по-бАтьківському і ПО-БА-

тькюськи

ПО БАТЬКОВІ

ПОБАЧЕННЯ, -я, ор. -нням, род. мн. -чень

ПОБАЧИТИ, -чу, -чиш, -чить, -чимо, -чите, -чать

ПОБІлиТИ — ПОБІЛІТИ. Розрізняються значенням.

Побілити, -білю, -білиш, -білимо, -білите, -білять, док. до білити. Робити білим; доводити до білого кольору; робити чистим. Побілити стти. Сонце побілило полотно. Побіліти, -ію, -ієні, -іємо, -ієте, -іють. Ставати, робитися білим, світлим, ясним. День побіліє. Побіліти на виду.

ПОБЛИЗУ. 1. присл. Проїхав поблизу. 2. прийм. Поблизу школи. ПОБОЇЩЕ, -а, ор. -ем, род. мн. -боїщ ПОБОРОТІЇ, -борю, -бореш, -66-ремо, -борете, -борють; пак. -бори, -борім(о), -боріть

ПОВАГОМ, присл. Синоніми: не поспішаючи, не кваплячись, поволі, повільно.

ПОВЕРНУТИ, -рну, -рнеш, -рне,

-рнемо, -рнете, -рнуть; нак. -верни,

-вернім(о), -верніть

ПОВЕРХ. 1. присл. В білому одязі,

і поверх парчею срібною покрита

(Щоголів). 2. прийм. Глянути поверх

окулярів.

ПОВЕРХНеВИЙ — ПОВЕРХОВИЙ. Розрізняються значенням. Поверхневий. Який здійснюють на невеликій глибині від поверхні землі; який розміщується на поверхні. Поверхневий обробіток грунту. Поверхневі води.

ПОВеРХНЯ

251

ПОВСТАВАТИ

Поверхбвни. Неглибокий, який не торкається суті справи. Поверховий аналіз. Поверхові судження. ПОВеРХНЯ, -і, ор. -ею, мн. -хні, -хонь

ПОВЕРХОВІСТЬ, -вості, ор. -вістю ПОВЗДОВЖ. 1. присл. Розрізати повздовж. 2. прийм. Повздовж колії тягнулося шосе.

ПОВЗДОВЖНІЙ, -я, -є ПОВЗТИ, -взу, -взеш, -вземо, -взете, -взуть; мин. повз, повзла, повзлб, повзли

ПОвиНЕН, повинна, повинне, повинні

ПОВІДОМЛЯТИ [не повідомлювати], -яю, -яєш, -яємо, -яєте, -яють. Керування: кому і кого про що. Повідомляти батькові. Повідомляти брата про приїзд гостей. Синонім: сповіщати.

ПОВІДЬ, -воді, ор. -віддю, род. мн. -водей і ПОВІНЬ, -вені, ор. -ВІННЮ, род. MfU -ВЄНЄЙ

ПОВІК-ВІКИ і побш-віків, повік і ПОВІКИ [не вовік і вовіки], присл. Синонім: довіку.

ПОВІР’Я -р’я> ор. -р’ям, род. мн. -рів ПОВІСИТИ, -вішу, -вісти, -вісимо, -вісите, -вісять; пак. -вісь, -вісьмо, -вісьте

ПОВІСТЬ, -вісті, ор. -вістю, мн. -вісті, -вістей, дав. -вістям ПОВІСтиР, -а, дав. -еві, ор. -ем, кл. -яре, мн. -і, -їв, дав. -ам ПОВГГРО… Перша частина складних слів, що відповідає за значенням словам «повітря», «повітряний». З наступною частиною пишеться разом: повітронагрівальний, повіт-роохолбджувальти, повітроочисний, повітроплавання, повітропровідний, повітророзподільник.

ПОВІТРЯНИЙ і ПОВІТРЯНИЙ. Повітряний (повітряний) простір. ПОВІТРЯНО… Перша частина складних слів, що відповідає за значенням слову «повітряний». З наступною частиною пишеться через дефіс:

повітряно-десднтний, повітряно-кабельний, повітряно-космічний, повітряно-морський, повітряно-реактивний.

ПОВНИЙ. Керування: чого і рідко чим. У формі родового відм. ужив, здебільшого прикм. з абстрактним значенням. Повний сили (енергії, надії, гніву, покори). Мос серце слізьми повне (Грабовський). Великі очі, повні сліз, мов ще дивилися на його (Грін-ченко).

ПОВНОВАЖЕННЯ due. УПОВНОВАЖЕННЯ

ПОВНОВІДДЯ, -я, ор. -ддям і ПОВНОВОДДЯ ПОВНОВЛАДДЯ, -я, ор. -ддям ПОВНОЛІТНІЙ, -я, -є ПОВНОЛІТТЯ, -я, ор. -ттям ПОВНОПРАВ’Я, -в’я, ор. -в’ям ПОВНОЦІННИЙ ПОВОДЖЕННЯ, -я, ор. -нням ПОВОДИТИСЯ [не поводити себе], -джуся [не повожуся], -дашся, -даться, -дамося, -датеся, -даться. Ставитися до когось; орудувати чимось. Добре поводитися з товаришами. Правильно поводитися з технікою.

ПОВОДОК, повідка ПОВОЛЖЯ, -я, ор. -ям ПОВОЛЗЬКИЙ. Прикм. до По-вблжя.

ПОВОЛІ — ПО ВОЛІ.

Поволі, присл. Не швидко. Шофер поволі, обережно виліз із кабіни.

По вблі, ім. з прийм. На волі. Кінь гуля по волі (Народна творчість). ПОВОЛОКА, -и, місц. (на) -лоці, род. мн. -лок

ПОВСТАВАТИ — ПОСТАВАТИ.

Розрізняються значенням. Повставати, недок. і повстати, -ну, -неш; нак. -стань, -станьмо, -станьте, док. ужив, у значеннях: 1. Піднятися з місця. Дівчата повставали з лавки.

2. Прокинутися, пробудитися до активних дій. Повставати вдосвіта.

3. Учинити опір, повстання. Повстали робітники київських майстерень.

ПОВСТАНЕЦЬ

252

ПОДОРОЖНІЙ

Поста віти, недок. і іюстітм, док. ужив, у знач, «виникати, з’являтися; утворюватися, відроджуватися». В уяві постають події минулих літ. Поставати з руїни. Переді мною постала проблема.

ПОВСТАНЕЦЬ, -нця, дав. -нцеві, ор. -нцем, кл. -нцю, ми. -яці, -нців ПОВСТАЮЧЙ, дісприсл. ПОВСЮДИ, присл. Синоніми: усюди, скрізь.

ПОВСЯКДеННИЙ ПОВСЯКЧАС, присл. Синоніми: постійно, завжди.

ПОВТОРЕННЯ, -я, ор. -нням, род. мн. -рень

ПОВТОРИТИСЯ, -торюся, -ториш-ся, -ториться, -торимося, -торитеся, -торяться

ПОВЧЙТИСЯ, -вчуся, -вчишся, -вчиться, -вчимося, -вчитеся, -вчаться; нак. -вчись, -вчім(о)ся, -вчіться ПОГІРШАННЯ — ПОГІРШЕННЯ. Розрізняються значенням. Погіршання (від погіршати). Зміна на гірше. Погіршання стану здоров’я.

Погіршення (від погіршити). Виготовлення чого-небудь гіршим за якостями, ознаками, властивостями. Погіршення якості виробу. ПОГлиБИТИ, -йблю, -йбиш, -йбить, -йбимо, -йбите, -йблять; нак. -глиб, -глибмо, -глибте ПОГЛЯД, -у, род. мн. -ів ПОГОВІР, -вору, ор. -вором, мн. -вори, -ворів. Синоніми: плітка, обмова.

ПОГОДЖЕННЯ, -я, ор. -нням, род. мн. -джень

ПОГОЛІВ’Я, в’я, ор. -в’ям, род. мн. -в’їв

ПОГОНЯ, -і, -ор. -ею, род. мн. -бнь ПОГРАБУВАННЯ, -я, ор. -нням, род. мн. -ань

ПОГРОЖУВАТИ див. ЗАГРОЖУВАТИ

ПОГРУДДЯ, -я, ор. -ддям, род. мн. -Грудь

ПОДАННЯ, -я, ор. -нням, род. мн. -ань і ПОДАННЯ, -я, ор. -нням ПОДАРУВАТИ, -рую, -руєш; нак. -руй, -руймо, -руйте. Подарувати книжку [не подарити книжку]. ПОДАРУНОК, -нка, дав. -ові і -у, мн. -нки, -ів. Цінний подарунок [не подарок]

ПОДАРУНКОВИЙ і ПОДАРУНКОВИЙ

ПОДвиЖНИК див. СПОДВИЖНИК.

ПОДВІР’Я, -р’я, ор. -р’ям, род. мн. -р’їв

ПОДВОЄННЯ, -я, ор. -нням, род. мн. -єнь

ПОДЕКОЛИ, присл. Синоніми: іноді, інколи, деколи, чісом. ПОДЕКУДИ, присл. Синоніми: де-не-де, де-де, то тут то там; почасти, частково.

ПОДЗВОНИТИ [не позвонити], -дзвоню, -дзвониш; нак. -дзвони, -дзвоніть

ПОДІБНИЙ див. СХОЖИЙ ПОДІЛ, -ділу, мн. -діли, -ділів. Ділення.

ПОДІЛ, -долу, мн. -доли, -долів. Низовина. Пелена.

ПОДІЛЛЯ, -я, ор. -ям, місц. (на) -і, (по) -ю. Як назва місцевості в Україні пишеться з великої літери. ПО-ДІЛОВОМУ, присл. ПОДІЛЬСЬКИЙ

ПОДОВЖЕНИЙ — ПРОДОВЖЕНИЙ. Розрізняються значенням. Подбвжений. Збільшений у довжину. Подовжений шнур.

Продбвжешоі. Збільшений у часі. Продовжений день. Продовжений рейс.

ПОДОЛЯНИ, -ян, мн. (іодн. подолянин, -а, ч.; подолянка, -и, дав. -нці, род. мн. -нок, ж.) і ПОДОЛЯки, -ів, мн. (одн. подоляк, -а, ч.; подолячка, -и, дав. -чці, род. мн. -чок, ж.). ПОДОРОЖ, -і, ор. -жжю, род. мн. -жей

ПОДОРОЖНІЙ, -я, -є

ПОДОРОЖЧАННЯ

53

ПОКАЖЧИК

ПОДОРОЖЧАННЯ [не подорожания], -я, ор. -нням, род. мн. -жчань

ПОДОРОЖЧАТИ [не подорожати], -ає, -ають

ПОДРОБИЦЯ, -і, ор. -ею, род. мн. -иць

ПОДРУГА, -и, дав. -зі, мн. -друга, -друг

ПО-ДРУГЕ, присл. Ужив, як вставне слово при переліку на позначення другого пункту. Збори ухвалили, по-перше, затвердити звіт голови профспілки, по-друге, преміювати кращих працівників інституту. ПО-ДРУЖНЬОМУ, присл. Синоніми: дружньо, приязно, по-братньому, прихильно.

ПОДУШКА, -и, місц. (на) -піці, мн. -піки, -шок, але дві подушки, сім подушок

ПОДЯКУВАТИ, -ую, -уєш. Керування: кому [не кого]. Подякувати лекторові [не лектора].

ПОе31Я — ПОеТИКА. Розрізняються значенням.

Побзія, -ї, ор. -сю. 1. Словесна художня творчість. Антична поезія. 2. Твори, написані віршами. Поезія Шевченка. 3. Окремий твір, написаний ритмізованою мовою. Поезія вНадія* Лесі Українки. 4. Що-небудь прекрасне, величне, піднесене. Поезія праці

Поетика, -и, місц. (у) -иці. Розділ науки про літературу, в якому вивчаються структура і творчі прийоми поетичних творів, система поетичних форм і принципів. Поетика творів. ПОЄДНАННЯ, -я, ор. -нням, род. мн. -ань

ПОЖАРИЩЕ—ПОЖАРЙЩЕ. Роз-різняються значенням.

Пожирмце, -а, ор. -ем. Велика пожежа. У селі сталося велике пожарище. Пожарище, -а, ор. -ем. Місце, де була пожежа. На пожарищі було безлюдно. ПОЖВАВЛЕННЯ, -я, ор. -нням, род. мн. -ень

ПОЖеЖА, -і, ор. -ею, род. мн. -еж ПОЗАВЧОРА, присл. ПОЗАВЧОРАШНІЙ, -я, -є ПОЗАДУ, присл.

ПОЗАТОРІК, присл. ПОЗДОВЖНІЙ, -я, -є ПОЗДОРОВЛЕННЯ, -я, ор. -нням, род. мн. -вдень

ПОЗИВАЧ, -а, дав. -еві, ор. -ем, мн.

ПО-ЗИМОВОМУ, присл.

ПО ЗМОЗІ

ПОЗНАЙОМИТИ див. ОЗНАЙОМИТИ

ПОЗНАНЬ, Познані, ор. Познанню ПОЗНАЧЙТИ, -у, -йш, -йть, -имо, -ите, -ать; пак. -й, -ім(о), -іть і ПОЗНАЧИТИ, -ачу, -ачиш, -ачить, -ачимо, -ачите, -ачать; пак. -ач, -ачмо, -ачте

ПОЗНАЧЙТИСЯ і ПОЗНАЧИТИСЯ

ПОЗНАЧКА, -и, місц. (на) -чці, мн. -чки, -чок.Робити позначки [не помітки].

ПОЗНОСИТИ, -ошу, -бсиш; нак. -бсь, -осьмо, -осьте ПОЗОВ, -зову, мн. -зови, -зовів ПОЗОЛОТЬ, -і, ор. -ттю ПО-ІНШОМУ, присл. Тлумачити по-іншому [не по-другому]. пОїзд, -а, мн. -й, -ів, але два поїзди [не два поїзда] і ПОТЯГ, -а, місц. (у) -зі, мн. пбтяга, -ів

ПОЇЗДКА, -и, місц. (у) -дці, мн. -дки,-док

ПОіГИ, пою, поїш, поїть, пбїмо, поїте, поять

ПОКАЖЧИК — ПОКАЗНИК. Розрізняються значенням.

Покажчик, -а. 1. Позначка, яка щось показує. Покажчик дороги. 2. Довідкова книжка чи список у книжці. Алфавітний покажчик. Покажчик слів. 3. Контрольно-вимірювальний прилад. Покажчик температури. Покізннк, -а, мн. -ки, -ків, але два показники. 1. Свідчення, ознака чого-небудь. Успіхи спортсменів —

ПОКАЗниЙ

254

ПО-лиСЯЧОМУ

показник серйозної роботи тренерів. 2. Наочне вираження результатів праці, розвитку, ходу чогось. Спортивні показники. Показник успішності учнів.

ПОКАЗниЙ — ПОКАЗОВИЙ. Роз-різняються значенням.

Показний, -а, -е. 1. Помітний, привабливий. Показний з себе. 2. Навмисний, підкреслений. Показна парадність.

Показбвни. 1. Характерний, типовий. Показовий приклад. 2. Прилюдний. Показовий суд. 3. Зразковий. Експериментально-показове село. ПОКАРАТИ, -аю, -аєш; нак. -ай, -аймо, -айте. Покарати злочинця [не наказати злочинця].

ПОКИ що

ПОКІЙ, -кою, ор. -коєм, мн. -кої, -коїв. Кімната, світлиця. ПОКІРЛИВІСТЬ, -вості, ор. -вістю ПОКІРНІСТЬ, -ності, ор. -ністю ПОКЛАДАННЯ, -я, ор. -нням, род. мн. -ань

ПОКЛИК див. виКЛИК ПОКлиКАННЯ, -я, ор. -нням, род. мн -ань

ПО-КОЗАЦЬКОМУ і ПО-КОЗА-цьки, присл.

ПОКОЇВКА, -и, дав. -вці, род. мн. -вок. Молода покоївка [не горнична]. ПОКОЛІННЯ, -я, ор. -нням, род. мн. -інь

ПОКРИВАЛО див. УКРИВАЛО ПОКРИТТЯ, -я, ор. -ттям, род. мн.

-ИТТІВ і -йть

ПОКРИШКА—ПОКРИШКА. Роз-різняються значенням.

Пбкрншка, -и, місц. (на) -шц*, род. мн. -шок. Предмет, яким накривається що-небудь зверху. Мама накрила горщик покришкою [не кришкою].

Покршіжа, -и, місц. (на) -шці, род. мн. -шок. Футляр із товстої гуми, який надівається на камеру автомашини, велосипеда та ін. для захисту від пошкодження. Покришка на колеса.

ПОКРІВЛЯ, -і, ор. -ею, мн. -влі, -вель ПОКРІЙ, -крою, ор. -крбєм, мн. -крої, -кроїв

ПОКРУЧ, -а, ор. -ем, мн. -і, -ів, ч. і -і, ор. -ччю, мн. -чі, -чей, ж. ПОКУПЕЦЬ, -пця, дав. -пцеві, ор. -пцем, мн. -пці, -пців ПОКУТТЯ — ПОКУТТЯ. Розріз-няються значенням.

Пбкуття, -я, місц. (на) покутті. Куток у селянській хаті, розміщений по діагоналі від печі, а також місце біля нього.

Покуття, -я, ор. -ттям. Назва місцевості в Україні. Пишеться з великої літери.

ПОКУТСЬКИЙ. Прикм. до Покуття.

ПОЛА, -й, знах. полу, ор. -6ю, місц. (на) -і, мн. поли, піл, дав. полам, але дві поли

ПОЛАГОДИТИ, -джу, -диш; нак. -одь, -одьмо, -одьте ПОЛАСИТИСЯ, -ашуся, -асишся, -асимося, -аситеся; нак. -йсься, -ась-мося, -асьтеся

ПО-ЛАтиНІ і ПО-ЛАтиНСЬКО-МУ, присл.

ПОЛЕ, -я, дав. -ю, ор. -ем, місц. (на) -і, (по) -ю, мн. поля, полів і піль, дав. полям, але два поля. Поле діяльності [не поприще діяльності]. ПОЛЕГКІСТЬ, -кості, ор. -кіспо, мн. -кості, -костей

ПОЛЕГШЕННЯ, -я, ор. -нням, род. мн. -ень

ПОЛЕГШИТИ, -легшу, -легшиш; нак. -лепп і -легши, -лепите і -лепшть ПОЛЕЖАТИ, -лежу, -лежиш; нак. -леж, -лежмо, -лежте ПОЛЕЗАХИСниЙ, -а, -є ПОлиВА, -и. Кольорові поливи [не глазури].

ПОЛИН, -у, ор. -ом, мн. -й, -ів і рідко ПОлиНЬ, -ю, ор. -ем, мн. -і, -ів

ПОЛИНОВИЙ і рідко ПОЛИНЕВИЙ

ПО-лиСЯЧОМУ, присл.

ПО-лиЦАРСЬКОМУ

5

ПОМІСТ

ПО-лиЦАРСЬКОМУ, по-ли-ЦАРСЬКОМУ і ПО-лиЦАРСЬКИ, по-лицАрськи, присл. ПОЛІССЯ, -я, ор. -ссям. Як назва місцевості пишеться з великої літери. ПОЛІСЬКИЙ.Я/тмш. до Полісся. ПО-ЛІТНЬОМУ, присл. ПОЛПЦУки, -їв, мн. (одн. поліщук, -а, ч.; поліщучка, -и, дав. -чці, род. мн. -чок, ж.)

ПОЛК, -у, дав. полкові і полку, місц. (у) -у, мн. -й, -ів

ПОЛО, невідм., с. Спортивна гра в м’яч. Водне поло.

ПОЛОвиНА, -и. Неправильним є вислів більша половина. Треба: більша частина або більше половини. ПОЛОГОВИЙ. Пологовий будинок [не родильний будинок, роддом]. ПОЛОЖЕННЯ, -я, ор. -нням, род. мн. -ень. Вжив, у таких значеннях.: 1. Місцезнаходження кого- або чого-небудь у просторі. Визначити положення планети. 2. Розміщення тіла або його частини. Hank сидяче положення. 3. Зведення правил, законів з певного питання. Положення про вибори. 4. Наукова думка, твердження про щось; теза. Основні положення доповіді. Уживання слова положення у знач, «становище», «стан», «обставини» є ненормативним. Замість міжнародне положення, матеріальне положення, положення хворого треба писати і говорити міжнародне становище, матеріальне становище, стан хворого. ПОЛОниТИ, -оню, -ониш; нак. -лонь, -лоньмо, -лбньте ПОЛОСКАТИ, -ощу, -ощеш; нак. -лощи, -лощім(о), лощіть ПОЛОТИ, полю, полеш, поле, полемо, полете, полють [не полять]; нак. поли, полім(о), політь ПОЛОТНО, -а, мн. полбтна, -отен, але два полотна, двоє полотен ПОЛТАВЦІ, -ів, мн. (одн. полтавець, -вця, ор. -вцем, ч.\ полтавка, -и, дав. -вці, род. мн. -вок, ж.) і ПОЛ

ТАВЧАНИ, -ан, мн. (одн. полтавчанин, -а, ч.; полтавчанка, -и, дав. -нці, род. мн. -нок, ж.)

ПОЛТАВСЬКА БЙТВА. Стійке словосполучення. Перше слово пишеться з великої літери. ПОЛТАВЩИНА, -и ПОЛУМ’Я, -м’я, ор. -м’ям ПОЛУМ’ЯНИЙ

ПОЛУНИЦЯ, -і, ор. -ею, род. мн. -йць. Смачна полуниця [не клубніка]. ПОЛЬЩА, -і, ор. -ею ПОЛЮВАННЯ, -я, ор. -нням, род. мн. -ань

ПОЛЮС, -а, мн. -си, -сів, але два полюси

ПОЛЯГти, -ляжу, -ляжеш; мин. поліг, полягла, полягло, полягли; нак. -ляж, -ляжмо, -ляжте ПОЛЯКИ, -ів, мн. (одн. поляк, -а,

ч.\ полька, -и, дав. -льці, род. мн. -льок, ж.)

ПОМЕЛО, -а, мн. -мела, -мел, але два помела, двоє помел ПОМАГАТИ, -магаю, -магаєш; нак. -магай, -магаймо, -магайте ПОМАЛУ і ПОМАЛеНЬКУ [не помало], присл. Синоніми: повільно, поступово, потроху, скромно. ПОМАРАНЧА, -і, ор. -ею, мн. -анчі, -анч. Синонім: апельсин. ПО-МАТЕРЙНСЬКрМУ і ПО-МА-ТЕРЙНСЬКИ, присл.

ПОМАЦКИ і НАВПОМАЦКИ, присл.

ПОМЕРеЖАНИЙ і ПОМЕРеЖЕ-НИЙ

ПОМеРТИ, -мру, -мреш, -мремо, -мрете, -мруть

ПОМИЇ, помий і помйїв, мн. ПОМИЛКА, -и і ПОМЙЛКА, -и, мн. -лки, -лок, але дві помйлки (помилки)

ПОМИНКИ, -нок, мн.

ПОМІЖ, прийм. Ужив, з род., знах. і ор. відмінками. Поміж людей, поміж люди, поміж людьми. ПОМІСТ, -мосту, мн. -мости, -мостів

ПОМІТИТИ

256

ПОПИТАТИ

ПОМІТИТИ [не підмітити], -мічу, -мітиш; нак. -міть, -мітьмо, -мітьте ПОМІЧ, -очі, ор. -іччю ПОМОГти, -можу, -можеш; нак. -можи, -можім(о), -можіть ПОНАД, прийм. Ужив, з ор. та знах. відмінками. Понад водою. Понад годину. Понад план [не зверх плану]. ПОНЕВІРЯННЯ, -я, ор. -нням, род. мн. -янь

ПОНЕВІРЯТИСЯ, -ряюся, -ряєш-ся, -ряється, -ряємося, -ряєтеся, -ря- ються

ПОниЖЧАТИ, -аю, -аєш ПОниЗЗЯ, -я, ор. -ззям, род. мн. -йзь ПОниЗИТИ, -нижу, -низиш; нак. -низь, -низьмо, -низьте ПОНІВЕЧЕНИЙ

ПОНОвиТИ, -новлю, -новині, -но-вимо, -новите, -новлять; нак. -нови, -новім(о), -новіть

ПОНОВЛЕННЯ, -я, ор. -нням, род. мн. -вдень

ПОНОЧІ, присл. Синоніми: потемки, потемну, у темряві.

ПОНЯТТЯ, -я, ор. -ттям, род. мн. -ять

ПООБІДНІЙ, -я, -є ПООДИНОКИЙ див. ОДИНОКИЙ

ПООДЙНЦІ, присл. Синоніми: по одному, не разом, порізно, окремо,

ІІТ1ІЮТ

ПОПАСТИ див. ПОТРАПИТИ ПОПЕлиЩЕ, -а, ор. -ем, род. мн. -ищ. Синонім: згарище. ПОПеРЕДУ. 1. присл. Попереду було село. Наш клас йде попереду. 2. прийм. ужив, з род. відм. Попереду колони несли прапор. Попереду всіх їхала машина.

ПОПЕРЕДИТИ, -джу [не попережу], -диш; нак. -редь, -редьмо, -ре- дьте ПОПЕРЕК1, -у, місц. (у) -ку і ПОПЕРеК. Болить поперек [не поясница].

ПОПЕРеК2 1. присл. По ширині чого-небудь. Високий берег був перерізаний поперек западинами. 2. прийм.

ужив, з род. відмінком. Поперек дороги лежало свіжозрубане дерево. ПОПЕРеЧНИЙ

ПО-ПеРШЕ, присл. Ужив, як вставне слово при переліку на позначення першого пункту. У хаті було темно, бо, по-перше, надворі був вечір, а, по-друге, не було світла. ПОПІДтиННЮ, присл. Синоніми: попід тинами, на вулиці, без притулку.

ПОПІЛ, -пелу, ор. -пелом ПОПІЛЬниЦЯ [не пепельниця], -і, ор. -ею, род. мн. -йць і ПОПІЛЬНИЧКА, -и, місц. (у) -чці, мн. -чки, чок

ПОПЛУТАТИ див. ПОПИТАТИ ПОПОВЗОМ, присл. Синоніми: плазом, по-пластунськи, посувом. ПОПОВНЕННЯ, -я, ор. -нням, род. мн. -ень

ПОПОЛОвиШ і ПО ПОЛОВИНІ Пополовші, присл. Усе майно поділили пополовині.

По іюловші, ім. з прийм. Дати по половині яблука.

по прАвді

ПОПРАВКА, -и, місц. (у) -вці, род.

МН. -ВОК

по-прОСТОМУ і по-простО-

МУ, присл.

ПОПРОСТУ, присл. ПОПУЛЯРНИЙ — ПОПУЛЯРИЗАТОРСЬКИЙ. Розрізняються значенням.

Популириий. 1. Нескладний за змістом і формою викладу. Популярна лекція. 2. Який здобув загальне визнання. Популярна пісня. Популярний засіб лікування.

Популяризаторський. 1. Спрямований на популяризацію. Популяризаторські концерти. 2. Властивий популяризаторові. Популяризаторське обдарування.

ПОПУТАТИ — ПОПЛУТАТИ. Роз-різняються значенням.

Попутати, -аю, -аєш. 1. Зв’язати ноги коня. Попутати коней.

попутний

257

посидгги

Поплутати, -аю, -аєш. 1. Безладно переплести що-небудь. Поплутати нитки. 2. Позбавити логічної стрункості. Поплутати плани. ПОПУТНИЙ

ПОРАЗКА, -и, місц. (у) -зіц, мн. -зки, -зок

ПОРВАТИ, -рву, -рвеш, -рве, -рвемб, -рвете; нак. -рви, -рвім(о), -рвіть ПОРЕФбРМЕНИЙ ПОРІВНЯННЯ, -я, ор. -нням, род. мн. -янь

ПОРІГ, -рбга, дав. -рбгові і -у, ор. -рбгом, місц. (на) -рбзі, род. мн. -рб- гів

ПОРІДНЕНИЙ — СПОРІДНЕНИЙ. Розрізняються значенням. Порідненій. Поєднаний дружніми зв’язками. Поріднені міста. Споріднені. Близький за спільністю походження. Споріднені підприємства.

ПОРЩниТИСЯ див. ЗРІДНИТИСЯ

ПО-РІЗНОМУ, присл. ПОРОДЙТИ, -роджу, -рбдиш; нак. -роди, -родім(о), -родіть ПОРОЖНІЙ, -я, -є ПО-РОСІЙСЬКОМУ і ПО-РО-СІЙСЬКИ, присл.

ПОРОСЯ, -яти, дав. -яті, ор. -ям, мн. -ята, -ят

ПОРОТИ, порю, пбреш, пбре, пб-ремо, порете, пбрють [не порять] ПОРОША, -і, ор. -ею ПОРТ див. ФОРТ ПОРТ-АРТУР, -а, ор. -ом, місц. (у) -і. Обидва слова пишуться з великої літери.

ПОРТРеТ, -а, род. мн. -ів ПОРТУГАЛІЯ, -ї, ор. -єю ПОРТУГАЛЬСЬКИЙ ПОРТУГАЛЬЦІ, -ів, мн. (іодн. португалець, -льця, ор. -льцем, ч.; португалка, -и, дав. -льці, род мн. — лок, ж.)

ПОРТЬЄРА, -и, ор. -ою, род. мн. -тьєр

ПОРУКА див. ЗАПОРУКА

ПОРУЧНІ, -ів, мн. (одн. пбручень, -чня, ч.) і ПОРУЧЧЯ, -я, ор. -ччям, збірне. Триматися за поручні (поруччя) [не за перила].

ПОРУШЕННЯ, -я, ор. -нням, род. мн. -ень

ПОРУШУВАТИ, -шую, -шуєш, не-док. і ПОРУШИТИ, -шу, -шиш, док. Порушувати питання (іклопотання, проблему, справу). Синоніми: ставити, висувати (питання, проблему, клопотання). Неправомірними є вислови піднімати (підняти) питання (проблему, клопотання).

ПОРШЕНЬ, -шня, ор. -шнем, род. мн. -шнів

ПОРЯДКОВИЙ [не порядковий] ПОРЯДОК, -дку, ор. -дком, род. мн. -дків. Порядок денний [не повістка денна].

ПОРЯТУНОК, -нку, ор. -нком, мн. -нки, -нків

ПОСВІДЧЕННЯ, -я, ор, -нням, род. мн. -дчень і ПОСВІДКА, -и, місц. (у) -ДЩ, мн. -дки, -док ПО-СВОЄМУ — ПО СВОЄМУ По-снбсму, присл. Робити по-своєму. По свобму, займ. із прийм. По своєму шляху._

ПОСВЯтиТИ, -свячу, -святиш, -святимо, -святите, -святять; нак. -святи, -святім(о), -святіть ПОСВЯЧЕННЯ, -я, ор. -нням, род. мн. -ень

ПОСЕЛеНЕЦЬ, -нця, дав. -нцеві, ор. -нцем, род. мн. -нців ПОСеЛЕННЯ, -я, ор. -нням, род. мн. -елень

ПОСЕлиТИ, -селю, -сблиш; нак. -сели, -селім(о), -селіть ПОСЕРеД і ПОСЕРЕД, прийм. Посеред (посеред) дороги. ПОСЕРеДИШ 1. присл. Стояти посередині. 2. прийм. Ужив, з род. відмінком. Посередині кімнати стояв стіл.

ПОСЕРеДН1Й, -я, -є ПОсиДГГИ, -сиджу, -сидиш; нак. -сидь, -сидьмо, -сидьте

ПОСІВ