю ПИСАНКА див. КРАШАНКА ПЙСАР, -я, дав. -еві, ор. -ем, кл. -арю, мн. -і, -ів, дав. -ям ПИСАТИ, пишу, пишеш; нак. пиши, пишім(о), пишіть

ПИСеМНИЙ — ПИСЬМОВИЙ.

Розрізняються значенням. Писеммй. 1. Написаний; виражений за допомогою графічних знаків. Писемна пам’ятка. Писемні джерела. 2. Книжний, властивий пам’яткам писемності. Писемна мова. ПисьМовни. 1. Написаний (переважно в діловому і науковому мовленні). Письмова робота. Письмове розпорядження. 2. Призначений для письмової роботи. Письмовий стіл. ПИТАННЯ див. ЗАПИТАННЯ ПЙТИ, п’ю, п’єш, п’є, п’ємо, п’єте, п’ють; мин. пив, пила, пило, пили; нак. пий, пиймо, пийте ПИШНІСТЬ, -ності, ор. -ніспо, род. мн. -ностей

ПИЩАТИ, -щу, -щйш, -щйть, -щи-мб, -щите, -щать; нак. -щи, -щім(о), -щіть

ПІАНІСИМО. 1. присл. Дуже тихо. Виконувати музичний твір піанісимо. 2. невідм., с. Дуже тихе виконання звуків музичного твору. Ніжне піанісимо.

ПІАНІСТКА, -и, дав. -стці, кл.

-СТКО, МН. -СТКИ, -сток

ПШ… У складних словах, друга частина яких є загальною назвою, пишеться разом: піввіку, пієліту, півогірка, піваркуша, пів’яблука. Перед власною назвою ставиться дефіс: пів-Києва, nie-Одеси. Якщо між пів і словом, якого воно стосується, вставляється прийменник чи якесь інше слово, то всі три слова пишуться окремо: Пів чайної ложечки. Пів на десяту.

ПШДеННИЙ. У складі власних найменувань пишеться з великої літери: Південна Америка. Південний берег Криму. Південний полюс. ПІВДЕННО.- Перша частина складних слів, що відповідає за значенням слову «південний». З наступною частиною пишеться: 1. Разом, якщо вони утворені від сполучення слів, підпорядкованих одне одному: південноамериканський, південно-слов Енський, південноукраїнський. Але: Півдінно-Африканська республіка. 2. Через дефіс, якщо вони утворені від сполучення слів, не підпорядкованих одне одному: півдін-но-західний ("південь і захід), південно-східний (південь і схід). ПІВДЕНЬ, -дня, ор. -днем. При позначенні територіального найменування пишеться з великої літери: курорти Півдня.

ПІВНІЧ, -ночі, ор. -ніччю. При позначенні територіального найменування пишеться з великої літери: народи Півночі.

ПІВНІЧНИЙ. У складі власних найменувань пишеться з великої літери: Північна Буковина, Північний Льодовитий океан, Північний полюс. ПІВНІЧНО… Перша частина складних слів, що відповідає за значенням слову «північний». З наступною частиною пишеться: 1. Разом, якщо вони утворені від сполучення слів, підпорядкованих одне одному: пів-

ПІВОНІЯ

245

ПІДДАТИСЯ

нічноатлантичний, північноамериканський, північноморський, північноукраїнський. Але: Північно-Американські Сполучені Штдти. 2. Через дефіс, якщо вони утворені від сполучення слів, не підпорядкованих одне одному: північно-з&хідний (північ і захід), північно-східний (північ і схід).

ПІВОНІЯ, -ї, ор. -ею, род. мн. -ій ПІВОСТРІВ, -рова, мн. півострови, -ровів, але два півострови, сім півостровів

ПІВРІЧЧЯ, -я, ор. -ччям, род. мн. -іч ПІВСОТНЯ, -і, ор. -ею, род. мн. -тень

ПІВТОРА — ПІВТОРЙ.

Півтори, числ., невідм., ужив, з ім. ч. і с.р. Керування: кого-чого. Півтора тижня. Півтора раза. Півтора відра. Півтора літра.

Півтора, числ., невідм., ужив, з ім. ж.р. Півтори тонни. Півтори години [не півтора тонни, години]. ПІВТОРАСТА, числ., невідм. Півтораста років.

ПЕГМеЙ, -я, ор. -єм, мн. -ї, -їв ПІД, ПІДІ, рідко ШДО, прийм. Під хатою. Піді (підо) мною. Ненормативним є уживання прийм. від у сполученнях: під ранок (треба: на ранок), під кінець дня (треба: напрясін-ці дня), під редакцією (треба: за редакцією), під майонезом (треба: з майонезом).

ІЦЦБЙТИ, -діб’ю, -діб’єш, -діб’є,

-діб’ємо, -діб’єте, -діб’ють і -діб’єш,

-діб’є, -діб’смо, -діб’єте, -діб’ють,* нак.

-бий, -биймо, -бийте

ПІДБІР — ПІДБОР. Розрізняються

значенням.

Підбір, -ббру. Дія за значенням «підбирати, добирати потрібне, відповідне чому-небудь». Підбір кадрів. Підббр, -бора, мн. -бори, -борів. Дерев’яна, шкіряна та ін. набійка на підошві взуття. Підбор черевика. ПІДБОРІДДЯ, -я, ор. -ддям, род. мн. -борідь

ПІДВАЛ, -у. Синоніми: льох, пивниця, погріб.

ШДВЕЗти, -везу, -везеш, -веземб, -везете; мин. підвіз, підвезла, підвезлб, підвезли; нак. -вези, -везім(о), -везіть ПІДВЕСти, -веду, -ведеш, -ведемо, -ведете; мин. підвів, підвела, підвело, підвели; нак. -веди, -ведім(о), -ведіть

ПІДвиЩЕННЯ, -я, ор. -нням, род. мн. -ень

ЩЦвиЩИТИ, -вищу, -вищиш; нак. -вищ, -вищмо, -вищте ПІДВОДИТИ, -вбджу [не -вожу], -водиш; нак. -вбдь, -вбдьмо, -вбдьте ПІДВОЗИТИ, -вожу, -вбзиш; нак. -вбзь, -вбзьмо, -вбзьте ПІДГІР’Я, -р’я, ор. -р’ям, місц. (по) -р’ю, (на) -р’ї, род. мн. -р*їв ПІДГЛЯДАТИ, -ію, -ієш, не док., ПІДГЛЯНУТИ і ЩДГЛеДГГИ, док. Збігаються у знач, «помічати, виявляти кого-, що-небудь несподівано, випадково або стежачи з певною метою». Підгледіти (підглянути) номер автомобіля.

Тільки ійдглядатн, підглянути ужив, у знач, «крадькома дивитися, глядіти, намагаючись простежити за ким-небудь, довідатися про щось». Підглядати (підглянути) в книжку. ПІДГОТОВЛЕНИЙ, ПІДГОТОВАНИЙ, дісприкм. до підготувати, підготбвнгн. Добре підготовлений (підготований) учень.

ПІДҐ Р$ПТЯ, -я, ор. -ям ПІДДАНИЙ — ПІДДАНИЙ. Розрізняються значенням.

Підданий, дісприкм. Який зазнав впливу, дії; досліджений, перевірений. Підданий тепловій обробці. Підданий аналізові

Підданий, ім. Особа, яка перебуває у підданстві певної держави, влади, правителя. Підданий короля. ПІДДАНСТВО, -а,

ПІДДАТИСЯ, -дамся, -дасися, -дасться, -дамося, -дастеся, -дадуться; нак. -дійся, -даймося, -дійтеся

ПІДДАШШЯ

46

ПІДСАДЖУВАТИ

ПІДДАШШЯ, -я, Ор. -І1ІШЯМ, род. мн. -дані

ПІДДЯГти, -дягну, -дягнеш; мин. ггіддяг, піддягла, тдцягло, тдцягли ПІДЖАК, -а, місц. (у) -ці і -ку, мн. -й, -їв

ПІДЖИвиТИ, -живлю, -живиш ШДжиВЛЮВАЧ, -а, ор. -ем, мн. -і, -ів

ПІДЗАГОЛОВОК, -ловка, мн. -ловки, -ЛОБКІВ

ЩДЗЕМеЛЛЯ, -я, ор. -ллям, род. мн. -мель

щдзОлисто-болОтний

ПІДІБРАТИ, -беру, -береш, -беремо, -берете, -беруть; пак. -бери, -берім(о), -беріть

ПІДІГНАТИ, -жену, -женеш, -женемо, -женете, -женуть; нак. -жени, -женім(о), -женіть

ПІДІРВАТИ, -рву, -дірвеш і -дірвеш, -дірве і -дірве, -дірвемо і -дірвемо, -дірвете і -дірвете, -дірвуть і -дірвуть; нак. -дірви, -дірвім(о), -дірвіть

ПІД’ЇЖДЖАТИ [не під’їж:ати], -жджаю, -жджаєш, -жджає, -жджа-ємо, -жджаєте, -жджають ПІД’ЇЗДЙТИ, -їжджу, -їздиш, -їздить, -їздимо, -їздите, -їздять; нак. -їзди, -їздім(о), -їздіть ПІД’ЇЗД, -у, місц. (по) під’їзду (-ові), (у) під’їзді, мн. -и, -ів ПІДКОВА, -и, род. мн. -дків ПІДКОРЙТИ, -корю, -кориш ПІДКРШЙТИ, -кріплю, -кріпиш ПІДКУП, -у, мн. -и, -ів П1ДЛеГЛІСТЬ, -лості, ор. -ліспо ШДЛЕСтиТИСЯ, -лещуся, -лес-тишся, -лестимося, лесгитеся, ле-стяться; нак. -лесться, -лестьмося, -лестьтеся і -лестися, -лестім(о)ся, -лестіться

ШДлиТИ, піділлю, піділлєш, піділлє, піділлємо, піділлєте, піділлють; мин. підлив, підлила, підлило, підлили; нак. -лий, -лиймо, -лийте

ПІДЛІСТЬ, -лості, ор. -ліспо

ПІДЛОГА, -и, місц. (на) -лозі, мн. -лота, -лог

ШДМЕСти, -мету, -метеш, -метемо, -метете; мин. підмів, підмела, підмело, підмели; нак. -мети, -ме- тім(о), -метіть

ПІДМШЙТИ, -міню, -міниш ПІДМОСтиТИ, -мощу, -мостиш, -мостимо, -мостите, -мостять ПІДНЕБІННЯ, -я, ор. -нням, род. мн. -інь

ПІДНЕВІЛЬНИЙ піднесеність, -ності, ор. -шспо ПІДНЕСти, -несу, -несеш, -несемо, -несете; мин. підніс, піднесла, піднесло, піднесли; нак. -неси, -несім(о), -несіть

ПІДНІЖЖЯ, -я, ор. -жжям, род. мн. -їж

ПІДНОСИТИ, -ношу, -носиш; нак. -нбсь, -носьмо, -носьте ПІДНЯТИ — ПІДІЙНЯТИ. Збігаються в усіх значеннях, але розрізняються стилістично: підняти, -дніму, -днімеш — нейтр., підійняти, -дійму, -діймеш — поет. ПІДНЯТТЯ, -я, ор. -ТТЯМ. Підняття прапора [не підйом прапора]. ПІДОШВА, -и, мн. -дошви, -дошов ПІДПАЛИТИ, -палю, -палиш ПІДПИС, -у, ор. -ом, місц. (у) -сі, род. мн. -ів

ПІДПИСАТИСЯ, -шуся, -шишся, -шуться; нак. -шийся, -впніться. Підписатися у відомості [не розписатися у відомості].

ПІДПІЛЛЯ, -я, ор. -ллям, род. мн. -піль

ПІДПРИЄМЕЦЬ, -мця, дав. -мцеві, ор. -мцем, род. мн. -мців ПІДПРИЄМСТВО, -а, ор. -ом, род. мн. -ємств

ПІДРОБІТОК, -тку, мн. -тки, -тків ІЦДРОСти, -росту, -ростеш, -росте, -ростемо, -ростете; мин. підріс, підрослі, підросло, підросли; нак. -роста, -ростім(о), -ростіть ПІДСАДЖУВАТИ [не підсажувати], -сад жую, -саджу єш, недок. і

ПІД С АД ЙТИ

247

ПІСКОвиК

ШДСАДЙТИ, -саджу, -садиш, -садимо, -садите; нак. -сади, -садім(о), -садіть, док.

підсмажений, -а, -е. підсмажена ковбаса [не піджарена ковбаса]. ПІДСОЛОДЖУВАТИ, -лбджую, -лбджуєш, -лбджуємо, -лбджуєте, -лоджують, педок. і щдсолодй-ТИ, -лоджу, -лодиш, -лодимо, -лоди-те; пак. -лодй, -лодім(о), -лодіть. док. ПІДСТИЛАТИ і ПІДСТЕЛЯТИ, -стилаю і -стеляю, -стилаєш і -стеля-єш, -стилає і -стеляє, -стилаємо і -сте-ляємо, -стилаєте і -стеляєте, -стила-ють і -стеляють; нак. -стилай і -сте-ляй, -стилаймо і -сгеляймо, -стилайте і -стеляйте

ПІДСТЕлиТИ, -стелю, -стелиш і -стелеш, -стелить і -стеле, -стелимо і -стелемо, -стелите і -стелете, -стелять і -стелють; нак. -стели, -стелі-м(о), -стеліть

ПІДСтиЛКА і ПІДСТІЛКА, -и, місц. (на) -лці, мн. -лки, -лок П1ДСТРеЛЕНИЙ і ПІДСТРІЛЕНИЙ

ПІДСТРІЛИТИ і ПІДСТРІЛИТИ,

-стрелю і -стрілю, -стрелиш і -стрілиш, -стрелить і -стрілить, -стрелимо і -стрілимо, -стрелите і -стрілите, -стрелять і -стрілять; нак. -стрель і -стріль, -стрельмо і -стрільмо, -стрельте і -стрільте ПІДСТРЕЛЮВАТИ і ПІДСТРІЛЮВАТИ, -стрелюю і -стрілюю, -стрелююш і -стрілюєш, -стрелюємо і стрілюємо, -стрелюєте і -стрі- люєте, -стрелюють і -стрілюють; нак. -стре-люй і -стрілюй, -стрелюймо і -стрілю ймо, -стрелюйте і -стрі- люйте ПІДСТУПЙТИ, -ступлю, -ступиш, -ступимо, -ступите, -ступлять; нак. -ступи, -стуш’м(о), -ступіть ПІДТВЕРДЖЕННЯ, -я, ор. -дням, род. мн. -джень

ШДТОЧЙТИ, -точу, -тбчиш; нак. -точи, -точім(о), -точіть ШДТРЙМКА, -и, місц. (у) -мці, мн. -мки, -мок

ПІДТЮПЦЕМ, присл. Синоніми: тюпцем, тюпки, труськом. ПІДТЯГНУТИ, -тягну, -тягнеш ПІДХІД, -ходу, род. мн. -ходів ПІДХОДИТИ, -ходжу [не підхожу], -хбдиш; нак. -хбдь, -хбдьмо, -хбдьте ЩДХОПЙТИ, -хоплю, -хбпиш; нак. -хопи, -хопім(о), -хопіть ПІДЧАС

ПІДЧЕПЙТИ, -чеплю, -чепиш; нак. -чепи, -четм(о), -чепіть ПІД’ЮДЖУВАТИ [не під’южувати], -юджую, -юджуєш; нак. -юджуй, -юджу ймо, -юджуйте, не док. і

ПІД’ЮДИТИ, -юджу, -юдиш; нак. -юдь, -юдьмо, -юдьте ШД’ЯРеМНИЙ ПІЖМУРКИ див. ЖМУРКИ ПІЗНАННЯ, -я, ор. -нням, род. мн. -знань

ПІЗНІЙ, -я, -є

ПІКЛУВАННЯ, -я, ор. -нням, род. мн. -ань

ПІКЛУВАТИСЯ див. ДБАТИ ПІЛОТАЖ, -у, ор.-см ПІЛЮЛЯ, -і, ор. -ею, род. мн. -люль ПІЛЬГА, -и, род. мн. пільг. Користуватися пільгами [не льготами]. ПІНА, -и

ПІНИТИСЯ, -иться, -яться ПІНО… Перша частина складних слів. З наступною частиною пишеться разом: пінобетбн, піномет&л, пінопласт, пінокераміка.

ПШЦеТ, -а, ор. -ом, род. мн. -ів ПШеТКА, -и, місц. (у) -тці, род. мн. -ток

ПІР’ЇНА, -и, род. мн. -р’їн ПІРНУТИ, пірну, пірнеш, -рнемб, -рнете; нак. -рни, -рнім(о), -рніть ПІРО… Перша частина складних слів, що відповідає поняттям «вогонь», «висока температура», «термічний процес». З наступною частиною пишеться разом: піроелектрика, піроплизма, піротехніка. ПІР’Я, -р’я, ор. -р’ям, місц. (на, У) пір’ї

ПІСКОвиК, -у, мн. -й, -ів

ПІСЛЯЗАВТРА

248

плідний

ПІСЛЯЗАВТРА, присл. ПІСЛЯМОВА, -и. Синонім: ггісля-слбво.

ПІСЛЯОБІДНІЙ, -я, -є ПІЦИКАТО. 1. присл. Спосіб гри на струнному музичному інструменті, коли звук виникає внаслідок щипання струн пальцями. 2. невідм., с. Музичний твір, що виконується таким способом.

ПІЧ, печі, ор. піччю, місц. (на, у) печі, ми. печі, печей, дав. печам ПІШКИ [не пішком], присл. ПІШОХІД1, -хбда, род. мн. -ходів. Перехожий.

ПІШОХІД2, -ходу, род. мн. -ходів. Тротуар.

ппцАний

ППЦАНИК, -а

гащАно-суглинистий

ПЛАВеЦЬ, -вця, дав. -вцеві, ор. -вцем , род. мн. -вців ПЛАВИТИ, -влю, -виш; нак. плав, плавмо, плавте

ПЛАГІАТ, -у, род. мн. -атів. Привласнення чужого літературного чи іншого твору без згоди автора. ПЛАЙ, -аю, ор. -аєм, місц. (на) -аю і (на) -аї, мн. -а!, -а!в, але два плаї, п’ять плаїв. Стежка в горах. ПЛАНеР, -а, ор. -ом, мн. -и, -ів ПЛАНЕТАРІЙ, -ію, ор. -ієм, род. мн. -іїв

ПЛАСТ, -а, ор. -ом, мн. -й, -ів ПЛАСТИР, -у, ор. -ом, мн. -и, -ів ПЛАСТМАСА, -и, род. мн. -мас ПЛАТИТИ див. ОПЛАЧУВАТИ ПЛАТІВКА — ПЛАСТИНКА. Розрізняються значенням.

Платівка, -и, місц. (на)-вці, мн. -івки і -вки, -івок і -вок, але дві платівки, сім платівок. Диск з пластичного матеріалу із звуковим записом. Слухати (поставити) платівку [не пластинку].

Пластинка, -и, місц. (на)-нці, мн. -и, -нок. 1. Плоска, тонка смуга яко-го-небудь матеріалу. Металева пластинка. Скляна пластинка. 2. Шма

ток скла, покритий світлочутливим матеріалом для фотографування. Фотографічна пластинка. 3. Частина листка рослини; одна із складок нижньої частини шапки в деяких грибів.

ПЛАТА, -и. Висилати накладною платою (післяплатою).

ПЛАТб, невід м., с. Рівне плато. ПЛАТОСПРОМОЖНИЙ ПЛАТТЯ, -я, ор. -ттям, мн. -аття, -аттів. Синонім: сукня.

ПЛАФбН, -а, мн. -и, -ів. Абажур для ламп.

ПЛАХА, -и, місц. (на) -сі, род. мн. плах

ПЛАХТА, -и, мн. плахти і плахти, плахт, плахот і плахіт, але дві плахти ПЛАЩ, -у, ор. -ом, місц. (на) -у ПЛАЩОВИЙ, -а, -е ПЛЕБІСЦИТ, -у, мн. -и, -ів. Всенародне голосування, референдум. ПЛЕВРЙТ, -у, мн. -и, -ів. Запалення оболонки легенів та стінок грудної порожнини.

ПЛЕМШниЙ, -а, -е ПЛеМ’Я, -мені і -м’я, ор. -менем і -м’ям, мн. племена і племена, -мен ПЛеНУМ, -у. Збори, засідання. ПЛЕСКАТИ, -ещу, -ещеш, -ещемо, -ещете, -ещуть і -екаю, -екаєш, -скі-ємо, -екаєте, -екають; нак. -ещй і -екай, -ещіть і -екайте ПЛеСКГГ, -коту, ор. -котом ШІЕСти, -ету, -етеш, -етемо, -етете, -ет>ть; нак. плети, плетім(о), плетіть ПЛеТИВО, -а, мн. плетива, плетив ПЛЕЧе, -а, ор. -ем, місц. (на) плечі, (по) плечу, мн. плечі, плечей і пліч, ор. -йма, міси, (на) плечах і плечах ПЛЕЧОвиЙ, -а, -е ПЛИВТИ і ПЛИСти, -ву, -веш, -ве, -вемо, -вете; мин. плив, пливла і пли-ла, пливло і плило, пливли і плили; нак. пливи, пливім(о), пливіть ПЛІД, плода (одиничне) і плбду (збірне), мн. плоди, плодів ПЛІДНИЙ. Плідна діяльність [не плодотворна діяльність].

ПЛ1Се

249

ПО

ПЛ1Се, невідм., с. Дрібні паралельні складки на тканині, виготовлені машинним способом. Розкішне плісе [не розкішна плісовка, плісіровка]. ПЛІСЕНЬ, -і, ор. -нню ПЛІСНЯВА, -и, ор. -ою ПЛГГ, плоту і плоті, місц. (на) плоті і (на) плоту, мн. плоти, -ів ПЛІТКА, -и, місц. (у) -тці, мн. -тки, -ток і плітки, -ток, але дві плітки. Синоніми: поговір, обмова. ПЛІЧ-О-ПЛІЧ, присл.

ПЛОДОВИЙ і ПЛОДОВИЙ, -а, -е ПЛОДОВО… Перша частина складних слів, що відповідає за значенням слову «плодовий». З наступною частиною пишеться через дефіс: плодд-во-виногрддний, плоддво-овочевий, пло-ддво-Агідний.

ПЛОД О… Перша частина складних слів, що відповідає за значенням словам «плід», «плодовий». З наступною частиною пишеться разом: пло-доконсірвний, плодоовочевий, плодо-перердбішй, плодоягідний. ПЛОДІ&ЧІСТЬ, -чості, ор. -чістю ПЛОСКОГІРНИЙ ПЛОСКОГІР’Я, -р’я, ор. -р’ям, род. мн. -р*їв

ПЛОСКО-ОПУКЛИЙ ПЛОТАР, -я, дав. -еві, ор. -ем, кл. -арю, мн. -і, -ів, дав. -ям ПЛОТЬ, -і, ор. плоттю, місц. (у) плоті

ПЛОЩА див. МАЙДАН ПЛУГ. 1. род. -а. Знаряддя праці. Частини плуга. 2. род. -у. Назва літературної організації. Пишеться з великої літери і в лапках: Члени «Плугу».

ПЛУГАТАР, -я, дав. -еві, ор. -ем, кл. -арю, мн. -і, -ів і ПЛУГАТАР, -я, дав. -еві, ор. -ем, кл. -арю, мн. -і, -ів ПЛЮС, -а, мн. -й, -ів, але два плюси. При позначенні температури вище нуля — невідм. Уживання слова іілюс не впливає на відмінок наступного числівника. Температура піднялася до плюс двадцяти п ‘яти градусів.

ПЛЮСКОТАТИ, -очу, -очеш, -оче-мо, -очете, -очуть; нак. -очй, -очіть і ПЛЮСКОТІТИ, -очу, -отиш, -отимб, -отите, -отять; нак. -ота, -отіть

ПЛЮШЕВИЙ

ШІЙМА, -и, род. мн. плям. Вивести пляму [не пятно].

ПлиШКА, -и, місц. (у)-шці, мн. -піки, -шок, але дві пляшки, сім пляшок

ПНУТИСЯ, пнуся, пнешся, пнеться, пнемося, пнетеся, пнуться; нак. пийся, пшм(о)ся, пніться ПО, прийм. Уживається з іменником, займенником, числівником у місц. та (рідше) знах. відмінках і виражає різні відношення. Просторові — означають місце дії. По всій долині розгорталося бурхливе будівництво (Гончар). Вказує на спрямування дії, руху або на те, що дія стосується кількох місць. …по голих посадках б’с вітер високих степових балів (Гончар). У багатьох випадках можна замінити синонімічною безприйменниковою конструкцією. Пізньої години мчить нічними полями авто (Гончар). Конструкції з прийменником но та іменником у знах. відмінку означають місце дії чи розташування чогось: Голова посадив Меланію по праву руку від себе, під прапора-лш…(Гончар); називають межу поширення дії, ознаки. Під небом день такий стоїть, що видно далину століть, мого життя безмежний лан: з Дніпра по Тихий океан (Павличко). Розстріляно білість. По вінця. По вічка (Драч). Часові відношення вказують на відтинок часу, після якого щось відбувається. Сьогодні по обіді він теж зробив таку подорож… (Гончар). Такі конструкції легко замінити синонімічними — іменником у родовому відм. з прийм. після: Наче після хвороби змінилася Маша (Гончар) або безприйменниковою формою орудного відм. іменників:

по

250

ПОВЕРХНеВИЙ

Зоя цілими днями тряслася біля матері на тракторі (Г оачар). Об’єктні відношення означають особу або предмет. Курява летіла йому в лице, і, мабуть, через те сльози, прозорі між вій, котилися по щоках уже чорні (Журахович). Не одна дівчина зітхала по ньому (Головко). Сполучення іменника з прийменником у знах. відмінку часто вживається з об’єктним значенням, а також із значенням мети. Поки що ж йому доводиться їздити з бочкою по воду до радгоспного артезіана (Гончар). Господар мій на баркас та на ніч по рибу, а я вдома цілісаіьку ніч не сплю… (Гончар). Такі конструкції з іменником у місцевому відмінку вказують на галузь, вид чи сферу діяльності людини або колективу. Незабаром до Мелани забігли дівчата,— напевне, її подруги по лапці (Гончар). Серед них є немало таких, що набули термінологічних функцій і використовуються в діловій сфері. Комісія ООН по роззброаиио. Міжнародне агентство по атомній енергії (МА-ГАТЕ). Часте їх вживання призводить до небажаних повторень таких висловів, тобто до штампів. Варто звертатися до синонімів —конструкцій з прийм. з: заходи з удосконалення фугисцій, реалізація завдань з товарообороту; з прийм. у(в): Комітет у справах роззброєння; з прийм. для: Комісія для вивчення стану справ; з прийм. за: практикантка за фахом економіст. З обставинних відношень найчастіше виявляються із значенням способу дії. Мені аж не по собі стає від їхньої розмови, від усього навколишнього (Гончар). Такі конструкції можна замінити сполученням іменника з прийменником з. По самому лише подиху дівчини, по її першій інтонації досвідчений бригадир уже може визначити, хто з ним сьогодні буде розмовляти зверху і що йому віщує така розмова (Гончар). На

означення кількісних відношень (певна кількість осіб, предметів, дій) вживаються конструкції з прийм. по із знах. відмінком числівника: по 15 осіб у групі; по 10 годин па добу.

ПОБАЖАННЯ, -я, ор. -нням, род. мн. -ань