ПО-ТОВАриСЬКОМУ

ПОСІВ, -у, ор. -вом, мн. -ви, -вів ПОСЛАНеЦЬ, -нця, дав. -нцеві, оо. -нцем, мн. -нці, -нців і ПОСЛАНЕЦЬ. Гетьманський посланець [не посильний].

ПОСЛУГА, -и, місц. (у) -зі, мн. -ги, -слуг

ПОСМІХНУТИСЯ, -хнуся, -хнешся, -хнембся, -хнетеся, -хнуться; пак. -хнися, -хнім(о)ся, -хніться ПОСМІШКА — УСМІШКА. Збігаються у знач, «міміка обличчя, уста, що виражають вдоволення, прихильність або презирство, іронію, недовір’я та ін.». Всі знають, що усмішка викликає усмішку… (З журналу). Лукава, тиха усмішка світилася в його очах (В. Шевчук).

Тільки пбсмпшса вжив, у знач, «особливий вираз обличчя, що відбиває глузування, кепкування, іронічне ставлення». Глузлива посмішка. ПОСМОКТАТИ, -окчу, -бкчеш; нак. -окчи, -окчім(о), -окчіть ПОСбЛ, -елі, дав. -слбві, ор. -слом, кл. посбл і пбсле, мн. посли, ів ПОСШЛЬ, присл. Синоніми: підряд, один за бдиим, безперервно, повсюди, yd чисто.

ПОСПІШАТИ див. СПШІЙТИ ПО-СПРАВЖНЬОМУ, присл. Любити по-справжньому.

ПОСТ, -і, ор. -6м, місц. (на) -у, мн. -й, -ів

ПОСТАМеНТ, -у, місц. (на) -і, мн. -и, -ів. Висока підставка або підніжжя, на яких встановлюють пам’ятник або скульптуру. Синонім: п’єдестіл. ПОСТАНОВА див. УХВАЛА ПО-СТАРОвиННОМУ, присл. ПО-СТАРОДАВНЬОМУ, присл. ПО-СТАРОМУ — ПО СТАРОМУ По-сгарбму, присл. Жити no-ста-рому.

По стярбму, прикм. з прийм. їхати по старому шляху.

ПОСТАТЬ, -і, ор. -тло, мн. -ті, -тей ПОСТАЧАЛЬНИК, -а, дав. -ові, мн. -и, -ів

ПОСТАЧАННЯ, -я, ор. -нням, род. мн. -інь

ПОСТАЧАТИ, -ію, -йєш. Постачати продукти [не поставляти продукти].

ПОСТеЛЯ, -і, ор. -ею, місц. (на) -тілі, мн. -тілі, -тблей ПОСТІЛЬ, -тілі, ор. -Іллю, місц. (на) -стблі, мн. -тілі, -тель ПОСТОЯТИ, -стбю, -стбїш, -стб-їть, -стоїмо, -стбїте, -стбять; нак. -стій, -стійм^о), -стійте ПОСТСКРИПТУМ, -у. Написане в кінці листа після підпису. ПОСТУПКА, -и, місц. (у) -пці, мн. -пки, -пок. Піти на поступки [не уступки].

ПОСТФАКТУМ, присл. Після того, як щось відбулося.

ПОСУД, -у і рідко ПОСАДА, -в ПОСУП

ПОСУХА, -и, місц. (в) -сусі, ор. -сухою, мн. -сухи, -сух ПОСЯГАННЯ, -я, ор. -нням, род. мн. -інь

ПО-ТВОЄМУ — ПО ТВОЄМУ По-твбєму, присл. Брат зробив по-твоєму.

По твоєму, займ. із прийм. По твоєму сліду.

ПОТЕМКИ, присл. Синоніми: пб-ночі, у темряві, пбтемну. ПО-ТЕПеРППНЬОМУ, присл. ПОТИСНУТИСЯ, -тиснуся, -тиснешся, -тиснемося, -тиснетеся, -тиснуться; нак. -тиснися, -тиснім(о)ся, -тисніться

ПОтиХУ, ПОТИХеНЬКУ, ПОТИ-ХеСЕНЫСУ, присл. Синоніми: помі-лу, тихо, стиха, тихцем, нишком, нишком-тишком.

ПОТІМ, присл.

ПОТІПАТИ — ПОПЛАТИ. Розрізняються значенням.

Потіпати, -аю, -аєш. Потрясти. Потіпати ковдру.

Потіийтн, -ію, -ієш. Потіпати льон. ПО-ТОВАриСЬКОМУ і ПО-ТО-ВАриСЬКИ, присл.

ПОТОКОВИЙ

259

ПО-ЧеСНОМУ

ПОТОКОВИЙ — ПОТОЧНИЙ.

Розрізняються значенням. Потбковий. Який здійснюється безперервним потоком (про метод виробництва). Потокова лінія. Потоковий спосіб.

Потбчшй. Який існує тепер, у цей час; пов’язаний із сучасним моментом. Поточний момент [не біжучий момент]. У поточному році [не у бі-жучому році].

ПОТРАПИТИ — ПОПАСТИ. Збіга-ються у значеннях: 1. Рухаючись, опинятися на чому-небудь, потрапляти в що-небудь. Потрапити (попасти) на стежку. 2. Опинитися в несприятливих обставинах. Попадати, потрапляти (попасти, потрапити) в біду (тенета, лабети, на зуби). З .Кидаючи щось, досягати цілі. Попасти (потрапити) каменем у воду. Тільки попісти ужив, у знач, «влучно вцілити». Попав у ціль.

Тільки нотрешпн ужив, у знач, «могти, вміти щось зробити». Та тільки бджілка сіла на шаблю, й занести шаблю вже не потраплю… (Драч^.

по-трЕтє — ПО ТРЕТЄ.

По-трете, присл. Ужив, як вставне слово при переліку на позначення третього пункту.

По трете, числ. з прийм. Екзаменаційна сесія триватиме по третє липня. ПО ТРОЄ. Вишикувалися по троє. ПОТРОХУ, присл.

ПОТРЯСІННЯ, -я, ор. -нням, род. мн. -інь

ПОТ$ТА, -и, місц. (в) -зі, мн.

-туги, -тут

ПОТУЖНИЙ

ПОТУЖНІСТЬ, -ності, ор. -ністю, род. мн. -ностей

ПОТЯГНУТИ і ПОТЯГти, -гну, -гнеш; мин. потягнув і потяг, потягнула і потягла, потягнули і потягли ПО-УКРАЇНСЬКОМУ і ПО-УКРАЇНСЬКИ, присл.

ПО-ФРАНЦУЗЬКОМУ і ПО-ФРА-НЦУЗЬКИ, присл.

ПО-ХАЗЯЙСЬКОМУ і ПО-ХАЗЯ-ЙСЬКИ, присл.

ПОХАПЦЕМ і ПОХАПКИ, присл. Синоніми: хапцем, хапкбм, хіпко, хапкома.

ПОХВАЛА, -й, місц. (у) -і, мн. -хві-ли, -хвал

ПОХІД, -хбду, род. мн. -хбдів ПОХІДНИЙ — ПОХІДниЙ. Роз-різняються значенням.

Похідний, -а, -е. 1. Призначений для походу. Похідний інвентар. 2. Наявний при війську, використовуваний у поході. Похідна кухня.

Похідної, -а, -е. Виведений з іншого подібного. Похідні слова. ПОХОДЖЕННЯ, -я, ор. -нням, род. мн. -джень

ПОХОДИТИ — ПОХОДЙТИ. Роз-різняються значенням.

Похбдити, -джу, -ходиш. 1. Належати за народженням до певної національності, класу, місцевості і т. ін. Походити з шахтарського роду. Походити, -джу, -ходиш. 1. Ходити якийсь час. Походити коло малюків. 2. Прогулюватися. Походити по тротуару.

ПОХОЛОДНІТИ, -іє, безос. Надворі похолодніло [не похолодало]. ПОХОРОН [не похорони], -у, мн. -и, -ів

ПОЦІЛУНОК, -яку, ор. -нком, мн. -нки, -нків

ПОЧАСТИ, присл. Синоніми: частково, не пбвністю.

ПОЧАТИ, -чну, -чнеш, -чнемб, -чне-те; мин. почев, почалі, почалб, почали; нак. -чни, -чнім(о), -чніть ПОЧАТКІВЕЦЬ [не початкуючий], -івця, дав. -івцеві, ор. -івцем, род. мн. -івців

ПОЧЕПЙТИ, -чеплю, -чепиш ПОЧеР31

ПбЧЕРК, -у, ор. -ом, мн. —и, -ів ПОЧЕРСТВІЛИЙ і ПОЧЕРСТВІЛИЙ

ПО-ЧЕСНОМУ, присл.

ПОЧЕСТЬ

260

ПРАСКА

ПОЧЕСТЬ, -і, ор. -честю, мн. -честі, -честей

ПОЧЕТ, -чту, мн. -чтн, -чтів. Особи, що супроводжують керівника. ПОчиН див. ЗАЧИН ПОЧИНАННЯ, -я, ор. -нням, род. мн. -інь

ПОЧІМ і ПОЧОМУ, присл. Почому яблука?

ПОЧУТТЄВИЙ ПОЧУТТЯ див. ВІДЧУТТЯ ПОШЕПКИ [не шепетом], присл. Синоніми: потихбньку, дуже тихо, на вухо.

ПОШЕСТЬ, -і, ор. -шеспо, мн. -тесті, -шестей

ПОШЙРИТИ, -ширю, -шириш; нак. -шир, -ширмо, -ширте ПОШЙРЮВАТИ — РОЗПОВСЮДЖУВАТИ. Розрізняються значенням.

Поширювати, -рюю, -рюєш ужив, у значеннях: 1. Робити більшим за обсягом, змістом, розвивати. Поширювати перекладацьку діяльність. 2. Робити доступним, відомим для всіх. Поширювати передовий досвід. Поширювати знання (ідеї). 3. на ко-го-що. Розширювати сферу впливу на кого-, що-небудь. Поширювати радість.

Розповсюджувати, -джую, -джуєш ужив, у значеннях: 1. Роздавати, продавати що-небудь речове, предметне багатьом. Розповсюджувати лотерейні квитки (газети, журнали). 2. Розносити в різні боки, сторони на велику відстань; переносити хвороби, епідемію і т. ін. У вітряні дні бур’яни сильно розповсюджують своє насіння. Білі миші не розповсюджують висипного тифу (Кочерга^. ПОШИТТЯ, -я, ор. -ТТЯМ, род. мн. -ттів

ПОШКОДЖЕННЯ, -я, ор. -нням, род. мн. -джень

ПОШКОДИТИ, -джу, -диш; нак. -шкбдь, -шкбдьмо, -шкбдьте ПОШТОВО-ТЕЛЕГРАФНИЙ

ПОШТОЮ. Надіслати пакунок по-штою [не по почті].

ПО ЩИРОСТІ

ПОЯвиТИСЯ див. З’ЯВИТИСЯ ПОЯСНЕННЯ, -я, ор. -нням, род. мн. -ень

ПОЯСНЮВАЛЬНИЙ — ПОЯСНЕНИЙ. Розрізняються значенням. Пойсяювалышй. Який використовується при поясненні або для пояснення чого-небудь. Пояснювальні слова. Пояснювальна робота.

Пойаювви. Дієприкм. пас. до понят у знач, «з’ясувати, розкрити причини якоїсь дії чи явища». Не всі явища природи досі пояснені.

ПРАВЛІННЯ, -я, ор. -нням, род. мн. -інь

ПРАВОБЕРеЖЖЯ, -я, ор. -жжям, місц. (на) -жжі. Як історично-географічна назва частини українських земель пишеться з великої літери. Синонім: Правобережна Україна. ПРАВОПИСНИЙ ПРАВОПОРУШЕННЯ, -я, ор. -нням, оод. мн. -ень ПРАВОРУЧ, присл. Синонім: направо.

ПРАВОСУДДЯ, -я, ор. -ддям, род. мн. -судь

ПРАГА, -и, місц. (у) -зі ПРАГНЕННЯ, -я, ор. -нням, род. мн. -ень

ПРАЖЦІ, -ів, мн. (одн. пражець, -жця, ор. -жцем, ч.; пріжка, -и, дав. -жці, род. мн. -жок, -ж.) ПРАЗЬКИЙ [не пражський] ПРАКТИКУМ, -у, ор. -ом, мн. -и, -ів ПРАЛЬНЯ, -і, ор. -ею, род. мн. -ень

ПРАНни, -я, ор. -нням ПРАПОР, -а, мн. -й, -ів, але два пр&пори, п’ять припорів ПРАПОРОНОСЕЦЬ, -сця, дав. -сцеві, ор. -сцем, кл. -сцю, род. мн. -сців

ПРАСКА, -и, місц. (на) -сці, род. мн. -сок. Нова праска [не новий утюг].

прАти

261

ПРИВІЛЕЙ

ПРАТИ, перу, переш, перб, перемб, перете, перуть; нак. пери, перім(о), періть

ПРАЦЕЗДАТНІСТЬ, -ності, ор. -вістю

ПРЕБАГАТО, присл. ПРЕВЕлиКИЙ ПРЕДВІЧНИЙ, уроч. ПРЕДКОВІЧНИЙ, уроч. Синоніми: споконвічний, предвічний. ПРЕЗЕНТАЦІЯ, -ї, ор. -сю. Публічне представлення підприємства, фірми, наукових і художніх творів тощо з метою підвищення їхньої популярності.

ПРЕЗЙДІЯ, -ї, ор. -єю. У назві державної установи пишеться з великої літери. Президія Верховної Ради України.

ПРЕЗИРЛИВІСТЬ, -вості, ор. -вістю ПРЕМ’ЄРА, -иі^род.мн. -м’єр ПРЕМ’ЄР-МІНІСТР, -а, ор. -ом, мн. -и, -ів. Як назва найвищої державної посади пишеться з великої літери. ПРЕМІАЛЬНИЙ — ПРЕМІЮВАЛЬНИЙ. Розрізняються значенням. Премії и мі Який стосується премії. Преміальні гроші. Преміальна система оплати.

Преміюй І пя—іі Який стосується преміювання. Преміювальна комісія. ПРЕРОГАТИВА, -и, род. мн. -йв. Виключне право, що належить комусь або чомусь.

ПРЕС-ATАШе, невідм., ч. Співробітник посольства, що відає питаннями преси та інформації.

ПРЕС-БЮРО, невідм., с. Редакційний апарат для обслуговування преса під час з’їздів, конференцій, нарад. ПРЕС-КОНФЕРЕНЦІЯ, -ї, ор. -ЄЮ, род. мн. -ій. Бесіда, зустріч державних, політичних, громадських діячів з представниками преси, радіо, телебачення з питань, що цікавлять громадськість.

ПРЕС-ПАП’Є, невідм., с. Важкий предмет, яким притискають папери на столі. Мармурове прес-пап’є.

ПРЕСТИЖ, -у, ор. -ем. Авторитет, вплив, який має хто-, що-небудь. ПРЕС-ЦЕНТР, -у, ор. -ом, мн. -и, -ів ПРЕТЕНДЕНТ, -а, дав. -ові, кл. -е, мн. -и, -ів

ПРЕТЕНДЕНТКА, -и, дав. -тці, кл. -тко, мн. -тки, -ток ПРЕТЕНЗІЯ, -ї, ор. -єю, род. мн. -ій ПРЕЦЕДЕНТ, -у. Вчинок, випадок, що стався у минулому і є прикладом для наступних подібних вчинків, випадків.

ПРЕчиСТИЙ

ПРИАЗОВ’Я, -в’я, ор. -в’ям. Пишеться з великої літери.

ПРИАМУРЯ, -р’я, ор. -р’ям ПРИБЕРЕГТИ, -режу, -режеш, -ре-жемб, -режете; мин. приберіг, приберегай, приберегаб, приберегли; нак. -режи, -режім(о), -режіть ПРИБЕРЕЖЖЯ, -я, ор. -жжям ПРИБЕРЕЖНИЙ ПРИБИРАЛЬНИЦЯ, -і, ор. -ею, род. мн. -иць

ПРИБІЙ, -ббю, ор. -ббєм, род. мн. -боїв

ПРИБЛУДА, -и, ч. і ж. Якийсь (якась) приблуда.

ПРИБОРКАННЯ, -я, ор. -нням, род. мн. -ань

ПРИБРАТИ, -беру, -береш, -бере, -беремб, -берете, -беруть ПРИБУТИ, -буду, -будеш; мин. прибув, прибула, прибулб, прибули; нак. -будь, -будьмо, -будьте ПРИБУТКОВИЙ, Прибутковий податок [не подоходний податок, не подоходно].

ПРИБУТКОВО-ВИДАТКОВИЙ ПРИБУТТЯ, -я, ор. -ттим ПРИВАТИЗАЦІЯ, -ї, ор. -єю. Передача державної власності (земельних наділів, промислових підприємств, банків тощо) за плату або безкоштовно у приватну власність. ПРИВАТНОВЛАСНИЦЬКИЙ ПРИВЕСТИ див. ПРИЗВОДИТИ привілей, -6ю, ор. -бєм, род. мн. -бїв

ПРИВІЛЕЙОВАНИЙ

2

ПРИЙти

ПРИВІЛЕЙОВАНИЙ ПРИВІЛЛЯ, -я, ор. -ллям, род. мн. -іль

ПРИВІТАННЯ, -я, ор. -нням, род. мн. -ань

ПРИВЛАСНЕННЯ, -я, ор. -нням, род. мн. -ень

ПРИВОДИТИ див. ПРИЗВОДИТИ ПРИВСЕЛЮДНО, присл. Синоніми: публічно, прилюдно, вселюдно. ПриВ’ЯЗЬ, -і, ор. -ззю ПРИГЛАДЖЕНИЙ [не приглаже-ний]

ПРИГОДА див. НАГОДА ПриГОРЩА, -і, ор. -ею, род. мн. -орщ

ПРИГОСГЙТИ, -ощу, -остиш, -ос-тимо, -остите, -остять; нак. -ости, -осгім(о), -остіть

ПРИГОТОВАНИЙ і ПРИГОТОВЛЕНИЙ

ПРИГОТУВАННЯ, -я, ор. -нням, род. мн. -&нь

ПРИГОЩАННЯ, -я, ор. -нням, род. мн. -інь

ПРИДБАННЯ, -я, ор. -нням, род. мн. -Ань

ПРИДЫЙТИ, -ділю, -ділиш; нак. -діли, -ділім(о), -діліть ПРИДЫЙТИ див. ВИДЫЙТИ ПРИДНІПРОВСЬКИЙ і ПРИДНІПРЯНСЬКИЙ

ПРИДНІПРОВ’Я, -в’я, ор. -в’ям. Пишеться з великої літери. ПРИДНІСТРОВСЬКИЙ і ПРИДНІСТРЯНСЬКИЙ ПРИДНІСТРОВ’Я, -в’я, ор. -в’ям. Пишеться з великої літери. ПРИДОРОЖНІЙ, -я, -є ПРИЄДНАННЯ, -я, ор. -нням, род. мн. -ань

ПРИЖИТТЄВИЙ ПРИЗВОДИТИ, ПРИЗВЕСТИ — ПРИВОДИТИ, ПРИВЕСТИ. Роз-різняються значенням.

Прнзвбднтн, призвести. 1. Доводити кого-небудь до якогось стану, переважно негативного. Призводити до бійки. 2. Спричинити наслідок, пере

важно негативний. Призвести до втрат.

Приводити, прівестя. 1. Допомагати або примушувати йти за собою. Приводити до хати. 2. Спонукати, примушувати прибути куди-небудь. Жадоба знань привела до школи. 3. Доводити до якогось стану. Приводити в належний вигляд. ПРИЖИТТЄВИЙ і ПРИЖИТТЬО-виЙ, -і, -є

ПРИЗЕМЛИТИСЯ, -землюся, -зем-лишся, -землиться, -землимося, -землитеся, -земляться ПРИЗНАТИСЯ, -зніюся, -знаєшся, -знається, -знаємося, -знаєтеся, -знаються; нак. -знайся, -знаймося, -знайтеся, док. і ПРИЗНАВАТИСЯ, -знаюся, -знаєшся, -знається, -знаємося, -знаєтеся, -знаються; нак. -знав&йся, -знавиймося, -знавійтеся, недок.

ПРИЗНАЧЕННЯ, -я, ор. -нням, род. мн. -ень

ПРИЗНАЧИТИ і ПРИЗНАЧИТИ,

-чу І -чу, -ЧИШ, -ЧИТЬ, -ЧИМО,-ЧИТЄ, -чать; нак. -зніч і -значи, -значмо, -значте і -значім(о), -значіть ПРИЇЖДЖАТИ [не приїжати], -ждж4ю, -ждж&єш; нак. -ждж&й, -жджіймо, -жджайте ПРИЇЖДЖИЙ [не приїжгий], -ого, ім. і прикм.

ПРИЇЗДЙТИ, -жджу, -їздиш, -їздимо, -їздите, -їздять; нак. -їзди,-їзді-м(о), -їздіть ПРИЙДеШН1Й, -я, -є ПРИЙМАЛЬНЯ, -і, ор. -ею і ПРИЙМАЛЬНА, -ноі. Світла приймальня [не прийомна]. ПРИЙНЯТИ, -йму, -ймеш, -ймемо, -ймете, -ймуть; нак. -йми, -ймім(о), -йміть. Ненормативним є вислів прийняти участь. Треба: взяти участь.

ПРИЙНЯТТЯ, -я, ор. -ттям ПРИЙти, -йду, прийдеш, прийде, прийдемо, прийдете, прийдуть; нак. -йди, -йдім(о), -йдіть

ПриКАЗКА

ПриКАЗКА — ПРИСЛІВ’Я. Роз-різняються значенням.

Приказка, -и, місц. (у) -зці, мн. -зки, -збк, але дві приказки, сім приказок. Влучний, часто римований вислів, близький до прислів’я, але без повчального змісту. Шкода, та не вигода. Босий дохід, а голодна харч. Прислів’я, -в’я, ор. -в’ям, род. мн. -в’їв. Влучний образний вислів, часто ритмічний за будовою, який у стислій формі узагальнює різні явища життя. Під лежачий камінь і вода не тече. ПРИКАРПАТСЬКИЙ ПРИКАРПАТТЯ, -я, ор. -там. Пишеться з великої літери.

ПРИКЛАД — ПРИКЛАД. Розріз-няються значенням.

Приклад, -у. Зразок; окремий випадок; математичний вираз. Брати приклад. Розв’язати приклад. Пряклід, -а. Дерев’яна частина рушниці Удар прикладом. ПРИКЛЕЄНИЙ

ПРИКОРДОННИЙ. Прикордонна застава [не погранична застава]. ПРИКОРДОННИК, -а, дав. -ові, мн. -и, -ів. Зустріч з прикордонниками [не пограничниками]. ПРИКРАсиТИ і ПРИКРАСИТИ, -ашу і -ішу, -ісиш, -асимо, ісите, -асять; нак. -аси, -асім(о), -асіть ПРИКРИТТЯ, -й, ор. -ттям, род. мн. -иттів і -йггь

-ПИМО, -пите, -ПЛЯТЬ І -ІПШІІ, -іпить, -іпимо, -іпите, -іплять; нак. -кріпи, -крішм(о), -кріпіть ПриКРІСТЬ — ПРИКРОЩІ Розрізняються значенням.

Прикрість, -рості, ор. -ріспо, род. мн. -ростей. Те, що викликає негативні емоції; неприємність. Зробити прикрість. Не знати прикростей. Прикрощі, -ів, мн. 1. Неприємні події, лихі пригоди, невдачі, злигодні. Може, й прикрощі нам даються тільки для того, щоб ми повніше відчували радість буття (3 журналу). 2. Почут

тя незадоволення, досада. Прикрощі невдачі.

ПРИЛЕТІТИ, -лечу, -летиш, -летить, -летимб, -летите, -летять ПРИЛШЙТИ, -ПЛЮ, -ІНШІЇ ПРИЛІТ, -лету, ор. -летом, род. мн. -летів

ПРИЛУчиТИ, -лучу, -лучиш ПРИЛЯГти, -ляжу, -ляжеш; нак. -ляж, -ляжмо, -ляжте ПРИМЙРЕННЯ, -я, ор. -нням, род. мн. -рень

ПРИМІРНИК див. ЕКЗЕМПЛЯР ПРИМІСЬКИЙ, -і, -і ПРИМІТКА, -и, місц. (у) -тці, мн. -тяи, -ток

ПРИМІЩЕННЯ, -я, ор. -нням, род. мн. -ень

ПРИМОРСЬКИЙ ПРИМОРЯ, -р ’я, ор. -р’ям, род. мн -р*їв. Як власна назва пишеться з великої літери.

ПРИМУШУВАТИ, -шую, -шуєш; нак. -шуй, -шуйте. Примушувати мовчати [не заставляти мовчати]. ПРИНАГІДНИЙ

ПРИНАДИТИ, -джу [не принажу], -диш, -димо, -дите, -дять; нак. -нідь, -нідьмо, -нідьте ПРИНАЙМНІ [не по крайній мірі], присл. Синоніми: щонайменше, у всякому різі

ПРИНЦИП, -у, мн. -и, -ів ПРИНЦИПОВІСТЬ, -вості, ор. -вістю

ПРИПАСТИ — ПРИПАСти. Розрізняються значенням.

Припусти, -паду, -падеш, -паде, -па-демб, -падете, -падуть. Притулитися, вкритися чимось. Припасти до землі Припасти порохом.

Пршасгі, -пасу, -пасеш, -семб, -сете, чуть; мин припас, приладді, припас-лб, припасли. Зробити запас. Припасли хліба.

ПРИПИНИТИ, -пиню, -пиниш; нак. -пини, -пишм(о), -пиліть ПРИПИСКА —ПРОПИСКА. Розрізняються значенням.

ПРИПЛІД

264

ПРІЗВИСЬКО

Приписка, -и, місц. (у) -сці, род. аш. -сок. 1. Дописане до тексту. Приписка під листом. 2. Перебільшення яких-небудь даних в офіційному документі. Боротьба з приписками. Прописка, -и, місц. (у) -сці, род. мн. -сок. Офіційна реєстрація за місцем проживання; оформлення документів на проживання. Дістати прописку. Здати паспорт на прописку. ПРИПЛІД, -плоду, род. мн. -плбдш ПРИПУСКАТИ див. ДОПУСКАТИ ПРИПУСтиТИ, -пущу, -пустиш; нак. -пусти, -пустім(о), -пустіть ПРИПУЩЕННЯ, -я, ор. -нням, род. аш. -ень

ПриП’ЯТЬ, -і, ор. -тло.

ПриРІСТ, -росту, род. мн. -ростів

природний

ПРИСВОГГ И, -ою, -оїш, -бять; нак. -ой, -ойте

ПРИСВОЄННЯ, -я, ор. -нням, род.

AM. -ЄИЬ

ПРИСВЯтиТИ, -чу, -ятиш, -ятимо, -ятите, -ятять; нак. -та, -тім(о), -тіть ПРИСВЯЧЕННЯ, -я, ор. -нням, pod. мн. -ень

ПРИсиПАТИ, -сиплю, -сиплеш, -сиплють [не -сиплять]; нак. -сип, -сипмо, -сипте

ПРИСКОРИТИ, -рю, -риш, -рять; нак. -скбр, -скбрмо, -скорте ПРИСЛАТИ, -шлю, -шлеш, -шлемб, -шлете, -шлють; нак. -шли,

-шліть

ПРИСЛІВ’Я див. ПриКАЗКА ПРИСТАНЬ, -і, ор. -нню, am. -ні, -ней ПРИСТОСОВАНІСТЬ, -ності, ор. -ністю

ПРИСТОСУВАННЯ, -я, ор. -нням,

род. мн. -&нь

ПРИСТРАСНИЙ. Пристрасна про-АЮва.

ПРИСТРАСНІСТЬ — ПРИ

СТРАСТЬ. Розрізняються значенням.

Прістрясгість, -ності, -ор. -ністю. Властивість за значенням пристрасний. Пристрасність твору.

Пристрасть, -рості, ор. -растю. Сильне, бурхливе, нестримне почуття. Пристрасть полеміки.

ПРИСТРІЙ, -строю, ор. -строєм, мн. -строї, -строїв

ПРИСТУПИТИ, -плю, -упиш ПРИСУДЖЕННЯ, -я, ор. -нням, род. мн. -джень

ПРИСУДИТИ, -джу [не присужу], -судиш

ПРИСУТНІЙ, -я, -є ПРИСУТНІСТЬ, -ності, ор. -ністю ПРИТАМАННИЙ. Керування: кому, чому. Припишанний нашому народові.

ПРИТИСНУТИЙ і ПРИТИСНЕНИЙ

ПРИТОКА, -и, місц. (у) -бці, род. мн. -тбк

ПриТЧА, -і, ор. -ею, аш. притчі, притч

ПРИХВОСТЕНЬ, -сня, ор. -саем, мн. -сні, -снів

ПРИХИлиТИ, -хилю, -хилиш ПРИХОДИТИ, -хбджу [не прихожу], -хбдиш, -хбдимо, -хбдите, -хбдять; мин. -хбдив, -хбдила ПРИ ЦЬОМУ і ПРИ ЦІМ ПРИЧЕПИТИ, -чеплю, -чепипі; нак. -чепи, -чешм(о), -чепіть ПРИЧеТШСТЬ, -ності, ор. -ністю ПРИчиННО-НАСЛЩКОВИЙ ПриЧШ, -чепа, мн. -чепи, -чепів. Новий причіп [не прицеп]. ПРИЧОМУ, спол.

ПРИЩЕПИТИ, -щеплю, -щепиш, -щепимо, -щепите, -щеплять; нак. -щепи, -щепім(о), -щепіть ПРИЯЗНІСТЬ — ПРИЯЗНЬ. Розрізняються значенням.

Приязиість, -ності, ор. -ністю. Виявлення приязні Почуття приязності Пріязиь, -і, ор. -зню. 1. Дружня прихильність до кого-небудь, симпатія. Велика приязнь. 2. Привітне ставлення до кого-небудь. Обличчя світилося приязню.

ПРІЗВИСЬКО — ПРІЗВИЩЕ. Розрізняються значенням.

ПРІРВА

265

ПРОГРАМНИЙ

Прізвисько, -а. Найменування, яке іноді дається людині (цим справжнього прізвища та імені) і вказує на яку-небудь рису її характеру, зовнішності, діяльності тощо. Прізвище [не фамілія], -а, ор. -ем. Найменування особи, набуте при народженні або вступі в шлюб, що передається нащадкам на спорідненість. Відмінювання. 1. Чоловічі прізвища (слов’янські та іншомовні), що мають іменникові закінчення, відмінюються за зразком відповідних українських іменників: Маркевич, Маркевича, Маркевичу, Маркевичем, на Маркевичу; Фолкнер, Фолкнера, Фолкнеру (-ові), Фолкнером, на Фолк-нері; Гойя, ГоШ, Гойю, Гойєю, на Гойї. 2. Чоловічі слов’янські прізвища на -ов, -ев (-єв), -ів (-їв), -ин, -ін (-їн) відмінюються як прізвища з закінченням на приголосний, але в орудному відмінку мають прикметникове закінчення -им: Пушкіним, Тургеневым, Ковалевим, Гагаріним, Георгієвим. У називному множини вони закінчуються на -н, в інших відмінках приймають закінчення прикметників тверд ої групи. 3. Іншомовні прізвища, які закінчуються на -с (с), -і (-1), -о (-йо), -у (-ю) та наголошений -а, не відмінюються: Руж’с, Віньї, Гюїо, Амаду, Золя та ін. 4. Жіночі прізвища на приголосний та -о не відмінюються: з Галиною Сколій, при Марині Гудиме-нко. Це саме стосується й іншомовних прізвищ: з Анною Зеґерс. В українських чоловічих прізвищах на -ів (-Ь) допускаються паралельні форми у непрямих відмінках: із чергуванням зо, е та зі збереженням L Якимів, Якимова і Якиміва, дав. Якимову і Якиміву, ор. Якимовим і Якимівим. Жіночі прізвища на -ів (4Ь) не відмінюються. Ганна Якимів, з Ганною Якимів. ПРІРВА, -и, ор. -ою, род. мн. прірв ПРІСНОВОДНИЙ ПРОБЛеМА — ПРОБЛЕМАТИКА. Розрізняються значенням.

Проблема. Складне теоретичне або практичне питання, що потребує вирішення. Проблема номер один. Проблематика. Сукупність проблем. Проблематика дискусій. ПРОБОЇНА, -и, род. мн. -боїн ПРОБУДЖЕННЯ, -я, ор. -нням, род. мн. -джень

ПРОБУДЙТИ, -буджу, -будиш ПРОВАЛЛЯ, -я, ор. -ллям, род. мн. -йль

ПРОВЕДЕННЯ, -я, ор. -нням, род. мн. -ень

ПРОВІД, -воду, мн. -води, -водів, але два прбводи, п’ять прбводів ПРОВІДниЙ, -і, -е. Провідний інженер [не ведучий інженер]. ПРОВОДЖАТИ [не провожати], -дж&ю, -джиєш; нак. -джий, -джиймо, -джійте

ПРОГАниТИ, -ганяю, -ганяєш ПРОГНАТИ, -жену, -женеш, -жене, -женемб, -женете, -женуть; нак. -жени, -жешм(о), -женіть

ПРОГНИТИ, -гниє, -гниють; мин. прогнив, прогнили, прогнило, прогнили

ПРОГНОЗУВАННЯ, -я, ор. -нням, род. мн. -інь

ПРОГОЛОсиТИ, -лоту, -лбсипц нак. -лоси, -лосім(о), -лосіть ПРОГОЛОШЕННЯ, -я, ор. -нням, род. мн. -ень

ПРОГОЛОШУВАТИ див. ВИГОЛОШУВАТИ

ПРОГРАМА-МАКСИМУМ, про-

ГО&МИ-М&КСИМУМ

ПРОГРАМА-МІНІМУМ, прогрі-

ми-мінімум

ПРОГРАМНИЙ — ПРОГРАМОВИЙ — ПРОГРАМОВАНИЙ. Роз-різняються значенням.

Прогрімий. Який містить у собі програму, визначає політичну платформу, що нею керуються. Програмна основа. Програмні положення. Програмбиий. Який міститься в навчальній програмі. Програмовий матеріал. Програмові вимоги.

ПРОГРАМУВАННЯ

266

ПРОМЕНеВИЙ

ПрограМований. Який здійснюється за допомогою програмування і навчальних пристроїв. Програмована система. Програмоване навчання. ПРОГРАМУВАННЯ, -я, ор. -пням, род. мн. -інь

ПРОДАЖ [пе продажа], -у, ор. -ем, місц. (у) -жу і -жі ПРОДАЖНИЙ

ПРОДАТИ, -дам, -даси, -дість, -дамб, -дасте, -дадуть; мин. продав, продала, продалб, продали; нак. -дій, -діймо, -дійте ПРОДЗИЖЧАТИ, -дзижчить, -дзижчіть

ПРОДОВЖЕНИЙ див. ПОДОВЖЕНИЙ

ПРОДОВЖЕННЯ, -я, ор. -нням, род. мн. -ень ПРОЕКТ, -у

ПРОЕКТНИЙ — ПРОЕКЦІЙНИЙ — ПРОЕКтиВНИЙ. Розрізняються значенням.

Проіктиі. Який стосується проекту, проектування. Проектне завдання. Проектний інститут.

Проекційні. Який стосується збереження нерухомих об’єктів на екрані. Проекційний апарат. Проективний. Який стосується графічного зображення просторової фігури на площині Проективна геометрія.

ПРОЕКТУВАТИ, -ктую, -ктуєш, -ктує, -ктуємо, -ктуєте, -ктують ПРОЗАЇЧНИЙ див. ПРОЗОВИЙ ПРОЗВГГУВАТИ, -тую, -туєш; нак. -туй, -туймо, -туйте. Прозвітувати про успішність учнів [не відчитатися про успішність учнів].

ПРОЗбВИЙ — ПРОЗАЇЧНИЙ. Розрізняються значенням.

Прозбвяй. Який властивий прозі як роду літератури. Прозові твори. Прозаїчнії. Позбавлений піднесеності, поетичності; буденний. Прозаїчне життя. Прозаїчний вигляд. ПРОЗРІННЯ, -я, ор. -ННЯМ, МН. -ІНЬ ПРОЇЖДЖАТИ [не проїж :ий],

-жджію, -жджієш, -жджіє, -жджі-ємо, -жджієте, -жджіють ПРОЇЖДЖИЙ [не проїжгий] ПРОІЗДИТИ, -їжджу, -їздиш, -їздить

ПРОЇЗДОМ, присл.

ПРОЇЗниЙ. Проїзний квиток [не проїздний білет].

ПРОЙниТИ, -йму, -оймеш і -ой-меш, пройме, -ймемб, -йметб, -ймуть; мин. пройняв, пройняла, пройнялб, пройняли; нак. -йми, -ймі м(о), -йміть

ПРОЙТИ, -йду, -бйдеш, -бйдемо, -бйдете, -бйдуть; мин. -йшов, -йшлі; нак. -йди, -йдім(о), -йдіть

прокАтно-штампувАльний