СМАГА, -и і СМАГА, -й СМАЖЕНИЙ. Смажена картопля [не жарена картопля].

СМАЖИТИ, -жу, -жнш, -жить, -жи-мо, -жите, -жать; нак. смаж, сміжте. Смажити рибу [не жарити рибу]. СМАРАГД. 1. род. -у. Назва мінералу. Вироби із смарагду. 2. род. -а. Окремий кристал. Поверхня смарагда.

СМеРКНУТИ, -не; мин. смеркло і смеркнуло СМЕРКОМ, присл.

СМЕРЧ, -у, ор. -ем, мн. -і, -ів. Великої руйнівної сили повітряний вихор. СМЙКАТИ, -аю, -аєш, -ає, -аємо, -аєте, -ають і смичу, -чеш, -че, -чемо, -чете, -чуть; нак. смикай і смич, смикайте і смйчте СМИКНУТИ, -ну, -непі, -не, -немо, -неге, -нуть; нак. смикни, смикніть СМИЧКОВИЙ. Смичкові інструменти.

СМИЧОК, -чка, ор. -чком, місц. (на) -чку, мн. -чки, -чків СМІлиВИЙ, СМІЛИВИЙ і СМІЛИЙ

СМІлиВІСТЬ і СМІЛИВІСТЬ,

-вості, ор. -вістю

СМІлиВШІИЙ і СМІЛИВІШИЙ

СМІЛИВІШАТИ і СМІЛІШАТИ СМГГти, -я, ор. -ттям, місц. (на) -тті і СМІТТЯ

СМІХОвиННИЙ [не сміхотворний] СМПОчиСЬ, дієприсл. СМІЙТИСЯ, -юся, -єшся, -ється, -ємося, -єтеся, -ються; нак. смійся, смійтеся. Керування: з кого-чо-го. Сміятися з парубка [не над парубком].

СМОКВА, -и, мн. -и, смокв і смоков і СМОКІВниЦЯ [не смоковница], -і, ор. -ею, род. мн. -йць. Плодове субтропічне дерево; інжир. СМОКТАТИ, -кчу, -кчеш, -кче, -кчемо, -кчете, -кчуть; нак. смокчи, смокчіть

СМОлиСТИЙ. Смолисті речовини. СМОлиСТО-ЧОРНИЙ і СМОли-НО-ЧбРНИЙ

СМОЛО… Перша частина складних слів, що відповідає за значенням слову «смола». З наступною частиною пишеться разом: смоло- дігтярний, смоломагнезитовий, смолоскипидарний, смолоперегінний. СМОЛОСкиП див. ФАКЕЛ СМОЛЯниЙ, -а, -е. Смоляний запах.

СМОлиР, -а, дав. -еві, ор. -ем, кл. -яре, мн. -і, -ів, дав. -ам СМУГА, -и, місц. (на) -зі, мн. -и, смуг. Прикордонна смуга [не полоса]. СМУГАСТИЙ. Смугаста сорочка [не полосата сорочка].

СМУЖКА, -и, місц. (на) -жці, мн. -жки, -жок. Матерія у смужку [не в полоску].

СМУГЛЯВІТИ і СМУГЛЯВІШАТИ СНАСТЬ, -і. ор. -сію, мн. -і, -ей СНІГУР, -і, дав. -ові, ор. -ом, мн. -і, -ів, дав. -ам

СНІГУРОНЬКА [не снігурочка], -и, дав. -ньці, мн. -ньки, ньок.

СШД, СНІДу, СНІДом. Скорочення: Синдром набутого імунодефіциту. Захворювання на СНІД [не СПІД]. СНІЖНО-БІЛИЙ СНОВИГАТИ, -аю, -аєш, -ають

СОБАКА

97

сорок

СОБАКА, -и, ч. Синонім: пес. СОБйР, -у, місц. (у) -і. Головна чи велика церква міста; головна церква в монастирі. Софійський собор. СОБОРНИЙ. 1. Який стосується собору. Соборний хор. 2. Об’єднаний, неподільний. Соборна Україна. СОКІЛ, -коли, кл. соколе і сокбле, мн. -коли, -колів, але два сбколи, сім сбколів

СОКОВИтиСКУВАЧ, -а, ор. -ем [не соковижималка]

СОКОвиТИЙ. Соковите яблуко [не сочне яблуко].

СОЛДАТ, -а, мн. -и, -ів. Два солдати [не два солдата].

СОЛДАТЧИНА, -и. Солдатська служба.

СОлиТИ, солю, -лиш, -лить, -лимо, -лите, -лять

СОЛО. 1. невідм., с. Музичний твір чи окрема його партія, які виконує один інструмент або один співак. Соло для скрипки. 2. присл. Співати соло. СОЛОДЙТИ, -джу [не соложу], -далі, -дать, -дамо, -дате, -дать СОЛОДКО, присл.

СОЛОДОЩІ, -ів. Синонім: ласощі. СОЛОМІЯ, -ї, ор. -єю, кл. Соломіє! Зменш.-пестл.: Соломійко! СОЛОМ’ЯНИЙ

СОЛОНО… Перша частина складних прикметників, що відповідає за значенням слову «солбний». З наступною частиною пишеться через дефіс: солдно-кислий, солдно-маринд-ваний, солдно-солддкий.

СОЛЬ, невідм., с. П’ятий звук музичної гами, а також нота, що позначає цей звук. Верхнє соль. СОЛЬФЕДЖІО, невідм., с. Вокальні вправи для розвитку слуху й голосу та набуття навичок читати ноти; навчальна дисципліна, призначена для розвитку слуху учнів. СОЛЯниЙ — СОЛЯНИЙ. Соляний, -а, -е. Ужив, у знач, «який містить у собі сіль; пов’язаний із добуванням солі; пристосований д ля

обробки, зберігання, транспортування солі». Соляні крупинки. Соляні озера. Соляні промисли. Соляний склад.

Соляно. Ужив, у складі хімічних термінів. Соляна кислота.

солянокислий

солАно-л^жний

СОМБРеРО, невідм., с. Крислатий капелюх, поширений у країнах Латинської Америки. Нове сомбреро. СОН1, сну, місц. (у) сні, мн. сни, снів. Сновидіння.

СОН2, сбну, ор. еоном. Назва рослини. Дзвіночки еону.

СОН-ТРАВА, сон-трави СбНЦЕ, -я, дав. сонцеві і ебнцю, місц. (на) -і. Як власна назва зорі пишеться з великої літери. Діаметр Сонця. СОНЯЧНИЙ. Буквосполучення чя вимовляється як шн. Сонячний [со-няшний] день. У складі термінологічних сполучень вимовляється «. Сонячна корона. Сонячне сплетіння. СОНЯШНИК. 1. род. -а. Назва рослини. Посіви соняшника. 2. род. -у. Насіння цієї рослини. Кілограм соняшнику.

СОПІЛКА, -и, місц. (на) -ці, мн. -лки, -лок, дав. -лкам, але дві сопілки, п’ять сопілок

СОПІЛКАР, -я, дав. -бві, ор. -ем, кл. -арю, мн. -і, -ів, дав. -ям СОПІТИ, -шло, -пилі, -пить, -пимб, -пите, -плять; мин. -шв, -шла і СО-Пти, -пу, -пеш, -пе, -пемо, -пете, -путь; мин. сіп, сопла, сопло, сопли СОПЛб, -а, мн. сопла, сопел, але два соплі

СОПРАНО, невідм. 1. с. Високий жіночий голос. Дзвінке сопрано. 2. ж. Співачка з таким голосом. Заспівала сопрано.

СОРБОННА, -и, місц. (у) -і. Назва Паризького університету. СОРБбННСЬКИЙ СбРОК, род., дав., ор., місц. -а. До сорока додати п’ять. Зустрітися з сорока студентами.

СОРОКА…

298

СПЕЦІАЛЬНІСТЬ

СОРОКА… Перша частина складних слів, що відповідає слову «сорок». З наступною частиною пишеться разом: сорокавідерний, сорокагодинний, сорокаградусний, сорокаденний, сорокакілометровий, сорокалітній, сорокаріччя і сорокаліття, сорокарічний і сорокалітній.

СОРОМ, -у. Синонім: стид. СОРОМИТИСЯ, -млюся, -мшися, -мляться. Синонім: стидатися. СОРОМЛИВИЙ — СОРОМ’ЯЗЛИВИЙ — СОРОМ’ЯЗНИЙ. Збігаються у значенні. Соромлива (сором’язлива, сором’язна) людина [не встидлива людина].

СОРОМНО, присл. Синонім: стидно. СОРТ, -у, ми. -и, -ів. Два сорти [не два сорта].

СОРТИМеНТ див. АСОРТИМЕНТ СОРТУВАЛЬНИК, -а. Два сортувальники [не два сортувальника]. СОСНА, -й і СОСНА, -и, мн. сосни, сосен і сосон

СОФІЯ, -ї, ор. -єю, кл. Софіє! Зменш.-пестл.: Софійко! СОХНУТИ, -ну, -непі, -нуть; мин. сох і сохнув, сохла і сохнула, сохли і сохнули

СОЦ1АЯ… Перша частина складних слів, що відповідає за значенням слову «соціалістичний». З наступною частиною пишеться через дефіс: со-ціАл-патрідт, соціал-патріотизм, со-ціал-патріотичний, соціАл-демокрАт, соціАл-демокротинний, соціАл-демо-кратія, соціАл-революційний, соціАл-шовінізм, соціал-шовініст, соціАл-шо-віністичний.

СОЦІАЛЬНО… 1. Перша частина складних прикметників, що відповідає за значенням слову «соціальний». З наступною частиною пишеться через дефіс: соціАльно-демографічний, соціально-економічний, соціАльно-іс-торичний, соціально-культурний, соціально-побутовий, соціАльно-політи-чний, соціАльно-психологічний. 2. присл., ужив, у знач, «з суспільного

погляду» і пишеться окремо з наступним словом: соційльно активний, соціально зумдвлений, соціально корисний, соціально небезпечний, соціально свіддмий.

СОЧІ, невідм. 1. с. Назва міста. Курортне Сочі. 2. ч. Назва курорту. Зелений Сочі.

СОЧИНСЬКИЙ

СОїОЗ — СПІЛКА. Розрізняються значенням.

Союз, -у. Політичне або військове об’єднання. Військовий союз. Союз держав.

Спілка, -и, місц. (у) -ці, мн. -лки, -лок, але дві спілки. Громадське об’єднання; товариство. Спілка пись-меників. Професійна спілка. Селянська спілка.

СПАЗМ, -у, мн. -и, -ів, ч. і СПАЗМА, -и, мн. спазми, спазм СПАНІЄЛЬ, -я, ор. -ем. Порода мисливських собак.

СПАРЖА, -і, ор. -ею. Овочева рослина.

СПАС, -а. Назва церковного свята. Пишеться з великої літери. СПЕКТР, -а. Лінії спектра. СПеРЕДУ, присл. СПЕРЕЧАТИСЯ, -аюся, -аєшся, -ається. Любить сперечатися [не спорити].

СПеРТИСЯ, зіпруся, зіпрешся, зіпреться, зіпремося, зіпретеся, зіпруться і зіпруся, зіпрешся, зіпреться, зіпремося, зіпретеся, зіпруться СПеРШУ, присл.

СПЕЦІАЛІСТ — ФАХЕВеЦЬ. Збіга-ються у знач, «той, хто досконало володіє певною спеціальністю, має глибокі знання в якій-небудь галузі науки, техніки, мистецтва тощо». Досконалий фахівець (спеціаліст). СПЕЦІАЛЬНІСТЬ — ПРОФЕСІЯ — ФАХ.

Спеціальність. Окрема галузь науки, техніки, мистецтва і т. ін., в якій людина працює; основна кваліфікація. Хірург за спеціальністю.

СПЙНА

299

СПЛІТАТИ

Профеая. Рід занять, певна форма трудової діяльності. Вибір професії. Професія вчителя. Слово професія найчастіше виступає як родове поняття стосовно слова спеціальність, тому вживати одне замість другого не рекомендується. Порівн.: За професією лікар, за спеціальністю стоматолог.

Фах ужив, з обома значеннями. Він мас фах учителя. Хірург за фахом. Останнім часом частіше вживається слово фах, а спеціальність — рідше. СПЙНА, -и, ор. -ою, місц. (на) -і. Гнути спину. Ховатися за чужу спину. За широкою спиною. Гладити по спині. Мороз іде по спині. СПИННОМОЗКОвиЙ, -а, -є СПЙННО-ЧЕРЕВниЙ, -а, -є СПИРТ, -у, місц. (на) -у, мн. -й, -ів СПИС, -а, місц. (на) -і, мн. -й, -ів, але два списи [не два списа], п’ять списів.

СПШАК — співець Розрізняються значенням.

Співик, -а. Людина, яка уміє й любить співати; той, хто займається співом професійно. Українські романси у виконанні відомих співаків. Співбць, -вця.Той, хто складає вірші; митець; той, хто оспівує, прославляє кого-, що-небудь у літературі, музиці і т. ін. Я став Донеччини співцем. Я вийшов з піснею Ь бою і на перо зміняв багнет (Сосюра). СПІВРОЗМОВНИК, -а, дав. -ові, мн. -и, -ів. Мій співрозмовник [не спів-

Лргм ГТИИІГІ

СПІВРОЗМОВНИЦЯ, -І, ор. -ЄЮ, мн. -і, -ниць. Моя співрозмовниця [не співбесідниця].

СПІДЛОБА, присл. Дивитися спідлоба.

СПІДниЗУ і ЗниЗУ, присл. Спіднизу (знизу) віяло холодом. СПІДНИЦЯ, -і, ор. -ею, мн. -ниці, -ниць

СПІДНІЙ, -я, -є. Спідня кишеня. Ненормативним є уживання в цьому

значенні слова нижній. Неправильно: нижня білизна. Треба: спідня білизна. СПІДСПОДУ, присл. Зачерпнути води спідсподу.

СПІЛКА див. СОІ&З СПІЛЬНОСЛОВ’ЯНСЬКИЙ СПІР — СУПЕРеЧКА. Розрізняються значенням.

Сиір, спору, мн. спори, -ів. Ужив, у знач, «взаємні домагання щодо володіння чим-небудь, посідання чогось, вирішувані переважно судом». Адміністративний спір. Територіальний спір. Трудові спори.

Суперечка, -и, місц. (у) -чці, мн. -чки, -чок ужив, у знач, «словесне змагання між двома або кількома особами; дискусія». Суперечка між учнями. Вступати в суперечку. СПШІЙТИ — ПОСПІШАТИ. Збігаються у знач, «намагатися якнайшвидше зробити що-небудь, виконати якусь роботу; швидко йти, бігти, пливти, їхати; намагатися вчасно потрапити кудись, вчасно прийти», але розрізняються уживанням. Слово поспішати вживається частіше. Поспішати (спішити) з відповіддю. Поспішати (спішити) на роботу. Тільки посшшйти вжив, у знач, «ідучи прискорено, показувати пізніший час». Годинник поспішає [не спішить]. СПЛІТАТИ — СПИТАТИ. Розріз-няються значенням.

Сплутати. Порушити певний порядок чого-небудь, робити безладдя у чомусь; помилково сприймати одне за друге; переплутати. Що тобі у серце впало, мислі сплутало твої? (Перво-майський). Той, хто хоч раз побував у оситьому лісі, ніколи не сплутає яаіий промінь стрункого клена з червонуватим, в глибінь захованим жеврінням старого корчуватого граба (Собко). Сплутати карти [не спутати карти].

Спутати. Стягнути путом передні ноги коня або іншої тварини; зв’язати комусь руки, ноги. Увечері

сплямйти

300

СПОРТИВНО…

вони зупинились у полі під високою могилою, спутали коней (Скляренко). СПЛЯМЙТИ, -млю, -миш, -мить, -мимо, -мите, -млять СПЛЯчи, дісприсл.

СПОвиТИ, -в’ю, -в’єш, -в’є, -в’ємо, -в’єте, -в’ють І -ВИЮ, -ВИЄШ, -ВИЄ, -виємо, -виєте, -виють; мин. сповив, сповила і сповила, сповило і сповило, сповили і сповили СПОВІДЬ, -і, ор. -ддю, род.мн. -дей СПОВІСтиТИ див. ОПОВІСтиТИ СПОВНА і СПОВНА, присл. СПОВНЕНИЙ.Керування: чого і чим. Світ сповнений величі і загадковості (Гончар). У відчинене вікно струмували синюваті потоки літньої тчі, сповнені пахощами квітів і достигаючих житів (Цюпа). СПОВНЮВАТИ, -нюю, -нює, -ню-ють і СПОВниТИ, -няю, -няє, -ня-ють. Сповнювати (сповняти) свій

пІЇґіЛ ‘я?ЛІГ

сподвижник — подвиж-

НИК. Розрізняються значенням. Оюдвнжшс. Чийсь соратник у якійсь надзвичайно важливій діяльності. Сподвижники Хмельницького. Подвижник. Людина, яка самовіддано бореться за досягнення високої мети на якійсь ниві. Подвижник мистецтва. Подвижник науки. СПОДІВАТИСЯ. Керування: 1. кого-чого. Чекати кого-, що-не-будь. Сподіватися гостей. 2. на кого-що. Розраховувати, покладати надію на що-небудь; надіятися. Сподіватися іш кращі часи.

споживний — споживчий.

Розрізняються значенням. Споживний і споживши. Придатний для споживання як їжа; їстівний. Споживна властивість продукції. Споживчий. Який служить для задоволення потреб споживання. Споживчі товари. Споживча кооперація. Споживче товариство.

СПОжиТИ, -иву, -ивеш, -иве, -иве-мо, -ивете, -ивуть; мин. спожив,

спожила, спожило, спожили. Я не споживу усієї картоплі [не я не спо-жию усієї картоплі].

СПОЗАРАНКУ, спозарана і СПОЗАРАННЯ, присл.

СПОКІЙ, спбкою і спокою, ор. спб-коєм і спокоєм, місц. (у) спокої і (у) спокої і спбкою

СПОКІЙНИЙ. Спокійна людина. Спокійне море. Не рекомендується вживати сполучення спокійної тчі Треба: добраніч, на добраніч. СПОКОНВІК — СПОКОНВІКІВ — СПОКОНВІКУ, присл. Збіга-ються у значенні. Споконвік (споконвіків, споконвіку) жити на цій землі. СПОКУШАТИСЯ. Керування: нащо і чим. Спокушатися на гроші (грішми).

СПОЛУЧНИЙ — СПОЛУЧНИЙ. Розрізняються значенням. Сполучиш. 1. Який скріплює, з’єднує, зв’язує що-небудь; призначений для сполучення. Сполучгшй матеріал. Сполучний канал. 2. Який служить для з’єднання, сполучення звуків, слів, речень. Сполучний голосний. Сполучні слова.

Сполучний. Який можна поєднувати, суміщати з чим-небудь. Сполучні метали.

СПОМ’ЯНУТИ, -ну, -неш, -не, -немо, -неге, -нуть. Синонім: згадати. СПОНУКАТИ, -аю, -аєш, -ають, недок. і СПОНУКАТИ, -аю, -аєш, -ають, док.

СПОриШ, -у, ор. -ем, місц. (у) -і. Назва рослини. Дорога заросла споришем.

СПОРІДНЕНИЙ див. ПОРІДНЕНИЙ

СПОРОЖниТИ, -ню, -нині, -нить, -нимо, -ите, -ять і -ожню, -бжниш, -ожнить, -ожнимо, -ожните, -бжнять; нак. -ожни, -ожшть СПОРТИВНО… Перша частина складних прикметників, що відповідає за значенням слову «спортивний». З наступною частиною пишеть

СРІБНО…

ся через дефіс: спортивно-гімнастичний, спортивно-мйсовий, спортивно-мисливський, спортивно-показдвий, спортивно-технічний, спортивно-тре-нув&льний.

СПОРТСМеН-РОЗрядНИК,

спортсмена-розрядника СПОТВбРИТИ, -рю, -риш, -рять; нак. (не) -ор, -орм(о), -орте СПОЧАТКУ, присл.

СПРАВА1, -и. їхати у справі [не по справі]. Не рекомендується вживати сполучення справа в тому. Треба: річ у тім (у тому).

СПРАВА2 , присл. Синонім: праворуч.

СПРАВЖНІЙ див. ДІЙСНИЙ СПРИЙНЯТИ, -ийму, -йймеш, -йй-ме, -йймемо, -йймете, -йймуть; мин. сприйняв, сприйнялі, сприйняло, сприйняли

СПРИЙНЯТТЯ, -я. ор. -ттям, род. мн. -яттів і СПРИЙНЯТТЯ, -я, ор. -ттям, род. мн. -ять СПРИНТЕР, -а. Бігун, плавець на коротку дистанцію. СПРИЧИНЯТИСЯ, -яюся, -яєшся, -яється, -яємося, -яєтеся, -яються і СПРИЧИНЮВАТИСЯ, -ююся, -юєшся, -юсться, -юємося, -юєтеся, -юються

СПРОЖОГУ, присл. Синоніми: шви-дко, поспішно.

СПРОКВОЛА і СПРОКВОЛУ,

присл. Синоніми: повагом, повільно, поступово.

СПРОМОГТИСЯ, -бжуся і -ожуся, -бжешся, -ожеться, -бжемося, -ожетеся, -ожаться; мин. спромігся, спромоглася, спромоглося, спро-моглися; нак. -можися, -можіться СПРОМОЖНИЙ, -а, -е [не спроможній]. Спроможний вирішити це питання.

СПРОСОННЯ, присл. СПРОСТУВАННЯ — СПРОСТОВАННЯ. Збігаються у знач, «повідомлення, в якому спростовується що-небудь». Надрукувати офіційне

спростування (спростовання). Тільки спростування вжив, у знач, «доведення неправильності, помилковості, хибності чого-небудь; заперечення, відкидання якого-небудь твердження». Спростування хибної тези. СПУТАТИ див. СПЛУТАТИ СП’ЯСТИСЯ, зіпнуся, зіпнешся, зіпнеться, зіпнемося, зіпнетеся, зіпнуться і зіпнуся, зіпнешся, зіпнеться, зіпнемося, зіпнетеся, зіпнуться; мин. сп’явся, сп’ялася, сп’ялося, сп’ялися; нак. зіпнися, зіпніться. СРІБЛИСТИЙ і СРІБЛЯСТИЙ Сріблиста (срібляста) поверхня місяця. СРІБЛИСТО… Перша частина складних прикметників, що відповідає за значенням слову «срібли-стий». З наступною частиною пишеться через дефіс: сріблисто-білий, сріблисто-мдтовий, сріблисто-перламутровий, сріблисто-сірий, срібли-сто-чдрішй.

СРІБЛО, -а і поет. СРІБЛО, -а СРІБЛО-ЗЛОТО, срібла-злота і СРЮЛО-ЗЛОТО, срібла-злбта, нар.-поет.

СРІБЛЯСТИЙ див. СРІБЛИСТИЙ СРІБЛЯСТО… Перша частина складних прикметників, що відповідає за значенням слову «сріблястий». З наступною частиною пишеться через дефіс: сріблАсто-білий, сріблАсто-мдтовий, сріблАсто-пер-ламутровий, сріблАсто-синій, сріблА-сто-сірий, сріблАсто-чдрний. СРІБНО… Перша частина складних прикметників, що відповідає за значенням слову «срібний». З наступною частиною пишеться: 1. Через дефіс, якщо прикметник означає: а) поєднання кольору з додатковим відтінком: срібно-синій; б) не підпорядковані одне одному поняття: срібно-цинковий. 2. Разом, коли прикметник називає підпорядковані одне одному поняття: срібноволдсий, срібноголовий, срібнокрилий, срібнолистий.

ССАВеЦЬ

302

СТАриЙ

ССАВеЦЬ, -вця, дав. -вцеві, op. -вцем, ми. -вці, -вщв ССАТИ, ссу, ссеш, ссе, ссемо, ссете, ссуть; мин. ссав, ссала, ссали; пак. сси, ссіть

СТАВАТИ, стаю, стаєш, стає, стаємо, стаєте, стають СТАВИТИСЯ — ВІДНОСИТИСЯ. Розрізняються значенням.

Сг&витяся вжив, у знач, «виявляти до кого-, чого-небудь своє ставлення». Сумлінно ставитися до своїх обов’язків [не сумлінно відноситися до своїх обов’язків].

Відноситися, мат., ужив, у знач, «перебувати в певній відповідності, співвідношенні з чим-небудь». А відноситься до В. Ненормативними є конструкції це до мене не відноситься, дельфіни відносяться до класу ссавців, він до мене погано відноситься. Треба: це мене не стосується, дельфіни належить до класу ссавців, він до мене погано ставиться.

СТАВЛЕННЯ див. ВЗАЄМИНИ СТАВниЙ, -е. Який має високу, струнку постать, міцну будову тіла. Ставний хлопець.

СТАВрядА, и

СТАЄР, -а. Спортсмен, що спеціалізується з бігу на довгі дистанції. СТАжиСТ, -а, дав. -ові, ор. -ом, мн. -и, -ів. Той, хто проходить стажування. Він був два роки стажистом [не стажером].

СТАЖУВАННЯ, -я, ор. -нням, місц. (на) -і. Бути на стажуванні [не на стажировці].

СТАКАТО, невідм., с. Урпгіасте виконання звуків, при якому вони чітко відокремлюються один від одного; протилежне — легбто. Дрібне стакато.

СТАЛЬ, -і, ор. -ллю, род. мн. -і, -лей. Синонім: криця, поет. Леговані сталі. Слово, чому ти не твердая криця, що серед бою так ясно іскриться? (Леся Українка).

СТАМБУЛ, -а, місц. (у) -і. Місто в Туреччині. Старі назви: Константинополь, Цареград.

СТАНКОВИЙ. 1. Пов ’язаний із творами мистецтва, створеними на станку. Станкове мистецтво. 2. Закріплений на металевій основі. Станковий кулемет.

СТАНОВИЙ — СТАНОВИЙ. Роз-різняються значенням.

Ставовий. Який стосується граматичної категорії стану. Станові відношення в дієслові.

Становий, -а, -е. Який стосується стану як соціальної групи людей. Станова нерівність. Станові привілеї. СТАНОВИТИ див. СКЛАДАТИ СТАНОВИЩЕ, -в, ор. -ем, місц. (у) -і. Бути у скрутному становищі [не положенні].

СТАНОК — ВЕРСТАТ. Розрізна-ються значенням.

Станок, -нка, місц. (на) -нку. 1. Металева основа, на якій укріплюється гармата, кулемет та ін. механізми. Кулеметний станок. 2. Підставка, на якій художник, скульптор установлює, закріплює картину, скульптуру для роботи над ними. Прикріплювати картину на станок. 3. Пристрій, що служить опорою під час деяких навчально-тренувальних занять. Станок для вправ балерин. Верст&г, -а. 1. Дерев’яне устаткування для ткання полотна, килимів ручним способом. 2. техн. Машина для оброблювання деталей. Токарний верстат [не станок]. Стояти за верстатом [не станком].

СТАриЙ — ДАВНІЙ. Розрізняються значенням.

Старий. 1. Який досяг старості. Старий чоловік. 2. Який існує довгий час. Стара книжка. 3. Який довго був у вжитку. Стара одежа. 4. Який характерний для минулого. Старий стиль. Старий фасон. 5. Який зберігся від колишніх часів. Старий замок. 6. Який був раніше. Старе суспільство.

СТАРІТИ

303

СТеРЖЕНЬ

Датой, -я, -є. 1. Який давно минув; колишній. Давня література. 2. Який існує здавна. Давній приятель [не старий приятель]. Давні друзі [не старі друзі]. Давня звичка [не стара звичка]. Давня легенда [не стара легенда]. Давне уподобання. Давня любов [не стара любов].

СТАРІТИ, -ію, -ієні, -іє, -іємо, -ієте, -іють і СТАРІТИ, -ію, -ієш, -іє, -іємо, -ієте, -іють

СТАРОВИНА, -й. У старовину [не у старину].

СТАРОСТА 1. мн. -ости, -ост. Керівна особа. Нарада старост. 2. мн. -ости, -остів. Назва особи у весільному обряді. Засилати старостів. СТАРТОВИЙ і СТАРТОВИЙ, -а, -е. Стартовий пістолет. Стартовий капітал.

СТАРШИЙ. 1. Більший за віком. Керування: від кого, за кого. Старший від мене (за мене) [не мене]. 2. Вищий званням, посадою. Старший викладач.

СТАРШИНА — СТАРШИНА. Розрізняються значенням. Сгарпшна.Привілейована верхівка. Козацька старшина.

Старшині, -й, мн. -йни, -йн. Назва посади, звання. Ротний старшина. СТАТти, -і, ор. -ею, місц. (у) -і, мн. -і, -тей, місц. (у) статтях. Не рекомендується вживати вислови це особлива стаття, по всіх статтях. Треба: це інша річ, з усіх поглядів. СТАТУС-КВО, невідм., ч. і с. Становище, що існувало або існує в той чи інший момент. Стійкий (стійке) статус-кво.

СТАТУТ, -у. Статут Студентського братства [не устав Студентського братства].

СТАТУЯ, -ї, ор. -єю СТВеРДНУТИ, -не; мин. стверд і стверднув, ствердла і стверднула, ствердли і стверднули СТВОЛ, -а, ор. -ом, місц. (у) -і, мн.-й, -ів. Частина вогнепальної зброї; вер

тикально або похило розташована частина шахти. Ненормативним є сполучення ствол дерева. Треба: стовбур дерева.

СТЕБЕЛЬЦЕ, -я, мн. -льця, -лець СТЕГНО, -а, мн. стегна, стеген і сте-гон, але два стегна СТЕЛАЖ, -а, ор. -ем, місц. (на) -і. Полиці стелажа.

СТЕлиТИ, стелю, стелиш, стелить, стелимо, стелите, стелять СТеЛЯ, -і, ор. -ею, місц. (на) -і, мн. -і, стель. Білити стелю [не потолок]. СТЕПАН, -а, дав. -ові, ор. -ом, кл. Степане! Зменш.-пестл.: Степанку! [не Стьопа!]; Степінович, -а, дав. -у, ор. -ем; Степанівна, -и [не Степанів-ної], дав. -і [не Степанівній]. Пишуть два Степани [не два Степана]. Ігор Степанович. Ганна Степанівна. СТеПШЬ див. СТУПІНЬ СТЕРЕГти, -жу, -жеш, -же, -жемо, -жете, -жуть; пак. -жи, -жіть СТЕРЕО… Перша частина складних слів, що відповідає за значенням словам «стереоскопічний», «стереофонічний». З наступною частиною пишеться разом: стереоапаратура, стереокінокамера, стереомагніто-фдн, стереомузика, стереопрогравач, стереотруба, стереофотографія. СТЕРЖЕНЬ — СТРИЖЕНЬ. Розрізняються значенням.

Стержень, -жня, ор. -жнем, мн. -жні, -жнів. Ужив, у знач, «деталь подовженої, циліндричної або чоти-гранної форми, яка здебільшого є осьовою або опорною частиною механізму». Стальний стержень. Стержень поршня.

Стрижеяь, -жня, ор. -жнем, мн. -жні, -жнів. Ужив, у значеннях: 1. Осьова, серед инна частина чогось у рослинному організмі. Стрижні кукурудзяних качанів. 2. Основний потік води в річці; бистрина. Вибиратися зі стрижня. 3. перен. Основна, головна частина чогось. Стрижень економічної політики [не стержень економічної політики].

СТЕРНО

04

СТРАЖДАТИ

СТЕРНО, -а, мн. стерна, стерен, але два стерна. Стерно корабля [не руль

СТЕРнІ, -і, ор. -ею, мн. стерні, сте- рень

СТеРШТИ,-плю, -шли, -пить, -пи-мо, -пите, -плять

СТеРТИ, зітру, зітреш, зітр£, зітремо, зітрете, зітруть і зітру, зітреш, зітре, зітремо, зітрете, зітруть

СТИГНУТИ, -ну, -неш, -не, -немо, -неге, -нуть; мин. стиг і стигнув, стигла і стигнула, стигли і стигнули. Стигне страва [не стине страва].

СТИД, стида і стиду, ор. стидом. Не мати стиду [не встиду]. Ні стида, ні сорому.

СТИДАТИСЯ, -аюся, -аєшся, -аєть-ся, -аємося, -аєтеся, -аються. Стида-ється сказати [не встилається сказати].

СТИКУВАННЯ, -я, ор. -нням. Стикування корабля [не стиковка корабля].

СПИШСтиЧНИЙ — СГИЛЬОвиЙ. Стилістична ужив, у знач, «який стосується стилістики як науки про стилі мови». Стилістичні норми. Стилістичні категорії.

Стильовий ужив, переважно у знач, «який стосується стилю». Стильові риси дерев’яної архітектури. Стильова манера художнього полотна. Стильові тенденції.

СтиСНУТИ, -ну, -неш, -не, -немо, -неге, -нуть; мин. стис і стиснув, стисла і стиснула, стисли і стиснули СТИХНУТИ, -ну, -неш, -не, -немо, -нете, -нуть; мин. стих і стихнув, стихла і стихнула, стихли і стихнули СТІЛ, стола і (до) столу, місц. (на) столі, (по) столу і столі, мн. столи, -ів. Два столи [не два стола]. СТІЧниЙ, -а, -е. Стічна вода. СТО, род., дав., ор., місц. ста СТОКГОЛЬМ, -а. Вулиці Стокгольма.

СТОЛІТТЯ,-я, ор. -ТТЯМ, род. мн. -іть. Синонім: сторіччя.

СТОЛЯР, -а, дав.-ові, ор. -ом, кл. -е, мн. -й, -ів, дав. -ам, але два столяри [не два столяра].

СТОПА1, -й, род. мн. стіп і стоп. Частина ноги. Припадати до стіп (стоп).

СТОПА2, -й, род. мн. стоп. Група складів у вірші з певним розташуванням наголошеного і ненаголошеного складів. Пісенний вірш збудований із правильних стоп.

СТОРІНКА, -и, місц. (на) -нці, мн. -нки, -нок, дав. -нкам, але дві сторінки, сім сторінок

СТОРОНА, -й, знах. -у, ор. -ою, мн. -и, -рін, дав. -ам, але дві сторони. Сторони світу. Рідна сторона. Сторона квадрата. Обходити стороною. Слабка сторона. Не треба зловживати словом сторона. Ненормативними є сполучення: по ліву сторону (треба: ліворуч, з лівого боку), з обох сторін (треба: по обидва боки, обабіч), залишатися в стороні (треба: залишатися осторонь), в сторону лісу (треба: в напрямі лісу), відкласти в сторону (треба: відкласти вбік, набік), з усіх сторін (треба: звідусюди, звідусіль), на всі чотири сторони (треба: під чотири вітри). СТОРОННІЙ, -я, -є. Сторонні люди [не посторонні люди]. СТОСУВАТИСЯ. К е р у в а н н я: ко-го-чого. Це мене не стосується [не це до мене не стосується]. СТОСУНКИ див. ВЗАЄМИНИ СТОЯЧИ — стоячи

Стбячи, присл. Відповідати стоячи. Спито, дісприсл. Стоячи біля джерел української літератури. СТРАДИВАРИ невідм., ж. і СТРА-ДИВАРІУС, -а. Вид скрипки. СТРАЖДАТИ, -аю, -ієш, -йють. Страждати від болю [не страдати від болю]. Ненормативним є сполучення страждає ангіною. Треба: хворий на ангіну.

СТРАЙКАР

305

стягти

СТРАЙКАР, -я, дав. -еві, ор. -ем, кл. -арю, мн. -і, -ів, дав. -ям [не страйкуючи й].

СТРАСБУРГ і СТРАСБУРГ, -а,

місц. (у) -зі і -гу (-ґу) СТРАСБУРЗЬКИЙ СТРАХ, стріху і страху, мн. -й, -ів СТРАХАТИ, -аю, -аєш, -ає, -іємо, -аєте, -іють; нак. -ай, -айте і СТРАШИТИ, -шу, -шйш, -шить, -шимо, -шите, -шать; нак. страши, страшіть СТРЕКОТАТИ, -очу, -очеш, -бче, -бчемо, -очете, -бчуть; нак. -очи, -очіть і СТРЕКОТІТИ, -очу, -отиш, -отить, -отимб, -отитб, -отять; нак. -оти, -отіть

СТРЕЛЬНУТИ і СТРІЛЬНУТИ.

Стрельнути (стрільнути) оком. Хоч в око стрель (стрельни). СТРЕМЕНО, -а, ор. -ом і СТРЕМЕНО, -а, ор. -6м, мн. -єна, -єн СТриГТИ, -жу, -жеш, -же, -жемо, -жете. -жуть; нак. -жи, -жіть СТРИЖЕНЬ див. СТеРЖЕНЬ СТРИЙ. 1. род. -ю. Назва річки. Води Стрию. 2. род. -я. Назва міста. Мешканці Стрия.

СТРІМГОЛОВ і СТРІМГОЛОВ,

присл.

СТРІЧКА, -и, місц. (на) -чці, мн. -чки, -чок, дав. -чкам, але дві стрічки, п’ять стрічок. Червона стрічка. Ізоляційна стрічка [не лента]. Друкарська стрічка.

СТРІЧКОВИЙ, -і, -б. Стрічковий конвеєр.

СГРОчиТИ, -чу, -чиш, -чить, -чимо, -чите, -чать

СТРУГАТИ, -ужу, -ужиш, -ужить, -ужимо, -ужите, -ужать і -угію, -угаєш, -угає, -угаємо, -угаєте, -угають

СТРУКТУРНО… 1. Перша частина складних прикметників, що відповідає за значенням слову «структурний». З наступною частиною пишеться через дефіс: структурно-геологічний, структурно-семантичний, стру-ктурно-системний. 2. присл. З наступ

ним прикметником пишеться окремо: структурно різнорідний.

СТРУМ, -у. Електричний струм [не ток].

СТРУМЕНІТИ, -іє, -іють і -йть, -нять. Струменіє (струменить) вода. СТРУНКО, присл. Команда струнко [не смирно].

СТРУСНУТИ, -ну, -непі, -не, -немб, -нете, -нуть і СТРУСОНУТИ, -ону, -онеш, -оне, -онемб, -онете, -онугь. Струснув (струсонув) головою. СТРУЧКОВИЙ І СТРУЧКОВИЙ. (Стручкдва) стручковії квасоля. СТУДЕНТСТВО, -а, ор. -ом СТУКОТІТИ, -очу, -отиш, -отить, -отимб, -отите, -отять; нак. -оти, -отіть і СТУКОТАТИ, -очу, -очеш, -бче, -бчемо, -очете, -бчуть; нак. -очи, -очіть

СТУПІНЬ — СТеШНЬ. Розрізняються значенням.

Ступінь, -пеня, ор. -пенем, місц. (на) -пені, мн. -пені, -ів. Ужив, у значеннях: 1. Порівняльна величина, що характеризує розмір, інтенсивність чого-небудь. Ступінь порівняння. 2. Посада, звання, ранг, категорія чого-небудь. Диплом другого ступеня.

3. Етап, стадія розвитку чогось. Підніматися на вищий ступінь. 4. Складова частина ракети. Відпрацьований ступінь ракети. Ненормативним є уживання цього слова в формі жіночого роду.

Стбшнь, -пеня, ор. -пенем. Математичний термін. Степінь числа. Піднести до степеня [не степені]. СТУХНУТИ, -ну, -неш, -нуть; мин. стух і стухнув, стухла і стухнула, стухли і стухнули

СТЯГ, -а, місц. (на) -зі, мн. -и, -ів, уроч. Синоніми: прапор, знамено. Майорять стяги (прапори, знамена). СТЯГти, -гну, -гнеш, -гне, -гнемо, -гнете, -гнуть; мин. стяг, стяглі, стяглб, стяг ли і СТЯГНУТИ, -гну, -гнеш, -гнеш, -гнуть; мин. стягнув, стягнула, стягнуло, стягнули

стити

306

СУПЕРЕЧИТИ

СтиТИ, зітну, зітнеш, зітне, зітнемо, зітнете, зітнуть і зітну, зітнеш, зітне, зітнемо, зітнете, зітнуть СУБ’ЄКТ, -а, мн. -и, -ів СУБ’ЄКтиВНО ОЦІНЕНИЙ СУБ’ЄКТНО-ОБ’ЄКТНИЙ СУВЕНІР, -а, ор. -ом, мн. -и, -ів. Ужив, у значенні «подарунок на згадку; річ, пов’язана із спогадами про кого-, що-небудь». Купити сувенір. Магазин сувенірів. Вислови пам’ятний сувенір, сувенір на пам’ять є тавтологічними і в літературній мові не вживаються. СУВЕРЕНІТЕТ, -у, ор. -ом. Незалежність і самостійність держави в її зовнішніх і внутрішніх відносинах. СУВОРИЙ — СУРОВИЙ. Розрізняються значенням.

Сувбрий. Надзвичайно вимогливий; який не припускає ніякої поблажливості, відхилення від прийнятих норм; який не має прикрас; сповнений труднощів, несприятливий для життя. Суворий батько. Сувора відповідь. Сувора догана. Суворий наказ. Обриси суворих колонад. Сувора доля. Суворий край. Порушенням норми є вживання в цих значеннях слова суровий. Сурбвни. Грубий, небілений (про полотно); сировий. Сурова нитка. Сурове полотно.

СУВОРО-ПРЕСУВОРО, присл. СУВ’ЯЗЬ, -і, ор. -ззю, мн. -і, -зей. Що-небудь зв’язане, утворене переплетенням; зв’язок; зав’язь. СУГеСТ1Я, -ї, ор. -єю. Вплив на волю і почуття людини; навіювання. СУГЛОБ, -а, мн. -и, -ів. Запалення суглобів [не суставів].

СУД, -у, дав. -у, ор. -ом, місц. (у) -і, мн. -й, -ів

СУДАН, -у. Територія Судану. СУДДЯ, -і, ор. -ею, місц. (у) -і, мн. -і, -ів, але два судді, ч. Народний суддя Захлюпана.

СУДИННО… Перша частина складних прикметників, що відповідає за значенням слову «судинний». З на

ступною частиною пишеться через дефіс: судинно-вегетативний, судинно-волокнистий, судйнно-рефлектдр-ний.

СУДНОВеРФ, -і, ор. -ф’ю, мн. -і, -ей. Місце, де будують і ремонтують судна. Працювати на судноверфі [не судоверфі].

СУДОВО… Перша частина складних прикметників, що відповідає за значенням слову «судовий». З наступною частиною пишеться через дефіс: суддео-адмЬіістративний, суддво-ба-лістичний, суддво-медйчний, суддво-прокурдрський, судово-психіатричний, судде о-слідчий.