ПРОКШ, -копа, дав. -колові, ор. -копом і ПРОКІП, -кбпа, дав. -кб-пові, ор. -кбпом; кл. Прбкопе! і Прокбпе! Зменш.-пестл.: Прокбп-цю! Прокбпчику! Прокіпку! [не Копа!]; Прбкоповнч і Прокбповвч, -а, дав. -у, ор. -ем; Прбкоіівна і Прокб-півна, -и, [не Прокопівної], дав. 4 [не Прокопівній]. У класі два Прокопи. Івдне Прдкдповичу! Маріє Прдкдпівно!

ПРОКЛШ, -кльбну, мн. -и, -ів ПРОКЛЯТТЯ, -я, ор. -ттям, род. мн. -ять

ПРОЛЕЖАТИ, -лежу, -лежиш; нак. -леж, -лежте

ПРОЛЕЖЕНЬ, -жня, ор. -жнем, род. мн. -жнів

ПРОЛЕТАР, -я, дав. -бві, ор. -бм, кл. -ірю, мн. -і, -ів, дав. -ям ПРОЛІСОК, -ска. Рослина з синіми квітами. Приємний запах проліска.

ПРОМЕНЕВИЙ — ПРОМЕНИСТИЙ. Збігаються у знач, «який нагадує собою промінь, має вигляд променів». Промениста (променева) енергія сонця.

Тільки промеяевий вжив, у термінологічних сполученнях. Променева терапія. Променева хвороба. Променева артерія.

ПОМИСЛИВІСТЬ

26

ПРОСТРОЧИТИ

Тільки променистий вжив, у анач. «який випромінює світло». Променисті міста. Променистий погляд. ПРОМИСЛОВІСТЬ, -вості, ор. -вістю

ПРОМІЖОК, -жку, ор. -жком, мн. -жки, -жків і ПРОМІЖОК ПРОМІННЯ, -я, ор. -нням ПРОМІНЬ, -меня, ор. -менем, мн. -мені, -менш

ПРОМОВЕЦЬ, -вця, дав. -вцеві, ор. -вцем, кл. -вцю, мн. -вці, -вцш. Думки промовців були одностайними [не думки виступаючих були одностайними].

ПРООБРАЗ [не праобраз], -у, мн. -и, -ів. Особа, яка служить оригіналом для створення літературного образу. ПРОПАГУВАТИ, -гую, -гуєш [не пропагандувати]

ПРОПАСТИ, -ду, -деш, -де, -демб, -дете, -дуть; пак. -ди, -діть ПРОПЙСАНИЙ — ПРОПИСниЙ. РозрЬняються значенням. Прописаний. Дієприкм. до прошсі-тн. Прописаний у брата.

Прописний. 1. Який відповідає зразкам каліграфічного письма. Прописні літери. 2. Те, що є загальновідомим, заяложеним. Прописна істина. ПРОПИСКА див. ПРИПИСКА ПРОПОВІДЬ, -і, ор. -ддю, род. мн. -дей

ПРОПОЗИЦІЯ, -і, ор. -єю, род. мн. -ій

ПРОПОРЦІЙНІСТЬ, -носгі, ор. -ністю

ПРОПОРЦІЯ, -ї, ор. -єю, род. мн. -ій ПРОПУСТИТИ, -пущу, -пустиш; нак. -пусти, -пустім(о), -пустіть ПРОРІЗАТИ, -ріжу, -ріжеш; нак. -ріж, -ріжмо, -ріжте ПРОТОК, -а, дав. -ові, кл. -оче, мн. -и, -ів. Синоніми: проповідник, провісник, віщун, ясновидець. ПРОРОСЛИЙ. Пророслі зерна пшениці [не пророщені зерна пшениці]. ПРО РОСтиТИ, -рощу, -ростиш, -ростять; нак. -рости, -ростіть

ПРОСВІТОК і ПРОСВІТОК, -тку. Без просвітку.

ПРОСИНЬ, -і, ор. -нню ПРОсиТИ — ПРОШУ (звертаюся з проханням, клопочу) і ПРОШУ (закликаю, запрошую), просиш, -си-мо, -сите, -сять; нак. проси, про-сім(о), просіть і ПРОХАТИ, -ію, -ієш; нак. -ій, -іймо, -ійте. РозрЬняються вживаністю: частіше використовується слово проспи, причому в усіх стилях мови, рідше — прохати, здебільшого у художньому стилі. ПРОСЛАВИТИ, -славлю, -слівиш; нак. -слів, -славмо, -слівте ПРОСТИЙ — ПРОСТИЙ Тільки простий вжив, у знач, «елементарний за складом, однорідний»; протилежне —складний, скліденни. Просте відтворення. Просте речення. Прості число. Прості числівники. Простий прсудок.

Прбсгни і простий ужив, у всіх інших значеннях: «легкий для розуміння, виконання», «не розкішний, скромний», «звичайний», «щирий, відвертий», «невисокої якості», «який належить до непривілейованих верств», «найкоротший» та ін. Прдстий план. Прдсті житло. Прбстб гра. Прбсті козацтво. Прбсті званнА. Прбсті люди. Прбстб вулиця. ПРОСТИРАДЛО, -а, ор. -длом, мн. -дла, -рідл. Нове простирбдло [не нова простинь].

ПРОСтиТИ, -щу, -стиш, -стимб, стате, -стять. Керування: кому що. Простити синові провину. ПРОСТІЙ, -стбю, ор. -стбєм, мн. -стбї, -стбїв

ПРОСТІР, -ору і -бру, мн. -ори і -бри, -орів і -брів, ор. -брами ПРОСТОРІНЬ, -роні, ор. -рінню ПРОСТОТО і ПРОСТОРО, присл. ПРОСТО-ТАки, присл. ПРОСТРеЛИТИ, -лю, -лиш; нак. -ель

ПРОСТРОЧИТИ — ПРОСТРОЧИТИ. РозрЬняються значенням.

ПРОСТУДЙТИСЯ

268

ПРОФЕСОРСЬКО,

Прострбчнте, -бчу, -бчиш; нак. -6ч, -очте. Пропустити визначений час. Прострочити передплату книг. Прострочіте, -очу, -бчиш, пак. -6ч. 1. Прошити. Прострочити сукню. 2. Простріляти з автоматичної зброї. Прострочити з кулемета. ПРОСТУДЙТИСЯ, -уджуся [не простужуся], -удишся; пак. -удись, -удіться

ПРОСТЯГАТИ, ПРОСТЯГНУТИ і ПРОСТЯГти — ПРОТЯГАТИ, ПРОТЯГНУТИ і ПРОТЯГти. Збігаються у знач, «випрямляючи, витягати в якому-небудь напрямку (руку, ногу і т. ін.>>. Простягнути (протягнути) руку.

Тільки просгягіпц простягнути вжив, у знач, «розпростирати, розпускати, розтягувати в різні боки». Чорні смереки добродушно простягали над ними свої мохнаті лоби, наче благословляли (Коцюбинський).

Тільки протяг&пц прошфі, протягти вжив, у знач, «просувати крізь що-небудь, попід чимсь». Протягнути нитку через вушко голки. Протягнути дріт.

ПРОСТЯГНУТИЙ і ПРОСТЯГНЕНИЙ, ПРОТЯГНУТИЙ і ПРОТЯ-ГНЕНИЙ

ПРОСЬБА див. ПРОХАННЯ ПРОТе — ПРО ТЕ Проте. 1. спол. Не радий хрін тертушці, а проте на кожній татроє (Прислів’я). 2. присл. У знач, «незважаючи на це» відокремлюється як вставне слово. Я, проте, не наважуюсь його турбувати.

Про те, займ. з прийм. Стельмах пише про те, що добре знає (Рильський).

ПРОТЕЖЕ, невідм., ч. і ж. Мій (моя) протеже.

ПРОТЕКЦІЯ, -ї, ор. -сю, род. мн. -ій ПРОТИЗАКОННИЙ ПРОТИЛЕЖНІСТЬ, -ності, ор. -ні-стю, род. мн. -ностей ПРОТИПРИРОДНИЙ

ПРОТИРІЧЧЯ, -я, ор. -ччям, род. мн. -іч

ПРОтиСНЕНИЙ і ПРОтиСНУ-ТИЙ

ПРОТИСНУТИСЯ, -нуся, -нешся; нак. -снися, -сніться ПРОТИСТАВИТИ, -ст&влю, -ставиш; нак. -стів, -сгівмо, -сг&вте ПРОТИСТОЯТИ, -стой, -стоїш; нак. -стій, -стіймо, -стійте ПРОТОКА, -и, місц. (у) -бці, род. мн. -6к

ПРОТОКОЛ^ -у. Витяг з протоколу. ПРОТРЯСТИ, -су, -сбш, -семб, -сетб, -с>ть; мин. потряс, потряслі, потряс-лб, потрясли; нак. -си, -сіть ПРОТЯГАТИ див. ПРОСТЯГАТИ ПРОТЯГОМ див. НА ПРОТЯЗІ ПРОТЯГти, -ягну, -ягнеш, -ягнемо, -ягнете, -ягнуть; мин. протяг, протягла, протяглб, протягли; нак. -гни,

гоотіжний — ПРОТЯЖниЙ.

Розрізняються значенням. Протижний, -а, -е. Який звучить довго і плавно. Протяжний звук. Протяжні тони.

Протлій, 1. Який має протяжність у просторі. Протяжний шлях. 2. спец. Який обробляє метал способом волочіння, протягування. Протяжний прес.

ПРОФЕСІЙНИЙ — ПРОФЕСІОНАЛЬНИЙ. Розрізняються значенням.

Професійні. Який стосується роду занять, трудової діяльності. Професійне зростання.

Професіональний. Який стосується професіонала. Професіональний погляд. __

ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНИЙ ПРОФЕСІЯ див. ФАХ ПРОФЕСОР, -а, дав. -ові, ор. -ом, кл. -е, мн. -й, -ів, дав. -4м, але два професори [не два професора], п’ять професорів [не п’ять професорів]. ПРОФЕСОРСЬКО-ВИКЛАДАЦЬКИЙ

ПРОФІЛЬ

269

ПриМО-ТАки

ПРОФІЛЬ, -ю, ор. -ем, мн. -і, -ів ПРОХАННЯ — ПРОСЬБА. Збіга-ються у знач, «ввічливе звертання до кого-небудь з метою домогтися чогось». Вислухати прохання (просьбу).

Із значенням «письмове клопотання; заява, складена за офіційно встановленою формою», в сучасній мові переважає прохання.

ПРОХІД, -хбду, ор. -хбдом, мн. -хб-ди, -хбдів

ПРОХОДИТИ, -хбджу [не прохожу], -хбдиш; нак. -хбдь, -хбдьмо, -хбдьте

ПРОЦВІТАННЯ, -я, ор. -нням, род. мн. -іаь

ПРОЦЕДУРА, -и, род. мн. -ур. Офіційно встановлений чи узвичаєний порядок виконання або здійснення якихось справ; лікувальні заходи.

ПРОЦЕНТ — ВІДСОТОК. Збіга-ються у знач, «сота частка числа, яке приймається за ціле, за одиницю». У голосуванні взяло участь 80 процентів (відсотків) виборців. Тільки процбит, -а (перев. у мн. проценти) вжив, у знач, «дохід, який одержують на кожні сто грошових одиниць капіталу або грошової суми, покладеної в ощадну касу або банк». Одержати проценти. Позичати під проценти.

ПРОЦЕНТИ О-виГРАШНИЙ ПРОПІЙ—ПРОШУ. Розрізняються стилістично.

Тільки npoarf вживається: 1. У сталих словосполученнях. Прошу слова. Прошу уваги. 2. Коли виражає прохання, клопотання у звичайному (усному) мовленні, а також у діловодстві (заявах). Прошу виступити. Прошу відпустити мене. Прошу вибачити. Прбшу вживається тоді, коли треба передати ввічливу форму запрошення (синонім до бух* ласка). Прошу (будь ласка), заходьте. Прошу (будь ласка), пробачте.

ПРОЩАННЯ, -я, ор. -нням, род. мн. -інь

ПРОЩАТИ, -щію, -щієш; нак. -щій, -щіймо, -щійте, недок. і ПРОСтиТИ, -ощу, -остшп, -остить, -остимб, -остите, -осгять; нак. прости, простім(о), простіть, док. Керування: кому, кого і без додатка. Я не хотів. Це сталось ненароком. Даруй мені Прости мені. Пробач! (ІІавличко^. Все пригадалось. Петре мій, це ти! Прости, що не впізнав тебе, прости! (Лавличко). ПРОЩЕНИЙ — ПРОЩЕННИЙ. Розрізняються значенням. Прбщеяий. Дієприкм. до простіти. А тільки я не прощена зосталась (Леся Українка).

Прощеииий. Прикм. Якого можна простити. Прощенний гріх. ПРОЩеННЯ, -я, ор. -нням, pod. мн. -ень

ПРОЯСниТИ, -ясню, -ясніш, -ясніть, -яснимб, -ясните, -ясніть ПРУЖНИЙ і ПРУЖниЙ, -і, -6 ПРУСАК — ПРУССАК. Розрізняються значенням.

Прусік, -а. Тарган.

Пруссік, -а, кл. -іче. Житель Пруссії. ПРУССІЯ, -ії, ор. -ією ПРУССЬКИЙ

прУссько-австрійський

ПРУТ. 1. pod. прута і пруті, мн. -і, -ів. Тонка палиця; хворостина. Нема на тебе доброго прута. 2. род. -у. Назва річки. Береги Пруту. ПРЯДИЛЬНО-ТКАЦЬКИЙ ПриЖА, -і, ор. -ею ПриЖИТИ, -жу, -жиш; нак. пряж, пряжмо, пряжте

ПРЯЖКА, -и, місц. (на) -жці, мн. -жки, -жок ПРЯЛЯ, -і, ор. -ею ПРЯМОКУТНИЙ ПРЯМОЛІНІЙНО-ПАРАЛЕЛЬНИЙ

ПРЯМО ПРОПОРЦІЙНИЙ ПРЯМО ПРОТИЛЕЖНИЙ

прЯмо-таки

ПРАСТИ

270

ПУРПУРОВО

ПРАСТИ, -ду, -деш, -демб, -дате, -дуть; нак. -да, -дать ПСАЛбМ, -лмі, мн. -лмй, -лмів. Релігійна пісня, молитва. ПСАЛтиР, -я, ор. -ем, мн. -і, -ів, дав. -ям. Книга псалмів. Пишеться з великої літери.

ПСАР, -я, дав. -бві, ор. -ем, ял. -ірю, мн. -і, -ів, doe. -ям ПСЕВДО… Перша частина складних слів, що відповідає поняттям «несправжній», «неправильний». З наступною частиною пишеться разом, у власних назвах — через дефіс: псевдовчений, псевдовчення, псевдогероїчний, псевдоісторичний, псевдо-класицизм, псевдонарбдний, псевдона-укдвий, псевдоспеціаліст, псевдотед-рія. Псевдо-Нербн, псевдо-Фйуст. ПСЕВДОНІМ, -а ПСЕЛ, Псла [не Псьол, Псьола] ПСИХІАТРІЯ, -її, ор. -ією ПсиХПСА, -и, місц. (на) -іді, род. мн. -ік

ПСИХІЧНИЙ — ПСИХОЛОГІЧНИЙ. Збігаються у знач, «пов’язаний із внутрішнім світом людини, її настроєм, почуттям». Психологічна (психічна) адаптація студентів. Психологічна профілактика.

Тільки психічні ужив, у знач, «який стосується психіки». Неусвідомленими є іноді деякі емоційні стани психічної активності (3 журналу).

Тільки психологічний ужив, у значеннях: 1. Який стосується ПСИХОЛОГІЇ як науки і навчальної дисципліни. Психологічна характеристика. 2. Побудований на глибокому змалюванні психології персонажів. Психологічна драма. ПСИХІЧНО ЗДОРОВИЙ ПСИХІЧНО НЕПОВНОЦІННИЙ ПСИХРШОХВбРИЙ ПСИХОЛОГІЧНИЙ див. ПСИХІЧНИЙ

ПТАХ, -А і птаха, мн. гггахв, -ів і ігтіхи, птАхів, але два ігтіхв, сім птахів ПТАША, -йти, дав. -аті, ор. -ім, мн. -іта, -ат

ПТАШЕНА, -яти, дав. -яті, ор. -ям, мн. -ята, -ят

ПТАШЕЧКА, -и, дав. -чці, кл. -чко, мн. -чки, -чок і пташечки, -чбк, але дві птішечки, сім птішечок ПТАШНИК1, -а. Доглядач птахів. ПТАШНИК2, -а і ПТАШниК, -і. Приміщення для птахів.

ПтиЦЯ, -і, ор. -ею, род. мн. птиць ПУБЛЩИСтиЧНИЙ —ПУБЛІЧНИЙ. Розрізняються значенням. Публіцистичний. Який стосується публіцистики як роду літературної творчості. Публіцистичний стиль. Публіцистичні жанри.

Публічиш. 1. Прилюдний. Підвівся нарешті Владко, щоб виголосити свою першу публічну промову (Франко). 2. Призначений для широкого відвідування. Публічна бібліотека. ПУБЛІЦИСтиЧНО-ФІЛОСбФ-

ський

ПУБЛІЧНО, присл. Синоніми: при-вселюдно, прилюдно, відкрито, глісно.

ПУДИНГ, -у. Запіканка з сиру, м’яса і т. ін.

ПУеРТО-риКО, невідм. 1. ж. Назва країни. Економічно відстала Пуер-то-Рико. 2. ч. Назва острова. Привабливий Пуерто-Рико.

пуерто-рикАнський

ПУЗЙР, -я, ор. -ем, місц. (у) -і, мн. -і, -ів, дав. -ям

ПУЛОВЕР, -а, ор. -ом, -мн. -и, -ів ПУНКТ, -у

ПУНКТУАЛЬНІСТЬ, -ності, ор. -ністю

ПУНКТУАЦІЯ, -ї, ор. -ЄЮ ПУПеЦЬ, -пця, ор. -пцем, мн. -пці, -пців, дав. -пцям

ПУП’ЯНОК, -нка, ор. -нком, род. мн. -яків

ПУРПУР, -у, ор. -ом ПУРПУРОВИЙ і ПУРІЙТНИЙ.

Пурпурова (пурпурна) тканина. Над нами хмари стали пурпурові, а сонце червоніло, наче мідь (Павличко). ПУРПУРОВО-ЧЕРВОНИЙ

ПУСТеЛЯ

271

П’ЯТИГОРСЬК

ПУСТеЛЯ і ПУСГЙНЯ. Збігаються у знач, «відлюдне місце». Напередодні, коли ми з капітаном Дембіцьким блукали в кам ’яній пустелі загиблого міста, то лише кілька разів бачили поодинокі постаті (3 журналу). Твоя протилежність — пісок, пустиня безплідна й сумна (Павличко). Тільки пустиня, -і, ор. -ею, род. мн. -йнь ужив, у знач, «запустіння». Не стало хазяїна в оселіі почала панувать за його слідом пустиня (Не-чуй-Левицький).

ПУСТеЛЬНИЙ і ПУСтиННИЙ ПУСтиР, -я, ор. -ем, мн, -if -їв, дав. -ям ПУСтиТИ, -щу, -стиш, -стять; нак. пусти, пусгім(о), пустіть ПУСТІТИ, -іє

ПУСТКА, -и, місц. (у) -стці, ор. -ою,

род. мн. -сток

ПУСТОЦВІТ, -у

ПУтиВЛЬ, -я, ор. -ем

ПУТІВКА, -и, місц. (у) -вці, род. мн.

-вок. Пільгова путівка [не путьовка].

ПІТНІЙ, -я, -є

П$ТО, -а, мн. пута, пут

ПУТЬ, -і, ор. путтю, місц. (на) путі,

мн. путі, путей

ПУХ, -у, місц. (в) пуху і (у) пусі ПУХЙР, -я, ор. -ем, мн. -і, -ів, дав. -ям ПУХНАСТИЙ — ПУХОВИЙ і ПУХОВИЙ. Розрізняються значенням. Пухнастий. Вкритий м’яким, густим пухом, шерстю. Пухнастий котик. Пухнастий черевичок.

Пуховий, -а, -е і пухбвни, -а, -е. Зроблений з пуху; набитий пухом. Пухова перина. 2. Схожий на пух. Пухова хмарка.

ПУЧОК, -чка, місц. (у) -яку, мн. -чки, -яків

ПУШКАР, -я, дав. -еві, ор. -ем, кл. -арю, мн. -і, -ів. дав. -ям П$ТЦА, -і, ор. -ею, род. мн. пущ П^ЩА-ВОДЙЦЯ, Пупц-Водиці, ор. Пущею-Водйцею. Обидва слова пишуться з великої літери. ПУЩА-ВОДЙЦЬКИИ. Прикм. до Щщв-Водйця.

ПХЕНЬЯН, -а

ПШЕниЦЯ, -і, ор. -ею, мн. -і, -йць, дав. -ям

ПШЕниЧНИЙ. Звукосполучення чи вимовляється як пш.

ПШОНЦе, -я, ор. -ем і ПШОНЦЕ ПШОНЯНИЙ

ПЮПІТР, -а, ор. -ом, мн. -и, -ів. Підставка для нот або книг у вигляді похилої рамки або дошки.

ПЮРе, невідм., с. Густе пюре. П’ЯВКА, -и, дав. -вці, мн. -вки, вок і п’явки, -вбк, але д ві п’явки, сім п’явок П’ЯДЬ, -і, ор. -ддю, род. мн. -дей П’ЯЛЬЦІ, -ів і П’ЯЛЬЦЯ, -ледь, мн. Пристрій для рукоділля.

П’ЯНГГИ — П’ЯниТИ. Розрізняються значенням.

П’яніти, -нію, -шєш. Ставати п’яним; перен. збуд жуватися, відчувати захоплення. Від неї [отрути] ми п’янієм, як рекрути, свою любов б’ємо на черепки, а потім їх, як ті материки, складаємо, щоб цілість їм вернути (Павличко). П’янити, -нить, -нять. Приводити у стан сп’яніння; збуджувати, викликати захоплення. Радість п ’янила душу. П’ЯСтиСЯ, пнуся, пнешся, пнеться, пнембся, пнетеся, пнуться; мин. п’явся, п’ялася, п’ялбся, п’ялися; нак. пнися, пніться

П’ЯСТКОВИЙ і П’ЯСТКОВИЙ П’ЯТА, -й, мн. п’яти, п’ят, але дві п’яти. З голови до п’ят. П’ЯТДЕСЯТ, -ти і -тьбх [не Пятидесяти], дав. -ти і -тьбм, ор. -тьма і -тьомА, місц.Сна) -ти і -тьбх П’ЯТДЕСЯТИЙ [не п’ятидесятий] П’ЯТДЕСЯТИЛІТНІЙ, -я, -є і П’ЯТДЕСЯТИРІЧНИЙ. П’ятдесятилітній (п’ятдесятирічний) ювілей [не п’ятидесятиштній ювілей]. П’ЯТДЕСЯТИЛІТТЯ і П’ЯТДЕСЯТИРІЧЧЯ [не п’ятидесятиліття, не п’ятидесятиріччя].

П’ЯТЕРО, п’ятьбх, дав. п’ятьбм, ор. п’ятьмА і п’ятьомі, місц. (на) п’ятьбх і рідко невідм. п’ятірко П’ЯТИГОРСЬК, -а, ор. -ом

П’ЯТИ.

272

РАДІАЦІЙНО.

П’ЯТИ…Перша частина складних слів, що означає «який має п’ять одиниць, складається з п’яти одиниць». З наступною частиною завжди пишеться разом: п’ятиактний, п’ятибальний, п’ятибдрство, п ‘ятивідсдтковий, п’ятивіковий,

п’ятигранний, п’ятиденний, п’яти-десятикілограмдвий, п’ятизначний, п’ятирічний, п’ятимільйднний, п’я-тираздвий, п’ятисерійний, п’ятитисячний, п’ятитбмник, п’ятихвилинний.

П’ЯТИРІЧКА, -и, місц. (у) -чці, мн.

-чки, -чок

П’ЯТИСОТИЙ

П’ЯТИСОТЛІТНІЙ, -я, -є і П’ЯТИСОТРІЧНИЙ, -а, -е П’ЯТИСОТЛІТТЯ, -я, ор. -ттям, род, мн. -іть і П’ЯТИСОТРІЧЧЯ, -я, ор. -ччям, род. мн. -іч П’ЯТИТИСЯЧНИЙ П’ЯТІРКА, -и, дав. -рці, -рки, мн. -рок

П’ЯТІРКО, невідм., збірне П’ЯТНАДЦЯТЕРО, -тьбх, дав. -тьбм, ор. -тьмі і тьбма, місц. (на) -тьбх

П’ЯТНАДЦЯТИРІЧЧЯ, -я, ор. -ччям, род. мн. -іч

П’ЯТНАДЦЯТЬ, -ти і -тьбх, дав. -ти і -тьбм, ор. -тьмі і -тьомй, місц. (на) -ти і -тьбх

П’ЯТНИЦЯ, -і, ор. -ею, род. мн. -йць П’ЯТСОТ, п’ятисбт, дав. п’ятистам, ор. п’ятьмастами і п’ятьомастами, місц. (на) п’ятистах П’ЯТСОТДВАДЦЯТИтиСЯЧНИЙ П’ЯТСОТКІЛОМЕТРОВИЙ (500-кілометрбвий)

П’ЯТСОТРІЧНИЙ (500-річний) П’ЯТСОТРІЧЧЯ, -я, ор. -ччям, род. мн. -іч (500-річчя)

П’ЯТЬ, п’яти і п’ятьох, дав. п’яти і п’ятьбм, знах. п’ять і п’ятьбх, ор. п’ятьма і п’ятьомі, місц. (на) п’яти і п’ятьбх

р

Р [ер], невідм. Як назва літери вжив, у с. р. Велике р. Як назва звука вжив, у ч. р. Твердий р.

РАБИН, -а, дав. -ові, ор. -ом, мн. -и, -ів. Духовний керівник єврейської громади.

РАВА-Ptf СЬКА, Рбви-Руської, місц. (у) Раві-Руській

РАВА-РУСЬКИЙ, р&ва-руського РАГ#, невідм., с. Страва з тушкованих овочів з м’ясом. Смачне рагу. РАДА, -и, мн. р&ди, рад. У назвах міжнародних організацій і органів державної влади пишеться з великої літери: Рада Безпеки ООН, Рада Економічної Взаємодопомоги, Верховна Рада України, обласна Рада народних депутатів. Але: вчена рада філологічного факультету.

РАДАР, -а, ор. -ом, мн. -и, -ів. Пристрій для виявлення об’єктів і визначення їх місцезнаходження. РАДИЙ-РАДІСШЬКИЙ, ряда-ра-дгсінька, раде-радісіньке РАДІАЛЬНО… 1. Перша частина складних прикметників, що відповідає за значенням слову «радіальний». З наступною частиною пишеться через дефіс: радідльно-волокнистий, радідльно-осьовий, радідльно-пориті-вий, радідльно-свердлильний і радій-льно-свердлувдльний, радідльно-сфери-чний. 2. присл. У напрямі радіуси, за радіусами. З дієприкметниками пишеться окремо: радіально спрямований, радіально розташований. РАДІАЦІЙНО… Перша частина складних прикметників, що відповідає поняттям «раді&ція», «радіаційний». З наступною частиною пишеться: 1. Через дефіс, якщо прикметник означає не підпорядковані одне одному поняття: радіаційно-активний, радіаційно-біологічний, радіаційно-екологічний, радіаційно-термічний, радіаційно-хімічний. 2. Разом, коли при

РАДІО

273

РАНІШЕ

кметник означає підпорядковані одне одному поняття: радіаційнозахисний (захищає від радіації).

РАДІО, невідм., с. Українське радіо. РАДІО… Перша частина складних слів, що відповідає за значенням слову «радіо». З наступною частиною пишеться разом: радіоаматор, радіоапаратура, радіовузол, радіограма, радіодет&ль, радіожурнал, радіозавдд, радіозв’яздк, радіоканал, радіоклуб, радіокоментатор, раді-окомітіт, радіоконцерт, радіомері-жа [fie радіосітка], радіомонтаж, радіопередача, радіопереклик, радіопрограма, радіорепортаж, радіосигнал, радіослухйч, радіоспектакль, радіотехнік, радіотовари, радіоконцерт.

РАДІО- Й ТЕЛЕ АПАРАТУРА РАДІСТЬ, -дості, ор. -дістю РАДІУС, -а. Відрізок прямої, що сполучає будь-яку точку кола з центром. Довжина радіуса. РАДОМИШЛЬ, -я, ор. -ем, місц. (у) -і РАДОМИШЛЬСЬКИЙ. Прикм. до Радомишль.

РАЗ, -у, мн. -й, разів і раз. Два рази, п’ять разів (і раз), але разів п’ять. Кожного разу (щоразу) [не всякий раз]. Того разу [не в той раз].

РАЗ НАЗАВЖДИ і РАЗ НАЗАВ-

адй

РАЗОМ, присл.

РАЗ ПО РАЗ. Раз по раз лунали постріли [не раз за разом лунали постріли].

РАЗУ РАЗ

РАЙ, -ю, ор. -єм, місц. (у) раї і (у) раю

РАЙ-ДеРЕВО, -а

РАЙДУГА, -и, місц. (в) -зі, мн. -в, -дуг. Синонім: веселка. РАЙДУЖНИЙ. Райдужні мрії [не

Жіі мрії]. Синонім: веселковий.

Н — РЕГібН. Розрізняються значенням.

Райби, -у. 1. Невелика адміністративно-територіальна одиниця у скла

ді області, краю, країни або великого міста. Зборівський район. Шевченківський район. 2. Частина території, яка становить єдине ціле як економічна, промислова, географічна і тін. одиниця. Промислові райони країни. 3. Місце, в межах якого відбувається або поширюється щось; осередок чогось. Район епідемії. Район землетрусу.

Регіби, -у. Велика територія, що характеризується комплексом притаманних їй ознак (фізико-географічних, економічних тощо). Карпатський регіон.

РАК1, -а. Назва тварини. Клішні рака РАК2, -у. Назва хвороби. Проблеми раку.

РАКеТА-НОСШ, ракети-носія, ор. ракетою-носієм

РАКеТА-ПЕРЕХбПЛЮВАЧ, раке-ти-перехоплювача, ор. ракетою-пе-рехоплювачем РАКЕТНО-КОСМІЧНИЙ РАКеТН О-ЙДЕРНИЙ РАКЕТО… Перша частина складних слів, що відповідає за значенням слову «ракета». З наступною частиною пишеться разом: ракетобудівний, ракетодрдм, ракетомоделізм, ракетоносій [не ракетоносець], ракетоплан, ракетоподібний.

РАКУРС, -у і РАКУРС. Вигляд різних предметів у перспективі, що спричинює зміну їхніх звичайних обрисів. Фотографувати собору різних ракурсах.

РАЛІ, невідм., с. Спортивні змагання на автомобілях (авторалі) або мотоциклах і моторолерах (моторалі). РАНЕЦЬ, -нця, ор. -нцем, місц. (у) -нці, мн. -нці, -нців РАНжиР, -у, ор. -ом. Шикування людей за зростом в одну лаву. За ранжиром [не по ранжиру]. Згідно з ранжиром. Під один ранжир. РАНІШЕ і РАНІШ, присл. Раніше (раніш) все було по-іншому [не раньше]. Не раніше як (ніж) о третій

РАННІЙ

2

РЕВОЛЮЦІЙНО

годині [не не раніше третьої години]. Ненормативним є сполучення раньше всього. Треба: передусім, передовсім, насамперед, найперше, щонайперше.

РАННІЙ, -я, -є. Раннього ранку [не раннім ранком].

РАННЬО… Перша частина складних прикметників, що відповідає слову «ранній». З наступною частиною пишеться разом: ранньовесняний і ранньовесняний, ранньоосінній, ранньосередньовічний, ранньостиглий, ранньофеодальний, ранньохристиЛнсь-кий, ранньочетвертинний. РАНО-ВРАНЦІ, присл.

РАНОК, -нку, дав. -нкові, мн. -нки, -нків. Доброго ранку [не добрий ранок]. На ранок. Ранками бувають приморозки [не по ранках бувають морози].

РАНО-ПОРАНеНЬКУ, присл. Си-ноніми: рано-раненько, рано-ранесенько, рано-ранісінько, рано-рано. РАНТЬЄ, невідм., ч. Особа, що живе за рахунок доходів від цінних паперів, на проценти від капіталу, які передає в позичку.

РАНЧО, невідм., с. У країнах Латинської Америки — хутір, садиба. Велике ранчо.

РАПОРТ — РАПОРТ. Розрізняються значенням.

РАпорт, -у, мн. -й, -ів. 1. Офіційне повідомлення про що-небудь вищій інстанції, керівництву. Рапорт командирові полку. 2. Звіт про виконання взятих на себе зобов’язань. Трудовий рапорт хліборобів.

Рапбрт, -порту. Повторювана частина малюнка на тканині, шпалерах, килимах. Елементи рапорту. РАСИСТСЬКИЙ — РАСОВИЙ. Розрізняються значенням. Расистський. Який стосується расистів; властивий расизму і расистам. Расистська ідеологія.

Расовий. Який стосується раси. Расова дискримінація.

РАТАЙ, -я, дав. -єві, ор. -єм, кл. -аю і РАТАЙ, -я, дав. -єві, ор. -єм, кл. -аю, нар.-поет.

РАТИФІКАЦІЯ, -ї, ор. -єю. Затвердження міжнародного договору, підписаного уповноваженими на це особами.

РАУНД, -у. Проміжок часу, протягом якого відбувається бій боксерів. У переносному значенні означає проміжок часу, протягом якого відбувається певна подія. Перший раунд переговорів.

РАХАТ-ЛУКУМ, -у. Східні ласощі з цукру, фруктових соків та крохмалю.

РАХУВАТИ, -ую, -уєш, -ує, -уємо, -уєте, -ують. Рахувати гроші. Рахувати до трьох. Не можна вживати слово рахувати у знач, «вважати». Неправильно: Я рахую, що він заслуговує подяки. Треба: Я вважаю, що він заслуговує подяки. РАХУНОК. 1. род. -а. Грошовий документ. Оформлення рахунка. 2. род. -у. Виражений у числах результат підрахунків, обчислень; результат спортивних зустрічей; облік прибутків і витрат у господарстві, а також запис такого обліку; фінансові операції. Команда не відкрила рахунку. Відкриття особистого рахунку в ощадній касі.

РВАТИ, рву, рвеш, рве, рвемб, рвете, рвуть; нак. рви, рвім(о), рвіть РВУчи, дісприсл. РЕАКтиВНО-ТУРБІННИЙ РЕАЛІЗМ, -у. РЕВАНШИСТСЬКИЙ РеВШЬ, -веню, ор. -венем. Багаторічна рослина.

РЕВІТИ, -ву, -веш, -ве, -вемо, -вете, -вуть; мин. ревів, ревіла, ревіло, ревіли і РЕВТИ, -ву, -веш, -ве, -вемо, -вете, -вуть; мин. ревів, ревла, ревло, ревли

РЕВОЛЮЦІЙНО… 1. Перша частина складних прикметників, що відповідає за значенням слову «рево-

РЕВУчи

75

РЕКЛАМНО…

люїциний». З наступною частиною пишеться через дефіс: революційно-визвдльний, революційно-демократичний, революційно-нарддницький. 2. присл. З дієприкметниками пишеться окремо: революційно настрбєний. РЕВУЧИ, дісприсл.

РЕВЮ, невідм., с. Естрадне або театральне видовище. Цікаве ревю. РеГБ1, невідм., с. Спортивна гра з м’ячем овальної форми.

РеГЕНТ, -а, ор. -ом, мн. -и, -ів. Тимчасовий правитель держави на час відсутності короля; диригент церковного хору.

РЕПбН див. РАЙОН РЕГІСТР див. РЕЄСТР РЕГОТАТИ, -гочу, -гочеш, -гоче, -гочемо, -гочете, -гбчуть; нак. -гочи, -гочіть і РЕГОТІТИ, -гочу, -готиш, -готить, -готимо, -готите, -готягь; нак. -готи, -готіть

РЕГУЛЮВАЛЬНИК, -а, дав. -ові, ор. -ом, мн. -и, -ів. Працює регулювальником [не регуліровщиком]. РЕГУЛЮВАТИ, -люю, -люєш, -лює, -люємо, -люєте, -люють. Регулювати вуличний рух [не регуліру-вати вуличний рух].

РЕДАКТОР, -а, дав. -ові, ор. -ом, кл. -е, мн. -й, -ів, але два редактори [не два редактора] РЕДАЮДІЙНО-ВИДАВниЧИЙ РЕДАКЦІЯ, -ї, ор. -єю. За редакцією [не під редакцією].

РЕДЙСКА — РЕДЬКА Збігаються у знач, «однорічна овочева рослина з їстівним червоним, іноді білим коренеплодом; коренеплід цієї рослини». Рання редиска (редька). Купити редиску [не редіску].

Тільки редька ужив, у знач, «дворічна овочева рослина з їстівним чорним або білим коренеплодом; коренеплід цієї рослини». Салат з чорної редьки. РЕЄСТР — РЕГІСТР. Розрізняються значенням.

Реєстр, -у. Список, перелік чого-небудь. Реєстр слів [не регістр слів].

18*

Регістр. 1. род. -у. Ділянка звукового діапазону. Звуки нижнього регістру. 2. род. -а. Розподільник, регулятор у деяких машинах і приладах; пристрій в обчислювальних машинах. Клавіші регістра.

РЕЄСТРАТОР, -а, дав. -ові, ор. -ом, мн. -и, -ів. Працює реєстратором [не регістратором]. РЕЄСТРАТОРА, -и, місц. (у) -і. Звернутися в реєстратуру [не регіст-ратуру].

РЕЄСТРАЦІЯ, -ї, ор. -сю. Проводити реєстрацію [не регісграцію]. РЕЄСТРУВАТИ, -ую, -уєш, -ує, -уємо, -уєте, -ують; нак. -уй, -уймо, -уйте

РЕЖИСеР-ПОСТАНбВНИК, ре-

жисера-постановника, ор. режисе-ром-посгановником. Режисер-поста-новник фільму [не режисер-постанов-щик фільму].

РЕЗЮМе, невідм., с. Короткий висновок із сказаного, прочитаного або написаного.

РЕЙК’ЯВІК, -а. Назва міста. Театри Рейк’явіка.

РЕЙН, -у. Назва ріки. Води Рейну. РЕЙС, -у, ор. -ом, місц. (у) -і, мн. -и, -ів. Автобус не повернувся з рейсу. РеЙСМУС, -а, спец. Інструмент для прокреслювання ліній, рисок. РЕЙСФеДЕР, -а. Креслярський інструмент для проведення ліній тушшю або чорнилом.

РеЙТИНГ, -у. Авторитет у населення державного чи іншого діяча за результатами масового опитування. Високий рейтинг.

РЕЙТУЗИ, рейтуз і рейтузів, мн. РЕЙХСТАГ, -у, місц. (у) -зі. Парламент у Німеччині до 1945 р.; приміщення, де засідав цей парламент. РеКВ1СМ, -у. Музичний твір скорботно-патетичного характеру. РЕКЛАМНО… Перша частина складних прикметників, що відповідає за значенням слову «рекламний». З наступною частиною пишеться

РеКРУТ

6

РЕФЛеКС