А

А1, невідм. Як назва літери вжив, у с.р. Велике а. Як назва звука вжив, у ч.р. Голосний а. Ненаго-лошений а. Частотність звука [а] в українській мові висока, особливо в поетичному мовленні. Однак українських слів з початковим а дуже мало (абйяк, абдж, аніАк); переважно це слова запозичені (абажур, Акт, аналіз, Арка, апарАт, Атом). Нормативними є дві форми жіночого імені — Ганна і Анна.

А2 — АЛЕ. Сполучники а й але збігаються у протиставному значенні. Є багато на світі учених людей, а поетів мало (Коцюбинський). Вже пізно, а спати не хочеться. Але вносить додатковий відтінок обмеження, категоричності. Лікарі рекомендували йому працювати зранку, а не ввечері. Лікарі рекомендували йому працювати зранку, але не ввечері. Протиставне а вживається в реченні, де є заперечення і стверджування. Не ідеї визначають суспі-льно-екотмічне становище людей, а суспільно-економічне становище людей визначає їх ідеї. Більшому увиразненню протиставлення служить уведення в речення вставного слова навпаки. Чисте небо не налягало на гори, а, навпаки, своєю високою легкою синявою довершувало, гармонійно доповнювало їх (Гончар). Максимальність протиставлень виражають складним сполученням не тільки не.., а, навпаки… Командир, відзначений Ясногорською, не тільки 2*

не викликав у Маковея неприязні, а, навпаки, після свого успіху він ще більше виріс в очах телефоніста (Г ончар).

Коли в реченні відсутнє заперечення, сполучник а значенням наближається до і. Недавно з шахти викачали воду, а вже йде вугілля на-гора. При відсутності протиставлення в змісті речення сполучник а своїм значенням відходить від сполучника але, вказуючи на послідовність чи наступність подій. Він ступав попереду, а за ним ступав подорожній. Ще менший відтінок протиставлення має сполучник а в складносурядних реченнях, у яких вказується на роздільність дій чи фактів. Ну, жніте ж, дітоньки, а я піду, зварю вам киселиці па полудень (Леся Українка). АБЙ, спол. з відт. розм. Уживається в складнопідрядних реченнях, приєднуючи: 1) підрядні умови. Синоніми: коли б лише, тільки б. Дослужився б до високих посад, аби не мав природної недовіри (Стельмах); 2) підрядні мети. Синоніми: щоб, для тбго щоб. Я Нептуну Півкопи грошей в руку суну, Аби на морі шторм утих (Котляревський); 3) підрядні способу дії. Синонім: щоб. Держімося разом, близько стін, так, аби не могли нас окружити (Франко); 4) підрядні з’ясувальні. Синонім: щоб. Дід…ува-жав, аби в печі горшки не позбігали (Черемшина). Написання. 1. Як сполучник з частками -но, -то пишеться через дефіс: аби-но, аби-то; з іншими словами — окремо: аби кудись (спол. і присл.), аби тільки (спол. і частка). 2. Як морфема, що

АБЗАЦ

о

АБРЕВІАТУРА

бере участь у творенні складних прислівників та неозначених займенників, пишеться разом: абиде, абиколи, абихто (аби до кого, аби з ким, аби на кому, аби на кім), абичий (аби з чиїм, аби на чиєму, аби на чиїм, аби з чиєю, аби на чиїй), абищо (аби до чого, аби з чим, аби на чому, аби на чім), абиякий (з абияким і аби з яким; на абиякому і абиякім, аби на якому, аби на якім).

АБЗАЦ,-у

АБО,спол. Пунктуація. 1. Перед або кома ставиться: а) якщо або повторюється при однорідних членах (кома ставиться після першого однорідного). І доки ми дивимось на малюнок, наші очі вже блукають з одної деталі на другу; … ми або відвертаємося, або прижмурюємо очі, або відступаємо так далеко від малюнка, щоб деталі щезали, зливалися в наших очах (Франко); б) якщо розділовий сполучник або з’єднує частини складносурядного речення. Ви помиляєтесь зовсім, або я Вас не розумію (Кобилянська); в) якщо або виступає в ролі пояснювального сполучника, приєднує члени речення, що уточнюють попереднє слово. Малі планети, або астероїди, обертаються між орбітами Марса і Юпітера й невидимі неозброєним оком (З підручника). 2. Кома перед або не ставиться: а) якщо слово вжито як розділовий сполучник при однорідних членах один раз. Легко спостерігати розвиток додаткових коренів, якщо поставити у воду гілки тополі, верби або чорної смородини (З підручника); б) коли сполучником або з’єднані частини складносурядного речення із спільним для обох частин другорядним членом. Раптом хурчав автомобільний мотор або сурмив клаксон (Смолич). Такі ж правила й відносно сполучника «ш. АБО Ж, спол. і част.

АБОНЕМЁНТ — АБОНЕНТ. Розрізняються значенням.

Абонемент. 1. род. -а. Документ на користування чим-небудь протягом певного часу (переважно про місце в театрі, на стадіоні, користування телефоном), а також саме право на це. Абонемент на користування телефоном. Читацький абонемент. 2. род. -у. Відділ у бібліотеці. Працівники абонементу.

Абовёнг. Той, хто має право користуватися абонементом протягом певного часу. «Квант» [квазіелект-роїаіа станція] надає абонентові понад двадцять додаткових послуг (3 журналу).

АБОЩО — АБО ЩО. Розрізняються написанням і частиномовним значенням.

Аббщо, незм. Вказує на один із перелічених предметів, явищ, дій тощо, які не називаються. Синонім: чи що інше. Порається в саду абощо.

Абб щб, спол. і займ. Ти чув, що сталося? — спитав ві/і…— Ні, або що такого? (Франко). АБРЕВІАТУРА — складноскоро-чене слово. Розрізняють декілька видів абревіатур. Літерна (ініціальна) абревіатура (УТН — у-те-ен, Українські телевізійні новини; НТШ — ен-те-ша, Наукове товариство ім. Т. Шевченка). Звукова абревіатура (ЖЕК, загс, УПА). Почасткова абревіатура (іюннат, профспілка). Комбінована абревіатура {лавсан — утворено від найменування Лабораторія високомолекулярних сполук Академії Наук).

1. Написання. 1. Ініціальні абревіатури пишуться без крапок після окремих літер {АТС, НТШ). 2. Абревіатури, які позначають загальні назви і відмінюються, пишуться, як правило, малими літерами {загс, військкомат). 3. Великими літерами абревіатури пишуться: а) якщо абревіатура є власною назвою

абревіатура

21

АБСТРАКТНІСТЬ

(іООН — Організація Об’єднаних Націй), у тому числі й запозичені (НАТО, ЮНЕСКО); б) якщо абревіатура позначає загальну назву й не змінюється (ГЕС, НОП). 4. Комбінована абревіатура, що є власною назвою, пишеться так: КамАЗ

(Камський автомобільний завод).

5. Якщо абревіатури, що пишуться великими літерами, змінюються, то їхні закінчення пишемо з малої букви (ЖЕКу, на КамАЗі). 6. В абревіатурах, що є назвами марок машин та механізмів, цифри пишуться разом з абревіатурою, якщо стоять перед нею (ЗРК)> або приєднуються дефісом, якщо стоять після неї (МАЗ-5551, ІЛ-76, АН-24).

П. Відмінювання. 1. Не відмінюються: а) літерні абревіатури (іпрацюю на АТС); б) звукові і початкові абревіатури, що закінчуються на голосний (УПА, комроти). 2. Звукові і почасткові абревіатури, що закінчуються на приголосний і сприймаються як цілісне слово, змінюються як іменники чоловічого роду: афіша МХАТу (Московський художній академічний театр), зафіксовано в СУМІ (Словник української мови), працівники загсу.

ПІ. Рід абревіатур. 1. Якщо абревіатура відмінюється, то її рід визначається за типом відмінювання: ВАК, ВАКу, ВАКом — чол. рід (хоча комісія — жіночого роду). 2. Якщо абревіатура не відмінюється, то рід u визначаємо за основним словом розгорнутого найменування: міська АТС (станція). Сколівський РВВС (відділ). НТШ провело наукову конференцію (товариство).

IV. Узгодження присудка і ^РЄ.ВІатУР°.ю — підметом.

1. Абревіатура не іншомовного походження: а) узгодження граматичне, якщо абревіатура відмінюється. Вуз оголосив набір студентів; б) узгодження зі словом розгорнутого на

йменування, якщо абревіатура не відмінюється: УТ (Українське телебачення) повідомило. ЕУ (Енциклопедія Українознавства) перевидана. МАУ (Міжнародна Асоціація Україністів) організувала форум. 2. Абревіатура іншомовного походження (розгорнуте словосполучення пишеться іноземною мовою): а) присудок здебільшого має форму середнього роду. НАТО провело нараду; б) рідше присудок узгоджується за змістом. ЮНЕСКО (Організація при ООН з питань освіти, науки і культури) прийняла ряд важливих резолюцій.

АБРИКОС, -а, род. ми. -ів, ч. і АБРИКОСА, -и, род. мн. абрикос, ж. АБСОЛЮТ — АБСОЛЮТЙЗМ. Розрізняються значенням.

Абсолют, -у. Те, що ні від чого не залежить, безвідносне. В ідеалістичній філософії — вічна, незмінна, нескінченна першооснова світу; що-небудь самодостатнє. Ідея абсолюту. Доводити до абсолюту. Абсолютизм, -у. Необмежена монархія, в якій верховна влада повністю належить монархові Прихильники абсолютизму.

АБСОЛЮТИСТСЬКИЙ — АБСОЛЮТНИЙ. Розрізняються зна-ченням.

Абсолютистський. Характерний для абсолютизму, властивий абсолютистам. Абсолютистська монархія. Абсолютистський режим. Абсолютистські прагнення.

Абсолютний. 1. Безумовний, необмежений, безвідносний. Абсолютне право. Абсолютний приріст населення. 2. Цілковитий, повний. Абсолютна тиша. Абсолютна більшість. 3. спец. Який стосується системи одиниць, величин у фізиці, математиці, астрономії та ін. Абсолютна температура. Абсолютна величина числа. Абсолютний чемпіон. АБСТРАКТНІСТЬ — АБСТРАКЦІЯ. Розрізняються значенням.

АБСУРД

22

АВТО

Абстрактність, -НОСТІ, ор. -ністю. Властивість чого-небудь, що має абстрактний, узагальнений характер. Абстрактність ідеї. Абстрактність мислення.

Абстракція, -ї, ор. -єю. Узагальнення, виділення суттєвих, найістотніших ознак, рис, відношень предмета. Наукові абстракції. Пізнати щось шляхом абстракції (абстрагування). АБСУРД — АБСУРДНІСТЬ. Розрізняються значенням.

Абсурд, -у. Безглуздя, нісенітниця, нонсенс, недоладність, парадокс. Дійти до абсурду.

Абсурдність, -ності, ор. -ністю. Властивість того, що безглузде. Абсурдність твердження. Абсурдність висновків.

АБСЦЁС, -у. Нарив.

АБХАЗИ, -ів, мн. (одн. абхаз, -а, дав. -ові, ч.; абхазка, -и, дав. -зці, род. мн. -зок, ж.) і АБХАЗЦІ, -ів, мн. (одн. абхазець, -зця, дав. -зцеві, ор. -зцем, ч; абхазка, -и, дав. -зці, род. мн. -зок, ж.)

абхАзько-адигёйський

АВАНГАРД — АВАНГАРДИЗМ.

Розрізняються значенням.

Авангард, -у. 1. Частина військ або підрозділ, який іде попереду головних сил. Ворожий авангард. Синоніми: перший ешелон, перші лави. 2. Передова частина суспільства. Бути в авангарді свого народу. Авангардизм, -у. Літературно-художня течія XX ст. Естетика авангардизму.

АВАНПОСТНИЙ АВАНТЮРИСТИЧНИЙ —АВАНТЮРИСТСЬКИЙ — АВАНТЮРНИЦЬКИЙ — АВАНТЮРНИЙ.

Розрізняються значенням. Авантюрнстн’шин, авантюристський,

аванпорншв>кн збігаються у знач, «властивий авантюристові (аван-тюрникові)», але авантюристичний ужив, також у знач, «пройнятий авантюризмом». Авантюристичні

(авантюристські, авантюрницькі) плети. Авантюристична політика. Авантюрний ужив, у значеннях:

1. Пов’язаний з авантюрою. Авантюрний вчинок. Авантюрна затія.

2. Пригодницький. Авантюрний роман.

АВАРИ — АВАРЩ. Розрізняються значенням.

Авбрн, -ів, мн. (одн. авар, -а, дав. -ові, ч.). Кочові племена тюркського походження.

Аварці, -ів, мн. (одн. аварець, -рця, дав. -еві, ор. -ем, ч.; аварка, -и, дав. -рці, род. мн. -рок, ж.). Народність у Дагестані та Азербайджані.

АВПЄВІ СТАЙНІ (КОНКШПП),

книжн. Стійке словосполучення. Пишеться з малої літери. Вжив, у знач, «щось дуже занедбане, брудне, неохайне».

АВДИТбРІЯ*, -ї, ор. -єю і АУДИ-ТйРІЯ

АВДІЄНЦІЯ*, -ї, ор. -єю і АУДІЄНЦІЯ. Офіційний прийом у високопоставленої особи.

АВЖЁЖ, част., з відтінком розм.— Хіба так краще? — Авжеж краще. А ВЖЕ Ж, част., присл. і част. А вже ж весна!

АВІА…Компонент складних слів, що має значення: 1. «авіаційний»: авіабаза, авіабензин, авіабудувйння, авіаконструктор, авіапдлк; 2. «повітряний»: авіадесант, авіамоділь, авіаспдрт, авіатр&са. Пишеться разом з наступною частиною. Окремі випадки написання: авіа- і ракетобудування. АВІАЦІЙНО-СПОРТИВНИЙ АВІАЦІЙНО-ХІМІЧНИЙ Авсгро-угОрщина, -и Австро-угОрський

АВТО, невідм., с. Нове авто. АВТО1… Перша частина складних слів, що за значенням відповідає словам «автомобільний, автомобіль». З наступною частиною слова пишеться разом: автодорджній, ав-

АВТО

23

АВТОСТОП

тозавдд, автомагістраль, автордлі, автоскл&д, автострада.

АВТО3… Перша частина складних слів, що за значенням відповідає слову «автоматичний». З наступною частиною слова пишеться разом: автосамоскйд, автосполучення.

АВТО3… Складова частина складних слів, що за значенням відповідає словам «мій, свій, власний». З наступною частиною слова пишеться разом: автобіографія, автопортрёт. АВТОБІОГРАФІЯ, -ї, ор. -єю. Життєпис якої-небудь особи, складений нею самою. Пишучи автобіографію, я згадувала всі важливі події життя. Неправильно: моя автобіографія, написав свою автобіографію. У цих випадках замість автобіографія треба вживати слово біографія. АВТО-, ВЕЛО- і МОТОГОНКИ. Якщо сполучником поєднано два чи декілька складних слів з однаковою кінцевою частиною, що подається тільки при останньому слові, при перших словах замість неї пишеться т. зв. висячий дефіс (водо-, грязе-і сонцелікування; дво- і багатосторонні зв’язки; електро-, газо- і водопостачання).

АВТОВЕЛОМОТОГОНКИ, -гб-

НОК, МИ.

АВТОМАТИЗОВАНИЙ — АВТОМАТИЧНИЙ — АВТОМАТНИЙ.

Розрізняються значенням. Автоматизбваинй. Устаткований автоматичними ПрИСТроЯМИ, «псин діє за їх допомогою. Автоматизована система управління (АСУ). Автоматизована мережа зв’язку [не автоматизована сітка зв’язку]. Автоматичний. Самочинний, машинальний, мимовільний. Автоматичне гальмо. Автоматична станція. Автоматичні рухи.

Автомітши. Який стосується автомата як виду зброї. Автоматна черга. Автоматний диск.

автомАтно-кулемётний

АВТОМОБІЛЕБУДІВНИЙ, -ё АВТОМОБІЛЬНО-ТРАКТОРНИЙ

АВТОМОБІЛЬНО-ШЛЯХОВЙЙ,

-а, -е

АВТОМОБІЛЬ-ЦИСТІРНА. Відмінюються обидві частини. Авто мобіля-цистерни. З автомобі-лем-цистерною. Узгодження присудка з такого типу підметом переважно за значенням і граматичними формами того слова, яке в тексті виявляється основним. Автомо-біль-цистерна зупинився. Автомо-біль-цистерна наповнена. АВТОМОТОЛОТЕРЕЯ, -ї, ор. -ЄЮ АВТОНОМІЯ — АВТОНОМНІСТЬ. Розрізняються значенням. Автоибмія, -ї, ор. -єю. Право самостійного управління, самоврядування. Право на автономію. Політична автономія.

Автоибмність, -ності, ор. -ністю. Керування: чого. Властивість чого-небудь, що характеризується самоврядуванням. Автономність окремих територій.

Автор, -а, дав. -ові, ор. -ом, мн. -ори, -орів, але два йвтори, п’ять авторів.

АВТОРИТАРНИЙ — АВТОРИТЕТНИЙ. Розрізняються значенням. Авторятірвяй. Який утверджується силою влади. Авторитарний уряд. Авторитарне керівництво. Алторятётнй. 1. Який заслуговує на повне довір’я. Думка авторитетного дослідника. Авторитетна комісія. 2. Який не допускає заперечень; владний. Авторитетний тон. АВТОРИТЁТ. 1. род. -у. Вплив, значення. Силою авторитету. 2. род. -а. Особа. Думка авторитета. АВТОСТОП. 1. род. -а. Пристрій для автоматичного зупинення поїзда. Механізм автостопа. 2. род. -у. В туризмі система використання автотранспорту. Правила автостопу.

АГАТ