САМ ПО СОБІ

286

САТУРН

САМ ПО СОБІ

САМ-САМІСШЬКИЙ, самого-самі-

сінького

САМ СОБОЮ

санатОрій-профілактОрій,

санаторію-профілакторію

САНАТОРНО-КУРОРТНИЙ

санатОрно-лпсувАльний

САНДВІЧ, -а, ор. -ем. Дві складені разом скибки хліба з маслом, сиром, ковбасою між ними.

САНИ, -ей, дав. -ям, ор. -ньмй і санями, місц. (на) -ях, мн.

САНІТАРІЯ, -ї, ор. -єю САНІТАРНО… Перша частина складних прикметників, що відповідає за значенням слову «санітарний». З наступною частиною пишеться через дефіс: саніт&рно-ветериндрний, санітарно-гігієнічний, санітдрно-епі-деміологічний, санітирно-контрдль-ний, санітирно-пропускний, саніт&р-но-технічний, санітдрно-токсикологі-чний, санітарно-транспортний. САНки, -нок, дав. -нкам, ор. -нка-ми, місц. (на) -нках і санки, -нок, мн. САН-МАриНО, невідм., ж. Назва держави. Мальовнича Сан-Марино. САН-МАриНСЬКИЙ САН-САЛЬВАДОР. 1. -а. Назва міста. Вулиці Сан-Сальвадора. 2. -у. Назва острова. Рослинність Сан-Сальвадору.

САНТИМеТР, -а, ор. -ом, мн. -и, -ів. Два сантиметри [не два сантиметра].

САНТО-ДОМІНГО, невідм., с. Місто. Зелене Санто-Домінго. САНТЬЙГО, невідм., с. Густонасе-лене Сантьяго.

САН-ФРАНсиСКУ, невідм., ж. Ріка в Бразилії. Судноплавна Сан-Фран-сиску.

САН-ФРАНЦИСКО, невідм., с. Місто в США. Сан-Франциско розташоване на вузькому півострові. САН-ФРАНциСЬКИИ САПА, -й, ор. -ою, мн. сапи, сап. Синонім: мотика.

САПАЛЬНИК, -а, дав. -ові, ор. -ом, кл. -у, місц. (на) -ові, мн. -и, -ів. Два сапальники [не два сапальника].

САПАЛЬНИЦЯ, -і, ор. -ею, кл. -е, мн. -і, -ниць

САПАННЯ — САПАННЯ. Розрізняються значенням.

СЗнання, -я, ор. -нням. Важке дихання; звуки, утворені цією дією. Сонне сапання.

Сапйиня, -я, ор. -нням. Підпушування ґрунту сапою. Ручне сапання. САПАТИ — САПАТИ. Розрізняються значенням.

С&аатн, -аю, -аєш, -ають. 1. Важко дихати, видавати носом свистячі звуки. Важко сапають коні 2. Утворювати свистячі звуки, випускаючи газ, пару (про машини, механізми). Залізничгшй локомотив сапав парою. Сап&тя, -аю, -аєш, -ають. Підпушувати ґрунт і виполювати бур’ян, користуючись сапою. Сапати буряки. САПФІР. 1. род. -у. Назва коштовного мінералу прозоро-синього або волошкового кольору. Родовища сапфіру. 2. род. -а. Окремий камінець цього мінералу, що використовується як ювелірна прикраса. Вага сапфіра. САП’ЯН, -у. Тонка м’яка шкіра найрізноманітніших кольорів, виготовлена із козлячих шкур. Чобітки із червоного сап’яну [не саф’яну]. САРАЙ, -я, ор. -єм, місц. (у) -ї, мн. -ї, -їв. Два сараї [не два сарая]. САРДИНА, -и, мн. -йни, -йн. Дві сардини [не сардіни].

САРКАЗМ, -у. їдка іронія. Говорити без сарказму.

САРМАТИ, -атів, мн. Кочові ірано-мовні племена, що населяли степи Поволжя, Приуралля, Причорномор’я, Приазов’я в VI—П ст. до н. е. САРНА, -и, дав. -і, ор. -ою, місц. (на) -і, мн. -и, сарн і СеРНА. Дві сарни [не дві сарні].

САТУРН, -а. Планета. Кільця Сатурна.

САХАЛІН

28

СВІЖО.

САХАЛІН, -у, місц. (на) -і. Природа Сахаліну.

САЙНИ, -ів, мн. Гориста місцевість у південно-східному Сибіру. СВеРДЕЛ, -дла, мн. -дли, -длів і СВеРДЛО, -дла, мн. -дла, -дел. Пневматичний свердел (пневматичне свердло).

СВЕРДЛИЛЬНО… Перша частина складних прикметників, що відповідає за значенням слову «свердлильний». З наступною частиною пишеться через дефіс: свердлильно-довбйль-ний, свердлильно-нарізний, свердлиль-но-розтдчувальний, свердлильно-фрі-зерний.

СВЕРДлиТИ [не сверлити], -длю, -длиш, -длить, -длимб, -длите, -длять. Свердлити метал. СВЕРДлиР, -а, дав. -еві, ор. -ем, кл. -яре, мн. -і, -ів, дав. -ам і СВЕРДЛУВАЛЬНИК, -а, кл. -у, мн. -и, -ів. Два свердлярі, два свердлувальники [не два свердляра, два свердлувальника]. СВЕРДЛЯчи, дісприсл.

СВИНАР, -я, дав. -еві, ор. -ем, кл. -арю, мн. -і, -ів, дав. -ям СВИНЦЕВО… Перша частина складних прикметників, що відповідає за значенням слову «свинцевий». З наступною частиною пишеться через дефіс: свинціво-ізотдтшй, свинцево-кислдтний, свинціво-мідний, свинцево-олов ’Аний, свинцево-синій, свинцево-цинковий.

СВИНЯ, -і, ор. -ею, мн. -і, -ей, дав. -ям, ор. свиньми і свиньми, місц. (на) -ях

СВИСТАТИ — СВИСТІТИ. Свистіти, свищу, свищеш, свище, свищемо, свищете, свищуть; нак. свищи, свищіть і свистіти, свищу, свистиш, свистить, свистимб, свистите, свистять; нак. свисти, свистіть збігаються у знач, «видавати, утворювати свист; відтворювати свистом яку-небудь мелодію; насвистувати». Свистати (свистіти) у свисток. Перестань свистати (свис

тіти) . Вітер свище (свистить) у кишенях.

Тільки свистіти вживається у значеннях: 1. Свистом кликати, запрошувати. Свистати всіх нагору. 2. Бити, текти сильним струменем (про рідину). Вода свище.

СвиТА, -и, місц. (у) -і, мн. -и, свит. Старовинний довгополий одяг з грубого сукна. Добра свита, та не на мене шита (Нар. прислів’я). Ненормативним є уживання цього слова у знач, «супроводжуючі особи». Замість зі своєю свитою треба зі своїй почетом.

СВІДОМІСТЬ, -мості, ор. -містю. Ужив, у значеннях: 1. Процес відображення дійсності мозком людини. Суспільна свідомість. 2.

Сприйняття, розуміння навколишнього, властиві людині. Притуплення свідомості. 3. Ясне розуміння, усвідомлення чого-небудь. Національна свідомість. Ненормативним є сполучення втратити свідомість. Треба: знепритомніти.

СВІДОЦТВО — СВІДЧЕННЯ. Роз-різняються значенням.

Свідоцтво, -а, мн. -дбцтва, -дбцтв. Офіційний документ, що підтверджує, свідчить якийсь факт або містить відомості про кого-небудь. Свідоцтво про народження.

Свідчення, -я, ор. -нням. Ужив, у значеннях: 1. Факт, обставина, що підтверджують що-небудь. Словник — свідчення мовного багатства. 2. Повідомлення про щось, підтвердження чого-небудь очевидцем або обізнаною у певній справі людиною. За свідченням автора. 3. Показання свідка на суді. Слухати свідчення близьких до потерпілого людей. СВІДЩІТИ, -чу, -чині, -чать; нак. свідч і свідчи. Керування: що, про що. Свідчити підпис. Свідчить про зростання життя.

СВІЖО… Перша частина складних прикметників, що відповідає за зна

СВІТАНКОВИЙ

8

СВЯЧеНИЙ

ченням слову «свіжий». З наступною частиною пишеться разом: свіжозварений, свіжовипраний, свіжоздра-ний, свіжозрізаний, свіжозрубаний, свіжопобілений, свіжопогдлений, сві-жопофарбдваний, свіжоскд-паний, сві-жоскдшений, свіжоспічений.

СВІЙ, свого, дав. своєму, ор. своїм, місц. (на) своему і своїм; ж. своя, своєї, дав. своїй, ор. своєю, місц. (на) своїй; с. своє, свого; ми. свої, своїх. Дотримати свого слова. Брати ініціативу до своїх рук. Вступати в свої права.

СВІТАНКОВИЙ і СВІТАНКОВИЙ. Світанкова (світанкдва) зоря. СВІТАНОК — СВІТАННЯ. Збіга-ються у знач, «пора доби перед сходом сонця, коли починає розвиднятися»; перен. «початок, ранній період, зародження чогось». Вирушати в похід на світанку (на світанні). На світанку (на світанні) життя. Тільки світіння вжив, у знач, «ставати світлішим, яснішим; розвиднятися». На сході почала виступати м’яка смуга світанку. Поволі вогш розповзлася по небі синюватим серпанком, а ще за хвилину почалось світання — стало зовсім видно коні, дорогу, ліс (Досвітній).

СВГГ ЗА ОЧІ

СВІТИТИ, -ічу, -ітиш, -ітимо, -ітите, -ітять; нак. світи, світіть.

СВІТЛІТИ — СВІТЛІШАТИ. Збігаються у значеннях: 1. Ставати світлішим. Світліє (світлішає) небо. 2. Розвиднятися, світати. Починає світліти (світлішати). 3. перен. Набирати веселішого, радіснішого, привітнішого виразу ( про обличчя, очі). Обличчя світліє (світлішає). 4. перен. Ставати яснішим, логічнішим, чіткішим ( про думки). Світліють (світлішають) думки.

Тільки світліти вжив, у знач, «виділятися світлим кольором, видніти-ся». В каюті вже було півтемно,

і тільки ще світліли віконця ілюмінаторів (Донченко).

СВІТЛО… Перша частина складних прикметників, що відповідає словам «світлий», «світло». З наступною частиною пишеться: 1. Через дефіс, коли прикметник означає поєднання кольору з додатковим відтінком: світло-ждвтий, світло-коричневий, світло-біжевий, світло-блакитний, світло-брун&тти, світло-голубий, світло-зелений, світло-каштбновий, світло-рожевий, світло-русий, світ-ло-ейній, світло-сірий, світло-червд-ний. 2. Разом, якщо прикметник називає підпорядковані одне одному поняття: світловимі-рювалший, світлозахисний, світлокопіювальний, світлолікувальний, світломаскувдльний, світлонепроникний, світлотехнічний, світлотіньовий, світлочутливий. СВІТОВІДЧУВАННЯ, -я, ор. -нням і СВІТОВІДЧУТТЯ, -я, ор. -ТТЯМ СВІТОСПРИЙМАННЯ, -я, ор. -нням і СВІТОСПРИЙНЯТТЯ, -я, ор. -ттям

СВГТЯЗЬ, -ю, ор. -ем, місц. (на) -і. Назва озера.

СВІЧАДО, -а, ор. -ом, місц. (у) -L 1. Дзеркало. 2. Підвісний свічник для багатьох свічок.

СВОБОДА див. ВОЛЯ СВЯТ-ВеЧ1Р, -чора, ор. -чором, мн. -чори, -чорів. Вечір перед Різдвом. СВЯтиЙ ДУХ. За християнським віровченням —третя особа Пресвятої Трійці. Обидва слова пишуться з великої літери.

СВЯТО, -а, мн. свята і свята, свят СВЯТОСЛАВ, -а, дав. -ові, ор. ом, кл. Святославе; Святославович, -а, дав. -у, ор. -ем; Святосл&вівна, -и [не Святославівної], дав. -і [не Святославі вній]. Співають два Святослави [не два Святослава]. Василю Святославовичу. Катерино Святосл&вівно! СВЯЧеНИЙ — СВЯЧЕНИЙ Свячеиия, прикм. Свячений хліб. Свячена вода.

289

СЕРВЕЛАТ

Овячевн, дісприкм. Свячений у церкви СВЯЩеНИК, -а, дав. -ові, ор. -ом, місц. (на) -ові, ми. -и, -ів. Два священики [не два священика]. СВЯЩЕННИЙ СВЯЩЕННОДІЙСТВО, -а СЕБе, собі, себе (на себе), собою, (на) собі. Ненормативними є конструкції вивести з себе; прийти до себе. Треба: розлютити; отямитися (опритомніти).

СЕБЕЛіОБНИЙ. Він не себелюбний [не себелюбивий]. Синонім: егоїстичний.

СЕГМеНТ, -а. Площа сегмента. СЕЙМ, -у. Найвищий законодавчий орган державної влади Польщі. СЕЙСМО… Перша частина складних слів, що відповідає за значенням слову «сейсмічний». З наступною частиною пишеться разом: сейсмоактивний, сейсмонебезпечний, сейсмостійкий, сейсмотектоніка, сейсморд-звідка.

СЕЙПіЕЛЬСЬКІ ОСТРОВИ. У назві островів з великої літери пишеться перше слово, у назві країни — обидва слова.

СЕКВОЯ, -ї, ор. -єю. Хвойне дерево, що росте в лісах Каліфорнії. СЕКРЕТАР, -я, дав. -еві, ор. -ем, кл. -арю, мн. -і, -ів, дав. -ям. Два секретарі [не два секретаря].

СеКТОР -а, мн. -й, -ів, але два сектори [не два сектора], п’ять секторів.

СЕКУНДА, -и, ор. -ою, мн. -кунди, -кунд. Ненормативним є сполучення не замовкав ні на секунду. Треба: не замовкав ні на мить.

СЕЛО, -а, місц. (в) -і, (по) -у і -і, мн. села, сіл, але два села, двоє сіл. Узгодження. Назви сіл, які виступають у ролі прикладки до слова село і виражені відмінюваними іменниками, як правило, узгоджуються у відмінку зі словом село: у селі Залужжі, біля села Пісочного. Не узгоджуються назви сіл тоді, коли

вони мають складну будову або форму множини: у селі Олійникова Слобода, біля села Берізки-Бершадсь-кі, за селом Прибужани, а також у тих випадках, коли виникають труднощі у точному відтворенні початкової форми (у селі Березовому — Березове чи Березово?). Не узгоджуються з означуваним словом назви сіл у спеціальній географічній та військовій літературі, в офіційних повідомленнях та документах для уникнення можливих неточностей та непорозумінь. При відсутності слова село власні назви відмінюються: жити в Нов о сільцях, Підлісках, поблизу Берізок-Бершадських. СЕЛЯниН, -а, мн. селяни, -ян, але два селянина

СеМЕРО, сімох, дав. сімом, ор. сімома, місц. (на) сімох.

СЕМеСТР, -у, ор. -ом, місц. (у) -і, мн. -и, -ів СЕМЕСТРОВИЙ СЕМИРІЧНИЙ і СЕМИЛІТНІЙ СЕМІНАР, -у. Учасники семінару. СЕНТИМЕНТАЛЬНІСТЬ, -носії, ор. -ністю

СЕНЬЙОР — СИНЬЙОР. Розріз-няються значенням.

Сеиьябр. Ввічлива форма звертання до чоловіка в Іспанії та іспаномовних країнах.

Синьйор. Ввічлива форма звертання до чоловіка в Італії. СЕПАРАТИСТСЬКИЙ — СЕПАРАТНИЙ. Розрізняються значенням. Сепаратистський. Який стосується сепаратистів або сепаратизму. Сепаратистські плани. Сепаратистський рух.

Сепаратний. Відокремлений, відособлений від інших. Сепаратні переговори. Сепаратний мир.

СЕРБИ, -ів, мн. (іодн. серб, -а, ч.; сербка, -и, дав. -бці, род. мн. -бок, ж.). СЕРБОЛУЖИЦЬКИЙ СЕРВЕЛАТ, -у. Сорт копчено-варе-ної ковбаси. Кілограм сервелату.

19-5-2180

СЕРВеТКА

290

сидячи

СЕРВеТКА, -и, місц. (на) -тці, мн. -тки, -ток. Витирати руки серветкою. СЕРВІЗ, -у. Повний набір столового або чайного посуду, розрахований на певну кількість осіб. Ціна чайного сервізу.

СЕРГІЙ, -я, дав. -єві, ор. -єм, кл. Сергію! Зменш.-пестл.: Сергійку! Се-ргійчику! Сергієчку! [не Серьожа!]; Сергійович [не Сергієвич], -а, дав. -у, ор. -ем; Сергіївна, -и [не Сергіївно!], дав. -і [не Сергіївній]. У класі два Сергії [не два Сергія]. Микдло Сергійовичу! Ольго Сергіївно! СЕРДеЧНИЙ — СЕРДеШНИЙ— СЕРЦеВИЙ. Розрізняються значенням.

Сердечнни ужив, у значеннях: 1. Пов’язаний із почуттям, переживаннями людини. Сердечна туга. 2. Добрий, чулий. Сердечна людина. 3. Пов’язаний із почуттям кохання, закоханості; любовний. Сердечні тайни.

Сердешшй ужив, у знач, «який викликає співчуття, бідолашний». Вітер осінній реве і лютує. Дивлюся: під тином сердешна дитина, хлоп’ятко маленьке,— вся в латках свитина (Грінченко).

Серцевяй ужив, у знач, «який стосується серця, пов’язаний з хворобами серця, призначений для лікування серця». Серцеві ліки. Серцеві м’язи. Серцева діяльність.

СЕРДИТИ, -джу, -диш, -дать, -дамо, -дате, -дать; нак. (не) сердь, сердьмо, сердьте

СЕРДИТИСЯ, -джуся [не сержуся], -дишся, -даться, -дамося, -дитеся, -даться; нак. сердься, сердьмося, сердьтеся

СЕРЕДЗЕМНОМОРСЬКИЙ СЕРЕДНЬО… Перша частина складних прикметників, що відповідає за значенням слову «середній». З другою частиною пишеться разом: середньо азіатський, середньоарифметичний, середньовічний, середньодобовій,

середньоєвропейський, середньокаліберний, середньомісячний, середньопіднебінний, середньорічний, середньо-язикдвий.

СЕРТИФІКАТ, -а, ор. -ом, мн. -и, -ів. Документ, що посвідчує асортимент, кількість і якість експортного товару.

СеРЦЕ, -я, дав. -цю і -цеві, ор. -цем, місц. (у) -ці, мн. -я, сердець і серць, дав. серцям СЕРЦеВО-ЛЕГЕНеВИЙ СЕРЦеВО-СУДЙННИЙ СЕРЦЕПОДІБНИЙ. Серцеподібна форма [не серцевидна форма]. СЕСІЯ, -ї, ор. -єю, місц. (на) -ї, мн. -ї, -ій. Розпочала роботу сесія Верховної Ради України.

СЕСТРА, -й, кл. -о, мн. сестри, сестер і сестер, дав. сестрам, ор. сестрами, але дві сестри, п’ять сестер СЕСТриН, -і, -й, мн. -і СИБІР, -у, ор. -ом, місц. (у) -у. Клімат Сибіру.

СИВАСЬКИЙ. Прикм. до Сявиш. СИВАШ, -і, ор. -ем, місц. (у) -і. Назва озера.

СИВИНА, -й, ор. -6ю і СИВИЗНА. З сивини (сивизни) віків.

сиВГГИ — СИВІТИ. Збігаються у знач, «ставати, робитися сивим». Сивіє (сивіє) волосся.

Тільки сміти вжив, у знач, «виділятися, видаітися своїм сивим кольором». Сивіє ковила на обрії.

СИВО… Перша частина складних прикметників, що відповідає за значенням слову «сивий». З наступною частиною пишеться разом: сивоборд-дий, сивобрдвий, сивоволдсий, сивовусий, сивоголдвий, сивогривий, сивокд-сий, сивочубий.

сиГМА, -и. Назва літери грецького алфавіту на позначення приголосного звука «с».

СИДІТИ, -джу [не сижу], -диш, -дать, -дамо, -дите, -дать. Сиджу гшвпроти.

сиДЯЧИ — сидячи

СИЗО

291

СИРДАР’Я

Сидячи, приел. Писати сидячи. Сидячи, дкприсл. Сидячи дома. СИЗО… Перша частина складних прикметників, що відповідає за значенням слову «сизий». З наступною частиною пишеться: 1. Через дефіс, якщо прикметник означає поєднання кольору з відтінком: сизо-бла

китний, ейзо-голубйй, сизо-зелений. 2. Разом, коли прикметник називає підпорядковані одне одному поняття: сизокрилий, сизоперий, сизоокий. СИЛА, -и, ор. -ою, місц. (в) -і, мн. сили, сил. Зловживання словом сила породжує канцелярські вислови. Замість силами учнів нашої школи підготовлено святковий концерт треба: учні нашої школи підготували святковий концерт. Не рекомендується вживати сполучення в силу обставин. Треба: через обставини, з огляду на обставини.

сиЛА-СИЛеННА, сили-силенної СИЛКУВАТИСЯ, -уюся, -уєшся, -ується, -уємося, -уєтєся, -уються. Силкувався встати [не силився встати].

СИЛЬЦе, -я, ор. -ем, місц. (у) -і, мн. сильця, силець, але два сильця, п’ять силець. Петля для ловлення птахів і дрібних тварин.

СИМВОЛ, -у, ор. -ом, мн. -и, -ів. Знак символу.

СИМВОЛІЧНИЙ — СИМВОЛІСТСЬКИЙ. Розрізняються значенням.

Символічний ужив, у значеннях: 1. Який містить у собі символ, є сим-ьолом.Символічний зміст слова. 2. Умовний, уявний. Символічне покарання.

Символістський ужив, у знач, «який стосується символізму як художнього напряму і символістів». Символістська поезія.

СИМЕТриЧНО-ПРОТИЛеЖНИЙ СИМЕТРИЧНО РОЗТАШОВАНИЙ

СИМЕТРІЯ, -ї, ор. -єю

19*

СИН, -а, дав. -ові, кл. -у, мн. -й, -ів, але два сини, п’ять синів. У сполуч. Син Божий обидва слова пишуться з великої літери.

СИНОНІМІКА — СИНОНІМІЯ.

Розрізняються значенням. Сшоніміка, -и, місц. (у) -ці. Розділ мовознавства, який вивчає синоніми. Синонімія, -ї, ор. -єю. 1. Сукупність синонімів певної мови, певного художнього твору. Багата синонімія української мови. Синонімія творів М. Коцюбинського. 2. Подібність за значенням морфем, слів, фразеологічних зворотів і синтаксичних конструкцій при наявності в них різних змістових відтінків і стилістичного забарвлення. Лексична синонімія. Синтаксична си-

чґішіі kji а

СИНХРОНІЯ, -ї, ор. -ЄЮ СИНЬЙОР див. СЕНЬЙОР СИНЬО… Перша частина складних прикметників, що відповідає за значенням слову «синій». З наступною частиною пишеться: 1. Через дефіс, коли прикметник означає поєднання двох кольорів: синьо-білий, ейньо-зелений, синьо-фіолетовий, ейньо-чер-вдний. 2. Разом, якщо прикметник називає підпорядковані одне одному поняття: синьодкий, синьо-крилий, синьомундйрний.

СИНЮВАТО… Перша частина складних прикметників, що відповідає за значенням слову «синюватий». З наступною частиною пишеться через дефіс: синювдто-блакитний, синювито-голубйй, синювато-рожевий, синювдто-сірий, cwuoedmo-фюле-товий, синюв&то-червдний. сиПАТИ, -плю, -плеш, -пле, -пле-мо, -плете, -плють; нак. сип, сипмо, сипте

СИПНУТИ, -ну, -непі, -не, -немо, -нете, -нуть; нак. сипни, сипніть СИР, -у, мн. -й, -ів СИРДАР’Я, -р’ї, ор. -р’єю, місц. (на) -р’ї. Назва ріки.

СИРІЙЦІ

292

СЕРО.

СИРІЙЦІ, -ів, мн. ((одн. сирієць, -ійця, дав. -ійцеві, ор. -ійцем, ч.\ сирійка, -и, дав. -ці, род. мн. -йок, ж.) сиРІЯ, -ї, ор. -єю, місц. (у) -ї СИРбКО, невідм., ч. Сильний теплий вітер південного та південно-східного напряму, характерний для країн Середземномор’я. Гарячий сироко.

СИРОТА, -й, мн. сироти, сиріт, дав. сиротам, ч. і ж. Круглий (кругла) сирота.

СИТУАтиВНИЙ — СИТУАЦІЙНИЙ. Розрізняються значенням. Ситуативні. Викликаний у певних умовах, зумовлений певною ситуацією. Ситуативні неповні речення. Ситуаційний. Який стосується ситуації. Ситуаційна несподіванка. СИЦИЛІЙЦІ, -ів, мн. (одн. сицилієць, -ійця, дав. -ійцеві, ор. -ійцем, ч.; сицилійка, -и, дав. -ці, род. мн. -йок, ж.)

СИциЛІЯ, -ї, ор. -єю, місц. (на) -ї СІДНЕЙ, -я, Op. -см, місц. (у) -ї СІЄСТА див. ФІЄСТА СОІФОВА ПРАЦЯ (РОБОТА). Стійке словосполучення. Ужив, у знач, «безплідна й виснажлива праця». Обидва слова пишуться з малої літери.

СЕК, соку, місц. (у) соку, мн. соки, соків

СЕКТИ, -чу, -чеш, -че, -чемб, -чете, -чуть; мин. сік, сікла, сікло, сікли; нак. січи, січіть

СІЛЕЗІЯ, -ї, ор. -єю, місц. (у) -ї СІЛЬ, солі, ор. сіллю, мн. солі, со- лей

СІЛЬСЬкиЙ, -і, -е СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИЙ.

[не сільськогосподарський]. Сільськогосподарський інститут.

СІМ, семи і сімох, дав. семи і сімбм, ор. сьомі і сімома, місц. (на) семи і сімбх

СІМДЕСЯТ, сімдесята і сімдесятьбх [не семидесяти], дав. сімдесяти і сімдесятьом, ор. сімдесятьма і сімдеся

тьома, місц. (на) сімдесяти і сімдесятьох

СІМДЕСЯТИЙ [не семидесятий] СІМДЕСЯТИРІЧНИЙ і СІМДЕСЯТИЛІТНІЙ

СІМДЕСЯТИРІЧЧЯ [не семидеся-тиріччя], -я, ор. -ччям, род. мн. -іч і СІМДЕСЯТИЛІТТЯ, -я, ор. -ттям, род. мн. -іть

сімнадцятеро, -тьбх, дав.

-тьбм, ор. -тьмі і -тьомі, місц. (на) -тьох

СІМНАДЦЯТЬ, -ти і -тьбх, дав. -ти і -тьбм, ор. -тьмі і тьомі, місц. (на) -ти і -тьбх

СІМСОТ, семисбт, дав. семистам, ор. сьомастами і сімомастами, місц. (на) семистіх

СІМСОТРІЧНИЙ, -а, -е і СІМСОТЛІТНІЙ, -я, -є СІМСОТРІЧЧЯ, -я, ор. -ччям, род. мн. -іч і СІМ СОТ ЛГIT Я, -я, ор. -ттям, род. аш. -іть СІМ’Я — СІМ’Я. Розрізняються значенням.

Сім’я, -я і сімені, дав. сімені, ор. сім’ям. Насіння.

Сім’й, -мі, ор. -м’єю, мн. -м*ї, сімей і сімей, дав. сім’ям. Родина. СМЕШНЕЙ, -я, -є. На сінешньому порозі.

СШбЖАТЬ, -і, ор. -тло, род. мн. -тей і СІНОЖАТЬ СІРКО… Перша частина складних слів, що відповідає за значенням слову «сірка». З наступною частиною пишеться разом: сіркобактерія, сіркокислий, сіркоорганічний, сіркондсний.

СЕРО… Перша частина складних прикметників, що відповідає за значенням слову «сірий». З наступною частиною пишеться: 1. Через дефіс, якщо прикметник називає поєднання кольору з відтінком: сіро-білий, сі-ро-блакитний, сіро-бурий, сіро-голубий, сіро-ждвтий, сіро-зелений, сіро-попелястий, сіро-рожівий, сіро-свинцевий, сіро-червдний. 2. Разом,

СІРУВАТО…

93

СКЛАД

коли прикметник називає підпорядковані одне одному поняття: сіро-зімний, сірокам’яний, сіролистий, сіропіщаний.

СІРУВАТО… Перша частина складних прикметників, що відповідає за значенням слову «сіруватий». З наступною частиною пишеться через дефіс: сірувд-

то-білий, сірувдто-блакитний, сірувато-димчастий, сірув&то-ждвтий, сірувато-зелений, сірув&то-попелЛ-стий.

СІТІ, невідм., с. Центральна частина Лондона, де зосереджені контори, правління найбільших банків, фондова й товарна біржі Лондонське сіті.

СГГЬ, -і, ор. -ттю, мн. -і, -тей СІЧ, -і, ор. -ччю, місц. (на) -і. Організація українського козацтва в XVI—XVII ст. Пишеться з великої літери. Розповіді про Січ. Запорозька Січ.

СГЧеНИК, -а, ор. -ом, мн. -и, -ів. Страва з посіченого м’яса. Два січеники [не два січеника].

СІЙЧ, -а, ор. -ем, кл. -ячу, мн. -і, -ів, дав. -ам і СШАЧ, -і, ор. -ем, кл. -ачу, мн. -і, ів

СКАЗАТИ, скажу, скажеш, скажуть; нак. скажи, скажім(о), скажіть СКАКАТИ, скачу, скачеш, скаче, скачемо, скачете, скачуть; нак. скачи, скачіть і скакаю, скакаєш, скакиє, скакаємо, скакаєте, скакають; нак. скакай, скакайте

СКАЛЬКУВАТИ — СКАЛЬКУЛЮВАТИ. Розрізняються значенням.

Скалькувати. 1. Зняти за допомогою кальки точну копію креслення, малюнка, плану. Скалькувати карту. 2. Створити слово або вислів за зразком будови відповідного слова чи вислову іншої мови. Скалькувати ідіому.

Скалькулювати. Підрахувати собівартість, купівельну й продажну

вартість чого-небудь. Скалькулювати вартість робіт.

СКАНДИНАВИ, -ів і СКАНДИНАВЦІ, -ів, мн. (одн. скандинав, -а і скандинавець, -вця, ор. -вцем, ч.\ скандинавка, -и, дав. -ці, род. мн. -вок, ж.)

СКАНДИНАВІЯ, -ї, ор. -єю СКАНДИНАВСЬКИЙ ПІВОСТРІВ

З великої літери пишеться перше слово.

СКАРБ, -у, ор. -ом, мн. -й, -ів, але два скарби

СКАРГА, -и, місц. (у) -зі. Написати скаргу [не жалобу]. СКАРЖИТИСЯ, -жуся, -жишся, -жимося, -житеся, -жаться; нак. ски-ржся, скаржтеся. Не любить скаржитися [не жалітися]. СКАСУВАТИ, -ую, -уєш, -ує, -уємо, -уєте, -ують; нак. скасуй, скасуйте. Скасувати смертний вирок [не відмінити смертний вирок].

СКеРЦО, невідм., с. Музичний твір у швидкому темпі Веселе скерцо. СКИПИДАР, -у, ор. -ом. Рідина, яку добувають перегонкою смоли хвойних дерев. Запах скипидару. СКИРТУВАТИ, -ую, -уєш, -ують. Укладати в скирти сіно, солому. Скиртують солому [не скирдують солому].

СК1ЛЬКИ-НеБУДЬ, скількбх-де-будь, дав. скількбм-небудь, ор. скі-лькома-небудь, місц. (на) скількбх-небудь

СКШчиТИ, -чу, -чиш, -чить, -чимб, -чите, -чать; нак. скінчи, скінчіть і ЗАКІНЧИТИ. Скінчити (закінчити) писати [не кінчити писати]. СКЛАД. 1. -у, мн. -й, -ів. Частина слова. Відкриті і закриті склади. 2. -у, мн. -и, -ів. Приміщення для зберігання чого-небудь. Повні склади товарів. 3. -у, тільки одн. Сукупність чогось, що утворює єдине ціле; характерні особливості чогось; стиль, манера письма. Класовий склад населення. Аналітичний склад розуму. Склад думання.

СКЛАДАТИ

294

СКриНЬКА

СКЛАДАТИ — СТАНОВИТИ. Роз-різняються значенням.

Складйтм, -аю, -аєш, -ають ужив, у значеннях: 1. Розміщувати

що-небудь у певному порядку. Складати свої речі. 2. Монтувати, з’єднувати. Складати радіоприймач. 3. Створювати літературний, музичний твір. Складати вірші. 4. Збирати, нагромаджувати. Складати гроші. 5. Проходити перевірку знань. Складати іспит [не здавати іспит]. Становити, -влю, -виш, -влять ужив, у знач, «виражати якусь кількість». Кількість населення становить п’ять мільйонів осіб [не кількість населення складає п’ять мільйонів осіб].

СКЛАДНО… Перша частина складних прикметників, що відповідає за значенням слову «складний». З наступною частиною пишеться разом: складнопідрядні, складносурядні, скла-дноскордчений.

СКЛАСТИ, -аду, -адеш, -аде, -адемо, -адете, -адуть

СКЛО, скла, мн. стекла, стекол СКЛО… Перша частина складних слів, що відповідає за значенням словам «скло», «скляний». З наступною частиною пишеться разом: склобетон, скло- блок, скловолокнд, склогума, склозавод, склокераміка, склокристалічний, скломдса, склопластик, склопластиковий, склотканина, склоцемент, склофарфдровий. СКлиНКА, -и, ор. -ою, місц. (у) -ці, мн. -нки, -нбк, але дві склянки, п’ять склянок. Повна склянка молока [не повний стакан молока].

СКЛЯНО… Перша частина складних прикметників, що відповідає за значенням слову «скляний». З наступною частиною пишеться через дефіс: склАно-дзеркильний, склАно-керамічний, скляно-матовий, склАно-фарфб-ровий.

СКЛЯР, -а, дав. -еві, ор. -ем, кл. -яре, мн. -і, -їв, дав. -ам

СКНАРА, -и, ч. і ж. Останній (остання) скнара [не скряга]. СКОБЕЛЬ1, -я, ор. -ем. Інструмент у вигляді ножа з двома ручками на кінцях для знімання кори, обстругування дощок.

СКОБЕЛЬ2, -бля, ор. -блем. Металева дужка з гострими кінцями, що забивається у двері для навішування замка.

СКОВЗкиЙ. Синонім: слизький СКОВЗКО, присл. Синонім: слизько СКОВОРІДКА, -и, місц. (на) -дці, мн. -дки, -док. Смажити м’ясо на сковорідці [не сковородні]. СКОРИСТАТИСЯ і СКОРИСТУВАТИСЯ, СКОРИСТУВАТИСЯ. Керування: чим, з чого. Скористатися (скористуватися) нагодою (з нагоди).

СКОСА і КОСО, присл. СКОсиТИ, -ошу, -осипі, -бсить, -осимо, -осите, -осять; гшк. скоси, скосіть

СКОТАР, -я, дав. -еві, ор. -ем, кл. -арю, мн. -і, -ів, дав. -ям СКРАЄЧКУ і СКРАЮ, присл. СКРеГГГ, -готу, ми. -готи, -готів. Скрегіт коліс [не скрежет коліс]. СКРЕГОТАТИ, -очу, -очеш, -бче, -бчемо, -очете, -бчуть; нак. -очи, -очіть і СКРЕГОТІТИ, -очу, -отипі, -отить, -отимо, -отите, -отять; нак. -оти, -отіть

СКРЕКОТАТИ, -очу, -очеш, -оче, -бчемо, -очете, -бчуть; нак. -очи, -очіть і СКРЕКОТІТИ, -очу, -отиш, -отить, -отимо, -отите, -отять; гшк. -оти, -отіть

СКРеСНУТИ, -не; мин. скрес і скреснув, скресла і скреснула’ скресли і скреснули СКРИЖАЛЬ, -і, ор. -ллю, мн. -і, -лей. Плита з написаним на ній священним текстом; перен. те, що зберігає, куди занесені пам’ятні події, дати, імена. Скрижалі історії. СКриНЬКА, -и, місц. (у) -ці, мн. -й, -ньбк, але дві скриньки, п’ять скри-

СКРИПАЛЬ

95

сльозА

ньок. Поштова скринька [не пошто-вий ящик].

СКРИПАЛЬ, -я, дав. -еві, ор. -ем, кл. -алю, мн. -і, -ів, дав. -ям. Талановитий скрипаль [tie скрипач]. СКРИПКОВИЙ, -а, -є. Скрипковий ключ [не скрипічний ключ]. СКРУТНИЙ, -а, -е СКУБТИ, -бу, -беш, -бе, -бемо, -бете, -бупгь і СКУБАТИ, -аю, -аєш, -ає, -аємо, -acre, -ають СЛАБО… Перша частина складних прикметників, що відповідає за значенням слову «слабий». З наступною частиною пишеться разом: слабоактивний, слаборозвинутий і слабороз-винений, слаборозчинний, слабосилий [не слабосильний], слаботоксичний, слабохарактерний.

СЛАВА. 1. -и, ор. -ою, місц. (у) -і. Загальна популярність; загальна думка про когось; чутка. Мати славу. Добра слава. Слава пішла по всьому селу. 2. виг. Схвалення, визнання; бойовий поклик. І голоси мені співають «слава»! (Українка). І серця стримуючи лет, ми розгорнулися у лаву і ринули під крики «слава!» на лаву ворога (Сосюра).

СЛАТИ1 і СТЕЛИТИ. Розрізняються особовими закінченнями.

Слати, стелю, стелеш, стеле, стелемо, стелете, стелють. Слати постіль. Стелити, стелю, стелиш, стелить, стелимо, стелите, стелять. Стелити килим.

СЛАТИ2, шлю, шлеш, шле, шлемо, шлете, шлють. Слати привіт.

СЛИВОВИЙ і сливовий СЛІДОМ і СЛІДОМ СЛІПНУТИ, -ну, -неш, -нуть; мин. сліп і сліпнув, сліпла і сліпнула, сліпли і сліпнули

СЛОБІДСЬКА УКРАЇНА. Історична область, територія сучасних Харківської і частини Сумської, Донецької, Луганської, Білгородської, Курської і Воронезької областей. Обидва слова пишуться з великої літери.

СЛОБОДА, -й, ми. слободи, слобід, дав. слободам, але дві слободи СЛОБОЖАНИ, -ан, ми. (одн. слобожанин, -а, ч.; слобожанка, -и, дав. -ці, род. мн. -нок, ж.) СЛОБОЖАНЩИНА, -и. Назва історичної області. Пишеться з великої літери.

СЛОВАЧЧИНА, -и СЛОВеНИ — СЛОВеНЩ — СЛОВІНЦІ. Розрізняються значенням. Словени, -ів. Назва деяких східнослов’янських племен.

Словеищ, -ів, мн.(одн. словенець, -нця, ор. -нцем, ч.; словенка, -и, дав. -нці, pod. mil -нок, ж.). Представники населення Словенії.

Словінці, -ів, мн. (словінець, -нця, ор. -нцем, ч.; словінка, -и, дав. -нці, род. мн. -нок, ж.). Представники народності, яка живе в Польщі. СЛОВО, -а, мн. слова, слів. Рекомендується вживати сполучення одно (одне) слово, слово честі замість одним словом, чесне слово. Ненормативним є сполучення іншими словами. Треба: інакше кажучи. СЛОВОТВІРНИЙ — СЛОВОТВОРЧИЙ. Розрізняються значенням.

Словотвірний. Який стосується словотвору. Словотвірний тип. Словотвірний клас. Словотвірний аналіз. Словотвірне значення. Словотвіргш модель. Словотвірна категорія. Сло-вотвіріш характеристика. Словотворчий. Який бере активну участь у процесі творення слів. Словотворчий афікс. Словотворчий суфікс. СЛОВ’ЙНИ, -ян, мн. (одн. слов’янин, -а, ч.; слов’янка, -и, дав. -ці, род. мн. -нок, ж.). Два слов’янина, п’ять слов ’ян.

СЛУЖБбВО-ДОПОМСКниЙ

службОво-посадОвий

СЛУЧ, -і, ор. -ччю. Назва ріки. СЛЬОЗА, -й, мн. сльози, сліз, дав. сльозам, ор. слізьми, слізьмй і сльозами, місц. (у) сльозах

СЛЮСАР

96

СНОВИГАТИ

СЛЮСАР, -я, дав. -еві, ор. -ем, мн. -і, -їв, дав. -ям, але два слюсарі [не два слюсаря], п’ять слюсарів. СЛЮСАР… Перша частина складних іменників. З наступною частиною пишеться через дефіс: елю- сар-гід-рдвлік, слюсар-інструменталіст, слюсар-сантехнік, слюсар-склад&льник. СЛЮСАРНО… Перша частина складних прикметників, що відповідає за значенням слову «слюсарний». З наступною частиною пишеться через дефіс: слюсарно-механічний, елю сарно-монт&ж ний, елю сарно-

штампувальний.

СЛЮСАРСТВО, -а і СЛЮСАРСТВО

СЛЮСАРСЬКИЙ і СЛЮСАРСЬКИЙ