через дефіс: рекл&мт-інформаційний, реклдмно-видавничий, реклимно-теле-візійний.

РеКРУТ, -а, іст. Солдат-ново-бранець.

РЕКРУТСЬКИЙ. Рекрутський набір. РЕКРУТЧИНА, -и РеКТОР, -а, дав. -ові, op. -ом, кл. -ре, мн. -й, -їв, але два ректори [не два ректора], сім ректорів.

РЕЛе, невідм., с. Автоматичний пристрій, що замикає й розмикає електричне коло за певних умов, на які він повинен реагувати. Теплове реле. РЕЛЬЄФ, -у. Особливості гірського рельєфу.

РЕМЕСЛО, -і, мн. -месла, -месел, але два ремеслі, двоє ремесел РЕМИҐАТИ, -гає, -гають. Корови ремиґають.

РЕМШеЦЬ, -нця, ор. -нцем, місц. (на) -нці. Ремінець годинника [не ремешок годинника].

РеМШЬ — РЕМІНЬ. Розрізняються значенням.

РЫш, -меня, ор. -менем, місц. (на) -мені, мн. -мені і -мені, -менів і -мешв, але два ремеш, п’ять ременів. 1. Шкіряний пояс; довга смужка обробленої шкіри. Виготовлення гуцульського ременя. 2. Довга смужка шкіри або цупкої тканини, що використовується для передачі руху від одного шківа до іншого.

Ремінь, -меню. Оброблена шкіра, шевський товар. Він вийняв з кишені шмат ременю, пар на дві підметок (Г оловко).

РЕМОНТНО… Перша частина складних прикметників, що відповідає за значенням слову «рембнтний». З наступною частиною пишеться через дефіс: ремднтно-експлуатаці-йний, ремднтно-інструментальний, ремднтно-механічний, ремднтно-про-філактичний, ремднтно-технічний, ремднтно-трикторний.

РЕНЕСАНС, -у. Як назва архітектурного стилю пишеться з малої

літери, як назва епохи — з великої. Стиль ренесансу. Епоха Ренесансу. РЕНКЛбД. 1. род. -у. Сорт сливи. Вирощування ренклоду. 2. род. -а. Плід цього сорту. Кістка ренклода. РЕНТІ еН. 1. род. -а. Одиниця вимірювання рентгенівського проміння; апарат для просвічування цим промінням. Доза радіації не перевищує одного рентгена. Два рентгени [не два рентгена]. Ремонт ренті єна. 2. род. -у. Процедура просвічування рентгенівським промінням. Не пройшов рентґену.

РЕНТІ ЕНО… Перша частина складних прикметників, що відповідає за значенням слову «рентгенівський». З наступною частиною пишеться разом: рентгенодіагностичний, рентгенокардіологічний, рентгенометричний, рентгенорадіологічний, ренті єно спектральний, рентгенотехнічний.

РЕПАТРІАНТ, -а. Той, хто повертається на батьківщину. РЕПЕтиЦІЯ, -ї, ор. -єю. Проводити репетицію [не репетирувати]. РЕПОРТАЖ, -у, ор. -ем, місц. (у) -і, мн. -і, -ів

РЕПРЕЗЕНТУВАТИ, -тую, -туєш, -тує, -туємо, -туєте, -тують. Представляти кого-, що-небудь. РЕСПУБЛІКА, -и, місц. (у) -ці. В офіційних назвах країн пишеться з великої літери: Республіка Венесуела, Республіка Індія.

РеТУШ, -і, ор. -шшю, мн. -нгі, -шей. Підмальовування картин, фотографій.

РЕФЕРАТ, -у. Тема реферату. РЕФЕРеНДУМ, -у. Всенародне опитування з найважливіших питань державного життя. Результати референдуму.

РЕФЕРУВАТИ, -рую, -руєш, -рує, -руємо, -руєте, -рують. Робити короткий виклад чого-небудь.

РЕФЛеКС — РЕФЛеКС1Я. Розрізняються значенням.

РЕФЛЕКТОРНИЙ

277

риНОК

Рефлекс, -у, ор. -ом, мн. -и, -ів. Реакція живого організму людини чи тварини на зовнішнє подразнення. Умовний рефлекс.

Рефлексія, -ї, ор. -єю. Самоаналіз, роздуми людини над власним душевним станом. Для героїв повісті характерні постійні рефлексії. РЕФЛЕКТОРНИЙ — РЕФЛЕКТИВНИЙ — РЕФЛЕКСИВНИЙ Рефлекторшй, рефлексівшй і рефлективний збігаються у знач, «який відбувається мимовільно, несвідомо». Рефлекторні (рефлексивні, рефлективні) рухи.

Тільки рефлекторини ужив, у знач, «який стосується рефлектора». Рефлекторне освітлення. Рефлекторне дзеркало.

РЕФОРМАТОРСЬКИЙ — РЕФОРМАТСЬКИЙ — РЕФОРМАЦІЙНИЙ — РЕФОРМІСТСЬКИЙ.

Розрізняються значенням. Реформаторський. Який стосується реформатора або реформи в галузі суспільного життя, культури і т.ін. Реформаторська роль Т. Шевченка. Реформатський. Який стосується реформатства — різновиду протестантства в західному християнстві. Реформатський рух.

Реформаційний. Який стосується реформації. Реформаційні настрої Реформістський. Який стосується реформістів, реформізму. Реформістські течії.

РЕФОРМАЦІЯ, -ї, ор. -єю. Як назва соціально-політичного руху проти феодалізму в Західній Європі в XVI ст. пишеться з великої літери. Епоха Реформації.

РЕФРИЖЕРАТОР, -а, місц. (у) -і. Транспортний засіб з холодильними машинами для перевезення продуктів, що швидко псуються. РЕЦеН31Я, -ї, ор. -єю, місц. (у) -ї, мн. -ї, -ій. Стаття, що аналізує і оцінює який-небудь твір, спектакль, концерт і т.ін. Рецензія на кінофільм.

РЕЦеПТ, -а. Нема рецепта. За рецептом лікаря [не по рецепту лікаря]. РЕЦИДЙВ, -у. Повторний вияв чого-небудь. Рецидив хвороби. Рецидив злочину.

РЕЧИТАтиВ, -у. Наспівне декламування.

РЕЧОВИНА, -й, ор. -6ю, місц. (у) -і, мн. -и, -йн

РеШЕТО, -а, ор. -ом, місц. (у) -і, мн. -шета, -шіт, дав. -шетам, але два решета, сім решіт РЖА див. ІРЖА РЖАВИЙ див. ІРЖАВИЙ РЖАВІТИ див. ІРЖАВІТИ РЖАТИ див. ІРЖАТИ РИБАЛКА, -и, дав. -лці, ор. -ою, місц. (на) -лці, мн. -лки, -лок. Людина, яка ловить рибу, займається рибальством. РИБОКОНСЕРВНИЙ РИВ’ЄРА, -и. Вузька смуга обмеженого горами узбережжя Середземного моря з курортами і будинками відпочинку.

рядМА РИДАТИ РИЗИКУВАТИ, -ую, -уєш і РИСКУВАТИ

РИЗЬКИЙ. Прикм. до Рига.

РИМ. 1. род. -а. Назва міста. Вулиці Рима. 2. род. -у. Стародавня держава. Кордони Риму.

РИМЛЯНИ, -ян, мн (одн римлянин, -а, ч.; римлянка, -и, дав. -нці, род. мн. -нок, ж.)

риМСЬКО-КАТОлиЦЬКИЙ РИНГ, -у, місц. (на) -зі і -гу РИНКОВИЙ. Ринкова торгівля [не риночна].

риНОК — БАЗАР. Збігаються у знач, «місце роздрібної торгівлі продуктами сільського господарства та іншими товарами», але розрізняються вживанням: в офіційно-діловому мовленні перевага надається слову раннє. Новий ринок. Центральний ринок. Критий ринок.

Тільки ривок, -нку ужив, як політи-ко-економічний термін. Світовий ри

РИПІТИ

278

РІЗНОКОЛІРНИЙ

нок. Ринок збуту. Теорія ринків. Зовнішній ринок. Чорний ринок. Тільки баз&р, -у ужив, у значеннях: 1. Передсвяткова або сезонна торгівля. Книжковий базар. Шкільний базар. Ялинковий базар. 2. перен., розм. Шум, гам, голосні безладні розмови. Розводити базар. Стійке словосполучення пташиний базар означає «місце на морському березі, де гніздяться величезною масою птахи».

РИПІТИ, -шло, -пйш, -пить, -пимо, -пите, -плять; нак. (не) рипи, (не) рипім(о), (не) рипіть РИПЛЯчи, дісприсл.

риСКА, -и, місц. (на) -сці, мн. -ски і -ски, -сок і -сок, але дві риски, п’ять рисок

РИСУВАТИ — МАЛЮВАТИ. Розрізняються значенням.

Рнсув&ти вжив, у знач, «відтворювати на площині лінійні обриси зображуваних предметів, робити їх контурний рисунок». Рисувати купол церкви.

Малюв&тн вжив, у значеннях: 1. Зображати фарбою на площині кого-, що-небудь. Малювати портрет. Малювати картину. 2. Зображувати словами, описувати. Письменник малює картину літнього вечора. 3. Викликати в уяві певні образи, картини. Уява малювала картини щасливого життя.

РИТМОМЕЛОДИКА, -и. Ритмічна та інтонаційна будова поетичного чи прозового тексту.

РИТОРИКА, -и. Наука красномовства, ораторське мистецтво. В переносному значенні — зовнішньо красиве, але позбавлене змісту красномовство.

РИЦАР див. лиЦАР РИЦАРСЬКИЙ див. лиЦАРСЬ-КИЙ

РИШТОВАННЯ, -я, ор. -анням, місц. (у) -анні, род. мн. -ань і РИШТУВАННЯ

РІВ, рову, місц. (у) рову і рбві, мн. рови, -ів, але два рови РІВНЕ, -ого, місц. (у) -ому. Назва міста.

РІВНЕНСЬКИЙ. Рівненська область [не Ровенська область]. РІВНЕНЩИНА, -и РІВниНА, -и, місц. (на) -і, мн.

-И, -НИН

РІВНІСТЬ, -ності, ор. -ністю РШНОБеДРЕНИЙ. Який має рівні бокові сторони. Рівнобедрений трикутник.

РІВНЯ, -і, ор. -ею, ч. і ж. Я ж тобі не рівня.

РІГ. 1. род. рога. Твердий кістковий наріст; виготовлений із кісткової речовини музичний інструмент. У корови немає одного рога. Чути звуки рога. 2. род. рбгу. Місце перетину двох вулиць; місце, де сходяться дві зовнішні сторони якогось предмета. З-за рогу вулиці. З-за рогу хати. РІД, роду, місц. (на) роду, (в) роді, мн. роди, -ів, але два роди РІЗДВО, -а. Християнське свято народження Христа. Пишеться з великої літери.

РІЗДвиНИЙ

РІЗНИЙ — УСЯКИЙ. Уживання: різни ужив, у знач, «несхожий, неоднаковий, відмінний у чому-не-будь». Різні кімнати. Різні погляди. Коли нема потреби підкреслювати відмінність між тим, про що йдеться, вживають слово усякий у знач, «різноманітний». Лунали всякі звуки. Повна хата всякого добра. Неправильно: Він наговорив багато риних слів. Треба: Він наговорив багато всяких (всіляких) слів.

РІЗНОвиД, -у. Різновид народного танцю [не різновидність народного танцю].

РІЗНОКОЛІРНИЙ — РІЗНОКОЛЬОРОВИЙ. Розрізняються зна-ченням.

Різиокблірши. Пофарбований у різні кольори. Різноколірні прапори.

РВНОШеРСТИЙ

РОЗВІДКА

2 9

Різокольорбвни. Який має різне забарвлення; різнобарвний. Різнокольорові квіти. Різнокольоровий ліс. РВНОШеРСТИЙ. Різношерста компанія [не різношерстна компанія]. РІЗЬБЛЕННЯ, -я, ор. -нням і РІЗЬ-бА, -й

РВЬБЙТИ, -блю, -бйш, -бить, -би-мо, -бите, -блять; нак. різьби, різьбі-м(о), різьбіть

РІЗЬБО… Перша частина складних прикметників, що відповідає слову «різьба». З наступною частиною пишеться разом: різьбовимірювальний, рЬьботокирний, різьбофрезерний, різьбошліфувальний.

РІЗЬБЙР, -4, дав. -еві, ор. -ем, кл. -яре, мн. -і, -ів, дав. -ам РІЗЬБЯРСТВО РІЗЬБЯРСЬКИЙ

РІЙ, рою і роя, дав. роєві, ор. роєм, мн. рої, роїв

РІК, рбку, місц. (у) році, мн. роки і роки, років і років, але два роки, п’ять років. З давніх років.

РІКУ РІК РІЛЛЯ, -і, ор. -ллею РЮ-ДЕ-ЖАНеЙРО, невідм., с. З ве-дикої літери пишуться перша і остання частини слова.

РІЧ, речі, ор. річчю, мн. речі, речей. В чому річ? [не в чому справа?]. Річ у тому (у тім) [не справа в тому]. РІЧКА, -и, місц. (у) -чці, кл. -чко,

мн. -чки, -чок. дав. -чкам, але дві річки, п’ять річок

РІЧКОВИЙ, -а, -є. Ужив, у знач, «який стосується річки; призначений для плавання по ріці, пов’язаний з роботою на ній». Річковий вокзал. Річкова охорона. Річкові перевезення. Річкова вода. Річковий басейн. Річкова коса. Неправильним є вживання в цьому знач, слова річний. РОБИТИ, -блю, -биш, -бить, -би-

мо, -бите, -блять; нак. -би, -бім(о), -біть

РОДеО, невідм., с. Різновид спортивних змагань, що включають різ

номанітні трюки з неприборканими кіньми, автомобілями тощо. РОДЙННО-ПОБУТОВИЙ РОДЙННО-СПАДКОВИЙ РбДИЧ, -а, дав. -еві, ор. -ем, мн. -і, -ів

РОДОДЕНДРОН, -а. Назва рос-лини.

РОДОПЛЕМШниЙ, -4, -є РОЖеН, -хні. Довга палиця з за-гостреним кінцем. Лізти гш рожен [не рожон].

РОЗБЙТИ, -зіб’ю, -зіб’єш, -зіб’є, -зіб’ємо, -зіб’єте, -зіб’ють і -зіб’ю, -зіб’єш, -зіб’є, -зіб’ємо, -зіб’єте, -зіб’ють; нак. розбий, -биймо, -бийте. РОЗБІР, -бору і РОЗБІР, -бору. Ненормативним є сполучення без розбору. Треба: не перебнр&ючн. РОЗВАЖЛИВИЙ — РОЗВАЖ-ниЙ. Розрізняються значенням. Розважливий і розвіжнт. Поміркований, вдумливий. Розважлива (розважна) людина. Розважливі (розважні) міркування.

Розважний, -е. Який можна ділити

на частини, розважувати. Розважний цукор.

РОЗВЕРНЕНИЙ і РОЗВЕРНУТИЙ РОЗВИДНЯТИСЯ, -дняється і РОЗВИДНЮВАТИСЯ, -днюється, не-док., РОЗвиДНГГИСЯ, -дниться, -днілося, док.

РОЗвиНЕНИЙ і РОЗВИНУТИЙ РОЗвиНУТИ, -ну, -неш, -не; мин. розвинув, -нула, -нуло, -нули; нак. розвинь, розвиньмо, розвиньте. Розвинути думку [не розвити думку]. РОЗВІДКА1, -дки, місц. (у) -дці, мн. -дки, -док. Наукове дослідження. РОЗВІДКА2, -дки, місц. (у) -дці. Збирання відомостей про когось, щось; розвідувальний загін; організація, що збирає відомості про інші держави. Результати розвідки. Начальтк розвідки. Іноземна розвідка. У знач, «попереднє обстеження місцевих умов» треба вживати слово розвідувати. Розвіду

РОЗВЇДНИЦКИЙ

280

РОЗКОЛЕНИЙ

вання корисних копалин [не розвідка корисних копалин]. РОЗВІДНИЦЬКИЙ — РОЗВІДУВАЛЬНИЙ. РозрЬняються значенням.

Розвдашдеяй. Який стосується розвідки, властивий розвідникові. Розвідницький талант. Розвідницьке завдання.

Розвідувальний. Який стосується розвідування, пов’язаний із ним. Розвідувальні роботи. Розвідувальний літак. Розвідувальне буріння. РОЗВ’ЯЗУВАТИ, -ую, -уєш, -ують. Розв’язувати задачу [не рішати задачу].

РОЗВ’ЯЗОК, -зку, мн. -зки, -зків. Ця задача не має розв’язку. РОЗГНУЗДАНИЙ РОЗГОРНУТИЙ і РОЗГОРНЕНИЙ РОЗГОРАТИСЯ, -яється. Пожежа розгорялася [не розгоралася]. РОЗДІЛЬНИЙ — РОЗДІЛЬниЙ. РозрЬняються значенням. Роздільний. 1. Який ділиться на послідовні етапи або частини. Роздільне збирання зернових культур. 2. Відокремлений. Роздільне зберігання продуктів. 3. В якому чітко виявляються складові елементи (про вимову, звуки); виразний. Роздільна вимова. Роздільний, -і, -е. Який розділяє, відокремлює що-небудь одне від одного. Роздільна лінія. Роздільна здатність фотооб’єктива. РОЗДОРІЖЖЯ, -я, ор. -жжям, місц. (на) -жжі, мн. -жжя, -іж РОЗДРІБ, -робу. Торгувати в роздріб [не в розницю].

РОЗДРІБНИЙ, -4, -е. Роздрібна торгівля.

РОЗДУТИ, -зідму, -зідмеш, -зідме, -зідмемб, -зідмете, -зідмуть і -зідму, -зідмеш, -зідме, -зідмемо, -зідмете, -зідмуть і РОЗДУТИ, -ую, -уєш; пак. роздуй, -дуймо, -дуйте РОЗДЯГАЛЬНЯ, -і, ор. -ею, місц. (у) -і, род. мн. -лень. Здавати речі в роздягальню [не в роздягалку].

РОЗДЯГАТИ, -аю, -ієні, -ають, не-док., РОЗДЯГНУТИ, -ягну, -ягнеш, -ягне, -ягнемо, -ягнете, -ягнуть; мин. роздяг, роздягла, роздяглб, роздягла. Роздягати (роздягнути) дітей [не роздівати (роздіти) дітей]. РОЗДЯГНЕНИЙ і РОЗДЯГНУТИЙ РОЗ’ЄДНАННЯ, -я, ор. -нням, род. мн. -ань

РОЗЖАЛОБИТИ, -облю, -обиш, -обимо, -обите, -облять; пак. -об, -обмо, -обте

РОЗЖеВРПИСЯ, -іється РОЗЗБРОЄННЯ, -я, ор. -нням, род. мн. -єнь

РОЗЗУВАТИСЯ, -аюся, -аєшся, -аються

РОЗЗЯВА, -и, ч. і ж. Не будь роззявою! [не зівакою]. РОЗІМКНУТИЙ і РОЗІМКНЕНИЙ РОЗІПНУТИ, РОЗП’ЯСТИ і РОЗІП’ЯСТИ, -зіпну, -зіпнеш, -зіпне, -зіпнемо, -зіпнете, -зіпнуть і -зіпну, -зіпнеш, -зіпне, -зіпнемо, -зіпнете, -зіпнуть; мин. розіп’яв, розіп’яла, розіп’яло, розіп’яли РОЗІГНУТИЙ і РОЗІПНЕНИЙ (від розіпнути) і РОЗП’ЯТИЙ (від розп’ясти), РОЗІП’ЯТИЙ (від розіп’ясти)

РОЗІСЛАТИ1, -ішлю, -ішлеш, -іш-ле, -ішлемо, -ішлете, -ішлють і -ішлю, -ішлеш, -ішле, -ішлемо, -ішлете, -ішлють

РОЗІСЛАТИ2, -зстелю, -зстелеш, -зстеле, -зстелема -зстелете, -зсте-лють і РОЗСТЕЛИТИ, -елю, -єлиш, -елить, -елимо, -елите, -елять РОЗІТНУТИ, -ну, -неш, -не, -немб, -нете, -нуть і -ну, -ітнеш, -ітне, -іт-немо, -ітнете, -ітнуть; мин. розтяв, розтялА, розтяло, розтяли; нак. розітни, розітшм(о), розітніть РОЗ’ЇЖДЖАТИСЯ [не розТжжати-сяі, -аюся, -аєшся, -аються РОЗКІШ, -коші, ор. -кішшю, місц. (в) -коші, мн. -коші, -кошів РОЗКОЛЕНИЙ і РОЗКОЛОТИЙ РОЗКРОЇТИ, -ою, -бїш, -бїть,

РОЗЛУчиТИСЯ

8

РОЗТАШУВАТИСЯ

-оїмо, -оїте, -бять; нак. розкрій, -кріймо, -крійте

РОЗЛУчиТИ СЯ, -учуся, -учишся. У знач, «розривати свій шлюб з ким-небудь» ие рекомендується вживати слово розводитися. РОЗМІСТИТИСЯ див. РОЗТАШУВАТИСЯ

розмОвно-побутОвий

РОЗМ’ЯКШЙТИ. -шу, -шйш, -шить, -шимо, -шите, -шать РОЗПАЧ, -у, ор. -ем, місц. (у) -і РОЗПЕЩЕНИЙ. Розпещена дитина [не розбалувана дитина]. РОЗПИСКА, -и, місц. (у) члц, мн. -и, -сок

РОЗПЛИВЧАСТИЙ [не розпливчатий]. Розпливчасті обриси будівель. РОЗПОВІСТИ і РОЗПОВІСТИ, -їм, -їси, -їсть, -імб, -їсте, -їдять; мин. розповів, розповіла, розповілб, розповіли; нак. сп. ие утворюється. РОЗПОВСЮДЖУВАТИ див. ПОШИРЮВАТИ

РОЗПОРОШИТИ, -ошу, -бшиш, -бшить, -бшать

РОЗПРЯГТИ, -яжу, -яжеш, -яже, -яжемб, -яжете, -яжугь; мин. розпріг, розпрягла, розпрягло, розпрягли; нак. -яжи, -яжім(о), -яжіть РОЗПРЯМИТИ, -ямлю, -ямиш, -ямить, -ямимо, -ямите, -ямлять і РОЗПРЯМИТИ, -млю, -мйш, -мить, -мимо, -мите, -млять; нак. -ям і -ями, -ямім(о), -яміть РОЗПУШИТИ, -ушу, -ушиш, -ушать

РОЗРАХУНКОВИЙ. Розрахунковий номер.

РОЗРАХУНКОВО… Перша частина складних прикметників, що відповідає за значенням слову «розрахунковий». З наступною частиною пишеться через дефіс: розрахункдво-аналітичний, розрахушбво-касовий, розрахункдво-платіжний. РОЗРАХУНОК, -нку, місц. (у) -нку, мн. -нки, -нків. Неправомірним є сполучення дати розрахунок працівни

кові. Треба: розрахувати (звільнити) працівника.

РОЗриВ-ТРАВА, -й. Назва рослини. РОЗСАДА, -и

РОЗСАДЖУВАТИ [не розсажувати], -джую, -джуєш, -джують, недок. і РОЗСАДИТИ, -саджу, -садиш, -садять, док.

РОЗСАДНИЙ — РОЗСАДНИЙ. Розрізняються значенням. Розсіднни. Який стосується розсади; який вирощується за допомогою розсади. Вирощувати помідори розсадним способом. Розсадні культури. Розсадній, -і, -е. Призначений для розсаджування. Розсадний матеріал. РОЗСИЛЬНИЙ — РОЗСИЛЬНИЙ. Розрізняються значенням. Розсильний, у знач. ім. Той, хто розносить за призначенням листи, пакети, виконує різні доручення; кур’єр. Прийшов розсильний. Розсильний, -а, -б. 1. Який служить для запису пакетів, що розсилаються з кур’єром. Розсильна книга. Розсильний зошит. 2. Призначений для розсилання. Розсильні пакети. РОЗСТАВАТИСЯ, -аємбся, -аєтеся РОЗСТеБНУТИЙ і РОЗСТЕБНЕНИЙ

РОЗСТЕЛЯТИ, -яю, -яєш, -яють, РОЗСТИЛАТИ, -4ю, -аєш, -ають і РОЗСТЕЛЮВАТИ, -люю, -люєш, -люють

РОЗСТІБАТИ, -аю, -аєш, -ають РОЗТАВАТИ, -аєш, -ають, недок., РОЗТАНУТИ і РОЗТАТИ [не роз-таяти], -анеш, -ануть, док. РОЗТАШУВАТИСЯ — РОЗМІСТИТИСЯ.

Розташуй&твся вжив, у знач, «займати місце (про людей, людський колектив); влаштовуватися, оселятися де-небудь на проживання, відпочинок; вмощуватися, сідати, лягати де-небудь». Оркестр розташувався перед сценою. Туристи розташувалися на відпочинок. Дівчата розташувалися в сусідньому

РОЗТеРТИ

28

РОСти

гуртожитку. Він зручно розташувався па дивані. Ненормативними є конструкції школа розташована в центрі села, місто розташоване на березі моря. Треба: школа стоїть у центрі села; місто розкинулось (лежить) на березі моря. Не рекомендується вживати в цьому значенні слово розміститися.

Розміститися вжив, у знач, «перебувати в якому-небудь місці» і стосується неістот. Шкільний музей розмістився в будинку навпроти. Ненормативною є конструкція Як ви розмістилися? Треба: Як ви розташувалися? РОЗТеРТИ, -зітру, -зітреш, -зітре, -зітремо, -зітрете, -зітруть і -зітру, -зітреш, -зітре, -зітремо, -зітрете, -зітруть; пак. розітри, розітрім(о), розітріть

РОЗТРАТА, -и, род. мн. -ат РОЗТРАЧУВАТИ, -чую, -чуєш, -чує

РОЗТЯГНЕНИЙ і РОЗТЯГНУТИЙ РОЗТЯЖниЙ. Розтяжне поняття [не розтяжиме поняття].

РОЗТЯТИ, -зітну, -зітнеш, -зітне, -зітнемо, -зітнете, -зітнуть і -зітну, -зітнеш, -зітне, -зітнемо, -зітнете, -зітнуть; мин. розтяв, розтяла, розтяло, розтяли

РОЗФОРМУВАТИ, -мую, -муєш, -мують. Розформувати бригаду [не розформірувати бригаду]. РОЗХИТАТИ, -аю, -аєш, -ають РбЗЧИН, -у, місц. (у) -і. Цементний розчин [не роствор].

РОЗЧИННИЙ. Розчинна кава [не ростворима кава]. РОЗЩЕДРИТИСЯ, -рюся, -ришся, -риться, -римося, -ритеся, -ряться РОЗ’ЯСНИТИ, -ясню, -ясниш, -ясніть, -яснимо, -ясните, -ясніть і -ясню, -ясниш, -яснить, -яснимо, -ясни-те, -яснять; нак. -ясни, -яснім(о), -ясніть

РОЗ’ЯСНЯТИ, -яю, -яєш, -яють і РОЗ’ЯСНЮВАТИ, -юю, -юєш, -юють

РОЗ’ЯТриТИ, -ятрю, -ятриш, -ятрить, -ятримб, -ятрите, -ятрять і РОЗ’ЯТРИТИ, -ятрю, -ятриш, -ятримо, -ятрите, -ятрять РОК-Н-РОЛ, -у. Назва танцю. РОКОКО, невідм., с. Архітектурний і декоративний стиль XVII ст. РОКСОЛАНА, -и, кл. Роксоліно! Зменш.-пестл.: Роксоланко! Роксо-ланцю!

РОЛИКОПІДШЙПНИК, -а РОЛИКОШДШЙПНИКОВИЙ РОМАН1, -у. Жанр епічної літератури. Бібліотека історичного роману.

РОМАН2, -а, дав. -ові, ор. -ом, кл. Романе! Зменш.-пестл.: Ромчику! Р6-мцю! [не Рома]; Романович, -а, дав. -у, ор. -ем; Романівна, -и [не Романів-ної], дав. -і [не Романів ній]. Два Романи [tie два Романа]. Євгдне Романовичу! Віро Романівно! РОМеНСБКИЙ. Прикм. до Ромни. РОМни, -мен, дав. -мнім, місц. (у) -мнах. Назва міста.

РОНДеЛЬ, -я, ор. -ем. Віршований твір з обов’язковим повторенням у строфі одних і тих самих рядків у певному порядку.

РбНДО — РОНДб. Розрізняються значенням.

Рбндо, невідм., с. Музичний твір, для якого характерне кількаразове повторення основної музичної теми, що чергується з побічними.

Рондб, невідм., с. Віршовий твір, що має тематичні повтори.

РОПУХА, -и, місц. (на) -yd, ор. -ухою, мн. -ухи, -ух РОСІЯНИ, -ян, мн. (росіянин, -а,

ч.; росіянка, -и, дав. -нці, род. мн. -нок, ж.)

РОСГАвиЦЯ, -і, ор. -ею. Назва річки.

РОСТБІФ, -а. Шматок засмаженої яловичини.

РОСти, -сту, -стеш, чгге, чггемо, -стете, чггугь; нак. рости, росгім(о), ростіть

РОСтиТИ

283

РЯТЕВниЙ

РОСтиТИ, рощу, ростиш, ростить, ростимо, ростите, ростять РОСТ0В-НА-ДОНУ, Ростбва-на-Дону, місц. (у) Ростові-на-Дону РОСТбВСЬКИЙ-НА-ДОНУ, росго-вського-на-Дону, ростовським-на-Дону. Ростовський-па-Дону університет.

РОСЬ, -і, ор. -ссю, місц. (на) -і. Назва річки.

РОТТЕРДАМ, -а. Назва міста.

роттердАмський

РОЯЛЬ, -я, ор. -ем, місц. (на) -і, мн. -і, -ів

РУБеЛЬ, -бля, ор. -блем, мн. -і, -ів. Два рублі [не два рубля]. Російська грошова одиниця.

РУБЕРОЙД, -у, ор. -ом. Рулонний покрівельний матеріал. Синонім: толь.

РУБІЖ, -бежу, ор. -бежем, місц. (на) -бежі, мн. -бежі, -бежів. Ужив, у знач, «межа, що відділяє кого-, що-небудь від когось, чогось». Водний рубіж. Вогневий рубіж. Не треба зловживати словом рубіж. Замість працює за рубежем, на рубежі двох епох треба: працює за кордоном, на зламі (на межі, на грані) двох епох.

РУБІН, -а. Коштовний камінь. Кристал рубіна.

РУЙНІВниЙ, -а, 4 РУЙНІВНИК, -а, дав. -бві, ор. -ом, місц. (на) -ові, мн. -й, -ів РУКАВ, -а, мн. -ава і -ави, -авів. Ненормативним є сполучення працювати спустивши рукава. Треба: працювати абияк.

РУКАВИЧКА, -и, місц. (у) -чці, род. мн. -чок. Одягати рукавички [не перчатки].

РУКОПАШ і ВРУКОПАШ, присл. РУКОПИС, -у, місц. (в) -і, мн. -и, -ів РУКОПЙСНИЙ. Рукописний журнал.

РУЛеТ, -у. Смак рулету. РУМУНИ, -ів, мн. (одн. румун, -а,

ч.; румунка, -и, дав. -нці, род. мн. -нок, ж.).

РУМУНІЯ, -ї, ор. -єю. їхати в Румунію [не в Руминію]. РУМ’ЯНОЛИЦИЙ див. …ЛИЦИЙ РУсиНИ і РУСИНИ, -ів і русинів, мн. (русин і русин, -а, ч.; русинка, -и, дав. -нці, род. мн. -нок, ж.)

РУССО, невідм. Прізвище.

РУСЬ, Русі і Русі, ор. Руссю, місц. (на) Русі і (на) Русі РУСЬКИЙ. Який стосується Київської Pyd. Руська земля. У XIX ст. ужив, у знач, «український». «Історія літератури руської» О. Огоновського. Не плутати з російський. РУТА-М’ЯТА, рути-м’яти РУТВЯНИЙ. Який стосується рути, зроблений із рути. Рутвяний вінок. РУЧКА1, -и, місц. (у) -чці, мн. -чки, -чок. Кінцівка.

РУЧКА2, -и, місц. (у) -чці, мн. -чки і -чки, -чок і -чок, місц. (на, в) -чках і -чках. Рукоятка; письмове приладдя.

РУШниК, -а, ор. -ом, місц. (на) -у, мн. -й, -ів. Витиратися рушником [не полотенцем].

РЯД, -у, місц. (в) ряді і ряду, мн. -й, -ів, але два ряди. Не треба зловживати словом ряд у знач, «деяка кількість однорідних предметів». Замість ряд статей, ряд праць, ряд книг можна сказати низка статей, багато праць, чимало книг. Ненормативним є уживання слова ркдом у знач, прислівника. Неправильно: сидить рядом зі мною. Треба: сидить поруч мене (зі мною).

РЯТЕВниК — РЯТУВАЛЬНИК. Розрізняються значенням.

Рятівник, -а, дав. -ові, мн. -й, -ів. Той, хто рятує або врятував кого-, що-небудь. Він мій рятівник. Рятувальник, -а, дав. -ові, мн. -и, -ів. Той, хто спеціально займається рятуванням кого-, чого-небудь. Група рятувальників [не спасателів]. РЯТЮниЙ і РЯТУВАЛЬНИЙ. Ря-тівний (рятувальний) круг [не спа-сательний круг].

рятувати

84

САКЛЯ

РЯТУВАТИ, -ую, -уєш, -укггь. Ря-тувати з біди [не спасати з біди]. РЯТУВАТИСЯ, -уюся, -уєшся, -уються. Треба рятуватися [не спа-сатися].

РЯХТГГИ, -тить, -тять. Синонім: мерехтіти. Ряхтять (мерехтять) вогні.

С

С [ес], невідм. Як назва літери вживається у с. р. Велике с. Як назва звука вжив, у ч. р. Приголосний с. САБОТАЖ, -у, ор. -ем. Навмисний зрив роботи.

САБОТУВАТИ, -ую, -уєш, -ують, недок. і док.

САВА, -и, дав. -і, кл. сиво! Зменш.-пестл.: сивчику! Савцю! [не Сава!]; сивич, -а, дав. -у, ор. -ем і Сівовнч; Сівівиа -и [не Савівної], дав. -і [не Сівівній]. Івдне Сдвину! Пдвле Сдвовичу! Maple Сдвівно! САВАН — САВАНА. Розрізняються значенням.

сиван, -а. 1. Поховальне убрання з біло! тканини. Загорнути в білий саван. 2. перен. Покрив (перев. сніговий). Білим саваном вкриті поля. Сав&на, -и. Тропічний степ, порослий високими травами, деревами та чагарниками. Тільки у мн. савінн, род. мн. -ан вжив, у знач, «природні зони тропічного поясу з обох боків екватора, де переважає такий степ». Савани Африки.

САВАННИЙ. Прикм. до савииа.

Саванна рослинність.

САВеЛШ, -я, дав. -єві, ор. -єм, кл. Савелію; СавелШович [не Са-велієвич], -а, дав. -у, ор. -ем; Са-велОвна, -и [не Савелівної], дав. -і [не Савелівній]. Євгіне СавелШо-вичу! Оліно Савіліївно!

САВОЙЯ, -йа, ор. -йєю. Історична область у Франції.

САГА — САГ А. РозрЬняються значенням.

сига, -и. Сказання, переказ. Давньо-ірландська сага.

Саге, -й. 1. Річкова затока. 2. Протока, рукав річки. 3. Озеро, болото, росяйність у заплаві річки. Дніпрова сага.

САГО, невідм., с. Крупа із зерен крохмалю, добутого з серцевини сагових та інших пальм, а також штучна крупа, виготовлена з картопляного та кукурудзяного крохмалю. Кукурудзяне саго.

САД, -у, місц. (у) саду, мн. -й, -ів, але два сади, п’ять садів.

САД ЙТИ, -джу [не сажу], -диш, -дять і САДЖАТИ [не сажати], -джію, -джаєш, -джають. Садити (саджати) дерева.

САДЖАНЕЦЬ [не сажаяець], -нця, ор. -нцем. Саджанець винограду. САДИВниЙ — САДЙЛЬНИЙ. Розрізняються значенням.

Садивний. Який призначений для садіння. Садивні бульби. Садивний матеріал.

Садильний. Яким користуються при садінні. Садильний агрегат. Садильні ями. Садильні борозни.

САДОвиТИ, -овлю, -овиш, -овить, -овимо, -бвите, -овлять; нак. садови, садовіть. Садовити за стіл [не сажати за стіл].

САДбВО-ГОРбДНІЙ, -я, -є САДбК, -дка, місц. (у) садку. Дитячий садок [не садік].

САЖА, -і, ор. -ею

САК, -а, місц. (у) -у, мн. -й, -ів, але два ейки.

САКви, -кбв, дав. -квам, місц. (у) -квих мн. Дві з’єднані полотнищем торби, які перекидаються через плече на груди й спину.

САКВОЯЖ, -а, ор. -ем, місц. (у)-і, мн. -і, -ів.Дорожня сумка з цупкої тканини або шкіри з замком. САКЛЯ, -і, ор. -ею, мн. -і, сакль. Житло горців Кавказу.

САКРАМЕНТАЛЬНИЙ

285

САМО СОБОЮ

САКРАМЕНТАЛЬНИЙ — САКРАЛЬНИЙ. Розрізняються значенням. Сакраментальний. Узвичаєний, традиційний; який має сумнівну або погану славу. Сакраментальна фраза. Сакраментальна цифра.

Сакрилыни. Який стосується релігійного культу. Сакральне мистецтво. Сакральна лексика. САЛЬТО-МОРТАЛЕ, невідм., с. Ах-робатичний стрибок із перевертанням у повітрі через голову. Спарене сальто-мортале.

САЛЬДО — САЛЬТО. Розрізняються значенням.

сильдо, невідм., с. 1. Різниця між приходом і видатком бухгалтерського обліку. Дебетове сальдо. Кредитове сальдо. 2. Різниця між грошовими надходженнями і платежами з усіх видів розрахунків однієї держави з іншою.

Сільто, невідм., с. Акробатичний стрибок із перевертанням у повітрі через голову. Карколомне сальто. САлиМІ, невідм., ж. Сорт ковбаси. Свіжа салямі.

САМ — САМИЙ — САМИЙ. Розрізняються значенням.

Сам і рідко самий, самого, самбму, самим; самі, самбї, самій, самою; саме, самого, самбму, самим; мн. самі, самих, самим, самими. Займ. означ. Уживається для позначення особи або предмета, що є безпосередньо джерелом або об’єктом дії чи стану (у знач, «тільки один, без інших»), для підкреслення значущості, особливої ваги особи чи предмета, а також у значенні часток «тільки», «навіть». Вони (бійці) з останнього поповнення, яке Брянський сам добирав і сам навчав, поки стояли в обороні (Гончар). І до юрби полонених сам курінний підійшов (Сосюра). Хати не було. Була сама піч з високим комином серед руїн біля груші (Довженко). Що й до чого вот написано, того й сам Микола не тямив (Нечуй-Левицький).

Сімий, самого, самому, самим, (на) самому (самім); сама, сімої, самій, самою, (на) самій; саме, самого, самому, самим; мн. самі, самих, с&-мим, самими, (на) самих. Займ. означ. Уживається: 1. Після вказівних займенників той, та, те, ті, цей, ця, це, ці, такий, така, таке, такі. Той самий чоловік. Така сама історія. 2. З іменниками у поєднанні з прийменниками в, від, до, т, перед, під ( на позначення часу), в, до, край, т, під, при, біля (на позначення місця). До самого полудня. Під самий Новий рік. Біля самого моря. До самого верху. Поєднання займенника самий з якісними прикметниками для творення найвищого ступеня порівняння є ненормативним. Неправильно: сама висока гора, сама краща дівчина. Треба: найвища гора, найкраща дівчина. Не рекомендується вживати сполучення в самий раз, в самому соку, в саме серце. Треба: якраз, в розквіті сял, в самісіньке серце. САМА САМОТОЮ САМЇЙЛО, -а, дав., -ові, ор. -ом, кл. Самійле; Самшловнч, -а, дав. -у, ор. -ем; Самійлівна, -и [не Самійлівної], дав. -і [не Самійлівній]. Івдне Самій-ловичу! Оксбно Самійлівно! САМІТНИЙ, САМГГниЙ, -4, -4 і САМОТНІЙ, -я, -є САМІТНО і САМОТНЬО, присл. Жити самітно (самотньо) [не самітньо]

САМОВРЯДУВАННЯ, -я, ор. -нням. Органи самоврядування [не самоуправління].

САМ-ОДЙН

САМООБСЛУГОВУВАННЯ, -я, ор. -нням. Працювати за методом самообслуговування. САМООКУПниЙ, а, -е САМОІГОНАННЯ, -я, ор. -нням САМОСкиД, -а, ор. -ом, місц. (на) -і, мн. -и, -ів. Кузов самоскида [не самосвала].

САМО СОБОЮ